CC BY
17
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии и нейрохирургии. М.: Изд-во «Самарский дом печати», 2004. - 432 с.
2. Бурчинський С.Г. Новi аспекти фармако-терапи психосоматично! патологи // Лiки. - 2004. -№56. - С.28-32.
3. Михайлов Б.В., Чугунов В.В., Добровольская О.С. Проблеми клшки, дiагностики та психотерапи соматоформних розладiв в амбулаторно-полмшчнш практицi за умов iндустрiального центру (методо-логiя, клiнiка, епiдемiологiя та диференцшна дiагнос-тика) // Укр. вюн. психоневрологи. - 2004. - Т. 12, вип.1. - С.33-39.
4. Мищенко Н. Тревожные расстройства - актуальная проблема медицины // Здоров'я Укра!ни. -2006. - № 18 (151). - С. 49.
5. Мищенко Н. Тревожные расстройства: прерогатива терапевтов или психиатров? // Здоров'я Ук-ра!ни. - 2006. - № 13-14 (146-147). - С. 1-3.
6. Наприенко А.К. Психосоматические расстройства: подходы к фармакотерапии // Междунар. мед. журн. - 2002. - Т. 8, №4. - С. 12 - 18.
7. Подкорытов В.С., Серикова О.И. Пароксетин в терапии тревожных и депрессивных расстройств у соматических больных // Medicus Amicus. - 2006. -№1. - С.8-9
8. Сергеев И.И. Психофармакотерапия невротических расстройств // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2003. - Т.5, №6. - С.1-14.
9. Соматоформные расстройства как междисциплинарная проблема современной медицины / Михайлов Б.В., Сердюк А.И., Сарвир И.Н. с др. // Материалы науч.-практ. конф. "Актуальные проблемы сексопатологии и медицинской психологии". - Харьков, 2002. - С. 163-173.
10. Табачшков С.1., Волошин П.В. До всесвгг-нього дня здоров'я, присвяченого охорош психiчного здоров'я // Арх. психiатрil. - 2001. - № 1-2 (24-25). - С. 5-6.
11. Andrew M.J., Baker R.A., Kneebone A.C. Mood state as a predictor of neuropsychological deficits following cardiac surgery // J. Psyhosom.Res. - 2000. - Vol. 48, N 6. - P. 537-546.
УДК 618.146-006.52-022.6-039.71-053.8/.86
В. О. Потапов, Т.Р. Стрельцова
СТАН РЕЦЕПТОРНОГО АПАРАТУ ЕП1ТЕЛ1Ю ШИЙКИ МАТКИ У Ж1НОК, 1НФ1КОВАНИХ В1РУСОМ ПАП1ЛОМИ ЛЮДИНИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬ ОРАЛЬНУ КОНТРАЦЕПЦ1Ю
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра акушерства та гiнекологii (зав. - д. мед. н., проф. В.О.Потапов)
Ключовi слова: eipyc папшоми людини, рак шийки матки, стеро'(дт рецептори, еттелш шийки матки, оральна контрацепцiя
Key words: human раррйоша virus, cervical cancer, steroid receptors, cervical epithelium, oral contraception
Резюме. В исследовании проведена оценка рецепторного аппарата эпителия шейки матки у женщин с высокоонкогенной ВПЧ-инфекцией, принимающих разные виды оральной контрацепции: минидозированные, микродозированные и трехфазные контрацептивы. Проведенное исследование позволило изучить особенности рецепторного аппарата цер-викального эпителия у данной категории женщин. Наименьшее негативное влияние на рецепторный аппарат происходит при использовании микродозированных КОК. Кроме того, гипоэстрогенный и гипогес-тагенный фон, который они формируют, способствует нормализации соотношения эстрогеновых и прогестероновых рецепторов в эпителии шейки матки.
