CC BY
111
УДК 37.014.55: 004.9
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.47214
ВИБ1Р СИСТЕМИ 1НДИКАТОР1В ДЛЯ ОЦ1НКИ ЯКОСТ1 НАДАННЯ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ
© О. е. Кулик
На основi аналгзу вгдомих мгжнародних i нацюнальних систем 1ндикатор1в, яю дають можливгсть оцтити розвиток системи освти, визначили систему освiтнiх mdurnmopie для оцтки якостi надання освiтнiх по-слуг загальноосвттми навчальними закладами. В статтi автором сформульовано оригтальш визначення таких понять, як яюсть, яюсть освiти, освтня послуга, яюсть освiтнiх послуг та тдикатори освiтнiх по-слуг
Ключовi слова: яюсть, яюсть освiти, яюсть освiтнiх послуг, ключовi тдикатори освiтнiх послуг
On the basis of well-known international and national systems of indicators that make it possible to assess the development of the education system, educational system identified indicators to assess the quality of educational services to secondary schools. In the article the author formulated the original definition of concepts such as quality, quality of education, educational service, quality of education services and indicators of education Keywords: quality, quality of education, quality of educational services, key indicators of educational services
1. Вступ
Полшшення якосп освии та рiвний доступ до не! е одним з головних завдань сучасно! державно! полли-ки в галузi освии, нацюнальним прюритетом i переду-мовою нацюнально! безпеки держави, умовою ре-алiзацi! права громадян на освпу [1]. В Украш пла-номiрно здшснюються заходи, спрямоваш на пос-лвдовне реформування уае! освиньо! галуз^ тдвищен-ня И якосп i конкурентноздатностi вiдповiдно до су-часних суспiльно-економiчних виклик1в i свiтових гло-балiзацiйних процесiв [2].
Такий сощальний вибiр не випадковий, оск1льки пов'язаний з геополпичною конкуренцiею м1ж кранами, зокрема в царинi iнтелектуальних ресурав, адже у високотехнологiчному iнформацiйному сус-пiльствi як1сть освiти е головним аргументом у забез-печеннi такого рiвня життево! й професшно! компе-тентностi людини, розвитку людського потенщалу, який би задовольняв насамперед потреби особистосп, суспiльства i держави. За окремими оцшками, проблему якосп освiти нинi пов'язують з розбудовою ново!, шформацшно!, цивiлiзацi! ХХ1 ст. [3].
2. Постановка проблеми
Використання у сферi управлiння освiтою ш-формацiйних технологiй, прагнення споживачiв освишх послуг отримувати повну та зрозум^ шфор-мацiю про стан функцюнування та розвитку навчаль-них закладiв, налагодження процесiв алгоритмiзацi! управлшсько! дiяльностi спричинили активне до-слiдження штегрованих функцiй управл1ння, серед яких - управлшня як1стю надання освiтнiх послуг на основi iнформацiйних технологiй. Для адекватного ре-агування на змши ринку освiтнiх послуг необхiдна система управлшня якютю, основною метою яко! е орiентацiя на кшцевих споживачiв: виявлення !хшх вимог, оцшка ступеня вiдповiдностi якостi освiтнiх послуг та потреб ринку.
Для створення системи управл1ння як1стю надання освишх послуг на основi шформацшних тех-нологiй необхвдно провести аналiз наукових доробк1в з
цiе! теми i вмзначити систему iндикаторiв яю забезпе-чуть можливiсть оцiнювати дпну систему.
3. Лiтературний обзор
Проблема управлшня яшстю надання освишх послуг на основi iнформацiйних технологiй дослвджена i висвiтлена у працях цшо! плеяди вiдомих вчених [214]. Питання якостi освiти На фшософському рiвнi уза-гальнення питання якосп освiти розробляли I. Зязюн,
A. Субетто; у загальнш педагогiцi - Ю. Бабанський,
B. Загвязинський, М.Скаткша; у контекстi початково! освiти та тдготовки вчителiв О. Савченко; на засадах формування навчально-виховного середовища М. Поташник; як тотожне поняттю «як1сть знань» I. Лернер, Т. Шамова, Т. Давиденко, А. Моюеев, В. Беспалько; як основу управлшсько! дiяльностi - О. А. Конаржевсь-кий, В. Маслов, В. П. Панасюк.
Неоднозначна позищя вчених по визначенню поняття "якосп освии". М. Поташник розглядае як1сть освiти як „сшввщношення мети та результату". На думку В. Полянського, якють засввдчуе передуам результат освiти. Таку ж позицш займае А. Моiсеев, тд-креслюючи, що як1сть мае задовольняти потреби учнiв, суспiльства, замовник1в на освпу. Деяш вченi розгляда-ють !i в едносп процесуально! та результативно! складо-вих (А. Субетто, С. Шишов, Л Третьяков, Т. Шамова та ш.). Остання позищя в розумшт якосп освiти, на нашу думку, е бшьш виправданою. Ми погоджуемось з тим, що якють результату освiти вченi визначають через певний р1вень розвитку особистосп. Так, А. Субетто наголошуе „якють „результату освии" - це якють особистосп, що фшсуеться через категори „культури особистостi", соцiально-громадянську зрiлiсть, рiвень знань, умiнь, творчих можливостей та вмотивованють. Як1сть „про-цесу освии" е сукупнютю якостей освiтнього процесу, органiзованого в тiй чи шшш освiтнiй системi, що по-новлюють пристосування до реалiзацi! основно! мети з формування особистосп". В. Полянський визначае як1сть освiти через !! здатнiсть задовольняти соцiальнi потреби у формуванш та розвитку особистостi в ас-пектi !! навченостi, вихованосп, ввдбиття соцiальних,
культурних та фiзичних якостей. На думку П. Третьякова i Т. Шамово!, говорячи про як1сть освiти, потрiбно мати на увазi рiвноправнiсть потреб особистостi та сустльства, цiльовi прiоритети, прогнозованiсть про-цесу й результату як складових !!.
