CC BY
41
УДК 617.57/.58-001-089.5-07-053.81 D01:10.15587/2313-8416.2015.47374
ВИБ1Р МЕТОДА АНЕСТЕЗЮЛОГШНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАВМАТОЛОГ1ЧНИХ ОПЕРАЦ1Й У ПАЩеНТШ МОЛОДОГО В1КУ
© Н. М. Богуславська, М. А. Георпянц
Проведено до^дження показниюв гемодинамки, MapKepie стресу та рiвня болю у травматологiчних хво-рих молодого eiKy, оперованих в умовах пpовiдниковоi, пpовiдниковоi is седащею (пропофол) та внутрШ-ньовенно'1 (пропофол, фентатл) анестези. Виявлено, що вС методи анестези демонструють гемодина-мiчну стабшьтсть, а пpовiдниковa aнeстeзiя is сeдaцiею та внутршньовенна aнeстeзiя мають високий piвeнь aнтистpeсоpноi aктивностi при опepaцiях металоостеосинтезу
Ключовi слова: гемодинамжа, пpовiдниковa aнeстeзiя, загальна aнeстeзiя, травма юнщвок, маркери стресу, piвeнь болю
Aim of research. Study of the hemodynamic state, evaluation of the pain level, stress markers and its correlations in traumatologic patients of the young age in conditions of the different kinds of anesthesia. Materials and methods. The research includes 102 patients: 72 men (70,6 %), 30 women (29,4 %) 18-45 years old (33,5±0,7 years), who underwent osteosynthesis because of traumatic injure of limbs. Patients were separated into 3 groups depending on the kind of anesthesia: I group (n=32) - underwent surgery in conditions of conduction anesthesia without sedation (average age 31,9±1,3 years), II group (n=44) - underwent surgery in conditions of conduction anesthesia with sedation (35,0±1,0 years), III group (n=26) - underwent surgery in conditions of intravenous anesthesia (32,7±1,4years).
Results of research. MAPB level at the surgery stages didn't exceed the output values in patients of all groups. As for HR it must be noticed its increase in patients of the 1 and II groups at the traumatic stage and at the end of surgery that can be explained by an effect of adrenaline added to the local anesthetic. The pain level was the lowest in the group ofpatients who underwent an anesthesia with sedation in first postsurgical day. Hyperglycemia was noticed in patients of the 1 group in first postsurgical day, and in patients of the III group - the tendency to hypercortisolemia. The cortisone-insulin ratio at the surgery stages was maximal in patients of the 1 group and in postsurgical day - in the III group. НОМА index at the surgery stages was within norm in patients of all groups and only in postsurgical day it had a tendency to increase in patients of the I group.
Conclusions. Conduction anesthesia without sedation, conduction anesthesia with sedation (propofol) and intravenous anesthesia (propofol, fentanyl) demonstrate hemodynamic stability at osteosynthesis in young patients. The conduction anesthesia with sedation (propofol) and intravenous anesthesia (propofol, fentanyl) have a high level of anti-stress activity at osteosynthesis in young patients
Keywords: hemodynamics, conduction anesthesia, general anesthesia, trauma of limbs, stress markers, pain level
1. Вступ
При травматолопчних операщях анестезюлог, як i рашше, сто!ть перед вибором методу анестезю-лопчного забезпечення, основним завданням якого е захист пащента ввд фаш^в операцшного стресу.
В даний час в травматолопчнш клшщ широко застосовуються рiзнi види як репонарно!', так i загаль-но! анестези [1-5], яш мають сво! переваги та недолши.
Одними iз критерив адекватносп антиноцицеп-тивного захисту щд час оперативного втручання е ста-бшьш показники гемодинамжи [6]. Але, щоб реально за-безпечити цей захист, необидно знизити до безпечного рiвня iнтенсивнiсть ноцицептивного потоку ввд перифе-ричних рецептор1в до центральних структур мозку [7]. Впоратися з цим завданням повинно допомогти рацю-нальне комплексне анестезюлопчне забезпечення.
Кттчш параметри адекватносп проведено! анестези, так як ЧСС i АТ в ходi оперативного втручання дозволяють опосередковано судити про рiвень стресу, який ввдчувае пащент. Об'ективно про це можна судити, визначаючи рiвень так званих марке-
рiв стресу [8, 9]. Ввдомо, що найбтш достовiрно па-щенти реагують на операцшну травму пвдвищенням рiвня кортизолу та глюкози, а також зниженням рiвня шсутну [10]. Слщ зазначити, що дослщження бюхь мiчних маркерiв стресу i на сьогодш сто!ть на порядку денному, оскшьки його результата е основою для об'ективiзацil адекватносп анестези та вибору методу анестезюлопчного забезпечення, що дозволяе обме-жити шквдливу дю х1рурпчного втручання.
Вщомо, що при травматолопчних операщях золотим стандартом вибору е регюнарш методи анестези, але у випадках, коли !х застосування неможливе або не бажане з будь-яких причин, анестезюлоги за-стосовують iншi методи анестези [7, 11].
2. Обгрунтування дослщження
Сучасне анестезюлопчне забезпечення щд час операци дозволяе досягти твелювання стресорних реак-цш [12-14]. Як конкуруюч варiанти розглядаються методики загально! та репонарно! анестези [15-18]. Ощн-ка можливосп забезпечення адекватносп анестезi! при
оперативних втручаннях рiзними авторами суперечлива [19-22]. Це спонукало нас провести порiвняльне досль дження показнишв гемодинамши та маркер1в стресу для об'eкгивiзацii адекватносп анестези та обгрунтування вибору метода анестезiологiчного забезпечення при травматолопчних операцiях у молодих пацieнтiв.
3. Мета дослвдження
Вивчення стану гемодинамiки, оцiнка рiвня болю, маркерiв стресу та !х взаeмозв'язкiв у травматолопчних хворих молодого вiку в умовах рiзних видiв анестезii.
4. Матерiали i методи
Дослiдження виконано на базi вщдшення ане-стезюлогп i штенсивно! терапи КЗОЗ Харшвська обласна клiнiчна травматологiчна лiкарня протягом 2013-2015 рок1в. Пiсля отримання згоди до досль дження включено 102 пащента: 72 чоловiки (70,6 %), 30 жшок (29,4 %) вжом ввд 18 до 45 рошв (33,5±0,7 ро-к1в), яким було проведено операцп металоостеосин-тезу з приводу травматичного ушкодження кiнцiвок. Пащенти були розподiленi на 3 групи залежно вiд виду анестези: I група (п=32) - прооперованi в умовах проввдниково! анестези без седаци (середнiй вiк 31,9± ±1,3 рошв), II група (п=44) - проопероваш в умовах проввдниково! анестези iз седацiею (35,0±1,0 рок1в), III група (п=26) - прооперованi в умовах внутршньо-венно! анестези (32,7±1,4 рошв). Середня тривалiсть оперативного втручання склала 90,8±3,6 хв. в I груш, 94,9±5,1 хв. - в II груш та 102,5±4,9 хв. - в III груш. За вшэм, статтю, антропометричними характеристиками, обсягом та тривалютю оперативного втручання хворi в групах не вiдрiзнялись (табл. 1).
