CC BY
5В. О. Медтцев Вар1ант штеграцп теорш 1нтелекту
В I Д О М О С Т I ПРО АВТОРА
Анотацш. Анотацш. Ранше в мо1х публшащях була викладена щея про два напрямки розробки штегративно! проблематики в психологи. До дескриптивного напрямку були вщнесеш роботи 3i створення ушверсального методолоичного ¡н-струменту для штеграци ¡снуючих психологiчних пiдходiв. До прескриптивного напрямку вщнесеш до^дження 3i створення унiверсально'í загальнопсихологiчно'í теори для використання в нових до^дженнях. Як один з можливих методолопчних iнструментiв дескриптивного спрямування в цьому до^дженш використаний ТМ-метод опису проце-сiв. Метод застосований для ¡нтеграци триархiчноí' теорií' ¡нтелекту (Стернберг) i теорií' PASS. Показанi етапи !х аналiзу i варiант iнтеграцií' в загальну структуру, що описуе процеси мислення.
Ключов.iслова: штегращя в психологií', теорií' мислення, процеси, предмети думки, патерни операцш мислення.
Цитування. Мед1нцев В. О. Вар1ант iнтеграцil теор1й 1нтелекту. Теоретичш до^дження у психологи: моногрaфiчнa се-рiя. Сост. В.О. Медшцев. Том 18. 2023. С. 58-68. doi: 10.24412/2616-6860-2023-2-58-68.
Дослщження з проблематики 1нтеграцп психолопч-ного знания в останш десятил1ття призвели до ство-рення ц1лого ряду теоретичних п1дход1в, так що на ме-тодолог1чному горизонт1 вже видно контури проблеми 1х штеграцп - про це 1 про можливу перспективу конструктивно! протидп ц1й тенденцп я писав, зокрема, в [Мединцев, 2020]. Разом з тим, завдання створення най-б1льш ефективного методолопчного 1нструменту штеграцп як 1 рашше залишаеться актуальною як для окре-мих психолог1чних теор1й, так 1 для штегративних п1дход1в. У згаданш та 1нших публ1кац1ях були окреслеш два типи розробок методолопчних 1нструмент1в штеграцп, а саме дескриптивних 1 прескриптивних. Перш1 необхщш для 1нтеграцп 1снуючих психолог1чних теорш, друг1 - для нових теоретичних та емтричних дослЬ джень. Дал1 в статт1 буде викладено дослщження, в якому випробувано використання одного з можливих методолопчних 1нструмент1в дескриптивно! 1нтеграцп.
Ран1ше [Балл, Мед1нцев, 2017] ми показали можли-в1сть ушверсального опису 1нгелектуальних процейв
шляхом застосування Теоретико-множинного методу опису процейв (ТМ-методу) до ряду теорш 1нтелекгу. Були розглянуп триарх1чна теор1я 1нтелекту (Р. Стерн-берг), модель 1нтелекту за Дж. Плфорду, модель мно-жинного 1нтелекту (П. Гарднер), теор1я PASS (Naglieri J., Das J.). Тепер завдання полягае в тому, щоб застосувати ту ж методолог1ю для штеграцп психолог1чних теор1й на матер1ал1 двох 1з згаданих теор1й 1нтелекту. Таким чином буде показана методолопя пор1вняння теоретичних побудов, а також припущення В. А. Маз1лова про те, що фрагментованкть психолог1чного знания може бути подолана шляхом встановлення зв'язгав м1ж компонентами опийв одного i того ж предмета, при цьому можуть бути виявлеш iнварiантнi структури процесiв, що забезпечують порiвняннiсть рiзних теорiй [Мазiлов, 2021]. Для порiвняння та штеграцп я обрбав Триарх1чну теорiю iнтелекту (a^i TTI) та теорiю PASS. Далi будуть коротко викладенi 1де1 та основш положення порiвню-ваних теоретичних моделей, пойм буде запропонова-ний варiант 1х штеграцп i презентацп у виглядi триви-мiрноl таблиц (див також [Мединцев В.А. (2011)]).
