CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.428-432.
УДК 524.85:811.161.2
ВЕРБАЛ1ЗАЦ1Я ПОНЯТТЯ ГРАДАЦ1ЙНО1 СВ1ТОБУДОВИ В УКРА'НСЬК1Й МОВ1
Марчук Л.М.
Кам'янець-Подтьський нац1ональний ун1верситет iменi 1вана Ог1енка, м. Кам'янеu,ь-Подiльський, Украна
В укратськш Moei вербал1зацж iepapxiHnoi градацшног структури ceimy (в ycix сферах) забезпечують: ядерн лексеми (узуальт), вiдтвoрюванi певними частинами мови, семантично ствзвучними з нулем (початком) на шкалi градаци; перифершж лексеми (узуальн чи оказюнальт), як вiдбивають ступенювання в будoвi, рoзвиткoвi, змн живих чи неживих oрганiзмiв, пoчуттiв, ознак, diü тощо.
Ключовi слова: градащя, градацтна шкала, модифтатор, ттенсифтатор, градацшна одиниця.
Актуальтсть. Градащя вщграе значну роль у процесах концешуалiзацil та категоризаци, оскшьки е засобом знань про ]шру, стушнь та штенсившсть рiзних феномешв. Мета статтi - дослщження комушкативно-функцюнального аспекту градаци, яке сприятиме впорядкуванню знань щодо навколишнього свiту та забезпечить можливють осмислення механiзмiв породження та розумшня текстiв.
Вперше мовну градащю на матерiалi французько! мови видшив Е. Сепiр, який розробив понятшний апарат ще! лшгвютично! проблеми та вказав на перспективи li дослщження. Проблема семантично! градаци одержала розвиток у роботах таких зарубiжних мовознавщв, як Д. Болiнджер, М. Бiрвiш, Д. Льюiс, Ч. Освуд та ш. У росiйському мовознавствi дослщженню рiзних аспектiв ще! проблеми присвятили роботи В.В. Бабайцева, В.А. Белошапкова, В.В. Виноградов, О.А. Земськая, М.С. Трубецькой, Н.Ю. Шведова, С.М. Колесшкова, Т.В. Подуфалова, О.1. Шейгал. У сучасному укра1'нському мовознавствi категорiю градаци дослщжували лише фрагментарно 1.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, Н.В. Гуйванюк, С.С. 1гнапева, В.1. Кононенко, М.П. Кочерган, О.1. Нечитайло, I.I. Слинько, С.О. Соколова, Т.М. Стльник.
Взаемодiя об'ективного (О - градуйований концептуальний св^) та суб'ективного (S - суб'ект градаци з його емощями та штелектуальним баченням) свiтiв створюе градащю у мовь
Навколишнiй свiт безюнечно рiзноманiтний, але всi види i форми матери характеризуються властивими 1'м кiлькiсно i якiсно визначеними характеристиками. Кшьюсш характеристики завжди перебувають у дiалектичнiй суперечностi з якiстю, що декларуе закон переходу кiлькiсних змш у якiснi. Градацiя разом з iншими ознаками -часом, простором, числовими показниками, iнтенсивнiстю, частотнiстю - несе кшьюсне навантаження, одночасно вщображаючи якiсть, що змiнюеться, напр.: «Та, на жаль, i найщасливша казка мае шнець, скатерка-самобранка перетворюеться у Heceirn:y
серветку, баск рисаки - на вичовганий рибальський стЛьчик, а ясна королева - на сварливу, 3Íe'Rny бабу» (Г. Тарасюк, Сестра мое! самотносп, с. 95).
B^ip градацiйних засобiв зумовлений комунiкативною метою, умовами мовленнево! ситуаци, iстоpичними й сощальними чинниками мовленнево! дiяльностi. Виокремлення конкретного гpадацiйного засобу залежить вщ мовця, що в цей момент е суб'ектом градаци й градуюе текст. Добip гpадацiйних одиниць е ознакою стилю мовно! особистостi мовця (письменника), що пов'язано з поняттям норми (нульового ступеня вимipу).
