CC BY
29
УДК 612.621.31.+618.146+578.27+618.177 К1НДРАТ1В Е.О.
ДВНЗ «1вано-Франювсы<ий на^ональний унверситет»
ЕКСПРЕОЯ PE^nTOPiB СТЕРО1ДНИХ rOPMOHiB ШИЙКИ МАТКИ ПРИ ЦЕРВкАЛЬЫЙ iHТPАЕПiТЕЛiАЛЬHiЙ НЕОПЛАЗМ, АСOЦiЙOBАHiЙ i3 ПАПiЛOMАBiPУСHOЮ ЫФЕКЩвЮ,
У ЖНОК i3 БЕЗПЛ^ДДЯМ
Резюме. У стат наведен результати iмуногiстохiмiчного досл'!дження рецепторiв естрогену та прогестерону шийки матки при цервiкальнiй iнтраепiтелiальнiй неоплазм (Ц1Н), асоцiйованiй iз пaпiломaвiру-сною iнфекцieю (ПВ1), у 157 жiнок iз розладами репродуктивной функци. Залежно вд ступеня тяжкост Ц1Н ус'\ хвор/ розподiленi на три групи: перша група — 62 па^ентки з Ц1Н легкого ступеня (Ц1Н-1); друга група — 53 жнки з помiрною Ц1Н (Ц1Н-11); третя група — 42 па^ентки з тяжкою Ц1Н (Ц1Н-111). Як первиннi використовували моноклональн антитла до естрогенових (БИ) (клон 6П1, ШуосаэТга) та прогестеронових рецепторiв (РдИ) (клон 1А6, ^уосавШ).
При вивченнi рецепторного статусу тканини шийки матки при Ц1Н в'щзначаються суттевi змни вираженост експреси рецепторiв БИ \ РдИ. Позитивна iмуногiстохiмiчна реак^я щодо iдентифiкaцií рецепторiв естрогену виявляеться у 29,9 % випадюв, негативна реак^я — у 70,1 %. Позитивна експреая РдИ встановле-на у 31,2 % жiнок iз Ц1Н, негативна експреая — у 68,8 %. При Ц1Н на тлi ПВ1 в 'щзначаеться перерозподл експреси стеро'щних рецепторiв. Так, БИ характеризуемся зниженням епiтелiaльноí та появою стромаль-но'1 позитивно'1' реакци. Експреая РдИ вiдрiзняеться появою позитивно'1' епiтелiaльноí ексцинцп, при вира-женй неспецифiчнiй реакци у стромальному компонент шийки матки. О^нка гормонально-рецепторного апарату шийки матки показала значне зниження (р < 0,05) об'емного вм'юту БИ (вдвiчi) порiвняно з РдИ (в 1,3 раза). При Ц1Н, aсоцiйовaнiй iз ПВ1, в'щзначаеться вiрогiдне зниження с^ввщношення БИ/РдИ з най-нижчим показником у груп па^енток iз Ц1Н-Ш (р < 0,05). Отже, визначення експреси рецепторiв стеродних гормонiв при цервiкaльнiй неоплазп, aсоцiйовaнiй iз ПВ1, у жiнок iз безпл^ям може бути використано як додатковий критерий встановлення ступеня диспластичного процесу епiтелiю шийки матки. Ключовi слова: стероíднi гормони, цервiкaльнa iнтрaепiтелiaльнa неоплaзiя, в'рус папломи людини, безпл'1ддя.
CZl £ ® Эндокринная гинекология
/Endocrine Gynecology/
International journal of endocrinology
Вступ
Необхдною умовою реатзацй повноцшно! репродук-тивно! функци жшки е адекватна реакця ендокринно! системи [1, 6]. Цикшчш змши, що спостертаються у ста-тевому траки ж1нки, залежать вщ р1вня та переважання типу основних гормонш жшочого оргашзму — естрогену та прогестерону. Ц змши виражеш р1зною м1рою, що ви-значаеться функцюнальною спещатзащею i рецепторним оснащенням ештелш, але вiдрiзняються синхроншстю та постшшстю. Внутршньоклггинна концентраця рецеп-торш до естрогенш (ER) i прогестерошв (PgR) сприяе здш-сненню регуляцй вщношень м1ж паренхмою та стромою шийки матки [2, 8].
Численш дослщження вказують на те, що злояюсш но-воутворення жшочо! репродуктивно! системи у бтьшос-
та випадив е гормонозалежними [4, 9]. Особливе мюце в цьому процесi займають естрогени, що вщграють важливу роль у стимуляцй кштинно! пролiферацil в органах-мше-нях [3, 7, 10].
