CC BY
38
6. Reeves S.T. Abdominal compartment syndrome / S.T. Reeves, M.L. Pinosky, T.K. Byrne, E.D. Norcross // Can. J. Anaesth. - 1997. -Vol. 44, № 3. - P. 308-312.
7. Saggi B.H. Abdominal compartment syndrome / B.H. Saggi [et all.] // J. Trauma. - 1998. - Vol. 45. - P. 597-600.
8. Yi M. The evaluation of the effect of body positioning on intraabdominal pressure measurement and the effect of intra-abdominal pressure at different body positioning on organ function and prognosis in critically ill patients. / M. Yi, Y. Leng, Y. Bai [et all.] // J Crit Care. - 2012. - Vol. 27 (2), № 222. - P. 1-6.
References
1. Gain Ju. M. Sindrom abdominal'noj kompressii v hirurgii / Ju.M. Gain, S.A. Alekseev, V.G. Bogdan // Belorusskij medicinskij zhurnal. - 2004. - № 3. - S. 87-90.
2. Roshhin G.G. Sindrom abdominal'noj kompressii: kliniko-diagnosticheskie aspekty / G.G. Roshhin, D.L. Mishhenko, I.P. Shlapak, A.Z. Pagava // Ukrainskij zhurnal jekstremal'noj mediciny im. G.O. Mozhaeva. - 2002. - Tom. 3, № 2. - S. 67-73.
3. Bailey J. Abdominal compartment syndrome / J. Bailey [et all.] // Crit Care. - 2000. - № 4. - P. 23-29.
4. Hopkins D. Intraabdominal hypertention and the abdominal compartment syndrome / D. Hopkins [et all.] // BJA CEPD Reviews. - 2001. - Vol. 1, № 2. - P. 1-66.
5. Kopelman T. Abdominal compartment syndrome in patients with isolated extraperitoneal injuries / T. Kopelman, C. Harris, R. Miller, A. Arrillaga // J. Trauma. - 2000. - № 49. - P. 744-749.
6. Reeves S.T. Abdominal compartment syndrome / S.T. Reeves, M.L. Pinosky, T.K. Byrne, E.D. Norcross // Can. J. Anaesth. - 1997. -Vol. 44, № 3. - P. 308-312.
7. Saggi B.H. Abdominal compartment syndrome / B.H. Saggi [et all.] // J. Trauma. - 1998. - Vol. 45. - P. 597-600.
8. Yi M. The evaluation of the effect of body positioning on intraabdominal pressure measurement and the effect of intra-abdominal pressure at different body positioning on organ function and prognosis in critically ill patients. / M. Yi, Y. Leng, Y. Bai [et all.] // J Crit Care. - 2012. - Vol. 27 (2), № 222. - P. 1-6.
Реферат
ТАКТИКА ЛЕЧЕНИЯ ХИРУРГИЧЕСКИХ БОЛЬНЫХ С ПРОЯВЛЕНИЯМИ АБДОМИНАЛЬНОГО КОМПАРТМЕНТ-СИНДРОМА. Капустянский Д.В.
Ключевые слова: интраабдоминальное давление (ИАД), абдоминальный компартмент-синдром, лапаростома, лечебная тактика.
Научная работа посвящена изучению лечебной тактики у больных с проявлениями абдоминального компартмент-синдрома. Согласно данным литературы основное решение - это решение о типе ушивания операционной раны [1, 5]. Поэтому лечение проводили по установленному алгоритму показаний к хирургической декомпрессии и повторной релапаротомии при необходимости с применением запатентованной клиникой методики наложения лапаростомы. Результаты лечения свидетельствуют об эффективности предложенной тактики по результатам летальности в пределах данных литературы, но исследования для статистической обработки и изучения причин летальности необходимо продолжить.
Summary
MANAGEMENT TACTICS FOR SURGICAL PATIENTS WITH MANIFESTATIONS OF ABDOMINAL COMPARTMENT SYNDROME Kapustiansky D.V.