В аспект pеалiзацi! мовою функцл засобу стлкування людей мовлення постае певним матеpiальним конструктом, пpомiжною ланкою мiж мовою й комунiкацiею. У комушкацп pеалiзуються всi можливi впливи складниюв спiлкування на засоби мовного коду. Як зазначае Ф.С. Бацевич, «..^жособистюне спiлкування е формуванням комунiкативних сми^в i обмiном ними в процес штеракцп» [1, с. 84]. З ще! позици передбачуемо створення градацшного комунiкативного смислу тексту як особистюного вияву комунiкативних значенневих планiв, яю формуються внаслiдок ди сукупностi когштивних, психологiчних i соцiальних чинникiв, що породжують особистiсний гpадацiйний смисл об'екпв i явищ дiйсностi (бiльший, шж ця вежа), вiдобpажають !хнiй життевий сенс для суб'екта i презентують його за допомогою емоцiйного градацшного забарвлення обpазiв та !хнього трансформування. Напр.: «На смак вона була - мжний вишуканий трюфель. Солодкий, г1ркий, м'який. Всередит може бути будь-яка начинка, з будь-яким присмаком, тут единого правила не ¡снуе, бо Мар1я Фернандес - ж1нка без правил. Але моя Мар1я Фернандес мае начинку з ароматом г1ркого мигдалю. Трюфель тане у тебе на губах, тане в твогх руках, приемно лоскоче по язику, i ще довго-довго по тому на твогх губах i в тобi лишаеться його смак» (Л. Клименко, Paloma negra).
Основу поняття функцюнально-семантичного поля градаци в украшськш мовi складае аналiз piзноpiвневих мовних засобiв, що використовуються мовцем (суб'ектом, що градуюе) для вираження семантики градаци у вшх !! piзновидах i ваpiантах.
Видшення конкретного мовного засобу i визначення його значення в градацшних словах i !'хшх градацшних семантичних плашв виявило низку шших засобiв, безпосередньо пов'язаних iз цiею значенневою сферою, - яюсш й оцiннi прикметники, ступеш поpiвняння пpикметникiв/пpислiвникiв, слова-градатори, iнтенсифiкатоpи, модифшатори тощо. Семантична домiнанта поля градаци дозволяе встановити сшввщносшсть гpадацiйних висловлень, як-от: Ти старий. Ти старший за нього. Ти старший за нього на юлька роюв. На останньому еташ вибудовуеться ланцюжок залежних один вщ одного мовних засобiв, яю складаються iз гpадацiйних форм, конструкцш, лексичних показникiв, необхiдних для единого семантичного комплексу i його ваpiантiв у межах категори градаци.
У едносп проявляеться взаемодiя семантичного i прагматичного аспекпв градаци, напр.: «День мт почався i не вранщ, i не з кави. А тд обiд, з гiгантським горням мщного чаю з лимоном, коли я стала бшя вжна видивлятися наполегливу баскетбол^тку » (Г. Вдовиченко. Хто такий 1гор?). Парадигматичний аспект передано через парцелящю реченнево! структури, семантичний план репрезентовано моделями iз синонiмiчним змютом.
Як зображально-виражальний зашб градащя в авторитетних вiтчизняних працях тлумачиться так: градацгя - лат. qradatio - поступове пiдвищення, посилення, вщ qradus - крок, ступiнь [6, с. 109, с. 756].
Як ф^уру мови градацгю квалiфiкують дещо iнакше: розташування послiдовно нагромаджуваних семантично близьких або семантично однотипних компонент конструкци в напрямi поступового наростання, посилення або (значно рiдше) спаду, послаблення (з вiдповiдним наростанням або спадом штонаци) iнтенсивностi 1хнього значення. А частiше - просто емоцшно-експресивно! характеристики всього висловлення. Вiдповiдно вцщляеться висхiдна градацiя, або клiмакс, i спадна градацiя, або антиклiмакс [6, с. 757].
Д.Е. Розенталь зазначав: «Градащя - це стилютична ф^ура, що складаеться iз такого розташування ^в, за якого кожне наступне посилюе (рiдше послаблюе) значення, завдяки чому створюеться наростання (рiдше спадання) враження, яке вона створюе» [4, с.102]. Градацiя в стилiстицi художнього мовлення тлумачиться таким чином: «лат. gradatio» - поступове пiдвищення, посилення, стилютична фкура певно! будови, у якш кожна наступна частина посилюе (або послаблюе), нагштае смислове чи емоцшно-експресивне значення. Градацiя бувае висхщна, тодi стилiстичний ефект збiльшуеться, наростае i посилюеться значення з додаванням кожного наступного компонента фiгури. Градащя спадна, навпаки, характеризуемся з кожною наступною частиною зменшенням значення, спаданням стилiстичного ефекту i враженням вщ нього [2, с. 435]. Напр.:
1. Висхщна градацiя: «Сусшльство масового споживання в1д споживання i замовлення пожиточних речей неминуче переходить до споживання замовлених емоцш г, з дозволу сказати, духовних фенометв, до замовлення власног вiртуальноl особистостг охочих i платоспроможних... » (I. Дзюба, Украша перед Сфшксом майбутнього).
