CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Проблемы педагогики средней и высшей школы». Том 26 (65). 2013 г. № 1. С. 128-140.
РАЗДЕЛ III
ПЕДАГОГИКА ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ В УКРАИНЕ И МИРЕ
УДК 37.014.544
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ ТА ОСВ1ТН1Х РЕСУРС1В ПРИ УПРАВЛ1НН1 ВИЩОЮ ШКОЛОЮ УКРА1НИ
Фадеев В.1.
РВНЗ «Кримський гумантарний ynieepcumem», Ялта, Украгна E-mail: [email protected]
У стат розглянуто особливост системи управлшня вищими навчальними закладами в Украш. Проаналiзовано pi3Hi методолопчт пiдходи для дослiдження системи взаемозв'язку ринку освiтнiх послуг та освгттх ресурс1в вищих навчальних заклад1в. Визначено особливост побудови системи управлiння освгтшми ресурсами вищо! школи Укра1ни на Всеукра!нському, региональному, мгсцевому, iнституцiональному та особистюному рiвнях.
KmHosi слова: управлшня, вищий навчальний заклад, освiтнi ресурси, ринок освiтнiх послуг. ВСТУП
В умовах становлення ринкових вщносин, входження Укра!ни в европейський та св1товий проспр висуваються нов1 вимоги до професшно! тдготовки майбутнього фах1вця.
Одне з головних завдань осв1ти - формування й розвиток штелектуальних, моральных i духовних якостей професюнала, сощально-активно! особистост1, справжнього громадянина.
Сьогоднi вища освiта змшюеться за структурою та змiстом, системою фшансування i матерiально-технiчного забезпечення, але найголовшше - за моделями оргашзаци навчального процесу, освiтнiми технологiями. Приеднання Укра!ни до Болонсько! конвенци ставить перед нею новi концептуальнi завдання в освт.
У Нацiональнiй доктрин розвитку освiти в ХХ1 столотя чiтко визначено цiлi й завдання модершзаци управлiння освiтою, задекларовано перехвд в Укра!т вiд суто державного управлшня осв^ою до державно-громадського. Реалiзацiя цього положення на практицi потребуе пошуку нових ресурсiв функцiонування вищих навчальних закладiв та управлiння ними. Щабель соцiально-економiчного розвитку
будь-яко! кра1ни вiддзеркалюe стан нащонально! системи освiти не стшьки на сучасному етапi розвитку, скшьки в минулому.
Позитивнi здобутки в осв^нш системi у минулому досить швидко втрачаються, на вiдмiну вщ того, що консервативнi явища у суспшьств^ змiна традицiй у навчально-виховному процесi, впровадження нового без конструктивного ан^зу можливих негативних наслiдкiв викликають протирiччя у суспiльствi досить довго
Кожна реформа в кра1ш, в Укра1ш передусiм, стикаеться з проблемою управлшня системою освiти та пошуком ресурсiв для 11 проведення, особливо важливими реформи стають у кризовi часи.
Складнiсть, багатоаспектнiсть управлiнських проблем, що визначають характер практичних змш управлiння ресурсами вищих навчальних закладiв, потребуе запровадження передових освiтнiх управлшських моделей i технологiй, якi зумовлюють пiдвищення ефективностi управлiння.
Важливими у цьому зв'язку е дослщження, присвячеш проблемам: загально! теорп управлiння (В. Афанасьев, А. Блшов, Б. Гаевський, Г. Дмитренко,
B. Колпаков, М. Мескон, Ф. Хедоур^ Г. Щокш та шш); фiлософським проблемам осв^ньо! полiтики (В. Андрущенко, М. Головатий, I. Зязюн, В. Кремень,
C. Ншолаенко та iншi); психологiчних аспекпв управлiння (Л. Карамушка, В. Крижко, А. Петровський, В. Семiченко та шш); особливостей управлiння освiтнiми системами (С. Бу^вщенко, М. Войтович, М. Генсон, Ю. Конаржевський, В. Лазарев, М. Поташшк, Т. Шамова та шш); принципам, методам, моделям, тдходам до управлiння вищими навчальними закладами (О. Глузман, В. Гуменник, В. Маслов, А. Ншолаев, С. Яковлев та шш); становлення, функщонування та розвитку вищо! приватно! школи (В. Астахова, О. Сидоренко, В. Рамзаев, М. Швецов).
Мета статп - проаналiзувати особливост системи управлiння ринку осв^шх послуг та освiтнiх ресурсiв вищих навчальних закладiв на основi принцитв взаемозв'язку та обопшьно! регуляци.