Key words: intra-abdominal pressure (IBP), abdominal compartment syndrome, laparostoma (damage control), management tactics.
This work is devoted to the study of the management tactics in patients with manifestations of abdominal compartment syndrome. According to the literature, the basic decision is about the type of suturing the surgical wound. Therefore, the treatment was carried out according to the algorithm on indications for surgical decompression and repeated relaparotomy optionally combined with applying the patented technique of laparostoma stitching. Treatment results show the effectiveness of the proposed tactics regarding to mortality according to related literature, but researches for statistical processing and study of the causes of mortality should be extended.
УДК: 616.12-008.1 Катеренчук О.1.
ВЕГЕТАТИВНА ДИСФУНКЦ1Я ПРИ СЕРЦЕВ1Й НЕДОСТАТНОСТ1
ВДНЗУ "Украшська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
Вегетативна дисфунк^я е характерною ознакою серцево) недостатностi. Вивчення характеру i особливостей зм/'н вегетативного контролю дасть змогу розробити новi пдходи до прогнозуван-ня i лкування вказаного стану. В статтi викладено результат власного досл'дження, в ходi якого вивчались особливостi функцюнування вегетативно)' нервово)' системи методом о^нки вар'абель-ностi серцевого ритму. Встановлено характер зм/'н циркадiанного вегетативного дисбалансу та його д'агностична значимсть.
Ключов1 слова: вегетативна дисфункц1я, серцева недостатнють, вар1абельнють серцевого ритму, циркад1анн1 змши.
Публка^я е складовою НДР: Запальний, iшемiчний, больовий синдроми у хворих на iшэм/чну хворобу серця: тригери, роль су-путньо'1 патолог) механiзми, критерп, дiагностика, лкування. №0112U003122
Фнансування роботи: самостiйне, без залучення установ, органiзацiй, Фон6/6 та грантiв.
Вступ джми пщрахунками ктькють хворих, що страж-
„ к дають на СН складае близько 2 млн. оаб [1].
Протягом останшх десятилггь проблема ви- £ L J
вче ннря особливостей пережгу тар механiзмiв Протягом наступного десятил™ оч^уеться
^ 3 . зростання захворюваносп та розповсюдженосп
прогресування серцево! недостатност (СН) на- гТы «
була важливого змчення. В УкраМ запопере- СН,, Хщо (обУмавлено зростанням ««во рюваност 3 ^ ^ на 1ХС (найчаспша причина розвитку СН), кра-
щими показниками довготривалого виживання шсля перенесених гострих серцево-судинних подш, старшням популяци. Вкрай негативний прогноз виживання, коротка тривалють життя та знижена його якють, пiдвищена потреба в по-вторних госпiталiзацiях, значнi фiнансовi затрати на лiкування обумовлюють необхщнють пошуку нових стратегiй контролю за переб^ом СН [2]. Важливого значення набувае розкриття мехаш-змiв прогресування синдрому, пошуку маркерiв розвитку гемодинамiчноТ нестабiльностi, що в результатi дасть змогу розробити ефективн заходи з профтактики.
Загальновизнана на сьогодшшнш день ней-рогуморальна концепцiя розвитку СН розглядае вказаний синдром через призму комплексного порушення систем регуляцп гемодинамiки. Акти-вацiя ренш-ангютензин-альдостероновоТ, симпа-то-адреналовоТ систем, вазопресину, ендотелн шв, натрiйуретичних пептидiв, цитокiнiв спрямо-вана на компенсацш складних порушень цирку-ляцп [3]. На жаль, мехашзми компенсаци е непо-вноцiнними, обумовлюючи лише короткочасний позитивний ефект та призводячи до подальшого прогресування захворювання.
