CC BY
11
КЛ1Н1ЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-71-75 УДК 616 - 089. 5 - 06: 616. 216 Айвардж'1 О. О.
1НДЕКС АНАЛЬГЕЗИ/НОЦЩЕПЦИ (ANI) ТА ЙОГО КОРЕЛЯЦ1Я ПРИ СЕПТОПЛАСТИЦ1 ДЗ «Дншропетровська медична академiя МОЗ УкраТни» (м. Днiпро) КЗ «Дншропетровська мкька клiнiчна лiкарня № 8» ДОР (м. Дншро)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Досл1дження виконано у рамках науково-дослщноТ роботи кафедри анестезюлоги та штенсивноТ терапи ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни» на тему «Розробка нових напрямк1в анестез1олог1чного i периоперац1йного забезпечення у рiзних галузях хiрургiТ та варiантiв штенсивноТ терапи критичних i термiнальних ста-шв, з визначенням нових технологiй замкноТ i вщ-новноТ терапи систем життезабезпечення» (шифр 0113U006629).
Вступ. Мiжнародна асоцiацiя вивчення болю (International Association for the Study of Pain) визна-чае бiль як «неприемне вiдчуття i емоцiйне пере-живання, поеднане з наявними або можливим по-шкодженням тканини, або ж описуеться хворим у термшах такого ушкодження».
Термiн ноцiцепцiя походить вщ латинського noci (шкода, збиток, пошкодження) i використовуеться тiльки для опису реакцш нервовоТ системи на трав-матичну або ноцiцептивну стимуляцiю. Будь-який ноцщептивний вплив викликае бiль, але не всякий бть е результатом такого впливу [1].
«Полегшити бть - е праця божественна» - цей ви^в приписуеться Ппократу. I дшсно протягом уаеТ ^ори людство намагаеться приборкати бiль. Незва-жаючи на величезний арсенал знеболюючих препа-ралв, Тх застосування не завжди дозволяе надiйно усунути больовий синдром. Це пов'язано з тим, що вщчуття болю в свiдомостi людини формуеться не ттьки пiд безпосередшм впливом пошкодження, а й пропущено через призму генетичних особливостей оргашзму, емоцiй та попереднього досвiду.
Клшщисти й досi ведуть пошук идеального ш-струменту-долориметру, за допомогою якого можна було би вимiряти бть, отримати певну цифру та по-рiвняти з нормою [2].
На сьогодш немае единого стандарту оцшки суб-кортикальних реакцiй, пов'язаних з больовими вщ-чуттями. У кл^чнш практицi для оцiнки потреби у опюТдах зазвичай використовують такi показники, як артерiальний тиск та частота серцевих скорочень, однак вони не е достатньо чутливими та специфiчни-ми для оцiнки рiвня анальгези. Тому протягом остан-нього десятил^я розроблено декiлька технологш, що дозволяють оцшити баланс ноцщепци/анальгези. Цi технологи базуються на оцшщ реакци симпатичноТ нервовоТ системи на ноцiцептивну стимуляцю До таких методiв вiдносять оцшку шшрноТ провщносл, визначення реакци зшиць на больовий стимул, ви-
мiрювання амплiтуди пульсовоТ хвилi, аналiз варiа-бельностi серцевого ритму тощо [3].
Варiабельнiсть серцевого ритму (ВСР) е одним iз найбiльш iнформативних методiв ктьшсноТ оцш-ки стану вегетативноТ нервовоТ системи, а саме балансу симпатичного та парасимпатичного вщдшв, що дозволяе судити про стан механiзмiв регуляци фiзiологiчних функцiй у органiзмi людини, зокрема загальноТ активност регуляторного механiзму, не-йрогуморальноТ регуляци серця, стввщношення мiж симпатичним i парасимпатичним вiддiлами вегетативноТ нервовоТ системи. Актившсть симпатичного i парасимпатичного вщдЫв вегетативноТ нервовоТ системи е результатом багаторiвневоТ штегративноТ системи регуляци кровооб^у, що змiнюе у час своТ параметри для досягнення оптимально'! пристосу-вальноТ вiдповiдi, що вщображуе адаптацiйну регу-ляцiю цiлого оргашзму [4].
