CC BY
25
УДК 345.678.1 РСН: 10.5281/гепоСо.1220572
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ УПРАВЛ1ННЯ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ УКРА1НИ
Бурдонос Л.1.
Предметом досл'дження статт/ е так аспекти, як о^нка орган1'зац1'йно-економ1'чних умов д'яльност'! вищих навчальних заклад'т УкраУни, система вдосконалення формування й використання ресурсного забезпечення, стратегiя розвитку механзму управлння ними.
Мета статт/ - проанал'зувати та класиф'1кувати сучасн тенденцУУ розвитку управлння вищих навчальних заклад'т УкраУни з метою вироблення практичних рекоменда^й щодо модершзаци вищоУ освти УкраУни в контекст/ входження в европейський освiтнiй прост1'р.
Методи, що були використанi в процес досл'дження: у роботi використано загальнонауков/ та спецiальнi методи пзнання економ'чних явищ, як забезпечили розв'язання поставлених завдань з вибраного напрямку досл'1дження
Результати роботи: проведений аналiз св'дчить, що на сучасному етап вищ! навчальн заклади функцонують як в/'дкрита система, '¡нтегрована до зовншнього середовища. Економiчнi процеси, як в'дбуваються на ринку осв1'тн1'х послуг, ринку пращ' та в економiцi краУни, впливають на розвиток / конкурентоспромож^сть цих осв1'тн1'х заклад'в.
Галузь застосування результат'¡в: вищ!' навчальн заклади УкраУни, Мнютерство ос&ти i науки УкраУни, районн!' та м'сцев! в'дд'ти ос&ти.
Висновки. В сучасних умовах функцонування вищих навчальних заклад 'в в повнш мiрi залежить в 'д Ух механзму управлння д'яльн'стю у вс'к аспектах, як визначаються в'дпо&дним анал'зом вс'к б/'знес-процес'т оргашзацп i результатами д'яльност'!. Механ/'зм управлння розглядають як сукупнсть органiзацiйних / економ'чних компонент'¡в, як забезпечують узгоджене, взаемопов'язане функцонування вс'к елементiв системи для досягнення загальних цтей оргашзацУУ.
Ключов! слова: вищ! навчальн заклади, вища ос&та, конкурентоспроможнсть, глобалiзацiя, диверсифкаця, стагна^я.
ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ МЕХАНИЗМ УПРАВЛЕНИЯ ВЫСШИМИ УЧЕБНЫМИ ЗАВЕДЕНИЯМИ УКРАИНЫ
Бурдонос Л.И.
Предметом исследования статьи являются такие аспекты, как оценка организационно-экономических условий деятельности высших учебных заведений Украины, система совершенствования формирования и использования ресурсного обеспечения, стратегия развития механизма управления ими.
Цель статьи - проанализировать и классифицировать современные тенденции развития управления высшими учебными заведениями Украины с целью выработки практических рекомендаций
© Бурдонос Л.1., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
7
по модернизации высшего образования Украины в контексте вхождения в европейское образовательное пространство.
Методы, которые были использованы в процессе исследования: в работе использованы общенаучные и специальные методы познания экономических явлений, которые обеспечили решение поставленных задач с выбранного направления исследования.
Результаты работы: проведенный анализ свидетельствует, что на современном этапе высшие учебные заведения функционируют как открытая система, интегрированная к внешней среде. Экономические процессы, которые происходят на рынке образовательных услуг, рынка труда и в экономике страны, влияют на развитие и конкурентоспособность этих образовательных учреждений.
Область применения результатов: высшие учебные заведения Украины, Министерство образования и науки Украины, районные и местные отделы образования.
Выводы В современных условиях функционирование высших учебных заведений в полной мере зависит от их механизма управления деятельностью во всех аспектах, которые определяются соответствующим анализом всех бизнес-процессов организации и результатами деятельности. Механизм управления рассматривают как совокупность организационных и экономических компонентов, которые обеспечивают согласованное, взаимоувязанное функционирование всех элементов системы для достижения общих целей организации.
Ключевые слова: высшие учебные заведения, высшее образование, конкурентоспособность, глобализация, диверсификация, стагнация.
ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM OF MANAGEMENT OF HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE
Burdonos L.I.
The subject of the research is the following aspects: assessment of the organizational and economic conditions of the activity of higher educational institutions of Ukraine, the system for improving the formation and use of resource support, the strategy for developing the mechanism for managing them.
The purpose of the article is to analyze and classify the current trends of the development of the management of higher educational institutions of Ukraine in order to develop practical recommendations for the modernization of higher education in Ukraine in the context of joining the European educational space.
Methods used in the process of research: in the work used general scientific and special methods of knowledge of economic phenomena, which ensured solving the tasks in the chosen direction of research.
The results of the work: the conducted analysis shows that at the present stage, higher educational institutions function as an open system integrated into the external environment. Economic processes taking place in the market of educational services, the labor market and the economy of the country, affect the development and competitiveness of these educational institutions.
The field of application of results: higher educational institutions of Ukraine, the Ministry of Education and Science of Ukraine, rayon and local departments of education.
Conclusions. In modern conditions, the functioning of higher education institutions is fully dependent on their mechanism for managing activities in all aspects, which are determined by an appropriate analysis of all business processes of the organization and the results of its activities. The management mechanism is viewed as a set of organizational and economic components that provide a coherent, interrelated functioning of all elements of the system to achieve the overall goals of the organization.
Key words: higher education institutions, higher education, competitiveness, globalization, diversification, stagnation.
Актуальшсть дослщження. Змши, що вщбуваються в прюритетах сусптьного розвитку, перехщ до економки знань i входження до европейського освггнього простору приводять до зростання значущост вищо'1 осв^и, ускладнення умов функцюнування вищих навчальних закладiв. У зв'язку i3 цим потребують виршення багато питань щодо управлшня вищими навчальними закладами. Головна мета дiяльностi вищих навчальних закладiв полягае в забезпеченн вщповщних умов для здобуття вищоТ осв^и, подготовки кадрiв, надання вах видiв осв^шх послуг, забезпечення безперервност осв^и. Пщвищення рiвня конкурентоспроможност вищих навчальних закладiв, особливост управлшня ними в нових умовах потребують удосконалення оргашзацшно-економiчного мехашзму управлшня, що й зумовило актуальнють роботи, ïï мету й завдання.
Аналiз останшх джерел. Сучасн дослщження щодо управлшня у сферi вищо'1 осв^и спираються на числены прац науков^в. Проблеми економки та управлшня вищою осв^ою розглянуто в працях В. Андрущенка, В. Боброва, Т. Боголiб, Н. Верхоглядово'Г, А. Вiфлеемського, Х. Джонсона, I. Каленюк, Дж. Кендрика, В. Кременя, О. Куклша, В. Лугового, Дж. Мшцера, Ю. Ыколенка, Т. ОболенськоТ, В. Огаренка, В. Плескач, М. Степка, Ф. Уелч та шших. 1хш дослщження стали науково-методичною основою при розробц пiдходiв до вдосконалення органiзацiйно-економiчного мехашзму управлшня вищими навчальними закладами. Вивчення проблем управлшня структурними пщроздтами оргашзаци знайшло вщображення в працях таких учених, як: I. Борисенко, Н. Дикань, Г. Осовська, В. Стадник, Ф. Хмть, Г. Кунц, М. Мескон. Найбтьш цiкавi погляди щодо оргашзацшно'Г побудови вищих навчальних закладiв висв^лено в працях Л. Антошкшо'Г, А. Асаула, О. Гринь, Т. Кондрашово'1, Ю. Лисенко, В. Новкова, С. Рогожина.
Виклад основного матерiалу. В часи бурхпивоТ' глобалiзацN швестици в науку i осв^у е найвигiднiшими. Вони гарантують найшвидшу вiддачу, закладаючи надiйний фундамент для сьогодшшнього i майбутнього прогресу всього сусптьства. I кожна краТна, якщо вона хоче бути конкурентоспроможною у свтовому розвитку, прагне в першу чергу пщтримувати свiй науково-технiчний i освiтнiй потенцiал на належному рiвнi.