Summary. In the research an estimation of receptor apparatus of the cervical epithelium in women with highly oncogenic HPV, using different kinds of oral contraception such as minidosed microdosed, and triphasic contraceptives was conducted. The research conducted allowed to find out features of receptor
apparatus of the cervical epithelium in the given category of women. The least negative influence on receptor apparatus occurs while using microdosed oral contraceptives. Besides, hypoestrogenic and hypogestagenic background which they form promotes normalisation of estrogen and progesterone receptors ratio in cervical epithelium.
В останш роки в Укра!ш зростае кшькють жшок, яю застосовують комбiнованi оральш кон-трацептиви, що зумовлено !х високою ефек-тивнiстю, зручнiстю застосування та позитив-ними неконтрацептивними ефектами [3, 4]. Од-ночасно спостертаеться виражена тенденцiя до збiльшення частоти шфшування вiрусом пат-ломи людини, фонових та передракових процесiв шийки матки [1, 2]. Таким чином, все бшьша частка жшок з шфекщею, що зумовлена вiрусом патломи людини (ВПЛ), використовуе рiзнi види гормонально! контрацепцп. Але iснують суперечливi данi щодо впливу складових частин комбшованих оральних контрацептивiв (КОК) на перебк- ВПЛ-шфекци, фонових та передракових процешв шийки матки. Розумiння особливостей рецепторного апарату дозволить, на думку ряду авторiв, бiльш точно прогнозувати та запоб^ати розвитку передракових процесiв та раку шийки матки у ВПЛ-шфшованих жшок [5-7]. Але май-же вщсутня iнформацiя щодо стану рецепторiв у жiнок, що застосовують комбшоваш оральнi контрацептиви, особливо мало шформаци сто-совно сучасних мiнi- та мшродозованих препа-ратiв.
Мета дослщження - вивчення стану ре-цепторного апарату цервшального епiтелiю у ВПЛ-шфшованих жшок, що застосовують рiзнi види сучасних оральних контрацептивiв.
У ктшчному дослiдженнi брали участь 120 жшок репродуктивного вшу, шфшованих високоонкогенними типами вiрусу папiломи людини, якi застосовували комбiнованi оральнi контрацептиви. За даними цитолопчного дослщ-ження епiтелiю шийки матки та кольпоскопи з дослщження були виключенi жшки з перед-раковими процесами та раком шийки матки. У вщповщност до мети i задач дослщження кон-трольну групу (I група) склали 30 жшок з ВПЛ-шфекщею високоонкогенних типiв, яки не використовували гормональну контрацепцiю. Другу групу склали 30 жшок iз ВПЛ-шфекщею (високоонкогеннi типи), якi використовували монофазш низькодозованi комбiнованi оральнi контрацептиви (КОК) iз вмiстом етиншестрадюлу 30 мкг та 150 мкг дезогестрелу; третю групу склали 30 жшок iз високоонкогенною ВПЛ-шфекщею, що отримували мiкродозованi КОК iз вмiстом етинiлестрадiолу 20 мкг та 150 мкг дезогестрелу; четверту групу склали 30 жшок iз
ВПЛ-шфекщею (високоонкогенш типи), яким були призначеш трифазш КОК, що мютили 7 таблеток жовтого кольору з вмютом у однiй таблетщ 50 мкг дезогестрелу та 35 мкг ети-нiлестрадiолу; 7 таблеток червоного кольору з вмютом у однш таблетщ 100 мкг дезогестрелу та 30 мкг етиншестрадюлу, 7 таблеток бшого кольору з вмютом у однш таблетщ 150 мкг дезогестрелу та 30 мкг етиншестрадюлу. Розпо-дш на групи проводився за методом випадкового добровiльного аношмного вибору (проста ран-домiзацiя) за пошформованим узгодженням.
