CC BY
61
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Кравчук Г.Т. П/'дготовка фах'вцв з ф1нанав у вищих навчальних закладах розвинутих кран ceimy // Ф1зико-математична осв1та : науковий журнал. - 2017. - Випуск 2(12). - С. 94-100.
Kravchuk Halyna. Training Financial Experts In Higher Educational Institutions Of Developed World Countries // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 2(12). - Р. 94-100.
УДК 378.011.3-057.86:336
Г.Т. Кравчук
Лье1еський ¡нститут ДВНЗ «Ун1верситет банювсько'Усправи», УкраУна
П1ДГОТОВКА ФАХ1ВЦ1В З Ф1НАНС1В У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ РОЗВИНУТИХ КРАН СВ1ТУ
Анота^я. Стаття присвячена пор1вняльному анал1зу п1дход1в до п1дготовки фахвцв з ф1нанс1в у вищих навчальних закладах розвинутих краУн св1ту, зокрема Сполучених Штатах Америки, Великобританцу, Н1меччин1, Австри, ФранцУУ та ЯпонУУ. Визначено, як навчальн заклади готують фах1вц1в до майбутньоУ д1яльност1 у ф'шансовому секторi економки краУни. Розглянуто особливост1 орган'вацУУ та змстовi аспекти навчання майбутнх бакалавра з економки, р1зноман1тн1сть (спец1ал1зацУУ) та змстове наповнення магстерських програм з ф1нанс1в, п1дходи до п1двищення квал1ф1кацУУ та орган1зацУУ систематичного навчання прац!вниюв ф'шансових та ¡нших установ, особливост1 методик викладання економ1чних дисципл1н та орган1зацУУ практичного навчання, шляхи вир1шення проблеми працевлаштування випускник1в вищих навчальних заклад1в та Ух адаптацУУ до профеайно'У д'тльност'!. Зроблено висновки стосовно запозичення вивченого досвду вищими начальними закладами УкраУни з метою забезпечення пдготовки конкурентоспроможних фах'1вц1в з ф1нанс1в для ф'шансовоУ системи УкраУни та свту.
Ключовi слова: профеайна пдготовка, ф1нансово-економ1чна освта, фах'1вц1 з ф1нанс1в, профес1йна д'тльшсть, методи навчання.
Постановка проблеми. В умовах становлення економти, реформування осв^и УкраТни та и штеграцп в европейський та свпювий проспр актуальним е аналiз стану та тенденцш розвитку системи економiчноТ осв^и в розвинених краТнах св^у. Лише зiставляючи результати цього аналiзу, можна визначити напрями адекватного виршення проблем щодо тдвищення якост вищоТ економiчноТ осв^и в УкраТш, тдготовки високо компетентних i конкурентоспроможних фахiвцiв фiнансово-економiчного профшю та прогнозувати найбшьш вiрогiднi шляхи розвитку осв^и.
Аналiз актуальних дослщжень. Дослщження зарубiжного досвщу професшноТ тдготовки е актуальним для украТнськоТ педагопчноТ науки. Про це свщчать прац украТнських учених Н. Ничкало, В. Кудша [1], Ю. Кучера [2], В. 1льТноТ [3] та ш. Зокрема, стан i розвиток вищоТ економiчноТ осв^и за кордоном розглядаеться в працях О. Набоки [4], питання подготовки бакалаврiв з економти в США вивчила Н. Войнаровська [5]. I. О. Яблочшковою дослщжено системи тдготовки мапс^в-фшансиспв в европейських краТнах i державах Балтп [6; 7], О. Шевчук визначив особливост подготовки майбутнiх фахiвцiв фшансово-економiчного профiлю за кордоном [8]. Пошук загального й специфiчного в освп"шх системах рiзних держав дозволяе знаходити i науково тлумачити психологiчно-педагогiчнi тенденци та збагачувати нацiональну освiту.
Мета статт - розглянути i проаналiзувати пiдходи до пiдготовки фахiвцiв, зокрема фшансово-економiчного профiлю, у вищих навчальних закладах розвинених краТн св^у i сформулювати висновки щодо запровадження позитивного досвщу в УкраТш.
Виклад основного матерiалу. В зарубiжних краТнах для тдготовки майбутшх фахiвцiв фшансово-економiчного профiлю функцiонують три основнi моделi ТТ оргашзаци: американська, европейська, японська [8].
