CC BY
150
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бурдонос Людмила 1вашвна, кандидат eK0H0Mi4HMx наук, доцент кафедри фшанав, баншсько' справи та страхування
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди
вул. Богдана Хмельницького 99, кв. 1, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, Укра'на
e-mail: burdonos [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Бурдонос Людмила Ивановна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды»
ул. Богдана Хмельницкого, дом 99, кв. 1, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
e-mail: burdonos [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Burdonos Lyudmila Ivanovna, PhD in Economics, Associate Professor, Chair of Finances, Banking and Insurance
SHEE «Pereyaslav-Khmelnitsky GPU named Gregory Skovoroda»
Bohdan Khmelnytsky street, house 99, Pereyaslav-Khmelnitskу, 08400, Ukraine
e-mail: burdonos [email protected]
УДК 378.4 DOI: 10.5281/zenodo.1220857
КОНКУРЕНТЫ СТРАТЕГИ ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Гуляева Н.М., Бщюк А.М.
Предметом досл'дження е конкурентнi стратеги заклад'т вищоУосвти.
Метою досл'дження е характеристика та аналз базових конкурентних стратеги органiзацiй, адапта^я Ух до д'яльност'! ЗВО.
Методи, що були використан в процес досл'дження: методи статистичного та порiвняльного аналзу, системний п'дх'д тощо.
Результати роботи: розглянуто природу мотиваци ЗВО до розробки власних конкурентних стратегй в умовах зростаючоУ конкуренци на ринку осв1'тн1'х послуг. Охарактеризовано змст конкурентних стратегш, як доцльно використовувати закладам вищоУ освти у залежност/ в'д Ух потен^алу, тради^й, конкурентних переваг, розмiру тощо.
Галузь застосування результат¡в: система вищоУ освти.
Висновки. 1снуюч'1 конкурентнi стратеги не суперечать, а скорiше доповнюють одна одну, е похдними i це створюе умови для Ух ком&нування. Дослiдження теоретичних проблем анал'зу та класиф'каци видових прояв/'в конкурентних стратегш допоможе закладам вищоУ освти сформувати ефективну конкурентну стратегю в умовах загострення конкурентноУ боротьби.
Ключов'1 слова: стратегiя, конкурентна стратегiя, заклад вищоУ освти, конкурентна перевага, конкурентна пози^я.
КОНКУРЕНТНЫЕ СТРАТЕГИИ ВУЗА
Гуляева Н.Н., Бидюк А.Н.
Предметом исследования являются конкурентные стратегии высших учебных заведений.
Целью исследования является характеристика и анализ базовых конкурентных стратегии организаций, адаптация их к деятельности вузов.
Методы, которые были использованы в процессе исследования: методы статистического и сравнительного анализа, системный подход и др.
Результаты работы: рассмотрена природа мотивации вузов к разработке собственных конкурентных стратегий в условиях растущей конкуренции на рынке образовательных услуг. Охарактеризовано содержание конкурентных стратегий, которые целесообразно использовать высшим учебным заведениям в зависимости от их потенциала, традиций, конкурентных преимуществ, размера и т.д.
Область применения результатов: высшее образование.
Выводы. Существующие конкурентные стратегии не противоречат, а скорее дополняют друг друга, являются производными и создают условия для их комбинирования. Исследование теоретических проблем анализа и классификации видовых проявлений конкурентных стратегий поможет вузам сформировать эффективную конкурентную стратегию в условиях обострения конкурентной борьбы.
12
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 37/1
© Гуляева Н.М., Бщюк А.М., 2018
Ключевые слова: стратегия, конкурентная стратегия, высшее учебное заведение, конкурентное преимущество, конкурентная позиция.
COMPETITIVE STRATEGIES OF UNIVERSITIES
Gulyaeva N., Bidiuk A.
The subject of the research is the competitive strategies of higher education institutions.
The purpose of the study is to characterize and analyze the basic competitive strategies of organizations, adapt them to the activities of universities.
Methods used during the research: methods of statistical and comparative analysis, system approach, etc.
Results of work: the necessity of developing higher education institutions of their own competitive strategies in the conditions of increasing competition in the market of educational services is considered. Competitive strategies, which are expedient to use higher educational institutions, are characterized, taking into account their potential, traditions, competitive advantages, size, etc.
Field of application of results: higher education.
Conclusions Existing competitive strategies do not contradict, but rather complement each other, are derivatives and this creates the conditions for combining them. Research of theoretical problems of analysis and classification of specific manifestations of competitive strategies will help higher educational institutions to form an effective competitive strategy in the face of intensifying competition.
Key words: strategy, competitive strategy, higher educational institution, competitive advantage, competitive position.
В сучасних умовах шституцшних змш системи вищо' ocbîtm Укра'ни питання стратепчного управлшня закладами вищо' осв^и набувають особливо актуального значення. Входження до глобального ринку осв^шх послуг i посилення конкуренцп радикально змшили сферу вищо' осв^и. Сьогодн вища осв^а вступила в ту стадш розвитку, коли наявнють ч^коТ стратеги i сучасно' системи управлшня стае запорукою стабтьноГ дiяльностi i подальшого розвитку закладу вищо' осв^и.
