CC BY
17МЕДИЧН1 ТА ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ПРИМОРСЬКИХ РЕГ1ОН1В
УДК 618.146:616.9
А. А. Пацков
РОЛЬ ПАПИЛЛОМАВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ В РАЗВИТИИ ПАТОЛОГИИ ШЕЙКИ МАТКИ У ЖЕНЩИН РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ
Одесский национальный медицинский ушверситет
Summary. Patskov A. A. THE ROLE OF PAPILLOMAVIRUS INFECTION IN DEVELOPMENT OF THE UTERINE CERVICAL PATHOLOGY IN WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE OF ODESSA REGION. The growth of cervical disease associated with the human papillomavirus (HPV), in recent years has attracted special attention due to the significant contagiousness and high oncogenic potential of this pathogen. The aim of the study was to investigate the features of clinical and anamnestic data and the results of the cervical examination in women of reproductive age in the Odessa region, depending on the infection of HPV with high oncogenic risk. 254 patients of the cervical pathology study were examined, were not infected with HPV, and 344 women who had been infected with HPV of high oncogenic risk. Cytological, colposcopic studies, and histological examination of cervical biopsy specimens were performed. It has been established that when women are infected with HPV infection of high oncogenic risk, women have the characteristic features of the clinic, anamnesis, colposcopic, cytological data and the results of a histological examination of cervical biopsy specimens.
Key words: cervix, papillomavirus infection, anamnesis, colposcopy, cytology, histology.
Реферат. Пацков А. А. РОЛЬ ПАПИЛЛОМАВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ В РАЗВИТИИ ПАТОЛОГИИ ШЕЙКИ МАТКИ У ЖЕНЩИН РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ. Рост заболеваний шейки матки, ассоциированных с вирусом папилломы человека (ВПЧ), в последние годы привлекает особое внимание в связи со значительной контагиозностью и высоким онкогенным потенциалом данного возбудителя. Цель исследования - исследовать особенности клинико-анамнестических данных и результатов исследования шейки матки у женщин репродуктивного возраста Одесской области в зависимости от инфицирования ВПЧ высокого онкогенного риска. Обследовано 254 пациентки кабинета патологии шейки матки, не были инфицированы ВПЧ, и 344 женщины, которые были инфицированы ВПЧ высокого онкогенного риска. Проведено цитологическое, кольпоскопическое исследования, и гистологическое исследование биоптатов шейки матки. Установлено, что при инфицировании ВПЧ-инфекцией высокого онкогенного риска женщины имеют характерные особенности клиники, анамнеза, кольпоскопических, цитологических данных и результатов гистологического исследования биоптатов шейки матки.
Ключевые слова: шейка матки, папилломавирусная инфекция, анамнез, кольпоскопия, цитология, гистология.
Реферат. Пацков А. А. РОЛЬ ПАП1ЛОМАВ1РУСНО1 1НФЕКЦП У РОЗВИТКУ ПАТОЛОГП ШИЙКИ МАТКИ У Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ одесько! ОБЛАСТ1. Зростання захворювань шийки матки, асоцшованих з вiрусом папшоми людини (ВПЛ), в останш роки привертае особливу увагу в зв'язку зi значною контагюзшстю i високим онкогенним потенщалом даного збудника. Мета дослщження - дослвдити особливосл клшжо-анамнестичних даних та результата дослвдження шийки матки у жшок
© Пацков А. А.
репродуктивного BiKy Одесько! областi в залежносл вiд шф^вання ВПЛ високого онкогенного ризику. Обстежено 254 пацieнтки кабшету патологи шийки матки, як1 не були шфшоваш ВПЛ, i 344 ж1нки, як1 були iнфiкованi ВПЛ високого онкогенного ризику. Проведено цитолопчне, кольпоскотчне дослiдження,та гiстологiчне вивчення бюптапв шийки матки. Встановлено, що при шфшувант ВПЛ-iнфекцieю високого онкогенного ризику жшки мають характернi особливостi кишки, анамнезу, кольпоскотчних, цитологiчних даних i резyльтатiв гiстологiчного дослвдження бiоптатiв шийки матки.
Ключовi слова: шийка матки, папiломавiрyсна iнфекцiя, анамнез, кольпоскопiя, цитолопя, гiстологiя.
