CC BY
9
УДК 001.8:351.863:37
МЕТОДОЛОПНИ! ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬН0Г0 ПОТЕНЦ1АЛУ в КОНТЕКСТ1 ЕКОНОМ1ННО1 БЕЗПЕКИ
© 2015 КРУПКА М. I., РЕВАК I. 0.
УДК 001.8:351.863:37
Крупка М. I., Ревак I. О. Методолопчш засади доЫдження штелектуального потенцiалу в KOHTeKCTi eK0H0Mi4H0i безпеки
Мета cmammi полягае у розробленн/ методолог/чних засад досл/дження штелектуального потенц/алу в контекст/ економ/чно! безпеки. Об(рун-товано авторську позиц/ю щодо сутностi, напрямк/в та етап/в наукового п/знання. Автори роблять висновок, що м/ж емп/ричним i теоретич-ним р/внями п/знання виникае так званий пром/жний етап - етап формулювання проблем(и), постановки задач(/), а в/дтак висунення г'тотез, /дей, що потребують доведення упродовж усього процесу досл/дження. Зазначено, що методолог/я досл/дження штелектуального потенц/алу в контекст/ економ/чноi безпеки есукупн/стю теоретичнихположень, викладенихупевн/йлог/чн/й посл/довност/, щозабезпечуютьконкретн/сть, поетапн/сть та об(рунтован/сть наукового досл/дження. Описано вих/дн/ положення, на яких (рунтуеться авторська методолог/я досл/дження, зокрема принципи системност/, комплексност/, едност/ теорн та практики, об'ективност/, розвитку, абстрагування, декомпозицИ; представлено методичну базу та етапи проведення авторського наукового досл/дження.
Ключов'! слова: методолог/я наукового досл/дження, /нтелектуальний потенц/ал, система економ/чноi безпеки, принципи досл/дження, наукове
п/знання.
Рис.: 3. Ббл.: 9.
Крупка Михайло 1ванович - доктор економ/чних наук, професор, зав/дувач кафедри ф/нанав, грошового об/гу / кредиту, Льв/вський нац/ональний ун/верситет /мен/ iвана Франка (пр. Свободи, 18, Льв/в, 79008, Украна)
Ревак 1рина Олександрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, професор кафедри соц/альних дисципл/н, Льв/вський державний ун/верситет внутр/шн/х справ (вул. Городоцька, 26, Льв/в, 79007, Украна) E-mail: irarevak@gmail.com
УДК 001.8:351.863:37 Крупка М. И., Ревак И. А. Методологические основы исследования интеллектуального потенциала в контексте экономической безопасности
Цель статьи заключается в разработке методологических основ исследования интеллектуального потенциала в контексте экономической безопасности. Обоснована авторская позиция относительно сущности, направлений и этапов научного познания. Авторы делают вывод, что между эмпирическим и теоретическим уровнями познания возникает так называемый промежуточный этап - этап формулировки проблем(ы), постановки задач(и), а затем выдвижение гипотез, идей, которые подлежат доказыванию на протяжении всего процесса исследования. Отмечено, что методология исследования интеллектуального потенциала в контексте экономической безопасности представляет собой совокупность теоретических положений, изложенных в определенной логической последовательности, которые обеспечивают конкретность, поэтапность и обоснованность научного исследования. Описаны исходные положения, на которых основывается авторская методология исследования, в частности принципы системности, комплексности, единства теории и практики, объективности, развития, абстрагирования, декомпозиции; представлена методическая база и этапы проведения авторского научного исследования. Ключевые слова: методология научного исследования, интеллектуальный потенциал, система экономической безопасности, принципы исследования, научное познание. Рис.: 3. Библ.: 9.
Крупка Михаил Иванович - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой финансов, денежного обращения и кредита, Львовский национальный университет имени Ивана Франко (пр. Свободы, 18, Львов, 79008, Украина)
Ревак Ирина Александровна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры социальных дисциплин, Львовский государственный университет внутренних дел (ул. Городоцкая, 26, Львов, 79007, Украина) E-mail: irarevak@gmail.com
UDC 001.8:351.863:37 Krupka M. I., Revak I. 0. Methodological Foundations for Researching Intellectual Potential in the Context of Economic Security
The article is aimed at developing methodological foundations for researching intellectual potential in the context of economic security. The authors' position on the nature, directions and stages of scientific cognition has been substantiated. The authors conclude that between empirical and theoretical levels of cognition occurs the so-called interim stage - the stage of formulating problem(sj, defining task(sj, further on - formation of hypotheses, ideas, which are to be proven throughout the entire research process. It has been specified that the methodology of researching intellectual potential in the context of economic security is a totality of theoretical provisions explicated in certain logical order, which provide specificity, graduality and relevancy of scientific research. The starting points in the basis of the author's methodology of research, in particular the principles of consistency, integrity, unity of theory and practice, objectivity, development, abstraction, decomposition have been described; methodological base and stages of conducting an author's research have been provided.