Теоретичн засади стратепчного управлшня оргашза^ею за загальним пщходом формувались у процес пошуку методiв та шструмен^в забезпечення 'х динамiчноï рiвноваги в конкурентному середовищ^ що спираються на врахування впливу як наявних можливостей i загроз, так i потенцшних. Питання розвитку стратепчного управлшня закладами вищо' осв^и актуалiзовано в теперiшнiй час суттевими змшами в iнституцiйному середовищi функцiонування ЗВО Укра'ни, реформуванням базових засад 'х дiяльностi та оцiнки 'х результативность
Вщносно освiтнiх установ в XXI ст. потреба у стратепчному пiдходi до планування дiяльностi сформувалась через змшу характеру очiкувань суспiльства, виникнення ринкових шструмен^в визнання 'х доцшьносп [1]. Наприклад:
- пiдвищення рiвня запитiв громадян до якостi осв^шх послуг внаслiдок зростання 'х доходiв i розширення свободи вибору осв^шх установ трансформувалось у такому проявi як вимогливiсть;
- значне покращення техшко-технолопчних, методичних i органiзацiйних можливостей надання осв^шх послуг (мульти-медiа, 1нтернет, дистанцiйне та iнтерактивне навчання) складають ознаки iнновацiйностi;
- через орiентацiю на скорочення термiнiв впровадження i використання нових осв^шх послуг у зв'язку з високим моральним зносом дидактичних засобiв проявляеться параметр надзвичайно' динамiчностi;
- потребою в оновленн органiзацiйних умов осв^ньо' дiяльностi виступае творча диверсифка^я, синхронно до розширення попиту на новi види i рiвнi освiтнiх послуг, оновлення шфраструктури освiтнього процесу (вiдкриття автошколи, гуртожитмв, центрiв побутового обслуговування, комплементарне виробництво тощо);
- загострення потреби у структурой вщповщносл потребам населення у перелку освiтнiх послуг в умовах лiбералiзацiï вiдповiдного ринку, 'х змюту i якостi;
- нарощування конкурентно' напруги на ринку осв^шх послуг при змщненж позицiй ЗВО на ринку, боротьбi за потенцiйний контингент студенев; зростання ролi маркетингового пщходу до реалiзацiï власно' ринково' поведшки;
- необхiднiсть постiйного монiторингу за рiвнем i структурою попиту споживачiв на ринку освiтнiх послуг, вщстеження природи загроз стабiльностi освiтнiх установ (наприклад, рiзке скорочення попиту на деяк спецiальностi) i створення системи протиди й упередження тощо;
- мошторинг демографiчних i соцiально-економiчних факторiв попиту на освiтнi послуги, зважаючи на об'ективну природу коливань контингенту вступниш, потенцiалу студентiв, що можуть претендувати на навчання на рiзних умовах - за державним замовленням чи за кошти замовникiв - фiзичних або юридичних осiб;
- мiжнародна конкуренцiя з боку великих закордонних ушверсите^в, вихiд на новi ринки освiтнiх послуг, пожвавлення маркетинговой' експансп та дiя недоступних в^чизняним ЗВО засобiв економiчноï мотивацп.
За загальним пщходом стратегю закладiв вищо' освiти розглядають як систему цтей щодо дм' загально' моделi орга^заци дГяльностГ за основними напрямами та орiентирами ефективного функцiонування за критерiями максимiзацi''' використання наявного потенцiалу, його змщнення адекватно змiнам зовнГшнього середовища.
Розроблена стратепя мае включати в себе, з одного боку, вщбиття закономiрностей, концептуальних основ сучасно' вищо' освГти в контекстi розвитку сусптьства, результати аналiзу зовнГшнГх та внутршшх умов
дiяльностi, прогнозування тенденцш i можливих BapiaHTiB ïx змши, послiдовнiсть дiй щодо досягнення цтей i у po3pi3i завдань, Mexarn3MiB, теxнологiй, методiв, органiзацiйниx конф^урацш, здатних забезпечити успiшне просування до поставлених цтей. З шшого боку, стратепя наповнюеться багатовимiрними, довгостроковими, продуктивними, наполегливими i коригувальними в мiру необхщносп дiями керiвництва i всього персоналу, спрямованими на поетапне виршення завдань, досягнення цтей, виконання Midi ЗВО за прийнятними критерiями ефективностк
Дqаптацiя закладiв вищо^' освiти до змш у зовшшньому середовищi, синхрошза^я обсягiв, структури i видiв послуг, що надаються, у першу чергу мають вiдбиватися у чiтко визначенш стратегiï. Таким чином стратегiя ЗВО мае формуватись як комплексний, довгостроковий план системних дш i ïx реалiзацiï, що базуються на врахуванн всix зовнiшнix i внутрiшнix чинниш згiдно поставлених цiлей i завдань щодо забезпечення ефективност його дiяльностi.
Особливостi стратеги ЗВО витiкають iз особливостей його природи з одного боку як економiчного агента, а з шшого - установи, яка забезпечуе со^альну функцш - вщтворення iнтелектуального потенцiалу суспiльства.
