CC BY
18
7. Dhara, S. S.; Riley, R. (Ed.) (2011). Jet Ventilation and Anaesthesia - A practical guide to understanding jet ventilation and its current applications in clinical anaesthetic practice Australasian Anaesthesia 2011.Invited papers and selected continuing education lectures, 79-92.
8. Hunsaker, D. H. (1994). Anesthesia for microlaryngeal surgery: the case for subglottic ventilation. Laryngoscope, 104 (8 Pt 2 suppl 65), 1-30.
9. Kalezic, N. et al. (2013). Subglottic high frequency jet ventilation in management of bilateral vocal fold paralysis: A case report. HealthMed, 7 (4), 1262.
10. Samarütel, J. (2011). 20 Years of Experience with Normofrequent subglottic/intratracheal Jet Ventilation. Joined Papers on Jet Ventilation, Edited by Baer GA. Tampere, Tampere University Press, 43-44.
11. Davies, J. M. et al. (2009). The Hunsaker Mon-Jet tube with jet ventilation is effective for microlaryngeal surgery. Canadian Journal of Anesthesia/Journal canadien d'anesthésie, 56 (4), 284-290. doi: 10.1007/s12630-009-9057-2
12. Hu, A. et. al. (2012). Hunsaker Mon-Jet tube ventilation: a 15-year experience. Laryngoscope, 122 (10), 2234-2239. doi: 10.1002/lary.23491
Дата надходження рукопису 16.01.2015
Дубров Сергш Олександрович, доктор медичних наук, професор, кафедра анестезюлогп та штенсивно! терапп, Нацюнальний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця, пров. Лабораторний, 14-20, м. Ки!в, Укра!на, 01133
E-mail: sergii.dubrov@gmail.com
Покришень Денис Олегович, лшар-анестезюлог, вщдшення анестезюлогп, ДУ «1нститут отоларингологи iM. проф. О. С. Коломшченка НАМН Укра!ни», вул. Зоолопчна, 3, м. Ки!в, Укра!на, 03057 E-mail: denpdoden@yahoo.com
УДК 618.131/.138-007.43/.44-036.87-092-07-089-036.83 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.37474
ВИБ1Р ГОРМОНАЛЬНО! КОНТРАЦЕПЦП у Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ 1НФ1КОВАНИХ В1РУСОМ ПАП1ЛОМИ ЛЮДИНИ
© Т. Р. Стрельцова, Д. А. Хасхачих, Т. В Демченко
Проведет до^дження, щодо вибору гормональное контрацепцИ у жток репродуктивного eiKy, тфжо-ваних вiрусом папшоми людини (ВПЛ) та nатологieю шийки матки. Результати до^джень показали, що зниження K^m^i естрогенових рецепторiв у нормальному ептели необхiдно розглядати як предиктор розвитку передракових проце^в шийки матки у ВПЛ-тфтованих жток з nатологieю шийки матки. Використання мкродозованих оральних контрацептивiв зi вмiстом етинiлестрадiолу 15-20 мкг, можна рекомендувати як оптимальний метод гормонально'1 контрацепцИ
Ключовi слова: вiрус папшоми людини, гормональна контрацеп^я, комбтоваш оральш контрацептиви
Aim and Methods. To address the issue of selection of hormonal contraception in women of reproductive age who are infected with human papilloma virus (HPV) were carried out immunohistochemical studies of the tissues of the cervix to determine the level of estrogen (ER) and progesterone receptor (PR) and their ratio at 120 women diagnosed with HPV-high risk types (16,18, 32,33 types) and 120 healthy women who is OK with different content of ethinyl estradiol. Results and conclusions. The results .showed that the use of ultra-low-dose oral contraceptives containing 15-20 mcg of ethinyl estradiol can be recommended as the optimal method of hormonal contraception in women of reproductive age who are infected with human papilloma virus (HPV) Keywords: human papilloma virus, hormonal contraception, combined oral contraceptives
1. Вступ
Враховуючи широке застосування оральних Kompa^nraBÎB (ОК) серед жшок репродуктивного вшу та значне розповсюдження вiрусу пашломи людини, актуальним залишаеться питання вибору ком-бшованих ОК у жшок з патолопею шийки матки та ВПЛ-шфекщею.
2. Постановка проблеми
Незважаючи на наявнють розроблених засобiв профшактики раку шийки матки, ця патолопя займае
одне з перших мюць серед онкозахворювань у жшок репродуктивного вшу. Враховуючи широке застосування комбшованих ОК, необхвдно визначити най-бшьш рацюнальш види гормонально1 контрацепцп для жшок, що шфшоваш ВПЛ з урахуванням стану епiтелiального шару шийки матки та iмунологiчного гомеостазу.
