CC BY
54
УДК 612.172+572.51 Скиба О. О.
ОСОБЛИВОСТ1 ПОКАЗНИК1В КАРДЮ1НТЕРВАЛОГРАФП У Д1ТЕЙ 13 Р1ЗНИМ СОМАТОТИПОМ I ТИПОМ ВЕГЕТАТИВНО1 РЕГУЛЯЦИ
Сумський державний педагопчний унiверситет iменi А. С. Макаренка
Кардiоiнтервалографiя е стандартизованим, високо iнформативним, не/'нвазивним методом о^нки вегетативно'! регуляцп серцевого ритму, що дозволяе ктькюно о^нити активнсть симпатичного ! парасимпатичного вЮдШв ВНС, визначити вегетативний баланс / виявити фактори ризику роз-витку вегетативних порушень. Метою дослдження було визначити особливост/ фонових показни-к'т кардюiнтервалографn здорових осб 10 - 16 рок'т з рiзним соматотипом та типом вегетативно!' регуляцп. Було визначено, що в структур'1 вихдного вегетативного тонусу пiдлiткiв переважа-ла симпатикотоня (42,11±4,84%), причому серед д'тчат перевага тонусу симпатичного вЮд'ту вегетативно! нервово! системи була виражена в бтьшш м'р '!. У вковому перод/ другого дитинства бтьшють дтей мала збалансований тип вегетативно!регуляцп (38,47±5,73%). Було встановлено, що як серед пiдлiткiв, так / дтей в/'кового пероду другого дитинства крайнiх соматотипв (дигес-тивний та астеноТдний типи) спостергався вегетативний дисбаланс, що проявлявся симпати-котонею та актива^ею центрального контуру регуляцп. Серед пiдлiткiв '¡з симпатикотончним вегетативним тонусом спостергався вегетативний дисбаланс, що проявлявся актива^ею адре-нергiчних механ1'зм1в. Отриманi дан св'дчить про напруження механ1'зм1в вегетативно! регуляцп серцевого ритму, що може бути пов'язано '¡з нерiвномiрнiстю дозр'тання регуляторних механ1'зм1в на даному етап/ онтогенезу.
Кпючов1 слова: кардю1нтервалограф1я, вихщний вегетативний тонус, вегетативна регуляция, вегетативний дисбаланс, соматотипи.
Дослiдження виконано зядно плану науково-дослiдноT роботи кафедри спортивноТ медицини та валеолог! Сумського державного педагогiчного унiверситету iменi А. С. Макаренка за темою «Фiзюлого-гiгiенiчний супровiд здоров'язбережувальноТ д-яльно^ закладiв освти», № державноТ реестращ! 0113и004662.
туцшш особливост^ осктьки кожному iз консти-
Вступ
Кожен перюд онтогенезу характеризуемся певними нейроендокринними взаемовщносина-ми, що забезпечують надшнють регуляци житте-вих функцш в рiзних умовах юнування [3]. Проте, гетерохроннють розвитку функцюнапьних систем та шдивщуапьш типи бюпопчного дозрiван-ня оргашзму д^ей i пщп™в на фон сучасних со^апьних, екопопчних та економiчних умов можуть призводити до напруження та зриву адаптацшних механiзмiв, що рiзко знижуе рiвень здоров'я, штепектуапьний i фiзичний потен^ап пщростаючого покопшня [2, 5].
Регулюючою ланкою в розвитку адаптацшних реакцш органiзму у вщповщь на дiю факторiв навколишнього середовища е вегетативна нер-вова система (ВНС), яка оптимiзуе роботу функцюнальних систем оргашзму i бере участь в компенсаторних мехашзмах порушених функцiй [9, 10].
Варiабельнiсть серцевого ритму (ВСР) е уш-версальною фiзiопогiчною впастивiстю, яка не ттьки вiдображае стан ВНС, а й е показником регуляторних процеав на рiвнi цiпiсного оргаш-зму, вщображае стан його адаптацiйних резервiв i резервiв здоров'я в цтому. Вивчення мехашз-мiв нейроендокринноТ регуляци та шдивщуапь-ного типу вегетативноТ регуляци на рiзних стад^ ях статевого дозрiвання мае прогностичне зна-чення характеру адаптацiйних реакцiй оргашзму, осктьки змши показникiв ВСР значно випере-джають метабопiчнi та структурш порушення у виконавчих органах i системах [2, 4, 5, 11, 13].
