CC BY
27Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть №1.С.204-209.
УДК 81:22
Концепт толерантнють в мовних культурах УкраТни та Свропи
Юдко Л.В.
Нацональна академ'я Служби безпеки Укра/ни, м. Ки/в, Укра/на
У статт1 автор анал1зуе походження, семантику, традицп вживання концепту «толерантность» в украгнськт, ростськт, тмецькт та французьшй мовних культурах.
Ключовi слова: концепт,етимолог!я,толеранттсть.
Постановка проблеми. Толерантность - одне з ключових понять, на яке опи-расться суспшьство, що вщмовляеться вщ засобiв пол^ичного примусу, керуеться принципами демократа та дотримання прав людини, свободи асощацш та заборони насильства над совютю члешв асощацш. Саме толерантность стае ключем до збе-реження прав та свобод особистосп та суспiльства.
Актуальность досл1дження. Рiзнi визначення толерантност1 тдкреслюють рiз-номанiтнiсть культур, iсторичного досвщу. Саме толерантность як комунiкативна стратепя може стати тим знаряддям, що допоможе виршити проблему мiжкультур-ного сшвюнування. Цi тези визначають актуальнють нашого дослiдження.
Мета статто: дослщити комунiкативну роль, шляхи формування та вербатзаци концепту толерантность.
Об'ектом дослщження е слова, словосполучення та речення, що вербалiзують концепт толерантность. Предметом дослщження е способи вираження концепту в украшськш, росiйськiй, шмецькш та французькiй мовнiй культурi. Матероал досло-дження - словники, довщники. Поставлена проблема передбачае виршення наступ-них наукових завдань: дослiдити словниковi дефшщи толерантносто в украшськш, росшськш, нiмецькiй та французькiй мовах, визначити шляхи вербатзаци концепту толерантность в зазначених мовних культурах.
Анал1з останнох досл1джень та публокацой. Особливо велику увагу толерантносто як культурно-сощальному феномену придшяють вчеш кшця ХХ столотя. Головним напрямком таких дослщжень е вивчення уявлень суспiльства про толерантность, способи вербатзаци концепту та значення для комушкацл. Для сучас-них гуманiтарних дослiджень характерним е мiждисциплiнарний пiдхiд. Концепт толерантность приваблюе велику увагу лiнгвiстiв-концептологiв, психолопв, по-лiтологiв, соцiологiв, педагогiв, фiлософiв, культурологiв. Дослiджуються наступнi аспекти толерантности толерантнiсть в християнськiй фшософи (Емельянов 2003, 2004, Хомяков 2000, 2003 та ш.), ментальна толерантнють (Перцев 2004 та ш.), толерантнють як комунiкативна категорiя (Стернин, Попова 2000, 2002, 2003, 2006 и др.), лшгвокультурна толерантнють (Купина, Михайлова, 2003, 2004, 2006, Сумина 2007, Растатуева 2008 та ш.).
Лiнгвокультурному аспекту проблеми толерантносп присвяченi роботи С.Г. Тер-Мшасово!, Н.О. Купино! та i О.А. Михайлово!, Б. Назарова, М.Я. Гловинсько!, Н.1. Формановсько!, О.Д. Шмельова, В.И.Давиденко.
Теоретичнi аспекти формування культури толерантностг були представленi в концепщях Д. Алмонда, М. Вевйорки, Л. Гумшьова, У. Еко, В. Кiмлiчки, А. Лейпхар-та, Дж. Локка, Н. Лумана та шших науковщв.
Виклад основного матергалу. Толерантшсть - складна та суперечлива категорiя, яку по^зному усвiдомлюють i тлумачать в рiзних культурах, в рiзнi юторичш перю-ди та рiзнi прошарки населення.
