CC BY
7
йО! 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-89-94 УДК 616.833-053.32-092
Боярська Л. М., Кравець Л. В., ванова К. О.
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ФУНКЦЮНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВЕГЕТАТИВНО'' НЕРВОВО'' СИСТЕМИ У Д1ТЕЙ ЩО НАРОДИЛИСЬ ПЕРЕДЧАСНО Запорiзький державний медичний ушверситет (м. Запорiжжя)
venalais@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Досл1дження е фрагментом науково-дослщноТ роботи кафедри дитячих хвороб Запор1зького державного медичного ушверсите-ту: «Особливосл переб1гу захворювань та розробка програм рацюнального харчування, удосконалення л1кувальних, реаб1л1тац1йних заход1в I проф1лактики вщхилень в стан1 здоров'я д1тей р1зного в1ку, меш-канц1в промислового м1ста», № державно'1 реестраци 0109Ы003985.
Вступ. Щор1чно в УкраТш народжуеться близько 500 тис. д1тей, 24 тис. з них з'являються на св1т перед-часно. Б1льше н1ж 7% з цих д1тей вмирають невдовз1 п1сля народження, а серед тих, хто вижив вщсоток ш-вал1д1в значно вищий, н1ж серед д1тей народжених у визначений терм1н (1.В. Микичак 2017). Сл1д зазначи-ти, що незважаючи на значн1 досягнення штенсивноТ терапи новонароджених у виходжуванш д1тей, народжених з дуже низькою масою т1ла, р1вень Тх смертнос-т1 залишаеться досить високим (Л.М. Тачинська 2016, 6.6. Шунько 2014).
Неонатальний пер1од характеризуеться значним напруженням адаптацшних механ1зм1в [1,2]. Науков1 досл1дження останн1х рок1в показують, що витоки ба-гатьох вегето-в1сцеральних синдром1в I серцево-су-динних захворювань у д1тей старшого в1ку I дорослих лежать в анте- I перинатальному перюдах, тому що патолог1я цих перюд1в порушуе формування I функ-ц1онування вегетативних центр1в [1,3,4,5,6]. У новонароджених, особливо народжених передчасно та д1тей що мають ппоксичне пошкодження головного мозку, вищ1 вегетативш центри розвинен1 недостат-ньо (незважаючи на те що морфолопчне формування центр1в проходить не в першому триместр! внутрш ньоутробного розвитку, основне формування функци ВНС проходить вже тсля народження - вегетативн1 ефекти м1нлив1, схильн1 до генерал1заци,) [7,8,9]. По-стнатальний розвиток життево важливих систем у цих д1тей в пор1внянн1 з доношеними мае суттев1 в1д-м1нност1, I не ттьки в тривалост1 процесу адаптаци, а й щодо механ1зм1в цього процесу [10,11,12].
Функц1ю вегетативно' нервовоТ системи у ново-народженого можна оцшити за балансом вплив1в симпатичних I парасимпатичних структур вегетативно''' нервовоТ системи [1,11,13]. Останшм часом за допомогою холтер1вського мон1торування отрима-на можлив1сть не т1льки простежити змши серцевот д1яльност1 новонародженого протягом доби за допомогою кардюштервалографи (К1Г), але й оц1нити реакц1ю серцевого ритму на р1зн1 стресов1 фактори,
дати оцшку вегетативно' оргашзацп добового ритму [2,13,14].
Вар1абельн1сть серцевого ритму (ВСР) е шдика-тором вщхилень в робот1 вегетативно! нервовоТ системи (ВНС) та в останш роки використовуеться, як найбтьш шформативний не1нвазивний метод к1ль-к1сноТ оцшки вегетативноТ регуляц1Т серцевого ритму [2,14,15,16,17,18]. Основною перевагою метода до-бовоТ ВСР е використання комплексного алгоритму при аналiзi серцевого ритму, що дае можлив1сть отримати б1льш точне уявлення про функцюнальний стан ВНС i конкретизувати зм1ни вегетативного балансу у д1тей [10,19].