Компоненти ще! ф^ури розташованi таким чином, що кожна наступна виявляеться насичешшою, виразнiшою, нiж попередня.
2. Спадна градащя:
«О, Олександро, якби ти була молода i здорова, можливо, теж поварилася б у цьому жовтогарячому варев1... Але ти - хвора i втомлена ж1нка, яка мусить визнати, що час гг подвигiв минув» (Г. Тарасюк. Сестра мое! самотносп).
Крiм того, дослщники вказують i на те, що градащя найповшше виявляеться в синтаксичних побудовах (словосполученнях чи ширших утвореннях, пов'язаних способом однорщносп) [5, с. 366]: напр.: «Ще тыьки закладався фундамент i копалися траншег тд комумкацтм мереж1, ще лише починали зводити стши й класти перекриття перших поверх1в, ще цибатий кран, зт 'явшись на ноги, примiрявся до першого вантажу - так обережно, наче то не цеглини були, а д1ти, що в1н гх мав рознести по майбутшх квартирах, ще гори тску, цегли, арматури i труб захаращували велике подв1р 'я, а могутш тягач^панелевози ревыи натужно, вибехкуючи колИ, в яких недовго й шию звернути, ще й майбутт вшна й дверi темтли порожтми отворами 7 зв1дти раз по раз вилтало буд1вельне см1ття; ще навть не думали про комiсiю по прийому об'екта, яка, заплющивши оч1 на всг недоробки й упущення, тдпише в1дпов1дний акт, - будинок лише народжувався: в колотнеч^ в сварках, у бранит, в щоденних летючках, у муках, якг породылям 7 не снилися, а майбутт мешканц вже щоденно навгдувалися до нього, 7 чим вище
тдшмалися поверхи, тим быьше i быьше приходило на будгвельний майданчик людей» (А. Дiмаров, Боги на продаж).
Парадигматичш i синтагматичш зв'язки взаeмодiють у mobí в процес формування i вираження градацшних вiдношень. Градацшш значення, як семантична парадигма, представленi значеннями слiв быьший/менший, быьше/менше. Синтагматичш зв'язки мiж складниками - компонентами градацшного висловлення формують конотативнi компоненти значення в семантично споконвiчно незмiнних i невимiрних ^в.
Парадигматичнi й синтагматичнi зв'язки градацшних мовних одиниць бiльше зумовленi внутршньою структурою семем. Члени градацшно! опозици (антонiми) взаемно передбачуванi: великий-маленький, високий-низький. Градацшний синтаксичний член (предикат) мютить у сво!й структурi вiртуальнi моделi рiзних синтаксичних конструкцiй, напр.: «Помилок припускаеться той, хто мае погану пам'ять i не eMie прорахувати розвитку подт на два кроки вперед... Перемагае той, у кого голова холодна, хто вмie тримати себе в руках» (Г. Вдовиченко, Хто такий 1гор?/ До сигтфшативного аспекту значення вщносимо обов'язковий градацшний компонент (градосему), необхщний для юнування рiзнорiвневих градацшних одиниць мови (градотативiв). Факультативна градосема реалiзуеться лише у мовленш, у градацшних висловленнях i залежить вщ мовленневого оточення. Обов'язковi та факультативы градосеми передають складнi зв'язки системи i навколишнього середовища в реалiзацil градацшно! функци мовних одиниць.
Як недискретнi одинищ градосеми виконують вiдображальну i системотвiрну функци. Актуалiзацiя градосеми в мовленш та !! генетика зумовленi мюцем у складi семантичних полiв (парадигм) i семантико-синтаксичних моделей (синтагм). Таке явище дае змогу видiлити особливi типи мовних значень градаци за !хньою структурою. Цi типи об'еднуються однiею функцiею - вираженням мiрильного ставлення суб'екта, що градуюе, до градуйованого об'екта щодо нульового ступеня вимiру.
