CC BY
152
УДК 331.108.45
РОЗВИТОК ШТЕЛЕКТУАЛЬНО! СКЛАДОВО1 ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ НА ВИРОБНИЧОМУ П1ДПРИСМСТВ1
1.Д. Слепухiна
Херсонський iнститут М1жрегюнально1 АкадемНуправлтня персоналом, Херсон, Украгна
Загальновщомо, що найголовнiшим ресурсом на будь - якому тдприемстш е i залишаються люди, тобто персонал. Для того, щоб це саме тдприемство мало конкурента переваги, потрiбно вдосконалювати виготовлену продукцш, пiдтримувати яшсть та iнше. На тдприемстш залишаеться актуальним питання процесу розвитку трудового потенцiалу. Головним напрямом розвитку персоналу на пiдприемствi е створення iнтелектуального потен-цiалу, що включае в себе можливостi тдвищення продуктивностi працi та економiчного зростання на основi навчання, пiдготовки та перетдготовки на виробничому пiдприемствi.
Розвиток - це постшний рух до нового, лшшого. Розвиток спричиняе оновленню.
Розвиток людини - освоения нею потенщалу можливостей, як1, насамперед, залежать вщ само! людини: вiд характеру, фiзичних здiбностей, розу-мових. Головну роль у розвитку людини вщграе саморозвиток та постiйне навчання, тобто навчання сприяе розвитковi.
Розвиток персоналу - це постшш заходи, яш переважно виглядають у формi навчання та допо-магають людинi розкритися та робити значш внески у процеа виробництва.
Анaлiз останшх дослвджень та публiкацiй
Вивчення питань розвитку штелектуального потенцiалу здiйснюеться багатьма вченими-економiстами. Серед них, насамперед, слад вiдзначити працi М.Л. Буковинська [1], А.Г. Жа-рiнова [4], I.I. Стец [5], Н.Ю. Тимошенко [3], О.В. Уварюна [7]. Аналiз робгг довiв, що дане питання освилено не повнiстю, адже розвиток штелектуально! складово! працiвника на виробничому шдприемсттш мае свою специфiку.
У дослщженш трудового потенцiалу особливу увагу важливо звернути на iнтелектуальну його складову. Стае зрозумiлим, що юнуе единий неви-черпний ресурс людства - iнтелект, i лише неадек-ватний стан суспiльного i техшчного розвитку може загальмувати його ст^мкий злiт.
Метою стammi е збiр та удосконалення теоретичних та науково - методолопчних основ забезпечення iнтелектуального потенцiалу на виробничому шдприемсттш. Для досягнення мети, написання статп поставлено та вирiшено так1 задача дослiдити теоретичнi основи поняття «штелектуальний потенщал», зв'язок з економiч-ними категорiями: «шновацп», «iнтелектуальний
Слепухта 1.Д. Розвиток ттелектуальног складовоi трудового потенщалу на виробничому пiдприемствi.
Дане доолдження присвячено проблемам розвитку штелектуального потенщалу тдприемства. В статтi висвплено аналiз теоретичних пiдходiв дано! проблеми. Огляд науково! лiтератури дов!в, що не дивлячись на велику кшьюсть наукових праць, ця проблема й доа залишаеться в^ритою та актуальною. Використаш так! методи: теоретичного узагальнення - для визначення елементiв штелектуально! складово! тдприемства; загальнонауковi принципи, положення сучасно! економiчно! теорп, науковi пращ впчизняних i зарубiжних учених; аналiзу та синтезу - для обгрунтування факторiв розвитку iнтелектуального потенцiалу.
Ключовi слова: трудовий потенщал, iнтелектуальна складова, iнтелектуалiзацiя персоналу, розвиток iнтелектуального потенщалу
Слепухина И.Д. Развитие интеллектуальной составляющей трудового потенциала на производственном предприятии.