Багато дослщжень з вар1абельност1 серцевого ритму новонароджених проводились на зм1шаних групах як доношених, так I народжених передчасно, або розподшялись за критер1ем маси при народжен-н1 [5,20,21,22], але це не дае можливосп оцшити розвиток ВНС на р1зних строках гестацп припусти-ти причини утворення встановлених вщмшностей. Досл1дження вар1абельност1 ритму серця дае мож-лив1сть вид1лити I к1льк1сно оц1нити вплив на ритм серця кожноТ з ланок (центрального, вегетативного, гуморального, рефлекторного) I дати на цш основ! оцшку адаптацшних резерв1в орган1зму, прогнозу-вати розвиток вегетативних дисфункцш, виробити рекомендацп по п1дбору оптимальноТ терапП з по-дальшим контролем за проведеним л1куванням г1-поксичного ураження ЦНС.
Однак нажаль питання, що стосуються постна-тального функц1онального розвитку таких важливих сфер, як ВНС у д1тей народжених передчасно далек1 в1д остаточного розум1ння. Вивчення Тх буде актуально для подальшого полтшення д1агностики та л1ку-вання новонароджених д1тей з перинатальною пато-лопею, як1 народилися в р1зних термшах гестац1Т.
Мета роботи. Вивчити особливосл вар1абельнос-т1 серцевого ритму новонароджених д1тей за допомогою добового мошторування ЕКГ з використан-ням метод1в часового, частотного анал1зу та методу вар1ацшноТ пульсометр1Т впродовж перших м1сяц1в життя, в залежност1 в1д гестац1йного в1ку та маси т1ла дитини.
Об'ект I методи дослщження. П1д спостережен-ням перебувало 95 новонароджених д1тей госп1та-л1зованих у вщдшення патолог1Т новонароджених Запор1зькоТ мкькоТ дитячоТ багатопроф1льноТ л1карн1 №5: основна група - 75 д1тей народжених передчасно, середнш гестац1йний в1к 33 (31;35) тижня; контрольна група - 17 доношених д1тей, середнш гестацшний в1к 39 (39;40) тижшв. КритерГТ включен-
ня: новонароджеш дiти гестацiйного BiKy вщ 31 до 40 тижшв. Критерiями виключення були: вродженi вади розвитку; асфшая тяжкого ступеня, opraHi4Hi уражен-ня головного мозку, iнфекцiйний процес в гострому перiодi. У стрyктyрi захворювань основно'1 групи пе-реважало перинатальне ураження ЦНС: синдром пригшчення або шдвищеноТ нейро-рейфлекторноТ збудливосп, перивентрикyлярнi та субепшдемальш крововиливи, тощо. Дiтям вах груп проводили добо-ве мошторування ЕКГ двiчi: на 4 добу життя та на 3 тижш життя.
Дiти, що народились передчасно, спостеркались на протязi перших 6 мгсящв життя. 1м проводили до-даткове обстеження: за необхiднiстю консультува-лись фахiвцями - неврологом, кардюлогом; проводили УЗД серця та внутршшх органiв. У всiх д^ей була визначена динамiка клiнiчних проявiв вегетативних дисфyнкцiй i проведена оцшка вегетативного статусу за допомогою показнимв вaрiaцiйноТ пульсометрп на коротких промiжках iнтервалограм (К1Г) - 2 хвилини. Були розраховаш показники: Мо, АМо, ДХ та розра-хований шдекс напруги (1Н), вегетативний показник ритму, як дозволяють оцiнити баланс регуляцп робо-ти серцево-судинноТ системи з боку симпатичного та парасимпатичного вщдшу ВНС та вказують на ступшь впливу нервовоТ системи на роботу серця.
Аналiз варiабельностi серцевого ритму проводив-ся за допомогою часового (SDNNi, rMSSD, pNN50, SI, циркадний шдекс), частотного (LF, HF i LF \ HF, ТР) ме-тодiв, i методу вaрiaцiйноТ пульсометрп (Mo, aMo, ДХ) на системi CardioSens УкраТна [13].
Одним iз найчyтливiших показникiв вaрiaбельнос-тi серцевого ритму, що мае прогностичне значення, е SDNNi (стандартне вiдхилення повного масиву кард^ оiнтервалiв), який характеризуе сумарний ефект вегетативноТ регуляцп кровообку i залежить вiд впли-вiв як симпатичного, так i парасимпатичного вiддiлy нервовоТ системи. Зростання або зменшення SDNNi можуть бути пов'язаш як з автономним контуром регуляцп, так i з центральним (ппоталамус, бульбарний вiддiл, боковi ядра спинного мозку, тощо). Зменшення SDNNi пов'язане з посиленням симпатичноТ регуляцп, яка пригшчуе актившсть автономного контуру, а рiзке зниження SDNNi зумовлене значним напру-женням регуляторних систем, коли в процес регуляцп включаються вищi рiвнi yправлiння, що веде до майже повного пригшчення активносп автономного контуру. rMSSD (квадратний коршь суми рiзниць по-слiдовного ряду кардiоiнтервалiв) - показник актив-ностi парасимпатичноТ ланки вегетативноТ регуляцп. Чим вище значення rMSSD, тим активнiша ланка парасимпатичноТ регуляцп. СтреЫндекс (SI) характеризуе стан адаптацшно-пристосувальних можливостей органiзмy та стyпiнь централiзацiТ управлшня серце-вим ритмом [13].
