CC BY
7ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Volkova I. V.
Candidate of Philology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Linguistics, Literature and Methodology of Education PI «Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy» KhRC
Волкова 1рина BiKmopieHa Кандидат фiлологiчних наук, доцент, доцент кафедри укратськоХ лiнгвiстики, лiтератури та методики навчання Комунальний заклад «Харювська гуматтарно-педагогтна академiя» Харювсько'1 обласно'1 ради
THE PROBLEM OF COMPARISON IN ARTISTIC TEXT ПРОБЛЕМА ПОР1ВНЯННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТ1
Summary: The article systematically studies various comparative linguistic means of fiction, their typology is developed. The system connections that arise between comparisons in a work of art are analyzed; discovered the dominant role of comparisons in creating the lexical structure of images was found. The semantic, morphological and formally-syntactic typology of comparisons is established. The linguistic features of revealing comparative means of artistic text are investigated. The potential functional and stylistic possibilities of comparative means are studied. It is proved that the comparison is inextricably linked with the value picture of the world.
Key words: comparison, comparative component, artistic text, expressiveness, linguistic picture of artistic text, heterogeneity of components.
Анотащя: У статт системно дослщжено pi3Hi порiвняльнi мовт засоби художньо! лгтератури, роз-роблено !х типологш. Проаналiзовано системш зв'язки, що виникають мiж порiвняннями в художньому TBopi; виявлено дом^ючу роль порiвнянь у створенш лексично! структури образiв. Установлено семан-тичну, морфолопчну та формально-синтаксичну типологш порiвнянь. Дослвджено мовш особливосп виявлення порiвняльних засобiв художнього тексту. Вивчено потенцшш функцшш та стилютичш мож-ливост порiвняльних засобiв. Доведено, що порiвняння нерозривно пов'язане з цшшсною картиною свгту.
Ключовi слова: порiвняння, порiвняльний компонент, художнш текст, експресивтсть, мовно1 кар-тини художнього тексту, гетерогентсть компонентiв.
Постановка проблеми. Порiвняння здавна привертае увагу Мнгшспв. 1сторгя його досль дження нараховуе бiльше двох тисяч рокiв [11, с. 1]. Адже порiвняння впливае на процес тзнання в будь-якiй мовi, ввдтворюе загальний настрiй, рiвень освiченостi, асоцiативного мислення та культурного виховання мовця, особисте його ставлення до суб'екта порiвняння i е виразним матерiалом для дослвдження найяскравiших когнiтивних ознак, якими сформовано змiст провiдних духовних щн-ностей нашого народу, його ментальшсть.
Конструкцii з порiвняльним компонентом е надзвичайно частотними в художньому тексп, сприяють установленню характерних ознак предмета, як прийом художнього мовлення являють собою один iз засобiв змалювання образу.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. У мовознавствi природу порiвняльних конструкцiй було проаналiзовано в кiлькох аспектах: граматич-ному (Ю. Маковецька-Гудзь [11], I. Кучеренко [9] та ш.), фразеолопчному (В. Огольцев [14], К. Мiзiн [12] та iн.), ономасiологiчному (Л. Олексишина [15] та iн.), функцюнально-стилютичному (Л. М'яснян-кiна [13], Т. Коваль [7] та ш.). Порiвняння як екс-пресивний засiб розглядали у сво!х працях В. Яри-гiна [20], Л. Гололюх [3], О. Сухолитка [17] та ш.
На нашу думку, аналiз порiвняльних одиниць дае ключ до розумшня пiзнавальноi та комушкати-вно! функцп елементiв 1хньо! структури. Такий ана-лiз можливий завдяки вербалiзацii мовцями за до-помогою порiвняльних конструкцш певно! культу-рно-нацiональноi iнформацii.
Видшення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Актуальнiсть розввдки зумовлена посиленим iнтересом сучасно1' лiнгвiстики до сис-темно-функцюнально1' органiзацii природи мови, ввдсутшстю спецiальних комплексних мовознавчих праць, що представляють ментально-мовний опис концептiв, яш стали предметом i образом порiв-няння. Наукова новизна роботи виявляеться в тому, що в нш уперше системно проаналiзовано порiвня-льш мовнi засоби художньо1' лiтератури, розроб-лено !х типологiю; ураховано системш зв'язки, що виникають мiж порiвняннями в художньому творi; виявлено дом^ючу роль порiвнянь у створеннi лексично!' структури образiв.