Триарх1чна теор1я iнгелекгу (TTI)
Теорiя включае три субтеорп: контекстуальну, яка пов'язуе телект iз зовнiшнiм свггом людини; компоне-нтну, яка пов'язуе штелект з внугрiшнiм свiтом лю-
дини; i двустороннюю, яка пов'язуе телект як з зовт-шшм, так i з внугрiшнiм свггом (тут i далi за [Sternberg, 1984]).
Контекстуальна субтеор1я вмзначае 1нтелектуальну повед1нку з точки зору цшеспрямовано1 адаптацп, фор-мування та вибору реального середовища життя лю-дини. Нормальний хщ розумного функц1онування в по-всякденному св1т1, як вважае автор теорп, тягне за собою адаптац1ю до навколишнього середовища; коли навколишне середовище не вщповщае чи1мось цшнос-тям, зд1бностям, 1нтересам, можна спробувати змшити навколишне середовище так, щоб досягти кращо1 вщпо-в1дност1 людини 11 навколишньому середовищу; форму-вання не вдаеться, може бути зроблена спроба обрати нову середу, яка краще подходить.
Компонентна субтеор1я визначае псих1чн1 мехаш-зми, вщповщальш за навчання, планування, виконання 1 оцшку розумно1 повед1нки. Метакомпоненти штеле-кту керують обробкою шформацп 1 дозволяють вщсте-жувати 11, а пойм оцшювати; компоненти продуктивно-стi виконують плани, побудован1 метакомпонентами, це процеси, яга використовуються при виконант за-вдання; компоненти придбання знань виб1рково кодують 1 комб1нують нову шформащю 1 виб1рково пор1внюють нову шформацш з1 старою, щоб забезпечити можли-в1сть вивчення ново1 шформацп. Компонент - це еле-ментарний 1нформац1йний процес, який оперуе внутрЬ шн1ми уявленнями об'ект1в або символ1в. Компонент
може переводити сенсорний ввщ в концептуальне уяв-лення, перетворювати одне концептуальне уявлення в шше або переводити концептуальне уявлення в мотор-ний висновок. Те, що вважаеться досить легким, щоб на-зиватися компонентом, залежить вщ бажаного р1вня те-оретизування.
Двостороння субтеор1я складаеться з твердження про те, що контекстно-1нтелектуальна повед1нка може включати або адаптащю до новизни, або автоматизацш обробки шформацп, або 1 те 1 шше. Ефективна автома-тизац1я обробки дозволяе вид1лити додатков1 ресурси на обробку новизни в середовишД; 1 навпаки, ефективна адаптащя до новизни дозволяе ранше автоматизувати досвщ роботи з новими завданнями 1 ситуац1ями.
З приводу останньо1 субтеории зазначу наступне. Пи-тання автоматизацп 1 разавтоматизацп як повед1нкових, так 1 ментальних процейв докладно розглянуп в психо-логiчнiй л1тератур1, тому немае сенсу тут заглиблюватися в цю тему. Просто обмежусь констатащею того, що при виршенш завдань, у тому числi ацаптацiйних, мають мЬ сце як автоматизованi, так i неавтоматизованi процеси. 1х стввщношення залежить вщ контексту (зокрема, сту-пеня новизни завдання i необхщно! шформацп), а також вщ рiвня iнтелектуального розвитку розв'язувача, обсягу його знань i ум1нь.
буваеться його втiлення у д1ях (що автор теори називае ш-телектуальною поведшкою), а також вщбуваеться набуття нових знань. До патерн1в операцш вщнесемо метакомпо-нентш, вщповщальт за загальне управлшня компонентами придбання знань i патерни виконання (продуктивно-ст1) - для виконання прийнятих р1шень. Крiм того, вводимо патерни операцш набуття знань, оскльки щ процеси вщзначет як компоненти ршення адаптац1йних завдань.