Спектральний аналiз ВРС дозволяе оцiнити та по-рiвняти амплiтyдy коливань ВРС, ям вiдбyваються з рiзною перюдичшстю. HF (high frequence) - високо-частотний компонент спектра, переважно вщобра-жае активнiсть парасимпатичного вiддiлy ВНС. LF (low frequence) - низькочастотний компонент спек-
тра, вщображае бшьш повтьш коливання ЧСС, якi вщбуваються протягом тривалiших промiжкiв часу i зyмовленi взаемодiею обох вiддiлiв ВНС, показник LF ткно пов'язаний з вщповщдю серця на вегетатив-ш впливи. Найбiльш цiнним е показник LF/HF, який вщображае баланс активносп симпатичного i парасимпатичного вщд^в ВНС [13].
Варiацiйна пyльсометрiя або математичний ана-лiз серцевого ритму - метод оцшки фyнкцiонального стану серцево-судинноТ системи, призначений для оцшки ступеня напруги механiзмiв регуляцп системи кровообку. Аналiзy пiдлягали настyпнi показники: мода (Мо, с) - величина довжини штервалу R-R, яка зус^чаеться найчаслше, амплiтyда моди (АМо, %)
- число iнтервалiв R-R, вщповщних значенням Мо, яка виражена у вщсотках, варiацiйний розмах (ДХ, с)
- рiзниця мiж максимальним i мiнiмальним значен-нями iнтервалiв R-R, яка характеризуе вегетативну ре-гуляцш ритму серця; АМо/Дх або шдекс вегетативноТ рiвноваги (1ВР, у.о.) - сшввщношення мiж симпатичною i парасимпатичною регyляцiею серцевого ритму, шдекс напруги (1Н) - iндекс напруги, ступшь функци ональноТ напруги регуляторних механiзмiв системи кровообiгy [13].
Статистичну обробку резyльтатiв проводили з ви-користанням пакета статистичних програм «Statistica 6.0». Для обробки кiлькiсних ознак використовува-лися методи описовоТ статистики. За нормального розподту ознаки описову статистику подавали у виглядi середнього арифметичного та стандартного вщхилення - М±т, за ненормального розподiлy - у виглядi медiани та мiжквартельного розмаху - Ме (25%;75%). Для з'ясування характеру та сили зв'язку мiж дослщжуваними параметрами використовували ранговий коефiцiент кореляцп Спiрмена. Якщо параметр мав ненормальний розподш, порiвняння проводили за тестом Манна-Уин (U-Test) [21].
Результати дослiдження та Тх обговорення. При проведеннi холтерiвського монiторyвання у досл^ джуваних дп"ей обох груп порушень ритму i про-вiдностi зареестровано не було, циркадний шдекс знаходився в межах 0,98-1,1 (1,07-1,12 в перерахун-ку з урахуванням перiодiв сну i неспання), що узго-джуеться з рашше проведеними дослiдженнями i вiрогiдно е варiантом норми для щеТ втовоТ групи [11,12]. Разом з тим показники варiабельностi серцевого ритму у недоношених дiтей вiдрiзнялися вiд таких у доношених. Були встановлеш достовiрнi вщ-мiнностi за середшми показниками часового аналiзy (SDNNi та rMSSD) i стрес-iндексy (SI) як в денш, так i в нiчнi години. Так, показник SDNNi у дтей народжених передчасно був вiрогiдно нижчим нiж у дп"ей контрольно! групи (на 40,3% в денш часи та 31,4% в шчш години, р<0,05), що може свщчити про послаблення парасимпатичних впливiв та централiзацiю процеав yпрaвлiння серцевим ритмом. Одночасно у дп"ей народжених передчасно, спостеркались достовiрно бiльш низькi показники rMSSD: на 40,4% в денш часи та 21,7% в шчш години (р<0,05) (рис. 1). Одержан нами даш узгоджуються з даними, представленими в роботах КyпрiяновоТ О. О., ДомаревоТ Т. А., ИшевоТ
Л. I. [12], як пов'язували встановлеш особли-BOCTi i3 зменшенням модуляцй парасимпатично''' ланки на тлi зниження напруги yciei вегетативно'' системи за рахунок незршосп дiтей народжених передчасно.