Заклад вищо'1' освiти е органiзацiею, яка функцюнуе у ринковому середовищi, як продуцент осв^шх та iншиx супутнix послуг i як суб'ект ринкових вщносин, мае особливостi фiнансово-господарського меxанiзму.
По-перше, заклад вищоï освiти надае осв^ш послуги споживачам на основi рiзниx програм фiнансування (навчання за рахунок кош^в державного та мiсцевого бюдже^в, за рахунок грантiв, коштiв фiзичниx i юридичних осiб тощо). Зважаючи на це, заклад вищо^' осв^и, виходячи iз надано^' законом автономи, може продукувати послуги, надавати ïx рiзним споживачам за рiзну цшу.
По-друге, ЗВО як установа з усталеними тради^ями та певною репута^ею дiе за принципом комерцiйного устху, хоча виконуе суспiльно важливу со^альну функцiю.
По-трете, оскiльки держава регулюе освiтню дiяльнiсть, реалiзуючи свою вщповщальнють перед суспiльством за професiйну подготовку майбутнix фаxiвцiв, а заклади вищо!' освiти мають виступати виконавцями державно!' освiтньоï полiтики.
Як суб'ект господарювання заклад вищо1 освiти - це високодиверсифкована органiзацiя, яка здiйснюе одночасно ктька видiв дiяльностi на основi складной' схеми и фiнансування. Зрозумто, що одним iз прiоритетниx завдань ЗВО е оптимальний розподт господарських ресурав мiж рiзними видами його дiяльностi [11].
Забезпечуючи довгострокове планування дiяльностi стратегiя закладу вищоï осв^и в значнiй мiрi залежить вщ традицiй вищоï освiти, що сформувалися в конкретних державах пщ впливом юторичних, соцiальниx, економiчниx, полiтичниx, наукових, релтйних та iншиx чинникiв.
Загальна стратепя дiяльностi зВо у конкурентному середовищi конкретизуеться за параметрами досягнення конкурентних переваг у конкурентних стратепях, де оргашза^я формулюе цiлi i визначае споаб досягнення своТх стратепчних орiентирiв. Конкретизацiя загальних стратегiй у форматах конкурентних стратепй залежить вщ характеристик галузi, загальноï конкурентноï позици' органiзацiï, ïï характеристик. Змiст конкурентной' стратеги органiзацiï базуеться на особливостях ïï функцiонування, стади' розвитку, набутому конкурентному статус тощо, i мае вщбивати особливостi нацiональноï економiки, галузевi аспекти, а також такi суб'ективн чинники, як бачення ^Ужми керiвниками перспектив розвитку.
Конкуренцiя на ринку осв^шх послуг примушуе заклади вищо1 освiти розробляти власнi конкурентнi траектори за принципом максималiзацiï наявних i потенцшних конкурентних переваг ЗВО у конкретних сегментах ринку з урахуванням офщшного статусу ЗВО i масштабу розв'язуваних ним завдань.
Новi умови функцюнування закладiв вищо1 освiти вимагають сучасних пiдxодiв до органiзацiï ïx дiяльностi, гнучкого управлiння, бiльш професшного й швидкого реагування на поточн виклики i на потенцiйнi впливи у перспективк Тобто, ЗВО однозначно визначаеться як повноправний учасник ринкових вщносин i виступае на ринку осв^шх послуг суб'ектом пiдприемницькоï дiяльностi.
G справедливим у такому випадку використання стратепчних моделей, що застосовуються шшими економiчними агентами, якi формалiзують свою поведiнку на ринку за конкурентною щеолопею.
Методологiï розроблення конкурентной' стратегiï оргашзаци присвячено багато праць в^чизняних i зарубiжниx вчених: М. Портера, I. Ансофа, А. Томпсона, А. Стркленда, Г. Мшцберга, П. 1льчука, О.М. Тищенка, 3.G. Шершньовоï, В.Г. Шинкаренко, Г.А. Азоева, М.1. Книша, М.1. Круглова та ш. Хоча опублiкованi пiдxоди не вичерпують дискуаю щодо однозначного визначення поняття «конкурентна стратепя» (таблиця).
Збер^аючи рацюнальне зерно у рiзниx тлумаченнях вщносно конкурентной' стратегiï закладу вищо^' осв^и можна сформувати дефiнiцiю у такш редакци':
конкурентна стратегiя ЗВО е шструментом довгострокового планування його дiяльностi на ринку освiтнix послуг на основi визначення цiлей i шляxiв досягнення динамiчноï рiвноваги iз зовшшшм середовищем, формування та утримання переваг у конкурентна боротьбi за критерiями оптимiзацiï розподiлу й ефективного використання ресурав i зусиль та цтьово1 результативность
На сьогодн iснуе велика рiзноманiтнiсть та варiативнiсть пiдxодiв до понятшного визначення конкурентних стратегiй.