В ушверситетськш лаборатори нейрофiзiологiт м. Лiль (Францiя) пiд керiвництвом M. Jeanne на основ1 ВСР для отримання шформаци про больовi вiдчуття пiд час загальноТ анестези було розроблено орип-нальний шдекс - Analgesia Nociception Index (ANI), який представляе собою стандартизовану мiру парасимпатичного компоненту автономноТ нервовоТ системи. Вш розраховуеться за допомогою складного алгоритму з сигналу електрокардюграфа та може мати значення вщ 0 до 100. Оптимальне знеболення вважаеться, коли вщповщний шдекс знаходиться у межах 50-70 [5].
Dundar N. та сшвавтори, проводячи загальну анес-тез^ пацiентам при торакальних оперативних втру-чаннях виявили, що мошторинг ANI може допомогти оптимiзувати споживання ошоТ^в та надавати дан1 про ноцiцепцiю/антиноцiцепцiю в штраоперацшно-му режимi, але необхiднi додатковi експерименталь-нi та клiнiчнi випробування у великих масштабах [6].
У шшому дослщженш пацiенти, якi отримували штраоперацшне введення фентанiлу пiд контролем ANI пщ час анестези севофлураном для поперековоТ дискектоми та ламшектоми продемонстрували зни-ження болю у ммнат вiдновлення, ймовiрно, у результат бiльш об'ективного iнтраоперацiйного введення фентанту [7].
ANI е важливим параметром для мошторин-гу анальгези у периоперацшному перiодi. У хiрургiТ' спини подiбна анальгезiя може бути отримана при сумарнш внутршньовеннш анестези з ремiфента-нiлом та при застосуванш севофлурану. ANI е ефек-тивним для прогнозування необхщносп анальгези
протягом найближчого пiсляоперацiйного перюду i, отже, для забезпечення комфорту патента [8].
ЯкГсть знеболення пiд час оперативного втру-чання може безпосередньо впливати на гемодина-мГку, та опосередковано на крововтрату, тривалiсть анестези та операци, якiсть вГзуалГзаци операцiйного поля, а також на знеболення у тсляоперацшному перiодi. ANI, як один з критерив рiвня знеболення пiд час оперативного втручання, може корелювати з вище наведеними показниками. Тому буде лопчним кроком дослiдити кореляцiю шдексу анальгези/нощ-цепци з такими показниками, як САТ, С1, ЧСС, обсяг крововтрати, оцшка хiрyргом якостi вГзуалГзаци опе-рацiйного поля, тривалiсть анестези та операци та ВАШ у тсляоперацшному перiодi тощо.
Таким чином, шдекс анальгези/ноцщепци (ANI) е показником дiяльностi парасимпатично'| нервово( системи, який можна використовувати для оцшю-вання больового синдрому у периоперацшному перiодi та можливо для прогнозування вираженост болю у пiсляоперацiйномy перiодi. ANI потребуе ще подальшого вивчення у клшГчнш практицi для вияв-лення кореляцшних зв'язкiв з показниками гомеос-тазу та створення прогностичних критерив больового синдрому та перебГгу загально'| анестези.
Мета дослiдження. Дослiдити кореляцш ANI з показниками гемодинамiки, рiвнем тсляоперацшно-го болю за ВАШ, тривалГстю анестези, оперативного втручання, крововтратою, вiдгyками хiрyргiв та оцши-ти прогностичну можливiсть iндексy анальгези/ноци цепци щодо перебiгy анестези, оперативного втручання та рiвня пiсляоперацiйного больового синдрому.
