CC BY
22
3. Плешкановська А.М. Мiстобудiвнi критерп забезпечення сталого розвитку населе-них пункт1в // Коммунальное хозяйство городов : сб. науч.-техн. трудов. Серия: архитектура и технические науки. - К. : Изд-во "Техника", - 2002. - Вып. 36. - С. 22-25.
4. Концепщя сталого розвитку Украши / Волошин В В., Гордieнко Н.М., Горлен-ко 1.О. та шш. - К., 1997.
5. Кухар В. "Порядок денний на ХХ1 столггтя" для Украши // Вюник НАН Украши. -1998. - № 7-9. - С. 36-38.
6. Кучер О. Земельний фонд як об'ект державного управлшня // Економша Украши. -2000. - № 1. - С. 59-64.
7. Михасюк I. Державне регулювання земельно! реформи // Економша Украши. - 1998. - № 3. - С. 74-77.
8. Проблеми сталого розвитку Украши / за наук. ред. В.В. Волошина. - К. : Вид-во БМТ, 1998. - 400 с.
9. Программа действий. Повестка дня на 21 век. - Женева : Центр "За общее будущее", 1993. - 70 с.
10. Сохнич А.Я. Проблеми використання та охорони земель в умовах ринково! економь ки. - Львiв : НВФ "Украшсью технологи", 2002. - 252 с.
УДК330.341,1;339:001.8(477) Acnip. З.Р. Костак1 -Rbeiecbrn КА
ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛШНЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМИ РИЗИКАМИ
Здшснено оцшку загального шноващйного ризику та розроблено методику визначення витрат фшансових ресурав внаслщок шноващйно! дiяльностi. Наведено заходи щодо усунення негативних наслщюв шновацшних ризиюв.
Ключов1 слова: iнновацiйний розвиток, шновацшний ризик, управлiння шно-вацшними ризиками.
Post-graduateZ.R. Kostak-L'viv commercial academy Perfection of innovative risks management
In article realize appreciate universal of innovation risk and elaborate methods of define expenses finance resources at take innovation risks.
Keywords: innovation development, innovation risk, operation of innovation risks.
Для економжи Украши перехщ на шновацшний шлях розвитку е т1ею рушшною силою, яка спроможна забезпечити економ1чну незалежшсть i подо-лання розриву з економiчно розвиненими кра!нами. Це особливо актуально для промисловост^ як провщно! галузi економiки Укра!ни. Водночас вггчизня-на практика свiдчить, що шновацшною дiяльнiстю займаеться незначна кшь-юсть промислових пiдприемств (у 2007 р. !хня частка становила 14,2 % [1]). При цьому бшьшють iз них (80,1 %) розробляла i впроваджувала нову або вдосконалену продукцш, оскiльки традицiйнi !! види в значнш частинi е не-конкурентоспроможними як на зовнiшньому, так i на внутрiшньому ринках.
Одним iз основних чинникiв, якi стримують шновацшну активнiсть пiдприемств, разом з недостатшми обсягами фiнансових ресурсiв, нерозвине-шстю i слабкою результативнiстю механiзмiв державно! шдтримки, недоско-налiстю законодавчо! бази i т. iн., е високий ризик швестування iнновацiйних проектiв. З огляду на це, нагальною е проблема адекватно! оцшки шнова-
1 Наук. кер1вник: проф. О. Д. Вовчак, д-р екон. наук - Льв1вська КА
цшних ризиюв i розроблення ефективних заходiв щодо !х запобiгання, зни-ження або компенсаци.
Iнновацiйним ризикам придiлено увагу в наукових дослщженнях В. Гееця, П. Ковалишина, М. Чухно, В. Стадника, Л. Федулово1, В. Семино-женко та iн. На жаль, у наукових працях цшсне та системне розкриття управ-лiння шновацшними ризиками не знайшло свого вщображення.
Метою дослiдження е здiйснення оцшки загального iнновацiйного ризику та розроблення методики визначення витрат фiнансових ресурЫв внаслiдок шновацшно1 дiяльностi.