Традицшно рак шийки матки вважаеться нечутливим до стерощв, дослщження культури ракових кл1тин in vitro показали, що додавання естрогену пщвищуе кл1тинну пролiферацiю, яка, у свою чергу, iнгiбуеться прогестероном
Адреса для листування з автором:
Кшдратав Е.О.
E-mail: [email protected]
© Кшдратав Е.О., 2014
© «Мгжнародн^ ендокринолопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
[12]. У лггератур1 юнуе також велика ктьюсть суперечно-стей щодо експресй цих маркер1в у нормi та при рiзних патологiчних змiнах шийки матки. За результатами деяких автор1в, середнш рiвень експресй' естрогенових рецепторiв у клггинах багатошарового плоского епiтелiю незмшено'' шийки матки перебувае в межах вщ 13 до 100 % [13]. Щодо прогестеронових рецептор1в, то суперечносп автор1в вияв-ляються ще бтьше: показники експресй' коливаються вщ 0 до 100 % [11, 14]. Не було знайдено статистично доведено'' кореляцй' м1ж рiвнем рецепторiв до сгерощних гормонiв та фазою менструального циклу, менопаузою тощо [13]. 1снуе припущення, що розвиток патломав1русно1 шфек-ци (ПВ1) залежить вщ рiвня статевих гормонiв [5]. Щодо ршня та варiанта експресй рецепторш до естрогену при патологiчних змшах шийки матки у деяких дослщженнях було визначено зниження експресй ЕЯ при рiзних ступенях церв1кальних iнтраепiтелiальних неоплазiй (Ц1Н). Так, наприклад, при Ц1Н-11 спостерiгалось зниження експресй ЕЯ, тод1 як при Ц1Н-Ш та iнвазивних раках експрес1я ре-цепторiв була негативною [15].
Мате^али та методи дослщження
Нами проведене комплексне клшшо-морфолопчне дослщження за участю 250 жшок 1з Ц1Н при розладах ре-продуктивно'' функци. Ддагностування Ц1Н здшснювали з використанням класифжаци пухлин Всесвггньох оргашза-ци охорони здоров'я — «Патолопя 1 генетика пухлин мо-лочно'' залози 1 ж1ночих статевих органов», М1жнародно1' класифшацй хвороб 10-го перегляду (1995) та М1жнародно1' пстолопчнох класифжацй пухлин ВООЗ № 13.
Залежно вщ ступеня тяжкост1 Ц1Н ус1 ж1нки роз-подшеш на три дослщш групи: перша група — 110 хворих 1з легким ступенем Ц1Н (Ц1Н-1); друга група — 86 пащенток 1з Ц1Н пом1рного ступеня (Ц1Н-11); третя група — 54 хвор1 з Ц1Н тяжкого ступеня (ЩН-Ш). Середн1й в1к ж1нок ста-новив 29,4 ± 1,3 року. Вщ первинного безплщдя стражда-ли 58,4 % жшок, вщ вторинного — 41,6 %. Серед причин первинного безплщдя переважав трубно-перитонеальний фактор (46,6 %), що виявлений у 68 жшок Серед обстеже-них ж1нок трубно-перитонеальний фактор як первинний трапляеться у 27,2 %, гормональне безплщдя дагностовано у 37 пациенток (14,8 %), поеднаш фактори спостер1галися у 24 випадках (9,6 %). У структур! вторинного безплщдя знач-но переважае трубний фактор (60,6 %), перитонеальне безплщдя спостер1гаеться у 24,0 % пащенток При вторинному безпл1дд1 не спостер1гали ж1нок 1з розладами репродуктив-но! функцй, пов'язаними з ендометр1озом, 1мунним гене-зом та з розладами неуточнених форм. У загальн1й киько-сп обстежених ж1нок вторинне трубне безпл1ддя становить 25,2 %, перитонеальне — 10,0 %, поеднане спостер1гаеться у 3,6 % пациенток.
Контрольну групу становили 30 ж1нок 1з розладами репродуктивно! функцй, у яких при г1столог1чному досл1-дженш цервкальних б1оптат1в не виявлено жодно! патоло-гй' шийки матки. Середн1й в1к пациенток контрольно! групи становив 23,90 ± 0,82 року.
Ус1 пациентки були обстежен1 на предмет виявлення па-птомав1русно1 шфекци. Для виявлення ПВ1 як найбтьш чутливий метод застосовувалась пол1меразна ланцюгова
реакц1я з пбридизацшно-флюоресцентною детекц1ею в реальному чаш. Цдентифкували ДНК Bipycy папломи люди-ни (ВПЛ) високого канцерогенного ризику (ВКР) 12 тип1в (16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59-го титв). Обраш типи мають високу онкогенну властив1сгь щодо непластич-но'1 трансформаци' та розвитку карциноми шийки матки.