Папiломавiрyсна iнфекцiя людини (Human papillomavirus infection) - шфекцшне захворювання шк1ри i слизових оболонок, викликане папiломавiрyсами. В даний час ввдомо вже бiльше 100 типiв папiломавiрyсiв, виявлених у людини, причому 34 типа вражають сечостатевi органи i вiдповiдно передаються при статевих контактах [5].
Останш десятирiччя спостерiгаeться напружена ешдемюлопчна ситyацiя, повсюдн1й рiст паmломавiрyсноl шфекци людини. За даними ВООЗ щорiчно у свiтi вiрyси патломи людини (ВПЛ) викликають до 500 000 нових випадшв раку шийки матки i щорiчно близько 240 000 жшок помирають ввд цервжального раку. Приблизно 20 мiльйонiв людей у США до тепершнього часу заражеш ВПЛ. Принаймнi 50% сексуально активних чоловшв i ж1нок набувають iнфекцiю ВПЛ один раз у житп. До 50-рiчного вiкy, принаймш 80% ж1нок придбають ВПЛ шфекщю. Близько 6 мiльйонiв людей, щорiчно iнфiкyються новою ПВ1 [68, 10].
Зростання захворювань шийки матки, асоцшованих з ВПЛ, в останш роки привертае особливу увагу в зв'язку зi значною контагiознiстю i високим онкогенним потенцiалом даного збудника [1-4]. За даними Нацюнального канцер-реестру (2006), щороку в Укра!ш ввд раку шийки матки помирають близько 2 500 жшок, з них близько 500 - працездатного вшу. Останнiми роками в свiтi та в Укра!'ш зокрема спостерiгають тенденцш до зростання зазначених показник1в. За статистичними даними, рак шийки матки ниш поадае друге мiсце за частотою серед онколопчних причин смертносп пiсля раку молочно! залози [5].
Не менш важливою особливiстю ВПЛ е транзиторшсть, тобто здатнiсть елiмiнyвати за 1,5-2 роки у б№шосп пацiенток. Епiтелiй зони трансформацй' та ектопп мае тропнiсть до шфекцшних агентiв, в тому числi i iнфекцiй, як1 передаються статевим шляхом, що може тдвищувати ризик розвитку неопластичних цервшальних змiн [5]. При шфжовашсп ВПЛ, порушуеться процес плоскоклтшнно! метаплазй' з утворенням на кордош епiтелiев дiлянок гiперкератозy, моза!ки, лейкоплаки, ацетобiлого епiтелiю.
Незважаючи на велику к1льк1сть дослiджень, присвячених вивченню захворювань шийки матки у репродуктивному вщ, лише в окремих роботах визначалися особливосл клiнiки, кольпоскопй' i морфологи в залежносп ввд наявностi або ввдсутносп ВПЛ-шфекци.
Мета дослiдження - дослщити особливостi клiнiко-анамнестичних даних та результапв дослвдження шийки матки у жшок репродуктивного вшу Одесько! обласп в залежносп вiд iнфiкyвання ВПЛ високого онкогенного ризику.
MaTepia^ та методи
Проведений ретроспективний порiвняльний аналiз клiнiко-анамнестичних даних та резyльтатiв дослвдження шийки матки 598 пацiенток репродуктивного вшу, як1 звернулися за спецiалiзованою допомогою в кабiнет патологй' шийки матки, залежно ввд наявностi ВПЛ-шфекци: 254 пацiентки не були шфшоваш ВПЛ i склали групу I, 344 жшки були шфшоваш ВПЛ високого онкогенного ризику й склали групу II.
Кольпоскошю виконували кольпоскопом Carl Zeiss Surgical GmbH150-FC (Шмеччина). Проводили просту та розширену кольпоскошю.
Цитолопчне дослщження шийки матки робили з фарбуванням клiтинного матерiалy iз зони трансформацй' та цервiкального каналу шийки матки по Папашколау.
Отримаш при кольпоскопй' бiоптати шийки матки розмщали в нейтральний забуферений розчин формальдепду (pH 7,4) i фксували протягом 24 годин. Пiсля депдратаци шматочки заливали в парафiн. На ротацшному мiкротомi Microm HM325 з системою переносу зрiзiв STS (Carl Zeiss" (Шмеччина) виготовляли серiйнi пстолопчш зрiзи товщиною 3-4 мкм, як потiм фарбували гематоксилiном та еозином та вивчали за
допомогою свгглово1 мжроскошь
Статистичну обробку матеpiалу проводили за допомогою комп'ютерно1' програми Excel. При аналiзi параметричних показнишв визначали середне значения M та похибку стандартного вщхилення SE. При пopiвияннi таблиць cпpяженocтi ознак використовували t-кpитеpiй Ст'юдента та х2-критерш, розраховували ввдношення шанciв (ВШ) та 95% дoвipчий iнтеpвал (Д1). При пеpевipцi статистичних гiпoтез за критичний piвень значущocтi приймався як p<0,05.
