CC BY
5
each other: the first is a method of cultural behavior and the second is an instrument to carry out this way of behavior. The three main functions of euphemism are softening of the rough and unpleasant nomination for the speaker, softening of the rough and unpleasant nomination for the interlocutor and masking of reality for hiding some negative facts. For example, the phrase «children with special needs» is a correct substitute for «invalid, cripple, disabled child» or the function of the expression «have traded insults» in the sentence: «President Trump and John Bolton, his newly designated national security adviser, both have traded insults with North Korean leaders...» is to conceal a conflict situation between two politicians. Some phrases considered to be euphemisms may have a direct translation, but it's important to investigate the pragmatic situation which sometimes allows understanding the hidden definition of the words. For example, the phrase «malign activity» is translated directly and, in the same time, is used as an euphemism to soften and hide the real aggression from one country to another.
There are many ways of euphemisation at different levels of language: metaphor, periphrasis, synecdoche, metalepsis, elevation, paronymic replacement, antifreeze, etc. The article exposes concrete examples of using these and other methods in the English press and the functions of euphemisms, created by these ways, in a particular pragmatic situation are also analyzed.
Key words: political correctness, euphemism, language means, euphemisation of speech, melioration, neutralization of unpleasant meaning of the word, mitigation of the word meaning.
УДК 811.ПГ373.6П
I. А. Гонта
ВЕРБАЛ1ЗАЦ1Я ЕКСТРАЛШГВ1СТИЧНО1 ДОМ1НАНТИ У МОВ1 (НА МАТЕР1АЛ1 АМЕРИКАНСЬКОГО МОВНОГО СУБСТАНДАРТУ)
У статт1 розглядаеться зв'язок мiж словотвором та екстралтгв^тичним свтом через аспект актуалiзацiг екстралтгвттичног домтанти. Даеться визначення екстралтгвттичног домтанти. На прикладах мовних одиниць американського субстандарту до^джуються способи актуалiзацiг екстралтгвттичног домтанти в рiзних компонентах сленгових композит.
Ключовi слова: екстралтгвктична домтанта, суб'ект порiвняння, об'ект порiвняння, мовний субстандарт, екстралтгв^тичт чинники, вербалiзацiя, композита, ономасiологiчна база, ономасiологiчна ознака, номтативний комплекс.
Мовленнева взаeмодiя (комушкащя) неможлива без екстралшгвютичних ситуацш, умов. У лшгвютищ часто застосовують термш «дискурс», одне з основних понять сучасно'1 лшгвютики. Будучи складним поняттям, дискурс е об'ектом уваги когштивно'1 лшгвютики, лшгвютики тексту, функщонально'1 лшгвютики i т.д. Дискурс мае багато трактувань, деяю лшгвюти вважають, що витоки теорп дискурсу беруть початок ще з тракта™ античних фiлософiв i наразi юнуе багато визначень залежно вщ аспекту його розгляду [6]. Дискурс реалiзуеться в комушкативнш ситуацп, яка, в свою чергу, складаеться на основi екстралшгвютичних умов. Звщси, можна вважати, що дискурс е породженням екстралшгвютично! ситуацп та е його невщ'емною частиною.
Видшяються pi3Hi види дискурсу: дискурс культури, мiжкультурний дискурс, дискурс нацiональний i т.д. [8, с. 37].
В статп ми ставимо за мету розглянути екстралшгвютичну домiнанту - одиницю, що видiляeться в екстралiнгвiстичнiй ситуацп завдяки певним рисам, характеристикам, обставинам i пiзнiше за допомогою мовних засобiв словотвору, стае екстралiнгвiстичним тдгрунтям для формування ново! мовно! одинищ. Актуальн1сть теми зумовлено саме спробою вичленити екстралiнгвiстичну домiнанту в мовi i прослiдкувати процес ii вербалiзащi. Отже об'ектом дослiдження е певна мовна одиниця, предметом дослiдження - екстралшгвютична домiнанта, що видiляеться у екстралшгвютичнш ситуацп. Матер1алом дослiдження е американський мовний субстандарт, що включае знижено-побутову лексику та фразеологию, сленг, арго, жаргон. Причиною вибору американського мовного субстандарту в якост матерiалу дослщження е той факт, що для цього найбшьш лiберального мовного пласту семантичне переосмислення е одним iз найпродуктившших способiв словотвору.