Аналiз сучасних наукових пубпкацш свiдчить про те, що важливими чинниками ВСР е консти-
туцшних типiв притаманнi характернi особпивос-т не тiпьки в антропометричних показниках, апе i в дiяпьностi нервовоТ, гуморапьноТ, серцево-судинноТ та iмунноТ систем, структури та функцiй внутршшх органiв [6, 8, 9, 10].
У зв'язку з цим, дослщження шдивщуапьно-типопогiчних особпивостей кардюштервапогра-фи осiб однiеТ вково-статевоТ' та етнотериторiа-пьноТ групи iз урахуванням Тх конституцiйних ва-рiантiв дозволить виявпяти донозопопчш стани та своечасно запроваджувати заходи профтак-тики соматичних захворювань, що i обумовпюе актуапьнiсть дослщження.
Мета дослщження
Визначити особпивост показнимв кардюште-рвапографiТ здорових осiб 10 - 16 ромв з рiзним соматотипом та типом вегетативноТ регуляци.
Об'ект i методи дослiдження
У доспщженш приймапи участь 176 оаб двох вiкових перiодiв розвитку: другого дитинства (п=72), (хлопчики 10 - 12 ромв, п=44; дiвчатка 10 - 11 ромв, п=28) та пщп^кового (п=104), (хлопцi 13 - 16 ромв, п=54; дiвчата 12 - 15 ромв, п=50). Розподт дiтей здiйснювався вiдповiдно до вко-воТ перюдизаци, що рекомендована 1нститутом вiковоТ фiзiопогiТ РАО, 1965 р. [1].
До плану дослщження було включено: 1) ви-значення соматотипу за методикою Штефко-Островського з видтенням чотирьох конститу-цiйних варiантiв: астеноТдний, торакапьний, мя-зовий i дигестивний; 2) доспiдження варiабепь-ностi серцевого ритму (ВСР) з використанням апаратно-програмного комплексу "КардюСпектр"
АТ Солвейг вiдповiдно до вимог Мiжнародного стандарту (Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology, 1996) для коротких запиав. Реестра^я кардiоiнтервалiв здшснюва-лась у положены лежачи, у стаж вщносного спо-кою у першш половинi дня протягом п'яти хви-лин [12].
Проводили аналiз двох категорш ВСР: часо-вий аналiз (Time - Domain Results) та частотний аналiз (Frequency - Domain Results). У часовому аспект здшснювали оцiнку показникiв NN - ряд нормальних R-R iнтервалiв з виключенням екст-расистол; SDNN - стандартне вщхилення NN ш-тервалiв; RMSSD - квадратний коршь i3 серед-нього значення квадратiв рiзниць величин посл^ довних iнтервалiв R-R; pNN50 - вiдсоток кардю-iнтервалiв, що в^знялися вiд сусiднiх бiльш шж на 50 мс вiд загальноТ кiлькостi кардюштер-валiв; SI - шдекс напруження.
У частотнiй дтянц визначали абсолютнi значення показниш TF (Total Frequency) - загальноТ потужност спектру; HF - (High Frequency) -потужност високочастотних коливань спектру, яка характеризуе дихальний компонент ВСР, пов'язаний iз парасимпатичним регулюванням; LF (Low Frequency) - потужност низькочастот-них коливань спектру, який вщображае актив-нiсть пщмркового вазомоторного центру i пов'язаний iз симпатичною ланкою регуляцiТ; VLF (Very Low Frequency) - потужност наднизь-кочастотних коливань спектру, який вщображае активнють надсегментарних вiддiлiв автономно!' нервовоТ системи та нейрогуморальний компонент регулювання, LF/HF - коефiцiент, який в^ дображае баланс вегетативних впливiв.
Комп'ютерний аналiз включав визначення ви-хiдного вегетативного тонусу: перевага тонусу парасимпатичного чи симпатичного вщдту ВНС, баланс.
Математична та статистична обробка отри-маних даних здiйснювалась за допомогою прик-ладноТ програми «STATISTICA 8.0».
Результати дослщжень та 1х обговорення
Конституцiйний тип е iнтегральним показни-ком, що характеризуе фiзичнi та функцюнальш можливостi органiзму людини. Морфолопчним проявом конституцiТ людини та морфогенетич-ним маркером, який регламентуе особливост розвитку органiзму на рiзних етапах онтогенезу е соматотип [7].