У 157 (62,8 %) жшок дослщжуваних груп щентифшэ-ван1 ДНК ВПЛ ВКР! Встановлена присутшсть ДНК ВПЛ ВКР у 62 пащенток (56,4 %) при Ц1Н-1, у 53 (61,2 %) — при Ц1Н-11 та у 42 (77,7 %) — при ЦШ-Ш. Анал1зуючи даш кшьюсного визначення ВПЛ, ми встановили три вар1ан-ти в1русного навантаження (коп1й Ig ВПЛ/105 кл1тин). У 52 жшок (33,1 %) виявлено ВПЛ 1з в1русним навантажен-ням < 3 котй Ig ВПЛ/105 кл1тин, 3-5 котй Ig ВПЛ/105 кл1тин встановлено у 65 пац1енток (41,4 %) та у 40 обстежених (25,5 %) виявлене в1русне навантаження > 5 котй Ig ВПЛ/105 кл1тин.
Критер1ями включення в 1муног1стох1м1чне досль дження були: в1к пащенток вщ 19 до 40 роив та наявшсть гештально'1 пап1ломав1русно1 шфекцй.
У нашому дослщженш зр1зи товщиною 4-6 мкм наносили на спещальш адгезивн1 предметн1 скельця SuperFrost Plus, пот1м депараф1н1зовували вщповщно до прийнятих стандарт1в. У зв'язку з тим, що при фгксацй у формалЫ вщбуваеться порушення структури антигенних детермь нант, яке призводить до зниження гх 1муногенност1, не-обхщним етапом 1муног1стох1м1чного дослщження було проведення теплово'1 шдукци' еп1топного (антигенного) звороту (HIER — heat induction of epitope retrieval), у результата якого вщновлювались антигенш власгивосгi тканини. Ми використовували нагрiвання в цитратному буферi з рН = 6,0 в автоклавi (8 хвилин при температурi +121 °С) iз симетричним розташуванням скелець у кюветi. Показник рН буферного розчину мае важливе значення i для деяких антипл може мати рiзнi показники, наприклад 6,3 або 9,0. Крiм того, повинш витримуватись параметри експозици' та температури демаскування, порушення яких може призве-сти до неповного вщтворення антигенiв або, навпаки, не-специфiчного зв'язування антитт, а також зморщування та вiдпадання зрiзiв.
Як первинш використовували моноклональнi антитта до естрогенових (клон 6F11, Novocastra) та прогестеронових рецептсрв (клон 1А6, Novocastra). Для кожного маркера виконувалися контрольш дослщження з метою виклю-чення хибнопозитивних або хибнонегативних результат.
Важливими умовами специфiчних та яюсних iмуноri-стохiмiчних реакцiй е правильно пщбраний титр антитiл, а також час i температура шкубаци. Ми використовували ш-кубацiю зрiзiв iз первинними антитiлами у вологих камерах при температур 23-25 °С протягом 30 хвилин. Титр антипл пщбирався шдивщуально для кожного маркера з використанням як розчинника спещального розчину antibody diluent (Lab Vision).
Наступний етап iмуногiстохiмiчного дослiлження проводили з використанням системи вiзуалiзацiï останнього поколшня UltraVision LP (Lab Vision). Вторинш антитiла, що м^или велику кiлькiсгь молекул пероксидази хрону, наносили на зрiзи та шкубували у вологих камерах протягом 30 хвилин iз промиванням у ТРИС-буферному розчиш
мш кожним етапом протягом 10 хвилин. ¡дентифжащя реакцй проводилась завдяки нанесенню хромогену (DAB (Lab Vision)) тд контролем мкроскопа протягом вщ 20 секунд до 3 хвилин, 1з проявом у вигляд темно-коричневого забарвлення специф1чних структур залежно вщ маркера (ядерна, цитоплазматична, мембранна реакщя).
Для диференц1ювання структур тканин зр1зи додатково забарвлювали гематоксилшом Майера протягом 1—3 хвилин. Подальша дегщратащя i включення в бальзам здш-снювалися згiдно з поширеними методиками. Кпiтини з позитивною експресiею вивчали у 4—6 випадкових полях зору мкроскопа.
Пiсля пщрахунку 300 пстолопчно щентифшованих клiтин обчислювали показники експресй за результатами вах вивчених длянок, враховуючи реакцй в нормальних, а також диспластично змшених клiтинах епи^ального шару. Експресiя рецепторiв стерощних гормошв ощнюва-лась також у стромальному компонентi.
Ступiнь iнтенсивностi визначали за загальноприйнятою шкалою: 0 — вщсугшсть експресй; + — слабка експреая; ++ — помiрна експресiя; +++ — штенсивна експресiя.