Таблиця 1
Загальна характеристика пащенлв, оперованих в умовах рiзних видiв анестези (М±т)
Характеристика груп I группа (n=32) II група (n=44) III група (n=26) Р
Вж, роки 31,9±1,3 35,0±1,0 32,7±1,4 Pi-ii=0,055 Pi 111=0,68 P„.„I=0,17
Стать, Ч/Ж, (p±SP) 68,8± ±8/31,2±8 72,7± ±7/27,3±7 69,2± ±9/30,8±9 Piii>0,05 P„n>0,05 Pii-iii>0,05
Маса тша, кг 80,7±2,4 83,2±2,2 80,3±3,0 Piii=0,45 P„n=0,93 Pii-iii=0,44
Зрют, см 172,8±1,3 181,1±6,7 174,9±1,8 PIII=0,30 PIIII=0,32 PII-III=0,49
Тривалють операцп, хв. 90,8±3,6 94,9±5,1 102,5±4,9 PIII=0,54 Pi.ni=0,055 рп.ш=0,32
ли до клаав ASA (American Society of Anesthesiologists) - I—II. Критерiями виключення i3 дослiдження були: невролопчш порушення, повторне оперативне втручання, вживання транквiлiзаторiв, антидепре-сантiв, ноотрошв, порушення зору та слуху, алкого-лiзм, лiкарська та наркотична залежшсть, цукровий дiабет, больовий синдром, не пов'язаний з травмою i операщею.
Усш хворим виконувалась премедикацiя в палап на нiч перед операщею: per os (феназепам 0,03±0,0005 мг/кг) i на операцiйному столi внутрш-ньовенно (атропiн — 0,006±0,0001 мг/кг, димедрол — 0,13±0,004 мг/кг, дiазепам — 0,13±0,002 мг/кг, омно-пон — 0,3±0,005 мг/кг).
Хворим I та II груп проводили блокади нервiв 1 % розчином лвдокашу iз додаванням бупренорфiну в якосп ад'юванта середньою дозою 1,9±0,04 мкг/кг. Для вдентифшаци нервових стволiв використовували електростимулятор «Stimuplex HNS 12» («В. Braun Melsungen AG», Germany). У II груш для седаци вводили пропофол дозою 2,0±0,2 мг/кг/год.
Пащентам III групи виконувалась внутрш-ньовенна анестез1я з ШВЛ, iндукцiю проводили л-опенталом натрш середньою дозою 9,1±0,6 мг/кг, пiдтримку сну — пропофолом середньою дозою 4,6± ±0,4 мг/кг/год, аналгезiя забезпечувалася фенташ-лом середньою дозою 6,2±0,4 мкг/кг/год, мюрелак-сацiя — пiпекуронiумом бромщом середньою дозою 0,04±0,004 мг/кг.
Перiоперацiйний монiторинг включав контроль систолiчного (АТс.), дiастолiчного (АТд.) та середньо-го артерiального тиску (САТ), частоти серцевих скоро-чень (ЧСС), пульсоксиметрш (SpO2), (Монiтор Heaco G3L, United Kingdom).
Рiвень болю ощнювали до операцп та в першу шсляоперацшну (п/о) добу за вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ).
Рiвень кортизолу в сироватщ кровi визначався iмуноферментним методом за допомогою тест-систем виробництва «Алькор — Био» (Россия), шсулшу — iмуноферментним методом за допомогою тест-систем виробництва «DRG International, Inc.» (Germany), глюкози — глюкозо-оксидазним методом за допомогою тест-систем виробництва «PZ Cormay S. A.» (Poland). Розраховувався iндекс НОМА (The Homeostatic Model Assessment), який ввдображуе ступiнь шсулшорезис-тентностi, яка залежить, в свою чергу, вiд ступеню стресорних реакцш, за формулою:
НОМА=(Глюкоза (ммоль/л))х
*1нсулш (мкМО/мл))/22,5.
Кортизол-iнсулiнове спiввiдношення (K/I) об-числювали за формулою:
K/I=Кортизол•(нмоль/л)/Iнсулiн•(мкМО/мл).
Пащентам проводились оперативнi втручання з приводу травм верхньо! кiнцiвки (38 пащенлв), нижньо! кiнцiвки (64 пащенти). Ус пацiенти належа-
Bci дослщження проводили на наступних ета-пах: I - до операцп, II - на травматичному еташ, III - в кшщ операцп, IV - в 1 п/о добу.
В перюперацшному перiодi iнфузiя глюкози не проводилась.
Bei данi представлен у виглядi кiлькостi спо-стережень (n), середньо! арифметично! (М), помилки середньо! (m). Достовiрнiсть вiдмiнностей мiж показ-никами визначалась за допомогою t - критерiю Ст'ю-дента. Ввдмшносп вважали статистично значущими при р<0,05. Для визначення взаемозв'язку мiж показ-никами використовували кореляцiйний аналiз за методом Пiрсона, результати оцшювали наступним чином: величина коефщента кореляцп (r) вiд 0 до 0,29 сввдчи-ла про слабкий зв'язок, вiд 0,3 до 0,7 - про середнш, i ввд 0,71 до 1,0 - про сильний зв'язок.
5. Результати дослвдження
Показники гемодинамiки перед операцieю у па-цieнтiв усiх груп достовiрно не вiдрiзнялись (табл. 2).
На травматичному еташ рiвень АТс. достовiр-но знизився у пацieнтiв II групи з 131,0±1,8 до 124,9± ±2,3 мм рт. ст. (р=0,04) та III групи з 133,1±3,2 до 123,3±2,5 мм рт. ст. (р=0,02) в порiвняннi з початко-вим. Мiжгрупово! рiзницi за рiвнем АТ с. на даному еташ не було (p>0,05).
В кшщ операцй' вiдмiчалося достовiрне знижен-ня рiвня АТс. у пацieнтiв I групи до 118,4±2,3 мм рт. ст. (p=0,016), II групи - до 122,3±1,9 мм рт. ст. (p=0,0013) та III групи - до 121,5±2,7 мм рт.ст. (p=0,008) в по-рiвняннi з рiвнем до операцй'. М1жгрупово! рiзницi за рiвнем АТс. на даному еташ не було (p>0,05).
В першу п/о добу статистично значущих ввдмш-ностей в групах за рiвнем АТс. в порiвняннi з пере-доперацiйним рiвнем не вiдмiчалось. Не було також й м1жгрупових вiдмiнностей на даному етапi за рiвнем АТс. (p>0,05).
На травматичному еташ вiдмiчалося достовiрне зниження рiвня АТд. у пацieнтiв I групи з 77,5±2,0 до 70,0±1,5 мм рт. ст. (p=0,004), II групи - з 79,1±1,1 до 73,3±1,6 мм рт. ст. (p=0,004) та III групи - з 77,9±1,8 до 71,2±1,7 мм рт.ст. (p=0,009) в порiвняннi з рiвнем до операцй. Мiжгрупово! рiзницi за рiвнем АТд. на даному еташ не було (p>0,05).
В кшщ операцй' вiдмiчалося достовiрне зниження рiвня АТд. у пацieнтiв I групи до 68,8±1,3 мм рт. ст. (p=0,0006), II групи - до 72,3±1,5 мм рт. ст. (p=0,0005) та III групи - до 70,6±1,8 мм рт. ст. (p=0,006) в порiв-няннi з рiвнем до операцй'. Мiжгрупово! рiзницi за рiв-нем АТд. на даному еташ не було (p>0,05).
В першу п/о добу статистично значущих ввдмш-ностей в групах за рiвнем АТд. в порiвняннi з пере-доперацiйним рiвнем не вiдмiчалось. Не було також й м1жгрупових вiдмiнностей на даному еташ за рiвнем АТд. (p>0,05).