Результати дослщження соматотиполопчних особливостей свiдчать про перевагу торакального соматотипу як серед д^ей вкового перiоду другого дитинства (43,24±5,84%) так i пщл^ково-го вiку (43,45±4,86%). Частка оаб м'язового соматотипу е вiрогiдно вищою серед пiдлiткiв (26,79±4,34%), порiвняно iз дiтьми вiкового пер^ оду другого дитинства (12,61 ±3,91 %, р<0,05).
Аналiз гендерних особливостей конституцш-них типiв дозволив визначити, що у пщл^ковому
вiцi переважаючими в структурi соматотипiв у групi як хлопав, так i дiвчат е торакальний (41,67±4,83% та 45,24±4,88%) i м'язовий (26,19±4,31% та 27,38±4,37%) типи вiдповiдно. Визначен соматотипи забезпечують оптимальну адаптацiю органiзму до факторiв навколишнього середовища. Серед дiтей вкового перiоду другого дитинства визначена висока частка оаб ас-теноТдного соматотипу (27,63±5,27% хлопчикiв i 37,14±5,69% дiвчаток), який (як i дигестивний) характеризуеться високим напруженням фiзiоло-пчних функцiй.
Аналiз структури вихiдного вегетативного тонусу пщл™в вказуе на перевагу серед обстеже-них оаб симпатикотони (42,11±4,84%), що свщ-чить про напруження механiзмiв вегетативноТ регуляци серцевого ритму. Ваготонiя була при-таманна 31,58±4,56% пiдлiткiв, причому частка хлопав iз перевагою парасимпатичноТ ланки вегетативно! регуляци була вiрогiдно вищою (38,03±4,76%), порiвняно iз дiвчатами, (19,67±3,90%, р<0,05). Виявлений дисбаланс у стаж регуляторних систем пов'язаний iз нерiв-номiрнiстю дозрiвання регуляторних механiзмiв на даному етапi онтогенезу.
У 26,32±4,32% осiб вплив вегетативно! нервовоТ системи на ритм серця здшснювався як симпатичним так i парасимпатичним вщдтом (фонова ейтонiя), що е фiзiологiчною реакцiею, яка забезпечуе адаптацш органiзму до середо-вищних впливiв. Необхiдно зазначити, що найб^ льша кiлькiсть дiтей з ейтошею спостерiгалася у вiцi 14 рош та не мала статевих вщмшностей. Отриманi данi спiвпадають iз попередшми нау-ковими дослiдженнями та вказують на вщсут-нiсть напруження регуляторних механiзмiв у бь льшостi оаб даного вiку [3].
Дiагностика вихщного вегетативного тонусу ш-длiткiв залежно вщ Тх соматотипологiчних особливостей дозволила визначити у переважноТ бь льшостi представникiв торакального i м'язового соматотитв фонову ейтонiю (47,22±4,89% та 50,0±4,90% вiдповiдно), тодi як у пщл™в крайнiх конституцiйних варiантiв (дигестивний та астеноТ-дний типи) спостер^ався вегетативний дисбаланс, що проявлявся симпатикотошею та актива-цiею центрального контуру регуляци (40,0±4,80% та 39,13±4,79% вщповщно).
У вiковому перiодi другого дитинства ктькють дiтей iз фоновою ейтонiею та ваготонiею стано-вила 38,47±5,73% та 34,04±5,58% вiдповiдно. Симпатикотоычний вихiдний вегетативний тонус був визначений серед 27,49±5,26% дiтей i ця частка оаб була вiрогiдно нижчою, порiвняно iз д^ь-ми пщл^кового вiку (42,11±4,84%, р<0,05). Зок-рема, у 60,0±5,77% та 66,67±5,56% представникiв астеноТдного та дигестивного соматотитв вщпо-вiдно, спостерiгалась симпатикотонiя, що свщ-чить про напруження адаптацшних механiзмiв.
Для бiльшостi представникiв торакального (52,14±5,89%) та м'язового соматотипiв (50,0±5,89%) характерна перевага парасимпати-
чноТ ланки вегетативноТ регуляци поряд i3 noMi-рною активнiстю симпатичного вщдту, що вка-зуе на висок адаптацiйнi та функцioнальнi мож-ливoстi oрганiзму.