Для ощнки експресй стерощних рецепторiв використо-вували таку шкалу: негативна реакщя — 0—10 % позитивно забарвлених кшгин; позитивна реакщя — понад 10 % позитивно забарвлених кштин.
Вiрогiднiсть вiдмiнностей порiвнюваних величин ви-значалася за допомогою критерш Стьюдента (t). Стати-стичну обробку результат дослщження проводили за за-гальноприйнятими методиками з використанням пакета Statistica 7. Вiдмiнностi вважали статистично вiрогiдними при рiвнi надiйностi 0,05 i вище.
Результати та Тх обговорення
При iмуногiстохiмiчному дослiдженнi зразюв незмше-ного епiтелiю шийки матки контрольно! групи вщзначаеть-ся наявнiсть рецепторш до естроген1в у клiтинах базального
та парабазального шарiв. Ведомо, що кпiтини цих шар1в ек-тоцервшса мають мiтотичну активнiсть, що збтьшуеться зi зростанням рiвня естрогенiв у кров!
При вивченш рецепторного статусу тканини шийки матки при цервкальнт iнтраепiтелiальнiй неоплазй вщ-значаються ктотт змiни вираженостi експресй рецептор1в естрогену. Позитивна iмуногiстохiмiчна реакция щодо щен-тифжацй рецептор1в естрогену виявляеться у 29,9 % випадюв, натсмсть негативна реакщя — у 70,1 %. Такий розподл пацiенток характерний i при дослiдженнi PgR. Позитивна експреая PgR встановлена у 31,2 % жшок iз Ц1Н, негативна експреая — у 68,8 %.
При Ц1Н-1 встановлено, що в 37,1 % випадюв е позитивна експреся ЕР (> 10 %). Негативна експреая ЕР у дант групi дослщження вiдмiчаеться у 62,9 % пащенток (табл. 1). Позитивна прогестеронова реакция спостеркаеть-ся в 66 випадках (42,03 %), негативна — у 91 пащентки, що становить 57,96 %.
Найвищий вщсоток (81,8 %) iз негативною експреаею ЕР при Ц1Н-1 спостертаеться при вiрусному навантажен-нi > 5 копт ^ ВПЛ/105 (табл. 2). Позитивна експреая ЕР виявляеться у 63,6 % у пащенток iз ВПЛ високого канцерогенного ризику > 3. Аналз результат дослщження експресй PgР щодо вiрусного навантаження показав найвищий вщсоток (59,1 %) спостережень при позитивней експресй у груш пащенток iз найнижчим показником копт ВПЛ. У груш з негативною експреаею цього ж маркера найбтьша юльюсть випадюв виявляеться при середньому значенш вiрусного навантаження (86,2 %).
При Ц1Н-11 знижуеться юльюсть кпiтин iз позитивною iмуногiсгохiмiчною реакщею до рецептор1в естрогену. Позитивна експреая ЕР виявляеться у 28,3 % пащенток. У 71,7 % пащенток iз помiрною дисплазiею вщмчаетъ-ся негативна експреся, причому в переважнiй бтьшос-та (42,1 %) виявлено вiрусне навантаження 3—5 копт Ig ВПЛ/105 кштин. Як i при Ц1Н-1, при Ц1Н-11 позитивна ек-
Таблиця 1. Експре&я отероДних гормошв залежно вщ ступеня церв1кальноУ ¡нтраеп1тел1альноУ неоплазй' у жНок ¡з розладами репродуктивноï функц'п (абс., %)
Групи до^дження Експреая ER Експреая PgR
< 10 % > 10 % < 10 % > 10 %
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Ц1Н-1 (n = 62) 39 62,9 23 37,1 42 67,7 20 32,3
Ц1Н-11 (n = 53) 38 71,7 15 28,3 34 64,2 19 35,8
Ц1Н-111 (n = 42) 33 78,5 9 21,4 15 35,7 27 64,3
Контроль(n = 15) 0 0,0 15 100,0 0 0,0 15 100,0
Таблиця 2. Експрес1я стерощних гормон1в покривного еп1тел1ю шийки матки залежно
в'щ в1русного навантаження при Ц1Н-1
Кошй Ig ВПЛ/105 кл^ин Експреая ER Експреая PgR
< 10 % n = 39) > 10 % n = 23) < 10 % [n = 42) > 10 % n = 20)
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
< 3 (n = 22) 8 36,4 14 63,6 9 40,9 13 59,1
3-5 (n = 29) 22 75,9 7 24,1 25 86,2 4 13,8
> 5 (n = 11) 9 81,8 2 18,2 8 72,7 3 27,3
Таблиця 3. Експре&я естрогенових рецептор1в покривного еп1тел1ю шийки матки залежно вд в1русного навантаження при Ц1Н-11
Кошй Ig ВПЛ/105 кштин Експреая ER Експреая PgR
< 10 % n = 38) > 10 % n = 15) < 10 % [n = 34) > 10 % n = 19)
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
< 3 (n = 17) 10 26,3 7 46,7 8 47,1 9 52,9
3-5 (n = 21) 16 42,1 5 33,3 15 72,4 6 28,6
> 5 (n = 15) 12 31,6 3 20,0 11 73,3 4 26,7
Таблиця 4. Експре&я естрогенових рецепторiв покривного епiтелiю шийки матки залежно вд в1русного навантаження при Ц1Н-111
Кошй Ig ВПЛ/105 кштин Експреая ER Експреая PgR
< 10 % n = 33) > 10 % (n = 9) < 10 % [n = 15) > 10 % n = 27)
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
< 3 (n = 13) 7 21,2 6 66,7 4 26,7 9 33,3
3-5 (n = 15) 12 36,4 3 33,3 5 33,3 10 37,04
> 5 (n = 14) 14 42,4 0 0,0 6 40,0 8 29,6
спреся виявляеться у 46,7 % при мЫмальному в1русному навантаженш. Експреая PgR вщшчаеться як позитивна у 35,8 % жшок 1з Ц1Н-11, як негативна — у 64,8 %.