Отже, освiта впливае на вс сфери життя суспiльства i е вагомим елементом на шляху досягнення високих темшв його економiчного зростання та рiвня добробуту громадян. Саме завдяки постшному збiльшенню витрат на осв^у розвиненi краТни зберiгають провщне мiсце в свiтовiй економiцi. При цьому в бтьшосл з них в структурi вкладень в осв^у переважае державна частка.
Знання е основним фактором виробництва, яке передбачае Тх глобальний аспект. З розвитком мережi 1нтернет та iнших засобiв комушкацп вони легко передаються i споживаються в будь-якому куточку св^у. Завдяки цьому, потенцiйно, при виходi на рiвень економiки знань вах краТн Тх спiльний економiчний розвиток мае вирiвнятися, а конкуренцiя - придбати новi бiльш ефективнi риси.
Одним з головних ознак новоТ економки е ТТ дематерiалiзацiя, яка означае змшу акцентiв з матерiальних благ на нематерiальнi (послуги). Матерiальнi блага будуть споживатися, проте Тх частина буде спадати, що пов'язано зi змшою запитiв споживачiв в нову епоху. Економка знань приносить змши не тiльки з боку виробництва, але i з боку споживання.
I в зв'язку з задоволенням потреб нижчого рiвня домшуючими стануть потреби вищого рiвня, яю, в свою чергу, вимагають активного споживання знань. Таким чином, за даних умов знання будуть виступати у ролi i фактора виробництва, i продукту [1, с. 23].
В сучасних умовах нова модель оргашзацп управлшня вищими навчальними закладами повинна забезпечувати основы системы якост - вщкритють i багатоступеневiсть оргашзацшноТ структури. Саме така структура забезпечуе гнучкють в сферi управлiння, вщ якоТ багато в чому залежить адапта^я вищих навчальних закладiв до змшюваних умов [2, с.382].
Як елемент единоТ системи вищий навчальний заклад знаходиться в постшнш взаемоди з зовнiшнiм соцiально-економiчним середовищем. З одного боку, функцюнування ВНЗ, як суб'екта господарювання, залежить вiд впливу зовшшшх чинникiв, а саме:
• потоку абiтурiентiв i частки в них бюджетниш та контрактникiв;
• потоку оаб, якi пiдвищують свою квалiфiкацiю та науковий рiвень - астранти, докторанти, студенти факультетiв пщвищення квалiфiкацiТ, слухачi курсiв перепiдготовки тощо;
• потоку трудових ресурав - професорсько-викладацький склад, науковий, навчально-допомiжний, науково-допомiжний та адмiнiстративно-допомiжний персонал;
• якосп матерiально-технiчних ресурсiв - навчальне та наукове обладнання, навчальна та наукова л^ература, програмне забезпечення;
• повноти та якосп шформацшного забезпечення навчального процесу та наукових дослщжень;
• обсяпв та структури фiнансування.
Зi свого боку, вищий навчальний заклад впливае на зовшшне середовище, визначаючи його iнтелектуальний розвиток. Цей вплив проявляеться через:
• випуск квалiфiкованих фахiвцiв;
• пiдготовку науково-педагогiчних кадрiв;
• перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiТ спецiалiстiв;
• виконання науково-дослiдних робщ
• впровадження результатiв наукових дослщжень у виробництво та навчальний процес.
Вищi навчальш заклади пред'являють також певш вимоги до рiвня пщготовки абiтурiентiв, квалiфiкацiТ та професiйних навичок пра^внимв.
Одним iз чинникiв ефективноТ дiяльностi ВНЗ в цiлому та його науковоТ складовоТ зокрема, е система управлшня вищим навчальним закладом. Як i в шших галузях економки, система управлiння ВНЗ представляе собою поеднання окремих елемен^в: функцш, методiв, структури, iнформацiйноТ' бази, управлшських кадрiв.
Багатоплановiсть функцiонування вищого навчального закладу визначае його структуру, яка представляе собою взаемодш окремих пщсистем, що оргашчно пов'язанi мiж собою. Це особливо ч^ко проявляеться у взаемозв'язку пщсистем «Навчання» та «НДР», де вщбуваеться творчий процес поеднання навчання та наукових дослщжень.
