CC BY
19
Вывод. Наличие сопутствующей ХСН у пациентов с ХОЗЛ ухудшает показатели ХОЗЛ-специфических прогностических шкал.
Ключевые слова: сердечная недостаточность, бронхообструкция, коморбидность.
UDC: 616.24-007.272-036.12-06:616.12-008.46
INFLUENCE OF CONCOMITANT HEART FAILURE ON CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE PROGNOSTIC INDEXES
Vyshnyvetskyy I. I., Kholopov L. S., Batashova-Halynskaya V. O.
Abstract. A number of epidemiological studies have shown a high frequency of a combination of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and congestive heart failure (CHF) in the same patient. It significantly complicates the diagnosis, selection of appropriate treatment and worsens the prognosis. Unfortunately, a rather limited number of studies are devoted to the characteristics of the course and prognosis, as well as the effectiveness of various treatment regimens in patients with a combination of COPD and CHF.
In this regard, some important issues remain poorly understood, particularly the impact of comorbidity of COPD and CHF to the prognosis and the choice of adequate treatment programs in these patients.
It should be noted that the recommendations of the European Society of Cardiology on the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure (2016) and GOLD (Global Initiative for the diagnosis and management of COPD) user manual (2017) given undeservedly little attention to the peculiarities of the diagnosis, treatment and prognosis of COPD in of COPD in patients with heart failure and heart failure in the presence of COPD, respectively.
The aim of our study was to evaluate the effect of concomitant CHF on the prognosis of COPD using ADO, BODEX and DOSE indices.
Materials and methods. We performed a cross-sectional study, which included 177 patients with COPD: 100 without concomitant CHF and 77 with CHF (30 people with systolic dysfunction and 47 with preserved systolic function of the left ventricle (LV)).
Results of the study. Average scores of DOSE and BODEx in groups of patients with CHF were higher than in patients without CHF. This difference reached statistical significance when compared the patients with COPD and CHF with impaired LV systolic function to those with COPD without CHF (p < 0.05). A similar trend can be traced for ADO index — it grows depending on the presence and severity of CHF, but the difference did not reach statistical significance.
Conclusions. The presence of CHF in patients with COPD worsens indicators of COPD-specific prognostic indices. Requires further study in larger prospective studies, is it accompanied by a true deterioration of COPD prognosis, or a sign of the limited validity of these scales in patients with comorbid CHF.
Keywords: heart failure, bronchial obstruction, co-morbidity.
Рецензент — проф. Потяженко М. А.
Стаття надшшла 15.01.2017 року
© Воротинцев С. I., Кузьменко Т. С., Данилюк М. Б.
УДК 616.44+616-056.52]-089.5:612.15
Воротинцев С. I., Кузьменко Т. С., Данилюк М. Б.
ВИБ1Р МЕТОДУ АНЕСТЕЗП В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТИПУ КРОВООБ1ГУ ПРИ ОПЕРАЦ1ЯХ НА ЩИТОПОД1БН1Й ЗАЛОЗ1 У ХВОРИХ З ОЖИР1ННЯМ
Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)
vorotyntsev_s@ukr.net
До^дження е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри медицини катастроф, вмськово! ме-дицини, анестезюлоги та реаыматологп Запорiзько-го державного медичного уыверситету: «Комплек-сне л^вання множинних i поеднаних ушкоджень та 1х наслщмв», № державно! реестрацп 011111005858.
Вступ. Пащенти з ожирЫням завжди е викликом для анестезюлога [4,5]. ОжирЫня та пов'язан з ним супутн захворювання, таю як ппертоыя, дiабет, диогл-пщемп та синдром обструктивного апное, викликають рiзноманiтний спектр патолопй, що потрiбно врахо-вувати при проведены анестезп [3,16]. Зокрема, ожи-рЫня призводить до кардюмюпатп, яка змЫюе дiасто-лiчну та систолiчну функцп шлуночюв серця. ^м того,
ожирЫня пов'язане з 30% збтышенням захворюва-ност iшемiчною хворобою серця i раптовою смертю [15]. Саме тому, передоперацмна оцЫка електрично! та мехаычно! активност серця е обов'язковою для вЫх пащенпв з ожирЫням, бо дозволяе прогнозувати можливi змЫи центрально! гемодинамки пщ час опе-рацп та вибрати оптимальний метод анестезп для !! утримування на безпечному рiвнi [11,12].