Нами вiдмiчено, що стрес-iндекс у дп~ей народжених передчасно протягом доби був доа^рно вищим вiдносно дiтей групи порiв-няння (в 2,5 рази в денш години та 2,2 рази в шчш години, р<0,05), що свiдчить про перена-пруження симпатично' ланки ВНС у дп~ей народжених передчасно, що, ймовiрно, в подаль-шому може привести до виснаження стресово''' стiйкостi нейрогуморально''' регуляцп, стати чинником несприятливого переб^у перинатального перiоду та розвитку порушень з боку iнших оргашв та систем (рис. 2).
Вченими, що вивчають адаптацiйнi можли-восп новонароджених дiтей (Matthew Solovey, D. Jansen, 1ржак Л. I., Куприянова О. О., Яцик Г. В. та Ы.), рашше вже були отримаш результати щодо показникiв часового аналiзу у новонароджених рiзного гестацiйного вiку, i помiченi закономiрностi та коливання рiзних компонен-лв частотно' модуляцй' в залежностi вщ строку гестацп, на вiдмiну вщ доношених новонароджених [11,12,18]. За нашими даними методом рангово''' кореляцп Спiрмена визначено, що чим менший гестацiйний вiк, тим показни-ки SDNNi та rMSSD нижчЬ а стрес-iндекс вище (R=0,6, р<0,05). Це вказуе на симпатичне пере-важання та пригнiчення парасимпатично''' ак-тивностi ВНС з перенапруженням адаптацмних можливостей протягом доби у дп~ей з бiльш низьким гестацiйним втом.
Порiвняльний аналiз даних компонентiв LF, HF показав вщсутшсть достовiрних вщмшнос-тей. Проте, при аналiзi стввщношення потужностi низьких й високих частот, значення якого свщчить про баланс активност симпатичного й парасимпа-тичного вщд^в ВНС, визначено, що у дп~ей народжених передчасно спостер^аеться збiльшення ва-госимпатичного спiввiдношення протягом доби (LF / HF 3,9±0,2 в денш години та 4,1±1,3 в шчш години); тодi як у доношених дп-ей збiльшення вагосимпатич-ного спiввiдношення вiдмiчалось в шчш години, а в деннi воно знаходилося в межах референтних зна-чень для даного вту (LF / HF 2,7±0,3 в денш години, 3,3±0,4 в нiчнi години). Отримаш данi свiдчать про переважання симпатичного вщдту нервово' системи над парасимпатичним у дп~ей народжених передчасно вiрогiдно тому що на фош незрiлостi головного мозку у недоношен новонароджеш мають субепш-демальнi та перивентрикулярнi крововиливи в зош локацп центрiв ВНС.
ТР - сумарний показник потужност спектра ВСР був нижче в 2 рази в основнш грут порiвняно з контрольною групою протягом доби (у дней контрольно! групи 1193,5±192,1 мс2 в деннi години проти 499,5±35,8 мс2 (р<0,05) у дп-ей основно' групи, та 937,5±140,2 проти 477,4±38,6 (р<0,05) в нiчнi години
Рис. 1. Порiвняння показнишв часового аналiзу варiабельностi ритму у дiтей. Примiтка. * - статистично достс^рна рiзниця (р<0,05).
Рис. 2. Порiвняння показника SI у дггей. Примiтка. * - статистично достс^рна рiзниця (р<0,05).
вщповщно, що також може свщчити про зниження парасимпатичного тонусу.
За допомогою отриманих показнишв варiацiйноí пульсометрп було зроблено оцшку ритмограми в балах та визначено вихщний вегетативний тонус. У дп"ей основно! групи середнiй показник ритмограми 4,33 (3,66; 4,33) в денш години та 4,33 (4,0; 4,66) в шчш години, що доа^рно вiдрiзняeться вщ показ-никiв контрольно!' групи (3,33 (3,0; 3,66) в денш години та 3,66 (3,33; 4,0) в шчш години (р<0,05)). На вщ-мшу вщ дп"ей народжених передчасно притаманна в бтьшосп випадкiв помiрна симпатiкотонiя (у 76% дп"ей в деннi години та у 64% дп~ей в шчш години) (рис. 3 та рис. 4).