Данное исследование посвящено проблемам развития интеллектуального потенциала предприятия. В статье отражен анализ теоретических подходов данной проблемы. Обзор научной литературы доказал, что не смотря на большое количество научных трудов, эта проблема до сих пор остается открытой и актуальной. Использованы следующие методы: теоретического обобщения - для определения элементов Интеллектуальной составляющей предприятия; общенаучные принципы, положения современной экономической теории, научные труды отечественных и зарубежных ученых; анализа и синтеза - для обоснования факторов развития интеллектуального потенциала.
Ключевые слова: техническая политика, потенциал предприятия, конкурентоспособность, стратегия, инструменты, технологические процессы
Slepukhina I.D. The development of the intellectual component of the labor potential of the manufacturing enterprise.
This research is devoted to the problems of the enterprise. In the article it is shown the analysis of theoretical approaches to this problem. The review of the literature is proved that in spite of great number of scientific papers, the problem is still opened and actual. The following methods are used: the theoretical generalization for the definition the elements of the intellectual constituent of the enterprise; general scientific principles, the principles of modern economic theory , the scientific norms of native and foreign scientists; the analysis and synthesis for the grounds of the facts intellectual of the development the intellectual potential.
Keywords: labor potential, an intellectual component, on intellectualization of the personal, the development of an intellectual potential
каттал» та ввдмшносп мiж цими поняттями; розкрити сутшсть iнтелектуального потенцiалу пiдприeмства та його основш якостi.
Виклад основного матерiалу дослiдження
1нтелектуальна складова трудового потеншалу е сукупнiстю професiйних знань, навишв, творчих здiбностей, об'ектiв штелектуально! власносп, як1 використовуються у всiх видах економiчно! дiяль-ностi i стають джерелом додаткових прибутк1в, забезпечуючи стшш ринковi перспективи i кон-курентш переваги пiдприемству.
На формування i розвиток особистостi впли-вають таю фактори:
— бюлопчна спадковiсть. Цей фактор потрiбно враховувати, адже вщ нього залежить здiб-нiсть, саморозвиток, яш прямо впливають на внесок у виробничу дiяльнiсть. Цей головний (базовий) фактор;
— фiзичне оточення - в рiзних умовах, фiзичних та географiчних, формуються рiзнi типи осо-бистостей, тобто фiзичне оточення може впли-вати на культурш властивостi особистостi, групового та вдивщуального досвiду;
— культура - певний культурний досвщ е за-гальним для всього людства i не залежить вщ того, на якому ступеш розвитку знаходиться те чи шше суспiльство.
Суспiльство дае практично вам сво!м членам певний особливий досвщ особливi культурнi зразки, i в результатi виникае характерна особис-тiсна конфiгурацiя, типова для багатьох члешв даного суспiльства. Необхiдно, щоб молодь у процесi навчання та й у самому житп не тшьки «вживала» культуру, а й освоювала 11, брала участь у 11 вiдтвореннi в можливих для !хнього вiку формах, пiдвищували рiвень лояльностi до свое! оргашзаци [1].
Освгта, культура, iнтелектуальний потенцiал е активними i дуже важливими чинниками людсь-кого розвитку з багатьох причин. Це, з одного боку, могутнiй фактор виршення важливих соцiальних завдань, пов'язаних з досягненням ефективно! самореалiзацi! населения в уах аспектах людсько! життедiяльностi - трудовш, громадськ1й, особистiй. З шшого боку, цi сфери набувають першочергового значення у забезпе-ченнi економiчного зростання (за рахунок тдви-щення продуктивно! працi), справедливому розпо-дш нацiонального доходу, зменшеннi злочин-носп, зростаннi рiвия культури виробництва i споживання, пiдвищення якостi життя взагал^ розширеннi можливостей вибору i т. ш - що, власне, i е суттю процесу людського розвитку [2].
