CC BY
11
Для визначення впливу процентного вм!сту зерна, зв'язкн та номера зернистост! абразиву на тверд!сть розроблених !нструмент!в був реал!зова-ний повний факторний план типу 23 [2]. 3 метою перев!рки г!потези про нор-мальн!сть розпод!лу вих!дно1 величини була проведена попередня сер!я експерименпв у центр! плану (V3 = 48 %, Узв = 13 %, kz = 0,3 (зернист!сть 40)). Нормальн!сть розпод!лу перев!рялася за критер!ем П!рсона. Розраховане зна-чення А,2розр= 3,81 менше за табличне (А,2табл = 5,99). 3а даними тих же експерименпв була розрахована необх!дна к!льк!сть дубльованих експерименпв n=3.
У результат! реал!зацп плану експерименпв та обробки результат!в от-римано р!вняння регресп, яке встановлюе залежн!сть твердост! абразивних кру-г!в в!д процентного вм!сту зерна, структури зв'язки та зернистост! абразиву:
Нк = -189,97+3,92-V3+5,74-V3B+0,37-V3-V3B.
В!дсутн!сть у цьому р!внянн! коеф!ц!ента зернистост! kz пов'язана з тим, що коеф!ц!енти при ньому та його парних взаемод!ях з !ншими факторами були незначними. 3в!дси випливае, що зм!на зернистост! в тих межах, як! досл!джу-вались, не мае значного впливу на тверд!сть розроблених !нструмент!в.
На основ! отриманого р!вняння побудована номограма для визначення процентного вм!сту зв'язки для отримання абразивних круг!в задано! твер-дост! та структури (див. рис.).
Лггература
1. Гончар I.M., Kiйко О.А. Використання гранату як абразивного матер!алу для ви-готовлення деревообробних шл!фувальних круг!в// Наук. в!сник УкрДЛТУ: 3б. наук.-техн. праць. - Льв!в: УкДЛТУ. 1999, вип. 9.13. - С. 123-126.
2. Пижурин А. А., Розенблит M.C. Исследование процессов деревообработки. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 149 с.
УДК 674. 093.02 Доц. Л.Н. Горбачова, канд. техн. наук;
доц. В.В. Маслш, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЕВ'ЯНОГО МАЛОПОВЕРХОВОГО ДОМОБУД1ВНИЦТВА
Надано рекомендац!! з удосконалення класиф!каци й терм!нологи у дерев'яно-му малоповерховому домобуд!вництв!. У зв'язку з динам!чним розвитком дерев'яно-го домобуд!вництва з'явилося багато нових терм!н!в ! понять, що неминуче впливае на техн!чний лексикон галуз! ! вносить перекручування й неточност! в розум!ння нормативних документ!в.
Doc. L.N. Horbachova; doc. V. V. Maslij - USUFWT
Perfection of the normative providing wooden house-building
The recommendations are given on the improvement of classification and terminology in the wooden house-building. The dynamic development of building of wooden houses brings in and notions, that inevitably affects a technical lexicon of industry and brings in distortions and inaccuracies in understanding of normative documents.
3. Технологш та устаткування деревообробних пщприемств
63
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
Поряд з !снуючими на цей час видами буд!вництва з каменю, бетону, цегли, зм!шаних буд!вельних конструкц!й широко використовують дерев'ян! конструкц!!. Галуз!, де вони можуть застосовуватися, значно розширилися в зв'язку з розвитком нових арх!тектурно-планувальних р!шень, прийом!в, ново! техн!ки й технолог!! у буд!вництв! дерев'яних будинк!в.
Основн! можливост!, обумовлен! природними властивостями дереви-ни як буд!вельного матер!алу, залишаються сталими. Однак у зв'язку з! засто-суванням ново! техшки з'еднань, можлив!стю одержання р!зних комб!нова-них матер!ал!в, способи буд!вництва з дерева ! деревних матер!ал!в стали б!льш р!зноман!тними. Причиною значного поширення використовуваних у цей час дерев'яних буд!вельних конструкц!й, головним чином ферм покрить, каркас!в ! дерев'яних панелей, зруб!в, будинк!в !з бруса й оцил!ндрованих колод криеться в основних 11 властивостях. Буд!вництво будинк!в з деревини мае таю переваги перед !ншими матер!алами: а) деревина - пор!вняно легкий матер!ал; б) деревина легко п!ддаеться обробц!; в) будшельн! детал! з деревини можуть бути з'еднан! р!зними способами; г) дерев'ян! конструкц!! дозволя-ють створювати форми, як! важко або зовс!м не можливо виробити з !нших матер!ал!в; д) дерев'ян! конструкц!! особливого виду (наприклад, оболонки) часто виявляються б!льш економ!чними, н!ж бетонн! чи !нш! масивн! конструкцп; ж) деревина мае ряд ц!нних буд!вельно-ф!зичних властивостей, наприклад, високу теплоемн!сть.