Проаналiзувавши працi перелiчених науковцiв ми даемо визначення "якосп", як сукуптсть властиво-стей та характеристик продукта, стутнь його доскона-лостi i придатностi використання за призначенням для забезпечення вимог i потреб.
А "Яшсть освгга" визначаемо, як процес - це стан, що задовольняе потреби особистостi, вiдповiдае iнтересам сустльства i держави; натомiсть, як результат дiяльностi вказуе на вщповвдшсть рiвня пiдготовки та компетентностi педагопчних працiвникiв, на рiвень навчальних досягнень учтв вiдповiдно дшчих освiтнiх стандарта та програм.
Проблема якосп освгга тiсно пов'язана з проблемою освггтх послуг i е одтею з ключових для системи освгга будь-яко! кра!ни. Говорячи про яшсть освгттх послуг необх1дно визначитись з самою освггаьою послу-гою та ринком освгттх послуг (РОП).
Т. Оболенська наголошуе, що освiтня послуга -специфГчний товар, який задовольняе потребу людини в набутп певних знань, навичок i вмiнь для !х подальшого використання в професшнш даяльносп [5]. У працях С. Ншэлаенко прослгдковуеться думка, що освгтт послуги -це нематерiальнi, а сощальт блага, система знань, шфор-маци, умiнь i практичних навичок [6]. I. Каленюк доводить, що освпш послуги або продукт освггаьо! даяльносп е результатом здшснення рГзноматтнох (педагопчно!, науково!, органiзацiйно - управлшсько!) даяльносп працiвниками сфери освгга для задоволення освiтнiх потреб окремих людей та всього сустльства [7].
Отже освггая послуга - це сукуптсть корисних властивостей, як повинт задовольнити пов'язанi з одержанням квалГфГкаци потреби споживачiв. Освгтт послуги задовольняють особиспст (кiнцевий спожи-вач), колективш (пiдприемства-роботодавцi) та сус-шльш (держава, сустльство) потреби. Зважаючи на тривимГрну суттсть освггаьо! послуги, можна дати визначення послуги з кожного аспекту:
1) з погляду особистосп - це процес передачi концевому споживачевi сукупносп знань, вмшь та навичок професiйного змюту, як необхвдт для задоволення його особистих потреб в отриманнi професи, а також самов-досконаленнi та самостверджент; цей процес Здiйснюеться за тюно! взаемоди зГ споживачем вГдповГдно до встановлено! програми та за певною формою;
2) з погляду тдприемства - це процес фахово! тдготовки, тдвищення квалГфГкацп або перетдготов-ки персоналу, який необхщний для забезпечення його подальшо! працездатносп, тдтримки конкурентоздат-носп людського катталу Г розвитку у змшному ринко-вому середовищц
3) з погляду держави - це процес, який забезпе-чуе розширене вГдтворення сукупного особистюного та Гнтелектуального потенщалу сустльства.
Виходячи з викладеного ми можемо сформулюва-ти таке поняття «освггаьо! послуги» - як комплекс захода освггаього характеру, в процеа здшснення якого вгдбу-ваеться передача певного масиву знань, шформаци, вмшь, навичок, вгд власника (виробника знань) до отримувача
(споживача знань), що здтснюеться на компенсацшнш основ1 за рахунок защкавлено! сгорони в отримант знань.
4. Визначення системи освггшх 1м.1икатор1в для оцшки якостi системи освiти
Для забезпечення якосп освгтшх послуг необ-хвдно визначиги певт показники( критери) для !х оцшки i характеристики. Для того, щоб показники мали здатнiсть кiлькiсно характеризувати ту чи шшу ознаку або властивють критерш, вводять так званi шдикатори - числа й величини, яш дають змогу вимiряти й порiвняти показники рiзних об'eктiв оцiнювання. Тобто iндикатори - це к1льк1сно виражет показники. Ними можуть бути статистичт данi й па-раметри квалiметричних вимiрювань (оцiнки бальних шкал, середт значения, досягнутi рiвнi тощо), дат безпосереднiх вимiрювань певно! ознаки чи власти-востi, процентнi вiдношення, питома частка тощо.
Найпоширетше визначення шдикатора, як по-казника, оск1льки "indicator" у перекладi з англшсько! та латини - показник.
В електрищ шдикатор - електричний вимiрювальний прилад, за допомогою якого можна вiдрiзнити фазовий дрiт ввд нульового заземлення [12].
В економiцi поняття шдикатор також мае чимало тлумачень. 1ндикатор орiентований економiчний показник, вимрювання, що дае змогу певною мрою передба-чити, в якому напрямi слад очiкувати розвиток еко-номчних процесiв [13]. 1ндикатором сошально-економiчного стану регiону е числова статистична шфор-мац1я про вщхилення поточного значення показника, що оцтюе стан регюну, ввд базового значення цього показ-ника.