За рахунок збтышення циркулюючого об'ему кров^ серцевого викиду (СВ) та ударного об'ему серця (УО) вщповщно до зростання Ыдексу маси тта (1МТ) [14] бтышють пащенпв з ожирЫням спочатку мають гiпердинамiчний тип кровооб^, який згодом, паралельно з прогресуванням серцево! недостатнос-
Ti, переходить в нормо- i, навгть, пподинаммчний, обу-мовлюючи гiпоксичне ушкодження тканин i зростання пiсляоперацiйноI летальностi [10]. У зв'язку з цим, принциповим положенням проведення будь-яко! анестезiI у хворих з ожирЫням е використання технк, що забезпечують нормодинамiю кровооб^ з величиною серцевого Ыдексу (С1) вiд 2,5 л/хв./м2 до 3,5 л/ хв./м2 - значення, яке е однаковим для вЫе! популяци дорослих пацiентiв незалежно вщ ваги тiла [14].
Безперервний мониторинг гемодинамiки е невiд'емною частиною стандартного штраоперацм-ного монiторингу [6], особливо у хворих з ожирЫням [10]. В сучаснм анестезiологiI та Ытенсивнм терапiI використовують рiзноманiтнi iнвазивнi та нешвазив-нi технiки оцiнки С1 [9], що дозволяе своечасно ви-явити гiпоперфузiю тканин i провести ранню, адек-ватну, iндивiдуалiзовану тератю у виглядi корекцiI глибини анестези, об'ема iнфузiйноI терапiI, при-значення шотропних або вазоактивних препаратiв. Але окрiм швидкого реагування на факт зниження С1, його on-line мониторинг у хворих з рiзними типами гемодинамки може допомогти анестезюлогу вибрати безпечний метод анестезiI ще до початку операцiI, гарантуючи гемодинамiчну стабiльнiсть пацiента в подальшому.
Мета дослщження: виявити закономiрностi змiн центрально! гемодинамiки при операцiях на щи-топодiбнiй залозi у хворих з ожиршням в залежностi вiд вхщного типу кровообiгу та метода анестези.
Об'ект i методи дослiдження. Пюля погоджен-ня протоколу дослiдження Комiсiею з питань бюети-ки та отримання письмово! згоди, в проспективне нерандомiзоване дослiдження увiйшли пацiенти з 1МТ>30 кг/м2, якi оперувались пщ загальною анесте-зiею з приводу багатовузлового еу^реощного зобу або раку щитоподiбно! залози в клiнiцi хiрургi! ЗДМУ. Напередоднi операци всiм хворим виконували ехо-кардiоскопiчне (ЕхоКС) доогмдження та, одночасно, визначали величину С1 за технологiею esCOO (Nihon Kohden, Japan). При ствпадЫы вимiрюваних даних в межах 10%, пащен^в включали або в Групу 1 (нор-мо-гiподинамiчний тип кровооб^, С1<3,5 л/хв./м2) або в Групу 2 (гiпердинамiчний тип кровооб^, С1>3,5 л/хв./м2). Незалежно вщ групи дослiдження всi хворi отримували стандартну премедикацiю (ввечерi - п-дазепам 0,1 мг p/os; в операцiйнiй - метоклопрамiд 10 мг в/в, атропЫ 0,6-1,0 мг в/в, димедрол 10 мг в/в, дексаметазон 4 мг в/в, фентант 0,1 мг в/в, сибазон 1,25-2,5 мг в/в), внутршньовенну шдук^ю анестези (фентант 1-2 мкг/кг тощо! маси тта (LBW), пропо-фол 2 мг/кг LBW, кетамш 0,15 мг/кг щеально! маси тiла (IBW)) та мюплепю (атракурiй 0,4 мг/кг LBW). В 4 випадках очкувано! складно! Ытубаци трахе! в якостi м'язового релаксанту використовували суксамето-нiй (1 мг/кг актуально! маси тта (ABW)), в 5 випадках - застосовували методику Ытубаци при свiдомостi через ларингеальну маску [1]. У вЫх хворих була ви-конана оротрахеальна штуба^я трахе! та розпочата штучна вентиляцiя легень (ШВЛ) в режимi нормо-вентиляци.