Вiдповiдно до прийнятого трактування, узагальнений опис розглянутих в TTI процейв репрезентуемо тривимр-ною таблицею. Два ii вим1рювання (Предмети думки i Патерни операцш) представлен явно (стовпц1 i рядки); тре-тш вим1р, а саме результати процейв з предметами думки, репрезентуемо вмктом видiлених кл1тинок (Таблиця 1).
Таблиця 1. Процеси мислення (за TTI).
Патерни операцш
Метакомпонентт Виконання Набуття знань
Предмет думки (завдання) Адаптащя до середо-вища Остаточний вар1ант адаптац. плашв 1нтелектуальна поведшка реа-л1з. адаптац. плашв Нов1 знання та вмшня
Реформов. середовища
Виб1р середовища
Тепер можна репрезентувати процеси, що описуються в TTI, тривим1рною таблицею, використовуючи схематизм ТМ-методу для опису штелекгуальних процейв [Балл, Мединцев 2017]. Заради стислост1 та спрощення викладу, не стану наводити формал1зоване представлення процейв засобами математично1 теорп множин (з ними можна ознайомитися у зазначенш та 1нших наших публшацшх), обмежуся його зм1стовним описом. Ми розглядаемо ште-лектуальн1 процеси як таю, в яких вщбуваеться змша предмета думки - вщ його вихщного до результуючого стану. Це змша вщбуваеться через перетворення предмета думки патернами операцш. У термшах ТМ-методу будемо розг-лядати процеси, предметом думки яких е задач1 адаптацп (ф1з1олог1чно1, соц1ально1, матер1ально1). У вщповщносп з результатом мислення (змшеним предметом думки) вщ-
Таким чином, предметами думки е три види за-вдань, до яких можуть бути в1днесен1 будь-як1 завдання нижчих р1вн1в. Наприклад, р1шення математичноï задач! на 1спит1 можна розглядати як частину завдання з адаптацп до освгтнього середовища, рДшення матема-тичноï задач1 у професшнш д1яльност1 математика - як завдань з реформування наукового середовища. Судячи з опису теорп, для вирДшення всДх тип1в адаптац1йних
Теор1я PASS [Naglieri, Das, 2012], як вказують автори, за-снована на роботах А. Лурiя за функц1ональними спецат-зацiями мозкових структур. У аргументаци теорiï PASS сказано, що тести штелекту мають бути побудованi на те-орiï iнтелекту, а теорiя мае грунтуватися на розумiннi ба-зових психолог1чних процесiв. Згщно А. Лурiя, три функщ-ональнi модут, що вщповщають трьом мозковим структурам, формують чотири базових психолог1чних процеси [Лурия, 2003]. Функцiя першого модуля забезпечуе регуляцта збудження кори головного мозку i увагу; другий кодуе iнформацiю за допомогою одночасних i послщ овних процесiв; mpemiü формуе стратепю розвитку, стратепю використання, самоконтролю i контролю mзнавальноï ,щ-яльносп. В теорiï PASS подДбним чином представлен базов! процеси: Планування (Planning), Увага (Attention), Си-мультант (Simultaneous), Сукцесивнi (Successive). Назва
завдань використовуються тД сам! операцiï: обробка i трансформащя наявноï iнформацiï для побудови остаточного варДанту адаптацшного плану; згщно з остато-чним варДантом плану вщбуваеться його реалДзацДя в ш-телектуальнш поведшщ; результатом рДшення кожноï з задач е набуття нових знань i умшь. Вщповщно, осере-дки третього вимДру трьох видДв адаптащйних завдань, заради спрощення структури таблицД, об'еднаш.