За своею сутшстю iнновацiйний ризик становить економiчну катего-рiю, яка залежить вщ пол^ично1, сощально1, економiчноl, кримшально1 ситу-ацiй i е вимiрювальною величиною, кшьюсною мiрою яко! слугують iмовiр-нiсть несприятливого результату в разi вкладання коштiв у виробництво но-вих товарiв i послуг, у розроблення ново1 технiки й технологи, що, можливо, не знайдуть очшуваного попиту на ринку, а також у разi вкладання коштiв у розроблення управлшських iнновацiй, якi не дадуть очжуваного ефекту.
Вiдповiдно, шновацшний ризик - це вимiрна вiрогiднiсть (загроза) втрати, принаймнi, частини сво1х ресурсiв, недоотримання або втрати запла-нованих доходiв (прибутку) вiд шновацшного (венчурного) проекту, вартостi портфеля фшансових активiв шновацшно1 фiрми (венчурно1 компани) зага-лом) або появи додаткових видатюв i/або протилежне - можливють отриман-ня значних вигод (доходiв) порiвняно зi запланованими внаслiдок здшснення шновацшно1 дiяльностi в умовах невизначеносл [2, с. 133].
У вужчому розумшт iнновацiйний ризик - це вимiрна вiрогiднiсть недоотримання прибутку або втрати вартост портфеля фшансових активiв, дохо-дiв вiд венчурного (шновацшного) проекту, венчурно1 компани загалом та iн. Вiрогiднiсть виникнення ризику та рiвень фiнансових втрат залежать вiд ба-гатьох чинникiв.
До зовшшшх (некерованих) належать чинники шновацшного ризику, як не пов,язанi з дiяльнiстю венчурно1 компани (зазначимо, лише специфiчнi ризики для Украши):
• фшансово-економ1чт ризики (ризики, пов'язат з нестаб1льтстю економ1ч-ного законодавства й поточною економ1чною ситуащею; зовтшньоекого-м1чт ризики; валютт ризики; вщсотков1 ризики; депозитний ризик тощо);
• сощально-економ1чт та пол1тичт ризики (невизначеи1сть пол1тично1 ситу-аци та нестаб1льтсть поттично1 влади; ризик несприятливих сощально-поль тичних змш у краш або регют (небезпека згортання екоиом1чиих й полгтич-них реформ, постшт та непередбачет зм1ии правил господарювання та попиту на колись традищйну продукцию ВПК тощо); регюнальт конфлшти; ю-тотна р1зниця р1втв безробгття та реальних доход1в населения; сощально-по-л1тична ор1ентащя адмшстрацп; неринковий тип поведшки населення то-що);
• форс-мажорт обставини 1 т. ш. [3, с. 470].
Ризик недоотримання або недостатнього рiвня зовшшшх швестицш (венчурного фшансування) характерний для ситуацiй, коли венчурний проект вимагае значних фшансових надходжень, а у фiрми !х немае. Крiм того,
фiрма не може залучити iнвесторiв та защкавити i переконати в достатнiй ефективност венчурного проекту. Оцiнку загального шноващйного ризику на основi його аналiзу доцiльно здiйснювати в декiлька етатв.
На першому етат створюють реестр потенщйно можливих небажа-них варiантiв розвитку фiнальних подiй, до яких може призвести реалiзацiя венчурного проекту. Для отриманого реестру формують набiр кiлькiсних i якiсних характеристик ланцюжюв розвитку подiй, що призводять до небажа-них (песимiстичних) варiантiв фшально! реалiзащ! шновацшно! дiяльностi (венчурного проекту).
На другому етат визначають набiр вихiдних ситуацiй, чинникiв i ком-бiнацiй чинниюв ризику, можливiсть реалiзацil яких буде враховано у подаль-шому аналiзi, та з'ясовують iмовiрнi можливостi реалiзащ! цих ситуацiй. У ста-бiльнiй економiцi для ощнки чинниюв ризику використовують переважно фж-сованi види залежностей за статистично ощнюваними параметрами. Для тран-сформащйно! економiки чинники ризику самi е об'ектом вибору та статистично! ощнки. У цьому разi концепщя вимiрювання iнновацiйного ризику не може базуватися на класичних iмовiрнiсних принципах, якi використовують можливостi необмеженого повторення одних i тих самих явищ у подiбних умовах. Тому змшюеться iнструментарiй вимiру, звужуеться область застосу-вання показниюв, якi використовують для ощнки ризиюв, типу математичного оч^вання, розширюеться область використання суб'ективних оцiнок.