На травматичному еташ вiдмiчалося достовiрне зниження рiвня САТ у пацieнтiв I групи з 94,3±2,2 до 87,2±1,5 мм рт. ст. (p=0,009), II групи - з 96,4±1,2 до 90,5±1,8 мм рт. ст. (p=0,008) та III групи - з 96,3±2,1 до 88,5±1,9 мм рт. ст. (p=0,004) в порiвняннi з рiвнем до операцй'. Мiжгрупово! рiзницi за рiвнем САТ на даному еташ не було (p>0,05).
В кшщ операцй вiдмiчалося достовiрне зниження рiвня САТ у пащенпв I групи до 85,3±1,6 мм рт. ст. (p=0,0014), II групи - до 89,0±1,5 мм рт. ст. (p=0,0003) та III групи - до 87,6±2,0 мм рт. ст. (p=0,004) в порiв-няннi з рiвнем до операцй. Мiжгрупово! рiзницi за рiв-нем САТ на даному еташ не було (p>0,05).
В першу п/о добу статистично значущих вщмш-ностей в групах за рiвнем САТ в порiвняннi з пере-доперацшним рiвнем не вiдмiчалось. Не було також й м1жгрупових вiдмiнностей на даному еташ за рiвнем САТ (p>0,05).
На травматичному еташ рiвень ЧСС достовiр-но шдвищився у пацieнтiв I групи з 81,1±1,3 до 87,4± ±1,6 хв.-1 (р=0,003) та II групи - з 80,5±1,3 до 88,4± ±1,5 хв.-1 (р=0,0001) в порiвняннi з рiвнем до операцй. При цьому рiвень ЧСС у пащенпв III групи був досто-вiрно нижчим в порiвняннi з пащентами I та II груп (р=0,0011 та р=0,0002 вiдповiдно).
В кiнцi операцй рiвень ЧСС у пащенпв II групи дост^рно шдвищився до 86,0±1,2 хв.-1 (р=0,003), а у пацiентiв III групи - достовiрно знизився до 75,3± ±1,9 хв.-1 (р=0,048) в порiвняннi з рiвнем до операцй. При цьому рiвень ЧСС у пащенпв III групи був досто-вiрно нижчим в порiвняннi з пащентами I та II груп (р=0,0002 та р=0,000003 вiдповiдно).
В першу п/о добу у пащенпв III групи рiвень ЧСС дост^рно шдвищився до 87,5±1,5 хв.-1 (р=,0011) в порiвняннi з рiвнем до операцй та був достовiрно ви-щим в порiвняннi з пацiентами I та II груп (р=0,007 та р=0,0012 вiдповiдно).
На травматичному еташ рiвень SpO2 достовiр-но знизився у пащенпв I групи з 98,7±0,1 до 97,3± ±0,2 % (р=0,000000) та II групи - з 98,7±0,1 до 96,8± ±0,1 % (р=0,000000) в порiвняннi з рiвнем до операцй. При цьому рiвень SpO2 у пащенпв I групи був достовiрно вищим в порiвняннi з пацiентами II групи (р=0,03), а у пащенпв III групи - в порiвняннi з пащентами I та II груп (р=0,000000).
В кшщ операцй рiвень SpO2 достовiрно знизився у пащенпв I групи до 98,2±0,1 % (р=0,0006) та
II групи - до 97,9±0,1 % (р=0,000001) в порiвняннi з рiвнем до операцй. При цьому рiвень SpO2 у пацiентiв
III групи був достовiрно вищим в порiвняннi з пащен-тами I та II груп (р=0,00002 та р=0,000000 вiдповiдно).
В першу п/о добу статистично значущих вщмш-ностей в групах за рiвнем SpO2 в порiвняннi з пере-доперацшним рiвнем не вiдмiчалось. Не було також й м1жгрупових вiдмiнностей на даному еташ за рiвнем SpO2 (p>0,05).
Рiвень болю за ВАШ перед операщею в усiх групах достовiрно не вiдрiзнявся.
В першу п/о добу вiдмiчалось достовiрне тд-вищення рiвня болю в уах групах: в I - з 3,5±0,4 до 5,6±0,3 бал1в (р=0,00002), в II - з 3,3±0,3 до 5,3± ±0,3 балiв (р=0,000009) та в III - з 3,8±0,5 до 5,6± ±0,4 балiв (р=0,004) в порiвняннi з рiвнем до операцй, але в груш пащенпв, яким виконувалась провiдникова анестезiя iз седацiею, вiн був найменшим, хоча мгж-групово! рiзницi на даному еташ не було (p>0,05).
Примтки:
docmoeipHi статистичт eidMimocmi в групах в nopiemmi зpieHeM до операцй: *p<0,05, **р<0,01, ***р<0,001; eidMiHHocmi мiж групами:
x - p<0,05, хх - р<0,01, ххх - р<0,001 - eidMiHHocmi мiж I и III групами, у - p<0,05, уу - р<0,01, ууу - р<0,001 - вiдмiннocmi мiж II и III групами, z -p<0,05, zz -р<0,01, zzz -р<0,001 - вiдмiннocmi мiж I и II групами
Таблиця 2
Динамжа показнишв гемодинаишки в перюперацшному перюда у травматолопчних хворих (M±m)
Етапи Групи Показники
АТс., мм рт. ст АТд., мм рт. ст САТ, мм рт. ст ЧСС, хв.-1 SpO2, %
I I (n=32) 128,0±3,1 77,5±2,0 94,3±2,2 81,1±1,3 98,7±0,1
II (n=44) 131,0±1,8 79,1±1,1 96,4±1,2 80,5±1,3 98,7±0,1
III (n=26) 133,1±3,2 77,9±1,8 96,3±2,1 80,2±1,5 98,6±0,1
II I (n=32) 121,6±2,0 70,0±1,5** 87,2±1,5** 87,4±1,6** 97,3±0,2***, z
II (n=44) 124,9±2,3* 73,3±1,6** 90,5±1,8** 88,4±1,5 ***, ууу 96,8±0,1 ***, ууу
III (n=26) 123,3±2,5* 71,2±1,7** 88,5±1,9** 79,0±1,9 хх 98,9±0,1 ххх
III I (n=32) 118,4±2,3* 68,8±1,3*** 85,3±1,6** 84,6±1,5 98,2±0,1***
II (n=44) 122,3±1,9** 72,3±1,5*** 89,0±1,5*** 86,0±1,2**, ууу 97,9±0,1 ***, ууу
III (n=26) 121,5±2,7** 70,6±1,8** 87,6±2,0** 75,3±1,9*, ххх 98,8±0,1 ххх
IV I (n=32) 124,8±1,7 76,9±1,2 92,9±1,3 81,8±1,4 98,8±0,1
II (n=44) 129,1±1,5 78,9±0,9 95,6±1,0 80,9±1,2 уу 98,8±0,1
III (n=26) 126,9±2,2 76,9±1,4 93,6±1,6 87,5±1,5**, хх 98,7±0,1
Вихвдна концентращя маpкepiв стресу на пере-доперацшному еташ у пацieнтiв Bcix груп достовipно мгж собою не вiдpiзнялась (табл. 3).
