CC BY
93
УДК 338.1
1ННОВАЦШНИИ ПОТЕНЦ1АЛ ШДПРИСМСТВА: СУТН1СТЬ ТА
СИСТЕМА ЗАХИСТУ
В.В. Гурочшна, к.е.н., доцент
ДВНЗ «Кшвський нацгональний економ1чний унгверситет 1мет Вадима Гетьмана», Кшв, Украта
Гурочкта В.В., 1нновацшний потенщал тдприемства: суттсть та система захисту.
У статп розкрито суттсть понять «шновацшний потенщал», «шновацшний розвиток тдприемства» та «економ1чна безпека тдприемства». Дослщжено характерт ознаки формування та реал1зацп шновацшного потенщалу тдприемства.
Запропоновано авторську розробку щодо формування ефективно! системи економ1чно! безпеки шновацшного потенщалу тдприемства.
Ключов1 слова: шновацшний потенщал, шновацшний розвиток тдприемства, економ1чна безпека тдприемства, управлшня шновацшною д1яльтстю, фшансування шновацшно! д1яльност
Гурочкина В.В., Инновационный потенциал предприятия: сущность и система защиты.
В статье раскрыта сущность понятий «инновационный потенциал», «инновационное развитие предприятия» и «экономическая безопасность предприятия». Исследованы характерные признаки формирования и реализации инновационного потенциала предприятия. Предложена авторская разработка по формированию эффективной системы экономической безопасности инновационного потенциала предприятия.
Ключевые слова: инновационный потенциал, инновационное развитие предприятия,
экономическая безопасность предприятия, управление инновационной деятельностью, финансирование инновационной деятельности
Gurochkina V.V., Innovation potential of the enterprise: the essence and protection system.
The article deals the essence with the concepts of "innovation potential", "innovation development of enterprise" and "economic security of enterprise". Investigated the characteristic features of formation and realization of innovation potential of the company. An authoring of forming an effective system of economic security innovation capacity of enterprises.
Keywords: innovation potential, enterprise innovation development of enterprise, economic security of enterprise, innovation management, innovation financing
Реалп часу диктують новi вимоги у сферi шновацшних дослщжень та забезпе-чення економiчно! безпеки шновацшного потеншалу вичизняних шдприемств. Економiчне зростання на основi шновацшного розвитку шдприемств сприятиме виршенню комплексних завдань та системних перетворень у вщтвореш економiки держави на европейському та свповому ринках. Передумовою досягнення шновацшного розвитку тдприемства е здшснення ним шновацшно! дiяльностi, що означае спроможшсть нарощувати й активно використовувати органiзацiйно-економiчнi,
технiко-технологiчнi та iншi iнновацiйнi можливосп, що складають iнновацiйний потенцiал. Враховуючи складнiсть структури iнновацiйного потенцiалу тдприемства та !! багатограннiсть, актуальними завданням для економiчно! науки залишаються питания забезпечення безпеки шновацшно! дiяльностi та формування ефективно! системи захисту шновацшного потенщалу вичизняних пiдприемств.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Проблемам здшснення та управлшня шновацшною дiяльнiстю вичизняних пiдприемств в сучасних умовах господарювання придiляеться досить багато уваги, в тому чи^ не залишаються осторонь й питання формування та управлшня шновацшним потенцiалом, найбiльш грунтовно дослщжеш данi проблеми в наукових працях таких вiтчизняних вчених-економiстiв як: Т. Васильщв, В. Геець, Т. 1ванюта, С. 1лляшенко, О. Марченко, О. Кириченко, А. £шфанова. 1стот-ний внесок у дослщження проблем забезпечення економiчноl безпеки та формування систем захисту шновацшно! дiяльностi дослiдили: М. Войнаренко, Г. Козаченко, О. Ляшенко,
B. Ортинський, I. Керницький, В. Мунпян,
C. Фiлиппова.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Поряд зi великою к1льк1стю науково-методолопчних праць, присвячених питанням реалiзацi! шновацшного потенщалу, досягнення шновацшного розвитку тдприемства, теоретичш узагальнення i практичнi рекомендацп впчиз-няних науковцiв стосуються, по перше, удоско-
Teopía i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBnÍHHa npoMHC^oBHMH nignpneMCTBaMH
HaneHHro chctcmh ynpaBnÍHHa ÍHHoBa^HHoro gianbHÍCTro, no gpyre, npo6neMaM ïï ^rnaHcyBaHHa.
