CC BY
16
11. Pulmonary Complications as a Cause of Death after Renal Transplantation / V. Pencheva, D. Petrova, D. Genov, O. Georgiev / Open J. Inter. Medicine. - 2014. - Vol. 4. - P. 41-46
12. Pulmonary Complications in Renal Recipients after Transplantation / E. Kupeli, G. Ulubay, T. Colak [et al.] // Transplantation Proceedings. - 2011. - Vol. 43. -P. 551-553.
REFERENCES
1. Goreyov VA, Kaabak MM, Babenko NN. [Influence of the protocol of induction immunosuppressive therapy on the state of the allotransplanted kidney]. Transplantologiya. 2017;1(9);7-11. Russian.
2. Kuryata OV, Cherkasova AV. [Arterial hypertension in chronic kidney disease]. Dnipropetrovsk, Gerda. 2014;79. Russian.
3. Kuryata OV, Frolova EO. [Lipid metabolism and cardiovascular risk in patients with chronic kidney disease]. Dnipropetrovsk, «Gerda». 2013;111. Ukrainian.
4. Pertseva TO, Kireeva TV, Shtepa OO. [The influence of comorbid pathology on expressiveness of in-flammantory process in patients with lower respiratory tract infections]. Zaporozhye medical journal. 2015;4(91):21-25. Ukrainian.
5. Pertseva TO, Kireeva TV, Shtepa OO. [The effectiveness and necessity of carrying out ethiological diagnostics in patients with liwer respiratory tract infections]. Problemi ekologii ta meditsini. 2014;18(1-2):17-25. Ukrainian.
6. Pertseva TA, Konopkina LI. [Fundamentals of the study of the ventilation function of the lungs: clinical and
diagnostic value. Methodical manual for doctors and students of medical schools]. Dnepropetrovsk, «Art-Press». 2008;66. Russian.
7. Gabriel M Danovich. [Transplantation of the kidney]. Moysyuka YaG. editor. Moskva «GEOTAR- Media». 2013;845. Russian.
8. Canet E, Osman D, Lambert V, et al. Acute respiratory failure in kidney ransplant recipients: a multicenter study. Critical Care. 2011;15(91):2-10.
9. Cury JL, Brunetto AF, Aydon RD. Negative effects of chronic kidney failure on lung function and functional capacity. Rev Bras Fisioter. 2010;14 (2):91-98.
10. Pencheva V, Petrova D, Genov D, Georgiev O. Pulmonary Complications as a Cause of Death after Renal Transplantation. Open Journal of Internal Medicine 2014;4:41-46.
11. Kupeli E, Ulubay G, Colak T, et al. Pulmonary Complications in Renal Recipients after Transplantation. Transplantation Proceedings. 2011;43:551-3.
12. Canadian Organ Replacement Register. 2011 report. Ottawa: Canadian Institute for Health Information; 2013.
♦
УДК 618.1:616.523:615.37 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1(part 1).127246
О.П. Лтко, 1МУНОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ
B.B. Бобрицька, ПРИ «МАЛИХ» ФОРМАХ УРАЖЕНЬ
Л'Л Порапова' ЕП1ТЕЛ1Ю ШИЙКИ МАТКИ
Н.В. Ткачова
Регюнальний центр клШчног медицини пл. КонституцИ, 21, Харюв, 61000, Украша Regional Center for Clinical Medicine Konstitutsii sq., 21, Kharkiv, 61000, Ukraine e-mail: hnmu_akusherstvo1@ukr.net
Ключовi слова: ураження епгтелгю, шийка матки, «мал1 форми», eipyc папшоми людини, мжроРНК Key words: epithelial lesions, cervix, "small forms", human papillomavirus, microRNA
Реферат. Иммунологические изменения при «малых» формах поражения эпителия шейки матки. Липко О.П., Бобрицкая В.В., Потапова Л.В., Ткачова Н.В. С целью изучения иммунологических показателей, в том числе мРНК шейки матки, у пациенток с наличием персистирующей папилломавирусной инфекции