Головним принципом оргашзацп пщсистеми «Навчання» виступае еднють навчання та виховання ^ на цш пiдставi, пiдготовка фахiвцiв. Функцiями, що реалiзуються у пiдсистемi е формування абiтурiентiв (довузiвська пщготовка), пiдготовка фахiвцiв (суто унiверситетська пщготовка), перепiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiТ спе^алю^в придiлено функцiонуванню пiдсистеми «Науково-дослiдна робота (НДР)».
Сучасш моделi органiзацiТ роботи вищого навчального закладу е рiзноманiтними (загальноосв^нш, вузькоспецiалiзований, дослiдний пiдходи). Тх можна класифкувати за кiлькома критерiями:
1. Вiдповiдно до функцiонування та оргашзаци:
- iнновацiйна - наукова модель, на основi якоТ вищий навчальний заклад створюе рiзноманiтнi iнновацiйно-науковi структури, при чому функцiонуе такий мехашзм взаемодiТ науки, освiти i виробництва, при якому елементом е вищий навчальний заклад, а способом зв'язку з шшими елементами - договори;
- класична модель, при якш взаeмодiя мiж вищими навчальними закладами та пщприемствами обмежуеться фiнансуванням навчання студентiв пщприемствами i проходженням практики.
2. Вщповщно до напрямкiв освiтнього процесу:
- досвщчена модель вищих навчальних закладiв, яка базуеться на штеграци' дослщницько1 дiяльностi студента з професiйною;
- гумаштарна модель, яка передбачае дiяльнiсть, пов'язану з узагальненням, збереженням культурного досвщу людства, дае можливiсть демонструвати основи професшноГ етики та вчити студента застосовувати знання i навички при прийнятт професшних рiшень.
3. За типом со^ального спрямування:
- «ушверситет-пщприемство» - модель, орiентована на подготовку фахiвцiв для ринку пращ
- «унiверситет-суспiльство» - модель, орiентована на фундаментальнi дослiдження, якi задаються суспiльними потребами (економiчними, полiтичними, со^альними тощо) [3].
Фiнансова структура вищого навчального закладу повинна реоргашзовуватися вщповщно до:
- стратепчних цiлей та оргашзацшно'Г структури;
- технолопчно1 структури основной' дiяльностi;
- розподiлу видiв основной' та допомiжноï дiяльностi за структурними ланками;
- вимог зовшшнього середовища; розподту функцiй управлiння вщповщно до його структурних ланок;
- схеми розподту фшансових ресурсiв навчального закладу в його структурк
Необхщним е пiдвищення фiнансовоï самостiйностi пщрозд^в вищих навчальних закладiв та здшснення регламентацп i контролю за поточними витратами [4, с.104-105].
Ефективна реалiзацiя фшансово1' полiтики вищого навчального закладу залежить вщ прийняття стратегiчних i оперативних ршень в його функцюнальнш i фiнансово-господарськiй дiяльностi, що в кшцевому пiдсумку зводиться до управлшня платежами.
Функцiï, що реалiзуються у пщсистем^ включають: науково-дослiдну пiдготовку спе^алю^в (реалiзуеться в навчальному процесi, робот студентського наукового товариства), пiдготовку науково-педагогiчних кадрiв (аспiрантура та докторантура), проведення наукових дослщжень i впровадження результат у практику (кафедри, галузевi та проблемнi лабораторiï, НД1 тощо).
Функцюнування пiдсистеми «НДР» передбачае виконання двоединого завдання: перше, поеднання наукового та навчального процеав i, на цш пщстав^ пiдвищення якостi пщготовки фахiвцiв i, друге, проведення наукових дослщжень для впровадження |'х результат в економiку краïни.