Так, у наукових працях в^чизняних та зарубiжниx учених (I. Ансофф, М. Портер, Ф. Котлер, А. Юданов, Л. В. Балабанова, А. Е. Воронкова, Р. Грант, I. У. Зулькарнаев, I. Б. 1ванов, О. А. Паршина, В. С. Сластенко), поруч iз загальною класифка^ею стратепй оргашзацм, пропонуеться класифiкацiя саме конкурентних стратепй.
Систематизацiя науково-методичних пiдходiв щодо тлумачення поняття «конкурентна стратепя»
Автор Визначення
Л. В. Балабанова, А. В. Кривенко [3, с. 83] Конкурентна стратепя - глобальний план досягнення мети фiрми, що передбачае певну и поведшку на ринку.
А. Е. Воронкова [5, с. 62] Конкурентна стратепя - це розробка пропозицш на пiдставi наявних конкурентних переваг пщприемства, як задовольнятимуть потреби цтьових споживачiв у бтьшш мiрi, чим пропозици конкурент.
Р. Грант [6, с. 127] Конкурентна стратепя - це комплексний план дш пщприемства на ринку вщносно фiрм-конкурен^в. Суть конкурентних стратегш полягае в тому, що вони сприяють збтьшенню чи утриманню пщприемством свого положення на ринку вщносно конкурент.
Р. А. Довбуш [8, с. 146] Конкурентна стратепя полягае у тому, щоб вдазнятися вщ шших. Це означае свщомий вибiр певного комплексу заходiв по створенню ушкально! цiнностi. Сутнiсть стратеги складаеться з двох аспекпв: ршенш виражати по-iншому традицiйнi атрибути присутност пiдприемства на ринку, чи ршенш застосовувати новi атрибути присутностi на ринку.
1. З. Должанський [7, с. 94] Конкурентна стратепя - це елемент загально! стратеги компанп (корпоративно! стратеги), який дае змогу зрозум^и як компашя повинна використовувати сво! обмеженi ресурси для досягнення максимального результату у збтьшенш продажiв та прибутковост вiд продажiв у довгостроковш перспективi.
М. Г. Долинська, 1. А. Соловйов [9, с. 75] Конкурентна стратегiя - це комплекс ресурав i можливостей пщприемства, що забезпечують отримання конкурентних переваг на ринку i досягнення поставлених стратепчних конкурентних цiлей.
П. Ф. Друкер [17] Конкурентнi стратеги - це сукупнють стратегiй, спрямованих на адаптацш пiдприемства до змш в умовах конкуренци та змщнення його довгостроково! конкурентно! позицi! на ринку.
Ф. Котлер [10] Конкурентна стратепя - це концеп^я i пiдпорядкована !й система дш пiдприемства, спрямованих на досягнення довгострокових конкурентних переваг; це набiр правил поведшки в обраних стратепчних сферах бiзнесу, якими пiдприемство керуеться для досягнення поставлених цтей у кожнш сферi в умовах конкуренци.
М. Портер [14] Конкурентнi стратегi! - це основы напрямки зосередження зусиль, фiлософiя бiзнесу пiдприемства в умовах маркетингово! орiентацi!. Конкурентнi стратегi! пiдприемства узагальнюють модель поведшки, що забезпечуе координацш та поеднання комплiментарних цiлей i ресурав пщприемства з метою отримання довгострокових конкурентних переваг.
Е. Сандей [13, с. 68] Конкуренты стратеги визначають рiзнi пщходи, за допомогою яких пщприемство буде дiяти в кожнш стратепчнш сферi бiзнесу i спрямоваш на забезпечення стiйких конкурентних позицш на ринку, забезпечення i пщтримку довгострокових конкурентних переваг.
А. Ю. Юданов [16, с. 264] Конкурентна стратепя - це комплекс дш, спрямований на забезпечення стшких конкурентних позицш на ринку, забезпечення i пщтримання довгострокових конкурентних переваг у конкретнш сферi дiяльностi пiдприемства.
З. Шершньова [15] Конкурентна стратепя - це дтова стратегiя оргашзацп, основою яко! е стiйка конкурентна перевага.
Дж. О'Шонеса [12] Конкурентна стратепя - це комплексна програма дш, спрямована на аналiз i вибiр ринкiв збуту, виготовлення товарiв та послуг для них, встановлення цш i способiв реалiзацi! на ринку.
Кожна стратегiя конкуренци вщповщае уявленню економiчного агента про його становище на ринку i передбачае специфiчнi пiдходи до управлiння власним господарським мехашзмом.
Так, наприклад, класифка^я конкурентних стратегiй, розроблена Г. Азоевим [2, с. 28], фунтуеться на концепци, згiдно з якою оргашзацп, що функцiонують у певному ринковому сегменту подiляють на лiдери, оргашзацп з сильною конкурентною позицiею, оргашзацп зi слабкою конкурентною позицiею та аутсайдери.
Пщхщ, який запропоновано М. Портером, базуеться на визначенш типу конкурентно! переваги i пiдходить для вузькоспецiалiзованих органiзацiй [14]. Класифiкацiя конкурентних стратегш за Ф. Котлером бтьше органiзована за ознакою характеру дш, ступеню !х агресивностi [10]. А. Юдановим запропоновано класифiкацiю конкурентних стратегш за факторним пщходом [16]. Така класифка^я пiдходить до широкого кола оргашзацш, якi е неоднорiдними за специфкою дiяльностi. Пiдхiд, який запропоновано О. С. Вiханським, базуеться на життевому ци^ товару або оргашзацп [4].