3. Лггературний огляд
В останш роки в Украш, значно виросло число жшок, яш застосовують комбшоваш оральш контра-
цептиви (КОК). Це обумовлено !х високою контра-цептивною ефектившстю та лшувальними неконтра-цептивними властивостями цих препаралв. Водночас, враховуючи сучасш сощальт реали, спостертаеться значне поширення ВПЛ серед жшок репродуктивного вшу та зростання передракових процеав на шийц матки [1, 2]. Отже, все бшьша частка ж1нок з ВПЛ-шфекщею використовуе р!зш види гормонально! кон-трацепци [2, 3]. Добре вщомо, що статев1 стеро!ди вщграють виключно важливу роль у розвитку неопла-стичних процеав в чутливих тканинах до яких також вщноситься 1 ештелш шийки матки. Незважаючи на сучасш дослщження, серед науковщв немае одностай-ного погляду на вплив ОК на розвиток передракових процеав та раку шийки матки [1, 2].
Проведена значна шльшсть дослщжень, що присвячена вивченню впливу ОК на стан ештелш шийки матки, шхви 1 особливосп мюцево! та загаль-но! !мунно! вщповщ [4, 5]. Бшьшють дослщнишв кон-статують наявшсть гшерплази ештелш шийки матки та зниження тсцево! та загально! !мунно! вщповщ [6]. Наведет результати були отримаш при застосу-ванш ОК з досить, високими дозами етшшестрадюлу (35-50 мкг) 1 гестагенами також у досить високих дозах. Кр1м того, деяк1 автори не виявили негативного впливу ОК на канцерогенез та !муштет [6].
4. Дослщження методiв гормонально"! контрацепцп
Дослщження виконувалось впродовж 20102014 рошв на баз! центру патологи шийки матки КЗ «ДМКЛ № 9» ДОР» м. Дшпропетровськ.
1з дослщження були вилучеш: ж1нки, у яких були протипоказання щодо застосування, або алер-гшш реакцп на один з компоненпв комбшованих ОК; ж1нки, як планували ваптшсть або мали лактацш; ж1нки, як1 часто мшяють статевого партнера; жшки з дисплаз1ею другого та третього ступеня або раком шийки матки; жшки, яким заплановано х!рурпчне л1кування.
Контрольну групу (К) склали 30 здорових ж1нок не шфшованих ВПЛ, яш не отримували гормональну контрацепцш.
Дослщжувану групу (А) склали 120 жшок з д1агностованою ВПЛ-шфекщею високоонкогенних тишв (16,18, 32,33 типи), розподш на групи проводив-ся за методом просто! рандом1зацп за пошформованим узгодженням. Сформована група 1А - 30 ж1нок, яш не застосовували комбшоваш ОК, 11А група - 30 ж1нок, яш використовували монофазш низькодозоваш комбь новаш ОК з вмютом етиншестрадюлу 30 мкг та 150 мкг дезогестрелу; 111А група - 30 жшок з, як1 приймали мь кродозоваш комбшоваш ОК з вмютом етиншестрадю-лу 15-20 мкг та 150 мкг дезогестрелу.
Уа ж1нки, яш приймали участь у дослщжен-ш, використовували комбшоваш ОК у стандартному режим! (21 день прийому КОК та 7 дшв - перерва). Уа дослщження проводились зпдно дшчим наказам МОЗ Укра!ни. Усш пащенткам проводилось гшеколо-пчне обстеження, проста та розширена кольпоскоп1я,
цитолопчне дослщження за методом Паппаншолау, пстолопчне, 1мунопстох1м1чне дослщження тканин з визначенням р1вня естрогенових рецептор1в (ER) та прогестеронових рецептор1в (PR), гормональш досль дження та дослщження !мунного статусу.
5. Апробащя результатiв дослiдження.
За вшом ж1нки у контрольнш та дослщжува-них групах були розподшеш майже однаково. Статеве життя у вгщ до 16 рок1в почали 34,3 % жшок з пато-лопею шийки матки, ввд 16 до 20 - 56,5 % 1 67,5 %, понад 20 рошв - усього 9,2 % в основних групах, 16,7 % - у першш контрольнш груш та 17,5 % у груш 1А. За перюд сексуально! активност1 одного статевого партнера мали 45,9 % жшок з ВПЛ 1 67,5 % здорових жшок, на трьох та бшьше вказали 38,6 % !з основних груп та 17,5 % !з контрольних груп.