На третьому етат здшснюють вибiр показникiв загального шноващйного ризику венчурного проекту (наступний за складшстю пiсля виявлен-ня чинниюв ризику iнновацiйно! дiяльностi). Цiлком очевидно, що бажано мати один юльюсний легко штерпретований i досить чутливий показник рiв-ня iнновацiйного ризику венчурного проекту загалом, чого не завжди можна досягти практично.
Методи аналiзу ризику окремого шноващйного заходу (венчурного проекту) у рамках загально! шновацшно! дiяльностi венчурно! компанi! по-виннi у максимально можливому ступеш враховувати матерiально-фiнансо-вий стан, цiльовi установки и стратегiю всiх суб'екпв-учасниюв до, у процесi та шсля реалiзацi! iнновацiйного заходу (венчурного проекту). Представлен-ня венчурного проекту у виглядi бiзнес-плану повинно стати основою для ана-лiзу i юльюсного визначення пов'язаного з венчурним проектом так званого "пакету ризиюв, яю становлять загальний iнновацiйний ризик".
На четвертому етат для кожно! вихщно! ситуацi! визначають лан-цюги небажаних явищ i характеристики iнновацiйного ризику венчурного проекту.
На п'ятому етат, спираючись на результати попередшх етатв, роз-робляють придатнi для венчурного проекту способи зменшення рiвня шноващйного ризику, хоча б, до допустимо! гранищ.
Зважаючи на галузеву специфжу, у бiльшостi секторiв економжи використовують подiбнi методи i механiзми зниження ризикiв, тому рiзнома-нiття засобiв забезпечення економiчно! безпеки шновацшно! дiяльностi у рамках реалiзацi! концепцi! прийнятного iнновацiйного ризику шляхом зни-
ження до граничного i управлшня рiвнем шновацшного ризику можна об'еднати у декшька основних груп [4, с. 57]: уникнення (ухилення вщ ризику); компенсащя (резервування) ризику; страхування; хеджування; локашза-цiя ризику; розподiл (дисипащя) ризику.
На практицi уникнення (ухилення вiд ризику) частше всього реаль зуеться у формi вiдмови вщ пов'язаного з ризиком венчурного проекту та на-дання переваги на користь менш ризикованих або майже безризикових про-ектiв або мiшмiзаци (консервативному управлiннi активами i пасивами).
Компенсащя (резервування) ризику - найбшьш складний i тонкий iнструмент убезпечення шновацшно! дiяльностi. Можливi шляхи його реаль заци грунтуються на створенш системи матерiальних i/або iнформацiйних ре-зервiв !х резервування i планування дш учасникiв господарсько! дiяльностi на випадок тих або шших змш його реалiзацil. Створення резерву на покрит-тя непередбачених видаткiв е одним iз способiв управлiння ризиками, що пе-редбачае становлення сшввщношення мiж потенцiйними ризиками, якi впли-вають на вартiсть активiв, i розмiром видаткiв, потрiбних для подолання збою у виконаннi венчурного проекту. Венчурний проект вважають ефектив-ним та стшким, якщо у вЫх передбачуваних ситуацiях несприятливi наслщ-ки, спричинеш змiнами тих або шших умов реалiзацil венчурного проекту, можна усунути за рахунок створених запаЫв i резервiв або !х наслщки мо-жуть вiдшкодувати страховi компани.
У загальному випадку iнновацiйнi ризики можливо дослiджувати з погляду суб'екпв iнновацiйного процесу, якi взаемодiють на його етапах i функцiонують в умовах, окреслених чинниками зовшшнього середовища (макро- i мiкро-), зважаючи при цьому на специфжу самих суб'екпв.
Визначимо етапи iнновацiйного процесу i схему впливу на них його суб'екпв (табл. 1).
Табл. 1. Суб'екти шновацшного процесу, штереси яких враховують
на етапах шновацшного циклу
Суб'екти шновацшного процесу Етапи шновацшного циклу
Анал1з ввдповвд-ност внутрштх можливостей розвитку зов-тштм Генеращя 1 перев1р-ка щей ш-новацш Б1знес-анал1з Роз-роб-лення товару Ринков1 випро-бування товару Розгортан-ня комер-цшного ви-робництва товару
Розробник + + + + +
Виробник + + + + + +
1нвестор + +
Постачальник + +
Посередник + + + +
Споживач + + + + + +
Суспшьство + + + + +
За даними: [3, с. 347]. *знаком "+" пом1чено основш, зад1яш на вщповщних етапах шновацшного циклу, суб'екти чи! штереси враховуються 1 тдлягають обов'язковому узгодженню тд час виконання роб1т на цих етапах.