Keywords: methodology of scientific research, intellectual potential, system of economic security, principles of research, scientific cognition. Fig.: 3. Bibl.: 9.
Krupka Mykhaylo I. - Doctor of Science (Economicsj, Professor, Head of the
Departmen of Finance, Monetary Circulation and Credit, Ivan Franko National
University of Lviv (pr. Svobody, 18, Lviv, 79008, Ukrainej
Revak Iryna 0. - Candidate of Sciences (Economicsj, Associate Professor,
Professor of the Department of Social Sciences, Lviv State University of
Internal Affairs (vul. Gorodotska, 26, Lviv, 79007, Ukrainej
E-mail: irarevak@gmail.com
I
нтелектуамзащя нацюнально1 економжи визнача-еться чинниками, що сприяють зростанню еконо-.м1чно'1 активност суб'екйв господарювання, шдси-люють процеси залучення та використання штелектуального потенщалу у сфер1 виробництва, забезпечують гармошзацш в1дносини м1ж суспкьством та державою.
Водночас практична реал1зац1я стратепчних прагнень Украши до прискорення шновацшних процейв та га-рантування економ1чно'1 безпеки держави потребують розробки в1дпов1дно'1 методологЦ дослцження.
1нтелект, ¡нтелектуальний потенщал, штелектуаль-ш ресурси, ¡нтелектуальний каштал - це ri сум1жш по-
няття, що формують цшсну систему знань про сучасний св1тогляд людини та потребують Грунтовного вивчення в межах певно! методологи наукових досл1джень.
Загалом основою будь-якого наукового досл1джен-ня е процес п1знання, що вимагае концептуального шд-ходу в1дпов1дно до запропоновано! методологи. Одер-жання необх1дного результату безпосередньо залежить в1д вих1дно! теоретично! позици, принципового п1дходу до постановки проблеми та визначення траектори наукового пошуку. Питання оргашзаци процесу п1знання, виб1р конкретних метод1в наукового п1знання знахо-дяться у площиш теоретичного 1 практичного сприй-няття реальност1 - методологи наукового досл1дження.
Довкола сутност1 поняття «методолот» серед науковц1в 1 дос1 тривають гостр1 дискуси. Грунтовш до-сл1дження у ц1й царин1 належать в1домим теоретикам-методологам, зокрема Богданову О. О., Новжову О. М., Новжову Д. О., Краевському В. В., Крилову Г. Г., Хром-ченку М. С., Садовському В. М., Кохановському В. П., Щедровицькому Г. П, Щедровицькому П. Г., Юдшу Е. Г. та 1н. Неоднозначшсть трактування цього поняття як в енциклопедичних джерелах, так 1 у спещал1зованш л1те-ратур1 дае шдстави для подальшого вивчення цього феномена в рамках кожного наукового досл1дження.
Метою статт1 е розробка методолопчних основ досл1дження 1нтелектуального потенщалу в контекст1 економ1чно! безпеки.
