CC BY
132
Определен категорийный аппарат и обоснована классификация финансового посредничества по разным признакам. Проанализированы основные предпосылки возникновения, отличительные признаки и преимущества каждой из форм финансового посредничества.
Ключевые слова: финансовое посредничество, банковские учреждения, небанковские учреждения, депозитные учреждения, сберегательные учреждения, инвестиционные фонды.
Bala O.I., Tsizda O.I. Financial interposition in Ukraine
In the article certainly сategories and grounded classification of financial mediation for different signs. Basic pre-conditions of origin, excellent signs and advantages are analysed each of forms of financial mediation.
Keywords: financial mediation, bank institutions, unbank establishments, deposit establishments, investment establishments.
УДК339.137.2:658.0 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант 1.В. Шморгун - Львiвська КА
ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ТА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИ€МСТВА ВНАСЛ1ДОК ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Розглянуто проблеми стратепчного управлшня конкурентоспроможшстю тд-приемства. Обгрунтовано основш чинники та принципи, на яких мае базуватись система управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства. Велику увагу придшено управдшню конкурентоспроможшстю на засадах самооргашзацп з розвитком адап-тивност та шновацшносп.
Ключов1 слова: конкурентоспроможнiсть, процес управлшня конкурентоспроможшстю, методи управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства.
Постановка проблеми. Актуальною проблемою сучасно! украшсько! теорп й практики менеджменту е управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства. З переходом до ринкових умов господарювання достатньо швид-ко з'ясовано, що продукщя багатьох укра!нських шдприемств виявилася не-конкурентоспроможною на вггчизняному та свгговому ринках. Головна причина в тому, що 1мпортш товари переважають украшсью аналоги майже за вс1ма критер1ями: яюстю, функцюнальшстю, безпечшстю, ергоном1чшстю тощо. Саме тому виникла необхщшсть створення сильного украшського ринку товар1в на умовах конкурентоспроможность
М1жнародна конкуренщя, глобал1защя ринюв, масштабне проникнен-ня шоземних товар1в на укра!нський ринок зараховують проблему управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства до числа прюритетних управ-лшських завдань, усшшне виршення яких забезпечить виживання \ розвиток шдприемств у ринковому середовишд. Брак досвщу конкуренцп, складна еко-ном1чна ситуащя в держав^ свггова фшансова криза, невиршешсть багатьох методолопчних \ прикладних проблем управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства потребують здшснення додаткових дослщжень у цш сферь
Станом на сьогодш прорив в управлшськш практищ забезпечило по-ширення нових технологш \ фшософш управлшня, що ютотно вплинули на ефектившсть метод1в роботи шдприемств.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Поняття конкурентоспро-можностi дослiджували у сво!х працях таю вчеш як: I. Ансофф, Ф. Тейлор, Дж. Веллшгтон, Р.А. Джонсон, Р.А. Довбуш, В.1. Савчук, К. Такамацу. В !х-шх працях проаналiзовано стратеги управлiння конкурентоспроможшстю шдприемства та простежено чiткi методики i пiдходи для пiдвищення ефек-тивностi управлiння ними. З аналiзу праць та публiкацiй можна зробити вис-новок, що об'ектом управлшня конкурентоспроможнiстю шдприемства е тех-нолопчш та економiчнi процеси, внаслiдок яких шд час створення продукци, формуються 11 конкурентнi переваги, а суб'ектом - система конкурентоспро-можностi як шструмент управлiння нею. Управлiння конкурентоспроможшстю е напрямом менеджменту шдприемства, спрямованим на формування, розвиток i реалiзацiю конкурентних переваг i забезпечення його життедiяль-ностi у економiчнiй сферi. Головним завданням управлiння конкурентоспроможшстю е забезпечення життедiяльностi та формування господарських зв'язюв за будь-яких змш у внутрiшньому та зовшшньому середовищi.
Мета дослiдження. В умовах розвитку ринково! економiки постае на-гальна потреба системного пiдходу до управлшня конкурентоспроможшстю, яку пояснюють багатьма чинниками, яю впливають на не!, серед яких можна видшити технолопчш, фiнансовi. iнформацiйнi, ринковi та шшь Основною метою цього дослщження е виявлення передумов та тенденцш розвитку страте-гiчного управлiння конкурентоспроможшстю шдприемств на сучасному етапi.