теорп е акрошмом зазначених процесДв (PASS). Знання i умння особи е частиною кожного з зазначених процесДв. Процеси збудження визначають невролог1чну готовтсть, увага шщтае когттивну дояльтсть. Процеси уваги тДсно пов'язанД з орДентовними реакциями, вони дозволяють ор-гатзму сфокусуватися в потрДбному напрямку, необхдд-ний час зосереджуватися на певних стимулах, не вщвсш-каючись на шшъ Симультанш процеси включають об'еднання стимулв групи шляхом встановлення взаемо-зв'язку кожного аспекту iнформацiï, що надходить зД всДма шшими ïï елементами. Сукцесивт процеси залучен в об-робку стимулДв, оргатзованих в серп. Щ процеси мають рДзт функцiï, але при цьому вони динатчт i утворюють взаемопов'язану систему розумовоï обробки iнформацiï. Процеси планування полягають у виборД i розробцД платв або стратегтй, необхщних у виршент складних завдань.
До цього типу процес1в автори пщходу в1дносягь генеру-вання, оц1нку виконання плану, само-монторинг га iH. За-значу, що до процесiв планування вiднесенi всi процеси, якi А. Лурiя розглядав як функцiï третього модуля, а саме формування стратегш розвитку, використання, самоконтролю i контролю mзнавальноï дiяльносгi.
Проведемо трактування георiï PASS як процес1в з вихЬ дним i результуючим станом предмепв думки та патер-нами iнгелекгуальних операцiй.
• патерни збудження i уваги;
• патерни сукцесивно! i симультанно1 обробки;
• патерни операцш планування (генерування, оценки, виконання плашв та самомонторингу, поетапного контролю вщповщносп план1в загально! задачу
• предметами думки е зовшшня iнформацiя, знання i ум1ння особи, плани.
Ус1 процеси репрезентуемо тривитрною таблицею (Таблиця 2).
Таблиця 2. Процеси мислення (за PASS).
Патерни операцш
Збудження i уваги Сукцесивт (при сприйнятт1) Симультанн'1 (при сприйнятт1) Планування
Предмети думки Зовншня ш-формащя Сприйнята шфо-рмащя 1нформацш шсля обробки 1нформацш пiсля обробки 1нформащя, використана у плаш
Знання i вмшня Компоненти знань i вмшь, на яких зосере-джено увагу Компоненти знань i умшь, якi ви-користовуються при сприйнятл шформа-ци Компоненти знань i умшь, яю ви-користовуються при сприйнята шформаци Знання i вмшня, знайдеш у процесах планування
Плани Обранi зразки плашв Обранi зразки плашв шсля ïx обробки Обранi зразки планiв шсля ïx обробки Остаточний план
Порiвняння та штеграт
Пор1вняемо описи процеав мислення в теор1ях TTI i PASS в ушверсальному сxематизмi ТМ-методу. В теорп TTI мислення представлене процесами вирiшення ада-птацiйниx завдань, яга охоплюють початок операцш з наявною шформащею i втшення отриманого плану в ш-телектуальнiй поведiнцi. У TTI поняття «завдання» ви-користане як синошм поняттю «процес» (пор. «завдання адаптацп до середовища» i «процес адаптацп до середовища»), воно не прив'язане до якоЬнебудь теорiï завдань, в яких розглядають структуру i предмет завдання (див. наприклад [Бал, 1990]), тому в узагальне-ному для двох теорш поданш немае сенсу його викори-стовувати. За тими самими причинами три види завдань будемо вважати методолопчно подiбними, тобто ршення кожного виду завдань в1дбуваеться в процесах метакомпонентних, виконання i набуття знань. В теори PASS враховаш процеси акгивацiя, уваги i сприйняття iнформацiï, як1 не видiленi в окремi групи TTI, проте не враховаш процеси виконання плашв, пе-редбачет в TTI. В тегрованому описi мае сенс пред-ставити i однi, i iншi. Таким чином, в узагальненому поданш область описуваних процесiв розширена порiвняно з кожною з теорiй.