Описати феномен толерантностг досить складно, адже в рiзних мовах мае рiзне трактування. Оскiльки в данш статтi ми розглядаемо концепт толерантшсть в мов-нiй культура то необидно вказати на те, що науковцi зазвичай тлумачать семантику концепту не як лексичне значення, а дещо ширше: семантика слова-концепту охо-плюе весь комплекс позамовних значень, набутих унаслiдок колективного досвщу людства. Концепти пов'язують смисловi характеристики словесного знака iз системою традицш i духовних цiнностей народу [8, с. 121].
Лшгвюти (Р. Фрумкша, В. Маслова, Т. Космеда, В. Кононенко) стверджують, що шформащю, необхiдну для розкриття змiсту концеппв, визначення !х мiсця в мовнш картинi свiту i свiдомостi наци, мютять тлумачнi та енциклопедичнi словники. При цьому словникову дефшщю лексеми, що вербалiзуе концепт, часто вважають його ядром, а iлюстративний матерiал - тiею частиною словниково! статп, яка розкривае образнi й цшнюш характеристики концепту [8, с. 122].
Отже, для розкриття змюту концепту толерантшсть та визначення !х мюця в мовнiй картинi свiту, звернемося до лексикографiчних джерел.
«Етимолопчний словник укра!нсько! мови» пояснюе походження слова толе-рантний таким чином: терпимий до чужих думок i вiрувань, толерувати - виявляти терпимють - запозичення iз захiдноевропейських мов вщ лат. tolerans, -ntis - терпля-чий, дiеприкметник вiд слова tolerare - витримувати, зносити, тертти, пов'язаного з tollo, tollere - шдшмати, здшмати, прибирати [2, с. 593].
«Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови»: толерантшсть - по-блажливе, терпиме ставлення до чи!хось думок, поглядiв, вiрувань тощо [1, с. 436].
«Словник укра!нсько! мови»: толерантний (книжн..) - поблажливий, терпимий до чи!хось думок, поглядiв, вiрувань тощо. У мене е один дуже близький друг ..., i вгн мириться якось з могми виступами ..., хоч я виражаюсь перед ним далеко гострше, шж тепер перед Вами. Я сподгваюсь, що в сьому Ви будете до мене толерантш? (Л.Укр., V, 1956, 266); толерувати (заст., книжн.) - виявляти толерантшсть, тертти. ... - Ми спорили над питанням, чи можемо толерувати тебе дальше в свогм това-риствг, чи ш?(Фр, VI, 1951, 420) [7, с. 179].
Пщсумовуючи дат укра!нських лексикографiчних джерел, можемо зробити ви-сновок, що в укра!нськш мовнш культурi поняття та слово толерантшсть з'явилося в XIX ст. як запозичення iз захщноевропейських мов (французько!, шмецько!) та означало терпиме, поблажливе ставлення до чужих думок, погщщв, вiрувань. Семан-тичний компонент вербалiзуеться в синонiмiчному зв'язку з домiнантою поблажли-вгсть, що шдтверджуеться матерiалами лексикографiчних джерел, якi вiдображають парадигматичний потенщал слова. Толерантшсть е ядром лшгвокультурного поля, до якого входять вс слова, що пов'язанi семантично та асощативно з поблажливгстю та терпимгстю.
Росшська лексема толерантность походить вщ латинського tolerantia - «терпение, терпимость», пов'язане з багатозначним дieсловом tolerare з тим же значенням, що й у сучаснш украшськш мов^ - «выносить, переносить, сносить». В росшськш мовi слово толерантность е порiвняно недавнiм запозиченням. Прикметник толерантный («терпимый») зафшсовано вперше в чотиритомному «Толковом словаре русского языка» тд редакщею Д.М. Ушакова: «способность и умение терпеть что-н. чужое, мириться с чужим мнением или характером» [9, с. 1026]. В «Словаре современного русского литературного языка» лексема толерантность тлумачить-ся як (устар.) терпимость, снисходительное отношение к кому-, чему-либо. - Наши правящие сферы, вообще говоря, отличаются самою похвальною толерантностью. Маркевич, Перелом, III, 12. - по «Словарь иностранных слов 1937»: толерантность. Толерантный - устар. Снисходительный, терпимый. - Стало быть, отчуждаясь от них (нигилистов) вы их презираете? - ... спросил Хвалынов... - Я?! Боже меня из-бави! Я слишком толерантен для этого! В. Крест. Две силы, II, 6. Она шла за временем, была толерантна. М. Анток. Письмо В.В. Стасову, 20 июня 1898. Толерантно, нареч. - Ничего, пущай ее! - толерантно замечает сосед. В. Крест. Оч. кавалерийск. жизни. - Ушак. Толк. слов. 1940: толерантный. - Франц. tolérant. Толерировать (устар.) - проявлять толерантность по отношению к кому-, чему-либо [5, с. 538].