Результати та ïx обговорення
Вш хворих ваpiював ввд 18 до 49 рошв. Сеpеднiй вiк пащенток I групи склав 31,22±0,54 рошв, II - 29,67±0,45 (p>0,05).
При аналiзi менструально1 функцiï встановлено, що cеpеднiй вiк менархе у I груш склав 13,42±0,07 рок1в був дост^рно бiльше, нiж у II (13,06±0,05 рок1в, p<0,01). Iншi характеристики менструально1 функцiï (тpивалicть менструального циклу i менcтpуальнoï кpoвoтечi, pегуляpнicть, болюнють, обсяг крововтрати) не мали дocтoвipних вiдмiннocтей мiж групами.
Пацiентки I групи розпочали статеве життя у вщ 16,86±0,07 рок1в, II - у 16,66±0,06 рок1в (р>0,05). Контрацептивна пoведiнка ж1нок вiдpiзиялаcя тiльки по використанню кoмбiнoваних оральних кoнтpацептивiв: жшки, iнфiкoванi ВПЛ, використовували 1'х в 1,65 pазiв чаcтiше, нiж неiнфiкoваиi - 27,33 проти 16,54 % (ВШ: 1,90±0,21; 95%Д1: 1,26-2,85; p<0,03).
При oцiнцi гiнекoлoгiчнoгo анамнезу пащенток обох груп звертае на себе увагу висока попередня частота виявлення патoлoгiï шийки матки. Так у II груш, в пopiвняннi з I групою цеpвiцити зуcтpiчалиcя часпше в 1,13 рази (97,67 проти 86,61 %; ВШ: 1,90±0,21; 95%Д1: 1,26-2,85; p<0,01); ектoпiï шийки матки - в 1,12 (83,53 проти 74,02 %; ВШ: 1,78±0,21; 95%Д1:1,19-2,66; р<0,01); CIN I - в 1,64 (45,35 проти 27,36 %; ВШ: 2,18±0,18; 95%Д1:1,54-3,09; p<0,01); CIN II - в 6,27 (19,77 проти 3,15 %; ВШ: 7,58±0,38; 95%ДО:3,57-16,08; p<0,01); в той час як ерозований ектpoпioн рееструвався piдше в 2,7 рази (10,47 проти 17,32 %; ВШ: 0,35±0,23; 95%Д1:0,22-0,54; p<0,01) i пoлiпи шийки матки - в 8,82 (1,16 проти 10,24 %; ВШ:0,10 ±0,54; 95%Д1: 0,04-0,30; p<0,01).
CIN III (9,88%, р<0,01) i кондиломи (8,14%, р<0,01) були виявленi виключно у пащенток, шфшованих ВПЛ.
Частота в анамнезi обстежених пацiентoк груп I та II вагштв (вiдпoвiднo 98,43 i 98,84%), рубцевих деформацш шийки матки (17,32 i 10,47%), ендометрюзу шийки матки (11,02 i 8,82%), ендометрюзу внутршшх гешталш (3,15 i 2,33%), мюми матки (22,83 i 13,95%), шст яечник1в (24,41 i 20,93%), СПКЯ (9,45 i 6,98%) в обстежених групах дocтoвipнo не вiдpiзнялаcя.
При oцiнцi захвopюванocтi на шфекцш, що передаються статевим шляхом, звертае на себе увагу те, що у жшок, шфшованих ВПЛ високого онкогенного ризику, в 3,23 рази часпше зус^чався хламiдioз (20,35 проти 6,30 %; ВШ: 3,80±0,29; 95%ДГ: 2,15-6,72; р<0,01) i в 1,28 раза уреаплазмоз (53,53 проти 41,73%; ВШ: 1,61±0,17; 95%ДГ: 1,16-2,23; р<0,04). Також пацiентки II групи в 1,29 рази часпше переносили бактеpiальний вагiнoз (79,07 проти 61,42 %, ВШ: 2,37±0,18; 95%Дг: 1,65-3,41; р<0,01). Вiдмiннocтей у групах I i II за частотою перенесеного трихомошазу (ввдповщно 10,24 i 10,47%), гениального мiкoплазмoзу (8,66 i 7,56%), герпетично1' (14,96 i 16,28%) i цитoмегалoвipуcнoï (4,72 i 5,81 %) шфекци у обстежених пацiентoк не вiдмiчалocя.