репрезентация пiдxодiв
В сучасних нейропсиxологiчниx теорiяx сукцесивну i симультанну обробку шформацп розглядають як пщст-руктури в0х iнтелектуальниx операцiй вже на рiвнi ак-тивностi окремих нейронiв i перцептроних структур (що, як меш видаеться, i мав на увазi А. Р. Лурiя). Однак у моделi мислення PASS вироблено подш процесiв на сукцессивнi та симультанш, причому тiльки при сприй-нятп, чим невиправдано обмежено набiр розглянутих процесiв. Тому в iнтегрованому поданш в чи^ патер-нiв штелектуальних операцiй будуть обидва зазначених виду обробки шформацп, яга можливi у вс1х процесах мислення.
Кожен з предмейв думки (завдань взаемодiï з сере-довищем, з TTI) можна деталiзувати як компоненти процесiв мислення у PASS: процеси отримання i обробки зовнiшньоï iнформацiï, процеси набуття нових знань i вмшь, процеси планування. Вщповщно, в тег-рованому поданнi будуть враxованi наступш зм1ни пре-дметiв думки:
• зовшшня iнформацiя трансформуеться в викорис-тану в планi iнформацiю;
• знання та вмшня трансформуються в новi компоненти знань i умшь;
• вихщний план трансформуеться в реалДзований. Патерни операцш в розглянутих теорДях також е вза-
емодоповненими:
• процеси збудження i уваги необхщш для реалДзацп всДх усвщомлюваних операцш;
• всД процеси можуть бути автоматизованими;
• патерни планування (в PASS) можна розглядати як тдмножину метакомпонентних процесДв (в TTI); до ш-шоï тдмножини вДднесемо процеси набуття та транс-формацiï знань, iнтелектуальноï поведшки.
На основД зроблених узагальнень складена Днтегра-тивна, для теорш TTI i PASS, тривимДрна таблиця про-цесДв мислення i ïх компонента (Таблиця 3). Таблиця 3. 1нтегративна таблиця процесДв мислення теорш TTI i PASS
Патерни операцш
Предмети думки Збудження i уваги (суки,., симульт., автом., неавтом.) Метакомпонентные (сущ., симульт., автом., неавтом.) Виконання (сущ., симульт., автом., неав-том.) Набуття знань (сущ., симульт., автом., неав-том.)
Адаптащя до середовища, реформування середовища, виб1р середовища Зовшшня шфо-рмащя Сприйнята шформащя Зовшшня ¡нформащя в структур! плану Зовшшня ¡нфор-мацш, викорис-тана в реалДзаци плану Зовшшня ¡нформащя в структур! нового знання
Знания, вмшня, Знання i вмiиия, ввдбраш для формування плану Знання i вмшня в структур! плану Знання та вмшня, яю вико-ристовуються в реалДзаци плану НовД знання та вмшня
Плани Обран зразки плашв Остаточний варДант плану Корегований в процесах реалД-заци план РеалДзований план в структур! нового знання
У цьому дослщженш я не ставив на мету обговорю-вати остродискусiйну проблематику необхщност та мо-жливостi iнтеграцiï психолопчного знання. На цю тему вже багато написано, у тому чист i мною. Завдання по-лягало в тому, щоб показати (а заодно i перевiрити) мо-жливкть iнтеграцiï теоретичних побудов на прикладi двох незалежно розроблених теорiй телекту. Як мо-жна було переконатися, майже всi компоненти цих тео-рiя поняттево в^^зняються, притому що описують ту саму предметну область дослщжень - процеси мислення, - однак вщнесеш до рiзнiм (термiнологiчно i зм1-стовно) ïx складовим. Для iнтеграцiï рiзниx систем понять необхщний адекватний методолопчний iнструмент. Адекватнiсть в даному випадку означае те, що такий iнструмент повинен давати можливiсть несу-перечливо i без втрати змкту спочатку звести штегро-ванi системи понять до загальних для них концептам, а пойм представити ïx у тегративнш поняттевiй струк-турi.