Приступаючи до проектування, розрахунк!в ! визначення розм!р!в де-рев'яних споруд, !хнього конструювання, виготовлення, експлуатац!! чи еко-ном!чно! оц!нки в наш час знову й знову виникають проблеми через в!дсут-н!сть серйозно! науково! систематизаци в!дпов!дних терм!н!в ! визначень для однакового !хнього тлумачення. Однаков!сть трактувань у буд!вельн!й терм!-нолог!! !стотна для подальшого розвитку технолог!! дерев'яного домобуд!в-ництва, ч!ткого вибору й визначальних напрямк!в. Це можна усп!шно зд!йснити, якщо вчен! й фах!вц!, пов'язан! з дерев'яним домобудуванням, бу-дуть ефективно сп!лкуватися на ч!тк!й "науков!й мов!", що виключае непоро-зум!ння ! р!зн! тлумачення обговорюваних питань.
Наявн! проблеми в терм!нолог!чному ! класиф!кац!йному забезпеченн! малоповерхового житлового буд!вництва, що неминуче впливае на техн!чний лексикон галуз! та при його невпорядкованост! - до !стотних перекручувань ! неточностей у нормативних документах. Тому необх!дний пошук вир!шення цга проблеми. Масове малоповерхове буд!вництво, яке ще недавно мало наз-ву "стандартне домобуд!вництво", - продукт епохи !ндустр!ал!зац!! ко-лишнього СРСР. У 30-! роки минулого стор!ччя саме буд!вництво брущатих ! каркасно-щитових житлових будинк!в, в основному барачного типу, забезпе-чило дахом над головою м!льйонам людей при масштабному буд!вництв! промислових п!дприемств в необжитих районах. Потреби швидкого введення нового житла виключали типолог!чну розма!т!сть ! виразн!сть арх!тектури цих будинк!в. Обмежений перел!к основних матер!ал!в (брус, дошка) ! жорстк!сть одноман!тних вих!дних вимог (прост!ше, поб!льше ! якнайшвид-ше) створили основу типового проектування малоповерхових житлових бу-
64
Зб1рник науково-техшчних праць
динюв. Пpивaтнe житлoвe бyдiвництвo, щo ш мaлo тoдi пoмiтнoï вaгoмocтi, oбxoдилocя тpaдицiйними пpoeктнo-кoнcтpyктopcькими piшeннями й лeкcи-кoнoм, пpийнятими в кoжнiм periorn.
В ocтaннiй тpeтинi XX cтopiччя з'явилиcя пaнeльнi мaлoпoвepxoвi бу-динки, щo icтoтнoгo впливу нa типoлoгiю цьoгo виду житлa нe зpoбили, aлe тpoxи poзшиpили йoгo клacифiкaцiю i тexнiчний лeкcикoн. Ocтaннi 10-15 po-кiв oзнaмeнyвaлиcя бypxливим, бaгaтopaзoвим збiльшeнням oб'eмiв aльнoгo житлoвoгo бyдiвництвa i piзкoю змiнoю röro типoлoгiчнoгo дiaпaзo-ну, щo бyквaльнo пiдipвaли пoняття "cтaндapтнe дoмoбyдiвництвo". Ц зу-мoвлeнo пoляpними змiнaми в цш cфepi житлoвoгo бyдiвництвa: та змiнy ти-пoвoмy пpoeктyвaнню пpийшлo iндивiдyaльнe, pинкoвi вiднocини зaмiнили дepжaвнo-poзпoдiльнy cиcтeмy, poзмaïтicть бyдiвeльниx мaтepiaлiв i пoбa-жaнь зaмoвникiв poзшиpилo мoжливocтi apxiтeктopiв i пpoeктaнтiв.