Об'ект i методи дослщження. На базi КЗ «Дншро-петровська мiська клiнiчна лiкарня № 8» ДОР у 2017 роц вивчались показники 116 дорослих па^енлв у вщ вiд 18 до 60 рошв з викривленням перетинки носу, яким проводилася септопластика в умовах комбшо-вано'| анестези: ТВВА з ШВЛ + мiсцева анестезiя (2% розчин лщокашу) (табл.). План анестези: премедика-цiя - сибазон 0,5% 0,15 мг/кг, дексаметазон 0,05 мг/ кг в/в; шдукщя: пропофол 2-2,5 мг/кг, фентанш 2 мкг/ кг, тракрГум 0,5 мг/кг; ШВЛ через штубацшну трубку - ДО - 6-7 мл/кг, ЧДД - 16; шдтримання анестези: пропофол за схемою - 12-10-8-6-4 мг/кг/год, фентанш за схемою 10-5-3 мкг/кг/год; iнфyзiя кристало'^в - 3-4 мл/кг/год. За 10 хв. до закшчення оперативного втручання - декскетопрофен 50 мг в/в. ПГсляоперацшний знеболювання проводилося декскетопрофеном кожн1 8 годин по 50 мг в/в.
Таблиця.
Характеристика пащенлв
Характеристика Пац1енти
Ктьккть пац1ент1в 116
Стать (ч/ж) 56/60
Середн1й в1к (роки) 33
Клас за ASA I-II
ДослГджувалися показники гемодинамти (серед-нш артерiальний тиск (САТ), частота серцевих скоро-чень (ЧСС), систолГчний iндекс (С1), загальний перифе-ршний опiр судин (ЗПОС)), analgesia nociception index (ANI), а також проводились загально-кжшчш та бюхи мiчнi дослГдження.
Показники гемодинамiки визначались на осно-вi реестраци плетизмограми за допомогою монiторy
«Utas - ЮМ - 300» з подальшим розрахунком показ-никiв за наведеними формулами:
УО = 575,5 х LVET + 0,88 х ЧСС - 163,3,
де УО - ударний об'ем серця, ЧСС - частота серцевих скорочень, LVET - штервал на плетизмограмi мiж початком хвилi та шцизурою;
С1 = ХОК / S,
де С1 - систоличiчний шдекс, ХОК - хвилинний об'ем кровообГгу, S - площа тша;
S = VBl3.
де S - площа тша, В - вага патента, З - зрiст патента;
ЗПОС = 60 х 1333 х САТ / ХОК,
де ЗПОС - загальний перифершний ошр судин, САТ - середнш артерiальний тиск, ХОК - хвилинний об'ем кровообГгу [9].
1ндекс анальгези/ноцщепци (ANI) вивчався за допомогою технологи, яка була розроблена в ушвер-ситетськш лаборатори нейрофГзюлоги мiста Лiль (Францiя) за допомогою апарату «АМ-Моп^ог». Ця технологiя запропонована для швидко'| оцiнки i три-валого мошторингу ноцщепци у пацiентiв уах вiкових груп. У основi метода лежить феномен варГабельнос-тi серцевого ритму, що вiдповiдае рiзним штервалам мiж кожним комплексом QRS.
Рееструвалися обсяг iнтраоперацiйноí крововтрати, тривалiсть анестези й оперативного втручання, кшьтсть анестетикiв i анальгетикiв, рiвень болю за ВАШ, ускладнення. Вiдгyки па^енлв дослiджyвалися за допомогою модифiкованоí шкали Iowa Satisfaction with Anesthesia Scale. Оцшювання якостi вГзуалГзаци операцшного поля проводилось хiрyргом за 10
- бальною шкалою. Результати аналiзyвалися за допомогою методiв параметрично'| та непараметрично( статистики з використанням програми STATISTICA 10. Для отримання шформаци про кореляцiйнi зв'язки ви-користовувались непараметричний коефiцiент Стр-мена. КореляцГя ANI оцiнювалась на кожному етат спостереження з вГдповГдним показником.
Етапи дослГдження:
1 - 1 доба до анестези; 2 - безпосередньо перед операцГею (за 10 хв.); 3 - протягом анестези (20-30 хв.); 4 - тсля пробудження патента; 5 - через 6 годин тсля анестези; 6 - через 12 годин тсля анестези; 7 - на 2-у добу тсля анестези; 8 - на 3-ю добу тсля анестези.