Найчастше в науков1й та професшнш лггератур1 поняття «методолог1я наукового досл1дження» зустр1чаеться у вузькому значенн1 й трактуеться як: сукупшсть метод1в п1знання; система принцишв наукового досл1дження; вчення про правила мислення при створенш теори науки; система основоположних цей; система певних правил, принцип1в 1 операцш, що засто-совуються у певнш сфер1 досл1дження; наука про структуру, лоичну оргашзацю, методи 1 засоби досл1дження; вчення про оргашзацю д1яльност1; схема, план виршен-ня поставлених завдань наукового досл1дження тощо. У ширшому значенн1 шд методолог1ею розум1ють комплекс теоретичних положень, концептуальних 1дей, лопч-ний виклад мети 1 зм1сту досл1дження, п1дб1р методш, прийом1в 1 форм оргашзаци та проведення наукового
шзнання поставлено! проблеми. Основне призначення методологи - виявити та осмислити рушшш сили, пе-редумови та закономiрностi розвитку наукового знання, забезпечити використання нових знань у практичнiй дг-яльностi [1]. Методологiя наукового шзнання е своерц-ним ученням про систему апробованих принципiв, норм i методш науково-пiзнавально! дiяльностi, про форми, структуру та функци наукового шзнання та передбачае розробку методiв, прийомiв i способiв дослiдження у кон-кретнiй галузi знань. Водночас «методолот е дисципль ною про загальш принципи i форми органiзацi! мислення i дiяльностi» [2, с. 323]; методолот - це сукупшсть при-йомш дослiдження, що застосовуються в тгй або iншiй на-уцi; учення про метод пiзнання i реформування свiту [3, с. 180]; методологш трактують як спосiб, зааб зв'язку науки i практики [4] або ж як зайб допомоги науки прак-тицi [5, с. 423]. Оригшальним, на нашу думку, е трактування методологи як типу рацюнально-рефлексивно! св1домосй, що спрямована на вивчення, вдосконалення та конструювання методiв [6, с. 25]. Узагальнено най-бкьш вживанi пiдходи до трактування сутносп поняття «методологiя» подано на рис. 1.
У своему дослдженш ми дотримуемося широкоформатного шдходу, за якого методологiя наукового до-слдження - це сукупшсть наукових положень, обгрунту-вання понятiйно-категорiально! основи дослiдження, си-стеми принципш i методш пiзнання, засобш та прийомш проведення досл1дження, якi забезпечують отримання як-найповншо! систематизовано! шформаци про дослджу-ванi процеси чи явища. Найважливiшим для методологГ! наукового досл1дження, на нашу думку, е вивчення проблеми, пгд6гр шструментарш досл1дження, опис науково! теорп, перевiрка гстинностг отриманих результатш.
Про прикладний (а не лише теоретико-фкософ-ський) характер методологи наукового досл1дження вказуе факт виконання нею (методологiею) низки функ-цш. Безумовно, функцгя - це не що шше, як дгя, дгяль-шсть, звершення чи виконання певних операцш, що вгд-буваеться вгдповгдно до зазначеного плану, алгоритму, припису тощо, тобто мае чгтко виражену траекторш та сферу застосування. Методолот виконуе таю функци: визначае способи здобуття наукових знань, що вцобра-жають динамiчнi процеси i явища; направляе, передбачае
Рис. 1. HayKOBi пiдходи до визначення cyTHOCTi поняття «методологiя» Джерело: складено авторами.
особливий шлях, на якому досягаеться певна науково-дослцницька мета; забезпечуе всебiчнiсть отримання шформаци про дослiджуваний процес чи явище; допо-магае входженню ново! 1нформацГ1 до фонду теори науки; забезпечуе уточнення, збагачення, систематизацiю термiнiв i понять в наущ; створюе систему науково! ш-формаци, що базуеться на об'ективних фактах, i логжо-аналiтичний шструмент наукового пiзнання [7, с. 56].
Отже, головна мета методологГ! наукового до-слiдження - це вивчення, вдалий пiдбiр i ана-лiз iнструментарiю дослiдження (методiв, за-собiв, прийомiв), за допомогою якого отримують новi знання як на емшричному, так i теоретичному рiвнях шзнання. Процес наукового пiзнання розпочинаеться iз визначення об'екта дослiдження, вивчення його влас-тивостей, проведення зовнiшнього опису, спостережен-ня, збору та обробки даних, проведення експериментiв тощо. Осккьки об'ектом нашого дослiдження е система економiчноl безпеки, то на емшричному еташ шзнан-ня з'ясуемо глибинну сутшсть, характернi риси, якостi та властивост системи, 'й внутрiшню будову, зв'язки iз зовнiшнiм середовищем тощо. Теоретичний рiвень шз-нання - це процес осмисленого вцображення дшсносп через виведення нових законiв, формулювання ново! науково! теори, представлення лопчних результатiв. На цьому рiвнi шзнання знання отримуються шляхом абстрактного мислення.
