CC BY
23КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 618.146:616.9
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1450532
А . О. Пацков
ПОРГОНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З КОЛЬПОСКОП1ЧНИХ ТА ЦИТОЛОГ1ЧНИХ ДАНИХ ПАЦ1СНТОК З Ф1З1ОЛОГ1ЧНОЮ ЕКТОПКТО ШИЙКИ МАТКИ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д 1НФ1КУВАННЯ В1РУСОМ ПАП1ЛОМИ ЛЮДИНИ
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
Summary. Patskov A. O. COMPARATIVE ANALYSIS OF COLPOSCOPIC AND CYTOLOGICAL DATA OF PATIENTS WITH PHYSIOLOGICAL ECTOPY OF CERVIX UTERI WHEN INFECTED BY THE HUMAN PAPILLUM VIRUS. - Odessa National Medical University; e-mail: nymba. od@gmail. com. The article compares colposcopic and cytological data of patients with physiological ectopia of the cervix depending on the presence of infection with the human papillomavirus. It has been proved that the infection of human papillomavirus with high carcinogenic risk in physiological ectopy in young women can lead to intraepithelial lesions of varying severity and abnormal colposcopic patterns, which indicates a slowing down and violation of the processes of physiological benign metaplasia and normal epithelization of the cervix.
Key words: physiological ectopy of cervix uteri, human papillomavirus, low-oncogenic genotype, highly-oncogenic genotype, colposcopy, cytology.
Реферат. Пацков А. А. СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ КОЛЬПОСКОПИ-ЧЕСКИХ И ЦИТОЛОГИЧЕСКИХ ДАННЫХ ПАЦИЕНТОК С ФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ ЭКТОПИЕЙ ШЕЙКИ МАТКИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИНФИЦИРОВАНИЯ ВИРУСОМ ПАПИЛЛОМЫ ЧЕЛОВЕКА. В статье проведен сравнительный анализ кольпоскопических и цитологических данных пациенток с физиологической эктопией шейки матки в зависимости от наличия инфицирования вирусом папилломы человека. Доказано, что инфицирование вирусом папилломы человека высокого канцерогенного риска при физиологической эктопии у молодых женщин может приводить к интраэпителиальным поражениям различной степени тяжести и аномальным кольпоскопическим картинам, что свидетельствует о замедлении и нарушении процессов физиологической доброкачественной метаплазии и нормальной эпителизации шейки матки.
Ключевые слова: физиологическая эктопия шейки матки, вирус папилломы человека, низкоонкогенный генотип, высокоонкогенный генотип, кольпоскопия, цитология.
Реферат. Пацков А. О. ПОРГОНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З КОЛЬПОСКОП1ЧНИХ ТА ЦИТОЛОГ1ЧНИХ ДАНИХ ПАЦ1СНТОК З Ф1З1ОЛОГ1ЧНОЮ ЕКТОШеЮ ШИЙКИ МАТКИ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д 1НФ1КУВАННЯ В1РУСОМ ПАП1ЛОМИ ЛЮДИНИ. У
статп проведений порiвняльний аналiз кольпоскотчних та цитолопчних даних пащенток з фiзiологiчною ектотею шийки матки в залежносп вщ наявносп шфжування вiрyсом папшоми людини. Доведено, що шфжування вiрyсом папшоми людини високого канцерогенного ризику при фiзiологiчнiй ектопп у молодих жшок може приводити до iнтраепiтелiальних уражень рiзного ступеня тяжкосл i аномальних кольпоскотчних картин, що свщчить за уповшьнення та порушення процеав фiзiологiчноl доброяшсно! метаплазiя i нормально! епiтелiзацil шийки матки.
Ключовi слова: фiзiологiчна ектопiя шийки матки, вiрyс папiломи людини, низькоонкогенний генотип, високоонкогенний генотип, кольпоскотя, цитологiя.
© Пацков А. О.
Вiрус папшоми людини (ВПЛ) е вшомою причиною раку шийки матки i найбiльш поширеною iнфекцiею, що передаеться статевим шляхом [5, 9]. Найбшьша поширешсть i частота iнфiкування ВПЛ виявляються у пiдлiткiв i молодих жшок. Бiльше 40 рiзних титв ВПЛ можуть заразити генiтальний тракт.