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Фшансово-еконо1^чна ocBiTa в унiверситетах США мае два piBHi: бакалавр (Bachelors Degree) i мапстр (Master of Finance). Вщсутшсть практичного досвiду не дае можливост випускникам-бакалаврам свiдомо визначити, в якiй саме rалузi вони хочуть працювати. Тому бiльшiсть ушверсителв пропонують для бакалаврiв унiверсальнi спещальностк <^знес», «Економта», «1нформацшш технологи в бiзнесi». Сутнiсть пiдrотовки бакалаврiв з економти у вищих навчальних закладах США полягае в формуваннi економiчноrо мислення cтудентiв та вмiнь використовувати своТ теоретичнi економiчнi знання на практицк
Навчаючись чотири роки в ушверситет чи коледж^ студент повинен здобути фундаментальш знання й отримати професшш навички [9]. Тому зм^ пiдrотовки бакалаврiв з економiки включае спецiалiзованi економiчнi курси (макроекономiка та мтроекономта, економiчний розвиток, фшанси, економiчна теорiя та ш.), rуманiтарнi (iсторiя, фiлософiя, лiтература, полiтолоriя) та математичш дисциплiни (математика, статистика). Обов'язковим елементом шдготовки бакалаврiв з економiки в уах ВНЗ США е оргашзащя самостiйних дослiдницьких проектiв, що забезпечуе досятення головноТ мети навчання студента - мислити як економiст. У навчанш застосовуються традицiйнi методи викладання економiчних дисциплiн (навчальнi irри та модели метод кейсiв, вивчення економти за допомогою додатковоТ лiтератури); методи розвитку комушкативних умiнь в економiчному контекстi (спiльне та активне навчання); технолопчш методики (економiчнi комп'ютернi лаборатори, художнi фiльми, «Вщео за запитом»); всесвiтня мережа 1нтернет як зааб навчання [5, с. 16-17].
^сля закiнчення проrрами бакалаврату випускники працевлаштовуються у фiнансовi компани або банки на посади низького рiвня. Бакалаврiв використовують як банкiвських клеркiв для паперовоТ роботи i простоТ роботи у фронт-офiсi [10]. Попрацювавши 2-3 роки, вони здобувають досвiд, спещальш знання, визначаються, яка саме спецiалiзацiя Тх приваблюе. Для отримання додаткових, бшьш гли6оких знань в обранш rалузi бакалаври зi стажем вступають на мапстерськ проrрами [11, с. 51].
Характерною рисою вищоТ економiчноТ освiти США е тiсне сшвроб^ництво освiтнiх установ, виробництва i бiзнесу [4, с. 93]. Роботодавцi США, починаючи вщ великих корпорацiй i закiнчуючи малими банками, зацiкавленi у пращвниках маriстерськоrо ступеня в rалузi фiнансiв. Як результат, випускники зазначених мапстерських проrрам успiшно працюють в банмвському та iнвестицiйному секторах.
Ус мariстерськi проrрами в США створен з метою пiдвищити квалiфiкацiю нижчоТ й середньоТ ланки менеджерiв, тдготувати Тх до посадових обов'язкiв керiвноrо складу. Особлива увara надаеться практичному застосуванню отриманих знань i вивчених методiв роботи. Проrрaми рiзних ушверсителв мають приблизно однакову структуру, осв^ш цiлi й перелiк дисциплiн.
Для отримання ступеня мапстра в ушверситетах США необхiдно впродовж двох ромв вивчити близько 16 предметiв. Стандартна програма мiстить обов'язковi дисциплiни та дисциплши спецiaлiзaцiТ. Чим вiдомiшa мапстратура, тим бiльше фiнaнсових мariстерських спецiaлiзaцiй вона може запропонувати своТм студентам: бухгалтерський облiк (Accounting), фiнaнси (Finance), фшансова iнженерiя (Financial Engineering) тощо. У кожнiй проrрaмi важливу роль вщ^рае робота в rрупaх за участю 3-5 студентiв. Складовою частиною вивчення бiльшостi дисциплiн е проекти, як передбачають групову роботу. Такий вид самостшних завдань мае цтком практичне спрямування (розrлядaються ситуаци з реальноТ практичноТ дiяльностi) i Тх результати на 50-70 % визначають пщсумкову оцшку [11, с. 52].