В иавмацм iснуe шдикатор курсу, який визна-чаеться, як безперервна автоматична iндикацiя мюця перебування i курсу на навiгацiйнiй картина монiторi).
Таким чином проаналiзувавши попередш визначення iндикатора, робимо висновок, що iндикатор це -показник, якому повинт бути притаманнi так! якосп, за допомогою яких можна було б визначати, в^^зняти, контролювати, вимiрювати, певною мГрою передбачати та надавати iнформацiю про стан системи.
У свт ведомо ряд систем показнишв (iндикаторiв) якосп освгга, яш використовують для аналiзу поточного стану освггаьо! сфери. Вид1ляють два типи моделей щди-каторiв - м1жнародт та нацiональнi на рис. 1.
Для чого ж потр!6ш мГжшродш моделi освгтшх iндикаторiв? 1ндикатори е результатом наукового обго-ворення спосо6!в м1жнародного вимiрювання стану освгга на даний момент. За допомогою iндикаторiв от-римують iнформацiю про розвиток системи освгга, результативнiсть навчального процесу, фiнансування освгга та людськ ресурси. Застосування освгттх шди-^торГв дозволяе шльшсно оцшити функцiонування системи освгга, що показуе де знаходиться та чи шша кра!на по розвитку освгга. Що дае можливють коректу-вати визначенi проблеми при проведет порГвняльного аналiзу або констатувати той факт, що освiта дано! кра!ни одна з кращих.
Наприклад, в освггаш системi Свросоюзу для визначення якосп освгга видiлено 16 iндикаторiв, як1 об'еднано у чотири групи, що характеризують головт сфери якосп, як1 скомпонованi у табл. 1.
Рис. 1. Моделi освiтнiх iндикаторiв
Основнi групи iндикаторiв якостi освгга в 6вросоюзi
Таблиця 1
Група 1 1ндикатори рiвня досягнень (з математики, читання, природничих наук, iнформацiйних та ко-мунiкацiйних технологiй, iноземних мов, вмшня вчитися самостiйно, суспiльствознавства).
Група 2 1ндикатори успiху та переходу (кiлькiсть учшв, котрi кинули школу, котрi здобули повну середню освiту, навчаються у закладах вищо! освiти).
Група 3 1ндикатори мониторингу шкiльно! освiти (оцiнювання та управлшня шкiльною освiтою, участь батькiв в освггаьому процесi).
Група 4 1ндикатори ресурсiв та структури (освiта та пiдготовка вчителiв, охоплення дошкiльною освiтою, шль-шсть учнiв, що припадае на один комп'ютер, освгтш витрати на одного учня).
Органiзацiя з економГчного спiвробiтництва та розвитку (OECD) розробила систему показникiв, як об'eднанi у три роздiли: контекст освгга (демо-графiчний контекст та соцiально-економiчний контекст); витрати, ресурси та шкшьш процеси (видатки на освиу, людськ1 ресурси, участь в освт, характеристика прийняття ршень); результати освiти (результати для тих, хто навчаеться, системнi результати, результати на ринку робочо! сили). Показники OECD викори-стовуються для порiвняльного аналiзу освiтнiх систем кран свiту. Вони постiйно оновлюються i вдоско-налюються та мають неоднакову щнтстъ.
Для кран не члешв OECD через Cвiтову про-граму Iндикаторiв Oсвiти (WEI) в ствробпництш з ЮНЕСКО, також розроблено систему iндикаторiв освiти щоб мати можливють порiвняннювати 1х з Гнди-каторами OECD. В цш системi iндикаторiв видiлено шiсть основних груп, якими охопилено всi освiтнi напрямки. Кожен освгтнш напрям описуеться ввдповвдними данними, яш дають можливiсть провести детальний аналiз i зробити правильнi висновки.
Мiжнародною органiзацiею ЮНЕСКО для порiвняльного аналiзу розвитку освiти в тому чи Гншо-му регiонi розроблено свою систему показнишв. Всi показники класифжоваш в п'ять репональних таблиць та двадцять таблиць за кранами по ввдповвдним напря-мамюсвгтш досягнення та писемнiсть дорослого насе-лення, викладацький склад, показники якосп освiти, фiнансовi витрати на освпу, нацiональнi системи освiти, данi про подальше навчання пiсля середньо! освгга.
ОНН також визначено системи iндикаторiв для оцiнки якостi функцiонування системи освгга. Один iз iндикаторiв це - як Тндекс людського розвитку (1ЛР -HRD), який ще називають рiвнем життя i розвитку держави. Визначаеться 1ЛР, як середнш iндекс трива-лосп життя, рГвня освгга та вадповадного и валового внутршнього продукту на душу населення. На основГ зiбраниx статистичних даних ( Тндикатора грамотностi
gopocnoro HaceneHHa Ta iHgHKaTopa BigcoTKa ynrnB) BH3HanaroTb piBeHb ocBiTH Kpai'HH. iHgHKaTop rpaMoT-
HocTi gopocnoro HaceneHHa BH3HanaMTb b cbom nepry aK BigcoTOK nrogeH Big 15 poKiB, aKi ycBigoMnMMTb nponn-TaHHH TeKcT i BMiMTb onHcaTH nHcbMoBo cBoe no6yToBe ®HTTa. iHgHKaTopa BigcoTKa ynrnB BH3HanaeTbca, aK Big-cotok nrogeH Ha Bcix ma6nax ocBiTH go 3aranbHoi Kinb-KocTi ^meniB BignoBigHoro BiKy.