Memom cmammi e gocnig^eHHa nmaHb ^opMyBaHHa e^eRTHBHoro MexaHi3My Ta/a6o CHCTeMH 3axHCTy ÍHHoBa^HHoro noTeH^any, npoцeсiв ynpaBnÍHHa iHHoBa^HHuM po3bhtkom BiTHH3HHHoro nignpueMCTBa.
,3,na peani3a^ï цi^i b po6oTi nocraBneHHÍ HacTynHi 3agani:
— 3'acyBaTH cyraicTb ochobhhx noHaTb o6paHoro gocnig^eHHa Ta g^epeno iHHoBa^HHux npo^cÍB Ha nignpueMCTBi;
— gocniguTu CKnagoBÍ eneMemu ÍHHoBa^HHoro noTeH^any nignpueMCTBa;
— c^opMyBaTH CHCTeMy eKoHoMÍHHoro 3axucry iHHoBa^HHoro noTeH^any nignpueMCTBa.
BHK^ag 0CH0BH0r0 MaTepia^y goc^ig^eHHH
B cynacHHx eRoHoMiHHHx yMoBax nepeg bíthh3hhhhmh nignpueMCTBaMH gocuTb rocTpo CToÏTb nuTaHHa no-nepme, nomyRy hobhx igen Ta gieBHx MeTogiB ynpaBmHHa, no-gpyre, 3anyneHHa ÍHBecm^H Ta/a6o guBepcu^ÍKa^a ^rnaHcoBux ph3hkíb. OnaHyBaBmu gaHi nuTaHHa цe gonoMarae 36eperTH 6i3Hec, c^opMyBara CTÍHKy no3u^ro Ta gocarTH KoHKypeHTocnpoMo^Hocri nignpueMCTBa. OgHaK b peaniax CborogeHHa nignpueMCTBy Ba^nuBo nepemu Ha bu^uh ma6enb po3BuTKy -rnHoBa^HHun. Ctocobho nmaHb 3a6e3neneHHa 3axucTy Ha nonaraoBoMy eTani 3apog®eHHa HoBoBBegeHb i 6e3nocepegHbo b npoцeсi peani3a^ï ÍHHoBa^n, Ba^uBuM 3anumaeTbca geTani3a^a oco6nuBocTen CKnagoBux ÍHHoBa^HHoro noTeH^any nignpueMCTBa.
y 3aranbHoMy Burnagi nig iHHoBa^HHuM noTeH^anoM Hannacrime po3yMÍroTb cyKynHicTb ycix HaaBHux MaTepianbHux i HeMaTepianbHux aKTuBiB nignpueMCTBa, ^o BuKopucTOByroTbca b npoцeсi 3gincHeHHa iHHoBa^HHoï gianbHocTi [1]. npoTe nocTae nmaHHa, ^o e nepBuHHuM g^epenoM gocnig^yBaHoro aBu^a «MHoBa^HHun noTeH^an» hu «mHoBa^HHun poзвнтoк»?
iHHoBa^HHun noTeH^an go^nbHo BroHanara aK 3gaTHicTb go 3míhu, noKpa^aHHro, nporpecy, цe g^epeno po3BuTKy. npu ^oMy «Bce Te, ^o Bege go iHHoBa^HHoro po3BuTKy, Mae MHoBa^HHun noTeH^an. Bíh aK 6u to CToÏTb Ha cruKy peanbHocri, aKa noro xapaKTeproye, i Man6yTHocTÍ, aKa noro Bu3Hanae i b toh caMun Hac BroHanaeTbca ïm» [2].