«Словарь иностранных слов» дае наступне визначення: толерантность [лат. tolerantia - терпение] - 1) Терпимость, снисходительность к кому- или чему-л.; 2) биол., мед. полное или частичное отсутствие иммунологической реактивности, т.е. потеря (или снижение) организмом животного или человека способности к выработке антител в ответ на антигенное раздражение [3, с. 1055].
Як показуе лексикографiчний аналiз, в семантичнш структурi толерантности е ч^кий понятшний компонент «отсутствие или ослабление реакции на какой-л. неблагоприятный фактор» [6, с. 436], котрий у словниках остантх десятилт фшсуеть-ся тд впливом екстралшгвютичних факторiв, отримуючи сощальну характеристику.
Отже, семантичний компонент толерантности вербалiзуеться в синонiмiч-ному зв'язку з домшантою терпимость. Таким чином, толерантность е ядром лшгвокультурного поля, до якого входять вс слова, що семантично та асощативно пов'язаш з терпимостью та снисхождением.
Кмецькомовш лексикографiчнi джерела досить глибоко тлумачать лексему Toleranz. Це свщчить про активне вживання та використання дано1 лексеми та ïï похщних. На-приклад, Das Herkunftswörterbuch дае наступне пояснення слову tolerieren (толерувати) -«dulden, gewähren lassen» (тертти, надавати свободу дш), що запозичене з латини у XVI столггп, прикметник tolerant (толерантний) - «duldsam, nachsichtig, großzügig, weitherzig» (терпимий, поблажливий, великодушний, щедрий); Toleranz - «Duldsamkeit, großzügige Geisteshaltung» (терпимють, великодушне ставлення) запозичення з лат. tolerantia у XVI столггп - «Ertragen, Erdulden, Geduld» (витримка, тертння, стриматсть) [15, с. 849].
Онлайн-словник подае наступний синонiмiчний ряд для Toleranz: Behutsamkeit, Duldsamkeit, Geduld, Gnade, Großzügigkeit, Hochherzigkeit, Liberalität, Milde, Nachsicht, Rücksicht, Schonung, Verständnis, Aufgeklärtheit, Freisinnigkeit, Freizügigkeit, Großherzigkeit, Großmut, Laissez-faire, Langmut. (обережнють, бережне ставлення, терпимють, тертння, милють, великодушнють, благороднють, лiберальнiсть, доброта, поблажливють, повага, помилування, розумшня, свобода вщ упереджень, вшьно-думство ^беральнють), право вшьно пересуватися, благородство, великодушнють, поблажливють, терпеливють). (Переклад наш. - Л. Юдко.)