В залежностi вщ метода анестези, шляхом ви-падкового вщбору, пацiенти кожно! з груп були роз-дiленi на двi рiвнi пiдгрупи: пiдгрупу тотально! вну-
трiшньовенноI aHecTe3Í! (ТВА), де для пщтримки aHecTe3Í! застосовували пропофол 4 мг/кг/год, фентант 10/5/3 мкг/кг вщповщно в 1/2/3 годину операций атракурм 0,5 мг/кг/год, та пщгрупу iнгаляцiйноI анестези севофлураном (СЕВ), де використовували севофлуран 2,5-3% об., фентант 3 мкг/кг/год), атракурм 0,2 мг/кг за потреби. Дози препара^в роз-раховували на LBW. Пщ час операци всiм патентам проводили неiнвазивний монiторинг артерiального тиску (АТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), наси-чення киснем каптярно! кровi (SpO2), та безперерв-но визначали С1 за технологiею esCOO на монiторi Vismo PVM-2701K (Nihon Kohden, Japan). ^сля за-кiнчення операци вс хворi були екстубованi та переведем в палату пюляоперацмного нагляду.
Для кожного пацiента вiдмiчали наступнi параме-три: вiк, стать, 1МТ, ASA статус, наявнiсть супутньо! патологи, тип операци та II тривалють. Основною кiнцевою крапкою дослщження було виявлення тен-денци в змшах С1 пiд час анестези в пщгрупах ТВА та СЕВ. Для статистично! обробки використовували даы, зареестрованi на наступних етапах: 1 - день до операци; 2 - премедика^я; 3 - штуба^я трахе! та початок операци, 4 - основний етап операци; 5 - юнець операци; 6 - екстуба^я трахе! та перевод в палату. Статистичний аналiз був проведений за допомогою програми Statistica for Windows version 6.0. ВЫ дан представлен як середне ± стандартне в^илення при нормальному розподл даних, меди ана та квартилi - при ненормальному. Для перевiрки нульово! гiпотези використовували t-тест Ст'юдента та U-тест Манна-Уiтнi, р<0,05 пщтверджувало ста-тистичну значущiсть результатiв.
Результати дослщження та 'Гх обговорення. В доотдження увiйшли 44 пацiента. íхнi демографiчнi та клiнiчнi данi представленi в таблиц 1. З таблиц 1 видно, що пащенти не в^^знялись мiж собою за вiком, статтю, 1МТ, типом та тривалiстю операци, але мали рiзницю за функцюнальним станом ASA. Так, в Груп 1 переважали бiльш тяжкi пащенти в порiвняннi
Таблиця 1.
Характеристика пац1ент1в
Параметри пац1ент1в Група 1 (n=22) Група 2 (n=22)
В1к, роки 47±6 44±5
Стать, чол./жш. 2/20 3/19
1МТ, кг/м2 33,6±3,4 32,5±2,5
Клас ASA 1, II, III, n 2/12/8 2/16/4*
Супутня патолопя:
!ХС, n (%) 5 (23) 2 (9)*
ГХ, n (%) 12 (55) 10 (45)
Д1абет, n (%) 4 (18) 3 (14)
Типи операц1й:
Т1рео1дектом1я, n (%) 16 (73) 15 (68)
Иреощектомля + л1мфодисекц1я, n (%) 6 (27) 7 (32)
Тривалють операци, хв. 110 (60-170) 120 (80-165)
Примггка: ASA - Американська Спшка Анестез1олог1в, 1ХС 1шем1чна хвороба серия, ГХ - ппертонлчна хвороба, * — p<0,05.
Таблиця 2.
Динамка С1 niA час анестезГГ
Групи Етапи дослщження
1 2 3 4 5 6
Група 1:
ТВА (n=11) 2,5±0,2 2,2±0,1 2,0±0,25 1,75±0,24* 1,8±0,22* 2,3±0,2
СЕВ (n=11) 2,56±0,14 2,4±0,3 2,5±0,2 2,45±0,25 2,5±0,2 2,54±0,16
Група 2:
ТВА (n=11) 3,78±0,35 3,5±0,25 3,45±0,2 3,55±0,19 3,51 ±0,11 3,64±0,08
СЕВ (n=11) 3,65±0,48 3,6±0,3 3,6±0,06 3,65±0,4 3,59±0,34 3,63±0,68
Примiтка: * — p<0,05 в порiвняннi пiдгруп на етапах дослщження.
з Групою 2 (Ill клас ASA: 8 проти 4 вщповщно, p<0,05) за рахунок наявност1 у них вдв1ч1 б1льшого в1дсотку супутньо! 1ХС (23 проти 9 вщповщно, p<0,05).