Серед перенесених пнеколопчних захворювань переважали запальш захворювання шийки матки та шхви. Звертае на себе увагу велика частота цервшаль-но! 1нтраеп1тел1ально! неоплазп шийки матки та д1а-гностика високоонкогенних тишв ВПЛ у жшок до-слщжуваних груп.
Групи обстежених жшок практично не в1др1з-нялися за частотою контамшаци збудниками гешталь-них шфекцш, що зумовлено розподшом за допомогою рандом!заци. У вах обстежених групах в1дм1чався приблизно однаковий мшробний пейзаж, який набли-жався до нормального.
Таким чином, жшки обстежених груп практично не в1др1знялися за частотою р1зномаштно! соматич-но! та пнеколопчно! патологи, вшэм, наявшстю пору-шень менструально! функци та шшими параметрами, що дозволило адекватно оцшити результати дослщ-ження, виключивши можливий вплив незапланованих фактор1в.
При дослщжент рецепторного апарату у бюп-татах шийки матки встановлеш особливосп сшввщно-шення естрогенових (ER) та прогестеронових рецеп-тор1в (РЯ) в залежносп вщ застосування р1зних видав комбшованих оральних контрацептив1в (табл. 1).
Враховуючи естрогензалежшсть ештелш ший-ки матки, висока частота виявлення естрогенових рецептор1в ввдшчалась у бюптатах неушкодженого ештелш та при фонових процесах на шийш матки. Значне зниження естрогенових рецептор1в було д1а-гностовано у б1оптатах тканин шийки матки, яш ура-жен! ВПЛ, що пов'язано з !нтеграц!ею в!русно! ДНК у геном клггани та порушенням експрес!! рецепторних б!лк1в (табл. 1). Звернуло на себе увагу зниження шль-кост! ЕЯ п!сля тривалого прийому високо дозованих ОК. Шсля прийому мшродозованих комб!нованих ОК, навпаки, в!дбувалося п!двищення частоти виявлення ЕЯ, що е результатом мшмального впливу на гормо-нальний фон ще! групи препарат!в.
Ступ!нь важкост! цервшально! !нтраеп!тел!аль-но! неоплаз!!' напряму корелюе з к!льк1стю ЕЯ. Для визначення прогресування диспластичних ушкоджень цервшального еп!тел!ю проведено досл!дження експрес!! ЕЯ та РЯ у обстежених жшок.
Примтка: * - вiдмiннiсть до та тсля спостереження вiрогiдна, при р<0,05
** - вiдмiннiсть вiрогiдна при порiвняннi з групою контролю, при р<0,05
Таблиця 1
Результата дослщження естрогенових та прогестеронових pe^rnopiB в епггели шийки матки у пашенток, що
приймали ОК
Показники Контроль 1А (п=30) 11А (11=30) IIIA (11=30)
До Шсля До Шсля До Шсля
Дисплазiя, абс. ч. (%) - 9 (30,0) 10 (33,3) 10 (33,3) 12 (40,0) 11 (36,7) 4 (13,3)
ER в ештели з ознаками дисплазп (%) - 11,1 20,0** 20,0 25,0** 18,2 50,0*
PR в ештелп з ознаками дисплазп абс. ч.,(%) - 9 (30,0) 9 (30,0) 9 (30,0) 10** (33,3) 11 (36,7) 2* (6,7)
PR у незмшеному епггели, абс. ч. (%) 2,9 3 (10,0) 4 (13,3) 4 (13,3) 3 (10,0) 6 (20,0) 1* (3,3)
PR в ештелп з ознаками дисплазп (%) - 100 90,0** 90,0 83,3** 100 50,0*
PR у незмшеному ештелп (%) 4,1 10,0 13,3** 13,3 10,0** 20,0 3,3*
ER/PR в епггелй з ознаками дисплазй' - 0,11 0,22 0,22 0,3 0,18 1,0*
Ввдношення ER/PR в незмiненому ештелп 31,0 9,33 6,5** 6,75 8,0 4,33 29,0*
Як показано у табл. 1, частота виявлення PR у фолiкулярнiй фазi менструального циклу у здоровому ештелш шийки матки та при фонових процесах не перевищувала 20 %. Стад звернути увагу на вiро-гiдне зниження кiлькостi PR у клiтинах незмiненого епiтелiю шийки матки серед жшок, яш тривало засто-совували мiкродозованi комбiнованi ОК (III клiнiчна група), на ввдшну вiд ж1нок iз решти обстежених груп, що також наближаеться до фiзiологiчних значень. В ураженнях цервтального епiтелiю, зумовлених дiею ВПЛ, навпаки, майже у всiх випадках виявлялися PR, причому !х к1льк1сть майже не зменшувалася пiсля за-стосування ОК, за виключенням III групи, де вщбуло-ся вiрогiдне зниження кшькосп PR (р<0,05), що, мож-ливо обумовлено мiнiмальним впливом екзогенних естрогешв на експресiю PR.