На основi аналiзу дм сил конкуренци М. Портером було видтено три базовi конкурентнi стратеги у залежност вiд цiльового ринку i типу конкурентно! переваги: стратепя лiдерства за витратами, диференцiацiя, концентра^я у сегментi (фокусування, спецiалiзацiя) [14].
ЕКОНОМ1КА ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА ЕКОНОМ1КА Для суб'еклв ринку освiтнix послуг матриця М. Портера може бути спроекована наступним чином:
———Конкурентна перевага Сфера конкуренцп ———___ Меншi витрати Диференщащя дiяльностi
Ринок масовоТ освiти: широкий доступ до осв^и; стандартизованi умови вступу; можливють бюджетного фiнансування навчання; теоретична пщготовка; невiдповiднiсть перелiку спе^альностей потребам ринку працi. Лщерство у витратах на ринку масовоï осв^и Диференцiацiя на ринку масовоï освiти
Ринок вузькоспецiалiзованоТ освiти: обмежений доступ до осв^и; пiдвищенi умови вступу; висока вартють навчання; спецiальностi, найбiльш затребуванi ринком пращ високий рiвень практичноТ пщготовки; висока конкурентоспроможнють випускникiв Фокусування на витратах на ринку вузькоспецiалiзованоï освiти Сфокусована диференцiацiя на ринку елiтноï вузькоспецiалiзованоï освiти
Стратепя лщерства за витратами передбачае рацiоналiзацiю витрат по вах видах дiяльностi, ретельний контроль за рiвнем постiйниx витрат, змiстом швестицш в освiту, розробку нових осв^шх послуг, маркетингових меxанiзмiв ефективного ïx просування на ринку. У центрi уваги - переваги у витратах у порiвняннi з конкурентами при ствставнш якост послуг.
Конкурентна перевага у виглядi менших витрат проявляеться на ринку у вщносно низьких цшах на осв^ш послуги спiвставноï якостi. Прийняття ЗВО такоï стратеги е доцтьним, якщо вiн орiентуеться на ринок масового освiти i мае високу ринкову частку, або на вузьку шшу - вузький сегмент осв^нього ринку, пропонуючи обмежений набiр вузькоспецiалiзованиx навчальних програм за низькими цшами.
При реалiзацiï стратеги лщерства за витратами заклад вищоï осв^и розширюе свою частку ринку за рахунок бтьш низьких цш на освiтнi послуги.
У даному випадку ЗВО формуе перевагу за витратами через економш в основному за рахунок витрат на розвиток матерiально-теxнiчноï бази, шфраструктури, на оплату прац ствроб^нимв i викладачiв i т. ш. Такий пiдxiд е небезпечним з точки зору збереження високос якост послуг, що може вплинути у свою чергу на рiвень на конкурентоспроможност ЗВО в цтому.
Конкурентна перевага у виглядi диферен^аци на ринку освiтнix послуг передбачае пропозицш бiльш якiсниx послуг за вищими цшами в масовому сегмент осв^нього ринку. Часто бтьш висока якють послуг безпосередньо пов'язуеться з вже набутим iмiджем i брендом ЗВО. Тому таку стратепю обирають переважно найпрестижнш державнi ЗВО. До стратепчних намiрiв можуть включатися, наприклад, вщкриття нових факультетiв, кафедр, пщвищення рiвня теxнiчноï оснащеностi аудиторш i лабораторiй у вiдповiдностi до сучасних вимог до змюту пщготовки квалiфiкованиx фаxiвцiв за новими спе^альностями, високоï якостi i потенцiалом працевлаштування випускниш з гiдним рiвнем зароб^но1 плати.
У разi якщо ВНЗ пропонуе високоякюн послуги, але у вузькш нiшi, вiн потрапляе в сегмент ел^но^' освiти - найдорожчоï i найякiснiшоï.
Мiж iншим, стратепя диферен^аци мае статус i загально1 стратегiï органiзацiï, спрямованоï на створення i / або на посилення конкурентних переваг [14]. Стратепя диферен^аци мае реалiзувати прагнення оргашзаци до ушкальносп в якомусь важливому аспекту до популярностi, що породжуе позитивне ставлення до не^' масового споживача. Це вiдповiдае запиту суспiльства щодо со^ально1 функцiï всiеï системи вищо^' освiти: досягнення високого рiвня якост освiтнix послуг. Слiд зауважити, що хоча в умовах шновацшного розвитку якють осв^и розглядаеться як домшуючий фактор конкурентоспроможностi. Споживачi можуть оцшювати дiяльнiсть освiтнix установ непрофесiйно, спираючись на суб'ективн оцiнки. Тому, при такш конкурентнiй стратеги керiвництву ЗВО необхщно формувати споживчу аудиторiю достовiрною iнформацiею про дiяльнiсть ЗВО i створенням позитивной' думки громадськостi.
