CC BY
12
УДК 616.12-008.46-036.2 Катеренчук О.1.
КЛ1Н1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ Ф1ТНЕС-БРАСЛЕТ1В В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ ПАЦ16НТАМИ З ХРОН1ЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ
ВДНЗ УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава
Бльш/сть пац/ент/в з хронiчною серцевою недостатн/стю (ХСН) п/сля виписки з/ стацюнару не дотримуються рекомендац/й з вторинноТ профлактики еп/зод/в декомпенсацИ через недостатню вмотивован/сть та складнощi зд/йснення самоконтролю за рiвнем ф/зичноТ активностi. Мета дос-лiдження: оц/нити клмчну ефективнсть використання ф/тнес-браслет/в в амбулаторних умовах патентами з ХСН з метою покращення ф/зичноТ активностi як заходу з профЛактики еп/зод/в декомпенсаций Матерiали i методи досл/дження. Використання параметр'¡в ф/тнес-браслет/в з метою оптим'/зацИ аеробних ф/'зичних навантажень протягом 1- та З-м/сячного пер1од1в спостере-ження з супутн/м анал/зом зм/'н психоемоцйного фону та якост/ життя пацieнтiв. Результати до-слiдження. В досл/дження включено 38 хворих, розподлених на 2 сп/вставн/ груп/. Використання фi-тнес-браслет/в в досл/дн/й групi призводило до достов/рного покращення показник/в ф/зичноТ тре-нованостi, нормал/зацТ сну, психоемоцшного фону та якостi життя через 1 та 3 м '/сящ спостере-ження Висновки. Використання ф/тнес-браслету патентами з серцевою недостатн/стю дозволяе покращити контроль за переб/гом синдрому, нормал/зувати адаптацшн/ процеси та покращити як/сть життя.
Ключов1 слова: серцева недостатнють, профтактика, ф1зичж навантаження, фггнес-браслет, якють життя. Стаття е складовою науково-досл/дноТ роботи кафедри внутр/шньоТ медицини №1 Вищого державного навчального закладу УкраГни "УкраГнська медична стоматолог/чна академ/я" (м. Полтава) "Запальний, iшем/чний, больовий синдроми у хворих на iшем/чну хворобу серця: тригери, роль супутньоТ патологи, механ/зми, критерТ д/агностика, лкування" (державний реест-рацйний № 0112U003122).
Джерела фнансування: самофнансування, конфлкт iнтереав в/дсутн/й
Вступ
Переважна бтьшють па^енпв з хрошчною серцевою недостатнютю (ХСН) пюля виписки 3i стацю-нару та повернення в умови звичного життя не дотримуються рекомендацш з вторинноТ профтактики епiзодiв декомпенсаций Значною мiрою це обумовлено вщсутнютю в нашш краТн вщповщних реабтн тацшних цен^в; дефщитом робочого часу медичного персоналу на первиннш ланц^ який присвячу-вався б профтактичнш робот серед па^енпв з ХСН; вщсутнютю достатнього розумшня важливост профтактики i мотивацп стосовно дотримання лкарських рекомендацш зi сторони самих хворих.
Вторинна профтактика при ХСН представляе собою комплекс заходiв немедикаментозного та медикаментозного характеру, як повинн виконуватись протягом усього життя, осктьки ХСН е кл^чним синдромом з неухильним прогресуванням. Немедикаментозн заходи полягають в дотриманн вщповн дних дiетичних рекомендацш, рацюнального рухового режиму, достатньоТ тривалост сну, контролю за динамкою ваги тта та шше [8]. Особливо недостатньо уваги хворими придтяеться аеробним фiзич-ним навантаженням (наприклад, прогулянкам), як за даними численних кл^чних дослщжень характеризуются низкою сприятливих ефектв: покращенням нейрогуморального профтю регуляцп [2], нор-малiзацiею адаптацшних можливостей вегетативноТ нервовоТ системи [1,5], зменшенням кшькосп епн зодiв шемп мюкарду та легшою переносимютю Тх, зниженням ризику виникнення життевозагрозливих аритмш, оптимiзацiею метаболiчних процесiв в скелетнш мускулатурi (запобiгаючи розвитку ХСН-кахекси) [1], нормалiзацiею психоемоцiйного фону та шше [3,4]. Водночас, незважаючи на позитивы ефекти регулярних фiзичних тренувань, бтьшють па^етчв не здшснюють Тх, перш за все, через недостатню вмотивованють та складнощi здшснення регулярного самоконтролю за рiвнем фiзичноТ ак-тивностi в амбулаторних умовах.