1. МОДЕЛЬ В1ДНОСИН НА РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ
Одним з основних питань дослщження е вивчення особливостей взаемоди ринку освггшх послуг вищих навчальних закладах та 1'хшх освiтнiх ресуршв. На основi вiдомостей про вплив характеру ринкових вщносин на дiяльнiсть некомерцiйних органiзацiй, А. Браверман [6] запропонував концептуальну об'емно-просторову модель вщносин у системi вищо! освгги (див. рис.1).
(молодi фахiвцi)
Рис. 1. Модель вщносин у системi вищо! освгги (за А. Браверманом).
А. Панкрухш розширюе склад учасникiв ринку осв^и (див. рис.2), уводячи „широк кола посередникiв (служби зайнятостi, бiржi працi, охорони, реестраци, лiцензування й ш.), а також суспiльнi шститути й структури, причетнi до просування освiтнiх послуг на ринку" [6, с.31].
Рис. 2. Модель вщносин на ринку вищо! освгги (за А. Панкрухшим).
Ще одна штерпретащя (рис. 3) моделi ринкових вщносин в освггаш сферi: ВНЗ, майбутнш фахiвець, роботодавець й «головна сторона цього процесу - держава, що
визначае перспективу свого розвитку з розумшням того, що стосовно освгги судять про майбутне кра!ни» [6, с.32].
Рис. 3. Модель вщносин на ринку вищо! освгги.
Всi автори розглядають у склад учасникiв ринку освiтнiх послуг державу, вщводять !й роль одного з основних суб'екпв маркетингу освiти як в «некомерцшних (державних)», так й в «комерцшних (недержавних)» навчальних закладах.
Це спостереження е додатковим шдтвердженням приналежност навчальних закладiв (державно! й недержавно! форм власностi) до некомерцiйних оргашзацш.
У процесi обмiну освiтнiми послугами як у вищш, так й у професшно-техшчнш освiтi, беруть участь не тшьки кiнцевi споживачi (слухач^ студенти), шдприемства-замовники, держава, громадсьюсть i посередники, але також кадровi агентства, постачальники навчально! й методично! лггератури, устаткування, комп'ютерних програм, навчальних вщео фiльмiв й аудiо запишв, провайдерiв мережi Internet, засоби масово! iнформацi! [6].
З безлiчi аспекпв функцiонування вузiв в ринкових умовах першорядне значення мають специфiчнi особливост освiтнього закладу, що визначають його роль й мюце у ринковому середовищг
На погляд Т.Оболенсько!, склад учасниюв ринку освiтнiх послуг може бути розширений й унiфiкований (рис.4).
Рис. 4. Ушфшована модель вщносин на ринку освгш (за Т.Оболенською).
Надання освiтнiх послуг, як вид дiяльностi ВНЗ, специфiчний за своею суттю тим, що результатом його е не новий матерiально-речовий продукт, що ранiше не юнував, а змiнена якiсть уже наявного продукту. Тобто сама дiяльнiсть вузу -надання осв^шх послуг - створюе бажаний результат, i на ринку осв^шх послуг ВНЗ реалiзуе свою специфiчну «продукщю» - освггаш ресурс [7]. Тобто, вiдповiдно до закономiрностей ринково! економiки на ринку освггшх послуг шляхом узгодження попиту та пропозицй вирiшуються три основш питання: що виробляти, як виробляти, для кого виробляти.
Вплив ринку на сферу освгги е багатогранним. Серед шшого першочерговий iнтерес викликае економiчний аспект комерщатзаци освiти. Узагальнення точок зору на проблеми шдприемницько! дiяльностi дозволяе зробити висновок про одностайш думки фахiвцiв: вузи, як некомерцшш оргашзаци, можуть здiйснювати шдприемницьку дiяльнiсть, але лише остiльки, оскшьки це слугуе досягненню мети, заради яко! вони заснованi. Положення вузiв в ринковому середовищi мае суперечливий характер. З одного боку, вуз об'ективно стае повноправним
учасником ринкових вщносин. З шшого, дiяльнiсть вузу здшснюеться у сферi соцiальних послуг. Бiльш того, освГта завжди була соцiально значимо! послугою, а нинi - тим бшьше вiдповiдно до тенденцiй суспшьного розвитку. Освiта - змшано-суспшьне благо, значиме й для сустльства, й для особистостi. Тому сучасне демократичне суспшьство мае забезпечити реатзащю права на освiту шляхом надання певних можливостей i гарантiй для кожного громадянина [8].