Аналiз анамнестичних даних сввдчить на користь дocтoвipнo бiльш частого використання в 1,40 раза деструктивних метoдiв лiкування захворювань шийки матки у пащенток, шфжованих ВПЛ високого онкогенного ризику, - 77,33 % (266/344) проти 55,11 % (140/254) (ВШ: 2,78±0,18; 95% ДО: 1,95-3,95).
В акушерському анамнезi обстежуваних жшок, не шфжованих ВПЛ високого ризику, ваптносп зуcтpiчалиcя чаcтiше в 1,39 pазiв (60,63 проти 43,60 %; ВШ: 1,99±0,17; 95%ДI: 1,43-2,77; p<0,01), медичнi аборти - в 1,40 (41,73 проти 29,65%; ВШ: 1,70±0,17; 95%ДО: 1,21-2,39; p<0,03), пологи - в 1,56 (53,60 проти 34,30%; ВШ: 2,21±0,17; 95%ДГ: 1,59-3,09; р<0,01), нiж у iнфiкoваних ВПЛ пащенток. Середня к1льк1сть вагiтнocтей на одну жшку в I i II групах вщповщно склала 1,81±0,20 i 1,08±0,14 (p<0,01), середня шльшсть абopтiв -1,06±0,15 i 0,62±0,10 (p<0,02), середня к1льк1сть пoлoгiв - 0,71±0,07 i 0,45±0,05 (p<0,01).
У спектр перенесено!' екcтpагенiтальнoï патoлoгiï значущих статистичних
вщмшностей в обох групах не спостерталося.
Щд час звернення в кабшет патологи шийки матки при цитолопчному дослiдженнi у пацieнток I групи I тип мазка зустрiчався в 2,06 рази частше (р<0,01), шж в II. По рештi цитолопчних типiв мазка значущо! статистично! рiзницi не виявлено (р>0,05). При проведенш цитологiчного дослвдження плоскоепiтелiального i ендоцервжального компонентiв у 59,88% ж1нок II групи рееструвалася специфiчна цитоморфологiчна ознака ВПЛ-шфекци - койлоцитоз, характерний для продуктивно! фази життедiяльностi ВПЛ. Зпдно класифiкацiйно! системи Бетесда, за якою визначаеться цитолопчний дiагноз, у 57,06 % жшок групи II були атиповi змiни плоского епiтелiю невизначеного значения (А8Си8), у 17,51 % - плоскоклггинне iнтраепiтелiальне враження низького ступеню (Ь81Ь), у 25,42% -плоскоклтгинне iнтраепiтелiальне враження важкого ступеню (ИШЬ). У ж1нок групи I А8Ш8 рееструвалися в мазк1в у 43,31% випадшв, Ь81Ь - у 16,54 %, Н81Ь - у 6,38%.