Основш результати дослiдження. Досягнення високого рiвня конку-рентоспроможностi можливе лише за умов застосування ефективного управлшня нею. Шд системою управлшня конкурентоспроможшстю шдприемства (товарiв, робгт, послуг) треба розумгти сукупшсть органiзацiйно! структури, процеЫв, технологiй, положень ресурсiв тощо, необхщних для створення i реалiзацi! умов, яю сприятимуть створенню конкурентних переваг у тепе-рiшньому i майбутньому бiзнес-середовищi [4, с. 250-257].
Для формування системи стратепчного управлiння конкурентоспроможшстю шдприемства насамперед потрiбно поставити таю завдання, яю да-ють змогу виявити головш характеристики його конкурентоспроможность
Перше завдання, яке виникае на шдприемств^ що функцiонуе в умовах ринку, - це елементарне виживання або здатшсть оплачувати сво! рахунки, тобто забезпечення платоспроможность Таке завдання, зазвичай, виршують шляхом виконання конкретних дш щодо реалiзацi! вже вироблено! продукцi!, вживанням низки маркетингових заходiв: аналiзу ринку, асортименту, цшово! полiтики, методiв просування продукцi! шдприемства на ринку !! збуту.
Шсля вирiшення питань платоспроможностi виникае головне завдання досягнення прибутковост дiяльностi пiдприемства. На цьому етапi марке-тинговi заходи пiдприемства необхiдно доповнити економiчними, а саме: аналiз витрат на виробництво, аналiз собiвартостi й цшоутворення, та оргаш-зацiйно-технологiчними завданнями: аналiз ефективностi виробництва, тех-нолопчност тощо.
Наступною важливою задачею для менеджменту шдприемства е структурування ^ вщповщна до цiе! системи, характеристика - адаптившсть
системи управлшня. Це означае, що система управлшня повинна сприяти ре-алiзацп стратепчно! концепцп пiдприемства.
1ншою актуальною проблемою для украшських пiдприемств е забезпечення фшансово! та управлшсько! прозорость Ця характеристика передба-чае наявшсть у пiдприемства фшансово! структури (видшення так званих центрiв фiнансового облжу та вiдповiдальностi), фшансово! полiтики, яка вщповщае мiжнародним принципам i стандартам облжу. Забезпечення фшан-сово! та управлшсько! прозоростi досягають також своечасним та правиль-ним використанням таких шструменив, як фiнансовий аналiз, фшансове пла-нування, антикризове управлiння, страхування тощо. Забезпечення фшансо-во! та управлшсько! прозоростi дасть змогу шдприемству здобути хорошу ре-путацiю в дшових колах. I, як наслщок цього, зможе змiцнити взаемини з кшентами та партнерами.
У процес свого розвитку пiдприемство стикаеться з так званими проблемами зростання. Симптомами цього рiвня можуть бути ускладнення шформацшних, матерiальних та iнших потоюв на пiдприемствi, погiршення фiнансового стану, зниження загально! органiзованостi та шше. Виникае завдання, i з ним - чергова характеристика стану шдприемства - керовашсть бiз-несу. Для виршення ще! проблеми необхщним стае запровадження сучасних iнформацiйних технологш. При цьому виникае потреба узгодження i оргаш-зацп штегровано! взаемоди багатьох фiнансових та управлiнських методик, для чого на пiдприемствi створюють бiблiотеку або сховище оптимальних управлшських рiшень, експертних систем, засобiв i систем пiдтримки ух-валення управлшських ршень.
Ще одне завдання, яке повинно ставити перед собою шдприемство, -забезпечення швестицшно! його привабливосл. Вирiшення цього завдання дасть змогу шдприемству збшьшити свою капiталiзацiю i, як наслiдок, шдви-щити вартють капiталу, вкладеного власниками.
Не менш важливою проблемою для пiдприемств е встановлення обгрунтованих ставок податку на додану вартють, акцизного збирання та мита, якi е видами непрямих податюв. Цi податки спричиняють рiзке зростання цiни на продукщю i, цим самим, iстотно знижують ll конкурентоспромож-нiсть. Внаслiдок цього шдприемства опиняються у вкрай невипдному стано-вищi.
Загалом, процес управлшня конкурентоспроможшстю шдприемства повинен охоплювати реалiзацiю чотирьох еташв:
I етап. Реалiзацiя функцiй управлiння дiяльнiстю: планування та орга-нiзацiя процесу забезпечення конкурентоспроможност^ мотивацiя пращвни-кiв, контроль та регулювання процесу забезпечення конкурентоспроможность
II етап. Формування методiв менеджменту: розроблення плашв ви-робництва конкурентоспроможно! продукци, розроблення плашв прискоре-ного науково-техшчного розвитку, розроблення технолопчно! документацп та методiв стимулювання персоналу.