О^м описаних вище зaraльних рис мапстерських програм для фiнaнсистiв кнують i вiдмiнностi мiж ними, як виявляються в якостi та спрямованост освiти. 1снуе така тенденцiя: чим бшьше в пiдrотовцi фaхiвцiв пропонуеться аналп"ичних i математичних пiдходiв до aнaлiзу проблем (quantitatively oriented programs), тим кращим (вищого рiвня) вважаеться ушверситет. Унiверситети високого рiвня готують фaхiвцiв в raлузi фшансовоТ шженери й aнaлiтикiв, здатних будувати моделi aнaлiзу, прогнозу й оцiнки показнишв для упрaвлiння активами на фшансових ринках. В унiверситетaх бiльш низького рiвня навчають лише iнтерпретувaти вивчеш результати. Такий розподiл функцiй показав себе в США досить ефективним. Ттьки добре подготовлен з фундаментальних дисциплш i спроможнi до дослщницькоТ роботи студенти здобувають rлибшi теоретичш знання i стають фiнaнсовими (швестицшними) aнaлiтикaми.
Перелiк обов'язкових для вивчення мапстрами в raлузi фiнaнсiв дисциплш i рiвень вимог до студенев в унiверситетaх США рiзний. Зазвичай, у мапстратурах вивчають тaкi обов'язковi дисциплiни: упрaвлiнський бухгалтерський облiк (Managerial Accounting); управлшня персоналом (Organizational Behavior); фшансова статистика (Financial Statistics); мтроекономта (Principles of microekonomics); iнформaцiйнi технологи (Information Technology); дисциплши за вибором (Electives) [11, с. 53].
К^м лекцшного мaтерiaлу й основного пщручника при вивченнi цих дисциплiн використовуються статт з дiлових журнaлiв. Щотижневi короткi тести за мaтерiaлaми перюдичних видань е поширеною в США практикою.
На наш погляд, цей досвщ доцiльно переймати, адже тaкi форми навчання розвивають анал^ичш здiбностi студенев, вмiння застосовувати теоретичнi знання для виршення проблемних ситуaцiй, орiентувaтися в бiзнесi.
ОкрГм предметГв, ям безпосередньо належать до галузГ фшанав, майбутнш фшансист мае добре знати шформацшш технологи: статистичне програмне забезпечення (SAS, SPSS, STAT, MS Excel); програмне забезпечення для роботи з локальними базами даних та базами даних за технолопею «клГент-сервер». Велика увага надаеться вивченню баз даних (ORACLE, SQL). БшьшГсть програм в галузi фшанав пропонують окремi курси, присвячеш цiй темaтицi. Цi дисциплiни не е обов'язковими, однак бiльшiсть мапстранлв розумiють Ух вaжливiсть для професшного зростання [11, с. 53-54].
Таким чином, подготовка фaхiвцiв фiнaнсово-економiчного профтю в США е глибоко орiентовaною на практичну дiяльнiсть; важливе мГсце в нiй займають iнформaцiйнi системи i технологи, якi використовуються у фшансових установах.
В европейських ушверситетах фiнaнсистiв готують, як правило, на економiчних факультетах класичних унiверситетiв. У межах Болонського процесу, з урахуванням дворГвневоУ моделi навчання в ушверситетах створено мапстерсьм програми пiдготовки фшансиспв [12]. Крiм цього, в бврот iснуе декiлькa бiзнес-шкiл, що входять у свiтову елiту вищоУ освГти, якi присвоюють ступiнь мaгiстрa фшанав (Лондонська школа бiзнесу, французька INSEAD, кпанська IESE, Роттердамська школа менеджменту, яка спецiaлiзуеться на пiдготовцi фaхiвцiв в гaлузi фiнaнсiв i консалтингу).
Система вищоУ економГчноУ освiти Великобритани нaйбiльшою мiрою наближена до американськоУ моделi, як поеднання американських нововведень i британських освГтшх трaдицiй. Серед основних особливостей пiдготовки мaйбутнiх фaхiвцiв фiнaнсово-економiчного профiлю виокремлюють: кожний заклад мае право визначити змiст навчання, тобто вщсутнш затверджений державний перелт обов'язкових дисциплiн i компонентiв для вищих навчальних зaклaдiв; нaявнiсть рiзницi мiж унiверситетaми краУни (сучaснi - зв'язаш з промисловими i торговими пщприемствами, прагнуть скласти влaснi навчальш програми, виходячи з зaпитiв роботодавцГв, iншi унiверситети Великобритани надають перевагу класичним дисциплшам).