Лексикографiчний аналiз демонструе понятiйну основу - бережне ставлення, з розумшням, стриманiсть, великодушне ставлення, мае свое вираження в найрiзно-манiтнiших дискурсах - вiд релшшного, педагогiчного до полiтичного. Наявнiсть широкого спектру способiв вербалiзацiï концепту Toleranz говорить про глибоке його засвоення у шмецькш мовнш культура
Розглянемо франкомовш лексикографiчнi джерела для встановлення мюця концепту толерантшсть в мовнш культурi Франци. Dictionnaire étymologique et historique de la langue française : «tolérance» вщ латинського «tolerantia», що мало значення «тер-пiння тiлесних неприемностей» [13]. В словниках XIX столотя мае наступне тлума-чення: «condescendance, indulgence pour ce qu'on ne peut pas empecher ou qu'on croit ne devoir pas empecher (поблажливе ставлення до того, що ми не можемо i чому не вва-жаемо за потрiбне завадити» [10]. Изшше значення доповнюеться: «condescendance pour ce qu'on ne peut pas ou on ne veut pas empecher (поблажливе ставлення до того, чому ми не можемо i не бажаемо завадити» [12]. Це значення збереглося i зустрiча-еться у словниках ХХ столггтя. Таким чином, можна зробити висновок про те, що вщбувалася поступова еволющя концепту, i, що у людини з'явилось право вибору бути толерантним чи ш. Щд толерантшстю почали розум^и позитивне ставлення - не застосування сили для впливу на думку чи дда шшого. У словниках XIX-XX столт знаходимо ч^ке визначення «tolérance» по сферам вживання в суспшьствк «tolérance religieuse» i «tolérance civile» - релшйна толерантшсть та суспшьна толерантшсть: «tolérance civile» - 1. «façon d'agir d'un gouvernement qui permet l'exercice de tous les cultes» (ди уряду, що дозволяють свободу вiросповiдання), 2. «la permission qu'un gouvernement accorde de pratiquer d'autres cultes que le culte reconnu par l Etat» (дозвш, що надае уряд на практикування шших вщ визнаних державою релшй); 3. «liberté accordé par un gouvernement de pratiquer sur le territoire de l'Etat une religion autre que la religion officielle» (свобода, надана урядом на практикування на територи держави iншоï релшп, що не е офщшною) [14]. У словниках XIX - ХХ столт юнуе також «tolérance philosophique ou politique» - фшософська чи полггична толерантшсть: 1. «admission du principe qui oblige à ne pas persécuter ceux qui ne pensent pas comme nous en matière de religion» (прийняття принципу, що зобов'язуе не пересль дувати тих, хто мае шшу, на вiдмiну вщ юнуючо1', думку в сферi релшп), 2. «absence de toute animosité envers ceux qui des opinions religieuses, politiques ou philosophiques que l'on n'approuve pas» (вщсутшсть ворожост до тих, хто мае вщмшш вщ юнуючих релшшш, пол^ичш чи фшософсью погляди); 3. «respect de la liberté d'autrui en ce qui concerne ses opinions philosophiques, politiques» (повага свободи думки шшого в фшо-софських, полггичних питаннях) [10; 11; 12].
Отже, тдсумовуючи, можемо зробити висновки, що в сучаснш французькш мовнш культурi толерантшсть е способом вираження чи не вираження думки в рiзних сферах: релшшнш, полггичнш, мiжперсональнiй; в бiльшостi словникiв все ж трак-туеться як позитивний знак системи цшностей французькоï культури, мае широкий спектр вербалiзацiï.
Дослщивши лексикографiчнi джерела, можна зробити наступш висновки: 1. В украïнськiй та росшськш мовах тривае процес дефштивного освоення поняття та посилюеться когштивний фактор усвiдомлення толерантностг, вiдбуваеться «вщ-родження» та усвiдомлення концепту толерантшсть в мовнш культура 2. Концепт толерантшсть е засвоеним та мае високий рiвень вербалiзацiï у французькш та шмецькш мовах. 3. Концепт толерантшсть е важливою для процесу комушкацп
стратепею. В комушкативнш ди сходиться соцiальне i психологiчне, «вщбуваеться перенесення прiоритету вiд конвенцiй мовних до сощокультурних» [4, с. 126].
Кожна мова i кожна культура надають pi3rn iсторичнi конотацп i контексти для розумшня толерантностi. Перспектива подальших дослгджень може значно розши-рити можливосп лiнгвокультурологiчних розвiдок i розкрити нащонально-етшчш особливостi науково1 та мовно1 картини свiту рiзних народiв.