Для виявлення естрогенових та прогесте-ронових рецепторiв було застосовано iмуногiсто-хiмiчний метод iз використанням стрептавщин-мiченого бiотину. Вивчалися бюптати шийки матки, отриманi у ранню фолiкулярну фазу менструального циклу або шд час прийому оральних контрацептивiв на протягом не менше 3 мiсяцiв. Реакцiя проводилась укомплектованим набором реакг^в фiрми «Дако» (Данiя), що одночасно дозволяе визначати наявнють рецепторiв естро-генiв та прогестерону. Дослщження проводилось на крюстатних зрiзах заморожено! тканини бiоптату ештелда шийки матки, що сприяе зни-женню до мiнiмуму хибнонегативних результат внаслiдок блокування антигенно! структури тканини тсля використання бiлокруйнуючоï формалiновоï фшсаци, а також через втрату рецепторiв, особливо естрогенових, за рахунок ï^ високоï термолабiльностi.
Отриманi данi оброблювалися на ЕОМ за допомогою програми Microsoft Excel 2003. У дослщженш було прийнято рiвень статистичноï значущосп p<0,05. Для порiвняння дослщ-жуваних груп використовувалися двобiчний критерiй Стьюдента для незалежних перемiнних та критерш % . Також було проведено коре-ляцiйний аналiз Пiрсона та Стрмена.
Результати дослiдження наведенi у таблиц 1. Вiдмiчалася досить висока частота виявлення естрогенових рецепторiв (ЕР) у бюптатах нез-мiненого ештелда на тлi фонових процесiв шийки матки у жшок, що не приймали КОК. Одночасно звернуло на себе увагу деяке зни-ження кшькост ЕР тсля тривалого прийому мiнiдозованих та трифазних КОК. Пiсля прийому мшродозованих КОК, навпаки, вiдбувалося деяке пщвищення частоти виявлення ЕР.
Таблиця 1
Наявшсть рецепторiв до естрогешв у 6ionTaTax шийки матки у дослщжуваних жшок до призначення КОК та наприкшщ дослщження, абс.ч. (%)
I II III
Результата пстолопчиого (n= 30) (n= 30) (n= 30)
досждження
до тсля до тсля до тсля
IV (n=30)
до
Дисплаз1я I ст. 1 1 2 1 2 2 3 1
(3,3) (3,3) (6,7) (3,3) (6,7) (6,7) (10,0) (3,3)
Дисплаз1я II ст. - 1 - 1 - - - 2
(3,3) (3,3) (6,7)
Дисплаз1я III ст. - - - 1 - - - 1
(3,3) (3,3)
Ендоцерв1коз 6 4 5 3 3 1 5 3
(20,0) (13,3) (16,7) (10,0) (10,0) (3,3) (16,7) (10,0)
Патломи 2 - 2 - 2 - 1 -
ш/ матки (6,7) (6,7) (6,7) (3,3)
Лейкоплак1я ш/ матки 4 1 3 1 6 1 3 2
(13,3) (3,3) (10,0) (3,3) (20,0) (3,3) (10,0) (6,7)
Травматичн зм1ни ш/ матки 3 2 3 3 3 4 3 4
(10,0) (6,7) (10,0) (10,0) (10,0) (13,3) (10,0) (13,3)
Незмшений еп1тел1й ш/ матки 28 26 27 24 26 29 27 25
(93,3) (86,6) (90,0) (80,0) (86,6) (96,7) (90,0) (83,3)
Як продемонстровано на рис.1, вiдносна частота виявлення ЕР у тканинах, уражених ВПЛ-шфекщею - дисплази та патломи шийки матки, була ютотно меншою у порiвняннi iз здоровими тканинами. У середньому частота виявлення естрогенових рецепторiв у тканиш папшом серед усiх дослiджуваних жiнок була на рiвнi 50%, тодi як у тканинах ештелда, що тддався дис-пластичнiй трансформаций частота ЕР була в> рогiдно меншою та становила до призначення КОК у середньому 20%. Слщ зауважити, що
тсля тривалого застосування КОК не вщбу-валося iст0тних ЗМШ у кшькосп ЕР, OKpiM III групи жшок, що вживали мiкродозованi КОК, де частота виявлення естрогенових рецепторiв вiрогiдно збiльшилася з 18,2% до 50% (p<0,05). Можливо, це пояснюсться здатнiстю мшро-дозованих КОК не в повнш мiрi пригнiчувати фолшулогенез, завдяки чому iснуe достатня концентращя естрадiолу фолiкулярного поход-ження у сироватщ кровi, що сприяе експреси естрогенових рецепторiв.