Одшею з важливiших характеристик впливу статевих стеро!дних гормонiв на епiтелiй шийки матки е вщношення ER/PR. Вiдношення ER/PR до при-значення комбiнованих ОК у здорових тканинах та при фонових процесах шийки матки не перевищува-ло 10 (табл. 1). Шсля застосування комбшованих ОК вiдмiчалася тенденцiя до його збшьшення, що говорить про тдвищення естрогенного впливу на ештелш. Найбшьш вираженi змiни зафжсоваш у ж1нок 111А групи, де шсля застосування комбшованих ОК ввдношення ER/PR збiльшилося з 4,3±1,5 до 29,4±2,1, що е статистично вiрогiдним (р<0,05). Отриманi данi ввдображають позитивний вплив на стан шийки матки мшродозованих ОК.
При обчислюванш ввдношення ER/PR у ВПЛ-iндукованих процесах ештелш шийки матки спостерь галися низьк1 значення ER/PR за рахунок досить високо!
частоти знаходження PR у цих тканинах. Шсля застосування комбшованих ОК ввдношення ER/PR у папiломах неможливо було обчислити, оск1льки ввдбувалася елiмi-нацiя папшом наприкiнцi дослвдження.
Вiдношення ER/PR у диспластично змшеному ештели мало помiрну тенденцш до збiльшення пiд впливом комбшованих ОК, особливо у жшок, котрi отримували мiкродозованi препарати (III група), у яких ER/PR збшьшилося з 0,18 до 1 (р<0,05). Отже, комбiнованi ОК здатнi змшювати к1льк1сть ER i PR та ER/PR у цервiкальному епггели. Найб№шу здатнiсть до впливу на ER та PR мають мiкродозованi комбшо-ванi ОК.
При проведеннi загальногокореляцшного аналiзу було виявлено ряд важливих закономiрностей. Частота виявлення ER у нормальному епггели негативно коре-лювала з наявнiстю дисплазп у майбутньому (К=-0,83, р<0,05), що може розглядатись як важливий про-гностичний маркер розвитку передракових процесiв шийки матки у ВПЛ-шфшэваних ж1нок. Вiдповiдно, величина ER/PR негативно корелювала з наявнiстю дисплази (г=-0,55, р<0,05). Частота виявлення PR мала сильний позитивний кореляцшний зв'язок з наявшстю передракових процесiв шийки матки (г=0,59, р<0,05).
Отже, були знайдеш сильнi негативнi кореля-цiйнi зв'язки мiж частотою виявлення ER у нормальному ештели з наявшстю дисплазп у майбутньому, а також сильний позитивний кореляцшний зв'язок мiж частотою виявлення PR та наявшстю дисплазп шийки матки, що вказуе на едшсть процеав у iмун-нiй та ендокриннiй системах при взаемодп людського органiзму з ВПЛ. Впровадження iмуногiстохiмiчних дослiджень експресп стеро!дних рецепторiв у еш-
телп шийки матки дозволить надшно прогнозувати iмовiрнiсть прогресування клiтин, уражених ВПЛ-ш-фекцieю, у дисплазiю та рак шийки матки.
6. Висновки
Застосування мжродозованих оральних контра-цептивiв зi вмiстом етинiлестрадiолу 15-20 мкг, за-безпечують збереження нормального ввдношення екс-пресп ER/PR, завдяки мшмального впливу на iмунну систему, зберпаючи фiзiологiчнi процеси етшнаци поверхневих шарiв (не вiдрiзняються ввд ж1нок, що не використовують гормональну контрацепцш), що призводить до зменшення частоти дисплазп епiтелiю шийки матки.
Таким чином, використання мжродозованих оральних контрацептивiв зi вмiстом етиншестрадюлу 15-20 мкг, можна рекомендувати як оптимальний метод гормонально! контрацепци у ж1нок репродуктивного в^ iнфiкованих вiрусом папiломи людини.