Формування системи вищоУ економГчноУ освiти Франци здiйснювaлось на основi синтезу традицшноУ французькоУ системи вищих комерцшних шкГл з елементами американськоУ моделi. Однак, серед шших краУн бвропейського союзу Фрaнцiя вiдрiзняеться рiзномaнiтнiстю типГв вищих навчальних зaклaдiв та унiфiковaною, центрaлiзовaною системою управлшня вищою освГтою. У Франци освГта розглядаеться як головний фактор соцГального й економiчного прогресу, вГдповГдно в бюджет краУни Уй належить провщне мiсце [13]. Паралельно з ушверситетами у Франци Гснують спецiaлiзовaнi освГтш Гнститути - вищГ школи, вступ до яких, на вГдмГну вщ унiверситетiв, потребуе здaчi досить серйозних конкурсних кпилв. Високим престижем користуються вищГ комерцiйнi школи.
Осо6ливГсть ушверситетськоУ освГти у Франци полягае у тому, що випускники одержують поглиблену пГдготовку за конкретними економГчними спецГальностями [1, с. 22]. Основний акцент робиться на практичну спрямовашсть навчання. ВГдповГдно до вимог ринку працГ у навчальш плани пщготовки майбутшх економГстГв вводяться дисциплГни комп'ютерного циклу, що забезпечуе високий ступшь «готовносл» студентГв до практичноУ дГяльностГ. Однак, при змшГ спецГалГзаци, характеру дГяльносп та обов'язкГв, випускники ВНЗ можуть зштовхнутися з недостатнГм рГвнем загальних фундаментальних економГчних знань [8].
Отже, фшансовий сектор у Франци майже половину своУх службовцГв набирае з випускнимв, що мають ступГнь бакалавра i пропонуе Ум реальш можливост для подальшого просування. ВищГ навчальш заклади постшно адаптуються до потреб фшансовоУ системи, даючи спецГалГзовану освГту. СтупГнь бакалавра е мГнГмальним для того, щоб бути допущеним до роботи в фшансовш установГ. Щоб подолати деяку невГдповГднГсть мГж здобутою освГтою i практикою, прийнятГ на роботу фахГвцГ з вищою освГтою повиннГ пройти внутрГшньофГрмове навчання.
Для налагодження партнерських стосунмв мГж фшансовими установами та системою вищоУ освГти, за сприяння МГнГстерства освГти Франци, створенГ унГверситетськГ спецГалГзованГ Гнститути, якГ мають на метГ зближувати науку i практику, готувати студентГв до швидкого входження в професшне життя. Навчання тривае три роки i включае обов'язкове шестимГсячне стажування в фшансових установах. Викладацький персонал складаеться наполовину з професюналГв-практимв, ям на паритетнш основГ входять в екзаменацшне журГ i беруть участь у розробленш навчальних програм. Випускники таких навчальних закладГв володГють досить широкою спецГалГзацГею [11, с. 59].
Система вищоУ освГти НГмеччини характеризуеться поеднанням нацюнальних унГверситетських традицГй та шновацшних методГв управлГння освГтою, фундаментально! теоретичноУ освГти i науково-дослщноУ дГяльносп, доступностГ i високоУ якостГ освГти [14, с. 115].
Процес тдготовки економГслв у НГмеччинГ безпосередньо пов'язаний з практичною дГяльшстю, при цьому економГчш дисциплГни характеризуються достатнГм рГвнем фундаменталГзаци. Процес навчання у вищому навчальному закладГ НГмеччини органГзований таким чином, щоб студент якомога рашше почав працювати самостшно.
ВГдповГдно, у професшнш системГ освГти НГмеччини виокремлюють:
- ушверситети прикладних наук - професшш вищi школи, де заняття проводяться з великим практичним ухилом, зокрема, й майбутнiх фахiвцiв з економти. Зазначенi ВНЗ вiдрiзняються скороченим циклом навчання (мОстять трирiчну теоретичну подготовку i рiк практично! роботи), великим професшним досвiдом викладачiв, а також наявшстю тiсних контактiв з промисловими фiрмами, що залучае до них велику кшьмсть абiтурiентiв;
- вищi навчальнi заклади традицшноТ шмецькоТ системи освiти, де навчальний процес тривае довше, нiж в шших краТнах (бiльше 6 рокiв). Це зумовлено орiентацiею процесу пiдготовки на вивчення науки в поеднанш з систематичною виробничою практикою.
Таким чином, система вищоТ економОчноТ освiти Ымеччини мае чiтку упорядковану структуру. Оргашзащя системи пiдготовки майбутнiх економiстiв створюе найкращi умови для розкриття професшного потенцiалу студента [8].