Поняття екстралшгастично! домiнанти тiсно пов'язане з теорiями метафори, головними з яких е теорiя метафори як стислого порiвняння [1, с. 303; 4, с. 19; 7, с. 91-102]. 1снуе альтернативна 1й теорiя штеракцп, де метафора розглядаеться як процес взаемодп двох об'ектiв (теорiя М. Блека та А. Рiчардса) [3, с. 153-173]. Ми робимо спробу сконцентрувати увагу саме на екстралшгвютичнш домшанп, як спшьнш (часто найяскравшш) екстралiнгвiстичнiй особливостi мiж об'ектом та суб'ектом порiвняння, розглядаючи ii як основу вже мовного словотвiрного процесу.
В умовах дискурсу культури, мiжкультурного, нащонального дискурсiв, якi мають мюце в умовах неформального спiлкування, що часто передбачае шифрувальний, iронiчний, саркастичний характери спшкування, а також серед представниюв рiзних професiйних груп, злочинних угрупувань i т.д. постiйно виникае велика кшькють мовних одиниць, яю за своею архiтектонiкою можуть бути простими словами, композитами, фразами. Найяскрав^ лексеми та фрази мовного субстандарту входять у мовний узус, закршлюються спочатку в субстандарт мови, а надалi можуть проникати в розмовний варiант англшсько! мови. В основi утворення ново! мовно! одиницi лежить екстралшгвютична домiнанта (далi ЕД) - немовний компонент, який, втсм е найяскравшим у певнiй екстралiнгвiстичнiй ситуацп завдяки рiзним чинникам зовнiшнього, психолопчного, iсторичного, соцiального характеру. ЕД може бути нетранспарентною, звiдси i потенцшно неправильне трактування ii етимологп. Так, наприклад, американський сленпзм cheesecake - еротична фотограф1я, асощювалась з сирним пудингом, де солодкий сир на поверхш. Насправд^ походження ще'1 лексеми в сленговому значенш бере початок ще з перших еротичних студш, де один з фотографiв мав звичку говорити про дiвчат «better than a cheesecake». Втсм, набагато тзшше сленгiзм cheesecake став деривацшною базою для лексеми beefcake на позначення фото сексуального чоловша: «...the sort of beefcake bodies usually associated with male strippers». Отже в першому випадку ЕД були оголеш дiвчата, а в другому -еротичш фото чоловшв, якi назвали за асощащею зi словом cheesecake. Цей приклад демонструе досить нетранспарентну екстралшгвютичну домiнанту, оскiльки вона е досить прихованою, мае глибинний характер та iнодi потребуе фонових знань.
ЕД вербалiзуються в мовному субстандарт^ як правило, завдяки метафорi i метошмп. Так, в умовах вщповщного дискурсу нескладно зрозумiти значення слова carrot top - рудоволоса людина. Порiвняйте: морквинка - рудоволоса Ывчина (укр. сленг).
ЕД може продукувати загальнозрозумш, але водночас експресивно-виражеш слова з домшуючим конотативним компонентом значення, що базуеться на очевидних
характеристиках об'екта номшацл. У процесi декодування метафоризовано'1, MeT0HÎMÎ30BaH0ï mobhoï одиницi для комушканта е характерним мисленневе повернення до дискурсу, екстралiнгвiстично'ï ситуацп i визначення ЕД. Пюля правильного визначення ЕД комушкант може легко зрозум^и значення мовно'1' одиницi.
ЕД може формуватися на основi iндивiдуального досвщу, або передаватись у процесi дискурсу, оскшьки значення слiв (особливо субстандартного походження) можуть мати упереджений характер i часто бувають колективними стереотипами, i будучи когштивним компонентом, мютять знання та уявлення про сощальний об'ект. ЕД не обов'язково е однаковою для всiх, можлива значна кшькють ЕД в одному об'ект (оскiльки людинi властиве iндивiдуальне сприйняття дiйсностi).