Пiдсистема «НДР» мае деяк особливостi у порiвняннi з iншими пiдсистемами функцiонування вищого навчального закладу. Перш за все, це багатоцтьова спрямованють дiяльностi, що дае змогу для тюного взаемозв'язку окремих елементв структури. Якщо у пiдсистемi «Навчання» е певна спецiалiзацiя, то пiдсистема «НДР» зорiентована на виконання комплексу рiзних завдань i цтей. Друга особливють полягае в тому, що окремi елементи пщсистеми «НДР» входять до складу шших пiдсистем. Так, кафедри, факультети, як входять у пiдсистему «Навчання», разом з навчальною та виховною роботою проводять науковi дослiдження. Крiм того, науковi працiвники та пiдроздiли ВНЗ можуть входити до складу творчих колективiв за межами навчального закладу (науково-виробничi комплекси, технопарки, бiзнес-iнкубатори тощо). Така територiальна розпорошенiсть ускладнюе координацш та управлiння.
Важливими е кардинальн змiни щодо iнформацiйного забезпечення управлшня вищими навчальними закладами, в тому чи^ оргашза^я i пiдтримка анал^ично!' складовоï менеджменту, який впливае на рацюнальнють фiнансових рiшень.
Методика економiчного аналiзу в вищих навчальних закладах повинна мати системний характер на базi введення систем управлшня вищими навчальними закладами, вщповщати щоденним потребам, враховувати наявнють конкуренцп, шфляцп, попиту i пропозици на ринку осв^шх послуг.
Маркетинговий аналiз потрiбен для складання плану розвитку осв^ньо'Г дiяльностi та надання послуг -основи бiзнес-планування дiяльностi вищих навчальних закладiв на рiчну i подальшу перспективу.
Потрiбно вiдзначити, що свiтова фiнансово-економiчна криза негативно вплинула на розвиток системи осв^и, спричинивши:
- скорочення доходiв i зниження економiчноï активносп користувачiв освiтнiх послуг;
- зменшення бюджетних надходжень i обмеження витрат вищого навчального закладу на розвиток освiтньоï, науково1, господарськоï дiяльностi, що забезпечують якiснi змiни в освт i потенцiал для майбутнього розвитку кражи;
- вщсутнють оптимiзацiï структури вищого навчального закладу та бюджетних витрат;
- зменшення стимулювання пра^ професорсько-викладацького складу, який в майбутньому може привести до неякюного викладання навчальних дисциплш, гальмування розвитку науковоï дiяльностi та, як наслщок, втрати квалiфiкованих фахiвцiв.
Для розвитку вищого навчального закладу в перюд економiчноï кризи для слабких навчальних закладiв необхiдним е об'еднання з бтьш потужними. Для провiдних вищих навчальних закладiв необхiдно здiйснювати пiдтримку освггнього кредитування або субсидування, програми яких мають передбачати можливють участi в них вах потенцiйно зацiкавлених студенев. Як зазначае М. В. Курбатова, «система освтього кредитування мае певы переваги». Вона дае можливiсть залучити кошти приватного сектору, подолати обмеженють державних
фiнансових pecypciB, формуе вiдповiдальну поведiнку студентiв у процеа вибору спецiальностi, навчання i подальшого працевлаштування, стимулюе пiдвищення трудово' вiддачi випускника» [5, с.25].
Якюний аналiз дiяльностi ВНЗ, що вщносяться до певних стратегiй, дае можливють зробити такi висновки щодо оргашзаци' стратегiчного управлiння ВНЗ, що передбачають такi види стратегiй як «максимальна якють», «фшансове благополуччя», «диверсифка^я», «глобалiзацiя», «консервативнють», «стагна^я» [6, с.240]. «Максимальна якють» - це стратепя штенсивного розвитку, що спрямована на вдосконалення основно'' дiяльностi ВНЗ i характеризуеться високим рiвнем якостi освiти та ïx стабiльним фiнансовим станом.
До стратеги «максимальна якють» належать вузькоспецiалiзованi ушкальш ВНЗ, профiль дiяльностi яких не мае ринково' орiентацiï, а також перифершш теxнiчнi ВНЗ i класичш унiверситети.
«Фшансове благополуччя» - це також стратепя штенсивного розвитку вищого навчального закладу, нацтена на максимiзацiю поточних фiнансовиx результатiв його основно' дiяльностi. Вiдповiдною стратегiею користуються унiверситети й теxнiчнi ВНЗ, розташоваш у великих промислових центрах.