Термш «штелектуальний потенцiал» часто вживаеться разом iз термiном «шновацп». Осшль-ки iнновацiйний процес, створення i використання нових технологiй е одшею з форм реалiзацi! штелектуального потенцiалу. Iнновацiйна дiяль-нiсть спрямована на використання i комер-цiалiзацiю результатiв наукових дослiджень та розробок, випуск на ринок нових конкуренто-
спроможних товарiв i послуг. Вона е результатом ефективно! роботи тдприемства та основою посилення його конкурентоспроможиостi.
1нтелектуальний потенцiал пiдприемства здебiльшого мае нематерiальний характер, його складно вимiряти, осшльки вiн не вiдображаеться у бухгалтерських чи статистичних даних. Проте визначення його величини е надзвичайно важли-вим для розробки i реалiзацi! стратеги розвитку тдприемства, посилення конкурентоспромож-носп його продукцi!, посилення конкурентоспро-можносп його продукцi!.
Оцiнка якостi штелектуального потенщалу здшснюеться на основi певно! кiлькостi критерi!в кожного з компоненпв потенцiалу. Кiлькiсна оцiнка iнтелектуального потенщалу промислового пiдприемства передбачае користування певними одиницями вимiру. Ними можуть виступити кон-кретнi величини, придатнi для ощнки компо-нентiв, або умовш показники (бали, коефiцiенти, iндекси тощо). Треба прийняти до уваги, що числовi значення не повною мiрою вiдображають як1сну характеристику компонентiв штелектуального потенщалу промислового тдприемства, яку можна отримати, аналiзуючи показники у динамщ [3].
Коли iндивiд отримуе статус працiвника пiдприемства, то креатившсть як властивiсть iндивiда застосована у системi виробничих вiдносин, е пею основою, на як1й грунтуеться виконання людиною складно! iнтелектуально! працi. До тепершнього часу твердження про юнування суспiльно нового знання (ранiше невщомого суспiльству) та суб'ективно нового (невщомого певному виконавцю розумово! дiяльностi) утвердилось остаточно. Практично беззаперечно е думка про те, що для отримання знання потрiбна складна за своею сутшстю та функцюнальним призначенням iнтелектуальна дiяльнiсть. Необхiдно зазначити, що поряд iз складною розумовою працею iснуе i проста, тсля здiйснення яко! розум людини не збагачуеться. Продуктом тако! працi е шформашя щодо вже iснуючих знань, вщ виконавця не вимагаеться прийняття самостiйних рiшень, як1 впливають на змют «вхiдно!» iнформацi!. Для людей, про-фесiйно зайнятих iнтелектуальною дiяльнiстю, праця е змiшаною, оск1льки вони здшснюють як складну, так i просту розумову дiяльнiсть [11].
1нтелект проявляеться як еднiсть форми креативно! якосп та iнструментальних знарядь. Форма креативно! якосп конкретна, вона активь зуеться певною потребою. 1нтелектуальну дiяль-нiсть можна представити у виглядi послiдовностi процесiв:
— опанування iндивiдом вже вiдомого, ство-реного шшими суб'ектами знання - засвоення знання, яке юнуе, привласнення його;
— процес створення нового - у його межах творець ще!, технологi! тощо привласнюе це нове, тобто вщбуваеться первинне привлас-
нення i нове знання стае приналежтстю суб'екта [4].
Вiдтворення штелектуально! складово! трудового потенцiалу пратвника - це процес вщнов-лення й ефективного управлiння знаниями, що безперервно повторюеться, активами штелек-туального катталу на основi планомiрного онов-лення знань, творчих проектiв. Суть вщтворення полягае у пiдтримцi, накопичент й оновленнi творчого iнтелектуального потенталу шновацш-
них кадрiв, забезпечуючи тим самим конкуренто-спроможиiсть i економiчне зростання кра!ни, галузi, пiдприемства та його персоналу.
Характерною особливютю ефективного здшс-нення вiдтворення е едтсть чинник1в його виробництва i обiгу, а також взаемозв'язок вах стадiй вiдтворювального процесу. Теоретичну модель процесу вiдтворення iнтелектуально! складово! трудового потенщалу наведено на рис. 1.