ANI-шдекс та показники гемодинамти дослГджу-вались на таких етапах: 1 - 10 хв. до початку анестези; 2 - тд час шдукци анестези; 3 - у момент штубаци; 4
- на початку оперативного втручання; 5 - у найбтьш травматичний момент операци; 6 - тсля прокидання; 7 - тсля екстубаци.
На проведення дослГдження отримано дозвт етично'| комки КЗ «ДмКЛ № 8» ДОР та ДЗ «ДМА МОЗУ» й добровшьна згода уах пацГентГв, дотримаш yd принципи Хельсiнкськоí деклараций
Результати дослщження та ix обговорення. Аналн зуючи отриманi результати спостерiгаеться негативна зворотна кореляцiя високого ступеню зпдно з кое-фiцiентом кореляци Стрмена мГж рiвнем АNI та САТ на кожному вГдповГдному етапi починаючи з шдукци анестези та до пробудження хворих (p<0,001), що ви дображаеться на рисунку 1.
Це свГдчить про те, що тенденцГя до зростання рГвня ANI, а значить i покращення iнтраоперацiйного знеболення корелюе зГ зниженням САТ. Аналопчна
Рис. 2. Коеф^щент кореляцп м^ж ANI та ЧСС (p<0,001).
картина виявляеться й у кореляцшних зв'язках мiж ANI та ЧСС, мiж ANI i CI (p<0,001) - рисунки 2, 3.
Також зворотна негативна кореляцГя високого сту-пеню спостерiгаеться мiж ANI, обсягом ¡нтраоперацш-ноТ крововтрати (p<0,001) - (рис. 4) та мiж ANI i трива-лГстю загальноТ анестезп (p<0,001).
Це вказуе на те, що зростання рiвня ANI у межах нормальних показнишв (50-70) корелюе зi зниженням обсягу крововтрати та зменшенням тривалостi загальноТ анестезп. Навпаки при аналiзi кореляцГТ мiж ANI й оцшкою хГрургом операцiйного поля спостерiгаеться позитивна кореляцГя високого ступеню на вах етапах реестрацп ANI (p<0,001), тобто чим вищий рiвень ANI, тим краще вiзуалiзацiя операцiйного поля.
МГж рiвнем болю за ВАШ на 2-гу добу шсля оперативного втручання та рiвнем ANI на вах етапах спосте-реження вiдмiчаеться негативна зворотна кореляцiя середнього ступеню (p<0,001), що може бути викорис-тано для прогнозування рГвня больового синдрому у шсляоперацшному перiодi.
Таким чином шдвищення рГвня ANI на вах етапах з моменту ¡ндукцп анестезп та до пробудження хво-рих достовГрно корелюе зГ зниженням САТ, ЧСС, CI, обсягом крововтрати, тривалосп анестези та рГвнем болю за ВАШ на 2-гу добу шсля оперативного втручання, i з шдвищенням оцшки хГрургом операцшного поля. Тобто, при адекватному знеболенш спостери гаеться бшьш стабшьна гемодинамта, зменшуеться обсяг крововтрати та тривалосп загальноТ анестезп та оперативного втручання, покращуеться вГзуалГзацГя операцшного поля та оптимГзуеться шсляоперацшна аналгезГя. Можна припустити, що шдвищення рГвня ANI у межах нормальних показниюв е прогностичним критерГем сприятливого перебГгу анестезп та оперативного втручання.
Рис. 4. Коефщ^ент кореляцГТ мнж ANI та обсягом штраоперацшноТ крововтрати (p<0,001).
Використання ANI можна рекомендувати для впровадження у практичнш дГяльносп при оператив-них втручаннях при викривленш носовоТ перетинки для прогнозування рГвня больового синдрому у шсляоперацшному перюдГ, а також можливо для прогнозування сприятливого перебГгу анестезп та оперативного втручання.