Генотипи ВПЛ, яш iнфiкують слизову оболонку статевих оргатв, класифiкують на генотипи високого або низького ризику, що засновано на Гх онкогенному потенцiалi при раку шийки матки [10]. Близько 90% випадшв шф^вання ВПЛ перебiгае безсимптомно i спонтанно розршаеться протягом двох рок1в [5]. Проте персистуюча iнфекцiя з деякими типами ВПЛ можуть викликати рак та геттальт кондиломи. Типи ВПЛ 16 i 18 рееструються приблизно у 70 % випадк1в раку шийки матки у всьому свт, в той час як ВПЛ-типи 6 i 11 вiдповiдальнi за приблизно 90 % геттальних кондилом.
Бшьшють цервiкальних ракових утворень виникае в зот трансформацii, яка е сполучною ланкою мiж проксимальним одношаровим цилiндричним (стовпчастим) епiтелiем i дистальним стратифжованим плоскоклiтинним епiтелiем. Ембрiологiчно це з'еднання вiдбуваеться вiд единого шару мюллерiвських стовпчастих клiтин, як1 частково зашнюються урогенiтальним стратифiкованим плоскоклiтинним епiтелiем, створюючи сквамо-стовпчасте з'еднання, яке вшносно стiйке в дитинствi [8]. В перюд статевого дозрiвання фiзiологiчний процес, званий плоскоклiтинною метаплазiею, поступово перетворюе стовпчасп клiтини в плоскоклiтиннi [7]. Клггини, що представляють це перетворення, називаються метапластичними. Клiнiчний термiн «ектотя» вiдноситься до наявностi стовпчастого i метапластичного епiтелiю, видимого на ектоцервжа. Згодом плоскоклiтинна метаплазiя призводить до перемщення сквамо-стовпчастого стику в бшьш проксимальне положения. Таким чином, гадлики i молодi ж1нки унiкальнi тим, що мають велику площу ектопп в порiвияннi з дорослими.
Бшьшють вчених та практичних лiкарiв вважають ектопiю шийки матки у тдлпковому та ранньому репродуктивному вiцi як стан гiстофiзiологiчноi' норми, який не потребуе певних терапевтичних заходiв [2]. Проте, тимчасовi рамки цього перемщення в положенш рiзнi в залежносп вiд людини, так що в будь-який даний перюд розподш титв епiтелiальних клiтин на ектоцервiксi сильно варше серед пiдлiткiв i молодих жшок [6]. Фiзiологiчна ектопiя цилiндричного епiтелiю в нормi супроводжуеться процесами доброяшсноГ метаплазп, яка повинна завершитися до 23-25 рок1в, однак при шф^ванш ВПЛ спостерiгаеться уповiльнена i нездорова епiтелiзацiя.
Наявнiсть ектопii вже давно вважаеться бiологiчно вразливою до ВПЛ-шфекцп, оск1льки iнфекцiя ВПЛ вимагае доступу до базальних епiтелiальних клгшн, а стовпчастий i метапластичний ештелш е тонкими й тендiтними в порiвняннi з бiльш товстим стратифжованим плоскоклiтинним епiтелiем. Бiльш того, ешдемюлопчш данi про бiльш високий стутнь ВПЛ у молодих ж1нок [4] збиаються з вiковим дiапазоном для великих за розмiрами областей ектопп. За даними багатьох вiтчизияних i зарубiжиих авторiв простежуються всi часпше клiнiчнi випадки важких уражень шийки матки i раку шийки матки на та фiзiологiчноl ектопп в юному вщ [5]. У бшьшосп з них при обстеженнi виявляеться ВПЛ, при цьому при важких iнтраепiтелiальних ураженнях i початкових формах раку шентифжуються висококонкогеннi штами ВПЛ [8, 10].