За даними дослщжень (бвсюкова I. I., Федорова М. В., Naulaers G. та ш.) подiбна картина результатiв показникiв ВСР спостер^аеться не тiльки на ™ незри лостi адаптацiйних механiзмiв, а також у народжених в строк дп"ей, що перенесли внутршньоутробну ппокаю рiзного ступеню важкостi за рахунок пщ-ключення додаткових механiзмiв регуляцй ударного об'ему серця та посилення скоротливосп мiокарда, тим самим посилюючi повiльно-волновi коливання ритму серця.
Рис. 3. Порiвняння аналiзу вихiдного вегетативного тонусу у дггей в денш години.
Примггки: * - статистично достовфна рiзниця (р<0,05).
Рис. 4. Порiвняння аналiзу вихiдного вегетативного тонусу у дггей
в шчш години. Примгтки: * - статистично AOCTOBipHa рiзниця (р<0,05).
Неоднорiдною за балансом ВНС виявилася i група дiтей вчасно народжених, серед них були як i3 зна-чним домiнуванням симпатично! нервово! системи, так i нормотошею.
За даними катамнестичного спостереження 20 дтей основно! групи було встановлено, що у 99% дiтей були дiагностованi функцiональнi порушення шлунково-кишкового тракту (запор, регурптащя, метеоризм), що е додатковим свщченням збереження симпатикотонп. Так, при оцiнцi вегетативного стату-
су за даними К1Г, для 75% д1тей (16 з 20 д1тей) була притаманна пом1рна та виражена симпа-т1котон1я (середн1 показники ритмограми 4,0 (3,66; 4,66), що достов1рно не в1др1знялось в1д попередшх показник1в.
Таким чином проведене комплексне об-стеження новонароджених д1тей показало до-статню ефективн1сть в1д1браних метод1в оцш-ки ВСР, як1 дозволили встановити особливост формування функц1ональних можливостей ВНС й визначити основы вщмшност и стану та балансу у д1тей, що народилися передчасно. Висновки
1. Використання комбшацп метод1в тимча-сового, частотного анал1зу I вартцшноТ пуль-сометрп дозволяе оц1нити спрямовашсть I характер симпат1ко-парасимпатичного стввщ-ношення у новонароджених.
2. Вегетативний статус д1тей народжених передчасно характеризуеться пщвищенням симпатичного тонусу на тл1 зниження парасим-патичноТ модуляцп, про що свщчать низьк1 показники часового анал1зу (SDNNi та rMSSD) та збтьшення стрес-iндексу (SI) як в денш, так i в шчш години (р<0,05).
3. У вихщному вегетативному тонусi для 76% дтей народжених передчасно в деннi години та у 64% дтей в шчш години переважае помiрна симпаттотошя, а у близько 20% дтей народжених передчасно - виражена симпати котонiя (р<0,05).
4. При катамнестичному спостереженш зберiгаеться превалювання симпатичноТ ланки ВНС (у 45% дтей - помiрна симпатiкотонiя, у 35% - виражена симпатжотошя).
Перспективи подальших досл1джень. Знайденi нами змши найiмовiрнiше пов'язанi з одного боку з незр^стю адаптацiйних механiзмiв i механiзмiв ве-гетативноТ регуляцп у передчасно народжених дтей, i можуть носити транзиторний характер. З шшого боку передчасш пологи можуть стати причиною по-шкодження центрального парасимпатичного сегменту. Доцтьно проведення подальших дослщжень i спостереження для виршення питання про необ-хiднiсть та ступеня корекцп таких станiв.
Л1тература
1. Veyn AM, redactor. Vegetativnye rasstroystva: klinika, diagnostika, lechenie. M.: MIA; 2003. 752 s. [in Russian].
2. Matic V, Cherian PJ, Widjaja D, Jansen K, Naulaers G, Van Huffel S, et al. Heart rate variability in newborns with hypoxic brain injury. Adv Exp Med Biol. 2013;789:43-8.
3. Alieva MN. Sovremennye kriterii diagnostiki i metod korrektsii postgipoksicheskoy patologii serdtsa donoshennykh novorozhdennykh detey [dissertatsiya]. Kazan; 2009. 155 s. [in Russian].