Класифка^я конкурентних стратегiй за Ф. Котлером фунтуеться на усвiдомленнi ролi та мюця певноï оргашзаци, ïï конкурент. Вiдповiдно до частки ринку, яку утримае оргашза^я, пропонуеться розрiзняти чотири типи конкурентной' стратеги': лiдера, атакування лщера, переслiдування лiдера та фажвця [10].
Для обрання ефективноï конкурентной' стратегiï за цим пiдxодом заклад вищо^' освiти мае попередньо визначити власну конкурентну позицш на ринку осв^шх послуг:
«лщер ринку» - це ЗВО з найбiльшою часткою ринку, який утримуе свою позицш, розширюе ï'ï та е «еталоном», вщносно якого проводиться порiвняння своïx можливостей iншиx конкурентiв;
«претендент на лщерство» - це позицiя, яку може займати один або ктька зВо, ям не е лщерами, але агресивно наступають у збтьшенш частки ринку; це найбiльшi виробники осв^шх послуг, але вони розвиваються i намагаються розширити зайняту частину ринку за рахунок втрат позицш конкурентами;
«наслщувач» - цю позицiю може займати ЗВО з невеликою часткою ринку, що не володie достатнiми ресурсами, ринковою позицieю та завдяки iнновацiйним перетворенням i розробкам прагне стати «претендентом» або «лщером»;
фахiвець - займае вузьку ринкову нiшу, спецiалiзуючись на певних осв^шх послугах або споживачах.
А. Юдановим визначено чотири типа конкурентних стратегш: вiолентна, патiентна, комутантна, експлерентна [16], як обираються за такими мотивами:
- тип виробництва (масове, спецiалiзоване, ушверсальне, експериментальне);
- розмiр оргашзацп (великий, середнiй, малий);
- стшкють оргашзацп до впливу факторiв (висока, низька);
- витрати на НДДКР (велик, середнi, мал^;
- вид конкурентних переваг (висока продуктивнють, пристосованiсть до ринку, гнучкють, випередження у нововведеннях).
Отже, вибiр конкурентно! стратеги для закладу вищоТ освiти, перш за все, залежить вщ внутршшх властивостей i вiд його розмiрiв.
СтратегiТ великих ЗВО (стратегiТ вюленлв) дуже рiзнi i мають в своТй орiентацiТ три обов'язковi компоненти: нацтенють на масовий збут i значний дохiд, стандартна якiсть, низьк i постiйнi цiни. Найчастiше ними застосовуються стратегiТ масовоТ спрямованостi, котрi орiентованi на широкий споживчий ринок. До стратегш великих ВНЗ вщноситься стратепя широкого проникнення. Вона застосовуеться суб'ектом на ринках великоТ мюткосп, якщо наявнi достатнi власнi ресурси. Одна з найпопуляршших стратегiй великих ВНЗ -стратепя <^рмовоТ послуги», що передбачае виконання певних умов: постшна якiсть i рiвень цш. «Фiрмовi послуги» легко видiляються iз загальноТ маси i викликають у свщомосл споживачiв сприятливi асо^аци. Бренд ЗВО, зокрема, престижнють його диплому, складають ядро ^еТ стратеги.
Для закладiв вищоТ освiти середнього розмiру доцiльно застосовувати два види стратегш: па^ентну (стратегiю ринкових нiш) i експлерентну (ризикову, орiентовану на використання переваг шновацшних освiтнiх продуктiв i технологiй).
При виборi патiентноТ стратеги осв^нш заклад мае бути готовий до жорсткоТ конкуренцiТ. Це потребуе постшного монiторингу за внутрiшнiми процесами i зовнiшнiми конкурентними загрозами, негайно реагувати на будь-як змiни ситуаци в нiшi.
Експлерентна стратегiя в^зняеться тим, що реалiзуеться ЗВО за технолопчно новими науковими напрямами, а шлях до досягнення стратепчних цтей ризикований i не гарантуе досягнення кшцевого результату. Адже у таких ЗВО зазвичай немае конкурент.
Малi ЗВО можуть бути вiднесенi до двох груп: т^ хто пропонуе дектька постiйних видiв освiтнiх послуг, сповщують тим самим стратегiю «хитрих лисиць». 1нша категорiя - «сiрi мишi», що намагаються реалiзовувати широкий спектр осв^шх послуг, при цьому не здатш за своТми ресурсним можливостям забезпечити достатню якiсть. Життевий цикл дiяльностi таких зВо е найкоротшим.
Отже, вибiр конкурентной' стратеги визначаеться положенням закладу вищоТ осв^и на ринку, його потен^алом i традицiями дiяльностi, специфiкою освiтнiх продук^в, кон'юнктурою ринку, а також залежить вщ структури i методiв управлшня.
Таким чином, iснуючi класифкацп конкурентних стратегш та Тх характеристики, по сут не суперечать, а скорее доповнюють одна одну, е похщними i це створюе умови для Тх комбшування. Дослiдженi теоретичнi проблеми класифкаци видових проявiв конкурентних стратегш, Тх аналiзу можуть у подальшому розвиватися у рацiональних конфiгурацiях i забезпечувати закладам вищоТ освiти вибiр найефектнiшого варiанту в умовах загострення конкурентноТ боротьби.