Основною метою роботи е встановити семан-тичну, морфологiчну та формально-синтаксичну типологiю порiвнянь, дослiдити мовнi особливостi виявлення порiвняльних засобiв художнього тексту.
Для досягнення поставлено! мети слщ вирь шити низку завдань: з'ясувати особливосп тлума-чення термiна «порiвняння»; визначити сутнiсть порiвняння; подати класифжацш порiвнянь; досль дити семантичну та прагматичну своeрiднiсть порь вняльних конструкцш художнього тексту.
У роботi використано методи, що поширенi в сучасному мовознавствi: описовий - для система-тизацп тих мовних одиниць, яш забезпечують фор-мування порiвнянь у дослщжуваному матерiалi, при з'ясуваннi мюця порiвнянь у системi образних засобiв мови; контекстуальний - для уточнения значения окремих мовних одиниць; елементи компонентного аналiзу - для виявления тих складових значення слова, що виражають порiвняння в досль джуваному матерiалi; метод дистрибутивного ана-лiзу - для уточнення ролi мовного оточення слiв у текст для вираження порiвняння; концептуальний метод (при вивченш когнiтивного та прагматичного рiвнiв порiвнянь).
Проведений комплексний аналiз дае змогу гли-бше пiзнати своерiднiсть порiвняльних засобiв, !хш потенцiйнi функцiйнi та стилiстичнi можливосп.
Виклад основного матерiалу. Порiвняння входять до системи понять, за допомогою яко! носи мови сприймають, класифiкують та штерпрету-ють свгг. Ця система е складником мовно! картини свiту, можливiсть пiзнати яку нам дае краще розу-мшня специфiки будь-яко! мови, розумiння системи уявлень народу, його самобутносп й мента-льностi.
Категор1я порiвняння властива будь-як1й мовi, адже "без порiвняння немае тзнания" [16, с. 90]. Лггературознавчий словник-довiдник зазначае, що «порiвняння - троп, який полягае в поясненш одного предмета через шший, подiбний до нього, за допомогою компаративно! зв'язки, тобто едналь-них сполучник1в: як, мов, немов, наче, бущм, нiби та ш.» [4, с. 546].
Енциклопед1я укра!нсько! мови тлумачить по-рiвняння як фiгуру мови або рвдше троп (у формi орудного ввдмшка iменникiв), що полягае в зобра-женнi особи, предмета, явища чи дш через найхара-ктернiшi ознаки, як1 е органiчно властивими для ш-ших. В основi порiвнянь лежать логiчнi операцi! ви-дшення найсуттевiшо! ознаки описуаного чрез пошук iншого, для якого ця ознака е виразшшою [5, с. 507].
Ниш залишаеться дискусiйним питання щодо тропе!чного статусу порiвняння. Бiльшiсть науков-цiв наполягають на тому, що порiвняння належить до системи тротв, обгрунтовуючи це функцiею тропа в художньому текстi, оск1льки воно увираз-нюе мовлення та служить засобом створения екс-пресивностi (К. I. Мiзiн [12], В. Чабаненко [19], В. Ярипна [20] та ш.).
Iншi дотримуються думки, що порiвияния належить до стилiстичних ф^р [18, с. 7], оскiльки, виходячи з визначения Аристотеля, троп мае мюце, коли ввдбуваеться замiна, а у випадку з порiвиян-ням мае мiсце додавания (Цит. за [18, с. 7]).
Мовознавщ часто визначають порiвняния як трикомпонентну структуру, яка мютить суб'ект, якого воно стосуеться, об'ект, з яким порiвнюеться суб'ект та семаитичну основу (спшьшсть), що до-
зволяе порiвнювати два об'екти. На нашу думку, та-кий погляд на структуру порiвняння е слушним, тож вiн узятий нами за основу при виконанш вибь рки порiвиянь iз тексту роману В. Лиса «Столитя Якова».