И
Оновлення
к
Ист швестицшного потенщалу для НДДКР та ¡нноващйно! дояльност
Прир1ст прибутку вщ
штелектуально!
власност!
Рис. 1. Теоретична модель вщтворення iнтелектуальноï складово! трудового потенщалу
У процеа вщтворення iнтелектуально! складово! трудового потенщалу вщбуваеться iнтелектуалiзацiя персоналу i формування ште-лектуального капiталу пiдприемства, який е фундаментом розвитку катталу в сучаснш економiцi. Особливою ознакою вщтворення iнтелектуально! складово! трудового потенталу працiвника е стш-к1сть його ноая до чинник1в внутрiшнього i зовнiшнього середовища.
Показником ефективностi iнтелектуалiзацi! персоналу може бути чистий прибуток, отриманий пiдприемством за певний перiод часу, визна-чуваний рiвнем i ефектившстю використання iнтелектуально! складово! трудового потенталу персоналу.
Як основт параметри зовнiшнього i внутрш-нього управлiния iнтелектуалiзацiею персоналу можна видiлити: рiзнi види витрат на створення
iнтелектуально! складово! трудового потенталу пратвника; обсяг виробництва шновацшно! про-дукцi!; цiну одиницi шновацшно! продукци; дохiд вiд реалiзацi! шновацшно! продукци; шльшсть одиниць реалiзовано! шновацшно! продукци та !! вид; шльшсть одиниць розроблено! в результатi НДДКР штелектуально! продукци (винаходи, корист модел^ програми для ЕОМ й подiбне); к1льк1сть одиниць iнтелектуально! продукцi!, ре-алiзовано! в iнновацiйному процесi при створент iнновацiйно! продукцi! [5].
У сучасних теоретичних дослiджениях доводиться можливють iснувания знань у рiзних формах. Доречними е визначення категори «знання» через так1 форми:
— «жит знання», як1 невщ'емт вiд носi!в -людей (досвщ навички, квалiфiкацiя);
— матерiалiзованi знання, втiленi у новiй технiцi, матерiалах, органiзацiйних формах тощо;
— знання у виглядi шформацп [4].
Освггаш потенцiал нерозривно пов'язаний з трудовим потенцiалом пiдприeмства i його можна охарактеризувати як вже досягнутий рiвень за-гальноосвггаьо! i професшно! тдготовки прашв-ник1в пiдприeмства i як ресурс для подальшого пiдвищення трудового потеншалу вiдповiдно до потреб виробництва [6].
Проблема освiтнього потенцiалу знаходить свое вщображення i у законодавчому полi держа-ви, так у Закон Укра!ни «Про освиу» говориться, що метою освiти е всебiчний розвиток людини як особистостi та найвищо! цiнностi суспiльства, розвиток 11 талантiв, розумових i фiзичних здiбно-стей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свщомого суспiльного вибору, збагачення на цш основi ште-лектуального, творчого, культурного потенщалу народу, тдвищення освiтнього вибору народу, забезпечення народного господарства квалГфшо-ваними фахГвцями» [12].
Отже, саме освгга е системою, що формуе штелектуальний капiтал суспiльства. Освiта ви-ступае первинним елементом системи продуку-вання iнновацiй «освгга - науковi дослiдження -iнновацiйний продукт - масове виробництво». Досвiд розвинутих кра!н переконуе, що висок1 показники людського потеншалу iндивiда е результатом значних розмiрiв iнвестицiй у його освиу, професiйну пiдготовку, культурне вихо-вання [7].