Ця обставина обмежуе можливiсть органiзацi! освгтшх послуг на суто ринковiй основа Надання у сферi освiти певних можливостей i гарантiй кожному члену сустльства вимагае участ держави у регулюванш освiтньо! дiяльностi в умовах ринку.
2. ОСОБЛИВОСТ1 ВЗАСМОЗВ'ЯЗКУ РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ ТА ОСВ1ТН1Х РЕСУРС1В ПРИ УПРАВЛ1НН1 ВИЩОЮ ШКОЛОЮ УКРА1НИ
Зрозумшо, що провiдним напрямком дiяльностi вищого навчального закладу е надання осв^шх послуг. Однак дво!ста природа суб'екпв освiти, пов'язана з !хньою присутшстю на двох взаемозалежних ринках - ринку освгтшх послуг i ринку пращ -стала причиною дискусш про кшцевий продукт навчального закладу [1-9].
Деяю автори продуктом навчального закладу вважають випускниюв [6, с. 43]. Протилежно! думки дотримуеться О. Сагшова: «не можна прийняти однозначне твердження про вуз як виробника товару у виглядГ молодих фахiвцiв <...> на ринку працi вуз е виробником не випускниюв, а освгтшх програм, у тому видГ, у якому вони освоенi його випускниками...» [6, с. 54]. Третш варiант iнтерпретацi! результату освГтньо! дГяльносп пропонують В. Афанасьев i В. Черкасов, що називають продуктом освГти як послугу (курси, семiнари й Гнше), так i товар (CD, DVD, вщеокасети, навчальнi магнiтофоннi стрГчки, системи навчання) [6].
Ощнюючи рГзш думки дослщниюв, варто визнати, що продуктом навчального закладу е освГтня послуга, спрямована на змшу штелектуального рГвня або ступеня професiйно! шдготовки споживача. У той час як надшення випускника навчального закладу ознаками «продукту» не е етичним.
Сьогодш навчальний заклад, якщо вш хоче бути конкурентоспроможним, повинен працювати за лопкою освГтньо! потреби замовника освГти, надавати яюсну освГту, доцшьну i в професшнш, i в суспшьнш практиках особистостГ Замовник освГти - матерГальна i духовна культура Укра!ни. Адже саме тому освГта е вщповщальною перед суспшьством, бо створюе продукщю особливого роду -людський каттал, i тому важливим е дослщження освГтшх ресурсГв.
Реальними учасниками науково-навчально-виховного процесу е не тшьки освГтш установи, але й споживачГ (окремГ особистосп, !хш родичГ, пщприемства й оргашзаци), широю кола посередниюв (служби зайнятосп, бГржГ пращ, консультанти по вщборГ персоналу, спонсори й меценати, органи реестраци, лщензування й акредитаци освГтшх установ), а також сустльш шститути й структури, причетш до просування освГтшх послуг на ринку (органи державного, мунщипального управлшня й мюцевого самоврядування, полгтичш й громадсью оргашзаци, шшГ некомерцшш оргашзаци й об'еднання).
Ще одна класифшацшна ознака ринку е значущою залежно вщ того, хто активний на ньому: виробник або споживач. Якщо виробник, то такий ринок називають «ринком продавця», а якщо купiвельну поведшку визначае товарна пропозицiя, е це - «ринок покупця».
Змiни, що вщбуваються у сучасному бiзнесi, супроводжують змiни в сферi управлiння людськими ресурсами. Вони передбачають перехiд: 1) вщ вузько! спещатзацп та обмежено! вiдповiдальностi - до широко! професшно! вiдповiдальностi; 2) вiд плановано! кар'ери - до гнучкого вибору шляху професшного розвитку; 3) вщ вщповщальност менеджерiв за розвиток персоналу -до вщповщальносп працiвникiв за власний розвиток; 4) вщ уникнення зворотного зв'язку з пщлеглими - до його активного пошуку [5].
Таким чином, головним напрямом розвитку кадрового менеджменту сьогодш й на перспективу е формування, ефективне управлшня та примноження соцiального i людського каштатв як вирiшальних чинникiв набуття оргашзащею конкурентних переваг. Вирiшення цих завдань досягаеться на основi формування вщповщно! органiзацiйно! культури та налагодження постшного та всебiчного процесу навчання персоналу.