З погляду узуально! асоцiативностi, мовозна-вщ подiляють порiвияния на мовнi та мовленневi (К. I. Мiзiн [12], Н. С.Хижняк [18, с.7] та ш.). Мовнi - це так зваш усталенi порiвияния. Мовленневi - ав-торськ1, що вiдображають щосиль письменника i дозволяють глибше проникнути в задум автора.
Нинi мовознавцi наголошують на тому, що на стутнь прагматично! значущостi певною мiрою впливае наявшсть у структурi слова певних сем: оцшно!, емоцiйно!, експресивно!, стилютично! [8, с. 75]. Прагматична значущють порiвиянь пов'язана з рiзними типами контекспв, з одного боку, та з рiз-ними типами шформацп, з iншого. Художиi тексти вщграють особливу роль у цьому вимiрi.
На думку I. Р. Гальперша, уся iнформацiя, що мiститься в тканиш художиього тексту, може бути змютовно-фактуальною, змiстовно-концептуаль-ною та змютовно-шдтекстовою [2]. Одним же iз за-собiв мовно! картини свiту е порiвияния зi змiсто-вно-концептуальною значущютю, оск1льки така iн-формацiя дозволяе читачевi зрозумiти в1дношения м1ж явищами через рiзнi емоцiйнi, експресивнi й оцшш вiдтiнки [8, с.75].
Аналiз значущостi порiвиянь дозволяе деталь-шше розкрити особливостi функцiонувания окре-мо! компаративно! одиницi з огляду на втшення ав-торського задуму. Звершмо увагу на те, що порiв-няння зазвичай використовують з метою виявлення в певному об'ектi тих ознак, на яш частiше не звер-тають увагу.
Порiвнянням вiдведено окреме мiсце при дос-лiдженнi мовно! картини художиього тексту, осш-льки !х детальний аналiз дозволяе говорити про роль окремих об'екпв або явищ навколишньо! дiй-сностi в концептуалiзацi! свиу, об'ективоваиiй за-собами мови [8, с. 75].
У мовi художиього тексту вивчения специфiки порiвиянь набувае особливо! дослщницько! ваги. Адже тут емоцшно-оцшний характер порiвиянь ви-являеться максимально повно, фжсуючи ментальнi елементи картини свиу. На думку Г. Ковальово!, порiвияния е одним iз засобiв маиiпулятивного впливу на учаснишв дiалогу, з одного боку, i на чи-тача, з другого [8, с. 75]. Завдяки компаративним конструкщям у людини формуеться асощативно-образна оцiнна модель свiту, а також зб№шуеться рiвень iнформоваиостi про довшлля. Тож порiвияния вiдiграе роль емоцшного iндикатора ав-торського ставления до зображуваного i е важли-вим чинником при зображеннi авторсько! картини свiту.
На думку О. С. Ахманово!, експрес1я при-таманна переважио текстам художиього твору та е "виражально-зображальною як1стю мовления, що в^^зняють його в1д звичайного (або стилютично нейтрального) i надають йому образностi та емоцiй-ного забарвления" [1, с. 524].
Як семантико-стилютична категорiя експреси-внiсть виявляе зв'язок iз емоцiйнiстю, оцiннiстю, стилiстичним значениям, проте не ототожиюеться з назваиими поияттями. Експресивнiсть акумулюе в
собi ш поняття, е iнтенсивною виразшстю певного мовного знака. Оск1льки експресившсть може бути притаманна одиницi будь-якого рiвня мови, то логiчною видаеться класифiкацiя експресивних за-собiв вщповщно до рiвнiв мовно! структури, що пе-редбачае видiлення принаймнi таких видiв експресивних засобiв: фонетичш, лексико-фразеологiчнi, словотвiрнi, морфологiчнi та синтаксичш Ми ж у дослiдженнi лопчно обмежимося лексико-фразео-логiчними та синтаксичними засобами.
Ми згоднi з думкою про те, що «експресивш засоби виступають специфiчними актуатзато-рами тексту, розширюють можливостi асоща-тивного сприйняття поввдомлення, його штер-претаци та суб'ективного осмислення» [7, с. 6]. Це повною мiрою стосуеться поршняння як одного з компонентiв вираження мовно'1 картини свiту художнього тексту.