4. Kislenko OA, Kotlukova NP, Romanova MP. Diagnosticheskoe znachenie variabelnosti serdechnogo ritma u detey grudnogo vozrasta s patolo-giey serdechno-sosudistoy sistemy. Sovremennye tekhnologii v diagnostike i lechenii. 2012;3:23-7. [in Russian].
5. Malyshkina AI, Filkina OM, Pesikin ON, Nazarov SB, Dolotova NV. Regionalnaya model katamnesticheskogo nablyudeniya na 1-m godu zhizni detey s ochen nizkoy i ekstremalno nizkoy massoy tela pri rozhdenii. Zdravookhranenie Rossiyskoy Federatsii. 2014;6:53-6. [in Russian].
6. Longin E, Schaible T. Short term heart rate variability in healthy neonates: normative data and physiological observations. Early Hum Dev. 2005;81(8):663-71.
7. Narogan MV. Variabelnost serdechnogo ritma na protyazhenii sutok u novorozhdennykh detey. Rossiyskiy pediatricheskiy zhurnal. 2007;4:21-6. [in Russian].
8. Narogan MV, Yatsyk GV, Syutkina YeV, Masalov AV, Malkova II. Spektralnyy i spektralno-vremennoy analiz serdechnogo ritma u novorozhdennykh detey. Fiziologiya cheloveka. 2007;4(33):59-66. [in Russian].
9. Marina Metzler, Rathinaswamy Govindan, Tareq Al-Shargabi, Gilbert Vezina, Nickie Andescavage, Yunfei Wang, et al. Pattern of brain injury and depressed heart rate variability in newborns with hypoxic ischemic encephalopathy. Pediatric Research. 2017;82:438-43.
10. Baevskiy RM. Variabelnost serdechnogo ritma: teoreticheskie aspekty i prakticheskoe primenenie. Tezisy dokladov IV Vserossiyskogo sim-poziuma s mezhdunarodnym uchastiem, posvyashchennogo yubileyu zasluzhennogo deyatelya nauki RF, professora Romana Markovicha Baevskogo. Izhevsk. UdGU; 2008. 344 s. [in Russian].
11. Irzhak LI. Dlitelnost intervalov EKG i uroven variabelnosti serdechnogo ritma u novorozhdennykh detey. Mezhdunarodnyy zhurnal priklad-nykh i fundamentalnykh issledovaniy. 2016;12(2):286-90. [in Russian].
12. Kupriyanova OO, Domareva TA. Variabelnost serdechnogo ritma u novorozhdennykh detey s perinatalnym porazheniem tsentralnoy nervnoy sistemy. Vestnik aritmologii. 2002;24:35. [in Russian].
13. Makarov LM. Kholterovskoe monitorirovanie. M.: Medpraktik-M; 2008. 456 s. [in Russian].
14. Gonchar M, Ivanova E, Boichenko A, Kondratova I, Matsiyevska N, Teslenko T. Neonatal arrhythmias and indexes of heart rate variability in newborns. Proceedings of the 7th World Congress of Pediatric Cardiology and Cardiac Surgery, 16-21.07.2017, Barcelona, Spain; 2017. р. 356.
15. Akhnazaryants EL. Dinamika pokazateley variabelnosti serdechnogo ritma u detey s sistolicheskoy disfunktsiey miokarda pod vliyaniem terapii. Zdorove rebenka. 2014;7:16-20. [in Russian].
16. Bogmat LF. Variabelnost serdechnogo ritma u detey s razlichnym urovnem funktsionirovaniya pravogo zheludochka serdtsa. Zdorove re-benka. 2011;6(33):69-73. [in Russian].
17. Shoira Agzamova. Value of heart rate variability parameters in prognosis of intrauterine infection of infants with cytomegalovirus. Medical and Health Science Journal. 2010;4:24-9.
18. Tareq Al-Shargabi, Govindan RB, Rhiya Dave, Marina Metzler, Yunfei Wang, et al. Inflammatory cytokine response and reduced heart rate variability in newborns with hypoxic ischemic encephalopathy. J Perinatol. 2017;36(6):668-72.
19. Volodin NN, redactor. Neonatologiya. Natsionalnoe rukovodstvo. Kratkoe izdanie. M.: GEOTAR-Media; 2014. 896 s. [in Russian].
20. Sosinovskaya YeV, Cherkasov NS, Tsotsonava ZhM. Aktualnost primeneniya metoda izucheniya variabelnosti serdechnogo ritma u detey. Astrakhanskiy meditsinskiy zhurnal. 2013;8(3):31-5. [in Russian].