Важливими чинниками освггаього потеншалу працiвникiв пiдприемства е:
— загальний освiтнiй рiвень працiвникiв, !хня квалiфiкацiя, вiдповiднiсть чисельностi i професшно - квалiфiкацiйного рiвня потребам розвитку виробництва;
— забезпечення перетдготовки працiвникiв рГз-но! квалГфшацп;
— розмiри фiнансування системи професшно! освгга працiвникiв пiдприемства;
— наявтсть мереж1 навчальних закладiв професшно! освгга;
— як1сть програм Г методiв професiйно! освгга, !хня вадповадтсть рГвню сучасних науково -техтчних знань Г вимогам виробництва;
— удосконалення оргатзацшно! структури системи професшно! освгга вщповщно до змшних особливостей тдприемства;
— матерГально - техтчна база навчальних тдроз-дшв, !хня забезпечетсть новими техтчними засобами навчання [13].
Метою безперервного професшного навчання, з одного боку, мае бути розроблення й реалГзащя заходГв для досягнення вадповадносп рГвня квалГфГкацп пратвнишв вимогам виробництва, робочого мюця, а з другого - випереджуюча тдготовка персоналу тдприемств для розв'язання бшьш складних виробничих завдань в умовах динамГчних змш техтки, технологи, кон'юнктури товарГв, послуг на внутршньому й зовтшньому
ринках. На державному рГвт потрГбно розробити й реалГзувати мехатзм розвитку системи безперервного професшного навчання кадрГв на виробнищга, що охоплюватиме правовГ, еконо-мГчт й оргатзацшт важелГ. Вдосконалення зако-нодавчого тдгрунтя необхщно починати з розроблення та ухвалення закотв Укра!ни «Про професшний розвиток персоналу на виробнищга», «Про освиу дорослих громадян». Разом з тим потрГбно розробити типове положення «Про шдроздш професшного навчання персоналу на тдприемствах», положення «Про сертифшацш персоналу на тдприемствах, установах, оргаш-затях», враховуючи зауваження керГвництва тдприемств, а також внести змши та доповнення до «Положення про порядок квалГфГкацшно! атестацп та присвоення квалГфГкацп особам, яш займаються професшно - техтчним навчанням». Разом з тим необхщно законодавчо розмежувати компетенцп центральних оргатв виконавчо! влади, оргатв мюцево! влади, а також тдприем-ства щодо розвитку системи професшного навчання персоналу на виробництвг Особливо важливо розробити важелГ впливу на заткавлетсть суб'ек-ив господарювання в швестувант заходГв щодо професшного навчання персоналу
тдприемства [8].
Укра!на потребуе тако! законодавчо! бази щодо правового регулювання трудових та исно пов'я-заних Гз ними вщносин, яка буде сприяти вщновленню та формуванню як1сного трудового потеншалу кра!ни, шляхом всебГчного професшного розвитку кожного окремого пратвника. При цьому головна роль у реалГзацл запропо-нованих змш повинна бути выведена держава
Значення тдвищення квалГфГкацп та перетдготовки пратвнишв полягае, на сам перед, у тому, що:
— створюеться можливють досягнення спшьних штереав мГж пратвником та роботодавцем;
— зменшуеться к1льк1сть пратвнишв, як1 звшь-няються;
— постшне тдвищення квалГфГкацшного рГвня дае одним пратвникам перевагу над шшими тд час атестацп та бшьшГ можливосп обшняти вищу посаду;
— впливае на розмГр оплати прат;
— е важливим стимулом кар'ерного просування. Учет всього свиу вважають, що наявтсть
висококвалГфшовано! робочо! сили е одним Гз найважливших факторГв тдвищення продуктив-носп праш, забезпечення випуску конкуренто-спроможно! продукцп. При цьому тдвищення штелектуального потеншалу трудових ресурав -один Гз головних напрямГв сотально! еволюцп сучасного суспшьства, що набувае величезного загально державного та глобального значення [9]. Виходячи з аналГзу визначень, поняття «розвиток» використовуеться в рГзних значениях. Розвиток може характеризуватися: реальним професюна-лГзмом; едтстю знань, досвщу, здГбностей, навичок дГяти в конкретнш ситуацп Гз досягнення
поставлено! мети; стутнь професшно! тдготовки до певно! дiяльностi. [10].
Висновки
Таким чином, трудовий потенцiал як частина виробництва е джерелом можливостей, як1 можуть бути використанi для розв'язання певно! задачi, досягнення певно! мети.