Coцiaльнa дифepeнцiaцiя нaceлeння нeминyчe i зpимo вiдбилacя нa ти-пoлoгiï мaлoпoвepxoвиx житлoвиx бyдинкiв: з'явилиcя, з oднoгo - eлiтapнi житлoвi будинки (ocoбняки, кoтeджi i т.п.), a з iншoгo бoкy, збepeглacя й зaгoc-тpилacя пoтpeбa в дeшeвoмy житлoвoмy фoндi для нeзaмoжниx гpoмaдян.
Уcя piзнoмaнiтнicть бyдiвeльниx oб'eктiв пoeднyeтьcя зaгaльнoп-pийнятим пoняттям "бyдiвeльнa пpoдyкцiя", щo визнaчae як зaкiнчeнi будинки й iншi бyдiвeльнi cпopyди, a тaкoж ïxнi кoмплeкcи. Bизнaчaльним тонят-тям для бyдь-якиx мaлoпoвepxoвиx бyдiвeльниx oб'eктiв e тepмiн "бyдинoк". Ha цш ocнoвi мoжe бути cфopмyльoвaний pяд знaчимиx тepмiнiв i ïxнix виз-нaчeнь для мaлoпoвepxoвoгo житлoвoгo бyдiвництвa. Цe, зoкpeмa: 1) мaлoпo-вepxoвий бyдинoк - пepeдбaчeний пpoeктoм i/чи зaкiнчeний бyдiвництвoм бyдинoк виcoтoю ш бiльш тpьox пoвepxiв, включaючи до^льний пoвepx i мaнcapдy. Пoвepxoвicть, як вщмшт oзнaкa мaлoпoвepxoвoгo будинку, вщто-вiдae кoнcтpyктивним ocoбливocтям цьoгo типу будинюв, xapaктepизye ïx aб-^лютну бiльшicть, e зaгaльнoпpийнятoю, aлe збepiгae eлeмeнт диcкyciйнocтi; 2) мaлoпoвepxoвий житлoвий бyдинoк - мaлoпoвepxoвий бyдинoк, пpизнaчe-ний для пocтiйнoгo чи ceзoннoгo пpoживaння людeй; 3) мaлoпoвepxoвий бу-динoк - oблaднaний i викopиcтoвyвaний (eкcплyaтoвaний) мaлoпoвepxoвий житлoвий бyдинoк; 4) мaлoпoвepxoвe житлo - мaлoпoвepxoвий житговий бу-динoк (мaлoпoвepxoвий бyдинoк) iз зeмeльнoю дiлянкoю, гocпoдapcькими й дoпoмiжними бyдiвлями, iншими oб'eктaми пpи ньoмy.
Пpи дeякiй пoдiбнocтi циx тepмiнiв тa визнaчeнь вoни вiдбивaють зoв-ciм piзний cтaн мaлoпoвepxoвoгo будинку i, m таш пoгляд, yпopядкoвyють бaзoвy тepмiнoлoгiю в мaлoпoвepxoвoмy бyдiвництвi тa мoжyть бути пeвнoю ocнoвoю для клacифiкaцü' йoгo oб'eктiв.
1з зaгaльнoï' cyкyпнocтi мaлoпoвepxoвиx бyдинкiв мoжнa видiлити нaйбiльш знaчимy гpyпy - мaлoпoвepxoвi житлoвi будинки, ocнoвними oзнa-кaми якиx мoжyть бути: фyнкцioнaльнe пpизнaчeння, пoвepxoвicть, мaтepiaли й кoнcтpyкцiï cтiн, кaпiтaльнicть (тepмiн cлyжби) будинку. Maлoпoвepxoвi житлoвi будинки дoдaткoвo мoжнa клacифiкyвaти зa ïxнiм coцiaльним piв-нeм, зa кiлькicтю квapтиp i зa пepioдичнicтю пpoживaння. Iншi oзнaки aбo yтoчнюють вкaзaнi вищe, aбo нe вiдoбpaжaють icтoтниx ocoбливocтeй будин-
3. Texнoлoгiя та устаткування дepeвooбpoбниx пiдпpиeмcтв
65
У^а'^ький дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
кiв чи xapaктepизyють iндивiдyaльнi ïxнi пapaмeтpи. Зa oзнaкoю функць oнaльнoгo пpизнaчeння мaлoпoвepxoвi 6УДИНКИ мoжнa пoдiлити нa житлoвi, гpoмaдcькi i змiшaнi. Зa кшькютю пoвepxiв вoни пoдiляютьcя нa oднo-, двo-, y т.ч. oднoпoвepxoвi з мaнcapдoю, i тpипoвepxoвi. Зaлeжнo вщ cтiнoвoгo мa-тepiaлy мaлoпoвepxoвi дepeв'янi 6удинки мoжнa nodinumu нa дepeв'янi з мa-cивниx дepeв'яниx дeтaлeй (pyбaниx i oцилiндpoвaниx кoлoд, бpyciв) чи з мa-тepiaлiв, вигoтoвлeниx iз викopиcтaнням пилoпpoдyкцü' aбo вiдxoдiв дepeвини. Зa кoнcтpyкцieю cтiн мaлoпoвepxoвi 6удинки мoжнa nodinumu нa yклaдaльнi (кoлoдa й бpycи, блoки й ш.), кapкacнi, пaнeльнi i щитoвi (дepeв'янi пaнeлi i щити), кoмбiнoвaнi, нaпpиклaд, цoкoльний aбo пepший пoвepx iз кaмeню чи цeгли, a .фугий пoвepx (мaнcapдa) iз дepeв'яниx дeтaлeй чи кoнcтpyкцiй.