,3,ocnig®eHHa noKa3ano, mo y po3BHHyTHx KpaiHax gna MoHiTopHHry mKinbHoi ocBiTH BHKopHcroByroTb HacTynHHH pag iHgHKaTopiB:
- MaTepia^bHe 3a6e3neneHHa ( mKinbHi npHMimeH-Ha, Me6ni, na6opaTopii, yHHiBcbKHH KoHTHHreHT, cniB-BigHomeHHa KinbKocTi ynrnB Ta BnmeniB);
- HaBHa^bHHH пpoцec (HaBama^eHHa BnmeniB, HaBna^bHi cTaHgapTH i nporpaMH, gocTynHicTb HaBnaHHa b ToMy HHcni gHCTaH^HHo, 3giHcHeHHa KinbKocri ne-peBipoK iHcneKTopaMH);
- pe3y^bTaTH (BigBigyBaHHa, KinbKicTb ynmB, mo 3aKiHHH^H mKony, KinbKicTb ynmB, mo 3ganH 3HO, gocar-HeHHa 3 ktmhobhx npegMeTiB MoraBama go HaBnaHHa).
3 Meroro oцiнкн po3BHTKy eKoHoMiHHHx 3HaHb b Me^ax nporpaMH«3HaHHa gna po3BHTKy» (Knowledge for Development - K4D) Cbitobhm BaHKoM (World Bank) po3po6neHo cbom cucTeMy iHgHKaTopiB [14]. OgHHM 3 mei' cucTeMH iHguKaTopiB, skhh BnnHBae Ha omHKy e$eK-THBHocTi BHKopucTaHHa KpaiHoM 3HaHb e iHgeKc ocBiTH i nrogcbKHx pecypciB (Education and Human Resources Index - EHRI).
KpiM MmHapogHHx MogeneH iHgHKaropiB b pagi Kpai'H e HamoHanbHi Mogeni iHgHKaropiB aKocTi ocBiTH. AHani3 HamoHanbHHx MogeneH noKa3ye, mo b ocHoBHoMy Kpai'HH 3ocepeg®yMTb yBary Ha pe3ynbTaTHBHHx noKa3HH-Kax ycnimHocTi HaBnaHHa ynrnB. TaK, y CfflA 3a nporpa-mom HaqioHanbHoro omHMBaHHa aKocTi ocBiTHboro npo-rpecy (NAEP) ynm 4, 8 i 12 KnaciB omHMMTbca 3 TaKHx npegMeTiB, aK HHTaHHa, o6nHcneHHa, npHpogHHro-HayKoBi npegMeTH, nHceMHe MoBneHHa [9].
В Англл система ощнювання охоплюе 9 базових предмепв у р1зш перюди навчання дней 7, 11, 14 i 16 рошв. Приклади iнших краш (Польща, Румунiя, крани Балтiï, Словенiя тощо), показують що ïx основною метою е незалежне оцiнювання навчальних досягнень учшв за рiзними критерiями:
- визначення рiвня навчальних досягнень учнiв рiзниx вiковиx груп;
- з'ясування факторiв, що впливають на успiшнiсть навчання учшв;
- виявлення сильних i слабих сторш у засвоеннi учнями знань i вмiнь, доступностi програм (стандартiв) з конкретно1 галузi наук;
- аналiз ускладнень, як1 виникають у навчаннi певних груп учшв (за сощальною ознакою, статтю, етшчною приналежнiстю тощо);
- вiдстеження динашки розвитку компетентностi учнiв, успiшностi навчання конкретноï дитини за ïï навчальними досягненнями.
В Украш з дев'яностих рок1в розпочато ство-рення квалiметричного монiторингу якосп освiти i доктрини якостi освгга. Аналiз стану освiтньоï сфери здшснюеться за двома напрямами:
- за зовшшньою соцiальною як1стю (освiтнiй ценз населения, масовють, доступнiсть i державшсть освiти, освiтньо-iнтелектуальна як1сть населення, показник „вщаву" учнiв зi шшл тощо);
- за внутрiшньою яшстю шк1льно1' освiти (якiсть шдготовки випускнишв, як1сть змiсту освiти, склад та характеристика кадрового потенщалу, матерГально-техшчна база, показники стану здоров'я тощо).
Незважаючи на вiдмiнностi у системах показнишв якосп освiти, можна назвати спшьт 1'х риси, а саме: показники характеризують рiзнi аспекти освпньо1' сфери, системи iидикаторiв змшються вадповадно до нових умов. Аналiз наявних систем сввдчить про рiзнi подходи до визначення 1'х змюту. Питанню розроблення i вдоскона-лення iидикаторiв якосп нацiональноï освiти присвятили працi чимало вiтчизняниx учених В. Астахова, В. Андру-щенко, К. Корсак, В. Кремень, О. Локшина та ш. [13-16].
Але в освггаш системi Украши iндикатори, як ш-струмент ощнки та зааб аналiзу стану справ, ще не широко використовуються, юнуюча система статистично! звиносп виконуе дещо шш1 функц iï та завдання.