обследовано 35 пациенток основной группы (ВПЧ выделен) и 42 пациентки контрольной (ВПЧ не выделен). Пациентки основной группы разделены на три подгруппы в соответствии с давностью процесса и результатами предыдущей иммунотропной терапии: IA подгуппа - (12 пациенток) ВПЧ впервые выделен, IB(16 пациенток) - персистенция вируса от одного до трех лет, IC (7 пациенток) - персистенция вируса от одного до трех лет, иммунотропная терапия неэффективна. Определяли уровень ИЛ-1, ИЛ-6, ИЛ-8, ИЛ-10, ФНО-а, сывороточного интерферона, а также уровень экспрессии микроРНК mir25. Получены данные о том, что персистирование папилломавирусной инфекции возможно в условиях дефицита уровня цитокинов ИЛ-1(45,5%, р<0,05), ИЛ-6 (48,5%, р<0,05),ИЛ-8 (24,2%, р<0,05), повышения уровня ФНО-а (37,3%, р<0,05) и сниженного уровня сывороточного ИФН до 78,2%. Отсутствие эффекта элиминации ВПЧ наблюдается при снижении показателей от условной нормы: ИЛ-1 (73,6%, р<0,05), ИЛ-8 (81,3%, р<0,05), ИЛ-10 (25,0%, р<0,05), ФНО-а (77,8%, р<0,05). В то же время уровень экспрессии мРНК увеличивается на 5,5 (р<0,05) от медиальных показателей контрольной группы. Снижение уровня показателей гуморального иммунитета наряду с повышением экспрессии мРНК может служить маркером устойчивости ВПЧ к лечебным мероприятиям и определением тактики дальнейшей терапии пациенток с «малыми» формами поражений эпителия шейки матки.
Abstract. Immunological changes at "small" forms of lesion of the cervical epithelium. Lipko O.P., Bobrytska V.V., Potapova L.V., Tkachova N.V. In order to study immunological parameters, including cervical mRNA in patients with persistent papillomavirus infection, 35 patients of the main group (HPV positive) and 42 patients of the control group (HPV negative) were examined. Patients of the main group were divided into three subgroups according to the process prescription and the results ofprevious immunotropic therapy: IA subgroup - (12 patients) HPV was first isolated, IB (16 patients) - persistence of the virus from one to three years, IC (7 patients) - persistence of the virus from one to three years, immunotropic therapy is ineffective. The level of IL-1, IL-6, IL-8, IL-10, TNF-а, serum interferon, as well as mir25 microRNA expression level was determined. Data have been obtained that the persistence of papillomavirus infection is possible in conditions of deficiency in the level of cytokines IL-1 (45.5%, p<0.05), IL-6 (48.5%, p<0.05), IL-8 (24.2%, p<0.05), increase in the level of TNF-a (37.3%, p<0.05) and a reduced level of serum IFN up to 78.2%. The absence of the effect of HPV elimination is observed in the decrease of the indices from the conventional norm: IL-1 (73.6%, p<0.05), IL-8 (81.3%, p<0.05), IL-10 (25, 0%, p<0.05), TNF-a (77.8%, p<0.05). At the same time, the level of mRNA expression increases by 5.5 (p<0.05) from the median values of the control group. A decrease in the level of humoral immunity along with an increase in mRNA expression can serve as a marker of the resistance of HPV to therapeutic measures and determination the tactics of further therapy of patients with "small" forms of cervical epithelial lesions.
Стутнь ктшчно значущих змш еттелда репродуктивно! системи, зокрема шийки матки, безпосередньо пов'язаний з наявшстю персис-туючо! шфекцп, зокрема вiрус-асоцiйованих уражень, а також асощацш внутршньоклггинних збудниюв (хламщи, мшоплазми, уреаплазми). Вщомо, що стутнь ураження оргашв залежить вщ рiвня й напруженост гуморального i тка-нинного iмунiтету, однак часто, за рiвних умов, а також близьких за рiвнем показниюв iмуно-грами, ми стикаемося з рiзними клшчними формами захворювань. Багато сучасних дослщ-ниюв намагаються визначити провщш фактори захисту вщ розвитку промiжних неоплазш i злояюсних новоутворень [1, 2].