Метою дослщження було проведення порiвияльного аналiзу кольпоскопiчних та цитолопчних даних пацiенток з фiзiологiчною ектопiею шийки матки в залежносп вiд наявностi iнфiкувания вiрусом папшоми людини у жшок ОдеськоГ обласп.
Матерiал та методи
На базi Утверситетськог клiнiки «Центр реконструктивноГ та вшновноГ медицини Одеського нацiонального медичного унiверситету» було проведено рандомiзоване проспективне когортне дослiджения 180 пацiенток у вщ 18-25 рок1в, з яких 150 були з фiзiологiчною ектотею шийки матки i 30 без патолопчних змiн шийки матки. Дiагноз встановлювали за допомогою розширеног кольпоскопii.
Було сформовано 3 групи пацiенток: група I (п=50) - пацiентки з ектотею шийки матки i шф^ванням ВПЛ високого канцерогенного ризику (ВКР), група II (п=50) -пащентки з ектопiею шийки матки i ВПЛ низького канцерогенного ризику (НКР), група III (п=50) - пащентки з ектотею шийки матки без шф^вання ВПЛ. Також була набрана контрольна група жшок К (п=30), у яких не було виявлено патолопчних змш шийки матки за даними розширеноГ кольпоскопп i на момент обстеження були негативнi показники на
типування ВПЛ ВКР та НКР методом полiмеразноï ланцюгово1' реакцп (проведено подвшний ПЛР-контроль на типування ВПЛ). У пащенток ycix груп в araMHe3i не було пологiв, абортiв, консервативного, аблятивного та хiрyргiчного лiкyвання шийки матки.
Bei пацiентки були обстежеш в наступному обсязi: 36ip анамнезу, бiманyальне гiнекологiчне обстеження, цитоморфологiчне дослщження зiскрiбкiв екто- та ендоцервiксy, проста i розширена кольпоскопiя, бактерiоскопiчне, бактерюлопчне дослiдження, ПЛР-дiагностика ВПЛ з визначенням онкогенного потенцiалy. Bсiм хворим на етат обстеження проводилося ультразвукове дослiдження органiв малого тазу.
Розширену кольпоскопiю виконували за допомогою кольпоскопу «МК 200» (Украïна, м. Черкаси). Ощнку отриманих даних проводили за М1жнародною класифiкацiею кольпоскопiчних термiнiв, IFCPC, Рю-де-Жанейро (2011) [3].
Цитоморфологiчне дослщження виконувалося з матерiалy екто- i ендоцервжсу, забраного шпателем Ейра та цитощггкою, фарбування препаратiв виконувалося за методикою Папашколау i оцiнювалося за термшолопчною системою Бетесда, 2001 (Terminology Bethesda System, TBS) [3]. При ощнщ цитологiчних препаратiв звертали увагу на наявшсть цитологiчних ознак ВПЛ шфекцп.
Матерiалом для дослiдження методом ПЛР служили зiскрiбки епiтелiю шийки матки у пащенток з фiзiологiчною ектотею шийки матки. Для виявлення i диференцiацiï ДНК ВПЛ в бюлопчному матерiалi методом ПЛР з електрофоретичною детекцiею продyктiв амплiфiкацiï був використаний набiр реагентiв «АмплЮенс®ВПЛ». 1нтерпретащя резyльтатiв ПЛР-дослiдження проводили за наявшстю або вiдсyтнiстю на електрофореграмi амплiфiкованих специфiчних смуг ДНК.
Статистичну обробку результапв проводили методами аналiзy таблиць спряженосп, дисперсного та кореляцiйного аналiзy за допомогою програми Статистика 13.0 (Dell StatSoft, США).
Результата та ïx обговорення
Вжовий розподiл у групах був гомогенним: група I - 21,27±0,23 рок1в, група II -21,14±0,19, група III - 21,02±0,32, група К - 21,33±0,41. За даними соцiального статусу, пнеколопчного, репродуктивного та iнфектологiчного анамнезу дослщжуваш групи не мали статистично значимих вщмшностей.