Як i в Нiмеччинi, навчання бакалаврiв в австршських ВНЗ тривае три роки, мапстрОв - два роки. Основою австршсько! системи вищоТ економОчноТ освп"и е декiлька великих державних ушверсителв i численнi вищi школи. У вищих школах навчання тривае чотири роки та мае бтьш практичну спрямовашсть.
У Вiденському економiчному ушверситет (WWU) заздалегiдь готують майбутнiх бакалаврiв з фiнансiв до вступу на програму мапстратури. При цьому, студентам старшого курсу бакалаврату та випускникам бакалаврськоТ програми «Фшанси» пропонуеться вщвщувати низку спецiально органiзованих елективних факультативiв. Зокрема, тi, хто навчаеться (навчався) в 1нститут статистики i математики WWU опановують сукупнiсть предметiв пщ загальною назвою «Wirtschaftsmathematik» (математика для економiстiв), до якоТ входять: «Математичний аналiз та лiнiйна алгебра», «Computing», «Теорiя ймовiрностей», «Статистика», а студенти 1нституту фiнансiв, банмвськоТ справи та страхування WWU - наступнi елективш факультативи: «Основи фiнансiв», «Lineare Finanzinstrumente» та «Nichtlineare Finanzinstrumente» (лшшш та нелшшш фiнансовi iнструменти), «Корпоративне управлшня ризиками».
Отже, математичнiй пiдготовцi майбутшх магiстрiв-фiнансистiв та опануванню ними знань i практичних навичок, котрi пов'язаш iз застосуванням у професiйнiй дiяльностi рiзноманiтних математичних методiв, сучасних технологш та iнструментiв у австрiйських ВНЗ придтяеться неабияка увага. На жаль, зазначена складова шдготовки фiнансистiв у ВНЗ УкраТни е втраченою [6].
Мапстерська програма «Кiлькiснi фiнанси» передбачае також вщвщування студентами занять в так званих «виробничих лабораторiях». Тут мапстранти мають можливiсть застосувати на практик своТ знання й навички в реальних умовах, завдяки наявност програм корпоративного партнерства ушверситету. Завданням студенев е вирiшення проблеми, котра визначаеться постшним партнером ВНЗ, шд час реалОзаци роботи в групах чисельшстю 4-5 осiб. Викладачi ВНЗ, при цьому, приймають на себе мiсiю тренера та, в основному, контролюють ход здшснення дослiдження такою групою. Такий вид навчальноТ дiяльностi дозволяе керiвництву ц1еТ програми з'ясувати реальш можливост й особист штереси майбутнiх мапстрОв-фiнансистiв, а також виявити Тхш сильш сторони та сукупшсть позитивних якостей, що сприяе устшному працевлаштуванню випускнишв.
Постшними партнерами Вщенського економОчного ушверситету стосовно реалОзаци даноТ мапстерськоТ програми е Австршський нацюнальний банк та Райффайзен Центральбанк, а також низка потужних транснацюнальних фшансових i страхових компанш. Вони входять до групи фундаторОв «виробничих лабораторш», роботу в яких мапстранти розпочинають у вересш другого року навчання та продовжують до моменту закшчення. Мапстранти працюють над складними дослщницькими проектами, як надтО впроваджуються в дОяльшсть фшансових шституцш [6].
Таким чином, в бврот систематично вщбуваються процеси пошуку нових форм i методОв пщготовки фахОвцОв фшансово-економОчного профтю. Вважають, що фшансовО установи, маючи хорош! традицп у навчанш службовцОв на мкцях, повинш продовжувати плщну ствпрацю з навчальними закладами, як здшснюють нововведення у галузО освОти.
У контекст! нашого дослщження важливим е досвщ ЯпонОТ. другоТ економОчноТ держави свОту, усшхи якоТ, багато в чому, пов'язаш з високим рОвнем освОти. Японський уряд тримае под контролем структуру освОти, вносячи в неТ корективи вщповщно до потреб сусшльства. Мастерство освОти визначае курси для вивчення в ушверситетах i коледжах, але Тх змОст i методика викладання е прерогативою самого вищого навчального закладу.
Стратепею навчання та подготовки фахОвщв в Япони передбачаеться формування знань i вмшь, орОентованих на готовность виршувати завдання завтрашнього дня. Основним завданням ушверситетв е формування особистосл з високоетичними моральними якостями, сусшльнозначущими нормами поведшки та рОвнем знань [8]. Японц вважають, що здобуваючи освОту, людина готуе себе не до якоТсь конкретноТ вузькоТ сфери дОяльносл, а до життя. I осктьки життя сьогодш особливо динамОчне i мшливе, японц переконаш, що, ттьки володшчи широким кругозором, людина може усшшно орОентуватися в уах його нюансах.