Розподт результат експресй PgR стосовно навантаження ВПЛ ВКР показав певш особливост1. Так, бтьша ыльюсть ж1нок 1з Ц1Н-11 (52,9 %) характеризуется позитивною експрес1ею PgR та в1русним навантаженням < 3 копт ^ ВПЛ/105 кл1тин. Близью за значенням показники характерн1 для середнього та високого в1русного навантаження 1 вщповщно становлять 72,4 та 73,3 %.
Позитивна експреая PgR виявляеться переважно у стромальному компонент1, у залозистому ештелй вогнищ ендоцерв1козу, особливо в делянках резервно--клгганно! прол!ферацй, а також у дшянках 1з завершеною плоско-клиинною метаплаз1ею. Позитивна 1нтрануклеарна ре-акщя вщшчаеться в багатошаровому плоскому ештелй з наявн1стю морфолог1чних маркер1в ПВ1: койлоцитарно! атипН, двоядерних кл1тин, акантозу, г1пер- та/або параке-ратозу Незважаючи на наявн1сть ештел!ально! реакц!!, ш-тенсивн1сть реакцН стромального компонента значно вища (+++).
Тенденц1я щодо зменшення ылькосп кл1тин 1з позитивною 1мунопстох1м1чною реакц1ею щодо ER характерна 1 для тяжкого ступеня неопластичного процесу Негативна експрес1я ER вщзначаеться у 78,5 % випадюв, з яких у 42,4 % встановлеш висок! показники в1русного навантаження. Дещо р1зняться значення показниюв експресй PgR при Ц1Н-Ш. Бтьша частка зразюв шийки матки (64,3 %) характеризуемся позитивною експрес1ею. З яких найви-ший вщсоток (37,04 %) вщмчаеться у пац1енток 1з в1русним навантаженням 3—5 коп1й ^ ВПЛ/105 кл1тин. Вищий по-казник 1з негативною експрес1ею вщмчений у пащенток 1з > 5 копт ^ ВПЛ/105 кл1тин 1 становить 40 % (табл. 4).
У всх випадках дослщжуваних груп при Ц1Н на фон1 ПВ1 вщзначаеться перерозподт експресН стерощних ре-цептор1в. Так, ER характеризуеться зниженням еттелаль-но! та появою стромально! позитивно! реакцй, натом1сть
експрес1я PGR вщр!зняеться появою позитивно! ет-тел!ально! ексцинц!!, при виражeнiй нeспeцифiчниiй реак-цй у стромальному компонeнтi шийки матки.
Оцшка компонeнтiв гормонально-рецепторного апа-рату багатошарового плоского eпiтeлiю шийки матки показала значне зниження об'емного вмiсгу рецептор1в до естрогену (вдиш), н1ж до прогестерону (в 1,3 раза). При Ц1Н, асоцiйованiй iз ПВ1, в!дзначаеться вiрогiднe зниження шдексу ER/PGR з найнижчим показником у груш пащенток iз тяжкою дисплазiею (табл. 5).
Ощнивши компоненти гормонально-рецепторного апарату слизово! оболонки шийки матки, ми встановили такi типи експреск ER+PgR+, ER+PgR-, ER—PgR+, ER— PgR—. Розподт eкспрeсi! стеро!дних гормон1в до ступеня тяжкосп цервшально! iнтраeпiтeлiально! неоплазй наведений у табл. 6.
