CC BY
18
© Дем'янчук Н.Р, Лаповець Л.6., *Белявська Б.М., *1зотова Т.В. УДК 616.155.32: [618.19-002-07:618.73]
Дем'янчук Н.Р, Лаповець Л.€., *Белявська Б.М., *1зотова Т.В.
ОЦ1НКА ПОКАЗНИК1В СУБПОПУЛЯЦ1ЙНОГО СКЛАДУ Л1МФОЦИТ1В
ПРИ ЛАКТАЦ1ЙНИХ МАСТИТАХ
Нацiональний медичний унiверситет iM. Данила Галицького (м. Львiв) *Комунальна MicbKa клiнiчна лiкарня швидкоГ медичноГ допомоги (м. Львiв)
lapovets@ukr.net
Дане дослщження е фрагментом планово! НДР «Розробка диференцiйноI тактики дiагностики, лку-вання i профiлактики моно- i полiорганноI недостат-ностi при гострих абдомшальних захворюваннях i травмах», № державно! реестрацп 0110U002149, шифр теми 1Н.2100.0002.
Вступ. Використання сучасних даних про за-палення значно розширюе уявлення про патогенез лактацмних маститiв у жiнок [4,7]. Однак роз-повсюдженiсть резистентних штамiв стафтокока, високовiрулентнiсть грамнегативно! мiкрофлори, самолiкування, умови навколишнього середовища призводять до розладiв iмунно! системи, розви-тку вторинного iмунодефiциту [6,7]. Недостатньо з'ясованими залишаються особливостi реакци клг тинно! ланки iмунiтету в умовах розвитку запального процесу у молочнм залозi, вивчення iмунологiчних показникiв мае фрагментарний характер. Тому ви-значення кiлькiсних показниюв субпопуляцiйного складу лiмфоцитiв е важливим для характеристики iмунних реакцiй у жшок iз зазначеною патологiею.
Мета роботи - вивчити показники клггинного iмунiтету жiнок, в яких виник лактацмний мастит.
Об'ект i методи дослщження. Дослщжено кров 65 жшок у вМ вiд 18 до 36 роюв (середнiй вiк: 26±5 рокiв). Нормативнi показники лiмфоцитарно! ланки iмунiтету вивченi у 15 практично здорових жшок, як годують грудьми, аналопчного вiку - перша група. До друго! групи увiйшли 20 жшок з лактостазом, третю групу склали 30 жшок, у яких розвинувся лак-тацмний мастит.
У вЫх жiнок визначали вiдносний та абсолютний вмiст популяцiй i субпопуляцм лiмфоцитiв непрямим iмунофлюоресцентним методом з використан-ням моноклональних антитт до маркерiв загально! популяцп Т^мфоци^в - CD3+, Т-хелперiв - CD4+, Т-ефекторiв - CD8+, В-лiмфоцитiв - CD19+, нату-ральних кiлерiв (NK-клггин) - CD56+.
Результати дослiджень аналiзували математич-ним методом - статистична обробка одержаних даних iз використанням методу варiацiйно! статистики за допомогою програми STATISTICA 6 (Statsoft, USA) [1].
Результати досл1джень та Ух обговорення.
Порiвняльний аналiз показав, що у жiнок з лактостазом i лактацiйним маститом спостер^аються певнi вiдхилення в показниках клггинного iмунiтету. Данi
про вм1ст 1мунокомпетентних кл1тин представлен! в таблицi.
У жшок, в яких виник лактостаз вщносний вм1ст л1мфоцит1в не вщр1зняеться в1д показник1в практично здорових жшок. Встановлено зниження вщносно-го вмюту л1мфоцит1в у ж1нок, в яких розвинувся лак-тац1йний мастит у 1,9 рази пор1вняно з показниками групи 1 I групи 2 (р<0,05). Не виявлено достов1рних вщмшностей за абсолютними значеннями у групах 1
1 2 (р > 0,05). Л1мфоцити - це един1 клггини оргаыз-му, здатн1 специф1чно розп1знавати р1зн1 антигени, вщповщати активац1ею при взаемодИ з ними [2,5]. Ступшь зниження к1лькост1 л1мфоцит1в залежить в1д 1нтенсивност1 запального процесу.
Т-л1мфоцити регулюють реакцИ кл1тинного I гуморального 1мунггету, забезпечують формуван-ня 1мунно! в1дпов1д1. До фенотип1чних маркер1в Т-л1мфоцит1в в1дносять Сй3+, Сй4+ I Сй8+ рецепто-ри [2,3,5,7].