Зa coцiaльним piвнeм мaлoпoвepxoвi дepeв'янi житлoвi будинки мo-жуть бути пoдiлeнi та тpи ocнoвнi гpyпи: coцiaльнi, eкoнoмiчнi й eлiтapнi. Дo coцiaльниx нaлeжaть мaлoпoвepxoвi житлoвi будинки, квapтиpи (юмтати) у якиx нaдaютьcя бeзкoштoвнo чи зa дocтyпнy цiнy нaймaння aбo opeнди зa нopмaтивaми coцiaльнoгo шшмуму житлoвoï' плoщi тим гpoмaдянaм, щo мa-ють пpaвo нa oтpимaння дaнoï житлoвoï' плoщi. Зaгaльнa плoщa квapтиpи - у мeжax 30 м2. Maлoпoвepxoвi житлoвi будинки, щo бyдyютьcя гpoмaдянaми зa paxyнoк влacниx кoштiв чи кpeдитiв, пoзичoк, нaлeжaть .o eкoнoмiчниx (.oc-тyпниx). Tarn будинки e в ocнoвнoмy oднoквapтиpними, i зa нaявнocтi oблaд-mroi' й викopиcтoвyвaнoï' для гocпoдapcькoï' дiяльнocтi зeмeльнoï' дiлянки, тa-кe житго нaзивaють caдибoю. Цe, в ocнoвнoмy, двoпoвepxoвi (oднoпoвepxoвi з мaнcapдoю) будинки зaгaльнoю плoщeю 120-150 м2. Eкoнoмiчний житлo-вий бyдинoк, пpи ятому e нeвeликa зeмeльнa дiлянкa, викopиcтoвyвaний тшь-ки для вiдпoчинкy (гaзoни, гaлявини, aльтaнки i т.п.), нaзивaють кoтeджeм. Дo eлiтapниx (виcoкoкoмфopтниx, ocoбливo пpecтижниx) нaлeжaть o.roraap-тиpнi мaлoпoвepxoвi житлoвi будинки з виcoкими cпoживчими пapaмeтpaми (зaгaльнoï й житлoвoï плoщi, кiлькocтi кiмнaт, нacичeнocтi iнжeнepним уотт-кyвaнням i т.п.). Звичaйнo, ïx нaзивaють ocoбнякaми, вiллaми. Зaгaльнa mo-щa eлiтapниx житлoвиx бyдинкiв в ocтaннi poки вcтaнoвилacя нa piвнi 180-220 м2. Boни xapaктepизyютьcя таявшего зeмeльнoï дiлянки вeликoï' плoщi (вщ 1 гeктapa) з пapкoм, caдoм, вoдoймoю i т.п.