За результатами аналiзу пoказникiв варГабе-льнoстi серцевого ритму груп дГтей вiкoвoгo перюду другого дитинства i3 вагoтoнiчним вегета-тивним тонусом встановлено вiрoгiднi ïx вщмш-нoстi серед oсiб астеноТдного та м'язового сома-тoтипiв. Серед представниш м'язового типу бу-ло виявлено вищi значення показника RMSSD (р<0,05), що вказуе на перевагу парасимпатичноТ регуляци. КрГм того, у визначеного контингенту оаб велику потужнють мали xвилi в дГапазо-нi HF (високочастотна складова спектру), що характеризуе парасимпатичш впливи, пoрiвнянo iз дiтьми астеноТдного соматотипу, (р<0,05) (табл. 1). У представниш дигестивного типу спостерГ-галися нижчi значення пoтужнoстi високочастот-ноТ' складово''' спектру (HF), що свщчить про ак-тивацiю надсегментарних меxанiзмiв регуляци' серцевого ритму та вщповщно е ознакою зни-ження функцюнальних та адаптацiйниx можли-востей оргашзму дiтей, пoрiвнянo iз дiтьми м'язового соматотипу, (р<0,05).
Вегетативний баланс дГтей дигестивного соматотипу iз симпатикотонГчним виxiдним вегета-тивним тонусом ВНС характеризувався знижен-ням частки HF-складово'Т спектру серцевого ритму на фош високо' активнoстi надсегментарних центрiв регуляци' серцево' дiяльнoстi (VLF), по-рiвнянo iз представниками м'язового соматотипу, (р<0,05). Крiм того, перевагу активност центрального контуру регуляцГТ над автономним у дГтей дигестивного соматотипу пщтверджуе вГ-рогГдно вищий шдекс вагосимпатично'Т взаемодГТ (HF/LF), порГвняно Гз представниками м'язового соматотипу, (р<0,05). ПодГбна реакцГя вказуе на зниження функцюнального стану регуляторних систем органГзму дГтей даного соматотипу.
ВГрогГднГ вГдмГнностГ параметрГв ВСР пГдлГткГв Гз ваготонГчним вихщним вегетативним тонусом ВНС виявленГ серед представниш дигестивного та м'язового i дигестивного та торакального соматотипГв на рГвш спектрального показника VLF, висом значення якого були властивГ пщлГткам дигестивного соматотиту, що вказуе на вегетативний дисбаланс та нижчГ адаптацшш можли-востГ органГзму, порГвняно Гз представниками м'язового i торакального соматотишв, (р<0,05) (табл. 2).
У пщл™в м'язового соматотипу Гз вихщною ейтонГею спостерГгався бГльш сприятливий вегетативний баланс i як наслщок - бтьш високий регуляторно-вегетативний статус, порГвняно Гз представниками астеноТдного соматотипу. Ви-значений факт пщтверджуе перевага високочас-тотно' складово''' спектру (HF) над низькочастот-ною на фош вщносно невелико' частки VLF-коливань в осГб м'язового соматотипу, тодГ як представникам астено'дного соматотипу була властива перевага симпатичних впливГв, на що
вказуе зменшення частки HF i збтьшення VLF-складово' спектру серцевого ритму.
У результат аналГзу параметрГв ВСР пщл™в Гз симпатикотонГчним вегетативним тонусом не можливо видГлити конституцГйний тип Гз найбтьш сприятливим вегетативним балансом, осктьки у представникГв усГх соматотипГв спостерГгаеться порушення вегетативно' рГвноваги в бГк пщви-щення активностГ симпатичного вщдту ВНС, що свщчить про порушенння адаптацшно-компенсаторних механГзмГв регуляци' серцево-судинно' системи. Показник SI (Гндекс напруження Р. М. Баевського), що вщображае ступшь напруження регуляторних мехашзмГв, мав вГрогГдно нижчГ значення у представникГв крайнГх соматотипГв (астено'дний та дигестивний типи) (р<0,05), що пГдтверджуе складнГсть фГзюлопчно''' штерп-ритаци' параметрГв ВСР в оаб Гз вихщним вегетативним дисбалансом. ВиявленГ особливост вка-зують на необхГднГсть дослГдження вегетативно'' реактивностГ та вегетативного забезпечення дГя-льносп, що дозволить у повнГй мГрГ характеризу-вати гомеостатичнГ та адаптацшш можливостГ органГзму та визначати роль дисфункцГ'' ВНС у гене-зГ соматично' патологи' у дГтей.