При проведеннi розширено! кольпоскопi! (табл. 1) було встановлено, що у пацiенток, iнфiкованих ВПЛ високого онкогенного ризику, частiше, шж у неiнфiкованих, рееструвалася ектопiя шийки матки в 1,54 рази (р<0,01), цервщит - в 1,48 (р<0,01), дисплазiя - у 1,79 (р<0,01), лейкоплак1я - у 5,17 (р <0,01), тодi як рiдше зустрiчався оригiнальний багатошаровий плоский епiтелiй в 7,79 рази (р<0,01), ектропiон - в 2,71 (р<0,01), рубцевi деформаци шийки матки - в 2,03 (р<0,04). Хочеться ввдзначити, що в бшьшосп випадк1в мало мiсце поеднання дек1лькох кольпоскопiчних картин. У жшок, шфшованих ВПЛ, аномальнi кольпоскопiчнi змши пiсля проведення тесту з оцтовою кислотою довше проявлялися
Таблиця 1
Даш кольпоскопп у обстежених пащенток в залежносп вщ наявносм ВПЛ - шфекци,
п (р,%)
Кольпоскошчний дiагноз I група (п=254) II група (п=354) ВШ 95%Д1
Оригiнальний багатошаровий плоский ештелш 46(18,11) 8(2,33) 9,29±0,39 4,30-20,07
Цервiцит 160(62,99) 320(93,02) 7,83±0,25 4,81-12,75
Ектопiя шийки матки 110(43,31) 230(66,86) 2,64±0,17 1,89-3,69
Ектрошон 32(12,60) 16(4,65) 0,34±0,32 0,18-0,63
Дисплазiя 42(16,54) 102(29,65) 2,13±0,21 1,42-3,19
Лейкоплакия 4(1,57) 28(8,14) 5,54±0,54 1,92-16,00
Екзофина кондилома 0(0,00 0) 12(3,49) - -
Полiп 10(3,94) 4(1,16) 0,46±0,60 0,14-1,50
Рубцева деформацiя 36(17,32) 24(6,98) 0,45±0,28 0,26-0,78
Бiопсiя шийки матки була проведена 188 пащенткам групи I i 322 женкам групи II (табл. 2). Виявлено, що у пащенток, шфшованих ВПЛ високого онкогенного ризику, часпше, шж у нешфжованих, мав мiсце пролiферувальний ендоцервiкоз в 1,86 рази (р<0,002), помiрна дисплаз1я - в 3,11 (р<0,01), тодi як стацiонарний ендоцервiкоз рееструвався в 2,06 рази рщше (р<0,02). Тшьки у пацiенток, iнфiкованих ВПЛ високого онкогенного ризику, зустрiчалася важка дисплаз1я (8,07%, р<0,01), кондiломатоз (4,97%, р<0,03), пролiферувальна лейкоплакiя (2,48%, р>0,05) i внутрiшньоепiтелiальний рак (1,24%, р>0,05) шийки матки.
Таблиця 2
Даш пстолопчного дослвдження бшпта^в шийки матки в залежносп вщ наявносм
ВПЛ -шфекцп, n (p,%)
Даш пстолопчного дослщження бюптаттв шийки матки Iгрупа (n=188) II група (n=322) ВШ 95% Д1
Дрiбноклiтиннa запальна iнфiльтрaцiя (цервiцит) 180 (95,74) 306 (95,03) 0,85±0,44 0,36-2,03
Простий ендоцервiкоз 106 (56,38) 170(52,80) 0,87±0,19 0,60-1,24
Пролiферувaльний ендоцервiкоз 44 (23,40) 140 (43,48) 2,52±0,21 1,68-3,77
Стaцiонaрний ендоцервiкоз 36 (19,15) 30 (9,32) 0,43±0,27 0,26-0,73
Справжня ерозiя 4 (2,13) 4 (1,24) 0,58±0,71 0,12-2,34
Залозистий полiп 0 (0,00) 4 (1,24) - -
Епiдермiзовaний полiп 0 (0,00) 4 (1,24) - -
Легка дисплaзiя 62 (32,98) 110 (34,16) 1,05±0,20 0,72-1,54
Помiрнa дисплaзiя 12 (6,38) 64 (19,88) 3,64±0,33 1,91-6,94
Важка дисплaзiя 0 (0,00) 26 (8,07) - -
Внутрiшньоепiтелiaльний рак 0 (0,00) 4 (1,24) - -
Проста лейкоплакия 42 (22,34) 62 (19,25) 0,83±0,23 0,53-1,29
Пролiферувaльнa лейкоплак1я 0 (0,00) 8(2,48) - -
Еритроплак1я 0 (0,00) 0 (0,00) - -
Кондiломaтоз 0 (0,00) 16(4,97) - -
Ендометрiоз 16 (8,51) 22 (6,83) 0,79±0,34 0,40-1,54
Висмовки
Пащентки кабшепв патологи шийки матки, шфшоват ВПЛ-iнфекцieю високого онкогенного ризику, мають хaрaктернi особливостi клiнiки, анамнезу: частший вибiр для контрацепцп комбшованих оральних контрaцептивiв; бiльшa зaхворювaнiсть на цервщити, ектопп шийки матки, CIN I, CIN II. У жшок, шфжованих ВПЛ високого онкогенного ризику, частше зустрiчaeться хлaмiдiоз та уреаплазмоз, а також бaктерiaльний вaгiноз; бшьша частота використання деструктивних методiв л^вання захворювань шийки матки в анамнезц рiдше зустрiчaються вaгiтностi, як медичш аборти, так i пологи. При зверненш за спецiaлiзовaною гiнекологiчною допомогою в кабшет патологй' шийки матки та проведенш розширено! кольпоскопп пащентки, iнфiковaнi ВПЛ високого онкогенного ризику, частше, нгж неiнфiковaнi, мають ектошю шийки матки, цервiцит, дисплaзiю, лейкоплакию; у 59,88% жiнок з ВПЛ-шфекщею рееструеться койлоцитоз в цитологiчних мазках, характерний для продуктивно! фази життедiяльностi ВПЛ; в бюптатах шийки частше мае мiсце пролiферувaльний ендоцервiкоз, помiрнa дисплaзiя, тодi як стaцiонaрний ендоцервшоз рееструеться рвдше. Тiльки у пащенток, iнфiковaних ВПЛ високого онкогенного ризику, зус^чаеться важка дисплaзiя, кондиломатоз, пролiферувaльнa лейкоплакия i внутрiшньоепiтелiaльний рак шийки матки.