Дослщження встановило позитивну експресш рецеп-торiв eстрогeнiв i прогeсгeронiв практично у вах зразках шийки матки контрольно! групи. Для рeцeпторiв естро-ген1в характерна eпiтeлiальна локалiзацiя, для рецептор1в прогестерону — стромальна. З прогресуванням диспла-стичного процесу спостериаеться перерозподт стерощних рeцeпторiв.
Встановлено, що естрогени та !х мeтаболiти здат-нi активувати апоптоз iнфiкованих ВПЛ епп^альних клiтин шийки матки. Таким чином, зниження експресй рeцeпторiв естроген1в iз прогрeсiею передракових змiн цервшального eпiтeлiю, i тим бiльшe поява рецепторнега-тивних д1лянок, може Ыцшвати прогресування патоло-гiчних зм1н шийки матки [13, 14]. У нашому дослщженш при цeрвiкальнiй iнтраeпiтeлiальнiй неоплазй вщмчаеться поява рецептор-негативних дтянок, особливо в мюцях iз морфологiчними ознаками ПВ1. При зростаннi ступеня диспластичного процесу вiдмiчаеться поступове зниження виявлення ER-рeцeпторiв iз переважанням PgR-рeцeпторiв у багатошаровому плоскому ештелй. Однак при розвитку дисплаз!! тяжкого ступеня рiвeнь рeцeпторiв до естроген1в
Таблиця 5. Bmîct рецептор1в стероДних гормон1в у шийц матки при Ц1Н у ж1нок ¡з розладами репродуктивноï функцп (в об.%)
Групи дослщження Рецептори стерощних гормошв ER/PgR
ER PgR
Контрольна 3,26 ± 0,31 5,49 ± 1,34 0,59
Ц1Н-1 1,85 ± 0,35* 4,28 ± 0,47* 0,43*
Ц1Н-11 1,87 ± 0,38* 4,32 ± 0,46* 0,41*
Ц1Н-111 1,93 ± 0,14* 6,25 ± 0,36* 0,31*
Примтка: * — р < 0,05 — врогдна р1зниця з показниками контрольноï групи.
Таблиця 6. Експреся рецептор1в стероДних гормон1в при Ц1Н, асоц1йован1й iз ПВ1,
у ж1нок ¡з безпл '1ддям
Групи до^дження Частота експреси, %
ER+PgR+ ER+PgR- ER-PgR+ ER-PgR-
Контроль, n = 15 60,0 ± 15,5 30,0 ± 14,5 10,0 ± 9,5 -
Ц1Н-1, n = 62 48,1 ± 9,1 37,4 ± 8,9 10,3 ± 6,2 4,1 ± 2,3
Ц1Н-11, n = 53 55,7 ± 8,9 29,7 ± 7,4 14,6 ± 5,2 4,8 ± 3,3
Ц1Н-Ш, n = 42 29,3 ± 8,2 34,3 ± 8,7 21,8 ± 5,3 21,5 ± 5,5
знижуеться вдвiчi при дещо пщвищеному ршш рецепторш до прогестерону. Зниження рiвня стерощно! рецепцй при неопластичнш трансформаций шийки матки може свщчи-ти про формування автономного «самопхдтримуючого» росту за рахунок локально продукуючих факгорiв росту та циток1н1в. След зазначити, що ВПЛ-шдуковаш уражен-ня шийки матки тюно пов'язанi з гiперестрогенемiею, яка супроводжуеться конверсiею Е2 в агресивний метаболiт 16а-ОНЕ1, який визначае пролонгований ефект Е2 та ак-тивуе експресш гена Е7 ВПЛ, що, у свою чергу, шщше ме-ханiзми патолопчно! пролiферацl! кттин та блокуе факто-ри iмунного захисту й визначае пухлинну трансформацш кпiтин [4]. При цьому зрозумлими е домiнуючi ураження естрогенчутливо! зони трансформаций цервiкального епь телiю, де вщзначаеться найбтьш високий р1вень експреси стерощних гормонiв.
Висновки
1. При Ц1Н на тлi ПВ1 вщшчаеться перерозподл експреси стерощних рецешо^в, так, ЕР характеризуеться зниженням епи^ально! та появою стромально! позитивно! реакци, натомiсть експреоя PgР вщр!зняеться появою позитивно! епiтелiально! ексцинци при вираженш реакцй у стромальному компонента шийки матки.
2. Оцшка компонент гормонально-рецепторного апарату багатошарового ноского ештелш шийки матки показало значне зниження (р < 0,05) об'емного вм!сту ЕР (вдв1ч1), н1ж PgР (в 1,3 раза). При Ц1Н, асоцшованш 1з ПВ1, вiдмiчаеться вiрогiдне зниження шдексу EР/PgР з найнижчим показником у груш пащенток 1з Ц1Н-3 (р < 0,05).