На травматичному еташ операцй' у пащенпв Bcix груп piвeнь глюкози не перевищував значення норми, проте слад зазначити, що в II гpупi на даному eтапi piвeнь глюкози доcтовipно пвдвищився з 4,3±0,2 до 5,3±0,1 ммоль/л (р=0,00002), а в III - доcтовipно знизився з 4,8±0,2 до 4,1±0,1 ммоль/л (p=0,003) в по-piвняннi з piвнeм до операцй. При цьому piвeнь глюкози в I та II групах був доcтовipно вищим в поpiвнян-нi з III групою (p=0,009 та p=0,000001 вiдповiдно) на травматичному еташ операцй'.
В кшш операцй' у пащенпв вcix груп piвeнь глжемп також не перевищував значення норми, проте вiдмiчалоcь доcтовipнe шдвищення piвня глюкози в II груш (до 5,7±0,1 ммоль/л, р=0,000000) в поpiвняннi з виxiдним. При цьому piвeнь глюкози в II груш був доcтовipно вищим в поpiвняннi з III групою (p=0,0002) в кшщ операцй'.
В першу п/о добу вiдмiчалоcь доcтовipнe шд-вищення piвня глюкози в I (до 6,5±0,3 ммоль/л, p=0,000016) та II (до 6,0±0,1 ммоль/л, р=0,000000) групах в поpiвняннi з етапом до операцй', що переви-щувало також лабораторну норму. При цьому piвeнь глюкози в I та II групах був доcтовipно вищим в по-piвняннi з III групою (p=0,002 та p=0,02 вiдповiдно).
На травматичному еташ операцй вiдмiчалоcь доcтовipнe зниження piвня кортизолу в II (з 548,1±39,0 до 349,8±33,8 нмоль/л, p=0,0002) та III (з 520,8±40,7 до 293,0±26,3 нмоль/л, p=0,00002) групах в поpiвняннi з вихщними значеннями. На даному еташ piвeнь кортизолу в I груш був доcтовipно вищим в поpiвняннi з II (p=0,047) та III групами (p=0,0004).
В кшщ операцй' вiдмiчалоcь доcтовipнe зниження piвня кортизолу у пацieнтiв вах груп: в I -до 389,9±26,3 нмоль/л (p=0,02), в II - до 297,8±30,2
нмоль/л (p=0,000002) та III - до 310,7±26,0 нмоль/л (р=0,00007) в поpiвняннi з етапом до операцй'. На даному еташ piвeнь кортизолу в I груш був досто-вipно вищим в поpiвняннi з II (p=0,03) та III групами (p=0,04). Слiд зазначити, що в кшш операцй' у вcix групах piвeнь кортизолемй' не перевищував значен-ня норми.
В першу п/о добу вiдмiчалоcь доcтовipнe зниження piвня кортизолу в II груш до 379,5±45,1 нмоль/л (p=0,006) в поpiвняннi з етапом до операцй. При цьому piвeнь кортизолу в II груш був доcтовipно нижчим в поpiвняннi з III групою (p=0,007).
На травматичному еташ операцй вiдмiчалоcь доcтовipнe зниження piвня iнcулiну в I (з 13,8±1,1 до 5,6±0,4 мкМО/мл, p=0,000000) та II (з 17,6±1,4 до 7,9±0,5 мкМО/мл, р=0,000000) групах в поpiвняннi з етапом до операцй. На даному еташ piвeнь шсулшу в I гpупi був доcтовipно нижчим в поpiвняннi з II гру-пою (p=0,0007).
В кiнцi операцй' вiдмiчалоcь доcтовipнe зниження piвня шсул^ в I (до 5,8±0,5 мкМО/мл, p=0,000000), II (до 6,0±0,3 мкМО/мл, р=0,000000) та III (до 6,9±1,0 мкМО/мл, р=0,04) групах в поpiвняннi з етапом до операцй'. М1жгрупових вiдмiнноcтeй за piв-нем шсулшемп на даному eтапi не було (p>0,05).
В першу п/о добу вiдмiчалоcь доcтовipнe зниження piвня шсулшу в II (до 9,4±0,7 мкМО/мл, p=0,000001) та III (до 5,5±0,7 мкМО/мл, р=0,012) групах в поpiвняннi з етапом до операцй. При цьому pi-вень шсул^ в I та II групах був доcтовipно вищим в поpiвняннi з III групою (p=0,0002).
На вах етапах iнcулiнeмiя не виходила за меж1 лабораторно! норми (13,8±11,2 мкМО/мл).
Коpтизол-iнcулiновe cпiввiдношeння (K/I) до-cтовipно пiдвищувалоcь в I груш на травматичному еташ операцй з 44,8±5,9 до 98,6±11,9 (р=0,00015) в по-piвняннi з пepeдопepацiйним етапом. На цьому еташ
ми спостериали, що рiвень K/I в I групi був достовiр-но вищим в порiвняннi з II групою (p=0,012).
В шнщ операцй K/I достовiрно пiдвищувалось в I груш до 80,8±7,6 (р=0,0004) в порiвняннi з передо-перацшним етапом. На цьому етапi ми спостертали, що рiвень K/I в I груш був достовiрно вищим в порiв-няннi з II групою (p=0,004).
В першу п/о добу вiдмiчалось достовiрне шд-вищення K/I в III групi з 62,1±9,7 до 140,8±20,5 (р=0,0011) в порiвняннi з етапом до операцй. На цьому етапi K/I було максимальним в III груш, що було досто-вiрно вищим в порiвняннi з I та II трупами (р=0,0006 та р=0,000002 вщповщно). Слад зазначити, що лише у пащенпв II групи К/I сшвввдношення було вiдносно стабiльним на вах етапах перiоперацiйного перiоду.
Iндекс НОМА на травматичному еташ операцй достовiрно знижувався в I групi з 2,9±0,3 до 1,3±0,1 (p=0,00001) та в II - з 3,3±0,3 до 1,9±0,1 (р=0,000008) в порiвняннi з етапом до операцй. На даному етапi ш-декс НОМА в II груш був достовiрно вищим в порiв-няннi з I групою (p=0,002).
В шнщ операцп вiдмiчалось достовiрне зни-ження вдексу НОМА в I груш до 1,4±0,2 (p=0,00007) та II - до 1,5±0,1 (р=0,000000) в порiвняннi з етапом до операцй. Мiжгрупових вiдмiнностей за iндексом НОМА на даному еташ не було (p>0,05).
В першу п/о добу вiдмiчалось достовiрне зни-ження шдексу НОМА в III групi до 1,2±0,1 (p=0,02) в порiвняннi з етапом до операцй. На цьому еташ шдекс НОМА в III груш був достовiрно нижчим в порiвняннi з I та II групами (р=0,00004 та р=0,00006 вщповщно).
В I групi на передоперацшному етапi було ви-явлено 4 кореляцшш зв'язки середньо! сили: ВАШ -
АТс. (r=0,38, р=0,032), ВАШ - АТд. (r=0,42, р=0,016), ВАШ - САТ (r= 0,44, р=0,012), АТс. - АТд. (r=0,69, р=0,000). Зрозумiлi зв'язки: глюкоза - НОМА (r= 0,60, р=0,000), кортизол - К/I (r=0,55, р=0,01), iнсулiн -К/I (r=-0,48, р=0,005), iнсулiн - НОМА (r=0,75, р=0,000), К/I - НОМА (r=-0,38, р=0,033), АТс. - САТ (r=0,89, р=0,000) та АТд. - САТ (r=0,94, р=0,000).