Треба зважати на те, що не Bei шновацшш проекти проходять Bei ета-пи iнновацiйного циклу. Для конкретного шноватора iнновацiйний цикл може починатися з першого або другого з показаних на табл. 1 етатв, а може - i з придбання патенту або лщензп на виробництво ново! продукцн. Аналопчно шновацшний проект може завершуватися етапом комерцшного виробництва (комерщашзаци iнновацiï), а може - продажем патенту на новi техтчш i тех-нолопчш рiшення, або ж лiцензiï. Отже, стушнь ризику шдприемства-шнова-тора буде рiзним.
1нвестування iнновацiйних проектiв завжди пов'язане з вибором варь анта, що потребуе визначення величини фшансового ризику для рiзних варь анта укладання капiталу та ïx порiвняння. Згiдно iз зарубiжними дослщжен-нями, тшьки третина розпочатих дослiджень у галузi iнновацiй дае позитив-ний результат. З огляду на це, на рiзниx етапах виконання проекту витрати i результати уточнюють шляхом мошторингу (вщстежування) ходу виконання проекту. Зокрема, у практичнш роботi мае мюце змiна величини цiни проекту порiвняно з ïï первинним (розрахунковим) значенням, що була на момент початку роботи над проектом.
Виникае потреба у розробленш вщповщно1" методики визначення вит-рат фшансових ресурЫв у процесi iнновацiйноï дiяльностi, а також вибору ва-рiантiв управлiння ризиком нових розроблень. Особливо важливим, на наш погляд, е анашз наслiдкiв впливу фiнансово-економiчниx ризиюв на ефектив-нiсть iнновацiй, адже майже чверть респондента вiд загально1' кiлькостi об-стежених промислових шдприемств Украши одним iз чинникiв, що стриму-ють iнновацiйну дiяльнiсть, вважають високий економiчний ризик. Основнi ризики такого виду, на нашу думку, полягають у можливост збiльшення тер-мiнiв розроблення та освоення виробництва порiвняно з передбачуваними, збiльшення витрат, змши цiн, обсягу продажу виробiв, впливу iнфляцiйниx процесiв, неплатоспроможностi замовниюв, змiни податкових i митних систем, змши величини позичкового вщсотка, наявност виробничого браку, втрат вщ несвоечасного забезпечення матерiалами з боку постачальниюв.
Спираючись на пропозицн [5, с. 211], визначаемо можливу величину зниження ефекту внаслщок втрат вщ настання вказаних видiв ризику R за формулою:
Rt = ПагкРг , (1)
де: Ri - зниження величини ефекту внаслщок дп z-го виду ризику, nOTRi - роз-рахункова величина втрат вщ i-того ризику, грн; Pt - iмовiрнiсть появи i-6ï несприятливо!" поди, вщност одиницi (в.о.).
Значення Pt перебувае у межах 0 < Р < 1. Числову величину ймовiр-ностi визначають на основi дослiдниx, нормативно-довiдковиx даних або за допомогою експертних оцiнок.
Невизначенiсть результата розроблення зумовлена також неможли-вютю встановлення iз достатнiм ступенем точност на передпроектнiй стадiï з урахуванням певно1' невизначеностi виxiдноï iнформацiï. У вiдборi ризикiв для виконання вщповщних розраxункiв спочатку потрiбно встановити сту-
шнь !х впливу на кiнцевi результати шновацшного процесу. Наприклад, з ог-ляду на сьогоднiшнi тенденцп на свггових фiнансових ринках, в умовах Укра-!ни доцiльно не враховувати валютш ризики, пов'язанi з коливанням курсу шоземних валют.
Згiдно зi зазначеним шдходом, можливо встановити величину втрат вiд впливу конкретних видiв фiнансово-економiчних ризикiв на результати розроблення i впровадження нововведень.