% 80 70 60 50 40 30 20 10 0
III
IV
I Папшоми □Дисплазiя до КОК EЭДисплазiя шсля КОК
Рис. 1. Ввдносна кшьтсть естрогенових рецепторiв у бiоптатах шийки матки з ураженнями епiтелiя, що викликаш ВПЛ, до та пiсля застосування оральних контрацептшив
Як продемонстровано на табл. 2, частота ви-явлення рецепторiв до прогестерону (ПР) у фо-лшулярнш фазi менструального циклу у здоровому ештели шийки матки та при фонових процесах не перевищувала 20%, що спiвпадаe з результатами шших авторiв [5-7]. Слщ звернути
увагу на вiрогiдне зниження кшькосп прогес-теронових рецепторiв у кл^инах незмiненого епiтелiю шийки матки серед жшок, що тривало застосовували мiкродозованi КОК (III клiнiчна група), на вiдмiну вiд жшок iз решти дослщ-жуваних груп (рис. 2).
Таблиця 2
Наявшсть рецепторiв до прогестерону у бiоптатах шийки матки у дослщжуваних жшок до призначення КОК та наприкшщ дослщження, абс.ч.(%)
Результата пстолопчного дослвдження (п I =30) II (п=30) III (п=30) IV (п=30)
до | гасля до | гасля до | гасля до | гасля
Дисплаз1я I ст. 9 6 9 7 11 1* 8 7
(30,0) (20,0) (30,0) (23,3) (36,7) (3,3) (26,7) (23,3)
Дисплаз1я II ст. - 2 - 2 - 1 - 3
(6,7) (6,7) (3,3) (10,0)
Дисплаз1я III ст. - 1 - 1 - - - 1
(3,3) (3,3) (3,3)
Евдоцервжоз 1 - 1 1 - - 1 1
(3,3) (3,3) (3,3) (3,3) (3,3)
Пап1ломи 3 - 3 - 3 - 2 -
ш/ матки (10,0) (10,0) (10,0) (6,7)
Лейкоплак1я 1 - - - 1 - 1 1
ш/ матки (3,3) (3,3) (3,3) (3,3)
ктинна ероз1я - - - - - - - -
ш/ матки
Травматичга змши ш/ матки 1 - 1 - - - - -
(3,3) (3,3)
Незмшений егателш ш/ матки 3 4 4 3 6 1* 6 5
(10,0) (13,3) (13,3) (10,0) (20,0) (3,3) (20,0) (16,7)
Прим1тки:* - вщмшшсть до та шсля спостереження в1ропдна при р<0,05
Як вiдображено на рис. 2, в ураженнях цер-вшального епiтелiю, що зумовленi дieю ВПЛ, навпаки, майже у вшх випадках виявлялися ре-цептори до прогестерону, причому !х кiлькiсть майже не зменшувалась пiсля застосування
оральних контрацептивiв, за винятком III групи, де продемонстроване вiрогiдне зниження кшькосп прогестеронових рецепторiв на тлi прийому мiкродозованих КОК (р<0,05).