Одна з найважливiших ролей в прогресуванн СН надаеться дiяльностi вегетативно!' нервовоТ системи. Ще близько 50 рош тому було виявле-но пщвищений вмiст катехоламiнiв та продук^в Т'х метаболiзму в кровi та сечi у пацiентiв iз СН як в спокоТ, так i при фiзичному навантаженнi [4]. Визначення вмюту норадреналiну в сироватцi кровi та сечi в якостi прогностичного фактору для оцшки перебiгу СН не виправдало очкувань, оскiльки вмют норадреналiну в загальнiй цирку-ляцп значною мiрою залежить вiд величини його синтезу, надходження в кровотк та функцюна-льного стану нирок. Окрiм того, ступiнь впливу вегетативно! нервовоТ системи на рiзнi органи i системи е вiдмiнною, що не дозволяе оцшити за вмютом норадреналiну в плазмi кровi i сечi характер вегетативного контролю наприклад, за дiяльнiстю серця. Вказана проблема виршуеть-ся шляхом впровадження методики аналiзу локального метаболiзму норадреналiну, що базу-еться на вивченн рiзницi його концентрацп в ар-терiальнiй та венознiй кровi окремо взятого органу з використанням радюактивних мiток. Од-нак, методика не знайшла свого застосування в загальнш клiнiчнiй практицi через швазивнють процедури та радiоактивне опромшення. Методика мiкронейрографiТ, що активно вивчаеться в даний час, е багатообщяючою, осктьки характе-ризуеться вщмшною чутливiстю та репрезента-тивнiстю. Водночас, мiкронейрографiя е незруч-ним, некомфортним методом обстеження для патента та залишаеться малопоширеною.
Найзручнiшими для використання в загальнш практик е методики, що базуються на аналiзi показниш варiабельностi серцевого ритму у ча-совiй i спектральнiй областi [5]. Не зважаючи на дискуси, що ведуться щодо ^енезу та штерпре-
тацп окремих показникiв, зниження варiабельно-стi серцевого ритму та домшування симпатичного вiддiлу вегетативно!' нервовоТ системи е важ-ливими кл^чними детермiнантами несприятли-вого прогнозу при СН, зокрема пщвищеного ри-зику смертк
Типовим маркером несприятливого прогнозу при СН е вираженють домшування симпатичноТ нервовоТ системи. Причинами е нейрогумораль-нi, рефлекторнi та метаболiчнi чинники. Велика увага в дослщженнях останнього десятилiття придiляеться взаемозв'язку вегетативноТ нервовоТ системи з ренш-анпотензин-альдостероновою системою [6]. Окрiм того дис-функцiя ВНС при СН тюно пов'язана з дисфунк-^ею артерiальних барорецепторiв, хеморецеп-торiв та серцево-легеневих рецепторiв, а також з розладами метаболiзму мiокарду [7, 8].
В краТнах схiдноТ бвропи та Росп традицiйно бiльша увага придтялась аналiзу вегетативного балансу з використанням методу короткотрива-лоТ (протягом 5-15 хв.) реестрацп серцевого ритму. При застосуванн вказаного методу бтьш достовiрними е показники LF, HF та сшввщно-шення LF/HF - спектральн компоненти стану вегетативноТ регуляцп. В краТнах ЗахщноТ бвро-пи та США перевага надаеться методу 24-годинного мошторування за Холтером, що дае можливють перш за все ретельно оцшити показники варiабельностi серцевого ритму в часовш област та врахувати циркадiаннi змши.
В клiнiчнiй практицi методики дослщження та iнтерпретацi!' вегетативноТ регуляцп шляхом аналiзу варiабельностi серцевого ритму зазви-чай здiйснюються на пiдставi "Спе^ального по-вiдомлення РобочоТ групи бвропейського това-риства кардiологiв i Пвшчно-Американського то-вариства стимуляци i електрофiзiологiТ - Варiа-бельнiсть серцевого ритму. Стандарти вимiрю-вання, фiзiологiчноТ штерпретацп та клiнiчного використання" опублiкованих 1996 року. Вказа-ний документ не мютить жодних рекомендацiй щодо аналiзу циркадiанних змiн вегетативного контролю у па^ен^в кардiологiчного профiлю.