В I групi на травматичному еташ було вияв-лено 4 кореляцшш зв'язки середньо! сили. Зберггся зв'язок АТс. - АТд. (r=0,55, р=0,001), та з'явилися новi зв'язки: глюкоза - шсулш (r=0,38, р=0,030), ш-сулiн - ЧСС (r=0,45, р=0,010), НОМА - ЧСС (r=0,46, р=0,009). Зрозумiлi зв'язки: глюкоза - НОМА (r=0,79, р=0,000), кортизол - К/I (r=0,45, р=0,010), iнсулiн -К/I (r=-0,75, р=0,000), iнсулiн - НОМА (r=0,85, р=0,000), К/I - НОМА (r=-0,62, р=0,000), АТс. -САТ (r=0,82, р=0,000) та АТд. - САТ (r=0,93, р=0,000).
В I групi в кiнцi операцi! залишився 1 зв'язок. Зберк-ся зв'язок АТс. - АТд. (r=0,81, р=0,000). Зро-зумiлi зв'язки: глюкоза - НОМА (r=0,53, р=0,002), кортизол - К/I (r=0,73, р=0,000), iнсулiн - К/I (r= =-0,69, р=0,000), iнсулiн - НОМА (r=0,90, р=0,000), К/I - НОМА (r=-0,59, р=0,000), АТс. - САТ (r=0,94, р=0,000) та АТд. - САТ (r=0,96, р=0,000).
В I груш на 1 п/о добу було виявлено 5 кореляцш-них зв'язшв. Збереглися зв'язки: АТс. - АТд. (r=0,74, р=0,000), ВАШ - АТд. (r=0,40, р=0,023), ВАШ -САТ (r=0,39, р=0,027); та з'явилися новi зв'язки: АТд. - ЧСС (r= 0,46, р=0,009), САТ - ЧСС (r=0,39, р=0,027). Зрозумш зв'язки: глюкоза - НОМА (r=0,40, р=0,024), кортизол - К/I (r=0,81, р=0,000), iнсулiн -К/I (r=-0,58, р=0,001), iнсулiн - НОМА (r=0,92, р=0,000), К/I - НОМА (r=—0,51, р=0,003), АТс. - САТ (r=0,91, р=0,000) та АТд. - САТ (r=0,96, р=0,000).
Таблиця 3
Динамта деяких маркерiв стресу в перюперацшному перiодi у травматолопчних хворих (M±m)
Етапи Групи Показники
Глюкоза, ммоль/л Кортизол, нмоль/л IнсулIн, мкМО/мл K/I НОМА
I I(n=32) 4,7±0,3 521,7±49,5 13,8±1,1 44,8±5,9 2,9±0,3
II (n=44) 4,3±0,2 548,1±39,0 17,6±1,4 42,7±5,5 3,3±0,3
III (n=26) 4,8±0,2 520,8±40,7 13,9±3,2 62,1±9,7 3,1±0,8
II I(n=32) 4,9±0,3 443,9±28,7z 5,6±0,4***, z z z 98,6±11,9***, z 1,3±0,1***, zz
II (n=44) 5,3±0,1***, ууу 349,8±33,8*** 7,9±0,5*** 56,9±10,7 1,9±0,1***
III (n=26) 4,1±0,1**, хх 293,0±26,3***, ххх 7,6±1,5 74,2±15,0 1,5±0,3
III I(n=32) 5,2±0,3 389,9±26,3*, z 5,8±0,5*** 80,8±7,6***, z z 1,4±0,2***
II (n=44) 5,7±0,1***, ууу 297,8±30,2*** 6,0±0,3*** 53,0±5,8 1,5±0,1***
III (n=26) 4,8±0,2 310,7±26,0***, х 6,9±1,0* 68,1±11,3 1,5±0,2
IV I(n=32) 6,5±0,3*** 479,6±50,4 10,8±1,1 62,1±9,9 3,2±0,4
II (n=44) 6,0±0,1 ***, у 379,5±45,1**, уу 9,4±0,7***, ууу 48,0±6,3 ууу 2,6±0,2 ууу
III (n=26) 5,4±0,2хх 574,4±49,7 5,5±0,7*, ххх 140,8±20,5**, ххх 1,2±0,1 *, ххх
Примтки:
docmoeipHi статистичт eidMimoomi в групах в nopiemmi зpieHeM до операцй: *p<0,05, **р<0,01, ***р<0,001; eidMiHHocmi мiж групами:
x - p<0,05, хх - р<0,01, ххх - р<0,001 - eiduimmoomi мiж I и III групами, у - p<0,05, уу - р<0,01, ууу - р<0,001 - eiduimmoomi мiж II и III групами, z -p<0,05, zz -р<0,01, zzz -р<0,001 - вiдмiннoomi мiж I и II группами
B II rpyni Ha nepegonepaninHoMy eTani 6yno BuaBneHo 9 KopenaninHux 3B'a3KiB: rnroKo3a - iHcyniH (r=-0,30, p=0,048), ATc. - ATg. (r=0,75, p=0,000), ATc. - TCC (r=0,38, p=0,012), ATg. - TCC (r=0,35, p=0,020), CAT - ^CC (r=0,39, p=0,009), rnroMm - SpO2 (r=0,36, p=0,015), ATc. - SpO2 (r=-0,30, p=0,045), ATg. -SpO2 (r=-0,31, p=0,043), CAT - SpO2 (r=-0,33, p=0,030). 3po3yMini 3B'a3Ku: KopTH3on - K/I (r=0,53, p=0,000), iHcyniH - K/I (r=-0,60, p=0,000), iHcyniH - HOMA (r=0,83, p=0,000), K/I - HOMA (r=-0,56, p=0,000), ATc. -CAT (r=0,92, p=0,000) Ta ATg. - CAT (r=0,95, p=0,000).
B II rpyni Ha TpaßMaTHHHOMy eTani 6yno BuaBne-Ho 5 KopenaninHux 3B'a3KiB. 36epernuca 3B'a3KH: ATc. -ATg. (r=0,86, p=0,000), ATc. - ^CC (r=0,42, p=0,004), ATg. - ^CC (r=0,40, p=0,007), CAT - ^CC (r=0,42, p=0,004); Ta 3'aBHBca hobhh 3B'a3oK: rnroKo3a - KopTH3on (r=0,49, p=0,001). 3po3yMini 3B'a3Ku: rnroKo3a - HOMA (r=0,54, p=0,000), KopTH3on - K/I (r=0,44, p=0,003), iHcyniH - K/I (r=-0,44, p=0,003), iHcyniH - HOMA (r=0,87, p=0,000), K/I - HOMA (r=-0,31, p=0,038), ATc. - CAT (r=0,95, p=0,000) Ta ATg. - CAT (r=0,98, p=0,000).
B II rpyni b KiHni onepanii 3anumunoca 3 3B'a3-kh. 36epernuca 3B'a3Ku: rnroKo3a - KopTH3on (r=0,32, p=0,036) Ta ATc. - ATg. (r=0,74, p=0,000), Ta 3'aBHBca hobhh 3b'_330k: rnroKo3a - SpO2 (r=0,32, p=0,032). 3po-3yMini 3b'^3kh: rnroKo3a - HOMA (r=0,61, p=0,000), KopTH3on - K/I (r=0,81, p=0,000), iHcyniH - K/I (r=-0,33, p=0,029), iHcyniH - HOMA (r=0,88, p=0,000), ATc. -CAT (r=0,90, p=0,000) Ta ATg. - CAT (r=0,96, p=0,000).