«Диверсифка^я» - стратегiя, за яко' починають переважати непрофiльна дiяльнiсть i недостатнють у освiтнix послугах, на ям переорiентовуеться вищий навчальний заклад.
«Глобалiзацiя» - стратегiя кiлькiсного зростання основно' дiяльностi ВНЗ. До цих ВНЗ належать навчальш заклади з не дуже великих мют, а також перифершш ВНЗ арх^ектурно-буфвельного та педагопчного профiлiв.
«Консервативнiсть» - стратегiя, для яко' не е характерною ютотна змiна напрямiв дiяльностi. До не' належать ВНЗ, що добре зарекомендували себе в минулому: класичш ушверситети, а також техшчш, педагопчш, арxiтектурно-будiвельнi ВНЗ, розташованi у великих i середшх промислових мiстаx.
«Стагнацiя» - стратепя, що характеризуеться попршенням значно' частини результуючих показникiв. До таких ВНЗ потрапляють периферiйнi ВНЗ i вщдалеш класичнi унiверситети. Крiм того, в нш опинилися також навчальш заклади, профть дiяльностi яких на сьогодш не користуеться попитом на ринку прац й ринку осв^шх послуг або е низькою якють осв^шх послуг [6, с.244].
Висновки. Розширення джерел отримання позабюджетних кош^в сприятиме змiцненню фiнансовоï бази ВНЗ, що, зокрема, дасть можливють залучити висококвалiфiкованi викладацьк кадри, придбати сучасне навчальне обладнання, запровадити нов^ш технологи, поповнити бiблiотечнi фонди й розвивати наукову дiяльнiсть. Передумовами для об'еднання ВНЗ у кластери знань е процеси штеграци, злиття ресурав, ринкова конкурентоспроможнють та ефективнiсть дiяльностi.
Необхщним е розроблення державно' програми пщтримки формування нових напрямкiв пiдготовки (новi технологи, органiзацiйний менеджмент) в провщних вищих навчальних закладах, збiльшення державного замовлення на науково-дослщну роботу i розширення IT фшансування через державш науковi фонди.
Список використаних джерел
1. Богол'б Т.М. Ринкова модель вищого навчального закладу : монограф'я / Т.М. Богол'б. - К. : Мленум, 2007. - 244 с.
2. Виноградня В.М. Прiориmеmнi напрями розвитку механзму управлння функцонуванням ВНЗ УкраУниу сучаснихумовах/В.М. Виноградня//Вища освта УкраУни. - 2009. - Дод. 4, т. V (17). - Тематичний випуск «Вища освта УкраУни у контекстi нтеграцп до европейського ос&тнього простору». - С. 382.
3. Стратегические ориентиры развития высшего образования и место университета в системе образования стран мира (в документах, концепциях, политике международных организаций и ведущих стран) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.charko.narod.ru.
4. Економка вищо'У ос&ти УкраУни: тенденцИ та механiзм розвитку /[за заг. ред. В.П. Андрущенка]. -К. : Пед. преса, 2006. - С. 104-105.
5. Курбатова М.В. Образовательное субсидирование в новом механизме финансирования высшего образования /М.В. Курбатова //Экономика образования. - 2005. - № 2. - С. 25.
6. Стратегия адаптации высших учебных заведений: экономический и социологический аспекты / под ред. Т.Л. Клячко. - М. : ГУ ВШЭ, 2002. - С. 229-246.
References
1. Bogolib T.M. Market model of higher educational institution: monograph / T.M. Bogolib - K. : Millennium, 2007. - 244 c.
2. Vinogradnya V.M. Priority directions of the development of the mechanism for managing the functioning of higher educational institutions of Ukraine in modern conditions / V.M. Vinogradnia //Higher Education of Ukraine. - 2009. - Ex. 4, vol. V (17). - Thematic issue «Higher Education of Ukraine in the Context of Integration into the European Educational Space». - P. 382.
3. Strategic benchmarks for the development of higher education and the place of the university in the world education system (in documents, concepts, policies of international organizations and leading countries) [Electronic resource]. - Mode of access: http: // www.charko.narod.ru.