Серед найважливших тенденцiй у формуваннi та розвитку персоналу оргашзаци можна назвати:
- пщвищення гнучкостi системи управлiння людськими ресурсами та !! орiентацiя на стратепчш результати дiяльностi фiрми;
- рух вщ перiодичного пiдвищення кватфшацн персоналу до цiлiсного й постшного навчання та накопичення людського катталу як найважливiшого чинника забезпечення конкурентних переваг;
- змiщення акценту вщ iндивiдуального навчання до «навчально! органiзацi!»;
- перехiд вiд стандартних програм навчання до гнучких, проблемно-орiентованих програм розвитку;
- акумулювання соцiального капiталу органiзацi! за допомогою розвитку командних форм роботи та впровадження партисипативно! органiзацiйно! культури.
Вимоги укра!нських роботодавцiв до фахiвцiв робочих спецiальностей у значнiй мiрi обмежуються спещальними технiчними навичками. Якщо вузькопрофесшш компетенцi! таких працiвникiв перебувають на рiвнi, який влаштовуе роботодавця, то шчого iншого вiд спiвробiтникiв не потрiбно. При наймi робочих роботодавець обирае досвiдчених працiвникiв, котрi не потребують додаткового навчання. Приклад - велик компанн ки!вського регiону, що беруть на роботу будiвельникiв, теслярiв, слюсарiв iз iнших мiст Укра!ни. Такi працiвники часто не укладають трудових договорiв, не завжди знають назву компанн [3].
Роботодавець, маючи можливють вибору спiвробiтникiв, постiйно виршуе питання оцiнки персоналу, причому цей процес не завершуеться навiть тод^ коли штат укомплектований. Оцiнюються i атестуються не тiльки новi пращвники, а й тi, хто працюе в компанн досить тривалий час. Критерн тако! оцiнки залежать вщ можливостей роботодавця та завдань, як вiн перед собою ставить. Але очевидно, що реальш завдання бiзнесу неможливо вирiшити, якщо працiвник мае тшьки «певну для конкретно! ситуацн сукупнiсть знань i умiнь».
У наший бурхливий час вища школа не встигае так швидко змiнюватися, як змiнюeться навколишнш cbît. Тому роботодавець, крiм наявносп у претендента на посаду або ствроб^ника компанiï конкретних знань, виставляе таю вимоги: 1) ращональш мотиваци спiвробiтника; 2) вмiння працювати у команд й на добробут команди; 3) умшня вирiшувати нестандартнi задачу 4) умiння брати на себе вщповщальнють; 5) умiння i бажання вчитися; 6) працездатнiсть.
Зазначимо, що вплив ринку пращ на удосконалення та шдвищення ефективностi системи професiйноï освiти i навчання продовжуе залишатись незначним. Вiдношення випускникiв вищих навчальних закладiв до випускникiв професiйно-технiчних навчальних закладiв складае 60:40, тодi як на ринку пращ 60% вакансш потребують замiщення квалiфiкованими робiтниками. Проблема ускладнюеться тим, що бiльшiсть учшв професiйно-технiчних навчальних закладiв опановують, як правило, професи сфери послуг (перукарiв, продавцiв, барменiв, водiïв, офiцiантiв), тодi як продовжуе зростати потреба у роб^никах виробничих професiй (токарях, фрезерувальниках, слюсарях, iнструментальниках, ливарниках, електриках). У сферi вищоï освiти у надмiрнiй кiлькостi готують юристiв, менеджерiв, економю^в. За оцiнками державноï служби зайнятосп, 40% пiдготовлених економiстiв стають ïï клiентами. Це пояснюеться неусвiдомленим вибором шкшьною молоддю професiй, що потребуе вщновлення системи професiйноï орiентацiï. З шшого боку, фшансування пiдготовки кадрiв у навчальних закладах не пов'язане з реальним станом працевлаштування випускниюв [5].
Особливо важливим е управлшня осв^шм попитом населення - розробка змюту освiтнiх продуктiв, занять й послуг, адекватного потребам окремо1' особистосп. Вiдносно власно1' освiтньоï потреби людина мае найзагальнiше уявлення. Цей факт - також аргумент на користь необхщносп державного втручання в освггнш процес.
Отже, людина «купуе» (у недержавному сектор^ або «здобувае безкоштовно» (у державному секторi) освiтнiй продукт i послугу, маючи про них досить розмите поняття, не знаючи чггко, якими насправдi вони повинш бути за змiстом й яюсним рiвнем.