% 100
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
ш-ш
I и
■Пашломи
ЕЭДисплаз1я шсля КОК □ Незмшений еп1тел1й п1сля КОК
ш
III IV
Пдисплаз1я до КОК □ Незмшений еп1тел1й до КОК
Рис. 2. Вмиосиа к1льк1сть прогестеронових рецеитор1в у б1оитатах незм1иеиого ештел1ю шийки матки та з ураженнями, що викликаш ВПЛ, до та шсля застосування оральних контрацептив1в
Одшею i3 найважливiших характеристик впливу статевих стерощних гормошв на церв> кальний ештелш, на думку багатьох авторiв, е спiввiдношення ЕР/ПР [5-7]. Як продемонстро-вано на рис. 3, сшввщношення ЕР/ПР до приз-начення КОК у здорових тканинах та при фонових процесах шийки матки не переви-щувало 10. Пюля застосування КОК вiдмiчалася тенденцiя до збшьшення спiввiдношення ЕР/ПР, що говорить про шдвищення естрогенного впливу на ештелш. Найбшьш вираженi змши зафш-сованi у жшок III клшчно! групи, де пiсля застосування КОК сшввщношення ЕР/ПР збшь-шилося з 4,33 до 29, що е статистично вiрогiдним (p<0,05). Отримаш данi вiдображають процеси зменшення кшькосп ПР з одночасним шдви-щенням ЕР, що вiдбуваеться пiд впливом КОК, насамперед мшродозованих препаратiв.
При обчислюванш спiввiдношення ЕР/ПР у
ВПЛ-шдукованих процесах епiтелiю шийки матки спостер^алися низькi значення ЕР/ПР за рахунок досить високо! частоти знаходження прогестеронових рецепторiв у цих тканинах. П1сля застосування КОК ЕР/ПР у папшомах неможливо було обчислити, оскшьки вщбу-валася елiмiнацiя папiлом наприкшщ дослщжен-ня. ЕР/ПР у диспластично змшеному ештели мало помiрну тенденщю до збiльшення пiд впливом КОК, особливо у жшок, що отримували мiкродозованi оральнi контрацептиви (III група), у яких ЕР/ПР збшьшилося з 0,18 до 1 (р<0,05).
Отже КОК спроможнi змiнювати кшьюсть естрогенових та прогестеронових рецепторiв та !х спiввiдношення у цервiкальному ештели. Найбiльшою здатнiстю щодо впливу на рецеп-тори до стерощних гормошв володiють саме мiкродозованi оральнi контрацептиви.
30 25 20 15 10 5 0
I
II
■Пашломи ИДисплаз1я п1сля КОК ОНезм1нений ештелш шсля КОК □ Фонов1 процеси шсля КОК
III
IV
□ Дисплаз1я до КОК
□ Незмшений еп1тел1й до КОК
□ Фонов1 процеси до КОК
Рис. 3. Сшвввдношення ЕР/ПР у здорових та патолопчних 6ionTaTax цервшального епiтелiю у дослщжуваних жшок до та шсля тривалого застосування комбiмовамих оральних KOHTpauenTmiB
При проведеннi кореляцiйного аналiзу (по-будова кореляцiйних таблиць за Ирсоном) було виявлено ряд важливих закономiрностей. Частота виявлення рецепторiв до естрадюлу у нормальному ештели негативно корелюе з наявшстю дисплази у майбутньому (R=-0,83, р<0,05), що при подальшому вивченнi може бути дуже важливим прогностичним маркером розвитку передракових процешв шийки матки у ВПЛ-iнфiкованих жшок. Вщповщно, величина ЕР/ПР спiввiдношення негативно корелюе з наявшстю дисплази цервшального епiтелiя (R=-0,85, р<0,05). Частота виявлення прогестеронових ре-цепторiв мала сильний позитивний кореляцшний
зв'язок iз наявшстю передракових процешв шийки матки ^=0,89, р<0,05).
Таким чином, проведене дослiдження дозволило вивчити особливост рецепторного апарату цервiкального епiтелiю у ВПЛ-шфшованих ж> нок, що отримували рiзнi види орально! контра-цепци. Найменший негативний вплив на рецеп-торний апарат вiдбуваеться при застосуванш мiкродозованих КОК, бiльш того, гормональний фон, який вони створюють, сприяе нормалiзацil ЕР/ПР у ештели шийки матки. Завдяки цьому покращуються пролiферативнi процеси i форму-ються оптимальш умови для очищення шийки матки вщ клiтин, iнфiкованих ВПЛ, шляхом фiзiологiчноl десквамаци поверхових шарiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вакуленко Г.О., Захарцева Л.М., Кохане-вич Е.В. Етютропне лiкування хворих на початковi форми раку шийки матки в залежносп ввд пато-генетичного варiанту // Матерiали X з'йду онкологiв Украни. - К., 2001. - С. 34-39.