4. Economics of Higher Education in Ukraine: Trends and Development Mechanisms / [for comrades. Ed. V.P. Andrushchenko]. - K. : Ped. Press, 2006. - P. 104-105.
5. Kurbatova M.V. Educational Subsidies in the New Financing Mechanism for Higher Education / M. V. Kurbatova // Economics of education. - 2005. - No. 2. - P. 25.
6. Strategy of Adaptation of Higher Educational Institutions: Economic and Sociological Aspects, ed. T.L.Kl'achko - M. : Higher School of Economics, 2002. - P. 229-246.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бурдонос Людмила 1вашвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри фшанав, баншсько' справи та страхування
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди
вул. Богдана Хмельницького 99, кв. 1, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, Укра'на
e-mail: burdonos lvuda@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Бурдонос Людмила Ивановна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды»
ул. Богдана Хмельницкого, дом 99, кв. 1, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
e-mail: burdonos lvuda@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Burdonos Lyudmila Ivanovna, PhD in Economics, Associate Professor, Chair of Finances, Banking and Insurance
SHEE «Pereyaslav-Khmelnitsky GPU named Gregory Skovoroda»
Bohdan Khmelnytsky street, house 99, Pereyaslav-Khmelnitskу, 08400, Ukraine
e-mail: burdonos lyuda@mail.ru
УДК 378.4 РС1: 10.5281/гепоСо.1220857
КОНКУРЕНТЫ СТРАТЕГИ ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Гуляева Н.М., Бщюк А.М.
Предметом досл'дження е конкурентнi стратеги заклад'т вищоУосвти.
Метою досл'дження е характеристика та аналз базових конкурентних стратеги органiзацiй, адапта^я Ух до д'яльност'! ЗВО.
Методи, що були використан в процес досл'дження: методи статистичного та порiвняльного аналзу, системний п'дх'д тощо.
Результати роботи: розглянуто природу мотиваци ЗВО до розробки власних конкурентних стратегш в умовах зростаючоУ конкуренци на ринку осв1'тн1'х послуг. Охарактеризовано змст конкурентних стратегш, як доцльно використовувати закладам вищоУ освти у залежност/ в'д Ух потен^алу, тради^й, конкурентних переваг, розмiру тощо.
Галузь застосування результат¡в: система вищоУ освти.
Висновки. 1снуюч'1 конкурентнi стратеги не суперечать, а скорiше доповнюють одна одну, е пох'дними i це створюе умови для Ух ком&нування. Дослiдження теоретичних проблем анал'зу та класиф'каци видових прояв/'в конкурентних стратегй допоможе закладам вищоУ освти сформувати ефективну конкурентну стратегю в умовах загострення конкурентноУ боротьби.
Ключов'1 слова: стратегiя, конкурентна стратегiя, заклад вищоУ освти, конкурентна перевага, конкурентна пози^я.
КОНКУРЕНТНЫЕ СТРАТЕГИИ ВУЗА
Гуляева Н.Н., Бидюк А.Н.
Предметом исследования являются конкурентные стратегии высших учебных заведений.
Целью исследования является характеристика и анализ базовых конкурентных стратегии организаций, адаптация их к деятельности вузов.
Методы, которые были использованы в процессе исследования: методы статистического и сравнительного анализа, системный подход и др.
Результаты работы: рассмотрена природа мотивации вузов к разработке собственных конкурентных стратегий в условиях растущей конкуренции на рынке образовательных услуг. Охарактеризовано содержание конкурентных стратегий, которые целесообразно использовать высшим учебным заведениям в зависимости от их потенциала, традиций, конкурентных преимуществ, размера и т.д.
Область применения результатов: высшее образование.
Выводы. Существующие конкурентные стратегии не противоречат, а скорее дополняют друг друга, являются производными и создают условия для их комбинирования. Исследование теоретических проблем анализа и классификации видовых проявлений конкурентных стратегий поможет вузам сформировать эффективную конкурентную стратегию в условиях обострения конкурентной борьбы.
12
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
© Гуляева Н.М., Бщюк А.М., 2018