Отже, турбота про те, щоб освiтнi потреби населення були досить грамотними, а осв^ш продукти й послуги навчальних закладiв за сво1'м змiстом виявилися згодом потрiбними суспiльству, мае лягти на плечi держави та громади, оскiльки вона так чи шакше задае орiентири економiчному й соцiальному розвитку краши на перспективу й найближчий перюд. Останне, зокрема, обумовлюе напрямок розвитку трудових ресурсiв, передусiм кiлькiсних й яюсних характеристик 1'хньо1' освiтньоï частини. Отже, визначаючи освггнш вектор краши, держава визначае розвиток кадрового потенщалу [6].
У практичному плаш робота з вивчення ринку пращ покладена на «Пщроздш вищого навчального закладу щодо сприяння працевлаштуванню студенев i випускниюв», який мае сприяти працевлаштуванню молодГ з метою реалiзацiï ïï права на працю.
Зараз засадами освпшх стандартiв е, на жаль, не потреби вiтчизняноï економши й соцiальноï сфери, а змют закордонноï освгш. Керування шшими
характеристиками освптах послуг, KpiM тих, що визначаються державними стандартами, зараз передано навчальним закладам. Це вагомий показник пристосування освiтнього процесу до «мюцевих» вимог ринку освггшх послуг.
Управлiння товарною пропозицieю осв^шх послуг i продуктiв з боку навчальних закладiв означае виробництво викладачами й техшчними засобами обсягiв осв^шх занять, форм, методiв i засобiв вiдтворення змiсту освiти (заданих «згори» державою), якi вiдповiдають запитам конкретних груп роботодавцiв, побажанням i можливостям вузьких груп студенев. Це надання прикладного характеру державним ршенням у сферi освiти та органiзацiя реального виробництва освiтнiх продуктiв i послуг.
Абiтурiентам i учням варто сповна використати ri можливостi, якi надаються суспiльством i роботодавцями вiдповiдно до ситуаци на ринку працi й ринку освптах послуг. Грамотний вибiр спецiальностi й навчального закладу мае стати важелем управлшня дiяльнiстю освптах установ з боку населення.
Реформування освпи на новому етапi мае розроблятися та здшснюватися як комплекс заходiв державно! полiтики, що враховують законнi права й iнтереси особистосп та суспiльства. Необхiдно розробити оргашзацшш, правовi та соцiально-iнституцiйнi механiзми та шструменти, якi б стимулювали розвиток вищих навчальних закладiв, освiтнiй рiвень i культуру усiх прошаркiв суспшьства, сприяли покращенню професiйно-квалiфiкацiйноï структури населення.
Професшна орiентацiя пiддержуе професiйну самореатзащю особистостi й гарантiю конституцiйних прав громадян Украши, але збалансування попиту i пропозицп робочоï сили на ринку пращ не вщповщае потребам сьогодення, досвщу розвинених краïн свпу. Разом iз тим процес професiйноï орiентацiï останнiми роками ускладнився. До причин такого явища слiд вщнести:
- деформацiю уявлень значно1' частини молодi про престиж професiй внаслщок розгортання тiньовоï економiки, особливо у торпвт, розвиток споживацько1' психологи, прагнення уникнути вiдповiдальностi за власну долю;
- втрату мотиваци саморозвитку особистосп пiд впливом негативних явищ в уах соцiальних осередках;
- недостатню соцiальну захищенiсть молодi, ïï нешдготовлешсть до конкурентного iснування, низький рiвень самооцiнки у поеднаннi з прагненням окремих молодих людей самоствердитись у нноруванш суспiльних норм;
- зниження ефективност профорiентацiï унаслiдок вiдсутностi економiчно-iнформацiйноï пiдсистеми, повно1', достовiрноï i своечасно1' iнформацiï щодо змiн, яю вiдбуваються в окремих сферах економiчноï дiяльностi, на конкретних пiдприемствах, в установах та оргашзащях;
- змши стану i тенденцiй розвитку ринку пращ, суспшьно1' свiдомостi щодо сприйняття й розв'язання проблем працi, власно1' активностi, вiдповiдальностi та самореалiзацiï суб'екпв соцiально-трудових вiдносин, значущостi роботодавцiв i громадськост у здiйсненнi профорiентацiйноï роботи з рiзними верствами населення;
- слабюсть профорiентацiï у школi, неготовнiсть педагопчних працiвникiв до надання допомоги учням у 1'хньому професiйному самовизначеннi (кожен третш
випускник обирае професГю стихшно, необгрунтовано, що зумовлюе И невщповщшсть особистюним нахилам, здГбностям, а отже, зниження конкурентоспроможносп на ринку пращ);
- вщсутнють медично! професшно! консультацп в умовах, коли 75 % школярГв потребують саме И;
- зростання вимог ринку пращ до професшно! шдготовки особистосп, потреб роботодавщв у квалiфiкованих працiвниках, здатних до самостшного та вiдповiдального прийняття професшних рiшень, ефективного розв'язання типових Г нетипових проблем Г завдань, постшного професшного самовдосконалення тощо;
- бракування сучасному фахГвцю ефективносп (продуктивносп, якосп) пращ, оперативного реагування на кадровГ вимоги й потреби сучасно! економши, шновацшного та тщативного потенщалу, мобшьносп та гнучкост в опануванш додаткових знань Г вмшь, здатносп до аналГзу та прогнозування, передбачення [1, с. 110].