3. Визначення експресй рецепторiв стеро!дних гор-монш при цервiкальнiй неоплазй, асоцiйованiй 1з ПВ1, у ж1нок 1з безплщдям може бути використано як додатковий критерш встановлення ступеня диспластичного процесу епггелш шийки матки.
Список дператури
1. Гончаров Н.П. Гормональная функция половых и надпочечных желез человека в различные возрастные периоды / Н.П. Гончаров, Г.В. Кация // Проблемы эндокринологии. — 1995. — Т. 41, № 2. — С. 19-22.
2. Григорян О.Р. Роль эндогенных половых стероидов в генезе предраковых заболеваний и рака шейки матки при эндокринопатиях / О.Р. Григорян, Ж.А. Ужегова, Е.Н. Андреева // Проблемы эндокринологии. — 2007. — Т. 53, № 2. — С. 15-19.
3. Гриневич Ю.Я. Пухлинт маркери: вимоги до проведення аналiзу, штерпретацы результатiв гх визначення в онколо-гiчнiй клтЦ/ Ю.Я. Гриневич, Л.Г. Югрнова //Лабораторна дiагностика. — 2004. — № 1. — С. 3-9.
4. Киселев В.И. Роль метаболитов эстрогенов в канцерогенезе репродуктивных органов / В.И. Киселев, Е.Л. Муйж-нек //Акушерство и гинекология. — 2006. — № 3. — С. 55-62.
5. Потапов В. О. Стан рецепторного апарату емтелж шийки матки у жнок, нфшованих вiрусом папыоми люди-ни, що застосовують оральну контрацепцю / В.О. Потапов, Т.Р. Стрельцова // Медичт перспективи. — 2007. — Т. 12, № 3. — C. 55-60.
6. Татарчук Т.Ф. Эндокринная гинекология (клинические очерки)/ Т.Ф. Татарчук, Я.П. Сольский. — К., 2003. — 199с.
7. Экспрессия рецепторов к стероидным гормонам и фактора пролиферации (белка Ki 67) в эндометрии женщин с первичным и вторичным бесплодием / В. С. Бессмертная, К.Г. Серебренникова, М.В.Самойлов [и др.] // Материалы IV Международного конгресса «Актуальные вопросы вспомогательных репродуктивных технологий (проблемы и решения)». — М, 2007. — С. 10.
8. Экспрессия рецепторов эндометрия к эстрогенам и прогестерону при бесплодии, обусловленном хроническим эндометритом / А.Р. Котиков, А.Э. Али-Риза, А.Н. Смирнов [и др.]// Проблемы репродукции. — 2006. — № 2. — С. 7-10.
9. Marion T.W. Current and emerging biomarkers in breast cancer : prognosis and prediction / T. Weigel Marion, Dowsett Mitch // Endocrine-Related Cancer. — 2010. — Vol. 17. — P. 245-262.
10. Henderson B.E. Hormonal carcinogenesis / B.E. Henderson, H.S. Feigelson // Carcinogenesis. — 2000. — Vol. 21. — P. 427-433.
11. Evaluation of Fetal and Maternal Genetic Variation in the Progesterone Receptor Gene for Contributions to Preterm Birth / L. Ehn Nicole, E. Margaret Cooper, Orr Kristin [et al.]//Pediatr. Res. — 2007. — Vol. 62(5). — P. 630-635.
12. Elwood V.E. The Estrogen Receptor: A Model for Molecular Medicine / V.E. Elwood, V.J. Craig // Clinical Cancer Research. — 2003. — Vol. 9. — P. 1980-1989.
13. Estrogen and progesterone receptor, human papillomavirus, and DNA ploidy analysis in invasive carcinoma of the
cervix in pregnancy / D. Robertson, D. Paslawski, M. Dug-gan [et al.] // Am. J. of Clinic. Pathol. — 1993. — Vol. 100. — P. 18-21.
14. Estrogen and progesterone receptors in human papilloma virus-related cervical neoplasia / F. Coelho, J. Prado, Sobrinho J. Pereira [et al.]// J. Med. Biol. Res. — 2004. — Vol. 37, № 1. — P. 83-88.
15. Ikeda K. Estrogen receptors and their downstream targets in cancer/ K. Ikeda, S. Inoue //Arch. Histol. Cytol. — 2004. — Vol. 67, № 5. — P. 435-442.
16. Nancy L. Weigel Steroid Receptor Phosphorylation: A Key Modulator of Multiple Receptor Functions / L. Weigel Nancy, L. Moore Nicole // Mol. Endocrinol. — 2007. — Vol. 21 (10). — P. 2311-2319.
OmpuMaHO 25.11.14 M
Киндратив Э.А.
ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный университет»
ЭКСПРЕССИЯ РЕЦЕПТОРОВ СТЕРОИДНЫХ ГОРМОНОВ ШЕЙКИ МАТКИ ПРИ ЦЕРВИКАЛЬНОЙ
ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНОЙ НЕОПЛАЗИИ, АССОЦИИРОВАННОЙ С ПАПИЛЛОМАВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ, У ЖЕНЩИН С БЕСПЛОДИЕМ
Резюме. В статье приведены результаты иммуногистохими-ческого исследования рецепторов эстрогена и прогестерона шейки матки при цервикальной интраэпителиальной неопла-зии (ЦИН), ассоциированной с папилломавирусной инфекцией (ПВИ), у 157 женщин с нарушением репродуктивной функции. В зависимости от степени тяжести ЦИН все больные и разделены на три группы: первая группа — 62 пациентки с ЦИН легкой степени (ЦИН-1); вторая группа — 53 женщины с умеренной ЦИН (ЦИН-11); третья группа — 42 пациентки с тяжелой ЦИН (ЦИН-Ш).
В качестве первичных использовали моноклональные антитела к эстрогеновым (ER) (клон 6F11, №>уоса$1га) и прогесте-роновым рецепторам (PgR) (клон 1А6, №>уоса$1га).
При изучении рецепторного статуса ткани шейки матки при ЦИН отмечаются существенные изменения выраженности экспрессии ER и PgR. Положительная иммуногистохимиче-ская реакция относительно идентификации ER выявляется в 29,9 % случаев, негативная реакция — у 70,1 %. Позитивная экспрессия PgR установлена у 31,2 % женщин с ЦИН, негативная экспрессия — у 68,8 %. При ЦИН на фоне ПВИ отмечается перераспределение экспрессии стероидных рецепторов. Так, ER характеризуется снижением эпителиальной и появлением стромальной положительной реакции. Экспрессия PgR отличается положительной эпителиальной эксцинцией при выраженной реакции в стромальном компоненте шейки матки. Оценка гормонально-рецепторного аппарата шейки матки показала значительное снижение (р < 0,05) объемного содержания ER (в 2 раза) по сравнению с PgR (в 1,3 раза). При ЦИН, ассоциированной с ПВИ, отмечается достоверное снижение соотношения ER/PgR с самым низким показателем в группе пациенток с ЦИН-Ш (р < 0,05). Таким образом, экспрессия рецепторов стероидных гормонов при ЦИН, ассоциированной с ПВИ, у женщин с бесплодием может быть использована как дополнительный критерий определения степени тяжести диспластического процесса эпителия шейки матки.
Ключевые слова: стероидные гормоны, цервикальная ин-траэпителиальная неоплазия, вирус папилломы человека, бесплодие.
Kindrativ E.O.
State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ivano-Frankivsk, Ukraine
EXPRESSION OF STEROID HORMONE RECEPTORS OF THE CERVIX IN CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA ASSOCIATED WITH HUMAN PAPILLOMAVIRUS INFECTION IN INFERTILE WOMEN
Summary. The article presents the results ofimmunohistochemical study of estrogen and progesterone receptors of the cervix in cervical intraepithelial neoplasia (CIN) associated with human papillomavirus infection (HPI) in 157 women with impaired reproductive function. Depending on CIN severity all cases were divided into three groups: the first group — 62 patients with mild CIN (CIN-I); the second group — 53 women with moderate CIN (CIN-II); the third group — 42 patients with severe CIN (CIN-III).
Monoclonal antibodies to estrogen (ER) (clone 6F11, Novocastra) and progesterone receptors (PgR) (clone 1A6, Novocastra) were used as primary ones.
When studying receptor status of cervical tissue in CIN, there are significant changes in the intensity of ER and PgR receptors expression. Immunohistochemical reaction in terms of identification of estrogen receptors is positive in 29.9 % of cases, negative — in 70.1 %. Positive PgR expression is set in 31.2 % of women with CIN, negative expression — in 68.8 %. In CIN and HPI, the redistribution ofsteroid receptors expression is marked, since ER is characterized by decrease of epithelial and appearance of stromal positive reaction. PgR expression differs by positive epithelial extinction with expressed nonspecific reaction in stromal component of the cervix. Estimation of hormone-receptor system of the cervix showed a significant decrease (p < 0.05) in ER volume content (twice) in comparison with PgR (1.3 times). In CIN associated with HPI, a significant decrease in ER/PgR ratio is noted, with the lowest parameter in the group of patients with CIN-III (p < 0.05). Therefore, detection of the expression of steroid hormone receptors in cervical neoplasia associated with HPI in infertile women can be used as an additional criterion for determining the degree of dysplastic process in cervical epithelium.
Key words: steroid hormones, cervical intraepithelial neoplasia, human papillomavirus, infertility.