Водночас, вивчення особливостей змш цир-кадiанних параметрiв в якостi прогностичних ма-ркерiв е перспективною методикою. Як вщомо, хронобiологiчнi аспекти в дiяльностi вегетативноТ нервовоТ системи характеризуються як коро-ткотривалими, так i циркадiанними модуляцiями.
Мета
Встановити характер i вираженiсть вегетативного дисбалансу при синдромi серцевоТ недо-статностi шляхом оцшки показниш варiабель-ностi серцевого ритму в середньодобовому та циркадiанному аспектк
Матерiали i методи
Надання допомоги вам патентам здшснюва-лось зпдно дiючоТ нормативно-правовоТ бази, кл^чних рекомендацiй УкраТнського товариства
кардiологiв та локальних настанов.
Критерп включення:
- bík старше 18 pokíb
- наявнiсть добровтьноТ шформованоТ згоди на участь в дослiдженнi
- хрошчна серцева недостатнiсть дiагносто-вана на пiдставi скарг, анамнезу, даних об'ективного огляду та результату ехокардюско-пп
- синусовий ритм
- вiдсутнiсть гострих серцево-судинних подiй протягом попередшх 2-х мiсяцiв
- вiдсутнiсть шшоТ соматичноТ патологи з впливом на вегетативну нервову систему
КритерiТ виключення:
- вiк менше 18 рош
- гострi серцево-судиннi поди за останш 2 мн сяцi
- наявнють будь-якого серцевого ритму, крiм синусового
- синоатрiальнi блокади
- атрювентрикулярш блокади
- захворювання щитоподiбноТ залози з пору-шенням гормонального фону
- злоякюш новоутворення
- захворювання дихальноТ системи з вираже-ною дихальною недостатнiстю
- ro^pi порушення мозкового кровообiгу
- активы шфекцшш захворювання
- кровотечi протягом попереднього мiсяця
- ro^pi отруення
- психiчнi розлади
В рамках дослщження хворим здiйснювався 24-годинний монiторинг ЕКГ за Холтером з оцш-кою показникiв SDNN, SDANN, SDNNi, RMSSD, HRV triangular index, pNN50. Оцiнка циркадiан-них змш здiйснювалась шляхом обчислення ци-ркадiанного iндексу для кожного показника за формулою Циркадiанний iндекс = середне зна-чення показника в шчш години / середне значен-ня показника в денш години. Ычш години визна-чено як з 22:00 до 08:00, денш - з 08:00 до 22:00.
Результати дослщження та ix обговорення
В дослщження було залучено 50 па^етчв (30 чоловшв i 20 жшок). Середнш вiк - 60 рош. Сн зi збережено фракцiею викиду (менше 45%) виявлена у 32 па^етчв, зi зниженою - у 8. Роз-подiл за функцюнальним класом згiдно Нью-йоркськоТ класифкаци СН наступна: I ступiнь -14 па^етчв, II ступiнь- 20 па^етчв, III ступiнь -16 па^етчв.
При здiйсненнi порiвняльного аналiзу мiж групами пацiентiв рiзноТ стат не виявлено жод-них суттевих вщмшностей в показниках вегетативного балансу. Величини SDNN, SDANN, SDNNi, RMSSD, HRV triangular index, pNN50 та Тх циркадiаннi iндекси ютотно не вiдрiзнялися. Вказаний результат можна пояснити вщсутнютю iстотних гендер-специфiчних вщмшностей у вегетативному контролi при СН в популяци па^ен-
TiB старше 50 poKiB.
При здiйсненнi пopiвняльнoгo аналiзу мiж групами па^енпв 3i збереженою та зниженою фрак^ею викиду лiвoгo шлуночка не виявлено суттевих вщмшностей. Величини SDNN, SDANN, SDNNi, RMSSD, HRV triangular index, pNN50 та ïx циpкадiаннi шдекси iстoтнo не вiдpiзнялися. Вочевидь, характер дм вегетативноТ нервовоТ системи визначаеться перш за все зниженою величиною серцевого викиду не залежно вщ типу серцевоТ дисфункци - за систoлiчним чи дiас-тoлiчним типом.