Висновки
В структурГ соматотипГв як серед дГтей вГково-го перюду другого дитинства (43,24±5,84%), так i пщлГткового вГку (43,45±4,86%) переважав тора-кальний соматотип.
Частка осГб Гз симпатикотонГчним вегетативним тонусом була вГрогщно вищою серед пщлгг-ш (42,11±4,84%), порГвняно Гз дГтьми вГкового перГоду другого дитинства (27,49±5,26%, (р<0,05). Вегетативний дисбаланс, що проявля-вся симпатикотошею, був виявлений у бшьшосп представникГв дигестивного та астено'дного соматотипГв незалежно вщ вГкового перюду розви-тку, що вказуе на пщвищення напруження функ-цГонування серцево-судинно' системи, зниження ступеня адаптацГ'', функцюнальних резервГв у дГтей та пщл™в крайнГх конституцГйних варГантГв.
Результати аналГзу показникГв варГабельностГ серцевого ритму у дГтей вГкового перГоду другого дитинства залежно вщ типу вегетативно' регуляци свщчать про бтьш високий регуляторно-вегетативний статус у представникГв м'язового соматотипу Гз ваготонГчним вегетативним тонусом, а серед групи пщл™в - в оаб м'язового соматотипу Гз вихщною ейтонГею та ваготошею.
Серед пщлГтш Гз симпатикотонГчним вегетативним тонусом спостерГгаеться порушення вегетативно' рГвноваги в бГк пщвищення активностГ симпатичного вщдту вегететивно' нервово' системи, що вказуе на високий ризик розвитку пе-ренапруження та виснаження регуляторних механГзмГв.
Перспективи подальших дослщжень полягають у проведенш порГвняльного аналГзу показникГв вегетативно''' регуляци дГтей рГзних соматотипГв з рГз-ним рГвнем оргашзовано''' рухово'' активностГ.
Л^ература
1. Безруких М. М. Возрастная физиология: (Физиология развития ребенка) : Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / М. М. Безруких, В. Д Сонькин, Д. А. Фарбер. - М. : Издательский центр «Академия», 2002. - С. 23.
2. Кушнир С. М. Вариабельность ритма сердца у здоровых детей / С. М. Кушнир, Л. К. Антонова, Н. И. Кулакова [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2010. - Т. 55, № 5. - С. 37 - 39.
3. Галеев А. Р. Вариабельность сердечного ритма у здоровых детей в возрасте 6 - 16 лет / А. Р. Галеев, Л. Н. Игишева, Э. М. Казин // Вюник Харювського нацюнального ушверситету iменi В. Н. Каразша. Серiя "Медицина". - 2002. - № 3 (545). -С. 35 - 40.
4. Денефть О. В. Показники кардюштервалографп у студенев з рiзним вихщним типом вегетативно!' регуляци / О. В. Денефть // Вюник проблем бюлогп та медицини. - 2013. - Вип. 1, том 2 (99). - С. 324 - 328.
5. Коцан I. Особливост варiабельностi серцевого ритму дiвчат пщлггкового перюду з рiзним рiвнем вегетативноТ регуляци / I. Коцан, Т. Качинська, С. Берлач // Науковий вюник Схщноевро-пейського нацюнального ушверситету iменi Лес УкраТнки. -2015. - № 2. - С. 127 - 132.
6. Лопатина Л. А. Вариабельность сердечного ритма у юношей разных соматотипов при проведении ортостатической пробы / Л. А. Лопатина, С. Н. Семенов, Н. П. Сереженко // Вестник новых медицинских технологий. - 2012. - Т. XIX, № 2. - С. 170 -172.
7. Лукина С. Ф. Соматотипы и морфофункциональный статус детей дошкольного возраста г. Архангельска / С. Ф. Лукина, Л. В. Бец, Т. С. Копосова // Экология человека. - 2006. - № 2. - С. 24 - 27.
8. Йолтуховский М. В. Моделирование нормативных индивидуальных показателей кардиоинтервалографии в зависимости от особенностей строения и размеров тела практически здоровых мужчин и женщин в возрасте от 26 до 35 лет / М. В. Йолтуховский, И. В. Гунас, Г. А. Ищенко [и др.] // Вюник морфологи. - 2014. - № 1, Т. 20. - С. 64 - 67.