21. Rebrova OYu. Statisticheskiy analis medicinskih dannih. Priminense paketa prikladnih program STATISTICA. MediaSfera; 2002. 312 s. [in Russian].
22. Uzunova AN, Nazarova MV. Vliyanie ergotropnoy terapii na pokazateli variabelnosti serdechnogo ritma u detey s tserebralnoy ishemiey. Pediatriya. 2015;5:51-7. [in Russian].
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ФУНКЦЮНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВЕГЕТАТИВНО! НЕРВОВО1 СИСТЕМИ У Д1ТЕЙ ЩО НАРОДИЛИСЬ ПЕРЕДЧАСНО
Боярська Л. М., Кравець Л. В., 1ванова К. О.
Резюме. Дослщили особливост вaрiaбельностi серцевого ритму (ВСР) у д^ей нaроджених передчaсно. Визнaчили, що для д^ей нaроджених передчaсно притaмaнне ^Mna^4He перевaжaння Ta пригшчення na-рaсимпaтичноT aктивностi ВНС з перенaпруженням aдaптaцiйних можливостей протягом доби, про що свщчить зниження погазнимв SDNNi тa rMSSD тa збтьшення стрес-шдексу. Тaкож тостер^лось збтьшення вaгосимпaтичного стввщношення протягом доби (LF / HF 3,9±0,2 в денш години тa 4,1±1,3 в шчш години) тa зниження ТР в 2 рaзи в основнш груш порiвняно з контрольною групою, що тaкож вiдобрaжae зниження пaрaсимпaтичного тонусу (р<0,05). У бтьшосл дп"ей нaроджених передчaсно у вихщному вегетaтивному тонус протягом доби перевaжaлa помiрнa симпaтiкотонiя, a у близько 20% дтей нaроджених передчaсно - ви-рaженa симпaтiкотонiя (р<0,05). В динaмiцi при кaтaмнестичному спостереженнi збер^лось превaлювaння симпaтичноT лaнки ВНС.
^K>40Bi слова: дiти нaродженi передчaсно, вaрiaбельнiсть серцевого ритму, aдaптaцiя, вегетaтивнa не-рвовa системa.
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ РОДИВШИХСЯ ПРЕЖДЕВРЕМЕННО Боярская Л. Н., Кравец Л. В., Иванова Е. А.
Резюме. Исследовaли особенности вaриaбельности сердечного ритмa (ВСР) у детей рожденных преждевременно. Определили, что для детей рожденных преждевременно, хaрaктерно симпaтическое преоблaдa-ние и угнетение пaрaсимпaтической aктивности ВНС с перенaпряжением aдaптaционных возможностей в течение суток, о чем свидетельствует снижение покaзaтелей SDNNi и rMSSD и увеличения стресс-индексa. Тaкже нaблюдaлось увеличение вaгосимпaтического соотношения в течение суток (LF / HF 3,9 ± 0,2 в дневное время и 4,1 ± 1,3 в ночное время) и снижение ТР в 2 рaзa в основной группе по срaвнению с контрольной группой, что тaкже отрaжaет снижение пaрaсимпaтического тонусa (р<0,05). У большина^ детей рожденных преждевременно в исходном вегетaтивном тонусе в течение суток преоблaдaлa умереннaя симпaтикотония, a у 20% - вырaженнaя симпaтикотония (р<0,05). В динaмике при кaтaмнестическом нaблюдении сохрaняется превaлировaние симпaтического звенa ВНС.
Ключевые слова: дети, рожденные преждевременно, вaриaбельность сердечного ритмa, aдaптaция, ве-гетaтивнaя нервнaя системa.
PECULIARITIES OF THE AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM FUNCTIONAL CAPABILITIES DEVELOPMENT IN PREMATURELY BORN CHILDREN
Boiarska L. M., Kravets L. V., Ivanova K. O.
Abstract. The purpose of the work is to study the peculiarities of cardiac rhythm variability (HRV) in prematurely born children.