B II rpyni Ha 1 n/o go6y 6yno BuaBneHo 10 ko-penaninHux 3B'a3KiB. 36epernuca 3B'a3Ku: rnroKo3a - iHcyniH (r=0,49, p=0,001), ATc. - ATg. (r=0,63, p=0,000), ATc. - ^CC (r=0,50, p=0,001), ATg. - ^CC (r=0,46, p=0,002), CAT - ^CC (r=0,53, p=0,000), ATc. - SpO2 (r=-0,43, p=0,004), CAT - SpO2 (r=-0,31, p=0,043), Tal 3'aBunuca HoBi 3B'a3Ku: BAm - ATg. (r=0,51, p=0,000), BAm - CAT (r=0,45, p=0,002) Ta raroram - ATc. (r=0,35, p=0,022). 3po3yMini 3B'a3Ku: rnroKo3a - HOMA (r= 0,69, p=0,000), Koproon - K/I (r=0,64, p=0,000), iHcyniH -K/I (r=-0,40, p=0,008), iHcyniH - HOMA (r=0,96, p=0,000), K/I - HOMA (r=-0,35, p=0,020), ATc. -CAT (r=0,88, p=0,000) Ta ATg. - CAT (r=0,92, p=0,000).
B III rpyni Ha nepegonepaninHoMy eTani 6yno bh-aBneHo 7 KopenaninHux 3B'a3KiB: BAm - ^CC (r=0,56, p=0,003), Koprnon - ATc. (r=-0,42, p=0,034), ATc. -ATg. (r=0,74, p=0,000), ATc. - ^CC (r=0,52, p=0,006), ATg. - ^CC (r=0,50, p=0,009), CAT - ^CC (r=0,55, p=0,004), HOMA - SpO2 (r=-0,40, p=0,045). 3po3yMi-ni 3B'a3Ku: KopTH3on - K/I (r=0,61, p=0,001), iHcyniH -K/I (r=-0,45, p=0,022), iHcyniH - HOMA (r=0,99, p=0,000), K/I - HOMA (r=-0,41, p=0,035), ATc. -CAT (r=0,92, p=0,000) Ta ATg. - CAT (r=0,94, p=0,000).
B III rpyni Ha TpaBMaruHHoMy eTani 3anumuB-ca 1 3B'a3oK. 36epirca 3B'a3oK ATc. - ATg. (r=0,82, p=0,000). 3po3yMini 3B'a3Ku: rnroKo3a - HOMA (r=0,41, p=0,036), KopTH3on - K/I (r=0,49, p=0,011), iHcyniH -K/I (r=-0,49, p=0,010), iHcyniH - HOMA (r=0,98, p=0,000), K/I - HOMA (r=-0,43, p=0,027), ATc. - CAT (r=0,94, p=0,000) Ta ATg. - CAT (r=0,97, p=0,000).
B III rpyni b KiHni onepanii 3anumuBca 1 3B'a3oK. 36epirca 3B'a3oK ATc. - ATg. (r=0,87, p=0,000). 3po-3yMini 3B'a3Ku: KopTH3on - K/I (r=0,59, p=0,001), iHcyniH - K/I (r=-0,55, p=0,003), iHcyniH - HOMA (r=0,91, p=0,000), K/I - HOMA (r=-0,52, p=0,006), ATc. -CAT (r=0,96, p=0,000) Ta ATg. - CAT (r=0,98, p=0,000).
B III rpyni Ha 1 n/o go6y 6yno BuaBneHo 7 ko-penaninHux 3B'a3KiB. 36epernuca 3B'a3Ku: BAm -^CC (r=0,40, p=0,043) Ta ATc. - ATg. (r=0,70, p=0,000), Ta 3'aBunuca HoBi 3B'a3Ku: BAm - rnroKo3a (r=-0,43, p=0,030), BAm - CAT (r=0,41, p=0,036), rnroMm - iHcyniH (r=-0,43, -p=0,029), KopTH3on - iHcyniH (r=0,47, p=0,016), KopTH3on - HOMA (r=0,39, p=0,049). 3po-3yMini 3b'_33kh: iHcyniH - K/I (r=-0,58, p=0,002), iHcyniH - HOMA (r=0,86, p=0,000), K/I - HOMA (r=-0,67, p=0,000), ATc. - CAT (r=0,90, p=0,000) Ta ATg. -CAT (r=0,94, p=0,000).
6. OßroBopeHHH pe3y^bTaTiB
3 npegcTaBneHux pe3ynbTariB BugHo, ^o piBeHb CAT Ha Bcix eTanax He nepeBH^yBaB BuxigHux 3HaneHb y nanienriB Bcix rpyn. ^o cTocyeTbca ^CC, to Tpe6a BigMiTHTH Ii nigBH^eHHa y nanieHTiB I Ta II rpyn Ha TpaBMaTHHHoMy eTani Ta b KiHni onepanii, ^o Mo^e 6yTH noacHeHo giew agpeHaniHa, skhh gogaBaBca go MicneBoro aHecTeTHKa. y nanieHTiB III rpynu, HaBnaKH, ^CC 3HH®yBanacb Ha II Ta III eTanax, ^o Mo^e 6yTH noB'a3aHo 3 giew npono^ony. B 1 n/o go6y y nanieHTiB III rpynu 6yna TeHgeHnia go TaxiKapgii, HMoBipHo, noB'a3aHa 3 6onboBHM cHHgpoMoM. noKa3HHKH SpO2 6ynu Han6inbm cTa6inbHHMH y nanieHTiB III rpynu, ane b ninoMy, anecTe3ia y nanieHTiB Bcix rpyn 6yna 6e3 o3-HaK rinoKcii
AHani3yMHH gaHi, Mo^na BigMiTHTH, ^o piBeHb MapKepiB cTpecy Ha TpaBMarnHHoMy eTani Ta b KiHni onepanii cBig^HB npo ageKBarHHH HonunenTHBHun 3axucT y nanieHTiB Bcix rpyn, ane b 1 n/o go6y y nanieHTiB I rpynu BigMwanaca rineprniKeMia, a b nanieHTiB III rpynu -TeHgeHnia go rinepKopTH3oneMii. Xona 6ynu KonuBanna piBna iHcyniHy, Ha Bcix eTanax iHcyniHeMia He Buxogu-na 3a Me^i na6opaTopHoi hopmh (13,8±11,2 MKMO/Mn). K/I cniBBigHomeHna Ha eTanax onepanii 6yno MaKcu-ManbHHM y nanieHTiB I rpynu, a b 1 n/o go6y - III rpynu. IHgeKc HOMA Ha eTanax onepanii y nanieHTiB Bcix rpyn 6yB b Me^ax HopMH, i TinbKH b 1 n/o go6y BiH MaB TeH-geHniro go nigBH^eHHa y nanieHTiB I rpynu.
TaKHM hhhom, Bci 3acTocoBani Merogu aHecTe3ii (npoBigHHKoBa, npoBigHHKoBa i3 ceganiero Ta BHyTpim-HboBeHHa) y Monogux nanieHTiB npu TpaBMaronoriHHux oneparuBHux BTpyHannax 6ynu e^eKTHBHUMH Ta go-cTarHiMH, ane xBopi, aKHM 3acTocoByBanacb npoBigHHKoBa anecTe3ia, ogpa3y nepeBogunucb i3 onepaninHoi b npo^inbHe BiggineHna, He noTpe6yBanu MoHiTopuHry b yMoBax Bigginenna anecTe3ionorii i inTencuBnoi Tepanii, Ta Manu MiHiManbHi npoaBH cTpecy b panHboMy nicnao-nepaninHoMy nepiogi. npu BHBneHHi B3aeMo3B'a3Ky Mi® noKa3HHKaMH reMoguHaMiKH, piBHeM 6onro, Ta piBHeM MapKepiB cTpecy cunbHoro KopenaninHoro 3B'a3Ky He bh-aBneHo y nanieHTiB ®ogHoi rpynu.