Розвиток трудового потенцiалу тдприемства е запорукою розвитку виробничого потенщалу, який у свою чергу, сприяе розвитку виробництва, що можна розглядати як певну, а точнiше остаточну мету виробництва.
Шдготовка i перепiдготовка працiвникiв е за-собом розвитку трудового потенцiалу тдприемст-ва.
Список лiтератури:
1. Буковинська М.Л. Формування i розвиток особистостi: сощальний аспект / М.Л. Буковинська // Формування ринкових вщносин в Укра!ш. - 2012. - №8 (135). - 196 с.
2. Гршнова О.А. Економша працi та сощально - трудовi вiдносини: пiдручник / О.А. Гршнова. - [4-те вид., оновлене]. - К.: Знання, 2009. - 390 с.
3. Тимошенко Н.Ю. Аспекти управлшня iнтелектуальним потенщалом промислових пiдприемств / Н.Ю. Тимошенко // Формування ринкових вщносин в Укра!ш. - 2010. -№10 (113). - 298 с.
4. Жаршова А.Г. 1нформащя, знання i креативнiсть як основнi ресурси штелектуального капiталу / А.Г. Жарiнова // Актуальш проблеми економiки. - 2010. - №10 (112). - 348 с.
5. Стец 1.1. «Вщтворення штелектуально! складово! трудового потенцiалу тдприемства» [Електронний ресурс] / 1.1. Стец // Всеукра!нський науково-виробничий журнал: 1нновацшна економiка. - №6 (44). - 2013.
6. Янковська Л.А. Ошгашзашя трудового потенталу в системi менеджменту персоналу промислового пiдприемства / Л.А. Янковська // Актуальш проблеми економiки. - 2006. -№9 (63). - 250 с.
7. Уваршна О.В. «1нтелектуальний потеншал освiти шформацшного суспiльства» [Електронний ресурс] / О.В. Уваршна - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal.
8. Винник О.В. «Мехашзм професiйно-квалiфiкацiйно! мотивацп працюючих» [Електронний ресурс] / О.В. Винник // Вюник соцiально-економiчних дослiджень. - Вип. 1 (44). - 2012.
9. Мiнчинська 1.В. Персонал як визначальна складова забезпечення конкурентоспроможиостi пiдприемства [Текст] / 1.В. Мiичинська, В.М. Дерев'янко // Економiчний аналiз: зб. наук. праць / Тернопшьський нацiональний економiчний унiверситет; редкол.: С.1. Шкарабан (голов. ред.) та ш - Тернопiль: Видавничо-полiграфiчний центр ТНЕУ «Економiчна думка», 2013. - Т. 14. - № 3. - 247 с.
10. Колпаков В.М. Маркетинг персоналу: [навч. поаб. для студенпв середшх i вищих навч. закл.]. - К.: МАУП, 2006. - 408 с.
11. Шкурупш О.В. 1нтелектуальний капiтал в умовах становлення постiндустрiального суспiльства: iмперативи глобального економiчного розвитку та орiентири для Укра!ни: монографiя. - Полтава: РВВ ПУЕТ, 2010. - 303 с.
12. Закон Украины «Об образовании» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sgl.io.ua Ы16634. - Назва з екрана.
13. Стеблянко-Авраменко М.С. Структурш складовi кадрового потенцiалу оргашзаци: види, характеристики та особливостi [Електронний ресурс] / М.С. Стеблянко-Авраменко // Экономика Крыма. - №3 (40), 2012. - Режим доступу: http://science.crimea.edu/zapiski.
Надано до редакци 20.04.2014
Слепухша 1нна Дмитрiвна / Inna D. Slepukhina
nylya1.05@mail.ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Розвиток iнтелектуальноi складово'i трудового потенталу на виробничому mdnpueucmei [Електронний ресурс] / 1.Д. Слепухша //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 4 (14). — С. 32-36. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n4. html