На сьогодшшнш день на ринку електронних пристроТв представленi дектька десяткiв ф^нес-браслетiв з рiзними технiчними та функцiональними характеристиками в залежност вiд виробника, в цтому мають типовi принципи роботи. Розмщуючись в дiлянцi зап'ястка, прилад протягом доби фк-суе частоту пульсу, ктькють зроблених крокiв, пройдену вщстань, кiлькiсть витрачених на рух калорш та тривалiсть сну. Ця шформа^я завдяки технологiТ бездротовоТ передачi даних переноситься що-найменше 1 раз на добу до смартфону, де за допомогою спе^ального програмного забезпечення об-робляеться i збер^аеться в шдивщуальному облiковому записi. Пацiент мае можливють як ознайом-люватись з поточними показниками руховоТ активностi протягом будь-якого перюду доби, так i порiв-нювати свою рухову активнють в рiзнi днi, що безумовно мотивуе до поступового збтьшення фiзичних навантажень та покращуе якiсть тренування.
Саме тому перспективним напрямком е використання ф^нес-браслетв патентами з ХСН для монн торингу своеТ фiзичноТ активностi.
Мета дослщження
Оцiнити клiнiчну ефективнiсть використання ф^нес-брасле™ в амбулаторних умовах пацieнтами з ХСН з метою покращення стану фiзичноT активност як заходу з вторинно'Т профiлактики епiзодiв де-компенсаци.
Матерiали i методи
В дослщження залучались пацieнти з iшемiчною хворобою серця та синдромом ХСН, що вщповн дали наступним критерiям включення: 1) вiк старше 18 рош; 2) добровiльна згода на участь в дослн дженнi; 3) завершили курс лкування в стацiонарi обумовленого попршенням перебiгу ХСН не бтьше 1 мiсяця тому; 4) синусовий ритм; 5) оволодти навиком користування фiтнес-браслетом (Xiaomi Mi Band2). Аналiз руховоТ активностi здiйснювався на еташ включення в дослiдження, через 1 мюяць та через 3 мюяц тренувань. Додатково на кожному еташ па^енти заповнювали опитувальник HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale) [7], а також Мшессотський опитувальник якост життя при сер-цевiй недостатност (MLHFQ) [6].
Статистичний аналiз здшснювався за допомогою програми SPSS. Достовiрними визначено вщмш-ностi при значены р<0,05.
Результати дослiдження
В дослщження включено 38 па^етчв, що були порiвну розподiленi на двi групи: дослщну та конт-рольну. oбидвi групи виявились спiвставними за вком, розподiлом за статтю, функцiональним класом (ФК) ХСН, величиною фракцiT викиду лiвого шлуночку (ФВ ЛШ) та супутньою медикаментозною тера-пiею (p>0,05). Вiдповiднi данi представлено в таблиц 1.
Таблиця 1.
Пор1вняльна характеристика досл!дноТ та контрольноi груп пац/ент/в за демограф1чними та клн1чними показниками.