Отже, порiвняння як особливий прийом вщ-дзеркалення в мовi об'ективно! реальностi i спосiб И пiзнання вимагае досладження його ститстичних функцiй в сучаснiй прозi, осшльки е важливим елементом у дослвдженш мовно! картини художнього тексту.
В енциклопеди укра!нсько! мови вказано, що «у порiвняннi розрiзняють суб'ект порiвняння (те, що порiвнюють), об'ект порiвняння (те, з чим порь внюють) i ознаку, за якою один предмет (суб'ект) порiвнюеться з шшим (об'ектом). Ознака може визначатися кольором, формою, розмiром, запахом, ввдчуттям, як1стю, властивiстю тощо. Порiвняння, завдяки рухливостi лексично! семантики, часто лежать в основi утворення шших художнiх засобiв -епiтетiв, метафор, гшербол, паралелiзмiв тощо» [5, с. 507].
Мовознавщ пропонують рiзнi класифжацп порiвнянь. Так, у працi Н. С. Хижняк подано таку класифжацш: асоцiативнi та логiчнi порiвняння. Щд асоцiативним порiвнянням автор розумiе кате-горш, що втшюеться в стилютичнш фiгурi порiвняння, яка може зютавляти два таксономiчнi об'екти, поеднанi сшльшстю певно! ознаки, вира-жаеться морфолопчно, лексично та синтаксично (порiвняльними зворотами i пiдрядними речениями) i характеризуеться образнiстю, експресив-нiстю та гнучшстю структури. Логiчне ж порiвняння стосуеться здатностi порiвнювати пред-мети, ютоти чи iхнi якостi, зважаючи на мiру якостi чи стутнь виявлення дii або стану, i яке граматично спiввiдноситься зi ступенями порiвняння прикмет-ник1в i при^внишв, як1 виступають засобом вираження порiвняння логiчно зiставних предметiв та дш [18, с. 60].
Асощативне порiвияння, на противагу лопч-ному, мае модальне значення. Так, модальнютю Гр-реальностi можна схарактеризувати порiвняння, у яких ди чи то властивосл суб'екта представлено як ймовiрнi, можливi, приблизнi. В украшськш мов таку модальнють може бути виражено за допомо-гою таких модальних часток: мов, мовби, нгби, не-наче, неначебто тощо.
З формального погляду порiвняння може бути простим - у ньому предмет чи явище зютавляеться за однорвдними ознаками; поширеним, коли предмет чи явище зютавляються за к1лькома ознаками одночасно; приеднальним, у якому образ подаеться
тсля предмету; заперечувальним - у цьому порiвияннi е протиставлення двох об'ектiв.
Отже, класифiкувати порiвняння можна, ура-ховуючи як лексико-семантичний, так i синтаксич-ний рiвнi мови.
Художнiй образ часто будуеться на викори-стаинi подiбностi м1ж двома далекими один ввд одного предметами. Доцшьно припустити, що ак-туалiзацiя образного компонента значення за допо-могою художнього порiвняння вiдбуваеться за умови гетерогенностi його компоненпв. Така гете-рогеннiсть зумовлюеться тим, що суб'ект та об'ект порiвняння належать до рiзних категорiальних областей та представленi словами рiзних лексико-се-мантичних груп (назва ютоти / назва неютоти, абстрактна назва / конкретна назва тощо): Сама схожа на струнку доладну ялинку [10, с. 56]; Над селом пливли велетенськ журавлI - бш хмари [10, с. 151].
Iнодi актуалiзацiя образного компонента значення вщбуваеться у протилежному напрямку: Ки-нувся, нахилився до блгдого, як смерть, лиця [10, с.19]; Ну ти дайош, дед! Прям ковбой какой-то! [10, с. 25]; Заслгпили оч1 бшим блиском двое груде-нят - нгби бш калачики, для нього спеченI [10, с. 27]. Як бачимо з наведених приклащв, виникае певна асиметрiя мiж двома компонентами порГв-няння. Це актуалiзуе образний компонент значення, який пов'язаний з ввдчуттями, емощями, що викли-кае цей об'ект. Наведеш приклади сввдчать про вь дображення у мовi певних рис мовно! особистосп. Тут на перший план виходить аспект антропоцентризму, який е центральним у багатьох сучасних л1-нгвiстичних працях.