1. Втрати вiд збiльшення часу розроблення заходiв науково-техшчно-го прогресу (НТП) порiвняно з перюдом, що передбачався. Вони полягають у зменшенш (недоотримання) величини прибутку Пот через затримку випуску продукцп на виробництвi. 1х величину пропонуемо визначати за формулою
П°ш =1 -Щ. (2)
г=1 (1 + Е)
де: Пг - прибуток на один вирiб даного виду у г-му рощ, грн; Аг - рiчний об-сяг виробництва певного виду виробу у г-му роцi, шт./рiк; Ег - коефiцiент дисконтування, що враховуе фактор часу, в.о.; г - поточний рш розрахунюв, роки; АТ - збiльшення часу розроблення та виготовлення виробу порiвняно з передбаченим, роки.
Основними причинами затримки у створенш нових виробiв розробни-ки та виробничники вважають: 1) складшсть ново1 технiки; 2) несвоечаснiсть отримання вихiдних даних вiд замовника або генпроектанта; 3) перенесення термшв платежiв замовником за виконання частини роботи; 4) нестача у роз-робника фшансових коштiв для розрахункiв iз постачальниками, що призво-дять до зриву термшв матерiально-технiчного постачання потрiбних ком-плектуючих i т. ш; 5) складностi у матерiально-технiчному забезпеченш, пов'язанi з незадовiльною роботою шдприемств-постачальниюв; 6) зростання цiн на матерiали, енергоносil.
Такi чинники мають негативш наслiдки, оскiльки в умовах трансфор-мацiйноl економiки пришвидшення випуску продукцп на ринок мае здебшь-шого вирiшальне значення. У США, наприклад, шдраховано, що в разi затримки розроблення ново1 серil автомобшя термiном на один рiк втрати прибутку для виробника становлять 20-30 % вщ И розрахунково1 величини. З ог-ляду на це останшм часом змiненi, зокрема, критери мережевих моделей планування та управлшня розробленнями.
2. Втрати вщ ризику збшьшення витрат на виробництво продукцп по-рiвняно з передбачуваними ПокС, особливо на еташ освоення виробiв.
АТГ
в
АСц А
П°КС = ^ (1 + 77 \АТв , (3)
г=1 (1 + Ег)
де: АС и - збшьшення собiвартостi одинищ продукцil певного виду порiвняно з передбачуваною величиною у г-му рощ И виробництва, грн; АТВ - кшьюсть рокiв випуску продукцil з шдвищеними витратами.
У разi збiльшення витрат на виробництво також знижуватиметься величина прибутку шдприемств. Для балансового прибутку воно визначаеться з виразу
nORC = (4)
t=1 (1 + Et )
3. Втрати вщ ризику цши продажу виробу. ïx обчислюють аналогiчно до попередньо1' формули.
4. Певний вщсоток недопродажу готово1' продукци. Це пов'язано зi змь ною попиту на товари на рiзниx стадiяx його життевого циклу, а також непла-тоспроможнiстю замовникiв. Водночас з метою збереження сво1'х позицiй на ринку, завоювання нових його сегменпв виробник може дозволити собi про-давати певний час збиткову для нього продукщю, перекриваючи втрати на ïï виготовлення прибутком вщ випуску ще якогось ходового товару.
Однак на сьогодш можливiсть недопродажу частини вироблено1' продукци у розрахунках фшансового ефекту практично не враховують, що потребуе внесення вщповщних коректив у розрахунки фiнансово-економiчного ефекту. У цьому разi обсяг продажу виробiв доцшьно визначати з урахуван-ням ступеня ризику вщ можливого недопродажу продукци. Тодi кiлькiсть ви-робiв, за якими розраховують величину ефекту, визначають за формулою:
Anpt = At (1 - pt), (5)
де: Anpt, At - вщповщно кiлькiсть реалiзованиx виробiв певного виду та обсяг виробництва ще1' продукци у t-му роцi, шт./рiк; pt - ступiнь ризику у t-му ро-цi, в.о.
Числове значення вказано1' величини розраховують як частку непрода-них виробiв у загальному обсязi ïx випуску. На передпроектнш стади ïï визначають на основi досвiду, експертних оцiнок, прогнозних розрахунюв. На пiдставi наведеноï вище формули обчислюються втрати виробника П вщ недопродажу частини товарiв:
noRH = £(A -(AnPt, (6)
t=1 (1 + Et ))
де: yic - питома вага витрат у собiвартостi, котрi втрачаються у разi недопродажу, в.о.; ТВ - перюд випуску продукцiï у роках.