Спираючись на показники й iндикатори сталого розвитку, особливосп освгга на сучасному етапi ïï мо-дершзацп, характерш ознаки регiональноï системи освии й сутнють експертизи О. Касьяновою були ро-зробленi iндикатори експертизи регiональноï системи освии [17]. Вона видшяе наступнi iндикатори експертизи якосп освии:
- соцум;
- ресурсне забезпечення;
- освггае середовище регюну;
- шституцшш показники.
С. Кадачников зазначае будь-який набiр критериев i показник1в, яким би вичерпним вш не був, все одно не спроможний дати абсолютно точну ощнку реального явища чи процесу, тому що будь-який мошто-ринговий результат мае ймовГрнюний характер [8]. Отож не варто намагатися використати максимально можливу к1льк1сть параметрГв i ГндикаторГв, щоб його описати й оцшити. Слад керуватися ï\ мшГмальною
доцшьнютю, яка надае можливють з достатньою мГрою вГропдносп об'ективно оцшити об'ект ощнювання. Спещально дГбраний для конкретного дослгдження вш стае за цих умов цшком прийнятним для опису стану об'екта, контролювання i прогнозування його розвитку в припустимих межах точностг
У визначеннГ такого набору критерпв i показнишв слГд керуватися вимогою, щоб отримаш резуль-тати вщображали реальний стан дослщжуваного об'екта, а суб'ективний фактор був мшГмГзований [4]. Також вони повинш з уаею повнотою покривати поле запланованих результапв так, щоб вгдображати ознаки i властивосп об'екта, який ощнюеться.
ПроаналГзувавши перерахован освгтш системи шдикаторГв якосп освии робимо висновок, що система показнишв якосп освгга повинна бути:
- обмеженою за шльшстю показник1в;
- самодостатньою, тобто система мае мютити та-кий набГр ГндикаторГв, який буде достатшм для того, щоб здшснювати рГзнобГчний аналГз та приймати вГдповгдш управлшськ ршення;
- повною, тобто охоплювати рГзн аспекти та складовГ системи освии;
- адекватною основним щлям i завданням, як1 постають перед конкретним етапом розвитку системи освгга та мошторинговим дослщженням
- динашчною, тобто час вГд часу систему Гндика-торГв i критерив якосп загально].' середньоï освгга по-трГбно переглядати й уточнювати;
- легкою в обчисленнях та вимГрюваннях.
Для визначення основних шдикаторГв якосп освгга складемо порГвняльну таблицю ГндикаторГв розглянутих вище моделей.
Хоч порГвняльш моделГ освпшх ГндикаторГв якосп освгга дещо рГзняться одна вГд одноï к1льк1стю показнишв, та такий аналГз дае нам можливють виявити основн загальноприйняп свиовГ шдикатори якосп освгга. Як видно з табл. 2 для кожноï з розглянутих моделей основними е наступш Гндикатори:
- результативносп та рГвня досягнень;
- рГвня освгга;
- фшшав та людських ресурав;
- 1КТ;
- доступносп освгга;
- мониторингу освии.
Вивчаючи групи показнишв видшених Гндика-торГв цих моделей визначаемо, що у вах видГляеться такий показник, як комп'ютерГзащянавчального процесу. Цей показник включае в себе групу показник1в таких, як шльшсть учтв на один комп'ютер, можливють доступу до мереж1 штернет, розвиток дистанцiйноï освгга, шформацшну компетентнють вчителГв.
ПровГвши дослгдження туково!-' лггератури та анке-тування адмшютрацш ЗНЗ, ДНЗ, вчителГв, батьк1в, учтв видшяемо вгам блоков щдикаторГв за допомогою яких можна оцшити яшсть освгга: шформацшне забезпечення i ПорГвняльна таблиця моделей освитх щдикатор1в якосп освгга. Табл. 2. м1жнародне ствробпництво, матерГально-техтчне забезпечення, навчально-виховний процес, р1вень дошк1льна подготовки, управлГння навчальним закладом, рГвень науково-методичного забезпечення освпнього процесу, робота по професшному росту педа-гогГчних кадрГв, навчальний процес.
Таблиця 2
Порiвняльна таблиця моделей освiтнiх iндикаторiв якостi освiти
1ндикатор Рейтинг Свросоз oecD WEI ЮНЕСКО EHRI За Касьяновою
Результатив ностi та рiвня до-сягнень +++++ Рiвня до-сягень 1КТ Результати освiти Рiвня студентсько! успiшностi з математики i науцi i, розподЫ грамот-ностi серед дорос-лих. Статистичш данi щодо пiсля се-редньо! освiти Рiвень се-редньо! освiти Iнституцiйнi показники
Доступ-ностi освiти +++++ Успiху та переходу Контекст освгга Доступностi освiти Доросла пи- семшсть i освiтнi досяг-нення Рiвень гра-мотностi дорос лого на селеня Сощум
Мониторинг ++++ Мошто ринг шкшьно! освiти - Оточуючеосвiтне середовище i рiзнi шляхи, якими ор-гашзоваш шкiльнi системи Нацiональнi системи освгга. - Освiтне се-редовище
Фiнанси та людськi ресурси +++++ Ресурси та структури Витрати, ресурси та шкшьш процеси Фiнансовi i люд-ськi ресурси Суспiльнi витрати на освпу. Викладаць-кий склад та набiр за рiв-нем освiти Державш витрати на освiту Ресурсне забезпечення
Оточення + - - Оточення у якому функцiонуе система освiти - - -
Рiвень освiти +++ - - ¡ндив^альних та соцiаль них результа пв освiти i ре-зультатiв щодо ринку пращ Показники рiвня освiти Рiвень вищо! освiти -
1КТ +++ Кшьюсть учнiв, що припадаена один комп'ютер - Доступноста i використання комп'ютерiв у школi - Доступ до 1нтернету школах -
1ндиктори якi визначають якiсть освiтнього процесу:
I група iндикаторiв. PiBeHb дошкiльна шдго-товки:
- наступшсть дошшльно! та початково! ланки освiти;
- освiтнiй рiвень вихователiв старших груп;
- анал1з звукомови дiтей п'ятирiчного вiку;
- система роботи ДНЗ та ЗНЗ. Сшльш заходи;
- робота ДНЗ з батьками щодо пiдготовки дней до школи.