Видшеш фактори ризику, таю як раннш початок статевого життя (враховуючи можливе ранне шфшування вiрусом патломи людини (ВПЛ)), куршня, наявшсть рекурентних шфек-цш. Вщома також здатшсть ВПЛ до самоелiмi-наци, що також шдтверджуе наявшсть додат-кових, не вивчених рашше факторiв захисту макрооргашзму, або наявшсть особливих умов тканинного iмунiтету.
На цей час роль ВПЛ у виникненш дисплазш i раку шийки матки вже доведена й не викликае
сумшву. Так зваш субктшчш форми вiрусноl ш-вази стають на сьогодшшнш день предметом пильного вивчення. Основним питанням зали-шаеться питання спостереження за можливим розвитком патологи, або проведення специфiчноl iмуномодулюючоl терапи, доцшьшсть тако! терапи [3].
Природньо, що найбшьш ефективним фактором захисту е вакцинащя проти ВПЛ, проведена до початку статевого життя, тобто до перюду можливого шфшування цими вiрусами, а також шшими збудниками захворювань репродуктивно! системи. На сьогодшшнш день вакцинащя тшьки починае розвиватися як метод специфiч-но! профшактики. Тому необхщшсть i доцшьшсть шших методiв л^вання, елiмiнацil штамв, визнаних патогенними, але яю не мають вщповщ-но! iмунопрофiлактики, е актуальною проблемою.
Так зваш субклшчш, або початков^ чи про-мiжнi стани цервшально! патологи довгий час не класифшувалися в якусь певну групу захворювань. У 2012 рощ Американське товариство кольпоскопи та цервшально! патологи запро-понувало використовувати термш «малЬ> форми ураження ештелда шийки матки для позначення пащенток з наявшстю ВПЛ 16 i 18 типу, а також
102
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
при персистенци й ураженш шийки матки штамами високого ризику.
На тепершнш час вiдомо, що вивченi штами ВПЛ вiдрiзняються онкогенним потенцiалом, але й серед жiнок, в яких видiленi типи Bipycy з високим потенщалом, розвиток патологи не завжди починаеться одночасно, i стyпiнь ура-ження може значно вiдрiзнятись, беручи до уваги перюд розвитку захворювання.
На сьогоднi пильна увага прид^еться ролi рибонукле!нових кислот (РНК), зокрема малих фрагментiв РНК, у процесах метаболiзмy, кл> тинного диференцiювання, гемопоезу, iмyноло-гiчних процесiв. Низкою фундаментальних до-слiджень представлена особлива роль мшроРНК (мРНК). МiкроРНК (мРНК) - це коротк одноланцюговi молекули довжиною до 25 нук-леотидiв, яю здiйснюють регyляцiю експреси генiв тсля !х транскрипцп. Вони беруть участь у апоптоз^ клiтиннiй мпрацп та швази, формуван-нi iмyнноl вщповщь G свiдчення, пiдтверджyючi iстотнy роль мРНК у регуляци iмyнно! вщповщ не тiльки in vitro, але й in vivo [1, 4, 5].
Роль мРНК в якост лшувальних мшеней при вiрyсних шфекщях i злоякiсних новоутвореннях на тепершнш час пiддаеться iнтенсивномy ана-лiзy i е предметом пильно! науково! уваги. В останнi роки вивчення ролi мРНК набуло справдi революцшного значення, враховуючи провiднy роль генного регулювання в процесах неогенезу й захисту систем вщ метапластичного впливу. Мат РНК регулюють сигнальну трансдyкцiю через Toll-подiбнi рецептори клiтин вродженого iмyнiтетy, формують специфiчнy цитокiновy вiдповiдь, шдтримують процеси росту i розвитку iмyноцитiв. Крiм того, мРНК регулюють цен-тральнi ланки адаптивно! iмyнно! вщповда, зокрема процес презентаци антигену й передачi сигнально! вiдповiдi Т^мфоципв; посилюють активнiсть фактора некрозу пухлин (ФНП-а), та взаемодiю iнтерферонiв.