За даними цитоморфологiчного дослщження (Пап-теста) встановлено, що у пащенток групи I на момент обстеження у бшьшш кшькосп випадк1в, порiвняно з групою II, простежувалися змши, характернi для ВПЛ (койлоцитоз, дискератоцити, двоядерш клiтини), - у 34 (68,0 %) та у 24 (48,0 %) ж1нок вiдповiдно (ВШ 2,32; 95 % ДI 1,02-5,19) (табл. 1). Ознак, характерних для ВПЛ за даними Пап-тесту, у пащенток груп III i К не було виявлено. Пперкератоз i паракератоз зус^чалися у цитограмах з однаковою частотою у вах трьох групах: I - 22 (44,0 %) пащентки, II - 19 пащенток (38,0 %), III - 19 (38,0 %).
Таблиця 1
Цитолопчна характеристика 3i ckpï6kïb з шийки матки у пащенток з фiзiологiчною
ектошею шийки матки
Цитолопчний показник Група I, n=50 Група II, n=50 Група III, n=50
Абс. % Абс. % Абс. %
Койлоцитоз 34 68,0 п,ш 24 48,0 ^ 0 0,0 №
Пперкератоз i дискератоз 26 52,0 24 48,0 18 36,0
NILM 12 24,0 п,ш 22 44,0 ^ 43 86,0 Ш
ASCUS 25 50,0 ш 19 38,0 ш 7 14,0 ^
Запальш змши 10 20,0 9 18,0 6 12,0
LSIL 9 18,0 7 14,0 0 0,0
HSIL 4 8,0 2 4,0 0 0,0
Примггка: ^ ^ III - статистично значима рiзниця мiж показниками груп I, II, III (p<0,05).
Негативний на iнтраепiтелiальнi плоскоклггинш ураження (NILM) зю^бок мали 12 (24,0 %) пащенток групи I (ВШЫп 0,05; 95 % Д! 0,02-0,14), 22 (44,0 %) групи II (ВШП-Ш 0,13; 95 % ДI 0,05-0,34) та 43 (86,0 %) - групи III. Атиповi плосш клiтини невизначеного значення (ASCUS) виявлялись у 25 (%), 19 (%), 7 (%) пащенток вщповщно. Запальний тип
мазка (реактивш та репаративш змiни) епiтелiального шару шийки матки спостерiгались у 10 (20,0 %) пащенток групи I, у 9 (18,0 %) та 6 (12,0 %) пащенток груп II та III вшповшно. Iнтраепiтелiальнi змiни низького ступеня тяжкосп (LSIL) було виявлено у 9 (18,0 %) та 7 (14,0 %) пащенток груп I i II; iнтраепiтелiальнi змши високого ступеня тяжкосп (HSIL) було зареестровано у 4 (8,0 %) та 2 (4,0 %) випадках серед жшок груп I та II. У пащенток контрольно! групи за даними цитолопчного дослщження були вшсутш плоскоклггинш iнтраепiтелiальна ураження.
Кольпоскопiчна картина у вах випадках була адекватною, межа мiж багатошаровим плоским та цилiндричним епiтелiем вiзуалiзувалася повнiстю. Ектопiя шийки матки у жшок уах трьох груп вiзуалiзувалася в межах I-II-III умовних зон щодо зовнiшнього зiву. У 23 (46,0 %) пащенток ектопований ештелш розташовувався в межах зони I навколо зовшшнього зiву (до 10 мм) у груш I, у 14 (28,0 %) - у груш II, i у 17 (34,0 %) - у груш III. Ддаметр зони ектопованого ештелш до 20 мм мав мюце вшповшно у 18 (36,0 %) пацiенток, у 20 (40,0 %) i у 17 (34,0 %) вiдповiдно, бiльш за 20 мм - у 9 (18,0 %) ж1нок, у 16 (32,0 %) й 16 (32,0 %) (табл. 2). Площа ектопованого ештелш не мала взаемозв'язку з шфжуванням ВПЛ, онкогенним потенцiалом вiрусу, вiком ж1нок, к1льк1стю статевих партнерiв.