Для утворення ново'1' мовно'1' одинищ о^м ЕД потрiбен об'ект порiвняння (далi ОП) та суб'ект порiвняння (далi СП). ОП та СП пов'язаш саме завдяки ЕД, яка е для них спшьною, або схожою настiльки, щоб порiвняти ïx шляхом асоцiативного мислення. Як бачимо, щ три елемента (ОП, СП та ЕД) е екстралшгвютичними чинниками i обов'язковою умовою для утворення нових мовних одиниць у мовному субстандарть
ЕД е невщ'емною умовою утворення мовних одиниць у мовному субстандарть Вичленення ЕД об'екту порiвняння е першим етапом утворення ново! мовно! одиницi. Другим етапом е ïï порiвняння з СП реального св^у, а третiм - утворення новоï мовноï одиницi. Таким чином, об'ект порiвняння, суб'ект порiвняння та екстралiнгвiстична домiнанта - це три необхщш та тiсно пов'язаш екстралшгвютичш одиницi, без яких неможливий перехщ у сферу словотвiрноï дiяльностi, зокрема субстандартного словотвору. Так, в сленгiзмi culture-vulture - мисливець за культурными цтностями ОП vulture (стерв'ятник, американський гриф) мае ЕД: його поведшка характеризуеться довгими тривалими польотами з метою знайти поживу для харчування. Ця ЕД переноситься на суб'ект порiвняння - людину, яка довго i терпляче вщшуковуе культурш щнносп, оскшьки вони стають його джерелом прибутюв (перепродаж i т.д.). Крiм цього характерною рисою поведшки стерв'ятникiв е ххне бажання поживитися здобиччю, на здобуття якоï не потрiбно докладати зусиль (вона як правило вже мертва). Людина, яка шукае культурнi артефакти також намагаеться збагатитися, не докладаючи великих зусиль. У цьому прикладi спостерiгаеться ще одна особливiсть, характерна для багатьох композит з метафоричним значенням: перший компонент culture мае пряме значення, яке можна розглядати також як метонiмiчний компонент комплексу композити [5, с. 81-87]. Лопчно, що ЕД вербалiзуеться в композит саме через другий компонент - його ономасюлопчну базу.
Типовими для композитних ошв е лексеми, де ЕД вербалiзуеться саме через перший компонент, в той час, як другий компонент мае саме метонiмiчне значення. Тут особливою продуктившстю видшяються композити з ономасюлопчною базою - head. Розглянемо наступш приклади: bonehead, hardhead, pighead, rockhead - вперта людина. Як бачимо складна семантика композити може розглядатися як метонiмiя: компонент -head як частина тша людини, тодi як ономасюлопчна ознака характеризуеться семантикою першого компонента, що базуеться на ЕД, яка в кожнш лексемi мае екстралшгвютичш, а по^м i семантичш вiдмiнностi: bone «юстка» - тверда, ïï важко зламати або з^нути; hard «твердий» - теж саме. ЕД в словi pig може бути впертють та норовливють тварини, rock - мщшсть, твердшть. Як бачимо, ЕД рiзниться, хоча i не обов'язково в значнш мiрi.
ЕД безумовно вносить елемент синергп, що е елементом сильного емоцшного впливу на комушканта [9, с. 26-52]. Таким чином, вербалiзацiя ЕД впливае на емоцшний стан людини, оскшьки може роздратувати, розiзлити, викликати вщчуття
вщрази, або навпаки, розсмiшити, сприяти й розслабленню в певних умовах i т.д. Оскiльки метафора вiдображаe актуальний емоцшний стан особистостi i, за деякими дослщженнями, може бути i засобом психокорекцп як особистостi, так i певно'1 сощально'1 групи [2], то ця особливють тiсно пов'язана з ЕД, на основi яко! i виникае метафора.
У лексемах композитно! будови ЕД може вербалiзуватись через перший, другий компонент та через обидва його компоненти. Розглянемо кшька прикладiв: candyman -той, хто торгуе наркотиками; Tinseltown - ronieyd; donkeywork - нудна работа. У трьох прикладах ЕД вербалiзуеться саме через перший компонент композити. Так, ЕД слова candy - льодяник, який хочеться придбати для отримання задоволення, а ось другий компонент шяким чином не мае метафоричного значення, якщо вживаеться самостшно. У словi Tinseltown - Голiвуд значення слова tinsel «мшура, показний блиск» вщповщае ЕД «те, що блистить, сяе, але не е натуральним i якюним». Ця домшантна риса е характерною як для слова tinsel, так i для мюта Голiвуд. Таким чином завдяки вербалiзацii екстралшгвютично! характеристики tinsel Голiвуд зображуеться гламурним, сяючим, але не обов'язково тим мютом, де кожний може стати щасливим. Що ж до ономасюлопчно! бази town, то вона повшстю вербалiзуе сво! екстралшгвютичш риси i вносить !хню семантику в незмшному станi до цшого ономасiологiчного комплексу слова Tinseltown.