В якост методологiчного iнструменту iнтеграцiï був використаний розроблений нами з Г. О. Балом Теоре-тико-множинний метод опису процейв (ТМ-метод). Ме-
тод призначений для опису процейв у будь-яких пред-метних областях дослщжень, його можливост були про-демонстроваш в ряд1 наших публ1кац1й. Тепер була поставлена шша задача, а саме перев1рити придатн1сть цього методу для штеграцп систем понять в однш пре-дметн1й область Кр1м того, як я зазначив на початку, мш науковий штерес стосувалося перев1рки (у деякому першому наближенн1, зрозум1ло) ще! В. А. Мазшова про наявн1сть невиявлених методолопчних зв'язюв м1ж р1-зними теоршми в тих самих предметних областях, та ш-вар1антних структур, як забезпечують пор1внянн1сть теор1й.
На мш погляд, у вир1шенн1 обох означених завдань отримано обнад1йливий результат: за допомогою ш-струмент1в ТМ-методу представлена узагальнена структура двох теорш мислення. 1нвар1антною для обох теорш можна вважати структуру процесу мислення, представлену засобами ТМ-методу як предмет думки -патерн штелектуальних операцш - змшений предмет думки. Зрозумшо, отриманий в цьому дослщженш результат носить попереднш характер, надал1 вш може бути скоректований, доповнено та оц1нений б1льш досконально.
Л^ература
1. Балл Г.А. (1990) Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика.
2. Балл Г.А., Мединцев В.А. (2017) ТМ-метод в описании интеллектуальных процессов / Теоретичш дослщження у психологи /
36iprnK статей. За редакщею Г.О. Балла та В.Л. Зливкова. К.: Педагопчна думка. С. 10-25.
3. Лурия А. Р. (2003) Основы нейропсихологии. Учеб. пособие для студ. высших учебных заведений. М.: Издательский центр
«Академия». 384 с.
4. Мазилов В.А. (2021) Интеграция психологического знания как методологическая проблема психологии // Интеграция в пси-
хологии: теория, методология, практика : сборник статей IV Всероссийской научно-практической конференции [4 мая 2021 г.] / под науч. ред. В.А. Мазилова. Ярославль : РИО ЯГПУ. С. 28-38.
5. Мединцев В.А. (2020) Идея интеграции психологического знания // Теоретичш дослщження у психологи: монографiчна серiя
/ Сост. В.О. Медшцев. Том XI. С. 2-22. doi: 10.24411/2616-6860-2020-10013.
6. Мединцев В.А. (2011) Матрица культурного пространства лица // Актуальш проблеми психологи: Збiрник наукових праць
1нституту психологи iменi Г.С. Костюка НАПН Украши. Житомир. Вид-во ЖДУ iм. 1.Франка. Том II. Психолопчна герменевтика. Випуск 7. С. 58-78.
7. Naglieri J.A., & Das J.P. (2012). Planning, Attention, Simultaneous, Successive (PASS) theory: A revision of the concept of intelligence
/ In D.P. Flanagan & P.L. Harrison (Eds.), Contemporary intellectual assessment: Theories, tests, and issues (2nd ed.). NY: Guilford Press. P. 178-194.
8. Sternberg, R. (1984). Toward a triarchic theory of human intelligence. Behavioral and Brain Sciences, 7(2), 269-287.
doi:10.1017/S0140525X00044629.
V. A. Medintsev Integration option of theories of intelligence
Abstract. Previously my idea was presented of two directions in the studying of integrative issue in psychology. The descriptive direction covers the studies on the creation of a universal methodological tool to integrate psychological approaches. The prescriptive direction concerns the development of a universal general psychological theory for forthcoming studies. The TS-method for processes is used in this study as one of the possible methodological tools for descriptive researches. The method was applied to integrate the PASS theory and the R. Sternberg's theory of intelligence. The consequence of methodological analysis get to the integrative 3-dimension table of intellectual processes.
Keywords, patterns of reasoning, objects of reasoning, integration in psychology, processes, intelligence theories.
MefliH^B B. 0. BapiaHT iHTerpa^i TeopiM iHTeneKTy