Таблиця 2
Дiаметр зони трансформацй' у дослiджуваних ж1мок, мм_
Дiаметр зони трансформацй Група I, n=50 Група II, n=50 Група III, n=50
Абс. % Абс. % Абс. %
До 10 мм (I зона) 23 46,0 14 28,0 17 34,0
До 20 мм (II зона) 18 36,0 20 40,0 17 34,0
Бшьш за 20 мм (III зона) 9 18,0 16 32,0 16 32,0
За даними розширено! кольпоскопп у груш I з шфшуванням ВПЛ ВКР у 39 (78,0 %) випадшв виявлялись вираженi ураження (стушнь II аномально! кольпоскопiчно! картини), так1 як щшьний ацетобiлий епiтелiй з четкими контурами, швидке побiлiння при проведенш проби з оцтом, ацетобший щiльний ободок навколо вiдкритих залоз, груба моза!ка i пунктуацiя, всередиш ураження бiльш щiльна ацетобiла дмнка, ознака бугристостi (гребенi), ацетобiлий ештелш (табл. 3).
Таблиця 3
Кольпоскошчма характеристика пащенток дослвджувамих груп_
Кольпоскошчний Група I, n=50 Група II, n=50 Група III, n=50
показник Абс. % Абс. % Абс. %
№жна моза!ка 34 68,0 п,ш 18 36,0^ 2 4,0 ^
№жна пунктуащя 11 22,0П 26 52,0Ijn 5 10,0
Груба моза!ка 21 42,0 п,ш 6 12,0 ^ 0 0,0 №
Груба пунктуащя 11 22,0 п,ш 3 6,0 I 0 0,0 I
Лейкоплакия 17 34,0 п,ш 5 10,0 ^ 0 0,0 ^
Петлеподiбнi судини 22 44,0 п,ш 12 24,0 ^ 0 0,0 №
Iнтраепiтелiальна 13 26,0 п,ш 2 4,0 I 0 0,0 I
кондилома
Гребеш 9 18,0 п,ш 2 4,0 I 0 0,0 I
Приметка: ^ ^ III - статистично значима рiзниця мiж показниками груп I, II, III (p<0,05).
Ступiнь I аномально! кольпоскопiчно! картини iз слабковираженим ураженням спостерiгався у 11 (22 %) пащенток групи I: рееструвався тонкий ацетобший ештелш з нерiвними нечеткими краями, нiжна моза!ка i пунктуацiя. Жiнок з нормальною кольпоскошчною картиною у групi з фiзiологiчною ектопiею i iнфiкуванням ВПЛ ВКР не було.
У патенток групи II при наявносп ектопп шийки матки та шфжування ВПЛ НКР частiше виявлявся I стутнь аномально! кольпоскопiчноi картини - у 28 (56,0 %) випадшв (ВШ1-11 4,51, 95% Д1 1,89-10,79) , тодi як II стутнь аномально! кольпоскотчно! картини - у 9 (18,0 %) патенток (ВШш 0,06, 95% ДI 0,02-0,17), нормальна кольпоскотчна картина - у 13 (26,0 %) ж1нок.
Жiнок з фiзiологiчною ектопiею шийки матки, шфжованих ВПЛ ВКР порiвняно з патентами з фiзiологiчною ектопiею шийки матки, шфжованих ВПЛ НКР, вiдрiзняла бшьша в 1,89 раза частота шжно! моза!ки (ВШ 3,78; 95 % Д! 1,65-8,65); в 3,50 - грубо! моза!ки (ВШ 5,31; 95% Д 1,91-14,75); в 3,67 - грубо! пунктуацi! (ВШ 4,42; 95% Д 1,1516,97); в 3,40 - лейкоплакп (ВШ 4,64; 95% Д 1,55-13,84); в 1,83 - петлеподiбних судин при використаннi зеленого фшьтру (ВШ 3,73; 95 % Д 1,45-9,60); в 6,50 - штраепи^альних кондилом (ВШ 8,43; 95% Д 1,79-36,70); в 4,50 - гребенiв (ВШ 5,27; 95% Д 1,08-25,79).