Встановлено альтернативы змiни експреси мРНК при хрошчних запальних процесах, що тдтверджуе !х участь в iмyнологiчних реакщях елiмiнацil збyдникiв. Бiльше того, мРНК беруть участь у процесах противiрyсного захисту, що визначае !х роль у прогнозi захворювання i реалiзацil неопластичного потенцiалy вiрyсно! шфекци [4, 5].
Тому особливо! актуальносп набувае визна-чення iмyнологiчного статусу оргашзму з ураху-ванням експреси мРНК, а також взаемовплив рiвнiв штерферону, iнтерлейкiнiв i ФНП-а з ура-хуванням рiвня мРНК. Крiм того, надзвичайну актyальнiсть мае оцiнка ди iмyноактивних
факторiв з урахуванням давносп патологiчного процесу та неефективностi проведених курсiв терапii.
Мета дослiдження - вивчення iмунологiчних показникiв, у тому чи^ мРНК шийки матки, в пащенток з наявнiстю персистуючоi папшо-мавiрусноi iнфекцii, на пiдставi яких можлива подальша розробка лiкувальних заходiв, спрямо-ваних на елiмiнацiю цього вiрусу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Нами було обстежено 35 пащенток з наяв-нiстю ВПЛ i 42 пацiентки, в яких ВПЛ не було виявлено. Пащентки з наявшстю ВПЛ склали основну групу дослiдження, пацiентки без паш-ломавiрусного iнфiкування склали контрольну групу.
Пацiентки основноi групи були розподiленi на 3 ктшчш пiдгрупи залежно вiд давносп процесу. У 12 пащенток (34,2%) ВПЛ виявлено вперше (1А група), у 16 (45,7%) був виявлений вщ одного до трьох роюв тому, лiкування не проводилося (1В група); i в 7 (20,0%) пащенток вiрус виявлений також 1-3 роки тому, але щ пащентки отримували iмуномодулюючу терапiю пренабексом, а-штерфероном, проте елiмiнaцii вiрусу в них не вщбулося (1С група).
Серед пащенток основно! групи дисплaстичнi змши епiтелiю шийки матки мали: 1А група -дисплaзiя I ступеня в 5 (41,6%) пaцiенток, II ступеня в 3 (25,0%), ектошя шийки матки в 4 (33,3%) пащенток; 1В група - дисплaзiя I ступеня в 7 (43,7%) пащенток, II ступеня в 6 (37,5%), ектошя шийки матки в 3 (18,7%) пащенток; ГС група - дисплaзiя I ступеня в 4 (57,1%) пащенток, II ступеня в 2 (28,6%), ектошя шийки матки в 1 (14,2%) пащентки.
У контрольнш груш диспластичш змши шийки матки серед пащенток розподшилися таким чином: дисплaзiя I ступеня в 17 (40,5%) пащенток, II ступеня в 5 (11,9%), ектошя шийки матки в 10 (23,8%) пащенток.
Пащентки основно! групи мали в aнaмнезi хрошчш запальш захворювання малого таза: !А група - 5 (41,6%) пащенток, Ш група - 7 (43,7%) дослщжуваних i ГС група - 3 (42,8%) пащентки. Серед пащенток контрольно!' групи на хрошчне запалення оргашв малого таза страждали 19 (45,2%) пащенток.
Паритет: одш пологи в aнaмнезi мали 7 пащенток (58,3%) !А групи, 5 (31,2%) Ш групи, та 2 (28,5%) пащентки ГС групи. Двое полопв серед пащенток основно!' групи мали тшьки 1 (8,3%) пащентка !А групи та 1(14,2%) ГС групи. У контрольнш груш одш пологи мали 24 пащентки
(57,1%), двое полопв 4 пащентки (9,5%), не мали полопв в анамнезi 14 (33,3%).
Привертае увагу досить високий вщсоток пер-винного безплiддя серед пацiенток основно! групи - дiагноз встановлено в 4 (33,3%) па-цiенток 1А групи, 5 (31,2%) 1В групи, 3 (42,8%) 1С групи. У контрольнш груш дiагноз первинне безплщдя мали лише 5 (11,9%) пащенток.