III етап. Формалiзацiя методiв менеджменту: ухвалення наказiв щодо контролю та вiдповiдальностi за виготовлення конкурентоспроможно! про-
дукци, формування розпоряджень та вказ1вок щодо забезпечення конкурен-тоспроможносл.
IV етап. Розроблення та ухвалення управлшських ршень: визначення ступеня досягнення конкурентоспроможносп, оцшка ефективносл управлшських ршень, формування напрямюв д1яльност1 апарату управлшня.
Дослщження процесу управлшня конкурентоспроможшстю шд-приемства дае змогу виокремити найважливш1 категори цього процесу, до яких потр1бно вщнести функци, методи, управлшсью ршення та стил1 кер1в-ництва.
Ч1тке виконання функцш управлшня конкурентоспроможшстю повинно бути спрямоване на досягнення системи показниюв (шдикатор1в). По-казники д1яльносл виробничо-господарських шдроздшв та всього тдприемства мають забезпечити такий р1вень конкурентоспроможносп, який утвердить позици тдприемства на ринку. Основним завданням функцш управлшня конкурентоспроможшстю е створення метод1в менеджменту, за до-помогою яких система управлшня впливатиме на пращвниюв, забезпечуючи !хню актившсть, координуючи д1яльшсть, спрямовуючи на досягнення р1вня конкурентоспроможносп.
Усшх у будь-якш шдприемницькш д1яльност1 багато в чому визна-чаеться правильно обраною стратепею управлшня шдприемством, що е скла-довим елементом менеджменту в закордонному та вггчизняному б1знеЫ. Ви-б1р стратегИ, своею чергою, залежить вщ кшькох чинниюв: яким обсягом по-тенщалу волод1е шдприемство; наскшьки високий р1вень конкурентоспроможносп тдприемства; яка його частка на ринку { яким воно було лщером, суперником або аутсайдером; яку мету шдприемство ставить перед собою -змщнити лщерство, вийти в лщери, закршитися в "серединщ" або уникнути банкрутства. Залежно вщ поставлених цшей шдприемство обирае ту або ш-шу стратегда поведшки на ринку. При цьому сама стратепчна система управлшня шдприемством та його конкурентоспроможшстю охоплюе таю етапи:
• визначення майбутнього б1знесу компани;
• оцшка структури динам1ки й ефективност використання можливостей тд-приемства, його частки на ринку;
• оцшка конкурентоспроможност! тдприемства;
• запоб1гання встановленню демтнгових цш як засобу випснення конкурентов 1з ринку;
• виб1р стратеги 1 тактики з тдвищенням конкурентоспроможносп тд-приемства;
• зд1иснення заход1в щодо тдвищення конкурентоспроможност1 тдприемства, виходячи з обрано! стратеги 1 тактики;
• прогнозування 1 планування виробництва на тдприемств1;
• стимулювання виробництва конкурентоспроможно! продукци, послуг на тд-приемствц
• контроль, стандартизация 1 сертифшащя продукци, послуг на тдприемств^ Таким чином, ефективне управлшня шдприемством в умовах ринку
зводиться, власне кажучи, до керування його конкурентоспроможшстю (до оцшювання й анал1зу чинниюв, яю шдвищують або знижують конкурентос-
проможнiсть шдприемства, вибору i реашзаци вiдповiдноï стратеги i тактики для досягнення т1е1' або iншоï мети).
Основним напрямком формування i вдосконалення системи управлшня конкурентоспроможшстю шдприемства повинен бути, на наш погляд, акцент на стратепчних прюритетах системи менеджменту, осюльки саме тут забезпечують розроблення i реалiзацiю перспективних конкурентних переваг. Утрата переважною бшьшютю шдприемств своeï конкурентоспромож-ностi свiдчить про брак у них досвщу формування конкурентних стратегш.
Стратегiчне управлiння конкурентоспроможшстю шдприемства можна уявити як складну конструкцш його елементiв, яю характеризуються принципами, етапами, методами ощнки та прогнозування, видами стратегiй.