7. Висновки
1. Проввдникова анестез1я без седацп, проввдни-кова анестез1я Í3 седащею (пропофол) та внутршньо-венна анестез1я (пропофол, фентанш) демонструють гемодинам1чну стабшьшсть при операшях металоос-теосинтезу у молодих пашенпв.
2. Провщникова анестез1я Í3 седашею (пропофол) та внутршньовенна анестез1я (пропофол, фентанш) мають високий р1вень антистресорно! актив-носп при операшях металоостеосинтезу у молодих пащенпв.
Лпература
1. Фесенко, В. С. Бупренорфш i клофелш як компонен-ти блокади нервiв для ортопедо-травматологiчних операцш на нижнш кшщвщ: тривалiсть знеболювання i споживання анальгетикв [Текст] / В. С. Фесенко, В. I. Коломаченко // Вгс-ник морсько! медицини. - 2006. - № 3. - С. 344-348.
2. Кадников, О. Ю. Надключичная блокада при операциях на локтевом суставе у детей [Текст] / О. Ю. Кадников, Л. Н. Морозова, С. М. Степаненко // Анестезиология и реаниматология. - 2011. - №1. - С. 25-26.
3. Коломаченко, В. I. Сенсорний, моторний i сим-патичний компоненти блокади поперекового сплетення в комбшаци з блокадою идничного нерва при операщях на кульшовомусуmобiжурнал[Електроннийресурс]/В.LКоломачен-ко // Журнал «ТРАВМА». - 2013. - T. 14. - № 4. - Режим доступу : http://www.mif-ua.com/archive/article/36819
4. Ейтупс, Ю. Г. Провщникова анестезiя з викорис-танням апарата для пошуку нервових стовбур1в «Stimuplex DIG RC» в ортопедо-травматологiчнiй практицi [Текст] / Ю. Г. Ейтутiс, М. О. Андреева, В. В. Карась, Р. О. Бабочкш, О. Г. Легенький, £. В. Ткачук // Медицина транспорту Укра-!ни. - 2013. - № 3. - С. 58-63.
5. Строкань, А. М. Периферична репонарна анестезiя [Текст] / А. М. Строкань, I. П. Шлапак. - К., 2014. - 143 с.
6. Бишовець, С. М. Стан гемодинамжи та ппкеми при тотальнш iнтравенознiй анестезп в абдомшальнш х1рургй [Текст] / С. М. Бишовець, В. М. Орел, К. В. Гаевський // Бшь, знеболювання i штенсивна тератя. - 2013. - № 2. - С. 58-63.
7. Рафмелл, Д. П. Регионарная анестезия: самое необходимое в анестезиологии [Текст] / Д. П. Рафмелл, Д. М. Нил, К. М. Вискоуми; пер. с англ.; под общ. ред. А. П. Зильбера, В. В. Мальцева. - М.: МЕДпресс-информ, 2007. - 272 с.
8. Любошевский, П. А. Хирургический стресс-ответ при абдоминальных операциях высокой травматичности и возможности его анестезиологической коррекции [Текст]: автореф. дис. ... д-р мед. наук: «Анестезиология и реаниматология» / П. А. Любошевский. - М., 2012. - 42 с.
9. Скороплет, О. И. Сравнение антистрессорных свойств разных способов проведения общей анестезии с искусственной вентиляцией легких у больных молодого возраста, прооперированных по поводу челюстно-лицевой патологи [Текст] / О. И. Скороплет, М. А. Георгиянц // Бшь, знеболювання i штенсивна тератя. - 2013. - № 1. - С. 23-28.
10. Reis, F. M. Изменения пролактина и глюкозы в плазме, индуцированные хирургическим стрессом: единая или двойственная реакция? Мини-обзор (Перевод и обработка В. Фесенко) [Текст] / F. M. Reis, A. Ribeiro-de-Ol-iveira, Jr. L. Machado, R. M. Guerra, A. M. Reis, C. C. Coimb-
ra // Медицина неотложных состояний. - 2008. - Вып 5. -№ 18. - С. 108-114.
11. Поллард, Б. Дж. Руководство по клинической анестезиологии [Текст] / под ред. Б. Дж. Полларда; пер. с англ.; под общ. ред. Л. В. Колотилова, В. В. Мальцева. - М.: МЕД-пресс-информ, 2006. - 912 с.
12. Багаев, В. Г. Сравнительная оценка антистрессор-ной активности ксенона и севофлурана при плановых анестезиях у детей [Текст] / В. Г. Багаев, В. Г. Амчеславский, Д. И. Леонов // Анестезиология и реаниматология. - 2013. -№ 1. - С. 7-10.
13. Шиганова, А. М. Оценка адекватности анестезии и выраженности стрессорного ответа при резекциях печени [Текст] / А. М. Шиганова, М. А. Выжигина, К. А. Бунятян, Л. И. Винницкий, Л. О. Самохина, А. С. Головкин, О. В. Балаян, Л. А. Юрьева // Анестезиология и реаниматология. -2013. - № 5. - С. 15-19.
14. Смирнова, Л. М. Органопротективность регионарной анестезии и антиноцицептивного внутривенного наркоза [Текст] / Л. М. Смирнова // Бшь, знеболювання i ш-тенсивна тератя. - 2012. - № 1. - С. 58-63.
15. Bodenham, A. R. General anaesthesia vs local anaesthesia: an ongoing story [Electronic resource] / A. R. Bodenham, S. J. Howell // British Journal ofAnaesthesia. - 2009. - Vol. 103, Issue 6. -Р. 785-789. - Available at: http://connection.ebscohost. com/c/editorials/47432030/general-anaesthesia-vs-local-anaes-thesia-ongoing-story
16. Балыкова, Е. В. Состояние центральной гемодинамики при различных видах анестезии при лапароскопических операциях по поводу рака толстой кишки у пожилых больных [Текст] / Е. В. Балыкова, Э. А. Хачатурова, Г. Н. Селова // Анестезиология и реаниматология. - 2012. -№ 2. - С. 19-22.
17. Гомон, М. Л. Ошгапзащя анестезюлопчного зао безпечення оперативних втручань в абдомшальнш хiрургii [Текст] / М. Л. Гомон // Бшь, знеболювання i штенсивна тератя. - 2013. - № 2д. - С. 108-111.
18. Лизогуб, М. В. Вибiр анестезп при оперативних втручаннях на поперековому ввддш хребта [Текст] / М. В. Лизогуб, Т. О. Архiпова, Г. С. Орлов // Бшь, знеболювання i штенсивна терашя. - 2013. - № 2д. - С. 284-286.