В Груп1 1 середне значення вих1дного р1вня CI було 2,5±0,16 л/хв./м2. В п1дгруп1 ТВА на вс1х етапах дослщження, окр1м останнього, цей показник мав тенденц1ю до зниження, доходячи до значення 1,75±0,24 л/хв./м2 п1д час ^реощектомп (p<0,05), але повертаючись до р1вня нормодинамИ на момент екстубацИ трахе! (табл. 2). В пщгруп СЕВ величина CI майже не зм1нювалась i в середньому становила 2,45±0,3 л/хв./м2 (p>0,05).
В Груп1 2 середне значення вих1дного р1вня CI було 3,7±0,4 л/хв./м2. Протягом вс1е! операцИ як в пщгруп ТВА так i в пщгруп СЕВ в1дм1чалась стабть-н1сть величини CI, який достов1рно не знижувався на жодному з етап1в доогмдження (p>0,05).
У х1рург1чних пац1ент1в високого ризику, викорис-тання гемодинам1чного протоколу для пщтримки перфузИ тканин знижуе летальн1сть i пюляопера-ц1йну органну недостатнють. Саме безперервний мон1торинг серцевого викиду для розрахунку транспорту та споживання кисню допомагае проводити цтеспрямовану терап1ю п1д час анестезп та в пюля-операц1йному перюд1 [7,8]. Окр1м цього, дана техы-ка дозволяе вибрати метод анестезИ, безпечний для будь-якого пац1ента в залежност1 в1д вих1дного типу кровооб1гу.
Хвор1 з ожир1нням мають певн1 проблеми з кар-д1альною функц1ею, що потребуе додатково! уваги та периоперацмного мон1торингу [10]. В нашому досл1дженн1 продемонстровано зм1ни гемодинам1-ки в сторону пподинамп п1д впливом пропофолу у хворих з нормальним або низьким CI. Така реакц1я обумовлена насамперед фармаколопею даного анестетика, негативно впливаючого як на шотроп-ну функц1ю серця, так i на судинний оп1р. З шшого боку, використання позитивних кард1опротекторних властивостей севофлурану попереджувало зниження CI та сприяло стаб1льност1 гемодинам1ки при ви-х1дн1й нормо-г1подинамИ.
Останн1м часом у хворих з ожир1нням все ширше застосовують не1нвазивний безперервний мониторинг кровооб1гу п1д час операцИ. Так, Schulmeyer M. та сп1вавт. [13] показали, що за допомогою ехокар-д1ографИ можна швидко оцшити стан гемодинам1ки i функцИ серця у пац1ент1в з морб1дним ожир1нням. При чому, як1сть зображення е достатньою для н терпретацИ даних i, отже, може сприяти прийнят-тю правильних кл1н1чних р1шень у таких пац1ент1в. Abdelrady S. та сп1вавт. [2] п1д час лапароскоп1чних бар1атричних операц1й використовували електрич-ний торакальний бЫмпеданс, показуючи в режим! on-line як змшюються показники центрально! гемо-динамiки пiд впливом позитивного тиску наприкiнцi видиху та альвеолярного рекру™ент-маневру. Ми застосували технологiю esCOO i також показали !! ефективнють в оц1нц1 динамiки CI при рiзних варiан-тах анестезп у хворих з ожиршням, що може допо-могти у виборi найбезпечышо! технiки наркозу для них в подальшому.
Висновки
1. При опера^ях на щитоподiбнiй залозi у пащ-ентiв з ожирiнням та вихщною нормо- або пподина-мiею кровооб^ використання шгаляцмно! анестезп севофлураном бтьш доцiльнiше, нiж ТВА пропофо-лом, осктьки такий метод дозволяе утримувати CI на р1вн1 нижньо! межi нормодинами.
2. При наявностi вихщно! ппердинами кровообiгу у хворих з ожиршням пiд час операцiй на щитоподiб-н1й залозi може проводитись як шгаляцмна анесте-з1я севофлураном, так i ТВА пропофолом, через вщ-сутнiсть будь-якого негативного впливу цих методiв на центральну гемодинамку.