Лггература
1. Запорожан В.Н., Татарчук Т.Ф., Дубинина В.Г., Володько Н.А., Силина Н.К. Предопухолевая патология шейки матки: объем компетенции врача-гинеколога //Репродуктивная эндокринология. - 2013. - N 4(12). - C. 12 - 17.
2. Татарчук Т. Ф., Тутченко Т. Н. Патология шейки матки: какие задачи стоят перед врачом гинекологом // Репродуктивная эндокринология. 2013: 1(9):39.
3. Хм№ С.В., Корда 1.В., Хмшь А.С. Комплексне л^вання дисплазп шийки матки та тхви на rai паmломавiрусноl шфекцп // Актуальш питания педiатрil, акушерства та пнекологп. - 2015. - N 1. - P. 185 -191.
4. Шадрша В. С., Коптюх В. I., Маланчин I. М. 1мунна корекщя патологiчних стаиiв шийки матки // Актуальш питання педiатрil, акушерства та пнекологп. - 2015. - N2. - P. 191 - 192.
5. Cho H., Kim J.H. Treatment of the patients with abnormal cervical cytology: a "see-and-treat" versus three-step strategy // J. Gynecol. Oncol. - 2009. - N 20(3). - P 168. - 172
6. Cytryn A., Russomano F.B., Camargo M.J. et al. Prevalence of cervical intraepithelial neoplasia grades II/III and cervical cancer in patients with cytological diagnosis of atypical squamous cells when high-grade intraepithelial lesions (ASC-H) cannot be ruled out // Sao Paulo Med J. - 2009.- Vol. 127 (5). - P. 283 - 287.
7. Insinga R.P., Dasbach E.J., Elbasha E.H. Epidemiologic natural history and clinical management of Human Papillomavirus (HPV) Disease: a critical and systematic review of the literature in the development of an HPV dynamic transmission model // BMC Infect. Dis. - 2009. - Vol. 29(9). - P. 119 - 127
8. Lang J.H. New strategy for diagnosis and treatment of gynecological cancer // Chin. Med. J. (Engl). -2009. - Vol. 122(4). - P. 363 - 366.
9. Moody C.A., Laimins L.A. Human papillomavirus oncoproteins: pathways to transformation //. Nat. Rev. Cancer. - 2010. - Vol. 10(8). - P. 550 - 560.
10. Porras C., Rodriguez A.C., Hildesheim A. et al. Human papillomavirus types by age in cervical cancer precursors: predominance of human papillomavirus 16 in young women // Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. -2009. - Vol. 18(3). - P. 863-365.
References
1. Zaporozhan VN, Tatarchuk TF, Dubinina VG, Volodko NA, Silina NK. Pre-tumor pathology of the cervix: the scope of competence of a gynecologist. Reproductive endocrinology. 2013; 4 (12): 12-17.
2. Tatarchuk TF, Tutchenko TN. Pathology of the cervix: what tasks are faced by a gynecologist. Reproductive endocrinology. 2013: 1 (9): 39.
3. Khmil SV, Korda IV, Khmil AS Complex treatment of dysplasia of the cervix and vagina on the background of papillomavirus infection. Actual issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2015; 1: 185-191.
4. Shadrin VS, Koptyuk VI, Malancin IM. Immune correction of pathological conditions of the cervix. Actual questions of pediatrics, obstetrics and gynecology. 2015; 2: 191192.