Л^ература
1. Серов, В. Н. Гинекологическая эндокринология [Текст] / В. Н. Серов, В. Н. Прилепская, Т. В. Овсянникова. -М.: МЕДпресс-информ, 2006. - 528 с.
2. Планування им'! [Текст] / тд ред. Н. Я. Жилки, I. Б. Вовк. - К.: Наука, 2006. - 536 с.
3. Сенчук, Ф. Я. Контрацепция (возможности и опасности) [Текст] / Ф. Я. Сенчук, Б. М. Венцковский, И. Б. Вовк, И. А. Доскоч. - М.: МЕДпресс-информ, 2005. - 224 с.
4. Сметник, В. П. Неоперативная гинекология [Текст] / В. П. Сметник, Л. Г. Тимулович. - М.: МИА, 1997. - 591 с.
5. Шипицына, Е. В. Применение теста Фемо-флор для оценки микробиоценоза влагалища [Текст] / Е. В. Шипицына, З. М. Мартикайнен, Н. Е. Воробьева // Журн. акушерства и женских болезней. - 2009. - № 3. -С. 44-50.
6. Santin, A. D. HPV 16/18 E7-pulsed dendritic cell vaccination in cervical cancer patients with recurrent disease to standard treatment modalities [Text] / A. D. Santin // Gynecologic Oncology. - 2006. - Vol. 100, Issue 3. - P. 469-478. doi: 10.1016/j.ygyno.2005.09.040
References
1. Serov, V. N. (2006). Gynecologycheskay endo-crinologya [Gynaecological endocrinology]. MEDpress-inform, 528.
2. Gilka, N. Ya. (Ed.) (2006). Planuvany cimii [ Family planning]. Kiev: Nauka, 536.
3. Senchuk, F. Ya., Venckovskiy, B. M., Vovk, I. B., Doscoch, I. A. (2005). Kontracepcia (vozmognosti i opasnosti) [Contraception (opportunities and threats)]. Moskow, Russia: MEDpress-inform, 224.
4. Smetnik, V. P., Timulovich, L. G. (1997). Neopera-tivnaya gynekologya [Non-operative gynecology]. Moskow, Russia: MIA, 591.
5. Shipicina, E. V., Martikainen, N. E., Vorobe'va, N. E. (2009). Primenenie testa Femaflor dlya ocenki mikrobiocenosa vlagalisha [The application of the test Femaflor for the evaluation of vaginal microbiocenosis]. Journal Obstetrics and women's diseases, 3, 44-50.
6. Santin, A. D. (2006). HPV 16/18 E7-pulsed dendritic cell vaccination in cervical cancer patients with recurrent disease to standard treatment modalitie. Gynecologic Oncology, 100 (3), 469-478. doi: 10.1016/j.ygyno.2005.09.040
Рекомендовано до публгкацИ: д-р мед. наук, професором Потаповим В. О.
Дата надходженнярукопису 12.01.2015
Стрельцова Тетяна Ромашвна, кандидат медичних наук, асистент, кафедра акушерства i пнекологи, Дер-жавний заклад «Дншропетровска медична академш МОЗ Украши», вул. Дзержинського, 9, м. Дшпропе-тровськ, Украша, 49044
Хасхачих Дмитро Анатолшович, кандидат медичних наук, асистент, кафедра акушерства i пнекологи, Державний заклад «Дшпропетровска медична академш МОЗ Украши», вул. Дзержинського, 9, м. Дшпро-петровськ, Украша, 49044 E-mail: doc-dhas@yandex.ru
УДК 577:[616-018.2:616-092] DOI: 10.15587/2313-8416.2015.37581
РОЛЬ ОБМЕННЫХ ПРОЦЕССОВ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ В РАЗВИТИИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ РАЗНОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ В ЖЕЛУДКЕ
© С. Б. Павлов
Соединительная ткань существенным образом вовлечена в патологические процессы в желудке. При поверхностном воспалении процессы синтеза и деградации коллагена находятся в некотором равновесии, а увеличение интенсивности патологического процесса приводит к нарушению этого равновесия. Содержание свободного и пептидно-связанного оксипролина в сыворотке крови и содержание раково-эмбриональ-ного антигена повышаются с увеличением тяжести патологического процесса в желудке Ключевые слова: соединительная ткань, метаболизм, деградация, биосинтез, коллаген, оксипролин, желудок, тяжесть патологического процесса