Всiм пацiенткам основних та контрольно! групи проводилось дослщження на наявшсть ВПЛ Digene-тест, методом «гiбридного захоп-лення» з визначенням ДНК-типiв високого онкогенного ризику
16/18/31/33/35/39/45/51/52/56/58/59/68 типи та ш-русного навантаження - кiлькiсть копiй в розрахунку на 100 000 епiтелiальних клггин, Lg копiй на зразок.
1мунолопчш методи дослiдження включали iмунограму з визначенням рiвня цитокiнiв (штер-лейкiни (1Л - 1,6,8,10), фактора некрозу пухлин (ФНП-а) та сироваткового штерферону (1ФН)) за допомогою методу 1ФА. Методом гибридiзацi! (нозерн-блот) визначали рiвень мРНК mir-25 у кл^инах епiтелiю жiнок груп дослiдження.
Статистичний аналiз виконаний з викорис-танням частотного аналiзу i непараметричних
методiв: для порiвняння кiлькiсних показникiв критерш Вiлкоксона-Манна-У!тнi; для порiвнян-ня даних до i пiсля лiкування - парний критерш Стьюдента. Вщмшносп вважали значущими при ймовiрностi нульово! гшотези менше 5% (р<0,05).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За результатами дослщження iмунологiчних показникiв жшок основно! та контрольно! груп отримаш результати достовiрного зниження показникiв iмунологiчного профiлю, що свщчить про стан вiдносно! iмуносупресi! в жшок з персистенцiею папiломавiрусно! iнфекцi!. Рiвень циркулюючих iмунних комплекшв, сироваткового 1ФН представленi в таблищ 1.
З даних таблищ 1 видно, що показники iму-штету в пацiенток основно! групи значно зни-женi порiвняно з контрольною групою. Отримаш даш свщчать про формування виражено! iмунологiчно! недостатност й неадекватностi iмунно! вiдповiдi при ВПЛ шфекцп. Цшавим залишаеться той факт, що таю порушення iмунiтету патогномонiчнi для всiе! групи з ВПЛ шфшуванням порiвняно з контрольною групою.
Таблиця 1
Показники р1вня цитокчшв, ФНП-а, сироваткового 1ФН у пащенток дослщжуваних груп (М±т)
—......Групи Контрольна група II Основна группа
Показники^-^,^ I А I В I С
1Л-1, пг/мл 4,5±1,2 3,3±2,3 2,5±1,2* 1,2±0,5^
1Л-6, пг/мл 6,4±2,4 4,3±1,5* 3,3±2,2* 1,2±2,2*
1Л-8, пг/мл 55,4±5,3 43,0±2,5* 42,2±1,8* 32,0±2,6*^
1Л-10, пг/мл 7,2±2,7 6,2±2,5 6,3±1,2 5,4±2,2*
ФНП-а, пг/мл 5,4±1,8 8,2±2,5* 8,6±2,2* 1,2±2,3*^
Сироватковий 1ФН, МО/мл 6,4±2,4 2,6±2,5* 3,7±1,2* 1,4±1,5*^
Прим1тки: * - р1зниця показниюв основно! групи статистично в1ропдна пор1вняно з контрольною групою (р<0,05), • - р1зниця
показниюв групи I С статистично в1ропдна пор1вняно з контрольною групою (р<0,05).
Найбiльш значущу рiзницю з контрольною групою мають показники рiвнiй 1Л-1 (73,6%, р<0,05), 1Л-8 (81,3%, р<0,05), 1Л-10 (25,0%, р<0,05), ФНП-а (77,8%, р<0,05) та сироваткового 1ФН (78,2%, р<0,05) у жшок пiдгрупи 1С, в яких в анамнезi були курси iмуномоделюючих пре-паратiв, штерферону, але терапiя не мала резуль-
татом елiмiнацiю ВПЛ. Установлена також статистично значуща рiзниця мiж даними контрольно! групи та шдгрупи 1А 1Л-6 (32,8%, р<0,05), 1Л-8 (22,4, р<0,05). Рiзниця даних контрольно! групи та шдгрупи 1В: 1Л-1 (45,5%, р<0,05), 1Л-6 (48,5%, р<0,05), 1Л-8 (24,2%, р<0,05).