Показник Дослiдна група (n=19) Контрольна група (n=19)
Вк, рокiв 62±3,5 60±4,2
Стать, ч / ж 12 / 7 12 / 7
ФК ХСН (II / III) 13 / 6 12 / 7
ФВ ЛШ менше 40%, хворих (n) 5 6
Блокатори РААС, хворих (n) 17 16
Бета-блокатори, хворих (n) 13 14
Антагонюти альдостерону, хворих (n) 10 10
Петльовi дiуретики, хворих (n) 7 6
Серцевi глкозиди, хворих (n) 3 2
На еташ включення в дослщження за даними ф^нес-брасле^в учасники дослщноТ' групи в серед-ньому долали 5,12±0,38 км за добу (контрольно' групи - 5,44±0,41 км), що вщповщало середнш ктько-ст крокiв в дослiднiй групi - 7800±324 (в контрольнiй - 8100±297) та потребувало затрат енергiT в дос-лiднiй групi в розмiрi 185±34 ккал (в контрольнiй - 178±32 ккал). Середня чСс за добу серед учасниш дослiдноT групи склала 76,34±6,58 за хв (в контрольнш - 78,49±7,34 за хв). Середня тривалють сну в дослщнш групi - 6,1±1,2 год (в контрольнш - 6,3±0,9). Вщмшносп мiж групами за всiма вищевказаними параметрами не виявились кшшчно значимими (p>0,05).
При оцiнцi психоемоцiйного стану учасниш дослiдження на етапi включення середнш бал за шкалою HADS склав в дослщнш груш 15,54±2,56 бали (в контрольнш - 16,10±2,83 бали), за суб-шкалою депресп в дослщнш груш - 6,71 ±1,40 бали (в контрольнш - 7,17±1,34), за суб-шкалою тривожност в дослщнш груш - 8,48±1,21 бали (в контрольнш - 8,19±1,03 бали). За показником якост життя згщно результат опитувальника MLHFQ в дослщнш груш - 52,53±8,56 бали (в контрольнш - 49,88±6,75 бали). Вщмшносп за цими параметрами мiж групами не е кшшчно значимими (p>0,05).
В обох групах в^^чалась тенден^я до збiльшення середньоТ кiлькостi крош, зроблених за добу, протягом 3-мюячного спостереження, при цьому статистично значиме зростання в^^чено в дослiднiй груш в порiвняннi з контрольною (р<0,05). В середньому кiлькiсть зроблених за добу крокiв в дослiднiй груш зросла на 30%. В контрольнш груш середня ктькють зроблених крош за добу в 1- та 3-мюячш перюди не досягла показника в 9000, водночас, в дослщнш груш ва па^енти через 3 мюяц тренувань здiйснювали понад 9000 крош (рис. 1).
Том 17, Випуск 4 (60) частинг!65
О МЮЯЦЬ 1 М1СЯЦБ 3 М1СЯЦ1
■Кшыасть зроблених крокш дос.щдна група ■Кшьюсть зроблених кроив контрольна група »Пройдена вщстань за добу дослщна група (метрхв) ■Пройдена вадстань за добу контрольна група (метрш)
Рисунок 1. Пор1вняння динамки середньоТклькост1 крок1в та пройденоГ в1дстан1 за добу в досл'днШ \ контрольн1й групах.
Збтьшення фiзичноТ активносп в обох групах супроводжувалось збтьшенням витраченоТ енергп. Варто вiдзначити, що мiж групами через 1 та 3 мюяц не виявлено статистичних вщмшностей в кть-костi витрачених на ходьбу ктокалорш. Враховуючи бтьш iстотне зростання рiвня фiзичних наванта-жень в дослiднiй групi, виявлеш змiни варто розцiнити як бтьш економне використання енергп в цш групi в порiвняннi з контрольною.
В дослщнш групi вiдмiчалось достовiрне збiльшення середньоТ тривалостi сну на добу через 1 та 3 мюяц тренувань, досягнувши показника 7,8±1,3 години. В контрольнш групi достовiрно тривалiсть сну не змiнювалась i склала в середньому через 1 та 3 мюяц - 6,3±0,9 та 6,1 ±1, 1 години вщповщно.