При здiйсненнi пopiвняльнoгo аналiзу груп пацiентiв з piзним функцюнальним класом СН виявлено наступи статистично значимi вщмш-нoстi.
При прогресуванш функцioнальниx порушень вiдмiчаеться зниження величин SDNN, SDANN та HRV triangular index, що е вщображенням зменшення загальноТ спектральноТ сили та сили ультра-низького частотного домену. При цьому пoдiбна тенден^я характерна як для власне величин SDNN, SDANN та HRV triangular index, так i для ïx циpкадiанниx шдешв. Вказаш змiни е характерною особливютю гiпеpактивацiï симпатичного вiддiлу нервовоТ системи. Водночас, в^^чаеться збiльшення величини циpкадiанниx пoказникiв RMSSD та pNN50, що вiдoбpажають збiльшення спектрально!' сили високочастотного домену. Зокрема, вказаш циpкадiаннi показники у па^етчв з функцюнальним класом Ill е вдвiчi бтьшими, нiж у пацiентiв з функцюнальним класом I. Вказаш змши е свщченням гiпеpактивнoстi парасимпатичного вщдту вегетативного контролю. Показник HRV triangular index зменшував-ся вщповщно до зростання функцioнальнoгo класу.
Висновки
Отримаш результати, що на перший погляд мають вигляд взаемо-заперечливих, наспpавдi чiткo характеризують стан вегетативного контролю при СН. Внаслщок прогресування СН зро-стае неoбxiднiсть в бтьш вираженш активаци симпатичного вщдту вегетативноТ нервовоТ системи з метою пщтримки хвилинного об'ему кро-вооб^у через меxанiзми позитивноТ шотропно!' i/або хронотропноТ вiдпoвiдi. В ключному аспектi це проявляеться збiльшенням частоти серцевих скорочень та ригщнютю серцевого ритму як в цн лому протягом доби, так i в денш години. Водночас, за мехашзмом зворотнього бюлопчного зв'язку, вщбуваеться стримуюча пперактива^я парасимпатичного вiддiлу вегетативноТ нервовоТ системи в шчний час, коли сила симпатичних еферентних модуляцш спадае. Таким чином, прогресування СН характеризуеться зниженням ваpiабельнoстi серцевого ритму, наростанням циpкадiаннoï вегетативно!' "розбалансованостГ з бтьш вираженим наростанням симпатичного тонусу в денш години та бтьш вираженим наростанням парасимпатичного тонусу вночк
Вказаний тип змш е вщображенням порушен-ня центральних та периферичних механiзмiв вегетативного контролю.
Лтература
1. Воронков Л.Г. Патент is ХСН в УкраТш: аналiз уЫеТ популяцп па-цiентiв, обстежених у рамках першого ннцiлннльнлгл зрiзлвлгл длслiдження UNIVERS / Л.Г. Воронков // Серцева недлстнтнiсть.
- 2012. - № 1. - С. 8-14.
2. Коваленко В.М. Вивчення виживаност та ризику смерт у па^ен-тiв з хрлнiчнлю серцевою недлстнтнiстю рiзнлгл генезу: резуль-тати 5-рiчнлгл проспективного длслiдження / В.М. Коваленко, О.В. Онищенко, Д.В. Рябенко // Укранський медичний часопис.
- 2008. - № 4 (66). - С. 32-36.
3. Parati G. The human sympathetic nervous system: its relevance in hypertension and heart failure / G. Parati, M. Esler // European Heart Journal. - 2012. - V. 33. - P. 1058-1066.
4. Chidsey C.A. Augmentation of the plasma norepinephrine response to exercise in patients with congestive heart failure / C.A. Chidsey // N. Engl J. Med. - 1962. - V. 267. - P. 650-654.
5. Воронков Л.Г. Варiабельнiсть ритму серця та и прогностичне значення у хворих iз хро^чною серцевою недостатшстю / Л.Г. Воронков, Н.В. Богачова // УкраТнський кардюлоичний журнал. -2004. - № 2. - С. 49-52.