Список використаних джерел
1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика / Г.Л. Азоев. - М. : Центр экономики и маркетинга, 2001. - 270 с.
2. Азоев Г.Л. Конкурентные преимущества фирмы/Г.Л. Азоев, А.П. Челенков. - Москва: Изд-во «ОАО «НОВОСТИ», 2000. - 256 с.
3. Балабанова Л.В. Управление конкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга / Л.В. Балабанова, А.В. Кривенко. - Донецк: Донец. гос. ун-т экономики и торговли, 2004. - 147 с.
4. Виханский О.С. Стратегическое управление [учебник; 2-е изд.] / О.С.Виханский. - М.: Гардарики, 1999. - 386 с.
5. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация: [монография]/А.Э. Воронкова. - Луганск: Изд-во Вост.-укр. нац. ун-та, 2000. - 315 с.
6. Грант Р. Современный стратегический анализ / Р. Грант; пер. с англ. под ред. В. Н. Фунтова. -Санкт-Петербург : Питер, 2008. - 560 с.
7. Дементьева А. В. Конкурентоспособность международных компаний / А. В. Дементьева // Маркетинг. - 2000. - № 3. - С. 14-28.
8. Довбуш Р.А. Управлння конкурентоспроможнстю п1'дприемств : [п1'дручник] / Р.А. Довбуш, А.Л. Зозуля. - Харкв : Основа, 2003. - 250 с.
9. Долинская М.Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции / М.Г. Долинская, И.А. Соловьёв. - Москва : Экономика, 1999. - 143 с.
10. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. /пер. с англ. - СПб.: Питер, 2003.
11. Натрошвiлi С.Г. Стратегчне управлння вищим навчальним закладом: теорiя, методолог'я, практика : монограф'т/С.Г. Натрошвmi. - К.: КНУТД, 2015. - 320 с.
12. О'Шонесси Дж. Конкурентный маркетинг: стратегический подход /Дж. О'Шонесси ; пер. с англ. Д. Ямпольского. - Санкт-Петербург : Питер, 2002. - 864 с.
13. Попов В.Н. Системный анализ в менеджменте : [учебное пособие] / В. Н. Попов. - Москва: КНОРУС, 2007. - 304 с.
14. Портер М. Стратегiя конкуренции Методика анал'зу галузей i д'яльностi конкурентiв / М. Портер; пер. з англ. А. Олiйник, Р. Сльський. - КиУв : Основи, 1997. - 390 с.
15. Шершньова З.С. Стратег'чне управлння [п'1дручник]/З.С.Шершньова, С.В. Оборська. - К.: КНЕУ, 1999. - 358 с.
16. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика : [учебное пособие] / А.Ю. Юданов. - [2-е изд., с испр. и доп.]. - Москва : Ассоц. авторов и издателей «Тандем» : ГНОМ-ПРЕСС, 2003. - 457 с.
17. Drucker P.F. Managing in Turbulent Times /P.F. Drucher. - New York: Harper & Row, 1980. - 312 p.
References
1. Azoyev G.L. Competition: Analysis, Strategy and Practice. - M.: Economics and Marketing Center, 2001. - 270 p.
2. Azoyev G.L., Chelenkov A.P. Competitive Advantages of the Firm. - Moscow: Publishing house «OJSC» NOVOSTI «, 2000. - 256 p.
3. Balabanova L.V., Krivenko A. V. Managing the Competitiveness of Enterprises on the Basis of Marketing. -Donetsk: Donets. state University of Economics and Trade, 2004. - 147 pp.
4. Vikhansky O.S. Strategic management [textbook; 2 ed.]. - M.: Gardariki, 1999. - 386 p.
5. Voronkova A.E. Strategic management of the competitive potential of the enterprise: diagnostics and organization: [monograph] - Lugansk: Publishing house Vost-uk. nats Un-ta, 2000. - 315 p.
6. Grant R. Modern Strategic Analysis; per. from english ed. V. N. Pundova. - St. Petersburg: Peter, 2008. - 560 p.
7. Dementieva A.V. Competitiveness of international companies // Marketing. - 2000. - No. 3. - pp. 14-28.
8. Dovbush R.A., Zozulya A.L. Management of the competitiveness of enterprises. - Kharkiv: Osnova, 2003. - 250 s.
9. Dolinskaya M.G., Solovyov I.A. Marketing and competitiveness of industrial products. - Moscow: Economics, 1999. - 143 p.
10. Kotler F. Marketing Management. /per. from english - St. Petersburg: Peter, 2003.
11. Natroshvili S.G. Strategic management of a higher educational institution: theory, methodology, practice: monograph. - K.: KNUTD, 2015. - 320 p.
12. O'Shanksy J. Competitive Marketing: A Strategic Approach ; per. from english D. Yampolsky - St. Petersburg: Peter, 2002. - 864 p.