104
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ИЕЫСМ РЕЯЗРЕКТШ
Сироватковий 1ФН також був зниженим у Bcix трьох пiдгрупах nopiBHHHO з контрольною ^зниця у вiдсотках, р<0,05): IA 59,4%, р<0,05, IB 42,2%, р<0,05, IC на 78,2%, р<0,05.
PiBeHb iмунного напруження виявився значно нижчим у групi пацieнток з тривалим перебiгом носiйства ВПЛ, а також вщсутшстю ефектив-ностi вщ лiкування. Можна припустити, що в цьому випадку курси препаратiв повинш бути тривалiшими або поеднуватися з хiрургiчним лiкуванням дисплази задля зменшення вiрусного навантаження.
ФНП-а, навпаки, був шдвищений: рiзниця мiж показниками контрольно! та тдгрупами IA (34,2%, р<0,05), IB (22,2%, р<0,05). Змiни ФНП-а
в бш пiдвищення можуть бути показником можливого збiльшення неопластичного потен-щалу «малих» форм уражень епiтелiю шийки матки в цього контингенту пащенток, та, вщпо-вiдно, процесiв мюцевого опору цiй шфекци. У груш 1С, навпаки, спостер^алося значне зни-ження ФНП-а (77,8%, р<0,05), що е свщченням виснаження процесiв тканинного опору неоплас-тичнiй ди вiрусу, та вiдсутнiсть позитивно! реакщ! на iмуномоделюючу терапiю.
Рiвень експреси мРНК був приблизно однако-вим у групах IA, IB порiвняно з контрольною групою та достовiрно зниженим при порiвняннi з групою 1С. Даш медiальних значень та дiапазону експреси мРНК представленi в таблиц 2.
Таблиця 2
Р1вень експреси мРНК (mir 25) у пащенток дослщжуваних груп
Групи Медаана Д1апазон значень Змши по в1дношенню до контрольно!' групи Достов1рн1сть по ввдношенню до котрольно! групи, р
Контрольна група II 26,7 13,9-44,2
Основна групаI А 29,9 14,7-76,5 +1,2 >0,05
I В 28,6 17,9-83,4 +1,4 >0,05
I С 32,2 19,5-107,3 +3,1 <0,05
Що стосуеться мРНК (mir 25), то достовiрних вщмшностей у IA i IB тдгрупах порiвняно з контрольною групою нами вщзначено не було, однак спостерiгалась тенденщя до збiльшення експреси мРНК у цих пiдгрупах порiвняно з контрольною. У 1С шдгруш вiдзначено достовiр-не збiльшення мРНК (mir 25) порiвняно з контрольною (5,5, р<0,05).
Таким чином, рiвень експреси мРНК також може використовуватись як фактор прогнозу переб^у захворювання або ефективностi тих чи шших препаратiв, особливо в поеднанш з показниками напруження гуморального iмунiтету.
Проведенi дослiдження показали, що в пащенток з персистуючою папiломавiрусною ш-фекцiею протягом перюду вiд одного року до трьох роюв i пацiентками пiсля проведеного лшування, що не мало ефекту (1С тдгрупа), по-казники iмунно! вiдповiдi значно зниженi порiв-няно зi здоровими пацiентками.
Цей контингент жшок може бути контингентом ризику розвитку неоплазш не тшьки шийки матки, а й шших оргашв з наявнiстю
плаского ештелда, тропнiстю до якого володiе ВПЛ. Однак персистенщя iнфекцi! в цш пiдгрупi, ймовiрно, пояснюеться iншими мехашзмами, про що свiдчать зниженi показники гуморального iмунiтету одночасно зi збшьшенням експреси мРНК (mir 25), що, безумовно, вимагае подаль-шого вивчення проблеми.