Дан1 таблицi св1дчать, що вщносний вмют Т-л1мфоцит1в з експрес1ею Ой3+ в обох групах ниж-чий за даний показник контрольно! групи у 1,2 рази вщповщно (р < 0,05). У груп1 2 не виявлено в1рогщ-них вщмшностей абсолютного вмюту Т-л1мфоцит1в Ой3+. У груп1 3 абсолютна к1льк1сть 003+-кл1тин знижена в пор1внянн1 з контрольною групою I групою
2 у 1,3 рази I 1,2 рази вщповщно (р < 0,05). Отже, встановлено зниження р1вня 0й3+-л1мфоцит1в, що е проявом 1мунно! недостатностг
У субпопуляцмному склад1 Т-л1мфоцит1в спо-стер1гаеться зниження в1дносного вм1сту 0Р4+-л1мфоцит1в пор1вняно з аналог1чними показниками групи контролю: у жшок з лактостазом у 1,8 рази, у жшок з лактацмним маститом - у 2 рази (р < 0,05). Абсолютний вмют Т-хелпер1в також знижений: у жшок з лактостазом у 1,4 рази, у жшок з маститом у 2 рази пор1вняно з показниками контрольно! групи (р < 0,05).
Сй8+-л1мфоцити руйнують клггини, яю шфковаы в1русами чи шшими патогенними м1кроорган1зма-ми [2,5]. Показники вщносно! к1лькост1 Т-ефектор1в у кров1 жшок обох груп вщр1знялись вщ показник1в групи практично здорових жшок, однак залишалися в межах норми (р > 0,05). Абсолютний вмют Сй8+-л1мфоцит1в у 2 рази вище норми (р < 0,05) у груп1 ж1нок з лактостазом I у 1,8 рази вище норми (р < 0,05) у жшок з лактацмним маститом.
Примпжи: * - BiporwHicib вiдмiнностi показнигав у порiвняннi з контрольною групою (р < 0,05); # - BiporwHicib вщмшност показнигав у порiвняннi з групою 2 (р < 0,05).
Таблиця.
Показники субпопуляцшного вм1сту л1мфоцит1в при лактац1йних маститах, М±т
Показник Група 1 (контрольна) n=15 Група 2 (лактостаз) n=20 Група 3 (лактацшний мастит) n=30
ГНмфоцити, % 30,07 ± 1,25 31,0 ± 2,43 15,6 ± 1,86*#
ГНмфоцити, Г/л 1,87 ±0,06 2,31 ± 0,26 1,87 ± 1,15
Т^мфоцити CD3+, % 60,0 ± 1,24 47,89 ± 2,15* 49,19 ± 1,32*
Т^мфоцити CD3+, Г/л 1,21 ± 0,03 1,14 ± 0,14 0,91 ±0,06*#
Т^мфоцити CD4+, % 48,71 ± 2,11 25,84 ± 1,12* 23,45 ± 1,78*
Т^мфоцити CD4+, Г/л 0,86 ± 0,02 0,59 ± 0,07* 0,42 ± 0,02*
Т^мфоцити CD8+, % 18,07 ± 1,2 23,08 ± 1,46 25,73 ± 0,56
Т^мфоцити CD8+, Г/л 0,26 ± 0,01 0,54 ± 0,07* 0,48 ± 0,04*
В^мфоцити CD19+, % 18,42 ± 0,47 26,97 ± 1,49* 29,14 ± 1,03*
В^мфоцити CD19+, Г/л 0,37 ± 0,01 0,63 ± 0,08* 0,54 ± 0,05*
ЫК-^тини CD56+, % 7,71 ± 0,42 26,73 ± 2,51* 21,65 ± 0,52*
NK- кл^ини CD56+, Г/л 0,16 ± 0,01 0,58 ±0,07* 0,40 ± 0,03*
Таким чином, виявлен змiни Т-клiтинного iмунi-тету вказують на порушення регуляторних процесiв у межах iмунноI реактивностг
Аналiзуючи вмiст В-лiмфоцитiв у кровi жiнок, в яких виник лактостаз i лактацiйний мастит, вста-новлено пщвищення вiдносного рiвня Ой19+-лiмфоцитiв у 1,4 рази (р < 0,05) у порiвняннi з вщ-повiдним значенням групи контролю. Абсолюты показники вмюту ОD19+-лiмфоцитiв також були пщ-вищенi: у 1,7 рази вище норми у групi жшок з лактос-тазом, у 1,6 рази вище норми у жшок з лактацмним маститом (р < 0,05). Вщомо, що В-лiмфоцити пюля контакту з антигеном продукують антитта, виступа-ють у ролi антигенпрезентуючих клiтин, виконують антибактерiальний та антитоксичний захист [3,5]. Пщвищення юлькост В^мфоци^в може свiдчити про активацiю гуморально! ланки iмунiтету, продо-вження запального процесу.