Перспективи подальших дослгджень. Дозу-вання ппнотиюв для анестезп у хворих з ожиршням мае враховувати значення серцевого викиду [17]. За наявност нешвазивно!технки його вимiрюван-ня, перспективним для подальшого дослiдження е пошук кореляцiйних зв'язкiв мiж юльюстю гiпнотика i допустимими коливаннями величини СВ пщ час iн-дукцп анестезi!.
Лгтература
1. Воротынцев С.И. Использование ILMA для интубации пациентов с ожирением в сознании / С.И. Воротынцев, Т.С. Павлова // Бшь, знеболювання i штенсивна тератя. - 2013. - № 1 (д). - С. 28-30.
2. Abdelrady S. Noninvasive Cardiac Output Monitoring in Morbidly Obese Patients During Laparoscopic Bariatric Surgery: Effect of Positive End-Expiratory Pressure and Alveolar Recruitment Maneuver / S. Abdelrady, M.D. Ibrahim // Med. J. Cairo Univ. - 2013. - Vol. 81, № 2. - P. 207-211.
3. Bagry H.S. Metabolic syndrome and insulin resistance: perioperative considerations / H.S. Bagry, S. Raghavendran, F Carli // Anesthesiology. - 2008. - Vol. 108, № 3. - P. 506-523.
4. Cheah M.H. Obesity: basic science and medical aspects relevant to anaesthetists / M.H. Cheah, P.C. Kam // Anaesthesia. - 2005.
- Vol. 60, № 10. - P. 1009-1021.
5. Donohoe C.L. Perioperative evaluation of the obese patient / C.L. Donohoe, C. Feeney, M.F. Carey, J.V. Reynolds // J Clin Anesth.
- 2011. - Vol. 23, № 7. - P. 575-586.
6. Eichhorn J.H. Standards for patient monitoring during anesthesia at Harvard Medical School / J.H. Eichhorn, J.B. Cooper, D.J. Cullen [et al.] // JAMA. - 1986. - Vol. 256, № 8. - P. 1017-1020.
7. Gurgel S.T. Maintaining Tissue Perfusion in High-Risk Surgical Patients: A Systematic Review of Randomized Clinical Trials / S.T. Gurgel, P. Nascimento // Anesth Analg. - 2011. - Vol. 112, № 6. - P. 1384-1391.
8. Hamilton M.A. A Systematic Review and Meta-Analysis on the Use of Preemptive Hemodynamic Intervention to Improve Postoperative Outcomes in Moderate and High-Risk Surgical Patients / M.A. Hamilton, M. Cecconi, A. Rhodes // Anesth Analg. -2011. - Vol. 112, № 6. - P. 1392-1402.
9. Lagrand W.K. Haemodynamic monitoring of morbidly obese intensive care unit patients / W.K. Lagrand, E.R. van Slobbe-Bijlsma, M.J. Schultz // The Netherland Journal of Medicine. - 2013. - Vol. 71, № 5. - P. 234-242.
10. Morbid Obesity — Peri-operative Management / A. Alvarez [et al.]. - Second edition. - Cambridge University Press, 2010. - 246 p.
11. Nightingale C.E. Guidelines for peri-operative management of the obese surgical patient / C.E. Nightingale, M.P. Margarson, E. Shearer [et al.] // Anaesthesia. - 2015. — Vol. 70, № 1. - P. 859-876.
12. Poirier P. Cardiovascular evaluation and management of severely obese patients undergoing surgery: a science advisory from the American Heart Association / P. Poirier, M.A. Alpert, L.A. Fleisher [et al.] // Circulation. - 2009. - Vol. 120, № 1. - P. 86-95.
13. Schulmeyer M.C.C. Intraoperative Transthoracic Echocardiography is a Feasible Technique Used in Morbidly Obese Patients for Non-Invasive Cardiovascular Monitoring / M.C.C. Schulmeyer, J.D. Maza, I. Fern6ndez [et al.] // J Anesth Clin Res. - 2016. - Vol. 7, № 9. - P. 666.
14. Stelfox H.T. Hemodynamic monitoring in obese patients: the impact of body mass index on cardiac output and stroke volume / H.T. Stelfox, S.B. Ahmed, R.A. Ribeiro [et al.] // Crit Care Med. - 2006. - Vol. 34, № 4. - P. 1243-1246.
15. Tchernof A. Pathophysiology of human visceral obesity: an update / A. Tchernof, J.P. Despres // Physiol Rev. - 2013. - Vol. 93, № 1. - P. 359-404.