У категорii хворих з фiзiологiчною ектопiею шийки матки та ураженням ВПЛ ВКР намiчалася тендентя до формування нездорово! епiтелiзацii шийки матки, що проявлялося вiзуалiзацiею виражених уражень при атипових кольпоскопiчних картинах, що, у свою чергу, безумовно, необхшно враховувати при визначенш тактики спостереження чи лiкування. Патологiчнi кольпоскошчш ефекти переважно локалiзувалися дистально, по периферп ектопii цилiндричного епiтелiю, що у свою чергу свшчить про порушення здорово! епiтелiзацi! фiзiологiчно! ектопп внаслiдок iнфiкування ВПЛ ВКР базальних й парабазальних клггин шийки матки. Репшкащя й розвиток вiрусу продовжувався по мiрi дозрiвання епiтелiальних клтган й просунення !х до верху епiтелiального пласта.
Результати наших спостережень ствпадають з даними iнших робп та свщчать, що ВПЛ ВКР, потрапивши в макроорганiзм, здатний поводитися бшьш агресивно порiвняно зi штамами, що мають низький ступiнь онкогенного потенталу, i, вiдповiдно, здатний викликати за коротка часовi промiжки бшьш виражеш iнтраепiтелiальнi ураження шийки матки з вiзуалiзацiею при розширенiй кольпоскопп «яскравих» змiн епiтелiю, що, у свою чергу, доводить значимють методу кольпоскопп у раннш дiагностицi уражень ештелш шийки матки.
У пацiенток групи III при наявносп фiзiологiчноi ектопii шийки матки та без шфщування ВПЛ за даними розширено! кольпоскопii рееструвалися лише кольпоскопiчнi картини, притаманнi здоровим жшкам (багатошаровий плоский епiтелiй, цилiндричний епiтелiй, нормальна зона трансформацi!, вшкрип та закритi ретенцiйнi залози, шжний метаплазований епiтелiй). У 6 (12,0 %) патенток були виявлеш запальш змiни.
У контрольнiй групi спостертали кольпоскопiчнi картини, притаманнi здоровим жшкам.
Висновки
Площа ектопованого епiтелiю не мае взаемозв'язку з iнфiкуванням ВПЛ, онкогенним потенталом вiрусу, вiком жшок, к1льк1стю статевих партнерiв. При шфшувант ВПЛ ВКР пацiенток з фiзiологiчною ектопiею шийки матки спостерiгаеться уповшьнення процесiв епiтелiзацii та мае моде схильнiсть до формування аномальних кольпоскотчних змiн вираженого ступеня i патолопчних цитологiчних змiн шийкового епiтелiю, у 18,0 % жшок вiдмiчаються плоскоклпинш iнтраепiтелiальнi ураження низького ступеня i у 8,0 % -високого. При наявносп ектопii шийки матки та шфшування ВПЛ НКР часпше виявляються слабко вираженi аномальнi кольпоскошчш картини - ВШ 4,51, 95% Д 1,8910,79, менш виражеш цитолопчш змiни - у 14,0 % жшок вiдмiчаються плоскоклiтиннi iнтраепiтелiальнi ураження низького ступеня i у 4,0 % - високого. При наявносп фiзiологiчноi ектопii шийки матки та без iнфiкування ВПЛ за даними розширено! кольпоскопп рееструються лише кольпоскошчш картини, притаманш здоровим жшкам, у 86,0 % жшок вшсутш iнтраепiтелiальна ураження, у 14,0 % пащенток вiдмiчаються атиповi клiтини плоского ештелш неясного значення.
Лiтературa:
1. Прилепская ВН, Роговская СИ, Кондриков НИ, Сухих Г.Т. Папилломавирусная инфекция: диагностика, лечение и профилактика. М.: МЕДпресс-информ. 2007.
2. Прилепская ВН, Рудакова ЕБ, Кононов АВ. Эктопии и эрозии шейки матки. М.: МЕДпресс-информ, 2002. 176 с.
3. Шейка матки, влагалище, вульва. Физиология, патология, кольпоскопия, эстетическая коррекция. Под ред. СИ Роговской, ЕВ Липовой. М.: StatusPraesens, 2016. 830 c.