9. Пилипонова В. В. Популяцшш, вков^ статевi та конституцюна-льш особливост показниив кардюштервалографп в нормi та при патолопчних станах / В. В. Пилипонова // Вюник вшницько-го нацюнального медичного ушверситету. - 2013. - № 1, Т. 17. - 258 -263.
10. Казакова Т. В. Сравнительный анализ показателей деятельности вегетативной нервной системы в зависимости от пола и типа телосложения / Т. В. Казакова, В. В. Фефелова, В. Г. Николаев [и др.] // Бюллетень СО РАМН. - 2019. - № 6 (140). - С. 54 - 60.
11. Яблучанский Н. И. Вариабельность сердечного ритма в помощь практическому врачу / Н. И. Яблучанский, А. В. Марты-ненко. - Харьков. - 2010. - С. 8 - 36.
12. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation and clinical use / Task Force of the European Society of Cardiology and North American Society of Pacing and Electrophysiology // Circulation. - 1996. - Vol. 93, № 5. - P. 10431065.
13. Kraus U. Individual daytime noise exposure during routine activities and heart rate variability in adults: a repeated measures
study / U. Kraus, A. Schneider, S. Breitner // Environ Health Perspect. - 2013. - Vol. 121, № 2. - P. 607 - 612.
References
1. Bezrukih M. M. Vozrastnaja fiziologija: (Fiziologija razvitija rebenka) : Ucheb. posobie dlja stud. vyssh. ucheb. zavedenij / M. M. Bezrukih, V. D Son'kin, D. A. Farber. - M. : Izdatel'skij centr «Akademija», 2002. - S. 23.
2. Kushnir S. M. Variabel'nost' ritma serdca u zdorovyh detej / S. M. Kushnir, L. K. Antonova, N. I. Kulakova [i dr.] // Rossijskij vestnik perinatologii i pediatrii. - 2010. - T. 55, № 5. - S. 37 - 39.
3. Galeev A. R. Variabel'nost' serdechnogo ritma u zdorovyh detej v vozraste 6 - 16 let / A. R. Galeev, L. N. Igisheva, Je. M. Kazin // Visnik Harkivs'kogo nacional'nogo universitetu imeni V. N. Karazina. Serija "Medicina". - 2002. - № 3 (545). - S. 35 - 40.
4. Denefil' O. V. Pokazniki kardiointervalografi'' u studentiv z riznim vihidnim tipom vegetativno'i' reguljaci'i' / O. V. Denefil' // Visnik problem biologi'i' ta medicini. - 2013. - Vip. 1, tom 2 (99). - S. 324 - 328.
5. Kocan I. Osoblivosti variabel'nosti sercevogo ritmu divchat pidlitkovogo periodu z riznim rivnem vegetativno'i' reguljaci'i' / I. Kocan, T. Kachins'ka, S. Berlach // Naukovij visnik Shidnoevropejs'kogo nacional'nogo universitetu imeni Lesi Ukrainki. - 2015. - № 2. - S. 127 - 132.
6. Lopatina L. A. Variabel'nost' serdechnogo ritma u junoshej raznyh somatotipov pri provedenii ortostaticheskoj proby / L. A. Lopatina, S. N. Semenov, N. P. Serezhenko // Vestnik novyh medicinskih tehnologij. - 2012. - T. HIH, № 2. - S. 170 - 172.
7. Lukina S. F. Somatotipy i morfofunkcional'nyj status detej doshkol'nogo vozrasta g. Arhangel'ska / S. F. Lukina, L. V. Bec, T. S. Koposova // Jekologija cheloveka. - 2006. - № 2. - S. 24 - 27.
8. Joltuhovskij M. V. Modelirovanie normativnyh individual'nyh pokazatelej kardiointervalografii v zavisimosti ot osobennostej stroenija i razmerov tela prakticheski zdorovyh muzhchin i zhenshhin v vozraste ot 26 do 35 let / M. V. Joltuhovskij, I. V. Gunas, G. A. Ishhenko [i dr.] // Visnik morfologii. - 2014. - № 1, T. 20. - S. 64 - 67.
9. Piliponova V. V. Populjacijni, vikovi, statevi ta konstitucional'ni osoblivosti pokaznikiv kardiointervalografi' v normi ta pri patologichnih stanah / V. V. Piliponova // Visnik vinnic'kogo nacional'nogo medichnogo universitetu. - 2013. - № 1, T. 17. -258 -263.