2. Волошина Н.Н., Пилипенко Э.В., Плехун Т.Г. Частота встречаемости генитальных инфекций при дисплазиях шейки матки различной степени тяжести // Матерiали X з'йду онколопв Украши. - К., 2001. -С. 49-52.
3. Прилепская В.Н. Гормональная контрацепция - М.: Медпресс, 1998. - 258с.
4. Яглов В.В. Клиническая фармакотерапия в гинекологии "Логест" - контрацептив нового поко-
ления // Гинекология. - 2000. - Т.2,№2. - С. 25-26.
5. Coelho F.R., Prado J.C., Pereira Sobrinho J.S. Estrogen and progesterone receptors in human papilloma virus-related cervical neoplasia // Braz. J. Med. Biol. Res.- 2004. - Vol. 37, N1. - Р. 83-88.
6. Konishi I., Fujii S., Nonogaki H. Immuno-histochemical analysis of estrogen receptors, progesterone receptors, Ki-67 antigen, and human papillomavirus DNA in normal and neoplastic epithelium of the uterine cervix // Cancer. - 1991. - Vol. 68, N 6. - Р. 1340-1350.
7. Monsonego J., Magdelenat H., Catalan F. Estrogen and progesterone receptors in cervical human papil-lomavirus related lesions // Int. J. Cancer. - 1991. -Vol.48, N 4. - С. 533-539.
♦
УДК 616.345-072.1:616.992-08 О.М. Власова
ЕНДОСКОП1ЧНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ КАНДИДОЗУ ТОВСТО1 КИШКИ
Днтропетровська державна медична академiя кафедра гастроентерологИ та терапИ ФПО (зав.-д.мед.н., проф.Ю.М. Степанов)
Ключовi слова: слизова оболонка товсто'1 кишки, ректороманоскотя, кандидоз Key words: bowel mucosa, rectoromanoscopy, candidosis
Резюме. В статье рассмотрена проблема диагностики кандидоза кишечника. Изучена эффективность комплексного антимикотического лечения по изменению показателей микробиоциноза кишечника и эндоскопической картине слизистой толстой кишки. Обследовано 60 больных с кандидозом толстого кишечника (КТК). Установлено, что у больных с КТК не выявлено специфических эндоскопических изменений слизистой оболочки толстой кишки, в нашем исследовании у больных преобладали явления субатрофии до и после лечения. Исследование микрофлоры кала выявило дисбиоз у 100 % больных, с преобладанием декомпенсированных (41,66 %) и субкомпенсированных (48,33 %) форм. Комплексная антимикотическая терапия привела к существенному улучшению показателей дисбиоза, что обусловливает необходимость ее применения. Эффект проведенной терапии четко виден на динамике эрадикации Candida albicans с lg 4 КУО/г (5,61 ± 0,17) до ( 0,48 ±0,21) ( р<0,0001).
Summary. The article regards the problem of bowel candidosis diagnostics. There was studied the efficiency of a complex antimycotic treatment for change of bowel microbiocenosis parameters and endoscopic signs of bowel mucosa. 60 patients with bowel candidosis (BC) were examined. There was established that in patients with BC the specific endoscopic changes in bowel mucosa were not revealed, signs of subatrophy before and after treatment predominated. The examination of stool microflora revealed disbiosis in 100% of patients with prevalence of decompensated (41,66%) and subcompensated (48,33%) forms. Complex antimycotic therapy led to a significant improvement of disbiosis parameters and stipulated the necessity of its usage. The effect of carried out therapy was clearly seen by dynamics of Candida albicans eradication from lg 4 NCU/g ( 5,61 ± 0,17) to ( 0,48 ±0,21) (р< 0,0001).