Тому в програмах спецiалiзованих коледжiв i унiверситетiв половина навчального часу вiдводиться на засвоення загальноосвп"шх (фундаментальних) курсiв. В унiверситетах першi два роки студенти вивчають основи рiзних галузей науки, опановуючи знаннями з досить широкого кола загальнонаукових проблем. Така орiентацiя навчання пов'язана з тим, що роботодавц вол^ть наймати випускникiв ВНЗ швидше з загальною, всебiчною, анiж зi спецiалiзованою, освiтою. Звичайно, для компанп-працедавця важливо, що може робити працiвник, але ще важливiшою е його здатшсть до подальшого навчання, здатнiсть пристосовуватися до потреб компанп.
Сучасний японський ушверситет, зазвичай, складаеться з десяти факультелв (загальноосвiтнiй, юридичний, iнженерний, природничо-науковий, стьськогосподарський, лiтературний, економiчний, педагогiчний, фармаколопчний, медичний). Сама структура унiверситету сприяе висуванню загальноТ освiти на передовi позицп. Загальноосвiтня частина навчання домшуе на всiх факультетах. Реформа вищоТ освiти в Япони не змшила поглядiв на роль загального розвитку студенев. Зробленi в сферi вищоТ освiти заходи щодо поглиблення спецiалiзацiТ не ущемляють загальноосв^ньоТ пiдготовки. Вища школа повинна сприяти вихованню у людини потреби в безперервному навчанш. Тому велика увага надаеться розкриттю iндивiдуальних здiбностей особистостi [15].
Разом з тим, кожна японська фiрма створюе свою власну систему навчання, що вщповщае «мкцевим» потребам та штересам. Японською асоцiацiею професiйно-технiчного навчання розроблена методика професшноТ адаптаци. В багатьох великих компашях дiють спещальш пiдроздiли, вiдповiдальнi за реалiзацiю щеТ методики.
Велику увагу до системи осв^и виявляють об'еднання великого бiзнесу. Враховуючи Тхш рекомендаци уряд розробив ряд заходiв щодо полiпшення роботи В i запропонував унiверситетам взяти Тх до уваги, виходячи з власних концепцш навчання. Для вдосконалення змiсту навчання вводилися новi, в основному мiждисциплiнарнi предмети, знання яких необхщш для управлiння бiзнесом в умовах шформацшного суспiльства. Це привело до диверсифтаци унiверситетських курсiв i вимагало нових методiв навчання. Як результат, збтьшилася кiлькiсть семiнарських занять, ям дають можливiсть вести дискуси в невеликих групах студентiв. До роботи в ушверситетах почали залучати експерлв - працiвникiв великих фiрм, а також вчених з НД1 рiзних компанiй. Таким чином здшснюеться «ув'язка» загального та спецiалiзованого навчання протягом усього перюду перебування в ушверситетк
Невiд'емною частиною життя ушверсителв став процес шформатизаци. 80% з них мають спецiальнi лабораторп, де студенти отримують навички роботи з сучасними шформацшними технолопями. У 40% установ вищоТ школи iнформатика стала обов'язковим предметом [16].
Таким чином, аналiз розвитку i сучасного стану японськоТ вищоТ школи показуе, що вища осв^а в Япони е одним з основних важелiв державноТ полiтики. Пiдготовка фахiвцiв вищоТ квалiфiкацiТ ведеться па основi ряду принцишв, серед яких на першому мкщ принцип фундаментально!' освiти, що дае можливiсть японським роботодавцям забезпечувати себе кадрами, здатними впевнено виршувати поточш завдання професшноТ дiяльностi, швидко адаптуватися до нових технологш i вести активний пошук методiв пiдвищення економiчно! ефективностi.
Висновки. У бiльшостi розвинутих краТн свiту освiта розглядаеться як основний фактор сощального й економiчного розвитку, тому уряди тримають пщ контролем систему освiти, забезпечуючи внесення коректив у ТТ функцiонування вщповщно до потреб суспiльства. Разом з тим, ВНЗ мають можлив^ь формувати систему шдготовки фахiвцiв, зокрема, фiнансово-економiчного профiлю, виходячи з власних концепцш навчання.