Зa кiлькicтю квapтиp мaлoпoвepxoвi житлoвi будинки тодшяють нa o.-нoквapтиpнi (eлiтapнi й eкoнoмiчнi будинки), двoквapтиpнi (oкpeмий випaдoк eкoнoмiчниx i coцiaльниx житлoвиx будинюв) i бaгaтoквapтиpнi (пepeвaжнo coцiaльнi житлoвi будинки). Зa пepioдичнicтю пpoживaння мaлoпoвepxoвi .e-peв'янi житлoвi будинки пoдiляютьcя нa будинки для пocтiйнoгo (цiлopiчнoгo) пpoживaння, будинки для ceзoннoгo пpoживaння (в ocнoвнoмy - дaчi) i бyдiвлi типу caдoвиx (лiтнix) будигочюв. Пpoпoнoвaнa клacифiкaцiя мaлoпoвepxoвиx дepeв'яниx будинюв нe пpeтeн,дye нa ocтaтoчнy говготу й дocтaтнicть, aлe cьoгoднi rop^. 1з тepмiнoлoгieю клacифiкaцiя мae пoтpeбy у визнaчeнiй cтiйкocтi i нopмaтивнiй peглaмeнтaцü'. Бeз цьoгo cyчacнa нopмaтивнa бaзa вгг-чизнянoгo мaлoпoвepxoвoгo дepeв'янoгo житлoвoгo бyдiвництвa, гocтpy TOO6-x^mc^ якoï' пoчyвaють yci, бyдe бaгaтa нeтoчнocтями й пoгpiшнocтями.
66
Збipник нayкoвo-тexнiчниx пpaць
Лггература
1. Mакcимiв В.М., Горбачова Л.Н., Маслш В.В. Тенденцп розвитку дерев'яного до-мобудування// Наук. вкник УкрДЛТУ: 36. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.5. - С. 134-138.
2. Справочное пособие по деревообработке. Под ред. В.В. Кислого. - Екатеринбург: Бриз, 1995. - 346 с. _
УДК 621.928.9 Доц. В.П. Куц, канд. техн. наук;
тж. О.М. Марщяш - Тернотлъсъкий ДТУ т. 1вана Пулюя
РОЗРАХУНОК I ОБЛАСТ1 РАЦЮНАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИКЛОНА 3I СТУПЕНЕВИМ В1ДВЕДЕННЯМ ПИЛУ
Викладено методику розрахунку конструктивних розм1р1в i техшчних показни-юв створеного i дослщженого авторами нового пиловловлюючого апарата та подано рекомендаций щодо Його практичного застосування.
Doc. V.P. Kuts; eng. O.M. Martsiyash - Ternopil State Technical
University named after Ivan Pulyui
Calculation in rational applying of the cyclone with a stage dust separation
The article deals with the calculation of the constructive sizes and technical indicates of the new dust catcher device that was created and investigated by the authors' recommendation as to its practical usage.
Постановка проблеми. Для прискорення використання нових чи вдосконалених пиловловлюючих апаралв у конкретних умовах виробництв важливо розробити чггку методику !х розрахунку, основою яко! мають бути результати теоретичних i експериментальних дослщжень цих апарапв, про-ведених вщповщно рекомендованими для такого класу обладнання вимога-ми. 3а щею методикою, кр!м техшчних показниюв - ефективносп пиловлов-лювання i пдравл1чного опору, - повинш розраховуватись розм!ри пиловлов-лювача, адже часто при вибор1 обладнання поряд з вимогами до техшчних показниюв ставляться вимоги i до Його габаритних розм1р1в.
Не менш важливо окреслити обласп найдоцiльнiшого застосування цих апаратiв, щоб уже на стадц проектування пилоочисних систем можна було оцшити придатшсть чи непридатнiсть !х для використання в даних умовах.
Аналiз останшх доcлiджень i публiкацiй. Оскшьки в створеному авторами циклош ступеневим вiдведенням пилу [1] поеднаш принципи д!! циклонних i жалюзшних апаратiв, при розробщ методики розрахунку цього апарата повинш враховуватись особливосп розрахунку як циклошв, так i апаратiв з жалюзiйним вщводом очищеного повнря.
Циклони вщом! уже бшьше 100 ромв. Циклоннш сепарацií присвяче-но багато робге. I хоч не вш питання циклонно! очистки вивчеш повно i все-б1чно, дослiдження циклонних пиловловлювачiв значно випереджають дос-лiдження апаратiв шших тишв. Незважаючи на велику кшьюсть тишв i р!зно-вид!в циклонних пиловловлювачiв, для найпоширенiших з них розроблеш де-тальнi методики розрахунку !х технiчних показникiв i конструктивних розмь р!в [2-5], як! широко використовуються впродовж декшькох десяткiв ромв.
3. Технологш та устаткування деревообробних пщприемств
67