Варто зауважити, що мiж емпiричним i теоретич-ним рiвнями пiзнання встановлюеться дiалектична ед-нiсть, хоча наукою доведено, що емшричний рiвень е первинним. Це означае, що емшричш дослцження, результатом яких е виявлення нових фактiв, стимулюють розвиток теоретичних знань, тодi як нови™ теоретич-нi дослiдження потребують експериментального шд-твердження. Таким чином, щ обидва рiвнi нероздкьно пов'язанi мiж собою, взаемообумовлюють один одного та демонструють едшсть науково! теори та науково-дослiдницько! практики.
Водночас мiж емпiричним i теоретичним рiвнями шзнання виникае умовна «щкина», або певний просйр,
який для науковця е найважлившим пiд час наукового дослцження для з'ясування того, що е невцомим або незрозумким та потребуе обов'язкового доведення. 1н-шими словами, своерцним мiстком мiж емпiричним i теоретичним рiвнями стае так званий промiжний етап -етап формулювання проблем(и), постановки задачф, а вцтак висунення гiпотез, 1дей, що потребують доведення упродовж усього процесу дослцження. Схематично етапи наукового шзнання наведено на рис. 2.
Науковими гшотезами, що шдлягають принци-повiй перевiрцi та потребують доведення в межах нашого дослцження, е таю: припущення про безпосереднш вплив штелектуального потенцiалу на економiчну безпеку держави; теза про штегрований зв'язок iнтелектуального потенцiалу та системи еконо-мiчно! безпеки держави.
Якщо пiд час доведення гiпотези узгоджуються або лопчно зiставляються факти або виникають нов^ то вона трансформуеться в нову теорш.
Емпiричний рiвень передбачае спостереження i дослiдження конкретних явищ, процесiв, експериментiв, а також !х групування, класифiкадiю та опис результат дослiдження. Зокрема, на еташ спостереження за стадш-ми трансформаци iнтелектуального потенцiалу ймовiрнi такi важливi форми його перетворення, як формування, збереження, нагромадження, розвиток, вiдтворення, ви-користання, занепад (деградадiя), збагачення (нарощу-вання) [8, с. 107].
Теоретичний рiвень дослiдження штелектуально-го потенщалу в контекстi економiчно! безпеки передбачае розробку ново! науково! теори, що Грунтуеться на це! використання та розвитку iнтелектуального потен-щалу задля змiцнення економiчно! безпеки держави.
Сучасна система наукових дослiджень представлена фундаментальною або фкософською, загально-науковою та конкретно-науковою технологiчною ме-тодологiями. Фундаментальна методологiя вважаеться вищим ступенем загально! методологи науки, що ви-значае цiлiсну стратегiю побудови процесу шзнання. Вона застосовуеться в ус1х галузях наук i на вс1х етапах
Емшричний етап
Пром'жний етап
Теоретичний етап
Отримання фактичних
даних, |'х первинне опрацювання, групування, кпасифтацт, установлення
зв'язкт та залежностей м1ж ними
Формулювання проблем(и), постановка задач(0, висунення ¡дей,
ппотез; виокремлення конкретних
завдань, посл¡довн¡сть 'х вир¡шення; пщбф метод¡в досл¡дження
Aнал¡з наукових даних, 'х перев¡рка; вивчення законом¡рностей; виведення нових законт; формування науково' теори, положень, тдходш, лог¡чних результат¡в тощо
Джерело: складено авторами.
Рис. 2. Етапи наукового шзнання
шзнавального процесу. II основне завдання - вцнайти новi свiтогляднi орieнтири шляхом критичного аналь зу реальностi та формулювання нових пiдходiв до ви-рiшення проблеми свiтосприйняття. Загальнонаукову методологш, що Грунтуеться на теоретичних концепщ-ях, використовують усi, без винятку, галузi наук. II осо-бливктю е те, що в своему арсеналi вона мае загально-науковi методи пiзнання та застосовуеться на певних етапах пiзнавального процесу для розкриття окремих аспектiв чи властивостей предмета дослцження. Кон-кретно-наукова методологш виконуе синтетичну функ-цiю всередиш конкретних наук за умови 1х взаемоди. Особливого значення вона набувае у разi виконання до-слцження на мiждисциплiнарному рiвнi. А. М. Новиков виокремлюе технологiчний (четвертий) рiвень методологи, що передбачае розробку конкретних методик i технiки дослцження [9, с. 32-40].
Вважаемо, що будь-яке наукове дослцження мае враховувати вимоги фкософсько! (загально!) методологи й опиратися на конкретно-наукову методологш, в основi яко! закладено принципи та закони конкретних наук та спещальш методи дослцження.