Iнтерпретацiя мовно! семантики градаци здiйснюеться градацiйними типами лексичних значень ^в. Градацiйнi значення вiдповiдають прямим i переносним значенням, при цьому окремi вислови можуть пов'язуватися фразеолопчним зв'язком. Типи градацiйних значень i !хш рiзновиди видiляються на основi рiзних ознак. Усi слова, що шдлягають градуюванню, мають якiсну чи градацшну характеристики.
Похiднi вiд якiсних прикметниюв використовуються здебiльшого для виконання предикативно! функци. Проте основними виразниками яюсно! ознаки виступають якiснi та яюсно-оцшш прикметники, напр.: «А ще було ííзiтхання. Чи стогт. Такий глибокий, тихий, бесамемучний» (Л. Клименко, Paloma negra). Отже, у функцюнально-семантичному полi градаци градацiйний предикат знаходить свое мюце в семантичнш моделi: суб'ект, що градуюе - градацшний предикат -градуйований об'ект.
Висновки. Оскшьки вираження ступеня величини вияву ознаки е прерогативою не лише лексичних, але й словотвiрних, морфолопчних, синтаксичних засобiв, то можна твердити, що юнуе семантичний проспр сукупних мовних одиниць, об'еднаних спшьшстю градацiйного значення, яке виражаеться ними, або виконуваною градацiйною функцiею. Отже, можемо з упевнешстю констатувати
юнування функцюнально-семантично1 KaTeropii' градацп, яка в украшськш MOBi репрезентована впорядкованою множиннiстю лексичних i граматичних одиниць.
Значения быьше i менше розрiзняються на лексичному рiвнi та виражаються в конструкцiях i3 компаративом, який може виконувати синтаксичну функщю присудка (у единому чи почленованому синтаксичному фразеологiзмовi) або обставини 3i значенням ступеня порiвняння у двох семантичних формах.
Значення «ргвно» реалiзуеться також у фразеологiзованих синтаксичних моделях з обов'язковими компонентами: такий же..., як; стгльки ж, як.
Список л^ератури
1. Бацевич Ф.С. Вступ до лшгвютично! генологи: [навч. поЫбник] / Ф.С. Бацевич. - К.: Видавничий центр «Академ1я», 2006. - 248 с.
2. Мацько Л.1. Стилютика укра'шсько! мови: [тдручник] / Л. I. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. - К.: Вища шк., 2003. - 462 с.
3. Овчаренко М. Протоерей / М. Овчаренко // В1ра й культура. - Ч.8, 1955. - С.14-16.
4. Розенталь Д. Э. Практическая стилистика русского языка / Д. Э. Розенталь. - М.: Наука, 1979. - 102 с.
5. Сучасна украшська л^ературна мова: морфолопя / [за заг. ред. I. К. Бшодща]. - К.: Наукова думка, 1969. - 583 с.
6. Украшська мова: [енциклопед1я] / редкол.: В.М. Русашвський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ш. - К.: Украшська енциклопед1я ¡меш М.П.Бажана, 2004. - 821 с.
Марчук Л.Н. Вербализация понятия градационного мироздания в украинском языке // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.428-432.
В украинском языке вербализацию иерархической градационной структуры мира (во всех сферах) обеспечивают: ядерные лексемы (узуальные), воспроизведенные некоторыми частями речи, семантически соизмеримыми с началом (0) на шкале градации; периферийные лексемы (узуальные или окказиональные), которые репрезентируют степенирование в построении, развитии, смене живих или неживих организмов, чувств, качеств, действий и т.п.
Ключевые слова: градация, градационная шкала, модификатор, интенсификатор, градационная единица.
Marchuk L. Verbalization of conception of gradational world creation in ukrainian language // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P. 428-432.
In Ukrainian language the verbalization of hierarchical gradational structure of the world (in all spheres) is provided with core lexical units (usual), which are reproduced by separate parts of speech, semantically consonant with null (the beginning) on the gradational scale; peripheral lexical units (usual or occasional), which reflect the grade of structure, development, changing of living and abiotic organisms, feelings, features, actions etc.
Key words: gradation, gradational scale, modifier, intensifier, gradational unit.
Поступила до редакцИ' 15.04.2011 р.