19. O'Donnell, B. D. Ultrasound-guided axillary brachial plexus block with 20 milliliters local anesthetic mixture versus general anesthesia for upper limb trauma surgery: an observer-blinded, prospective, randomized, controlled trial [Electronic resource] / B. D. O'Donnell, H. Ryan, O. O'Sul-livan, G. Iohom // Anesth Analg. - 2009. - Vol. 109, Issue 1. -Р. 279-283. - Available at: http://www.druglib.com/abstract/od/ odonnell-bd_anesth-analg_20090700.html
20. Wu, J. J. Regional Anesthesia in Trauma Medicine [Electronic resource] / J. J. Wu, L. Lollo, A. Grabinsky // Anesthesiology Research and Practice. - 2011. Vol. 2011. - P. 7. - Available at: http://www.hindawi.com/journals/arp/2011/713281/
21. Tawfic, Q. A. Prevention of Intra-operative Cerebral Ischemia during Carotid Endarterectomy, Loco-regional versus General Anesthesia [Electronic resource] / Q. A. Tawfic, M. Al-Ismaili, M. A. Ahmed // Oman Medical Journal. - 2012. -Vol. 27, Issue 3. - Р. 254-255. - Available at: http://www.omjour-nal.org/ fultext_PDF.aspx?DetailsID=249&type=pdf&pdf=imag-es/249_M_Deatials_Pdf_.pdf
22. Mannion, S. Regional anaesthesia for upper limb trauma: a review [Electronic resource] / S. Mannion // Jurnalul Roman de Anestezie Terapie Intensiva. - 2013. - Vol. 20, Issue 1. - P. 4959. - Available at: http://www.jurnalul-anestezie.ro/2013/1/9.pdf
References
1. Fesenko, V. S., Kolomachenko V., I. (2006). Buprenor-phine and clonidine as components of nerve blockade for orthopedic and trauma operations on the lower limbs: the duration of anesthesia and analgesics consumption. Journal of Maritime Medicine, 3, 344-348.
2. Kadnikov, O. Yu, Morozova, L. N, Stepanenko, S. M. (2011). Supraclavicular blockade during operations on the elbow in children. Anesthesiology and Intensive Care, 1, 25-26.
3. Kolomachenko, V. I. (2013). Sensory, motor and sympathetic blockade components lumbar plexus blockade combined with sciatic nerve during surgery on the hip joint magazine, 14 (4). - Available at: http://www.mif-ua.com/archive/article/36819
4. Eytutis, J. G., Andreeva, M. O., Karas, V. V., Bab-ochkin, R. O., Legenkiy O. G., Tkachuk, E. V. (2013). Anesthesia using the device to search for the nerve trunks «Stimuplex DIG RC» in orthopedic and trauma practice. Medical transport Ukraine, 3, 58-63.
5. Strokan, A. M., Shlapak, I. P. (2014). Peripheral regional anesthesia. Kyiv, Ukraine, 143.
6. Bishovets, S. N., Orel, V. N., Gajevskiy, K. V. (2013). Hemodynamics and glycaemia during total intravenous anesthesia in abdominal surgery. Bil, znebolyuvannya i intensivna terapiya, 2, 58-63.
7. Rafmell, D. P., Neal, D. M., Viskoumi, K. M., Zil-ber, A. P., Maltsev, V. V. (2007). Regional anesthesia: the most necessary in anesthesiology. Moscow: MEDpress-inform, 272.
8. Lyuboshevsky, P. A. (2012). Surgical stress response in abdominal operations of high trauma and the possibility of anesthetic correction. Anesthesiology and Intensive Care. Moscow, 42.
9. Skoroplet, O. I., Georgiyants, M. A. (2013). Compare antistress properties of different methods of general anesthesia with mechanical ventilation in young patients operated for maxillofacial pathology. Bil, znebolyuvannya intensivna terapiya i, 1, 23-28.
10. Reis, F. M., Ribeiro-de-Oliveira, A. Jr., Machado, L., Guerra, R. M., Reis, A. M., Coimbra, C. C. (2008). Changes in prolactin and plasma glucose induced by surgical stress single or dual reaction? Mini-Review (Translation and processing Fesenko). Medical emergency conditions, 5 (18), 108-114.
11. Pollard, B. J., Kolotilova, L. V., Mal'ceva, V. V. (2006). Manual of Clinical Anesthesiology. Moscow: MED-press-inform, 912.
12. Bagaev, V. G., Amcheslavsky, V.G., Leonov, D. I. (2013). Xenon and sevoflurane antistress activity comparative assessment during elective anesthesia in pediatric patients. Anesthesiology and resuscitation, 1, 7-10.
13. Shiganova, A. M., Vyzhigina, M.A., Bunyatyan, K.A., Vinnitskiy, L. I., Samokhina, L. O., Golovkin, A. S., Balayan, O. V., Yurieva, L. A. (2013). Assessment of anesthesia sufficiency and stress response during liver resections. Anesthesiology and resuscitation, 5, 15-19.
14. Smirnova, L. M. (2012). Organ protection of regional anesthesia and antinociceptive intravenous anesthesia. Bil, znebolyuvannya i intensivna terapiya, 1, 58-63.
15. Bodenham, A.R., Howell, S.J. (2009). General anaesthesia vs local anaesthesia: an ongoing story, 103 (6), 785-789. - Available at:http://connection.ebscohost.com/c/edi-torials/47432030/general-anaesthesia-vs-local-anaesthesia-on-going-story
16. Balykova, E. V., Hachaturova, E. A., Selova, G. N. (2012). Status of central hemodynamics in patients with different types of anesthesia during laparoscopic operations about colon cancer in eldery patients. Anesthesiology and resuscitation, 2, 19-22.
17. Gomon, M. L. (2013). Optimization of anesthetic management of surgical interventions in abdominal surgery. Bil, znebolyuvannya i intensivna terapiya, 2d, 108-111.
18. Lyzogub, M. V., Arhipova, T. O., Orlov, G. S. (2013). Choosing of anesthesia for lumbar spine surgery. Bil, znebolyu-vannya i intensivna terapiya, 2d, 284-286.
19. O'Donnell, B. D., Ryan, H., O'Sullivan, O., Iohom, G. (2009). Ultrasound-guided axillary brachial plexus block with 20 milliliters local anesthetic mixture versus general anesthesia for upper limb trauma surgery: an observer-blinded, prospective, randomized, controlled trial, 109 (1), 279-283. - Available at: http://www.druglib.com/abstract/od/odonnell-bd_anesth-an-alg_20090700.html
20. Wu, J. J., Lollo, L., Grabinsky, A. (2011). Regional Anesthesia in Trauma Medicine, 2011, 7. - Available at: http:// www.hindawi.com/journals/arp/2011/713281/
21. Tawfic, Q. A., Al-Ismaili, M., Ahmed, M. A. (2012). Prevention of Intra-operative Cerebral Ischemia during Carotid Endarterectomy, Loco-regional versus General Anesthesia, 27 (3), 254-255. - Available at: http://www.omjournal.org/ fultext_PDF.aspx?DetailsID=249&type=pdf&pdf=imag-es/249_M_Deatials_Pdf_.pdf
22. Mannion, S. (2013). Regional anaesthesia for upper limb trauma: a review, 20 (1), 49-59. - Available at: http://www. jurnalul-anestezie.ro/2013/1/9.pdf
Дата надходження рукопису 15.06.2015
Богуславська Наталiя МиколаТвна, лтар-анестезюлог, вщдшення анестезюлогп та штенсивно1 терапп, Харшвська обласна клшчна травматолопчна лтарня, вул. Салпвське шосе, 266, м. Харшв, Укра1на, 61176 E-mail: nata-anest-78@ukr.net
Георпянц Марше Акошвна, доктор медичних наук, професор, кафедра дитячо1 анестезюлогп та штен-сивно1 терапп, Харшвська медична акадeмiя шслядипломно1 освгги, вул. Корчапнщв, 58, м. Харшв, Укра-1на, 61176
E-mail:eniram@bigmir. net