На наш погляд, вибiр автором порiвняння зумовлений людським досвiдом, вибiрковiстю сприйняття, наданням переваги певним культур-ним факторам, принципом зрозумiлостi.
Ю. М. Караулов, один з найб№ш вiдомих до-сл1дник1в цiе!' проблеми, вважав, що цшком пра-вомiрно говорити про можливiсть вивчення здГ6но-стей людини за допомогою особливостей текслв, як1 породжуються нею [6, с. 3].
1ндив1дуальний досввд людини тюно пов'язаний з уявленням про "добро" i "зло", "погане" i "добре", "гарне" i "потворне", що вводить у змiстову структуру компаративно! конструкци так1 компоненти, як оцшнють, експресивнiсть, емоцiйнiсть: Кожну рисочку вивчив на и обличчг, овальному, засмаглому, на сонце схожому, а тепер побачив дв1 диньочки груденят - слгпучо-бших, тоже два ясних сонця, тд правою цицькою роди-мочку, схожу на маленького павучка, вперше побачив. А не знав, ой, не знав до цих пгр ц1ег д1вчини... Нгби дверI розчинив у цший свт, а там... Морозом вшнуло... [10, с. 28]; Голос 1з минулого, далекий, наче луна, що прилетша 1з-за лгсу. I гострий, мов лезо ножа, щорозр1зуе йому горло. Навпш [10, с. 48] тощо. Як бачимо з наведених прикладiв, порiвняння нерозривно пов'язане з цшшсною картиною свгту, його анал1з дае змогу виявити мюце тих чи шших об'екпв у мовнш картиш свиу. Ця ш-формащя ввдображае авторське бачення довшлля та узгоджуеться з Тадивадуальною моделлю свиу письменника.
1з наведених прикладiв порiвнянь стае зро-зумiло, що вони виконують двi основнi функцi! в текст твору: логiко-iнтелектуальну та емоцшно-експресивну. Тож мають змiстову та експресивну складовi.
Висновки досл1дження та пропозицп. Проведений аналiз свiдчить про ефективнють художнь-ого порiвняння як засобу актуал!заш! мовних оди-ниць та про його широк! можливосл для вивчення засобiв вербально! репрезентацп мовно! картини свпу автора як оргашзуючого ядра твору. Пор!вияния як особливий прийом вiддзеркалення в мов! об'ективно! реальностi i споаб и пiзнання ви-магае дослщжения його стилютичних функцш у су-часнш проз!. Пор!вияния - один з основних прийо-м!в шзнания свпу, його традицшно вважають най-проспшим мовним засобом образносп. Дослщжения пор!внянь як мовного засобу дотепер залишаеться актуальним, оск1льки компаративш конструкцп здатш не лише фшсувати елементи мо-дел! свпу, але й простежити процеси !х формування та показати динамжу цих процеав. Пор!вияния мае широк! можливосп для вивчення мовно! картини свпу автора як оргашзуючого ядра твору. Виб!р пор!вняння автором художнього твору зумовлений людським досвшом, виб!рковютю сприйняття, наданням переваги певним культурним факторам, принципом зрозумшосп. Перспективними вва-жаемо дослвджения використання пор!вняння в мов! твор!в сучасно! укра!нсько! художньо! лпера-тури.
Лiтература
1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. - 2-е изд., стер. - М : УРСС : Едиториал УРСС, 2004. - 571 с.
2. Гальперин И. Р.Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. - М. : Едиториал УРССР, 2004. - 144 с.
3. Голоюх Л. В. Пор!вняния як структурно-стилютичний компонент художнього тексту (на ма-тер!ал! укра!нсько! художньо! прози) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня каид. фшол. наук: 10.02.01 / Л. В. Голоюх. - Ки!в, 1996. - 20 с.
4. Гром'як Р. Т. Лпературознавчий словник-довшник / Р. Т. Гром'як, Ю. I. Ковал!в, В. I. Тере-мко. - К.: Академ!я, 2004. - 752 с.