Стратепчне управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприeмства подь ляемо на таю оргашзацшш етапи:
1) стратепчний монiторинг. Iнформацiя повинна вщображати суперечли-вiсть економiчного середовища, альтернативтсть тенденцiй, супереч-нiсть системи, економiчних iнтересiв, дiлових партнерiв та конкуренив;
2) врахування зовнiшнього середовища. Етап передбачае оцшку нестабшь-ност зовтшнього середовища, оцiнку фактичного стану та його стратепчний анатз для прогнозування на довготермшову перспективу. При цьому вщбуваеться вiдхiд вiд традицшних методiв екстраполяцiï до ме-тодiв математичного чи iмiтацiйного моделювання, а також експертних оцiнок. Якщо дослщження зовнiшнього середовища базуеться на системному тдхода, то вивчення внутрштх можливостей - на методi ситу-ацiйного аналiзу;
3) мета ситуацшного аналiзу. На цьому етапi необхщно дати iнтегральну оцiнку фактичному стану потенщалу пiдприeмства. Економiчна дiагнос-тика слугуе основою для подальшоï стратегiчноï дiагностики можливостей пiдприeмства, його самовизначеност та меж впливу на юнуючих конкурентiв. З урахуванням результата зовтштх i внутрiшнiх досль джень розробляють систему дiй, зорieнтованих на конкретну ринкову си-туацiю. Залежно вiд характеру ринкового середовища перевага може бути вщдана дшовш стратегiï, товарнiй або маркетинговiй [1, с. 10-12].
Важливим складником аналiзу конкурентоспроможностi та самоорга-нiзацiï е дослщження адаптивностi та iнновацiйностi шдприемства.
Адаптившсть е реальною змогою пристосовуватися до зовшшнього середовища. Часто адаптившсть нерозривно пов'язана з перебудовою внут-рiшньофiрмових процесiв. Отже, адаптивнiсть характеризуе реакщю шд-приемства на змши зовнiшнього середовища та вiдповiдаe необхщност юну-вання в середовищi з певними умовами.
1нновацшшсть може бути представлена як можливють оновлення, су-купнiсть внутрiшньофiрмових процесiв перебудови напрямюв дiяльностi, пов'язаних з життевим циклом продукци, технолопчшстю, собiвартiстю. Таким чином, шновацшшсть визначае основу реакци пiдприeмства на змiни зовнiшнього середовища та сприяе реалiзацiï поняття достатность Власти -вiсть iнновацiйностi пов'язана з можливютю сприйняття технiчних i сощаль-них новацiй.
Позитивнi результати можуть бути досягнув шдприемством за умови активно! шновацшно! дiяльностi за низького адаптивного потенщалу, i нав-паки, при значному акцентi на адаптивност за низького iнновацiйного потенщалу. Високий рiвень iнновацiйностi активiзуе найголовнiший аспект сучас-ного шновацшного тдприемства - пiдвищення iнтелектуального потенщалу. Адаптившсть, передбачае можливiсть фiрми у вщносно короткий термiн на-давати сво!м клiентам нову продукцiю вщповщно до нових вимог. Показни-ком високо! адаптивностi е незмiннiсть або збшьшення частки ринку в умо-вах якiсних змiн вимог кшенлв [5, с. 95-98].
Висновки i пропозицп. Рiзноманiтнiсть зовнiшнього середовища функщонування пiдприемства проявляеться як в ускладненш спiввiдношень, так i в iндивiдуалiзацil його дiяльностi, що призводить до ускладнення проце-сiв самооргашзаци, а отже, до посилення чинника самооргашзаци у взаеми-нах мпiдприемство - кшент" у стратеги та завданнях свое! дiяльностi. Провщ-ною метою кожного тдприемства, що хоче досягнути оптимального рiвня конкурентоспроможносп, е управлшня конкурентоспроможшстю на основi самооргашзаци з розвиненням властивостей адаптивност та шновацшносл.
Лiтература
1. Барна М.Ю. Конкурентне середовище роздрiбних торгiвельних пiдприемств: мехашзми та шляхи розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Укоопспшка. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2008. - 20 с.
2. Баринов В.А. Развитие организации в конкурентной среде / В. А. Баринов, А.В. Синельников // Менеджмент в России и за рубежом. - М., 2000. - № 6. - С. 32-36.
3. Довбучи Р.А. Управлшня конкурентоспроможшстю шдприемств : тдручник / Р. А. Довбучи, Л. А. Зозуля. - Харюв : Вид-во "Основа", 2003. - 252 с.
4. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночной экономики : монография / Юрий Борисович Иванов. - X., 1997. - 312 с.
5. Лупак Р.Л. Конкурентоспроможнють торговельного тдприемства та мехашзм й забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Укоопспшка. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2008. - 27 с.