Список лiтератури
1. Великий тлумачний словник сучасно1 украшсько1 мови. (з дод. i допов.) / уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. - К. ; 1ртнь : ВТФ «Перун», 2005. - 1467 с.
2. Етимолопчний словник украшсько1 мови / Р.В. Болдирев, В.Т. Коломiець, Т.Б. Лукшова. - К. : Словники Украши, 2006. - Т. 5. - 593 с.
3. Комлев Н.Г. Словарь иностранных слов / Н.Г. Комлев. - М. : ЭКСМО-Пресс, 2000. - 1055 с.
4. Макаров М. Основы теории дискурса / М. Макаров. - М., 2003. - 238 с.
5. Словарь современного русского литературного языка / Н.Г.Герасимова, Н.П. Рычкова. - Л. : Изд-во Академии наук СССР, 1963. - Т. 15. - 816 с.
6. Словарь современных понятий и терминов / Н.Т. Бунимович, Г.Г. Жаркова, Т.М. Корнилова и др. ; сост., общ. ред. В.А. Макаренко. - М. : Республика, 2002. -527с.
7. Словник украшсько1 мови / ред. Л.К. Артем'ева, М.М. Друченко, I.I. Марке-вич. - К. : Наукова думка, 1979. - Т. 10. - 298 с.
8. Слухай Н.В. Когштолопя та концептолопя в лшгвютичному висвгтленш : [навч. пошбник] / Н.В. Слухай, О.С. Сштко, Т.П. Вшьчинська. - К. : Вид.-полпраф. центр «Кшвський ушверситет», 2011. - 367 с.
9. Ушаков Д.Н. Толковый словарь современного русского языка / под ред. Н.Ф. Татьянченко. - М. : Альта-Пресс, 2005. - 1216 с.
10. Dictionnaire de la langue française / E. Littré. Paris : Hachette, 4 vol., 1863. [2e éd. augmentée en 1877 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : //francois. gannaz. free .fr/littre/accueil.php
11. Dictionnaire de l'Académie française, texte des huit éditions complètes de 1694 à 1935 - (1694 (1re), 1718 (2e), 1740 (3e),1762 (4e), 1798 (5e), 1835 (6e), 1878 (7e), 1935 (8e) -sur CD-ROM (présentation d'Isabelle Turcan) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lib.uchicago.edu/efts/ARTFL/proj ects/dicos
12. Dictionnaire de l'Académie française, préface et avertissement de Maurice Druon, tome IV. Paris, Imprimerie nationale-Julliard, 1994 (9e éd.). 1978 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dictionnaires.atilf.fr/dictionnaires
13. Dictionnaire étymologique et historique du français / J. Dubois, H.Mitterand, A. Dauzat. - Paris : Larousse, «Trésors du français», 1994 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bl.uk/reshelp/findhelplang/french/frenchhumanitiesresources-forresearch/frdict/dictionary.html#etymological
14. Grand Larousse de la langue française. [Sous la direction de Louis Guilbert, René Lagane et Georges Niobey.] 7 vols. Paris, Larousse, 1971-1978 [Електронний ресурс]. -Режим доступу :http://dictionnaires.atilf.fr/dictionnaires
15. Duden Das Herkunftswörterbuch. - Mannheim : Dudenverlag, 2010. - B. 7. -1324 S.
Юдко Л.В. Концепт толерантность в языковых культурах Украины и Европы // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С.204-209.
В статье автор анализирует происхождение, семантику, традиции употребления концепта «толерантность» в украинской, русской, немецкой и французской языковой культуре.
Ключевые слова: концепт, этимология, толерантность.
Yudko L. Concept tolerance in Ukrainian and European language culture // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P.204-209.
In the article the author analyzes the etymology, meanings, semantic and traditions of the usage of the concept "tolerance " in Ukrainian, Russian, German and French.
Key words: concept, etymology, tolerance.
Поступила до редакци 20.03.2012р.