Висновки
1. Пщвищення рГвня ANI до значень 60-70 на уах етапах з моменту ¡ндукцп анестезп та до пробудження хворих достовГрно корелюе зГ зниженням САТ, ЧСС, С1 до нижшх меж норми, обсягу крововтрати, тривалосп анестезп та рГвня болю за ВАШ на 2-гу добу шсля оперативного втручання, i - з шдвищенням оцшки хГрур-гом операцшного поля.
2. РГвень ANI впродовж оперативного втручання може використовуватись для прогнозування рГвня больового синдрому у шсляоперацшному перюдг
3. ПГдвищення рГвня ANI у межах нормальних по-казнишв можливо е прогностичним критерГем сприятливого перебГгу анестезп та оперативного втручання.
Перспективи подальших дослщжень. Необхщш подальшГ дослГдження для вивчення АNI та його кореляцГТ з показниками гомеостазу та для порГвняння цього методу оцшювання знеболення з ¡ншими методиками об'ективГзацп ноцщепцп. Поглиблення досли джень у цьому напрямку може дозволити розробити чГтк критерп прогнозування штраоперацшноТ гемоди-намГки, крововтрати, тривалосп операцп та анестезп, шсляоперацшного рГвня болю та оптимГзувати прове-дення загальноТ анестезп та периоперацшноТ анальге-зГТ при септопластиц та при ¡нших оперативних втру-чаннях.
Лiтература
1. Dzh. Edvard Morgan-ml., Megid S. Mihail, Majkl Dzh. Marri. Klinicheskaya anesteziologiya. Moskva: Izdatelstvo Binom; 2011. s. 399-400. [in Russian].
2. Spasova AP, Tihova GP, Bazarov RO. Indeks analgezii-nocicepcii: vozmozhnosti i predely. Vestnik anesteziologii i reanimtaologii. 2015;12(5):64-70. [in Russian].
3. Kobelyackij YuYu, Shajda OO. Suchasni metodi ob'yektivizaciyi bolyu ta nocicepciyi. Medicina neotlozhnyh sostoyanij. 2015;2(65):19-23. [in Ukrainian].
4. Goldovskij BM, Potalov SA, Sid EV, Serikov KV, Nasteka NV. Vliyanie stressa na pokazateli variabelnosti serdechnogo ritma u sotrudnikov vyezdnogo personala skoroj medicinskoj pomoshi. Medicina neotlozhnyh sostoyanij. 2015;8(71):92-5. [in Russian].
5. Chumachenko ED. Analgesia Nociception Index: ot obektivnoj ocenki nocicepcii k optimizacii obezbolivaniya. Klinichna anesteziologiya ta intensivna terapiya. 2014;2(4):90-102. [in Russian].
6. Dundar N, Kus A, Gurkan Y, Toker K, Solak M. Analgesia nociception index (ani) monitoring in patients with thoracic paravertebral block: a randomized controlled study. J Clin Monit Comput. 2018 Jun;32(3):481-6. DOI: 10.1007/s10877-017-0036-9
7. Henry D. Upton, Guy L. Ludbrook, Andrew Wing, Jamie W. Sleigh. Intraoperative "Analgesia Nociception Index" - Guided Fentanyl Administration During Sevoflurane Anesthesia in Lumbar Discectomy and Laminectomy. A Randomized Clinical Trial. Anesthesia & analgesia. 2017;125(1):1-10.
8. Guldem Turan, Arzu Yildirim Ar, Yildiz Yigit Kuplay, Oznur Demiroluk, Mustafa Gazi, Nur Akgun, et al. Analgesia Nociception Index for perioperative analgesia monitoring in spinal surgery. Brazilian Journal of Anesthesiology. 2017;67(4):370-5.
9. Zarzar AS, Kim EV, Ataxanov ShE, Maxmudov MA, Zabitova ZM. Ispolzovanie mikrokalkulyatorov dlya raschyota gemodinamicheskix parametrov levogo zheludochka. Anesteziologiya i reanimatologiya. 1991;2:2. [in Russian].
1НДЕКС АНАЛЬГЕЗИ/НОЦЩЕПЦИ (ANI) ТА ЙОГО КОРЕЛЯЦ1Я ПРИ СЕПТОПЛАСТИЦ1 Айварджi О. О.