6. Реген В. Управление конкурентоспособностью компании на основе самоорганизации // Экономика и управление. - 2005. - № 1. - С. 95-98.
7. Савченко 1.Ю. Управлшня мiжнародною конкурентоспроможшстю тдприемства : навч. поабн. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003. - 261 с.
8. Савчук В.1. Системи управлшня конкурентоспроможшстю : тдручник / В.1. Савчук, Д. А. Корж. - Харюв : Вид-во "Основа", 2003. - 264 с.
9. Скудер Г.С. Стратегия тдвищення конкурентоспроможносп тдприемства, проблеми i складовi устху // Економша Украши, 2000. - № 6. - С. 24-26.
Блонская В.И., Шморгун И.В. Совершенствование конкурентоспособности и повышение эффективности деятельности предприятия в результате эффективного управления
Рассмотрены проблемы стратегического управления конкурентоспособностью предприятия. Обоснованы основные факторы и принципы, на которых должна базироваться система управления конкурентоспособностью предприятия. Большое внимание уделено управлению конкурентоспособностью на принципах самоорганизации с развитием адаптивности и инновационности.
Ключевые слова: конкурентоспособность, процесс управления конкурентоспособностью, методы управления конкурентоспособностью предприятия.
Blonska V.I., Shmorgun I. V. Perfection of competitiveness and increase of efficiency of activity of enterprise for account of effective management by her
The problems of strategic management of enterprise a competitiveness are considered in the article. Basic factors and principles which the control of enterprise a competitiveness system must be based on are grounded. Large attention is spared a management a competitiveness on principles of self-organisation with development of adaptiveness and innovativeness.
Keywords: competitiveness, process of management a competitiveness, methods of management of enterprise a competitiveness._
УДК 336.142:330.111.66 Здобувач А. С. Ган1ч - Луцький НТУ
СУТЬ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СОЩ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК УКРА1НИ
Дослщжено суть державного бюджету, його економ1чне значения та функць онування. Порушено проблему впливу на соцiально-економiчний розвиток Укра!ни та вади державного бюджету.
Постановка проблеми. Сьогодш в Укра1'ш бюджет i проблеми на-дшного управлшня ним належить до найактуальшших як в економiчному й сощальному, так i в полггичному контексп. В умовах ринково! економжи бюджет не втрачае свое! рол^ вш е основним шструментом регулювання со-цiально-економiчних процесiв. На сьогоднi фшансовий потенцiал реального i фiнансового секторiв економiки, а також доходи простих громадян та держа-ви досить обмежеш. На жаль, нинiшня бюджетна полггика в Укра1'ш багато в чому продовжуе грунтуватись на старих засадах адмшютративно-командно! системи. Це проявляеться у вщсутност сучасних бюджетних технологш, ме-тодiв бюджетного управлiння, реального планування на середньо- i довготер-мiновий перiоди.
Аналiз останшх дослвджень, у яких започатковано вирiшення проблеми. Зазначимо, що над проблемами реформування державного бюджету, 1хньо! дохщно! та видатково! частин працюе доволi широке коло укра-1нських вчених, зокрема О.В. Барановський, О.Д. Василик, Л.1 Василенко, С.Ю. Колодiй, Б.1. Кравченко, М.В. Кульчицький, 1.О. Лунша, В.М. Опарiн, К.В. Павлюк, Ю.М. Пасiчник, 1.В. Розпутенко, 1.В. Сало, С.В. Слухай, Л.Л. Тарангулов, В.М. Федоров, 1.Я. Чугунов, С.1. Юрш та iншi.
Виклад основного матерiалу. Бюджет загалом, у сучасному тракту-ваннi i призначеннi, мае порiвняно недавне iсторичне походження. У захщ-них кра!нах пiд бюджетом розумшть законодавчий акт, що легалiзуе розпис доходiв i видаткiв у формi фiнансового документа, i лише вища законодавча влада уповноважена надати бюджету будь-який рiвень чинностi закону через процес ухвалення рiшень за демократичними процедурами.
Бюджет за сво!м змютом е складною категорiею i в теори державних фiнансiв розглядаеться у трьох аспектах: по-перше, як правовий акт, зпдно з яким виконавчi органи влади розпоряджаються фондами грошових ресурЫв; по-друге, як план видатюв i доходiв вiдповiдного органу влади; по-трете, як економiчна категорiя, оскшьки державний бюджет вiдображае грошовi вщно-