В обох групах виявлено подiбну реакцiю на фiзичнi тренування зi сторони частоти серцевого ритму (ЧСС). Як вщомо, ЧСС е надiйним iндикатором адаптацшних можливостей органiзму. Збiльшення середньоТ ЧСС в обох групах через 1 мюяць тренувань та зниження через 3 мюяц свщчить про типову реакцш стрес-типу, з фазами гостроТ реакцiТ та адаптацiТ. Водночас, середня ЧСС через 3 мюяц в дослщнш груш (68,7±5,б5 за хв) виявилась достовiрно нижчою, нiж вiдповiдний показник в контрольнш (82,40±6,56 за хв), з досягненням ^еТ вiдмiнностi рiвня статистичноТ достовiрностi (р<0,05).
В дослiднiй групi на фон збiльшення iнтенсивностi фiзичних навантажень та тривалост сну вщмь чалось покращення психоемоцшного профiлю як за шкалою HADS в цiлому, так i за результатами оцiнки суб-шкал, щоправда для тривожностi рiвень статистичноТ достовiрностi було досягнуто лише через 3 мюяц тренувань (рис. 2).
В контрольнш груш показники психоемоцшного фону не змшювались через 1 та 3 мюяц спостере-ження. Так, середне значення в цш груш за опитувальником HADS становило через 1 мюяць 15,56±1,96 бали та 15,72±2,02 бали - через 3 мюяцк Не змшювались ютотно i результати суб-шкал з оцшки симптомiв депресiТ i тривожносп, якi лишались на вихiдному рiвнi з середнiм показником 7-8 балiв.
В дослiднiй групi вiдмiчалась позитивна тенден^я до покращення якостi життя, на вщмшу вiд конт-рольноТ, де зазначений показник через 3 мюяц став навiть достовiрно прше (рис. 3).
Рисунок 2. Динамка зм1н психоемоц1йного стану пац1ент1в досл'дноТ групи.
Дос.шдна група, бал за Контрольна група, бал MLHFQ за MLHFQ
Рисунок 3. Пор1вняння динамки змн якост1 життя серед пац1ент1в досл'дноТ та контрольноГ групи.
Висновки i обговорення Використання ф^нес-браслетв в амбулаторнш практицi патентами з ХСН дозволяе здiйснювати об'ективний контроль за piBHeM щоденно'Т фiзичноT активностi, мотивувати до покращення функцюна-льних показникiв i таким чином здшснювати eфeктивнi заходи вторинноТ немедикаментозно' профта-ктики. Кpiм того, використання ф^нес-браслетв е eкономiчно вигiдною методикою, осктьки ваpтiсть приладу значно менша за ваpтiсть лiкування дeкомпeнсацiT ХСН в умовах стацюнару.
Водночас, потребуе подальшого вивчення питання впливу мошторингу за допомогою ф^нес-бpаслeтiв на piвeнь фiзичноT активностi в бтьш тpивалi тepмiни спостереження (1 рк та бiльшe) та оцiнка взаемозв'язш покращення паpамeтpiв фiзичноT активностi зi зниженням pизикiв декомпенсацп ХСН (частота госпiталiзацiй, динамiка змiн ФВ ЛШ, piвня натpiйуpeтичних пeптидiв в кров^ тощо).
Лiтература
1. Brum P. Aerobic exercise training in heart failure: impact on sympathetic hyperactivity and cardiac and skeletal muscle function / P. Brum, A. Bacurau, A. Medeiros [et al.] // Braz. J. Med. Biol. Res. - 2011. - Vol. 44. - P. 827-835.
2. Belardinelli R. Exercise training in chronic heart failure: how to harmonize oxidative stress, sympathetic outflow and angiotensin II / R. Belardinelli // Circulation. - 2007. - Vol. 115 (24). - P. 3042-3044.
3. O'Connor C.M. Efficacy and safety of exercise training in patients with chronic heart failure: HF-ACTION randomized controlled trial / C.M. O'Connor, D.J. Whellan, K.L. Lee [et al.] // JAMA. - 2009. - № 301. - P. 1439-1450.