Натуральн кiлери мають морфолопчну будо-ву великих гранулярних лiмфоцитiв з фенотипом СD16+, СD56+. Вони виконують регуляторну функ-цiю, видтяючи рiзнi бiологiчно активнi речовини [2,3,5]. У результат проведеного дослщження вста-новлено пiдвищення вмiсту NK-клiтин за вщносними та абсолютними показниками. У жшок з лактостазом
в1дносний вм1ст CD56+ у 3,4 рази вище норми (р < 0,05), абсолютний вмют - у 3,6 рази вище контроль-них значень (р < 0,05). У жшок, в яких виник лакта-цмний мастит вщносний р1вень натуральних к1лер1в у 2,8 рази вище норми (р < 0,05), абсолютний р1-вень - у 2,5 рази вище показниюв контрольно'! групи (р < 0,05). Пщвищення ЫК-клмтин може бути компенсаторною реакц1ею при недостатност1 Т-клгтинно'| ланки 1мун1тету.
Висновки
1. У жшок з лактостазом i лактацмним маститом встановлено зниження вмюту CD3+-лiмфоцитiв, що вказуе на напруження Т-кл1тинно'| ланки 1мун1тету.
2. Пригычення Т-системи 1мун1тету характеризу-еться зниженням р1вня Т-хелпер1в на фон1 пщвищення ктькост Т-ефекторних л1мфоцит1в.
3. Отриман результати св1дчать про активацю гуморально'| ланки 1мун1тету за рахунок пщвищення вмюту В-л1мфоцит1в.
4. Посилена юлерна активн1сть 1з виявленими змшами показник1в популяц1й л1мфоцит1в вказуе на порушення 1мунно'| в1дпов1д1.
Перспективи подальших досл1джень. Продо-вжити вивчення показник1в клгтинно'| та гуморально'| ланок 1мун1тету при лактац1йних маститах.
Л1тература
1. Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В. Боровиков. - С-Пб: Питер,
2001. - 656 с.
2. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г. Н. Дранник. 4-е вид. перероб. i допов. - К., 2010. - 552с.
3. Казмiрчук В. 6. 1нтерпретащя лейкограми та iмунограми згщно з сучасними пози^ями / В. 6. Казмiрчук // Внутренняя меди-
цина. - 2007. - № 4(4). - С. 36-44.
4. Ласачко С. А. Послеродовой мастит и лактостаз: тактика ведения / С. А. Ласачко, О. Н. Долгошапко // Основы репродуктив-
ной медицины: практическое руководство /под ред.чл.-корр.НАМН Украины В. К.Чайки. - [ 2-е изд.испр. и доп.]. - Донецк: ЧП «Лавис», 2011. - С. 489-509.
5. Поабник з лабораторноУ iмунологiï / Лаповець Л. 6., Луцик Б. Д., Лебедь Г. Б., Аюмова В. М., Зубченко С. О. - Львiв, 2014. -
292с.
6. Ansorge S. Immunologie / S. Ansorge, M. Тддег // Inffler/Petrides Biochemie und Pathobiochemie. - 2014. - Р. 893-930.
7. Strauss A. Entzьndliche Erkrankungen der weiblichen Brust / A. Strauss, L. Sanders, C. Strauss // Der Gynдkologe. - 2014. - Vol. 47,
№ 2. - Р. 111-123.
УДК 616.155.32: [618.19-002-07:618.73]
ОЦ1НКА ПОКАЗНИК1В СУБПОПУЛЯЦ1ЙНОГО СКЛАДУ Л1МФОЦИТ1В ПРИ ЛАКТАЦ1ЙНИХ МАСТИТАХ
Дем'янчук Н. Р, Лаповець Л. €., Белявська Б. М., 1зотова Т. В.
Резюме. Проведено вивчення показниюв клгтинно! ланки iMyHiTeTy у жшок з лактостазом i лактацiйним маститом. У результат доогмджень виявлено зниження вмюту CD3+, CD4+-лiмфоцитiв при порiвняннi з по-казниками контрольно! групи, пщвищення субпопуляцiй В-лiмфоцитiв, NK-кгмтин за вщносними та абсолют-ними значеннями. Розвиток шфекцмно-запального процесу у молочнм залозi супроводжуеться дисфункцг ею кгмтинно! i активацiею гуморально! ланки iмунiтету.
Ключовi слова: лактостаз, лактацiйний мастит, Т^мфоцити, В-лiмфоцити, NK-клiтини.