У контекст нашого дослiдження методологiя охо-плюе певну сукупнiсть теоретичних положень про принципи формування та методи оцшювання штелектуально-го потенцiалу держави в контекст економiчноí безпеки. Внаслцок цього встановлюеться система певних правил, принцишв та операцiй щодо процейв формування, роз-витку та збагачення iнтелектуального потенцiалу.
На основi узагальнення теоретичних джерел зроб-лено висновок, що дотдження впливу ште-лектуального потенцiалу на стан економiчноl безпеки Грунтуеться на методологи ккькох шдхо-дiв, зокрема структурного, системного, структурно-функцiонального, iерархiчного тощо, осюльки: по-пер-ше, функцiонування системи економiчноl безпеки вцбуваеться за певно! невизначеностi та мшливостц по-друге, невизначенiсть ситуаци зумовлена постшною дiею чинникiв, якi не шддаються чiткiй формалiзацil та ккьюснш оцiнцi; по-трете, проблема мае багатоаспект-ний та мiждисциплiнарний характер.
Отже, дотримуючись багатоаспектного трактуван-ня методологй, шд методологiею дослiдження штелек-туального потенцiалу в контекстi економiчноl безпеки розушемо сукупнiсть теоретичних положень, понятшно-категорiальну основу досл1дження (актуальнiсть, постановка проблеми, формулювання мети та завдань, ви-значення об'екта i предмета досл1дження, евристична цiннiсть, наукова новизна, теоретична i практична зна-чущiсть), науковi принципи, методи, засоби, прийоми наукового досл1дження, якi забезпечують отримання максимально об'ективно:, повно'1, систематизовано: ш-формаци про стан системи економiчноl безпеки, 'й будову i структуру, а також визначення впливу iнтелектуального потенщалу на рiвень економiчноl безпеки держави.
Схематично модель методологи дослцження ште-лектуального потенцiалу в контекстi економiчноl безпеки наведено на рис. 3.
Рис. 3. Методолопя дослiдження iнтелектуального потенцiалу в контекстi економiчноi безпеки Джерело: складено авторами.
О ш I—
С =п
=Г
о
<
о
Ш
Методологш дослцження штелектуального по-тенцiалу в контекст економiчно! безпеки охоп-люе таю основш напрями: основнi науковi по-ложення; понятiйно-категорiальнi основи дослцження; систему наукових принципiв, на основi яких Грунтуеться досл1дження i здшснюеться вибiр сукупностi шзнаваль-них засобiв, методiв, прийомiв дослiдження; методи ощ-нювання iнтелектуального потенцiалу; оргашзацшно-структурш схеми; концептуальнi моделi.
Методологiя дослцження iнтелектуального потен-цiалу в контекст економiчно! безпеки Грунтуеться на певних принципах, зокрема:
+ принцип системнот - передбачае встанов-лення мiж структурними елементами системи економiчноl безпеки зв'язкiв, якi забезпечують цшсшсть Г! функцiонування. Цей принцип передбачае ан^з системи через и взаемодiю зi зо-внiшнiм та внутрiшнiм середовищем. Особливе мкце посiдають системоутворюючi внутрiшнi зв'язки, що впливають на формування структу-ри системи, И оргашзащю та забезпечують за-гальну впорядкованiсть; + принцип комплексной - характеризуе Грунтов-не дослцження причинно-наслiдкових залеж-ностей, комплексну оцшку вхiдних параметрiв, !х змiну та розвиток у межах досл1джуваного об'екта у просторi i часi. Принцип комплексно-стi тiсно пов'язаний iз принципом системностi й певною мiрою його доповнюе та розширюе; + принцип еднот теори та практики - передбачае взаемообумовлене поеднання теоретич-них напрацювань та !х апробацiю в реальному життi. Вивчаючи внутршню будову штелекту-ального потенщалу, акцентуемо увагу на при-кладних аспектах, пов'язаних iз процесами його збереження, нагромадження, ефективного вико-ристання тощо. Дотримання принципу едност теори та практики дае змогу Грунтовно пiзнати сутнiсть процесу комерцiалiзацi! 