Резюме. Мета роботи - дослщити кореляцш ANI та показниками гемодинамти, piBHeM тсляопе-рацшного болю за ВАШ, тривал^ю анестези, оперативного втручання, крововтратою, вщгуками xipypriB та оцшити прогностичну можлив^ь шдексу анальгези/ноцщепци щодо перебку анестези, оперативного втручання та piвня тсляоперацшного больового синдрому.
Об'ект i методи: у даному дослщженш вивчалися показники 116 пащенлв з викривленням перетинки носу, яким проводилася септопластика в умовах внутршньовенноУ анестези + ШВЛ з мкцевою анеа^ею 2% розчином лщокашу. Проведено aнaлiз кореляци за Стрменом мiж шдексом анальгези/ноцщепци (ANI) та показниками гемодинамти (С1, САТ, ЧСС), обсягом штраоперацшноУ крововтрати, тривал^ю анестези, оцшкою xipypгом операцшного поля та piвнeм болю за ВАШ у тсляоперацшному перюдг
Результати досл>дження: виявлена зворотна пропорцшна корелящя високого ступеню мiж ANI i показниками гемодинамти, обсягом крововтрати, тpивaлiстю анестези на вах етапах спостереження, починаючи з шдукци анестези i до пробудження пащенлв i прямо пропорцшна корелящя високого ступеню мiж ANI i оцшкою xipypгом опepaцiйного поля. Мiж piвнeм ANI протягом анестези та piвнeм больового синдрому за ВАШ на 2-у добу тсля операци вщзначаеться зворотна пропорцшна корелящя середнього ступеню.
Галузь використання результат>в. Використання ANI можна рекомендувати для впровадження у прак-тичнш дiяльностi при оперативних втручаннях при викривленн носовоУ перетинки для прогнозування piвня больового синдрому у тсляоперацшному перюду а також можливо - для прогнозування сприятливого пере-бiгy анестези та оперативного втручання.
Висновки. Пщвищення piвня ANI до значень 60-70 на уах етапах з моменту шдукци анестези та до пробудження хворих дост^рно корелюе зi зниженням САТ, ЧСС, С1 до нижшх меж норми, обсягу крововтрати, тривалост анестези та piвня болю за ВАШ на 2-гу добу тсля оперативного втручання, i - з тдвищенням оцш-ки xipypгом операцшного поля. Рiвeнь ANI впродовж оперативного втручання може використовуватись для прогнозування piвня больового синдрому у тсляоперацшному перюдк Пщвищення piвня ANI у межах нор-мальних покaзникiв можливо е прогностичним кpитepiем сприятливого переб^у анестези та оперативного втручання.
Ключовi слова: септопластика, iндeкс анальгези/ноцщепци (ANI), aнaльгeзiя, гeмодинaмiкa, коpeляцiя.
ИНДЕКС АНАЛГЕЗИИ/НОЦИЦЕПЦИИ (ANI) И ЕГО КОРРЕЛЯЦИЯ ПРИ СЕПТОПЛАСТИКЕ Айварджи А. А.
Резюме. Цель работы - исследовать корреляцию между ANI и показателями гемодинамики, уровнем послеоперационной боли по ВАШ, продолжительностью анестезии, оперативного вмешательства, кровопо-терей, отзывами хирургов и оценить прогностическую возможность индекса аналгезии/ноцицепция относительно анестезии, оперативного вмешательства и выраженности послеоперационного болевого синдрома.
Объект и методы: в данном исследовании изучались показатели 116 пациентов с искривлением перегородки носа, которым проводилась септопластика в условиях внутривенной анестезии + ИВЛ с местной анестезией 2% раствором лидокаина. Проведен анализ корреляции по Спирмену между индексом аналгезии/ ноцицепции (ANI) и показателями гемодинамики (СИ, САД, ЧСС), объёмом интраоперационной кровопотери, длительностью анестезии, оценкой хирургом операционного поля и уровнем боли по ВАШ в послеоперационном периоде.