5. Cho H., Kim J.H. Treatment of the patients with abnormal cervical cytology: a "see-and-treat" versus three-step strategy. J Gynecol Oncol. 2009: 20(3): 164-168.
6. Cytryn A., Russomano F.B., Camargo M.J. et al. Prevalence of cervical intraepithelial neoplasia grades II/III and cervical cancer in patients with cytological diagnosis of atypical squamous cells when high-grade intraepithelial lesions (ASC-H) cannot be ruled out. Sao Paulo Med J. 2009; 127 (5): 283-287.
7. Insinga RP, Dasbach EJ, Elbasha EH. Epidemiologic natural history and clinical management of Human Papillomavirus (HPV) Disease: a critical and systematic review of the literature in the development of an HPV dynamic transmission model. BMC Infect Dis. 2009; 29(9): 119.
8. Lang JH. New strategy for diagnosis and treatment of gynecological cancer. Chin Med J (Engl). 2009; 122(4); 363-366.
9. Moody CA, Laimins LA. Human papillomavirus oncoproteins: pathways to transformation. Nat Rev Cancer. 2010;10 (8):550-60.
10. Porras C, Rodriguez AC, Hildesheim A. et al. Human papillomavirus types by age in cervical cancer precursors: predominance of human papillomavirus 16 in young women. Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. 2009; 18(3): 863-365.
Работа поступила в редакцию 01.10.2017 года. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616-002.5
Н. А. Мацегора, Л. П. Омельян, В. А. Гудзь, М. Г. Мельниченко
ОСОБЛИВОСТ1 БЦЖ-УСКЛАДНЕНЬ У Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ П1ВДЕННОГО
РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Одеський нащональний медичний унiверситет
Summary. Mаtsegora N. А., Оmelian L. P., Hudz V. А., Меlnichenkо М. H. FEATURES OF BCG-COMPLICATIONS IN INFANTS OF THE SOUTH REGION OF UKRAINE. -
Odessa National Medical University, Ukraine; e-mail: nmatsegora@ukr.net. The objective: to learn prevalence, character and features of BCG-complications in infants in Ukraine, particular, in the South region. According to literature values, complications of BCG vaccination, is a relatively thewidespread phenomenon. Today there is a tendency to progression of BCG-osteitis. Complications of BCG- vaccination more often (62,7 %) develop in boys and mainly they took place in winter, what is explained by immunity weakening. BCG-complications arise at the background of anaemia and heterospecific inflammatory diseases which must be considered "provoking" factors as to complications of inoculation.
Key words: BCG, complication, children.
Реферат. Мацегора Н. А., Омельян Л. П., Гудзь В. А., Мельниченко М. Г. ОСОБЕННОСТИ БЦЖ-ОСЛОЖНЕНИЙ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА ЮЖНОГО РЕГИОНА УКРАИНЫ. Цель работы - изучить распространенность, характер и особенности БЦЖ-осложнений у детей в Украине и мире, а также Южном регионе Украины. Установлено, что осложнения вакцинации БЦЖ, согласно данням мировой литературы, являються относительно распространеным явлением. На сегодня в мире наблюдается тенденция к прогрессирующему росту БЦЖ-оститов. Доказано, что осложнения вакцинации чаще (62,7 %) развиваются у мальчиков. Развитие ослонений преимущественно имело место зимой, что является свидетельством снижения уровня иммунитета в этот период года. БЦЖ-осложнения возникают на фоне анемии и неспецифических воспалительных заболеваний, которые нужно считать "провоцирующими" относительно осложнений вакцинации.
Ключевые слова: БЦЖ, осложнения, дети.
Реферат. Мацегора Н. А., Омельян Л. П., Гудзь В. А., Мельниченко М. Г. ОСОБЛИВОСТ1 БЦЖ-УСКЛАДНЕНЬ У Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ П1ВДЕННОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ. Мета роботи - вивчити поширешсть, характер та особливосп БЦЖ-ускладнень у дггей в Укрш'ш та свт, а також Швденного регюну Украши. Встановлено, що ускладнення вакцинацп БЦЖ, згвдно з даними свиово! лтгератури, е вщносно поширеним явищем. На сьогодш у свiтi спостерiгаеться тенденщя до прогресуючого зростання БЦЖ-остипв. Доведено, що ускладнення вакцинацii частше (62,7 %) розвиваються у хлопчишв.
© Мацегора Н. А., Омельян Л. П., Гудзь В. А., Мельниченко М. Г.