1дей, необх1д-нiсть розробки нових форм штеграцп ресурсiв, зокрема штелектуальних, не лише на стадiях технолопчного впровадження, а й на етапах по-шукових i фундаментальних досл1джень; + принцип об'ективнот - передбачае рiзнома-нiтнi чинники, що породжують певне явище, п^д^р адекватних наукових пiдходiв та засобiв, що дають змогу отримати ктинне знання про об'ект дослцження. У нашому контекст це сто-суеться обгрунтованостi вихцних даних, якi б чiтко описували процеси трансформаци ште-лектуального потенщалу, проведення мошто-рингу внутрiшнього i зовнiшнього середовища системи економiчно! безпеки з метою запобь гання прояву рiзних загроз i небезпек; + принцип розвитку - характеризуе кiлькiснi та якiснi змiни об'екта дослцження, ймовiрнi ва-рiанти його позитивних змiн та трансформа-цiй. Цей принцип полягае в тому, що будь-яка система, зокрема система економiчноl безпеки, створюеться з урахуванням можливосй постш-
ного розвитку та динамiзму, а також здатносп ге-нерувати в собi новi якостi, що впливатимуть на И стiйкiсть та ефектившсть. Принцип розвитку в контексй об'екта нашого дослiдження також може проявлятися у нагромадженш гнтелекту-ального потенцiалу з метою гарантування еко-номiчноl безпеки держави; створеннi ефективно! нацiонально! iнновацiйноl системи; вiдродженнi престижу та мiжнародного авторитету укра1н-сько! науки у свiтi; реалiзацil низки пкотних проектiв; здiйсненнi гнтелектуального прориву на основi розвитку вiтчизняного шновацшного б1знесу; поширеннi венчурного фгнансування; проведенш регiональних програм соцiально-еко-номiчних реформ з урахуванням штелектуально-го потенщалу кожного регюну тощо; ^ принцип абстрагування - полягае в уявному виокремленш штотних та абстрагуваннi вц не-суттевих проявiв властивостей дослцжуваних явищ i процесiв. Принцип реалiзуеться як певна смислова операд1я, фкософський i логiчний метод «вцволжання», який дае змогу переходити вц конкретних предметiв до загальних понять i законiв розвитку. Простежити його дш може-мо на прикладi функцiонування системи без-перервно! вцкрито! освiти, зокрема на основi в^чизняно! освiтньо! системи i забезпечення через це переходу суспкьства вiд навчання на все життя до навчання впродовж усього життя. Принцип абстрагування передбачае представ-лення проблеми в зручному для аналiзу й про-ектування виглядi з акцентом на найважливгш моменти та сутнiснi характеристики; + принцип декомпозици - полягае в подiлi загаль-но! проблеми на частини, виокремленш певних вид1в роби1 для створеннi умов ефективного аналiзу та вирiшення детермiнованих та/чи сто-хастичних задач.
Специфжа науково! дiяльностi значною мiрою ви-значаеться методами, або конкретними способами досягнення позитивного результату. Грецьке походження термша «метод» (ц£0о§ос;) вказуе на шлях дослiдження чи шзнання, спосiб органiзацi! теоретичного чи практичного шзнання дшсносй, сукупшсть певних правил, способiв, прийомiв, норм шзнання та ди. Методичну базу авторського наукового дослiдження становитимуть таю групи методiв: теоретичнi, емпiрич-ш, комплекснi, економетричнi, експертнi, прогностичнi, методи побудови штегральних iндикаторiв.
Заключним етапом авторсько! методологГ! е роз-робка концептуальних положень полГтики мiнiмiзацi! загроз розвитку штелектуального потенцiалу та напря-мГв нарощування iнтелектуального потенцiалу Укра!ни. На нашу думку, важливим напрямом продуктивного ви-користання та розвитку iнтелектуального потенщалу в контексп економiчно! безпеки е перехц нацiонально! економiки на сощально-безпековий шлях розвитку. Такий перехiд передбачае трансформащю методоло-гГчних пГдходГв до формування нових ц1лей соцiально-
безпеково'1 полиики i Грунтуеться на: KOMnAeKCHOCTi, napMTeTHOCTÎ соцiальних та безпекових цкей; прюри-тетност критерив соцiально-бeзпeковоï ефективност для державного фiнансування науково-тeхнiчних i безпекових програм; гнучкост сощально-безпекових щ-лей, ïx мобiльностi та мшливост залежно вiд змшюва-них соцiально-бeзпeковиx проблем держави.