Добуток пщ знаком суми у формулi (6) без сшвмножника yic може бути представлений добутком сумарноï собiвартостi рiчного випуску продукци у роцi t на питому вагу непроданоï продукцiï у вщповщному роцi. Остання величина являе собою також стушнь ризику недопродажу частини продукци.
Шляхом порiвняння величини Потн у динамщ з прибутком вщ продажу виробiв можна встановити фактичну величину ефективностi нововведень з урахуванням аналiзованого чинника ризику. Такий шдхщ дае змогу визначити, чи не перекриваються надходження вщ реалiзацiï збитком, що простежуеться внаслщок нереалiзацiï певноï частини виробiв, встановити доцшьшсть ïx випуску. Ц розрахунки допоможуть також визначити економiчно доцiльний пе-
рюд замши конкретного виробу новим з урахуванням як власних можливос-тей, так i можливостей фiрм-конкурентiв, якi випускають аналогiчнi товари.
5. Iнфляцiйний ризик. Полягае у зростаннi цiн, знещненш грошей. Вiн iстотно може змшити ефективнiсть проекту. Вiдповiдно ефект з урахуванням шфляци пропонуемо обчислювати за формулою
tK Et
Пки = 1--— , (7)
Й (1 + Et + 6t )t
де: Et - розрахунковий ефект у t-му рощ без урахування шфляци, грн; 0t - ко-ефщент (темпи) iнфляцiï у t-му рощ, в.о., який визначають на основi статис-тичних, прогнозних розрахунюв, експертних оцiнок; tK - кшцевий рiк розра-хунку.
Здшснивши оцiнку можливих наслiдкiв ризикiв, доцшьно розробити систему управлiння ними. Метою та^ системи е зменшення або усунення негативних наслщюв ризикiв. Система повинна охоплювати виявлення окре-мих ризиюв шляхом аналiзу проектiв i полшшення ïx кошторисiв, коригуван-ня величини попередньо встановлених параметрiв тощо. 1з свiтовоï практики вiдомий метод розподшу ризику шляхом укладення субконтракт з iншими фiрмами, страхування ризиюв. Ще один спосiб полягае у резервуванш коштiв i плануваннi спещальних режимiв при надзвичайних обставинах. Вщсоток вiдповiдного резерву визначають на основi досвiду.
Враховуючи сказанi вище рекомендаций а зокрема методику визначен-ня величини втрат вiд впливу конкретних видiв фiнансово-економiчних ризи-кiв на результати розроблення i впровадження нововведень, суб'ектам шнова-цiйноï дiяльностi буде простше запровадити у виробництво нову шнова-цiйну продукцiю, отримуючи при цьому надприбутки.
Лггература
1. Наукова та ¡нновацшна д1яльн1сть в Укра'ш // Статистичний зб1рник. - К.: Дер-жкомстат Укра'ни, 2008. - 244 с.
2. Гальчинський А., Геець В., Семиноженко В. 1нновацшна стратегия укра'нських реформ. - К. : Знания Укра'ни, 2002. - 336 с.
3. 1нновацшний розвиток економпки: модель, система управлшня, державна пол1тика / за ред. Федулово''. - К. : Вид-во "Основа", 2005. - 552 с.
4. П. Ковалишин. Загальш особливосп та тенденцп розвитку венчурного швестування у США // Економют. - 2004. - № 10. - С. 56-58.
5. Armstrong N., Taylor J. Regional Economic and Polici. - L. Harvester Wheatsheaf, 1993. - P. 397.
УДК 657.(075.8) Асист. О.В. Бондаренко - НЛТУ Украти, м. nwis
Ц1ЛЬОВ1 СПРЯМУВАННЯ АУДИТУ Д1ЯЛЬНОСТ1 СТРАХОВИХ КОМПАН1Й В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦП СТРАХОВОГО
РИНКУ
Окреслено проблемы питання аудиту в галузi страхування та визначено його прiоритети пiд час перевiрки страхово'' оргашзацп. Сформовано напрямки досль дження цiльових спрямувань аудиту дiяльностi страхових компаиiй.