10. Kazakova T. V. Sravnitel'nyj analiz pokazatelej dejatel'nosti vegetativnoj nervnoj sistemy v zavisimosti ot pola i tipa teloslozhenija / T. V. Kazakova, V. V. Fefelova, V. G. Nikolaev [i dr.] // Bjulleten' SO RAMN. - 2019. - № 6 (140). - S. 54 - 60.
11. Jabluchanskij N. I. Variabel'nost' serdechnogo ritma v pomoshh' prakticheskomu vrachu / N. I. Jabluchanskij, A. V. Martynenko. -Har'kov. - 2010. - S. 8 - 36.
12. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation and clinical use / Task Force of the European Society of Cardiology and North American Society of Pacing and Electrophysiology // Circulation. - 1996. - Vol. 93, № 5. - P. 10431065.
13. Kraus U. Individual daytime noise exposure during routine activities and heart rate variability in adults: a repeated measures study / U. Kraus, A. Schneider, S. Breitner // Environ Health Perspect. - 2013. - Vol. 121, № 2. - P. 607 - 612.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КАРДИОИНТЕРВАЛОГРАФИИ У ДЕТЕЙ С РАЗНЫМ СОМАТОТИПОМ И ТИПОМ ВЕГЕТАТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ Скиба О. А.
Ключевые слова: кардиоинтервалография, исходный вегетативный тонус, вегетативная регуляция, вегетативный дисбаланс, соматотип.
Кардиоинтервалография является стандартизированным, высокоинформативным, неинвазивным методом оценки вегетативной регуляции сердечного ритма, что позволяет количественно оценить активность симпатического и парасимпатического отделов ВНС, позволяет оценить вегетативный баланс и выявить факторы риска развития вегетативных нарушений. Было определено, что в структуре исходного вегетативного тонуса подростков преобладала симпатикотония (42,11 ±4,84%), причем среди девушек преобладание тонуса симпатического отдела вегетативной нервной системы было выражено в большей степени. В возрастном периоде второго детства большинство детей имели сбалансированный тип вегетативной регуляции (38,47±5,73%). Было установлено, что как среди подростков, так и детей возрастного периода второго детства крайних соматотипов (дигестивный и астеноидный типы) наблюдался вегетативный дисбаланс, который проявлялся симпатикотонией и активацией центрального контура регуляции. Среди подростков с симпатикотоническим вегетативным тонусом наблюдался вегетативный дисбаланс, проявляющийся активацией адренергических механизмов. Полученные данные свидетельствуют о напряжении механизмов вегетативной регуляции сердечного ритма, что может быть связано с неравномерностью созревания регуляторных механизмов на данном этапе онтогенеза.
Summary
PECULIARITIES OF CARDIOINTERVALOGRAPHY PARAMETERS IN CHILDREN OF DIFFERENT SOMATOTYPE AND TYPE OF VEGETATIVE REGULATION Skyba O. A.
Key words: cardiointervalography, initial vegetative tonus, vegetative regulation, autonomic imbalance, somatotype.
Cardiointervalography is a standardized, highly precise, non-invasive method of assessing the autonomic regulation of the heart rhythm, which allows us to quantify the activity of the sympathetic and parasympathetic divisions of the ANS as well as to evaluate vegetative balance and to identify risk factors of autonomic disorders. The aim of the research was to evaluate the features of cardiointervalography parameters in healthy persons aged from 10 to 16 years of various somatotype and type of autonomic regulation. Materials and methods: anthropometric, cardiointervalography, mathematical and statistical methods. Results. It was determined, that in the structure the initial autonomic tonus of adolescents' sympathicotony (42.11±4.84%) prevailed, and girls demonstrated the prevalence of tonus of the sympathetic division of the autonomic nervous system that was much more expressed. At the age of second childhood the majority of children had a balanced type of vegetative regulation (38.47±5.73%). It was found that teenagers and children of the second childhood of extreme somatotypes were observed to have vegetative imbalance, which was manifested by sympathicotony and activation of the central contour of regulation. Teenagers with sympathicotonic of vegetative tonus had vegetative misbalance manifested by the activation of adrenergic mechanisms. The findings point out the tension of mechanisms of autonomic regulation of heart rate, which may be related to the uneven maturation of regulatory mechanisms at this stage of ontogenesis.