УДК 616.155.32: [618.19-002-07:618.73]
ОЦЕНКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ СУБПОПУЛЯЦИОННОГО СОСТАВА ЛИМФОЦИТОВ ПРИ ЛАКТАЦИОННЫХ МАСТИТАХ
Демьянчук Н. Р, Лаповец Л. €., Белявская Б. М., Изотова Т. В.
Резюме. Проведено изучение показателей клеточного звена иммунитета у женщин с лактостазом и лактационным маститом. В результате исследований установлено снижение содержания CD3+, CD4+-лимфоцитов при сравнении с показателями контрольной группы, повышение субпопуляций В-лимфоцитов, NK-клеток по относительным и абсолютным данным. Развитие инфекционно-воспалительного процесса в молочной железе сопровождается дисфункцией клеточного и активацией гуморального звена иммунитета.
Ключевые слова: лактостаз, лактационный мастит, Т-лимфоциты, В-лимфоциты, NK-клетки.
UDC 616.155.32: [618.19-002-07:618.73]
EVALUATION OF LACTATION MASTITIS LYMPHOCYTE SUBPOPULATION STRUCTURE
Demianchuk N. R., Lapovets L. Ye., Beliavska B. M., Izotovs T. V.
Abstract. The use of modern data on inflammation considerably extends our knowledge of female-patients lactations mastitis pathogenesis. However, the extension of resistant staphylococcus cultures, high virulence of gram-negative microflora, self-treatment, conditions of environment cause immune system disorders, development of secondary immunodeficiency.
The samples of blood of 65 female-patients at the age from 18 to 36 (middle age: 26±5 years) are tested. The normative values of a lymphocytic immunity chain are studied with 15 practically healthy breast-feeding females of a similar age - first group. The second group contained 20 female-patients with lactostasis, and the third group comprised 30 female-patients with the developed lactation mastitis. All the females revealed the abundance and absolute content of lymphocytes populations and subpopulations by an indirect immunofluorescent method with recourse to monoclonal antibodies to markers of T-lymphocytes common population - CD3+, Т-helpers - CD4+, Т-effectors - CD8+, В-lymphocytes - CD19+, natural killers (NK-cells) - CD56+.
The female-patients, having lactostasis reveal the abundance of lymphocytes that does not differ from the values of those females who are practically healthy. The female-patients with the developed lactation mastitis reveal the reduction of lymphocytes abundance 1,9 times less as compared to the values of Group 1 and Group 2 (р < 0,05). No reliable differences by absolute values in Groups 1 and 2 have been revealed.
The abundance of T-lymphocytes with expression CD3+ in both groups is lower than the value of a Control Group 1,2 times less (р < 0,05) accordingly. No possible differences of an absolute content of T-lymphocytes in Groups 2 have been revealed. In Group 3 the absolute quantity of CD3+-cells is reduced 1,3 times and 1,2 times less (р < 0,05) as compared to the Control Group and Group 2 accordingly. In subpopulation structure of T-lym-phocytes one can observe the reduction of CD4+-lymphocytes abundance as compared to the analogous values of the Control Group: 1,8 times less for female-patients, having lactostasis, and 2 times less for female-patients with lactation mastitis (р < 0,05). The absolute content of T-helpers is also reduced: 1,4 times less for female-patients, having lactostasis, and 2 times less for female-patients with mastitis (р < 0,05) as compared to the values of the Control Group. The values of T-effectors abundance in blood of female-patients of both groups differed from those of a practically healthy females group, however, being within the mark (р > 0,05). The absolute content of CD8+-lymphocytes is twice above the mark (р < 0,05) in the group of females, having lactostasis, and 1,8 times above the mark (р < 0,05) for females with lactation mastitis.
The analysis the contents of B-lymphocytes in blood of the females with lactostasis and lactation mastitis revealed the increase of a CD19+-lymphocytes abundance level 1,4 times more (р < 0,05) as compared to the corresponding values of the Control Group. The absolute values of CD19+-lymphocytes were also increased: 1,7 times above the mark in the group of females, having lactostasis, and 1,6 times above the mark for females with lactation mastitis (р < 0,05). The increase of B-lymphocytes may be evidence of the immunity humoral chain activation, the continuation of an inflammatory process.
The conducted research established the increase of NK-cells contents by both relative and absolute values. The CD56+ abundance is 3,4 times above the mark for females, having lactostasis (р < 0,05), the CD56+ absolute content is 3,6 times more than the control values (р < 0,05). The relative level of natural killers is 2,8 times above the mark for females with lactation mastitis, the absolute level is 2,5 times more than the values of the Control Group (р < 0,05).
Keywords: lactostasis, lactation mastitis, Т-lymphocytes, В-lymphocyte, NK-cells.
Рецензент - проф. Старченко 1.1.
Стаття надшшла 22.09.2015 р.