16. Tung A. Anaesthetic considerations with the metabolic syndrome / A.Tung // Br J Anaesth. - 2010. - Vol. 105, Suppl 1. - P. 24-33.
17. www.SOBAuk.com.
УДК 616.44+616-056.52]-089.5:612.15
ВИБ1Р МЕТОДУ АНЕСТЕЗП В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТИПУ КРОВООБ1ГУ ПРИ ОПЕРАЦ1ЯХ НА ЩИТОПО-Д1БН1Й ЗАЛОЗ1 У ХВОРИХ З ОЖИР1ННЯМ
Воротинцев С. I., Кузьменко Т. С., Данилюк М. Б.
Резюме. В po6oTi проведене доотдження змш центрально! гемодинамики при опера^ях на щитоподiб-нм залозi у хворих з ожиршням в залежност вщ типу кровооб^ та методу анестезп. За допомогою технологи esCOO виявлено, що у пащенпв з вихщною нормо-пподинамiею використання ТВА на основi пропофолу призводило до поступового зниження С1 до 1,75±0,24 л/хв./м2, в той час, як застосування шгаляцмного наркозу севофлураном не впливало на величину С1 (p<0,05). У пащен^в з вихщною гiпердинамieю кровооб^ незалежно вщ метода анестезп протягом вЫе! операцп вiдмiчалась стабтьнють С1 (p>0,05). K^40Bi слова: ожирЫня, типи кровооб^, операцп на щитоподiбнiй залоз^ анестезiя.
УДК 616.44+616-056.52]-089.5:612.15
ВЫБОР МЕТОДА АНЕСТЕЗИИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТИПА КРОВООБРАЩЕНИЯ ПРИ ОПЕРАЦИЯХ НА ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЕ У БОЛЬНЫХ С ОЖИРЕНИЕМ Воротынцев С. И., Кузьменко Т. С., Данилюк М. Б.
Резюме. В работе проведено исследование изменений центральной гемодинамики при операциях на щитовидной железе у больных с ожирением в зависимости от типа кровообращения и метода анестезии. С помощью технологии esCOO выявлено, что у пациентов с исходной нормо-гиподинамией использование ТВА на основе пропофола приводило к постепенному снижению СИ до 1,75±0,24 л/мин/м2, в то время, как применение ингаляционного наркоза севофлураном не влияло на величину СИ (p<0,05). У пациентов с исходной гипердинамией кровообращения, независимо от метода анестезии, на протяжении всей операции отмечалась стабильность СИ (p>0,05).
Ключевые слова: ожирение, типы кровообращения, операции на щитовидной железе, анестезия.
UDC 616.44+616-056.52]-089.5:612.15
ANESTHESIA FOR THYROID GLAND SURGERY OBESE PATIENTS DEPENDING ON THE TYPE OF HEMODYNAMIC
Vorotyntsev S. I., Kuzmenko T. S., Danyluk M. B.
Abstract. Different invasive and non-invasive techniques of cardiac index (CI) assessment are used in modern anesthesiology and intensive care that allows to detect tissue hypoperfusion on time and to carry out early, adequate, individualized therapy by correction of the depth of anesthesia, volume of infusion therapy, prescription of inotropic or vasoactive drugs. But except rapid reaction to the fact of CI decrease its online monitoring in patients with different types of hemodynamic can help the anesthesiologist to choose a safe method of anesthesia before the beginning of surgery and guarantee hemodynamic stability of the patient. This is especially important for patients with obesity in which the avoidance of hypodynamic circulation is a must because of the high risk of tissue hypoxia and acidosis development. That's why we set out to identify the regularity of central hemodynamic during thyroid gland surgery in obese patients depending on the type of hemodynamic and method of anesthesia.