ВИСНОВКИ
1. Персистування папiломавiрусно! шфекци можливе в умовах дефщиту рiвня цитокiнiв по-рiвняно з нормою здорових жшок: 1Л-1 (45,5%, р<0,05), 1Л-6 (48,5%, р<0,05), 1Л-8 (24,2%, р<0,05), пiдвищеного рiвня ФНП-а (37,3%, р<0,05) та зниженого рiвня сироваткового 1ФН до 78,2%. Вщсутшсть ефекту елiмiнацi! ВПЛ спостер> гаеться при зниженнi показниюв вiд норми: 1Л-1 (73,6%, р<0,05), 1Л-8 (81,3%, р<0,05), 1Л-10 (25,0%, р<0,05), ФНП-а (77,8%,р<0,05). У той же час рiвень експресi! мРНК збiльшуеться на 5,5 (р<0,05) вiд медiальних показниюв контрольно! групи.
2.Визначення цитокiнового профiлю, ФНП-а, рiвня сироваткового iнтерферону одночасно з
piBHeM експресп мРНК (mir-25) може стати фактором прогнозу nepe6iry захворювань, асоцiйованих з ВПЛ, зокрема «малих» форм уражень шийки матки, а також прогнозу ефективносп медика-
ментозно! терапп паmломавipyсноl шфекцп, та вибору найбiльш дieвих засобiв iмyнотpопного лiкyвання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Залесский В.Н. Противовоспалительное питание в профилактике и лечении хронических неинфекционных (в том числе опухолевых) заболеваний человека. Молекулярные защитные механизмы биоактивных компонентов пищи: монография / В.Н. Залесский, Н.В. Великая, С.Т. Омельчук - Винница: Нова книга, 2014. - 736 с.
2. Малые некодирующие рнк как перспективные биомаркеры: биогенез и терапевтические стратегии / В.В. Тигунцев, С.А. Иванова, В.Ю. Серебров,
М.Б. Бухарева // Бюлл. Сибир. медицины. - 2016. -Т. 15, № 2. - С. 112-126.
3. Ковальчук Л.В. Иммунология: практикум: учеб. пособие / Л.В. Ковальчук.- КГМА, 2010. - 176 с.
4. Caiazza C. The roles of mir-25 and its targeted genes in development of human cancer / C. Caiazza, M. Mallardo // Microna. - 2016. - Vol. 5, N 2. - P. 113-119.
5. Frixa T. Oncogenetic Micro-RNAs: key-players in malignant transformation / T. Frixa, S. Donzellis, G. Blan-dino // Cancers (Basel). - 2015. - Vol. 7, N 4. - P. 2466-85.
REFERENCES
1. Zalessky VN, Velikaya NV, Omelchuk ST. [Antiinflammatory nutrition in the prevention and treatment of chronic non-infectious (including neoplastic) diseases of man. Molecular defense mechanisms of bioactive food components: monograph]. Vinnitsa, Nova kniga, 2014;736. Russian.
2. Tiguntsev VV, Ivanova SA, Serebrov VYu, Bu-khareva MB. [Small noncoding RNAs as promising bio-markers: biogenesis and therapeutic strategies]. Bulletin of Siberian Medicine, 2016;15(2):112-26. Russian.
3. Kovalchuk LV, et al. [Immunology: a workshop]. Textbook, KGMA. 2010;176. Russian.
4. Caiazza C, Mallardo M. The roles of mir-25 and its targeted genes in development of human cancer. Mic-rona. 2016:5(2):113-9.
5. Frixa T, Donzellis S, Blandino G. Oncogenetic Micro-RNAs: key-players in malignant transformation. Cancers (Basel) 2015;7(4):2466-85.
♦
УДК 616.24-002.5:616.441:612.017:577.112 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1Cpart 1).127247
S.L. Matvyeyeva, CYTOKINE PROFILE AND EFFICACY
O S Shevchenko OF CHEMOTHERAPY DEPENDING
ON THYROID STATE IN PATIENTS WITH PULMONARY TUBERCULOSIS
Kharkiv National Medical University Department of phthisiology andpulmonology Nauki av.,4, Kharkov, 61022, Ukraine Харювський нацюнальний медичний унiверситет кафедра фтизiатрii та пульмонологи пр. Науки, 4, Харюв, 61022, Укра'та e-mail: Kjara. clair@gmail. com
Key words: pulmonary tuberculosis, thyroid, immunity, cytokines
Ключовi слова: туберкульоз легетв, щитоподiбна залоза, iмунiтет, цитокти
106
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