Характерною рисою сучасноТ економiчно! освiти е взаемопроникнення академiчнот осв^и i професiйного навчання. Важко не погодитись з тим, що визначати й формулювати вимоги до сукупносл знань, умшь та навичок майбутшх фахiвцiв фiнансово-економiчного профiлю мають представники «ключових гравцiв» фiнансового ринку, фшансово-кредитних установ, виробничих i комерцiйних пщприемств, установ та iнвестицiйних фондiв, ям вiдчувають на власному досвiдi недолти фаховоТ пiдготовки випускникiв ВНЗ. Тому в бшьшосп краТн розвиваеться партнерство iз замовниками кадрiв, яке передбачае Тх участь в розробленнi та реалiзацiт навчальних планiв, вплив на навчальний процес шляхом надання загальних вказiвок, специфiчних матерiалiв для лекцш, створення умов навчання: обладнання аудиторш, постачання апаратного та програмного забезпечення тощо.
Професшне навчання фахiвцiв фiнансово-економiчного профiлю за кордоном носить неперервний характер завдяки оргашзаци внутршньофiрмового навчання або перепщготовки, пiдвищення квалiфiкацiТ фахiвцiв у ВНЗ; проходження стажування за кордоном з метою набуття практичного досвщу спiлкування з колегами та формування глибокого розумшня iнтегрованостi со^альних i економiчних процесiв.
Слiд звернути особливу увагу, на важливiсть у формуванш професiйнот компетентностi фахiвцiв-фшансиспв практичних навичок, котрi пов'язанi iз застосуванням у професiйнiй дiяльностi рiзноманiтних математичних методiв, сучасних iнформацiйно-комунiкацiйних технологш та шструменлв.
Список використаних джерел
1. Ничкало Н. Г. Професшна ocBiTa в зарубiжних краТнах / Н. Г. Ничкало, В. О. Кудiн. - К.: Вища шк., 2002. -322 с.
2. Кучер Ю. А. Становлення i реформування середньоТ i вищоТ освiти фландп : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Ю. А. Кучер. - К. : КНУ, 2008. - 20 с.
3. 1льТна В. Ю. Становлення та розвиток вищоТ економiчноТ i бiзнес-освiти Сполучених Штатiв Америки у сучасних умовах : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / В. Ю. 1льТна - Ялта, 2009. - 237 с.
4. Набока О. Стан та основы напрями розвитку економiчноТ освп"и за рубежем / О. Набока // Вища школа. -Слов'янськ, 2010. - C. 91-96.
5. Войнаровська Н. В. Пщготовка бакалаврiв з економти у вищих навчальних закладах США : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед.наук : [спец.] 13.00.01 «Загальна педагопка та iсторiя педагопки» /
H. В. Войнаровська. - Вшниця, 2011. - 20 с.
6. Яблочшкова I. О. Особливосп шдготовки мапс^в-фшансислв у АвстрГТ [Електронний ресурс] /
I. О. Яблочшкова // Науковий вкник Кременецького обласного гумаштарно-педагопчного шституту iм. Тараса Шевченка. Серiя : Педагопка. - 2016. - Вип. 6. - С. 123-132.
7. Яблочшкова I. О. Пщготовка магiстрiв-фiнансистiв у державах БалтГТ [Електронний ресурс] / I. О. Яблочшкова // Науковi записки [Ыжинського державного ушверситету iм. Миколи Гоголя]. Психолого-педагопчш науки. - 2015. - № 3. - С. 188-193.
8. Шевчук О. Б. Особливосп шдготовки майбутшх фахiвцiв фiнансово-економiчного профтю за кордоном [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN23/13sobpzk.pdf.
9. Arizona State University [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://wpcarey.asu.edu/undergraduate-degrees/career-center.
10. What Can I Do with a Bachelor of Arts Degree in Economics? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://rdc.ab.ca/sites/default/files/uploads/documents/53839/ba-economics-updated-april-2015.pdf.
11. Кравчук Г.Т. Ыформацшш технологи у системi шдготовки фахiвцiв баншвськоТ справи вищими навчальними закладами // Монографiя / Галина Теодорiвна Кравчук. - К.: УБС НБУ, 2013. - 251 с.
12. Business Economics BA [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.liverpool.ac.uk/study/undergraduate/courses/business-economics-ba-hons/overview.
13. Enseignement superieuren France. Collection franco-russe dedocuments ^information. Ambassadede France a Moscou. - Paris, 2000. - Р. 5-41.