УДК 616.72 - 002.77 - 071
Ткаченко М. В., Бабанна М.Ю., Хайменова Г. С.
Д1АГНОСТИЧНА Ц1НН1СТЬ ВИЗНАЧЕННЯ АНТИТ1Л ДО ANTI-CCP, РЕВМАТОЩНОГО ФАКТОРУ ТА МАРКЕР1В ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЩНИЙ АРТРИТ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Метою досл'дження було порiвняти д'агностичну ^ннють лабораторних показни^в активностi ревмато'Удного артриту: матриксно'У металопротенази-3 (ММР-3), антитл до анти-цикл'чного цитрулнованого пептиду (anti-CCP), ревмато'Удного фактору (RF), швидкостi осдання еритроци-т'т (ШОЕ) та С-реактивного блку (СРБ) у хворих з ерозивною i неерозивною формами ревмато'Уд-ного артриту. В обстеження була залучена група хворих, що складаеться з 60 паuiентiв з РА, д 'аг-ноз яких в'дпов'дае переглянутим критерiям Американського Коледжу з ревматологи. 1муноферме-нтний анал'з (ELISA) використовували для визначення anti-ССРта ММР-З.РФ визначали за допомо-гою посиленого латексного iмунонефелометричного анал'зу. СРБ вимiрювали за допомогою лате-ксного iмуноанал'зу. Рiвнi титр'в антитл до anti-CCP i ШОЕ були значно вище у паuiентiв з ерозив-ним РА, нж у паuiентiв з неерозивним РА (р<0,001 та 0.0341), в'дпов'дно. Кр1'м того, бльш висока частота пдвищених титр'в антитл до anti-CCP була виявлена у паuiентiв з ерозивним РА в порi-внянн з патентами з неерозивним РА (78,3% проти 43,2%, в'дпов'дно). Крива ROC для anti-CCP проходить ближче до верхнього л'1вого кута, нiж iншi маркери i площа пд кривою anti-CCP була значно бльше, ыж площа пд кривою нших маркерiв (0,755 для anti-CCP, 0,660 для ШОЕ, 0,611 для CRP, 0,577 для РФ i 0,484 для MMP-3 жнок). Позитивна прогностична u^^b була вище для антитл до anti-CCP в пор1внянн1 з iншими маркерами. Ми не знайшли значно'У статистично'У ^реля^'У мж титрами антитл до anti-CCP i запальними маркерами, такими як ШОЕ або СРБ. Проте, ми пдтверди-ли кореля^'ю пдвищених титр'т антитл до anti-CCP i РФ в обох групах паuiентiв, тодi як ступнь ^реля^'У була бльш значущою у паuiентiв з неерозивним РА. Результати нашого досл'дження св 'д-чать про те, що наявнсть пдвищених титр'в антитл до anti-CCP мае краще д 'агностичне зна-чення в порiвняннi з ММР-3, РФ, СРБ i ШОЕ у хворих на ерозивний РА.
Ключов1 слова: ревматоТдний фактор, антипла до anti-CCP, С-реактивний б1лок, швидгасть осщання еритроципв, ревматоТдний артрит.
Стаття е частиною фундаментальноÏ НДР: «Розробка стратег/У використання епгенетичних механiзмiв для профлактики та л^вання хвороб, пов'язаних iз системного запалений», 0114U000784 2014 - 2016 рр. Професор I. П. Кайдашев НД1ПОРПФ.
Вступ починаючи вщ легко!' форми до можпивоТ агре-
п../гэл\ „„ сивноТ форми. Рання дiагностика i лкування
Ревматощнии артрит (РА) - це системне ау- ^ ^ 3
^ ^ 4 .' ^...... 3 зменшують руинування суглобiв, дозволяють
тамунне захворювання невщомо! етюлоги, яке к ^ ■ ■ m
зберегти функшю i полтшити виживання [1]. характеризуемся хрошчним запаленням сугло- ^^у" ч^^ц,^ испиши,и ^«'^ппл
6iB о призво ять о егра а iï тканин та е Зв'язок мiж хрошчним запаленням i пошко-
фо'рЩацГП сутЖ Пе^г "рА " р™нГма н'тн!- дженням сугло&в було ватановлен° ™ широко ^ ^ ^ 3 ^ ^ висвгглено, зокрема, актуальнють таких запаль-