Особливу роль серед споживачГв освгтшх послуг грае особистють учня, студента, слухача. Це не просто матерГальний носш освГтшх послуг, не тшьки користувач ними у процес пращ, але единий кшцевий споживач таких послуг. Особистють вщрГзняеться вгд шших споживачГв освГтшх послуг тим, що послуговуеться освпшм потенщалом не тшьки для створення матерГальних й шших благ, не тшьки для заробляння коштГв для життя, але ще й для задоволення шзнавальних потреб.
Саме ця особистють, персошфшований носш, власник, користувач Г кшцевий споживач освГтшх послуг здшснюе конкретний вибГр свое! майбутньо! спещальност й спещалГзаци, строгав, мюця й форми навчання, джерел його фшансування, а також вибГр майбутнього мюця роботи (або наступного рГвня освГти) Г всього комплексу умов реалГзацп придбаного потенщалу. Завдяки й навколо цього особистюного вибору зустрГчаються й налагоджують сво! вщносини вс шшГ суб'екти ринку й маркетингу освгтшх послуг.
Парадокс полягае у тому, що саме цей центральний суб'ект - особистють - е найбшьш беззахисним, мало шформованим новачком у отриманш освГтшх послуг у порГвнянш з шшими суб'ектами. Тому саме особистють студента (у тому числГ потенцшного) повинна бути в центрГ суспшьно! уваги, шформацшних потоюв Г комушкацш, бути обов'язковим й жаданим учасником всГх угод у цш сферГ [6].
З розумшням цього визначаються значимють ролей шших споживачГв освГтшх послуг, серед яких родичГ студеипв, фГрми, шдприемства, установи й оргашзаци, зокрема й органи управлшня. Виступаючи як промГжш (а не кшцевГ) споживачГ освГтшх послуг, вони формують бшьш-менш оргашзований попит на них Г демонструють його на ринку. Зараз багато фГрм обирають за краще лише короткочасш освГтш послуги, а фахГвщв комплектують таким чином, щоб не оплачувати послуги ВНЗ (наприклад, прийомом пращвниюв з шших шдприемств). Однак така кон'юнктура й така стратепя не може бути довгостроковою.
В РВНЗ «Кримський гумаштарний ушверситет» працюе система працевлаштування: 1) ректорат та вчена рада (загальна оргашзащя, координащя та контроль); 2) структурш одинищ, як втшюють заходи з питань працевлаштування
випускниюв (вщдш працевлаштування та випусковi кафедри, що вiдповiдають за безпосередню роботу зi студентами - дослщження ринку працi, отримання шформацн про вакансi! на виробництвi, оргашзащя та проведення Днiв та Ярмарюв кар'ери); 3) партнери (промисловi тдприемства, центри зайнятостi), якi запрошуються до роботи Державних екзаменацшних комiсiй, оргашзаци виробничо! практики, налагодження прямих контакпв студентiв з роботодавцями. Результат - укладання трьохстороннiх угод (студент/вуз/роботодавець) на шдготовку, перепiдготовку та пiдвищення кватфшацп фахiвцiв i робiтникiв i формування контингенту студенпв на фаховому рiвнi з урахуванням потреби регiону та оптимальних можливостей реалiзацi! !х знань та навичок, отриманих пiд час навчання.