5. Енциклопед1я укра!нсько! мови / [уклад. В. М. Русашвський та ш.]. - К.: «Укр. енциклопед!я» ш. М. Бажана, 2004.- 821 с.
6. Караулов Ю. Н. Русская языковая личность и задачи её изучения / Ю.Караулов // Язык и личность. - Москва: Наука, 1989. - С. 3-8.
7. Коваль Т. Л. Засоби експресив!зацп укра-!нського газетного дискурсу початку XXI ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук : 10.02.01 / Т. Л. Коваль. - Запор1жжя, 2011 . -19 с.
8. Ковальова Г. Свпоглядш домшаити укра!-ншв у компаративних моделях: семантика й прагматика пор!вняння/ Ганна Ковальова // Укра!нський
свп у наукових парадигмах : Зб!рник наукових праць Харшвського нацюнального педагопчного ушверситету !меш Г. С. Сковороди. - Харшв: ХГОТ, 2014. - Вип. 1. - С. 74-80.
9. Кучеренко I. К. Пор!вияльш конструкцп мови в свгт граматики / I. К. Кучеренко. - : в-во Ки!в. ун-ту, 1959. - 108с.
10. Лис В. Столптя Якова / Володимир Лис. -Харкав: Книжковий клуб «Клуб амейного до-звшля», 2015. - 240 с.
11. Маковецька-Гудзь Ю. А. Семаитико-гра-матичш модел! художшх пор!виянь (на матер!ал! укра!нсько! поетично! мови 70-90-х рошв XX столптя) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеия канд. фшол. наук: 10.02.01 / Ю. А. Маковецька-Гудзь. - Ки!в, 2010. - 20 с.
12. М!зш К. I. Усталеш пор!вияния англшсь-ко!, шмецько!, укра!нсько! та росшсько! мов кр!зь призму часового коду культури: зютавно-лшгвоку-льтуролопчний аспект / К. I. М!зш // Вюник Луган-ського нацюнального ушверситету : сер1я Лшгвю-тика. - № 2 (29). - 2013. - С. 13-18.
13. М'ясияншна Л. I. Пор!вияния в щостил! М. О. Шолохова: функцюнально-семантичний ! прагматичний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеия канд. фшол. наук: 10.02.02 / Л. I. М'ясншшна. - Запор!жжя, 2011. - 20 с.
14. Огольцов В. М. Устойчивые сравнения в системе русской фразеологии / В. М. Огольцов. -М.: Либроком. - 2010. - 178 с.
15. Олексишина Л. Г. Лексико-семаитичш та стилютичш особливосл зоошмних художшх пор!в-нянь шмецько! мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеия канд. фшол. наук: 10.02.04 / Л. Г.Оле-ксишина. - Льв!в, 2004. - 20 с.
16. Русашвський В. М. Структура лексично! ! граматично! семантики : [монограф!я] / Вггалш Макарович Русашвський. - К. : Наук. думка, 1988. -240 с.
17. Сухолитка О. Образно-асощативне пор!в-няння у творах Валер1я Шевчука. Лшгвютичний анал!з / О. Сухолитка // Актуальш проблеми сучасно! фшологи : Мовознавч студи : зб. наук. праць. -Р!вне : РДГУ, 2001. - Вип. 9. - С. 72-78.
18. Хижняк Н. С. Вштворення асошативного поля пор!вияния в юпано-укра!нському худож-ньому переклад!: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: 10.02.16 / Н. С. Хижняк. - Ки!в, 2012. - 20 с.
19. Чабаненко В. А. Силютика експресивних засоб!в укра!нсько! мови: Монограф1я / Чабанен-коВ. А. - Запор1жжя: ЗДУ, 2002. - 351 с.
20. Ярипна В. В. Пор!вияния та перифрази як засоби вираження емоцшно-експресивного забарв-ления в укра!нських проповедях / В. В. Ярипна // Вюник Харшвського нацюнального ушверситету !меш В. Н. Каразша : сер1я фшолопя. - № 836. -Вип. 54. - Харшв, 2008. - С. 45-47.