В останньому прикладi donkeywork - нудна, рутинна робота ономасюлопчний комплекс слщ розглядати повнiстю, не роздiляючи його на складовi частини композити. ЕД мiж об'ектом порiвняння та суб'ектом порiвняння е саме «нудна та рутинна робота», в ОП ii виконуе вюлюк, в СП цю роботу виконуе людина.
У композит dome-doctor - психолог або психiатр ЕД е форма та локащя порiвнюваних слiв dome та head. ЕД також можна вважати вмют горища, безлад, який там може бути, стар^ занедбаш, бруднi речi i т.д. Все це потенцшш риси ЕД, як тако'1, що пов'язуе ОП та СП у екстралшгвютичному свт. Що стосуеться слова doctor, то воно е в гiперо-гiпонiмiчних стосунках зi словом «психiатр».
ЕД може вербалiзуватися у кшькох значеннях. Наприклад, hatchet-man мае принаймш два значення (два лексико-семантичних варiанта): 1. профестний вбивця 2. газетний писака або полтичний поплiчник, чие завдання - пiдiрвати репутацЮ конкурента, кандидата на важливу посаду. ЕД слова «hatchet» е «руйтвна характеристика бойовог сокири, що використовуеться саме для вбивства». Така ЕД е щеальною для вербалiзацii у першому значенш слова hatchet-man. Для другого значення композити ЕД е «руйтвна характеристика бойовог сокири, яка може завдати шкоди (не обовязково ттесног)». Звщси бачимо, що ЕД навт у рiзних значеннях одного слова може вербалiзуватися в суттево вщмшних екстралшгвютичних характеристиках.
У лексемах beer-shell - кухоль пива; gradehound - студент, для якого ощнки важливiшi за знання, ЕД вербалiзуеться саме в другому компонента У лексемi beershell ЕД компонента shell може бути як форма для порiвняння ОП та СП, так i результат дп ОП та СП: людина може почуватися в певнш мiрi в неадекватному сташ в результат вибуху снаряду або випитого кухля пива. Щодо першого компонента ономасюлопчного комплексу beer, то вш вносить свое пряме значення до ономасюлопчного комплексу лексеми. Так само лексема grade-hound мае ЕД, що пов'язуе студента та собаку-хортицю: мета наздогнати, впшмати певний об'ект (вщповщно тварину або ощнку). Стосовно ономасюлопчно'1 ознаки grade, то вона позначае об'ект переслщування в прямому значенш.
У лексемi woodfish - гриби ЕД, що поеднують слова гриби та риба, може бути щкаве проведення часу, пристрасть до виду дiяльностi, здобич i т.д. Цшавою в аспект морфолопчно! структури та семантики е лексема ace-of-base - дуже чорний афроамериканець, в якш ЕД карти виновий туз е чорний колiр та найвищий стутнь iерархii.
Отже екстралiнгвiстична домiнанта - це яскрава (iнодi прихована) нелiнгвiстична риса / характеристика двох об'ектв екстралшгвютичного свiту, що використовуеться в процес вторинно! (метафорично!, метонiмiчноi) номшацл, будучи ii основою. Екстралшгвютична домiнанта може бути основою семантичного переосмислення не лише для морфолопчно простих ошв, але й для композит. У композитах екстралшгвютична домшанта е спшьною (дуже схожою) рисою для об'екта порiвняння та суб'екта порiвняння i може вербалiзуватися в першому компонент (ономасюлопчнш ознацi), другому компонентi (ономасюлопчному базисi) ономасiологiчного комплексу композит або в цшсному ономасiологiчному комплексi. Незважаючи на певну зашифровашсть або непрозорють семантики таких слiв, х'хне значення в значнш мiрi можна дешифрувати завдяки дискурсу. Стаття може бути базою для подальшого внеску в теорп номшацп, особливо з точки зору саме екстралшгвютично! домiнанти.
Список використано1 л1тератури
1. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка : учеб. / И. В. Арнольд. - 11-е изд. - Москва : ФЛИНТА : Наука, 2012. - 376 с. ; Arnold I. V. Stilistika sovremennogo angliyskogo yazyka : ucheb. / I. V. Arnold. - 11-e izd. - Moskva : FLINTA : Nauka, 2012. - 376 s.