Результаты исследования: выявлена обратно пропорциональная корреляция высокой степени между ANI и показателями гемодинамики, объёмом кровопотери, длительностью анестезии на всех этапах наблюдения, начиная с индукции анестезии и до пробуждения пациентов и прямо пропорциональная корреляция высокой степени между ANI и оценкой хирургом операционного поля. Между уровнем ANI в течение анесте-
зии и выраженностью болевого синдрома по ВАШ на 2-е сутки после операции отмечается обратно пропорциональная связь средней степени.
Область применения результатов. Использование ANI можно рекомендовать для внедрения в практической деятельности при оперативных вмешательствах при искривлении носовой перегородки для прогнозирования уровня болевого синдрома в послеоперационном периоде, а также возможно - для прогнозирования благоприятного течения анестезии и оперативного вмешательства.
Выводы. Повышение уровня ANI до значений - 60-70 на всех этапах наблюдения с момента индукции анестезии и до пробуждения пациентов достоверно коррелирует со снижением САД, ЧСС, СИ до нижних границ нормы, объема кровопотери, продолжительности анестезии и уровня боли по ВАШ на 2-е сутки после оперативного вмешательства, и - с повышением оценки хирургом операционного поля. Уровень ANI в течении оперативного вмешательства может использоваться для прогнозирования уровня болевого синдрома в послеоперационном периоде. Повышение уровня ANI в пределах нормальных показателей возможно является прогностическим критерием благоприятного течения анестезии и оперативного вмешательства.
Ключевые слова: септопластика, индекс аналгезии/ноцицепции (ANI), аналгезия, гемодинамика, корреляция.
THE ANALGESIA/NOCICEPTION INDEX (ANI) AND ITS CORRELATION WITH SEPTOPLASTY
Ayvardgi A. A.
Abstract. The aim of the study was to investigate the correlation of ANI with hemodynamic parameters, the level of postoperative pain by VAS, the duration of anesthesia, surgical intervention, blood loss, surgeons' feedbacks and to evaluate the prognostic ability of the analgesia/nociception index regarding anesthesia, surgical intervention and the severity of postoperative pain syndrome.
Object and methods. In this study, 116 patients with the curvature of the nasal septum who underwent septoplasty under the intravenous anesthesia + mechanical ventilation with local anesthesia with a 2% lidocaine solution were studied. Spearman rank correlation analysis for of the analgesia/nociception index (ANI) with parameters of hemodynamics (systolic index, mean arterial pressure , HR), volume of intraoperative blood loss, duration of anesthesia, surgeon's assessment of the operating field and pain level by VAS in the postoperative period was carried out.
The results of the study revealed an inversely proportional high correlation between ANI and hemodynamic parameters, the volume of blood loss, the duration of anesthesia at all stages of observation, from the induction of anesthesia to the awakening of patients and directly proportional high correlation between ANI and the surgeon's assessment of the operating field. On the 2nd day after surgery an inverse proportion of the medium degree is noted between the level of ANI during anesthesia and the severity of the pain syndrome according to VAS.
Scope of application of the results. The use of ANI can be recommended for implementation into practice in case of surgical interventions in the curvature of the nasal septum for predicting the severity of the pain syndrome in the postoperative period, and possibly for predicting a favourable course of anesthesia and surgical intervention.
Conclusions. The increase in the level of ANI to the values of 60-70 at all stages of observation from the moment of induction of anesthesia and to the awakening of patients significantly correlates with the decrease in mean arterial pressure, HR, systolic index to the lower limits of the norm, the volume of blood loss, the duration of anesthesia and the level of pain by VAS on the 2nd day after surgery, and - with the increase in the surgeon's assessment of the operating field. The level of ANI during surgery can be used to predict the level of pain syndrome in the postoperative period. The increase in the level of ANI within the normal range may be a prognostic criterion for the favourable course of anesthesia and surgical intervention.
Key words: septoplasty, analgesia/nociception index (ANI), analgesia, hemodynamics, correlation.
Рецензент - проф. Шкурупй Д. А.
Стаття надшшла 16.08.2018 року