There were patients with BMI>30 kg/m2 included to prospective non-randomized study that were operated with general anesthesia about multinodular goiter or thyroid cancer. Depending on the value of CI, determined by the help of esCOO technology (Nihon Kohden, Japan) patients were included either to the group 1 (n=22, normal-hy-podynamic type of hemodynamic, CI<3,5 l/min/m2) or to the group 2 (n=22, hyperdynamic type of hemodynamic, CI>3,5 l/min/m2). All the patients had the same premedication, induction of anesthesia and mechanical ventilation. By random selection patients of each group were divided to 2 same subgroups: subgroup of total intravenous anesthesia (TIVA), where propofol 4 mg/kg/h, fentanyl 10/5/3 mkg/kg accordingly in the 1/2/3 hour of surgery, atra-curium 0,5 mg/kg/h were used to maintain anesthesia, and subgroup of inhalation anesthesia by sevoflurane (SEV) where sevofluran 2,5-3% vol., fentanyl 3 mkg/kg/h, atracurium 0,2 mg/kg if necessary were used. Drugs were counted for lean body weight (LBW). During surgery all the patients had non-invasive monitoring of blood pressure (BP), heart rate (HR), capillary blood oxygen saturation (SpO2), and non-stop determination of CI by esCOO technology on Vismo monitor PVM-2701K (Nihon Kohden, Japan). Data of 6 stages of the study appropriating the stages of anesthesia were used for statistics.
Patients from both groups had no difference in age, gender, BMI, type and duration of operation, but they were different in functional status of ASA: III class ASA have 8 patients in group 1 and 4 patients in group 2 (p<0,05) by existence of higher percentage of concomitant IHD in them (23 to 9 accordingly, p<0,05). In group 1 the average value of CI was 2,5±0,16 l/min/m2 at the beginning. In TBA subgroup this index tended to decrease reaching the point 1,75±0,24 l/min/m2 during thyroidectomy (p<0,05) but coming back to the normal level at the moment of tracheal extubation. In SEV subgroup the value of CI remained almost unchanged and was in the average 2,45±0,3 l/ min/m2 (p>0,05). In group 2 the average value of CI was 3,7±0,4 l/min/m2 at the beginning. During surgery CI value was stable and didn't decrease significantly on any stage of the study in both subgroups TIVA and SEV (p>0,05).
So we found that during thyroid gland surgery in obese patients with normal-hypodynamic type of circulation the use of inhalation anesthesia by sevoflurane is more expedient than TIVA by propofol because this method allows to keep CI on the level of the lower limit of normal. In the presence of hyperdynamic type of circulation anesthesia can be conducted either by sevoflurane or propofol because of the absence of any negative effect of these methods to central hemodynamic.
Keywords: obesity, types of hemodynamic, thyroid gland surgery, anaesthesia.
Рецензент — проф. Похилько В. I.
Стаття надгйшла 05.02.2017 року
© Гаврелюк С. В.
УДК 612.1:616-073.432.19
Гаврелюк С. В.
ИЗМЕНЕНИЕ УЛЬТРАЗВУКОВЫХ ХАРАКТЕРИСТИК ГЕМОДИНАМИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ И ФУНКЦИИ ЭНДОТЕЛИЯ БРЮШНОЙ АОРТЫ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ С ДЛИТЕЛЬНОЙ БЛОКАДОЙ СВ1 РЕЦЕПТОРОВ
КАННАБИНОИДОВ
Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко (г. Старобельск, Луганская обл.)
doctsvit@gmail.com
Данная работа является фрагментом общей темы кафедры анатомии, физиологии человека и животных Луганского национального университета имени Тараса Шевченко «Механизмы адаптации организма при влиянии эндогенных и экзогенных факторов среды», № государственной регистрации темы 019800026641.
Вступление. В качестве продуктов конопли кан-набиноиды использовались людьми на протяжении тысяч лет и не только как наркотические, но и как лекарственные средства при астме, гипертонии, глаукоме, воспалении и боли различного генеза [14]. В середине прошлого столетия была открыта химическая структура фитоканнабиноидов [11], а позже были обнаружены эндогенно синтезируемые каннабиноиды и рецепторы к ним [5]. На сегодняшний день выделяют два типа рецепторов каннабино-
идов: СВ1, расположенные в нервной ткани, гладких мышцах сосудов, и эндотелиальных клетках [15] и СВ2, присутствие которых обнаружено в иммунных клетках, миокарде, эндотелии и гладкомышечных клетках коронарных артерий [8,12,13].
Установлено, что эндоканнабиноидная система играет определенную роль в механизмах регуляции сердечно-сосудистой системы [3,6,1]. Каннабино-иды могут оказывать отрицательный инотропный, вазодилатирующий, и гипотензивный эффект [10]. Так активация СВ1 рецепторов каннабиноидов вызывает расширение сосудов и снижает артериальное давление, при этом эффект проявляется даже при удалении эндотелия [16].
Исследования на линиях животных со спонтанной гипертензией и с нарушением липидного обмена выявили, что длительная блокада СВ1 рецепто-