II група iндикаторiв. Управлiння навчальним закладом:
- моделювання розвитку навчального закладу;
- планування роботи навчального закладу;
- використання в управлiннi 1Т;
- створення системи управлiння навчальним закладом на основi програмового засобу;
- запровадження електронного документообну;
- використання електронно! пошти в управлшш закладом;
- регулювання якостi освпнього процесу;
- iнформацiйна компетентнiсть адмшстращ! навчального закладу.
III група iндикаторiв. Навчальний процес:
- спецiалiзацiя загальноосвiтнiх навчальних за-кладiв району;
- вивчення шформатики з 2 класу;
- вплив стану здоров'я учшв на яшсть знань;
- ефективнiсть використання варiативно! скла-дово! навчальних планiв;
- наступшсть у навчанш учнiв 1-х, 5-х, 10-х клаав;
- система вибору профшьного навчання;
- середньовиважений рiвень навчально! дiяль-ностi учшв;
- вщсоток учнiв,що стали призерами оьласних та всеукра!нських предметних олiмпiад та МАН;
- забезпечення умов самоосвинього процесу (бiблiотечно-iнформацiйнi ресурси).
ГУ група iндикаторiв. Навчально-виховний процес:
- робота учшвського самоврядування та Г! вплив на яшсть освiти;
- робота класних керГвнишв по формуванню то-лерантних вгдносин у класних колективах, залучення до цього батьшв;
- захист прав учшв;
- сшвпраця з громадськими оргашзащями, бла-годшними фондами, шклувальними радами щодо по-глиблення знань Г свггогляду школярГв;
- еколопчне виховання в навчальних закладах як зааб формування еколопчно! культури школярГв;
- оргашзащя занять Гз диъми, вгднесеними до спещально! медично! групи;
- роль позашшльного навчального закладу в ро-звитку здГбностей дитини та поглибленш знань з основ наук.
V група iндикаторiв. Рiвень науково-методичного забезпечення освггнього процесу:
- створення методичного середовища для ро-звитку вчителя;
- впровадження в методичну роботу шновацш-них форм роботи з вчителями (дистанцшш форми);
- дослгдницька робота педагопв(програми, стати, поабники, шдручники)
- експериментальна д1яльшсть вчителГв;
- створення системи роботи з обдарованими уч-нями (пошуково-дослщницька д1яльшсть учшв, участь школярГв в олГмшадах, МАН);
- впровадження в роботу вчителя шновацшних технологш зокрема 1КТ;
- наявшсть банку освгттх та управлшських технологш на основГ 1Т;
- робота з громадсьшстю (сшвпраця з наукови-ми установами, ВНЗ).
VI група iндикаторiв. Робота по професшному росту педагогiчних кадр1в:
- як1сний склад педагопчних кадрГв;
- шформащйна компетентшсть педагопв;
- мониторинг проходження вчителями курсово! тдготовки та атестаци;
- створення системи морального Г матерГального стимулювання педагопв за досягнення у роботц
- наявшсть сертифшапв по володшню 1Т;
- участь педагопв у професшних конкурсах;
- ефективна робота районно! «Школи молодого вчителя»;
- використання в робоп 1Т.
VII група iндикаторiв. ¡ифорчацшие забезпечення та мiжнародне спiвробiтництво:
- наявшсть комп'ютерного класу для початково! школи;
- наявшсть комп'ютерного класу для старшо! школи;
- стушнь використання програмових засобГв, 1н-тернету в навчально-виховному процесц
- впровадження новпшх Штернет-технологш у навчально-виховному процеа, використання мульти-медшних комплексГв для навчання;
- введення електронного контролю за вгдвГду-ванням учшв школи;
- впровадження безготшкового розрахунку за харчування учшв у школц
- робота бГблютеки та медГатеки;
- формування ГмГджу навчального закладу через засоби масово! шформацп.
У111 група iндикаторiв. Матерiально-технiчне забезпечення:
- дотримання саштарно-ппешчного режиму в навчальному закладц
- сучасний комп'ютерний парк школи;
- швидк1сний штернет;
- стан меблГв;
- фшансування сайту школи;
- наявшсть програмових засобГв для створення £ЮПШ, забезпечення електроонними шдручниками, поабниками для ведення навчальних занять та вихов-но! роботи;
- фшансування за потребою.