6. Esler M. Pathophysiology of the human sympathetic nervous system in cardiovascular diseases: the transition from mechanism to medical management / M. Esler // J Appl Physiol. - 2010. - V. 108.
- P. 227-237.
7. Narkiewicz K. The sympathetic nervous system and cardiovascular disease / [K. Narkiewicz, G. Grassi, G. Mancia et all.]. - Gdansk, 2008. - 96 p.
Parati G. Mechanical and neural components of the cardiac baroreflex: new insights into complex physiology / G. Parati // J. Hypert. - 2005. - V. 23. - P. 717-720.
References
Voronkov L.G. Pacient iz HSN v Ukraini: analiz usiyeyi populiacii pacientiv, obstezhenyh u ramkah pershogo nacionalnogo zrizovogo doslidzhennya UNIVERS / L.G. Voronkov // Serceva nedostatnist. -2012. - № 1. - S. 8-14.
Kovalenko V.M. Vyvchennja vizhivanosti ta ryzyku smerti u pacientiv z hronichnoyu sercevoyu nedostatnistju riznogo genezu: rezultaty 5-richnogo prospektyvnogo doslidjennya / V.M. Kovalenko, O.V. Onyschenko, D.V. Ryabenko // Ukrajinskyi medychnyi chasopys. -2008. - № 4 (66). - S. 32-36.
Parati G. The human sympathetic nervous system: its relevance in
hypertension and heart failure / G. Parati, M. Esler // European
Heart Journal. - 2012. - V. 33. - P. 1058-1066.
Chidsey C.A. Augmentation of the plasma norepinephrine response
to exercise in patients with congestive heart failure / C.A. Chidsey //
N. Engl J. Med. - 1962. - V. 267. - P. 650-654.
Voronkov L.G. Variabelnist rytmu sercia ta yiyi prognostychne
znachennja u hvoryh iz hronichnoyu sercevoyu nedostartnistju / L.G.
Voronkov, N.V. Bogachova // Ukrayinskyi kardiologichnyi jurnal. -
2004. - № 2. - S. 49-52.
Esler M. Pathophysiology of the human sympathetic nervous system in cardiovascular diseases: the transition from mechanism to medical management / M. Esler // J Appl Physiol. - 2010. - V. 108. - P. 227-237.
Narkiewicz K. The sympathetic nervous system and cardiovascular disease / [K. Narkiewicz, G. Grassi, G. Mancia et all.]. - Gdansk, 2008. - 96 p.
Parati G. Mechanical and neural components of the cardiac baroreflex: new insights into complex physiology / G. Parati // J. Hypert. - 2005. - V. 23. - P. 717-720.
Реферат
ВЕГЕТАТИВНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ПРИ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ Катеренчук О.И.
Ключевые слова: вегетативная дисфункция, сердечная недостаточность, вариабельность сердечного ритма, циркадианные изменения.
Вегетативная дисфункция является характерным признаком сердечной недостаточности. Изучение характера и особенностей изменений вегетативного контроля позволит разработать новые подходы к прогнозированию и лечению указанного состояния. В статье изложены результаты собственного исследования, в ходе которого изучались особенности функционирования вегетативной нервной системы методом оценки вариабельности сердечного ритма. Установлен характер изменений цирка-дианного вегетативного дисбаланса и его диагностическая значимость.
Summary
AUTONOMIC DYSFUNCTION IN HEART FAILURE Katerenchuk O. I.
Key words: vegetative dysfunction, heart failure, heart rate variability, circadian changes.
Vegetative dysfunction is a red-flag sign of heart failure. The study of the nature and characteristics of the changes in autonomic control will allow of developing new approaches to predict and treat the condition. The article presents the results of the investigation devoted to the study of the features of the autonomic nervous system functioning by evaluation of heart rate variability. The character of changes in the circadian autonomic imbalance and its diagnostic value has been found out.
8
2
3
4
5
6
7
8