Для рeалiзацiï поставлених завдань нeобxiдно реформувати державну полижу, спрямувавши ïï на ак-тивiзацiю процeсiв нагромадження i розвитку штелек-туального потeнцiалу, забезпечення едносп сощально-eкономiчного простору Украши, змщнення eкономiчноï безпеки держави.
ВИСНОВКИ
Отже, методолош досл1дження iнтeлeктуального потeнцiалу в контeкстi eкономiчноï безпеки е сукупнiстю теоретичних положень, викладених у певнш логiчнiй по-слiдовностi, що забезпечують конкрeтнiсть, поетапшсть та обгрунтованiсть наукового дослiджeння. На основi загальнонаукових i спeцифiчниx принцишв авторська методолот розкривае сутнiснi характеристики низки наукових пiдxодiв до виявлення взаемовпливу штелекту-ального потeнцiалу та системи eкономiчноï безпеки. ■
Л1ТЕРАТУРА
Metodologiya: vchera, segodnya, zavtra [Methodology: yesterday, today and tomorrow]. Moscow: Izd-vo Shkoly Kulturnoy Politiki, 2005.
Masiukova, N. A. Proektirovanie v obrazovanii [Design education]. Minsk: Tekhnoprint, 1999.
Novikov, A. M., and Novikov, D. A. "O predmete i strukture metodologii" [On the subject structure and methodology]. Mir obrazovaniya - obrazovanie vmire, no. 1 (2008): 32-40.
Osnovy metodolohii ta orhanizatsii naukovykh doslidzhen [Fundamentals and methodology of scientific research]. Kyiv: TsUL, 2010.
Revak, I. O. "Intelektualnyi potentsial u protsesakh strukturnoi transformatsii ekonomiky Ukrainy" [The intellectual potential in the process of structural transformation of the economy of Ukraine]. Naukovyi visnyk. Finansy, banky, investytsii, no. 6 (25) (2013): 106-110.
Sheiko, V. M., and Kushnarenko, N. M. Orhanizatsiia ta meto-dyka naukovo-doslidnytskoi diialnosti [The organization and methods of scientific research]. Kyiv: Znannia, 2008.
ZT
1. Кравец А. С. Методология науки / А. С. Кравец. - Воронеж : ВГУ, 1991. - 146 с.
2. Методология: вчера, сегодня, завтра : в 3-х т. / Ред.-сост. Г. Г. Крылов, М. С. Хромченко. - М. : Изд-во Школы Культурной Политики, 2005.
3. Философский словарь : к изучению дисциплины / Под ред. М. М. Розенталя, П. Ф. Юдина. - 3-е изд. - М. : Политиздат, 1972. - 432 с.
4. Краевский В. В. Методология научного исследования : [пособие для студентов и аспирантов гуманитарных ун-тов] /
B. В. Краевский. - СПб. : СпбГУП, 2001. - 278 с.
5. Масюкова Н. А. Проектирование в образовании / Н. А. Масюкова / Под. ред. проф. Б. В. Пальчевского. - Минск : рр Технопринт, 1999. - 354 с. О
6. Основи методологи та органваци наукових дослщжень : [навчальний поабник для студенев, курсант^, астратчв i ^ ад'юнкт1в] / За ред. А. £. Конверського. - К. : ЦУЛ, 2010. - 352 с.
7. Шейко В. М. Органвацт та методика науково-дошд-ницькоТ дтльносп : пщручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. -6-те вид., перероб. i доп. - К. : Знання, 2008. - 310 с.
8. Ревак I. О. 1нтелектуальний потенцтл у процесах q структурноТ трансформацп економки УкраТни / I. О. Ревак // На- ^ уковий вкник. ФЫанси, банки, ¡нвестици. - 2013. - № 6 (25). -
C. 106-110.
9. Новиков А. М. О предмете и структуре методологии / А. М. Новиков, Д. А. Новиков // Мир образования - образование в мире. - 2008. - № 1. - С. 32-40. ^
REFERENCES
Filosofskiy slovar: k izucheniyu distsipliny [Philosophical Dictionary: to study the discipline]. Moscow: Politizdat, 1972.
Kravets, A. S. Metodologiya nauki [The methodology of science]. Voronezh: VGU, 1991. О
Kraevskiy, V. V. Metodologiya nauchnogo issledovaniya [The methodology of scientific research]. St. Petersburg: SPbGUP, 2001.