4. Bruni L, Diaz M, Castellsague X, Ferrer E, Bosch FX, de Sanjose S. Cervical human papillomavirus prevalence in 5 continents: meta-analysis of 1 million women with normal cytological findings. J Infect Dis.2010 Dec 15;202(12):1789-99.
5. CDC. Sexually transmitted disease surveillance, 2015. Atlanta, Georgia: U.S. Department of Health and Human Services Centers for Disease Control and Prevention National Center for HIV/AIDS, Viral Hepatitis, STD, and TB Prevention Division of STD Prevention; 2016; Oct, 156 р.
6. Hwang LY, Ma Y, Benningfield SM, Clayton L, Hanson EN, Jay J, et al. Factors that influence the rate of epithelial maturation in the cervix in healthy young women. J Adolesc Health. 2009 Feb;44(2):103-10.
7. Moscicki AB, Singer A. The cervical epithelium during puberty and adolescence. In: Jordan J, Singer A, Jones H, Shafi M, editors. The Cervix. 2. Massachusetts: Blackwell Publishing Professional; 2006. pp. 81-101.
8. Pixley E, Singer A. Morphology of the fetal and prepubertal cervicovaginal epithelium. In: Jordan J, Singer A, Jones H, Shafi M, editors. The Cervix. 2. Massachusetts: Blackwell Publishing Professional; 2006. pp. 65-80.
9. Schiffman M, Castle PE, Jeronimo J, Rodriguez AC, Wacholder S. Human papillomavirus and cervical cancer. Lancet. 2007 Sep 8;370(9590):890-907.
10. Trottier H, Burchell AN. Epidemiology of mucosal human papillomavirus infection and associated diseases. Public Health Genomics. 2009;12(5-6):291-307.
References:
1. Prilepskaya VN, Rogovskaya SI, Kondrikov NI, Sukhikh G.T. Papillomavirus infection: diagnosis, treatment and prevention. М .: MEDpress-inform. 2007. 29 р.
2. Prilepskaya VN, Rudakova EB, Kononov AB. Ectopia and erosion of the cervix. М .: MEDpress-inform, 2002. 176 p.
3. Cervix of the uterus, vagina, vulva. Physiology, pathology, colposcopy, aesthetic correction. Ed. SI Rogovskaya, EB Lipova. M.: StatusPraesens, 2016. 830 р.
4. Bruni L, Diaz M, Castellsague X, Ferrer E, Bosch FX, de Sanjose S. Cervical human papillomavirus prevalence in 5 continents: meta-analysis of 1 million women with normal cytological findings. J Infect Dis.2010 Dec 15;202(12):1789-99.
5. CDC. Sexually transmitted disease surveillance, 2015. Atlanta, Georgia: U.S. Department of Health and Human Services Centers for Disease Control and Prevention National Center for HIV/AIDS, Viral Hepatitis, STD, and TB Prevention Division of STD Prevention; 2016; Oct, 156 р.
6. Hwang LY, Ma Y, Benningfield SM, Clayton L, Hanson EN, Jay J, et al. Factors that influence the rate of epithelial maturation in the cervix in healthy young women. J Adolesc Health. 2009 Feb;44(2):103-10.
7. Moscicki AB, Singer A. The cervical epithelium during puberty and adolescence. In: Jordan J, Singer A, Jones H, Shafi M, editors. The Cervix. 2. Massachusetts: Blackwell Publishing Professional; 2006. pp. 81-101.
8. Pixley E, Singer A. Morphology of the fetal and prepubertal cervicovaginal epithelium. In: Jordan J, Singer A, Jones H, Shafi M, editors. The Cervix. 2. Massachusetts: Blackwell Publishing Professional; 2006. pp. 65-80.
9. Schiffman M, Castle PE, Jeronimo J, Rodriguez AC, Wacholder S. Human papillomavirus and cervical cancer. Lancet. 2007 Sep 8;370(9590):890-907.
10. Trottier H, Burchell AN. Epidemiology of mucosal human papillomavirus infection and associated diseases. Public Health Genomics. 2009;12(5-6):291-307.
Робота надшшла в редакщю 11.07.2018 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колеги тсля рецензування