5. Апробащя результатiв дослвдження
Результати даного аналиичного дослщження були представлен на Всеукрашсьшй науково-практичнш конференци з теми «Д1яльшсть район-них(мГських) методичних кабшепв в умовах упро-вадження державних освпшх стандарта та шфор-мацшно-комушкацшних технологш» м. РГвне (2012), У1 М1жнароднш науково-практичнш конференци «1н-новацшний розвиток сусшльства за умов крос-культурних взаемодш» м. Суми(2013), МГжнароднш науково-практичнш конференци «Загальноосвпш тен-денци розширення й модершзаци освииього процесу» м. Юровоград (2014), м. Кременчук (2014) Всеукра!н-ськ1й науково-практично! конференци «Регуляторна полиика в галузях загально!, техшчно! Г професшно! освети в умовах репону», м. Донецьк (2014 рГк) Всеукрашсьшй науково-практичнш конференци «Особ-ливГсть у сучаснш освт: проблеми навчання та ро-звитку».
6. Висновки
В подальшому на основГ визначено! системи шдикаторГв якосп осветнього процесу було проаналГзо-вано роботу навчальних закладГв району, обласп Г визначено основш тенденци розвитку осветньо! галузГ репону Г показники над якими необх1дно працювати. Визначено основш Гндикатори, як1 впливають на управлшня яшстю надання осветшх послуг загально-осветшми навчальними закладами на основГ шфор-мацшних технологш. Розроблено модель управлшня як1стю надання осветшх послуг загальноосветшми нав-чальнми закладами на основГ шформацшних технологш Г квалГметричну модель для оцшки управлшня яшстю надання осветшх послуг на основГ шформацш-них технологГй де факорами Г параметрами стали визначеш нами Гндикатори якостГ освГтнього процесу.
Лггература
1. Указ Президента Укра!ни ввд 17 квГтня 2002 р. № 347/2002 "Про Нацюнальну доктрину розвитку освгти" [Електроний ресурс] // Указ Президента Укра!ни. - Режим доступу: http://golovbukh.ua/regulations/2337/245648/
2. Дейкун, Д. I. Методичш рекомендацй з оптимГзацП мереж! загальноосвГтнГх навчальних заклад1в у сшьських районах: навчально- методичний посГбник [Текст] / Д. I. Дейкун, О. В. Пастовенський. за ред. О. А. Удода // 1н-т 1нно-вацгйних технологгй МОНМС Укра!ни. - 2011. - С. 2.
3. Ляшенко, О. I. Яюсть освГти як основа функцГонування й розвитку сучасних систем освГти [Текст] / О. I. Ляшенко // Педагогжа Г психолопя. ВГсник академи педагогГчних наук
Укра!ни : Науково-теоретичний та шформацшний журнал академй педагогiчних наук Укра!ни. - 2005. - № 1. - С. 5-12.
4. Панасюк, В. П. Школа и качество. Выбор будущего [Текст] / В. П. Панасюк. - СПб. : КАРО, 2003. - 384 с.
5. Оболенська, Т. С. Маркетинг освгттх послуг: вгт-чизняний i зарубiжний досвщ [Текст] : монограф1я / Т. С. Оболенська. - К., 2001. - 208 с.
6. Школаенко, С. Рейтинговi системи - складовi нащ-онального монiторингу якостi вищо! освгти [Текст] / С. Нжо-лаенко // Вища школа. - К. : Библиотека КНТЭУ. - 2007. -№ 4. - С. 3-14.
7. Каленюк, I. С. Економжа освгти: Навч.поибник [Текст] / I. С. Каленюк. - К.: Знання Укра!ни, 2003. - 316 с.
8. Кадочников, С. М. Особенности высшего образования как экономического блага и некоторые практические следствия этих особенностей [Текст] / С. М. Кадочников // Университетское управление: практика и анализ. Гл. ред. Клюев А. К. - Екатеринбург. - 2010. - № 2 (17). - С. 48-49.
9. Ляшенко, О. I. Оргашзацшно-методичне забезпе-чення мошторингових дослщжень якосл загально! середньо! освгти [Текст] : монограф1я / О. I. Ляшенко, Т. О. Лукша, Л. С. Ващенко. - К.: «Педагопчна думка». - 2011. - 174 c.
10. Андрущенко, В. П. ФшософГя сощально! роботи в Украш на рубежi столГть [Текст] / В. П. Андрущенко. Роз-думи про освпу. - Ки!в : Знання Укра!ни, 2004. - 312-316 c.
11. Астахова, К. В. Трансформаця вищо! освгти вима-гае трансформаци управлгння вищою школою [Текст] / К. В. Астахова // Педагопка i психолопя. Педагогiка i психо-лог1я. Вюник академй педагогiчних наук Укра!ни : Науково-теоретичний та шформацшний журнал академй педагогiчних наук Укра!ни. - 2002. - № 3. - С. 19-22.
12. Вшьна енциклопед1я [Електроний ресурс] // Вжгпед1я. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki
13. Дякгв, Р. С. Енциклопед1я бiзнесмена, економiста, менеджера [Текст]: энциклопедия / Р. С. Дяюв, А. В. Бохан, В. М. Горбаль та ш.; За ред. Дякгва. - К. : МГжнар. екон. фун-даця, 2000. - 703 с.
14. Knowledge Assessment Methodology [Electronic resource] // Knowledge for Development. - 2012. - Available at: http: //www. worldbank. org/kam
15. Кремень, В. Г. Вгд "кюсково!" психологи - до освгти протягом життя [Текст] / В. Кремень // Дзеркало тиж-ня. - 2003. - № 5. - С. 14.