14. Поясок Т.Б. Система застосування шформацшних технологш у професшнш пщготовщ майбутшх економ^в у вищих навчальних закладах : дис. ... д. пед. наук : 13.00.04 / Поясок Тамара Бориавна. - К.,
2009. - 559 с.
15. Вища осв^а в Японп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=1783.
16. Маркарьянц С. Япония: государственная политика в области образования [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://vasilievaa.narod.ru/15_2_98.htm.
References
1. Nychkalo N. H. Professional education in foreign countries / N. H. Nychkalo, V. O. Kudin. - K.: Vyshcha shk., 2002. - 322 s. (in Ukrainian)
2. Kucher Yu. A. Formation and reformation of secondary and higher education in Ireland : avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.01 / Yu. A. Kucher. - K. : KNU, 2008. - 20 s. (in Ukrainian)
3. Ilina V. Yu. Formation and development of economic and business higher education in the United States current conditions : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.01 / V. Yu. Ilina - Yalta, 2009. - 237 s. (in Ukrainian)
4. Naboka O. State and main directions of economic education abroad / O. Naboka // Vyshcha shkola. - Sloviansk,
2010. - C. 91-96. (in Ukrainian)
5. Voinarovska N. V. Preparation of Bachelors in economics at US universities : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped.nauk : [spets.] 13.00.01 «Zahalna pedahohika ta istoriia pedahohiky» / N. V. Voinarovska. -Vinnytsia, 2011. - 20 s. (in Ukrainian)
6. Yablochnikova I. O. Features for Masters financiers in Austria [Elektronnyi resurs] / I. O. Yablochnikova // Naukovyi visnyk Kremenetskoho oblasnoho humanitarno-pedahohichnoho instytutu im. Tarasa Shevchenka. Seriia : Pedahohika. - 2016. - Vyp. 6. - S. 123-132. (in Ukrainian)
7. Yablochnikova I. O. Training Masters financiers in the Baltic State [Elektronnyi resurs] / I. O. Yablochnikova // Naukovi zapysky [Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia]. Psykholoho-pedahohichni nauky. - 2015. - # 3. - S. 188-193. (in Ukrainian)
8. Shevchuk O. B. Peculiarities of preparing future financial and economic profile abroad [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu : http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN23/13sobpzk.pdf. (in Ukrainian)
9. Arizona State University [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu : https://wpcarey.asu.edu/undergraduate-degrees/career-center.
10. What Can I Do with a Bachelor of Arts Degree in Economics? [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu : http://rdc.ab.ca/sites/default/files/uploads/documents/53839/ba-economics-updated-april-2015.pdf.
11. Kravchuk H.T. Information technology in the system of banking specialists universities // Monohrafiia / Halyna Teodorivna Kravchuk. - K.: UBS NBU, 2013.- 251 s. (in Ukrainian)
12. Business Economics BA [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu : https://www.liverpool.ac.uk/study/undergraduate/courses/business-economics-ba-hons/overview.
13. Enseignement supérieuren France. Collection franco-russe dedocuments d'information. Ambassadede France à Moscou. - Paris, 2000. - P. 5-41.
14. Poiasok T.B. The system of information technology in the training of future economists in higher education : dys. ... d. ped. nauk : 13.00.04 / Poiasok Tamara Borysivna. - K.,2009. - 559 s. (in Ukrainian)
15. Higher education in Japan [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=1783. (in Ukrainian)
16. Markariants S. Japan: state policy in the field of education [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://vasilievaa.narod.ru/15_2_98.htm. (in Russian)
TRAINING FINANCIAL EXPERTS IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF DEVELOPED WORLD COUNTRIES
Halyna Kravchuk
Higher State Educational Institution "Banking University", Ukraine Abstract. The article is devoted to problems of interdisciplinary relations in the system of professional training of future specialists in information security in higher educational institutions of Ukraine. Based on the results of the analysis of scientific pedagogical sources clarified the essence of the concept of "interdisciplinary connections". The article analyses the peculiarities of interdisciplinary connections of mathematics with the disciplines of professional cycle of training of bachelors science 12 Information technology specialty 125 "Cybersecurity". The role of mathematics education in professional training of future experts in cybersecurity. The main topics of mathematical disciplines (higher mathematics, probability theory and mathematical statistics, discrete mathematics, numerical methods) used in the study of professionally oriented disciplines. It is proved that mathematical knowledge perform the role of methodological bases of scientific knowledge, the basic component of most of the main subjects of future specialists in information security.
Key words: professional training, financial and economic education, financial expert, professional activity, learning methods.