2. Бикмухаметова Н. З. Социально-психологические аспекты использования метафоры в психодиагностике и психокоррекции личности и группы : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 19.00.05 / Назия Закизяновна Бикмухаметова ; Ярослав. гос. ун-т им. П. Г. Демидова. - Ярославль, 2002. - 27 с. ; Bikmukhametova N. Z. Sotsialno-psikhologicheskie aspekty ispolzovaniya metafory v psikhodiagnostike i psikhokorrektsii lichnosti i gruppy : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : 19.00.05 / Naziya Zakizyanovna Bikmukhametova ; Yaroslav. gos. un-t im. P. G. Demidova. - Yaroslavl, 2002. - 27 s.
3. Блэк М. Метафора / М. Блэк // Теория метафоры : сб. / общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. - Москва : Прогресс, 1990. - С. 153-173 ; Blek M. Metafora / M. Blek // Teoriya metafory : sb. / obshch. red. N. D. Arutyunovoy i M. A. Zhurinskoy. - Moskva : Progress, 1990. - S. 153-173.
4. Галстян А. С. Психологический анализ процесса метафоризации : автореф. дис. ... канд. филол наук : спец. 10.02.19 / Анаит Сережаевна Галстян ; Ин-т языка им. Р. Ачаряна. - Ереван, 1985. - 19 с. ; Galstyan A. S. Psikhologicheskiy analiz protsessa metaforizatsii : avtoref. dis. ... kand. filol nauk : spets. 10.02.19 / Anait Serezhaevna Galstyan ; In-t yazyka im. R. Acharyana. - Yerevan, 1985. - 19 s.
5. Гонта И. А. Структурные и семантические особенности композит-метафор в американском сленге : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Игорь Анатолиевич Гонта ; Киевский гос. лингвистический ун-т. - Киев, 2000. - 194 с. ; Gonta I. A. Strukturnye i semanticheskie osobennosti kompozit-metafor v amerikanskom slenge : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Igor Anatolievich Gonta ; Kievskiy gos. lingvisticheskiy un-t. - Kiev, 2000. - 194 s.
6. Кириченко Т. С. Трактування термшу «дискурс» в сучаснш лштастищ / Т. С. Кириченко // Науковi записки [Нацюнального ушверситету «Острозька академiя»]. Серiя : Фшолопчна. - 2014. - Вип. 48. - С. 195-197 ; Kyrychenko T. S.
Traktuvannia terminu «dyskurs» v suchasnii linhvistytsi / T. S. Kyrychenko // Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia»]. Seriia : Filolohichna. - 2014. -Vyp. 48. - S. 195-197.
7. Никитин М. В. О семантике метафоры / М. В. Никитин // Вопросы языкознания.
- 1979. - № 1. - С. 91-102 ; Nikitin M. V. O semantike metafory / M. V. Nikitin // Voprosy yazykoznaniya. - 1979. - № 1. - S. 91-102.
8. Словник термшв мiжкультурноi комушкацп (украшська, росшська, англшська та шмецька мови) / за ред. А. Е. Левицького. - Кшв : Логос, 2011. - 263 с. ; Slovnyk terminiv mizhkulturnoi komunikatsii (ukrainska, rosiiska, anhliiska ta nimetska movy) / za red. A. E. Levytskoho. - Kyiv : Lohos, 2011. - 263 s.
9. Телия В. Н. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция / В. Н. Телия // Метафора в языке и тексте / отв. ред. В. Н. Телия. -Москва : Прогресс, 1988. - С. 26-52 ; Teliya V. N. Metafora kak model smysloproizvodstva i ee ekspressivno-otsenochnaya funktsiya / V. N. Teliya // Metafora v yazyke i tekste / otv. red. V. N. Teliya. - Moskva : Progress, 1988. - S. 26-52.
10. Chapman L. R. A New Dictionary of American Slang / L. Chapman. - New York : Harper and Row, 1986. - 499 p.
11. Chapman L. Thesaurus of American Slang / L. Chapman. - London : Collins, 1990.
- 489 p.
12. Dictionary of American Slang / ed. by H. Wentworth, S. B. Flexner. - New York : Thomas Y. Crowell, 1975. - 766 p.
13. NTC's dictionary of American slang and colloquial expressions / ed. by R. A. Spears ; L. Schinke-Llano. - New York : National Textbook Company, 1989. - 528 p.