Основш положення роботи з працевлаштування випускниюв [3]:
- налагодження безпосереднiх контакпв з пiдприемствами та органiзацiями, створення бази даних потенцшних працедавцiв;
- мошторинг ринку працi, пошук шформацй про вакансн для тимчасово! та постшно! роботи студентiв i випускниюв;
- органiзацiя й проведення в ушверситет презентацiй, Днiв та Ярмарюв кар'ери фiрм, пiдприемств та оргашзацш, якi працюють на територi! Укра!ни;
- доведення до студентiв ушверситету iнформацi! про потреби виробництва в спещалютах i заповнення вакансiй;
- взаемозв'язок з службами зайнятосп та управлшням працi держадмiнiстрацi! для анатзу стану безробiгтя молодi з вищою освггою;
- консультативна допомога студентам з питань оформлення резюме та правил поведшки при конкурсному вiдборi на роботу;
- роз'яснення студентам та випускникам !хнiх юридичних прав та обов'язюв при працевлаштуваннi, !х психологiчна пiдготовка;
- органiзацiя виробничо! практики студенпв унiверситету з урахуванням можливостей !х подальшого працевлаштування;
- оформлення тристороншх угод на працевлаштування випускниюв при переходi студенпв на фаховий рiвень пiдготовки, як розробленi вiдповiдно до положень Постанови КМ Укра!ни № 992 вщ 22.08.1996 р. та наказу Мшосвни № 536 вiд 17.07.2006 р.
За результатами опитування «Укра!нський випускник ВНЗ: погляд роботодавця», що було проведено у вересш-жовтш 2011 року за тдтримки Альянсу и8ЕТ1 [4], представники роботодавщв вважають кращими формами залучення бiзнесу до вирiшення проблем тдготовки фахiвцiв: 1) надання вузами сво!х фахiвцiв для ведення практичних куршв; 2) надання стипендiй талановитим студентам; 3) входження до рад при вузах з метою впливу на навчальш програми; 4) чпке формулювання запипв стосовно кiлькостi необхщних спецiалiстiв i особливо якостi !х фахово! пiдготовки; 5) надання можливосп проходити виробничу практику на тдприемствах.
На нашу думку, перспективи ствпращ вуз1в та роботодавц1в полягають:
- у оргашзаци системи Координац1йних Рад з Управл1ння осв1тн1ми ресурсами на Всеукра!нському, рег1ональному, м1сцевому, 1нституц1ональному та особистюному р1внях 1з залученням до них оргашв державного управл1ння осв1тою, споживач1в
(шдприемства та оргашзаци, установи соцiальноï сфери), постачальнишв (асоцiацiï батьшв, студентов) та виконавцiв освiтнiх послуг (представнишв вузу);
- у оргашзаци виробничоï практики для студентiв профшьних спецiальностей;
- у органiзацiï конкурив для студентiв i викладачiв;
- у оргашзаци та/або участ у заходах щодо обмiну досвiдом (ввдкрип лекцiï,семiнари, засiдання «круглих столiв» спещалютгв-практишв та викладачiв i науковцiв);
- у розробщ квалiфiкацiйних вимог для профшьних фахiвцiв та пiдготовцi стандарту для навчання фахiвцiв вiдповiдноï галузц
- у запровадженнi стипендiй для обдарованих студентiв;
- у сплачуванш навчання або стажування за кордоном (у перспектив^,
- у впровадженш у практику вишiв регулярного опитування споживачiв ïхнiх послуг. Прозорiсть у ставленш роботодавцiв, випускникiв,студентiв до навчального закладу дасть змогу останньому вирiшувати цiлу низку завдань, вiд вдосконалення внутрiшнiх процедур до концептуалiзацiï ефективноï полiтики зовнiшнiх комунiкацiй iз цшьовими ринками.
Унiверситетам потрiбно спшкуватися iз фаховими асоцiацiями та вивчати потреби того ринку, для якого вони готують спещалютгв. Аби вижити i досягти усшху, навчальнi заклади повинш знати своï ринки, залучати достатню шльшсть ресурсiв та перетворювати щ ресурси у необхiднi програми, послуги та iдеï, й ефективно поширювати 1'х на рiзних ринках та серед громадськостт Ti, хто виконують цi завдання, роблять це добровшьно, осшльки очiкують отримати вiд цього особисту користь та бажають принести користь усьому суспшьству.