16. Локшина, О. I. Мониторинг якосп освгти: свгтовий досвщ [Текст] / О. I. Локшина // Педагопка i психолог1я. Вгсник академй педагопчних наук Укра!ни : Науково-теоретичний та шформацшний журнал академй педагопчних наук Укра!ни. - 2003. - № 1. - С. 108-117.
17. Касьянова, О. М. Експертиза репонально! системи освгти на засадах сталого розвитку [Електроний ресурс] / О. М. Касьянова // Теор1я та методика управлгння освГтою. -2010. - № 3. - Режим доступу: http://tme.umo.edu.ua/docs/ 3/10kaspsd.pdf
References
1. (2002). Ukaz Prezydenta Ukrai'ny vid 17 kvitnja 2002 r. № 347/2002 "Pro Nacional'nu doktrynu rozvytku osvity". Ukaz
Prezydenta Ukrai'ny. - Available at: http://golovbukh.ua/ regulations/2337/245648/
2. Dejkun, D. I., Pastovens'kyj, O. V. (2011). Metodychni rekomendacii' z optymizacii' merezhi zagal'noosvitnih navchal'n-yh zakladiv u sil's'kyh rajonah: navchal'no- metodychnyj posibnyk, za red. O. A. Udoda. In-t Innovacijnyh tehnologij MONMS Ukrai'ny, 2.
3. Ljashenko, O. I. (2005). Jakist' osvity jak osnova funkcionuvannja j rozvytku suchasnyh system osvity. Pedagogika i psyhologija. Visnyk akademii' pedagogichnyh nauk Ukrai'ny : Naukovo-teoretychnyj ta informacijnyj zhurnal akademii' peda-gogichnyh nauk Ukrai'ny, 1, 5-12.
4. Panasjuk, V. P. (2003). Shkola i kachestvo. Vybor bu-dushhego. SPb. : KARO, 384.
5. Obolens'ka, T. Je. (2001). Marketyng osvitnih poslug: vitchyznjanyj i zarubizhnyj dosvid. Kyiv, 208.
6. Nikolajenko, S. (2007). Rejtyngovi systemy - skladovi nacional'nogo monitoryngu jakosti vyshhoi' osvity. shkola. Kyiv: Byblyoteka KNI3U, 4, 3-14.
7. Kalenjuk, I. S. (2003). Ekonomika osvity: Navch. Kyiv: Znannja Ukrai'ny, 316.
8. Kadochnikov, S. M. (2010). Osobennosti vysshego obrazovanija kak jekonomicheskogo blaga i nekotorye prakticheskie sledstvija jetih osobennostej. Universitetskoe uprav-lenie: praktika i analiz. Gl. red. Kljuev A. K. Ekaterinburg, 2 (17), 48-49.
9. Ljashenko, O. I., Lukina, T. O., Vashhenko, L. S. (2011). Organizacijno-metodychne zabezpechennja monitoryn-govyh doslidzhen' jakosti zagal'noi' seredn'oi' osvity. Kyiv: «Ped-agogichna dumka», 174.
10. Andrushhenko, V. P. (2004). Filosofija social'noi' ro-boty v Ukrai'ni na rubezhi stolit'. Rozdumy pro osvitu. Kyiv: Znannja Ukrai'ny, 312-316.
11. Astahova, K. V. (2002). Transformacija vyshhoi' osvity vymagaje transformacii' upravlinnja vyshhoju shkoloju. Pedagogika i psyhologija. Pedagogika i psyhologija. Visnyk akademii' pedagogichnyh nauk Ukrai'ny : Naukovo-teoretychnyj ta informacijnyj zhurnal akademii' pedagogichnyh nauk Ukrai'ny, 3, 19-22.
12. Vil'na encyklopedija. Vikipedija. - Available at: http://uk.wikipedia.org/wiki
13. Djakiv, R. S., Bohan, A. V., Gorbal',V. M. et. al (2000).Encyklopedija biznesmena, ekonomista, menedzhera. Za red. Djakiva. Kyiv: Mizhnar. ekon. fundacija, 703.
14. (2012). Knowledge Assessment Methodology. Knowledge for Development. - Available at: http://www.world-bank.org/kam
15. Kremen', V. G. (2003). Vid "kioskovoi'" psyhologii' -do osvity protjagom zhyttja. Dzerkalo tyzhnja, 5, 14.
16. Lokshyna, O. I. (2003). Monitoryng jakosti osvity: svitovyj. Pedagogika i psyhologija. Visnyk akademii' pedagog-ichnyh nauk Ukrai'ny : Naukovo-teoretychnyj ta informacijnyj zhurnal akademii' pedagogichnyh nauk Ukrai'ny, 1, 108-117.
17. Kas'janova, O. M. (2010). Ekspertyza regional'noi' systemy osvity na zasadah stalogo rozvytku. Teorija ta metodyka upravlinnja osvitoju, 3. - Available at: http://tme.umo.edu.ua/ docs/3/10kaspsd.pdf
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Рябова З. В.
Дата надходження рукопису 23.06.2015
Кулик Олена €горiвна, здобувач ступеня кандидата педагопчних наук, кафедрa управлшня навчальними, закладами i педагопки вищо! школи УМО АПНУ, начальник вгддГлу освГти, молодГ та спорту районно!, Чап-линсько! державно! адмшютрацп, вул. Радянська 38, смт.Чаплинка, Херсонська обл., Укра!на, 75200 E-mail: lenakyluk@ukr.net