13. Popov V.N. System analysis in management: [tutorial]. - Moscow: KNORUS, 2007. - 304 p.
14. Porter M. Competition Strategy: A Methodology for Analyzing Industries and Competitor Activities ; per. from english A. Oliynyk, R. Selsky. - Kyiv: Fundamentals, 1997. - 390 p.
15. Shershnova Z.E., Oborskaya S.V. Strategic Management [textbook]. - K.: KNEU, 1999. - 358 p.
16. Yudanov A.Yu Competition: Theory and Practice: [tutorial]. - [2nd ed., With correction. and add.]. - Moscow: Assoc. authors and publishers of «Tandem»: GNOME-PRESS, 2003. - 457 pp.
17. Drucker P.F. Managing in Turbulent Times. - New York: Harper & Row, 1980 - 312 p.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Гуляева Наталiя Микола'тна, професор кафедри економки та фшанав пщприемства, канд. екон. наук e-mail: [email protected]
Бщюк Алла Микола'вна, в.о. директора 1нституту вищоТ' квалiфiкацil e-mail: [email protected]
КиТвський нацюнальний торговельно-економiчний ушверситет вул. Кюто, 19, м. КиТв, 02156, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Гуляева Наталья Николаевна, профессор кафедры экономики и финансов предприятия, канд. экон. наук e-mail: [email protected]
Бидюк Алла Николаевна, и.о. директора Института высшей квалификации e-mail: [email protected]
Киевский национальный торгово-экономический университет ул. Киото, 19, г. Киев, 02156, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Gulyaeva Nataliya, Professor of the Department of Economics and Finance of the enterprise, PhD in economics. e-mail: [email protected]
Bidiuk Alla, Director of the Institute of Higher Qualification e-mail: [email protected] Kyiv National University of Trade and Economics Ukraine, 02156, Kyiv, 19, Kyoto str.
УДК 336.14 DOI: 10.5281/zenodo.1220867
РОЗВИТОК РОЗУМНОГО ЗРОСТАННЯ В УКРА1Н1
Малишко В.В., Свтушенко Н.М., Гордшченко Ю.В.
Предметом досл'дження е розумне зростання.
Метою е дошдження теоретичних та практичних аспект'т розвитку розумного зростання в УкраЫ.
Методи, що були використанi в процес досл'дження: метод порiвняльного анал'зу, узагальнення, статистичний та iншi методи досл'дження.
Результати роботи. Проанал1'зовано розумне зростання в УкраЫ. Придлено увагу прiоритетам та цлям, як повинн бути ключовими в «Свроп! 2020», а Ух досягнення матиме виршальне значення для нашого успху в 2020 роц1.
Галузь застосування результатie: Мнютерство ос&ти i науки УкраУни, Мiнiстерство фнанав УкраУни, Верховна Рада УкраУни.
Висновки. В УкраУнi важливим напрямком д 'яльност'! держави i регю^в мае стати розумне зростання, яке залежить в'д потен^алу вищоУ ос&ти, науки, втчизняних фахiвцiв, рол!' ун'верситет'т в ннова^йному розвитку, технологчному та ндустр'альному розвитку регональних та национально'!' економки.
Ключовi слова: розумне зростання, нновацй, глобалiзацiя, синергетичний ефект, Стратегiя сталого розвитку «УкраУна - 2020», европейська стратег'я «Свропа 2020», рамкова програма «Горизонт 2020».
РАЗВИТИЕ РАЗУМНОГО РОСТА В УКРАИНЕ
Малышко В.В., Евтушенко Н.Н., Городниченко Ю.В.
Предметом исследования является разумный рост.
Целью является исследование теоретических и практических аспектов развития разумного роста в Украине.
Методы, использованные в процессе исследования: метод сравнительного анализа, обобщения, статистический и другие методы исследования.
Результаты работы. Проанализировано разумный рост в Украине. Уделено внимание приоритетам и целям, которые должны быть ключевыми в «Европе 2020», а их достижение будет иметь решающее значение для нашего успеха в 2020 году.
Область применения результатов: Министерство образования и науки Украины, Министерство финансов Украины, Верховная Рада Украины.
Выводы. В Украине важным направлением деятельности государства и регионов должен стать разумный рост, который зависит от потенциала высшего образования, науки, отечественных специалистов, роли университетов в инновационном развитии, технологическом и индустриальном развитии региональных и национальной экономики.
Ключевые слова: разумный рост, инновации, глобализация, синергетический эффект, Стратегия устойчивого развития «Украина - 2020», европейская стратегия «Европа 2020», рамочная программа «Горизонт 2020».
THE DEVELOPMENT OF REASONABLE GROWTH IN UKRAINE
Malyshko V.,
Evtushenko N., Horodnichenko Y.
Subject of research is smart growth.
The aim is to study theoretical and practical aspects of smart growth in Ukraine.
Methods which were used in course of research: method of comparative analysis, generalization, statistical and other research methods.
Study results. Analyzed smart growth in Ukraine. Attention is paid to the priorities and objectives that should be key in the «Europe 2020», and their achievement will be crucial to our success in 2020.
Application of results: Ministry of education and science of Ukraine, Ministry of Finance of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine.
© Малишко В.В., Свтушенко Н.М., Гордшченко Ю.В., 2018