4. Piepoli M.F. Exercise training in heart failure: from theory to practice. A consensus document of the Heart Failure Association and the European Association for Cardiovascular Prevention and Rehabilitation / M.F. Piepoli, V. Conraads, U. Corra [et al.] // Eur. J. Heart. Fail. - 2011. - №13. - P. 347-357.
5. Patel K. P. Central neural control of sympathetic nerve activity in heart failure following exercise training / K. P. Patel, H. Zheng // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. - 2012. - Vol. 302 (3). - P. 527-537.
6. Rector T. S. Patients' self-assessment of their congestive heart failure. Part 2: content, reliability and validity of a new measure, the Minnesota living with heart failure questionnaire / T. S. Rector, S. H. Kubo, J. N. Cohn // Heart Failure. - 1987. - V.3. - P. 198-209.
7. Zigmond A. S. The hospital anxiety and depression scale / A. S. Zigmond, R. P. Snaith // Acta Psychiatrica Scandinavica. - 1983. - Vol. 67 (6). - P. 361-370.
8. Ponikowski P. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC)Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC / P. Ponikowski, A.A. Voors, S.D. Anker [et al.] // European Heart Journal. - 2016. - Vol. 37, Issue 27. - P. 21292200.
Том 17, Випуск 4 (60) частинг£27
Реферат
КЛИНИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ФИТНЕСС-БРАСЛЕТОВ В АМБУЛАТОРНЫХ УСЛОВИЯХ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ Катеренчук О.И.
Ключевые слова: сердечная недостаточность, профилактика, физические нагрузки, фитнес-браслет, качество жизни.
Введение. Большинство пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) после выписки из стационара не соблюдают рекомендаций по вторичной профилактике эпизодов декомпенсации из-за недостаточной мотивированности и сложности осуществления самоконтроля за уровнем физической активности. Цель исследования: оценить клиническую эффективность фитнесс-браслетов в амбулаторных условиях у пациентов с ХСН с целью улучшения физической активности как мероприятия по профилактике эпизодов декомпенсации. Материалы и методы исследования. Использование параметров фитнесс-браслетов с целью оптимизации аэробных физических нагрузок в течение 1 и 3-месячного периодов наблюдения с сопутствующим анализом изменений психоэмоционального фона и качества жизни пациентов. Результаты исследования. В исследование включено 38 больных, распределенных на 2 сопоставимые группы. Использование фитнесс-браслетов в исследуемой группе приводило к достоверному улучшению показателей физической тренированности, нормализации сна, психоэмоционального фона и качества жизни через 1 и 3 месяца наблюдения. Выводы. Использование фитнесс-браслетов пациентами с сердечной недостаточностью позволяет улучшить контроль за течением синдрома ХСН, нормализовать адаптационные процессы и улучшить качество жизни.
Summary
CLINICAL EFFICACY OF USING FITNESS BRACELETS BY PATIENTS WITH CHRONIC HEART FAILURE SYNDROME IN OUTPATIENT SETTINGS Katerenchuk O.I.
Key words: heart failure, prophylaxis, physical training, fitness bracelet, quality of life.
Introduction. After being discharged from the hospital, most patients with chronic heart failure (CHF) do not follow the recommendations for secondary prevention of episodes of decompensation due to lack of motivation and the difficulty of self-control over the level of physical activity. The purpose of the study: to assess the clinical efficacy of using fitness bracelets by patients with CHF in outpatient settings in order to improve physical activity as a measure of episodes of decompensation prevention. Materials and methods. Repeated analysis of fitness bracelets' parameters for optimization of aerobic exercise training during the 1- and 3-month follow-up periods with an accompanying analysis of changes in the psycho-emotional status and quality of life were carried out. Research results. 38 patients were enrolled to the study with further division into 2 comparable groups. The use of fitness bracelets in the experimental group resulted in significant improvement of the physical training indicators, normalized the duration of sleeping periods, improved psycho-emotional status of patients and their quality of life in 1 and 3 months of follow-up. Conclusions. Using a fitness bracelets by patients with heart failure can improve control over the syndrome progression, normalizes processes of natural adaptation and improves quality of life.