ВИСНОВКИ
Сучасш шдходи до моделi взаемозв'язку ринку освптах послуг та освiтнiх ресурив в Украïнi передбачають наступнi елементи: суспшьство, освiтнi ресурси, освiту (як систему, як процес, як сусшльну цiннiсть та як результат), споживачiв, постачальнишв та виконавцiв освiтнiх послуг, при цьому вони мають бути сконцентроваш навколо проблем нацiональноï системи квалiфiкацiй та компетенцiй, якi мають сшвпадати з можливими компетенцiями випускнишв та з вимогами роботодавцiв. Так компетенцiï мають бути сформованими тд час пiдготовки, перетдготовки та шдвищення квалiфiкацiï фахiвцiв i робiтникiв, а саме тд час навчальноï практики.
Держава мае наблизити навчальний процес до потреб виробництва, гнучко корегувати обсяги формування контингенту студентов на ввдповвдних спецiальностях та спецiалiзацiях зпдно з потребами ринку працi, змiнювати навчальнi програми та плани шдготовки фахiвцiв вiдповiдно до вимог ïхньоï подальшоï роботи. Система управлiння осв^шми ресурсами вищоï школи Украïни мае бути сконцентрована на органiзацiï системи Координащйних Рад з Управлiння освптами ресурсами на Всеукраïнському, регiональному, мюцевому, iнституцiональному та особист^сному рiвнях, до яких треба залучити органи державного управлiння освiтою, споживачiв (пiдприемства та оргашзаци, установи соцiальноï сфери), постачальнишв (асощацл батьк1в, студентов) та виконавщв освiтнiх послуг (представник1в вузу).
Список л^ератури
1. Бша книга нацюнально! освгш Укра1ни [Електронний ресурс] / Академш педагопчних наук Украши; за ред. В. Г. Кременя. - Режим доступу: http://www.ukraine3000.org .ua/img/forall/APN.pdf.
2. Дорошенко Л. Вища професшна освпа в умовах формування ринку / Л. Дорошенко // Персонал. - 2006. - № 25 (176).
3. Освпа та ринок пращ в Украш: будуемо мости [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://www.useti.org.Ua/uk/news/966/.html].
4. Клячко Т.Л., Краснова Г.А. Требования работодателей к системе профессионального образования. / ред.: Т.Л.Клячко, Г.А.Краснова. - М. : МАКС Пресс, 2006, серия «Управление. Финансы. Образование». - 118 с.
5. Фадеев В. I. Маркетинг освпшх послуг : навчальний поабник / В. I. Фадеев, М. В. Фадеева, С. М. Ганжа, С. А. Ганжа. - Свпаторш : Кримський Афон, 2009. - 168 с.
6. Фадеев В. I. Системш аспекти оргашзацп управлшня освпшми ресурсами ВНЗ / В. I. Фадеев // Проблеми сучасно! педагопчно! освгш. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - С. 54-58.
7. Фадеев В. I. Теоретичш особливоси поняття «освпш ресурси» / В. I. Фадеев // Вгсник тслядипломно! освгш: зб. наук. праць / голов. ред. В. В. Олшник. - Вип. 3 (16). - 2011. -С. 520-526.
8. Фадеев В. I. Характеристика тенденцш розвитку сучасно! вищо! школи / В. I. Фадеев // Вюник Черкаського утверситету: серш «Педагог1чн1 науки», Вип. 163. - Черкаси : ЧНУ, 2009. - С. 141145.
Фадеев В. И. Взаимосвязь рынка образовательных услуг и образовательных ресурсов при управления высшей школой Украины / В.И.Фадеев // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Проблемы педагогики средней и высшей школы. - 2013. -Т.26 (65), №1 . - С. 128-140.
В статье рассмотрены особенности системы управления высшими учебными заведениями в Украине. Проанализированы различные методологические подходы к исследованию системы взаимосвязи рынка образовательных услуг и образовательных ресурсов высших учебных заведений. Определены особенности построения системы управления образовательными ресурсами высшей школы Украины на Всеукраинском, региональном, местном, институциональном и личностном уровнях. Ключевые слова: управление, высшее учебное заведение, образовательные ресурсы, рынок образовательных услуг.
Fadieiev V.I. Relationship of the market of educational services and educational resources in time of management of high school of Ukraine / V.I. Fadieiev // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Issues of Secondary and Higher School Education. - 2013. - Vol. 26 (65), No.1. - P. 128 - 140.
In this paper the features of the control system of higher education institutions in Ukraine are shown. Analyzed a variety of methodological approaches to the study of the relationship of the market of educational services and educational resources in higher education. The features of the construction of educational resources management system of higher education in Ukraine are cleared in the National, regional, local, institutional and personal levels.
Keywords: management, higher education, educational resources, educational services market.
Поступила в редакцию 01.02.2013 г.