14. SlangSite.com [Electronic resource] : A dictionary of slang, webspeak, made up words, and colloquialisms. - Mode of access : http://www.slangsite.com/
15. The Racial Slur Database [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.rsdb.org/races
Стаття надшшла до редакцп 27.10.2018.
I. Honta
VERBALIZATION OF EXTRALINGUISTIC DOMINANT IN THE LANGUAGE (ON THE MATERIAL OF THE AMERICAN LANGUAGE SUBSTANDARD)
The article explores the connection between word-building and extralinguistic world through the usage of extralinguistic dominant.
The extralinguistic dominant is a bright extralinguistic feature reflected and used in the process of semantic transformation (metaphorical or metonymical). This process results in appearance of a new word or a word with two (often more than two) lexico-semantic variants, sometimes a new word combination.
The American substandard is especially prolific in the production of language units with metaphorical or metonymical (sometimes both) meanings. The concept of extralinguistic dominant is closely connected with an object of comparison and subject of comparison, the envolvment of which is necessary for the process of metaphorical or metonymical derivation. The extralinguistic dominant is the same or similar for both object and subject of comparison as it becomes a basis for the process of derivation. The concept of extralinguistic dominant also correlates with association appearing in the mind of communicants.
The extralinguistic dominant can be transparent and evident making understanding of the word or word combination quick and easy, or less transparent, sometimes disguised, which complicates the understanding and communication.
The extralinguistic dominant contributes to the effect of synergy - an emotional impact on the communicants, which can cause different feelings, ranging from positive to negative.
Distinguishing extralinguistic dominant in the object of comparison is the first stage in the process of word derivation, comparison and recognition of the same or similar feature is the second stage and the third stage is the emergence of a new word meaning or a new word combination. Extralinguistic dominant can be used in the creation of simple as well as compound words. In the creation of compounds the extralinguistic dominant can be singled out in the first, second or both components which correlate with simple words and their objects of comparison.
The article can contribute to the further development of nomination theory, especially with the focus on extralinguistic dominant as a bright characteristic of an object or phenominon.
Key words: extralinguistic dominant, object of comparison, subject of comparison, language substandard, verbalization, compound, onomasiological basis, onomasiological feature, nominative complex.
УДК 811.112.2'367.622:658.8
О. В. Горбач
СКЛАДН1 1МЕННИКИ ЛЕКСИКИ МАРКЕТИНГУ:
СТРУКТУРНО-МОРФОЛОГ1ЧНА ТА СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ (НА МАТЕР1АЛ1 СУЧАСНО1 Н1МЕЦЬКО1 МОВИ)
У статтi проаналiзовано структурно-морфологiчнi та семантико-синтаксичт особливостi складних iменникiв лексики маркетингу сучасног тмецьког мови. Увагу, зокрема, зосереджено на виявленш найбыьш продуктивних структурних титв номтацгг предметiв, явищ та процеЫв аналiзованог економiчног галузi. Автор виокремлюе рiзнi типи семантико-синтаксичного зв'язку мiж компонентами композитiв та аналiзуе гхню частоттсть. Також до^джуються словотвiрнi особливостi складових компонентiв композитiв. Наголошуеться на основних вимогах до сучасног термтологи.
Ключовi слова: складний iменник, структурний тип, семантика, семантико-синтаксичний зв'язок, номтащя, складовий компонент.
Постановка проблеми. Утворення складних ошв шмецько! мови як один зi шляхiв поповнення п лексичного складу традицшно характеризуеться актившстю та популяршстю, що спричинюе необхщшсть висв^лення !хшх структурно-морфолопчних та семантико-синтаксичних особливостей на матерiалi вщносно ново! галузi економiчноi лексики сучасно! шмецько! мови - лексики маркетингу.
Постановка завдання. Процес дослщження теми статп передбачае виконання таких завдань: 1) визначити продуктивш структурш типи; 2) охарактеризувати словотвiрнi особливосп складових компонент композшив; 3) виявити тип семантико-синтаксичного зв'язку мiж компонентами бшьшосп аналiзованих складних iменникiв; 4) описати семантичш особливосп лексичних одиниць аналiзованоi лексики.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Розвиток лiнгвiстичноi науки останшх десятилiть вiдзначаеться прискiпливою увагою як вiтчизняних, так i зарубiжних вчених