Object and methods of research. 95 children were examined in the Neonatal Pathology Department of the Zapor-izhzhya City Children's Multidisciplinary Hospital №5: the main group - 75 infants, who were born prematurely, their average gestational age was 33 [31; 35] weeks; control group - 17 term infants, average gestational age was 39 [39; 40] weeks. In the structure of the diseases in the main group perinatal defeats of the central nervous system were prevailing. We analyzed HRV using time methods (SDNNi, RMSSD, pNN50), frequency methods (LF, HF, LF \ HF, TP), and the method of variational pulsometry (Mo, aMo, ДХ). Catamentistic observation included the vegetative status evaluation of 20 prematurely born children at a reconstructed age of 3-4 months. Statistical analysis of the results was conducted using "Statistica 6.0".
Results. During the Holter monitoring conducting of the studied children, violations of rhythm and conductivity were not recorded. The circadian index in the whole observation group was within the range of 0.98-1.1 (1.07-1.12 in recalculation, taking into account the periods of sleep and wakefulness). The autonomic nervous system (ANS) status of the prematurely born children was characterized by the increasing of the sympathetic tone with a decrease in parasympathetic modulation, as evidenced by the SDNN and rMSSD decreasing (40.3% at daytime and 31.4% at night, p <0.05) and increased stress -index (SI) (2.5 times at daytime and 2.2 times at night, p <0.05). It is determined that the smaller the gestational age was, the lower SDNNi and rMSSD were and the higher stress index was (R = 0.6, p <0.05). This indicates a sympathetic predominance and parasympathetic activity of the CNS inhibition with overstrain adaptive capacity throughout the day in children with lower gestational age. There was also the vagosympa-thic ratio increasing during the day (LF / HF 3.9 ± 0.2 at the daytime and 4.1 ± 1.3 at night), and the decreasing of TP in two times in the main group compared with the control group, which also reflects the parasympathetic tone reduction (p <0,05). Moderate sympathicotonia in the initial vegetative tonus was found in 76% of premature infants in the daytime and 64% of those at night, and expressed sympathicotonia was in about 20% (p <0,05). According to the data of CIG in dynamics during catamnestic observation the reliable differences in the initial vegetative tone was not observed. Prevalence of the sympathetic link of the VNS was maintained (45% of children had moderate sympathicotonia, and 35% had the expressed sympathicotonia).
Conclusions. Sympathetic predominance and parasympathetic activity inhibition of the ANS with a tension of adaptation possibilities during the day is peculiar for the premature infants. The changes we found are most likely related to the immaturity of adaptive mechanisms and mechanisms of autonomic regulation in premature infants, and may be transient. On the other hand, premature birth can cause a damage of the central parasympathetic segment. It is advisable to conduct further research and observation to address the need for and the degree of such states correction.
Key words: premature infants, cardiac rhythm variability, adaptation, autonomic nervous system.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 22.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-94-99 УДК 617.753.2-036.17 : 612.844.4]-053.2 Бурдейний С. I.
ОСОБЛИВОСТ1 Г1ДРОДИНАМ1КИ ОКА У Д1ТЕЙ З ПРОГРЕСУЮЧОЮ МЮП16Ю Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
eyeklinik@i.ua
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщно! роботи «Вдосконалення дiагностики i патоге-нетично обг'рунтованого лтування дистрофiчних та судинних захворювань ока (мюпи, глаукоми, дiабе-тично! офтальмопатологи)» № державно! реестраци 0113U006427.
Вступ. 1снуе безлiч ппотез, як пов'язували роз-виток мюпп iз зоровим навантаженням, так, вже на-прикшц 19 сторiччя F. Arlt, В.1. Добровольський та Ф.Ф. Ерюман вважали, що напруження акомодаци призводить до пщвищення внутршньоочного тиску, а згодом до розтягнення оболонок ока.
Протягом останшх ромв рядом авторiв [1-6], ретельно вивчалася роль пружно-пластичних влас-
тивостей фiброзноТ оболонки ока в процес реф-рактогенезу та вплив структурних морфолопчних особливостей тканин, пдродинамти та регюнарно! гемодинамти на патогенез мюпп.
М.М. Серпенко та Ю.М. Кондратенко до тригер-них факторiв розвитку мюпп вщносили послаблення склери та пщвищення внутршньоочного тиску як на-слщок збтьшення секрецп внутршньоочно! рщини при зоровому навантаженш при робот зблизька, через затруднення вщтоку через дренажну зону вна-слщок аномально! будови мезенхiмальноТ тканини в кул передньо! камери [7], що вочевидь е одним iз проявiв спадково! схильност до мюпи.
Найбшьшого визнання серед офтальмолопчно! сшльноти здобула трьохфакторна теорiя виникнен-