iHHoBa^HHun noTeH^an aK cyKynHicTb iHHoBa^HHux pecypciB, peani3a^a aKux nproBoguTb go noKpa^aHHa h onтнмiзaцiï внpo6ннцтвa, gae Mo^uBicTb CTBopMBaTu Ta BnpoBag^yBara нoвaцiï 3 MeToro gocarHeHHa crpaTenHHux KoHKypeHTHux nepeBar nignpueMCTBa. TaKuM huhom 3a 6e3-nenyeTbca noro nocTynanbHun po3butok. OT^e, MHoBa^HHun noTeH^an, 3 ogHoro 6oKy, iHTerpye b co6i pecypcu, 3 iHmoro - gae nomToBx go ïx po3BuTKy y noganbmoMy [3].
TaK, MHoBa^HHun noTeH^an opraHÍHHo noB'a3ye b co6i ochobhí noTeH^HHi mo^uboctí nignpueMCTBa ^ogo 3gincHeHHa ÍHHoBa^HHoro
po3BuTKy. 3 MeToro gocarHeHHa BucoKoro piBHa ÍHHoBa^HHoro po3BuTKy nignpueMCTBy Heo6xigHo He nume Mara cyKynHicTb ycix MaTepianbHux i HeMaTepia^bHux aKTuBÍB, a i Heo6xigHi e^eKTuBHÍ pimeHHa, BMiHHa, HaBuHKu Ta b Ha pemTi - imyiflia.
Рoзвнвaroннсb iHHoBa^HHuM mnaxoM, cy6'eKT rocnogaproBaHHa 3MymeHun ygocKoHanroBaTu CBoro Bupo6HuHy 6a3y, cucTeMy MaTepianbHo-TexHiHHoro 3a6e3neneHHa, onTuMi3yBaTu CTpyKTypy 36yToBoï Mepe^i i cucTeMy pyxy ToBapiB, aganTyroHu ïx go 3míh снтyaцiï Ha puHKy. OgHonacHo 3 цнм Big6yBaeTbca nepe6ygoBa opraHi3a^HHux CTpyKTyp ynpaBniHHa, 3go6yBaroTb gocBig noro po6iтннкн, $axiвцi i KepiBHuKu, Hanarog^yeTbca cucTeMa 3B'a3KÍB 3 eKoHoMiHHuMu KompareHTaMu, CTBoproeTbca i змiцнroeтbсa iMig® i T.n., to6to 3pocTae noro MHoBa^HHun noтeнцiafl [4].
3a yMoB e^eKTuBHoï peafliзaцiï ycix ochobhux CK^agoBux iHHoBa^HHoro noтeнцiafly (HayKoBoï, внpo6нннo-тexнofloriннoï, MapKeTuHroBoï,
KagpoBoï, MaTepianbHo-TexHiHHoï, ^iHaHcoBoï, iн$opмaцiннoï Ta íh.) nignpueMCTBo nocunroe cboï noзнцiï Ha puHKy Ta gocarae CTanoro po3BuTKy. B gaHoMy KoHTeKCTi npoцeс «e^eKTuBHa peafliзaцia» i aB^aeTbca caMe neBHuM piBHeM iннoвaцiннoro po3BuTKy nignpueMCTBa. ^ gBi KaTeropiï b ochobí MaroTb iннoвaцiï, npoTe ogHa 3 hux aB^aeTbca pecypcaMu Ta Mo^^uBocTaMu, a iHma npoцeсaмн. Po3Me®yBaHHa цнx gBox KaTeropin e BKpan Ba^^uBuM 3 oraagy Ha ^opMyBaHHa cucTeMu 3a6e3neneHHa 6e3neKu iннoвaцiннoro noтeнцiafly, TaK aK MaroTb 6ym BpaxoBaHi bcí eTanu peafliзaцiï' iннoвaцiннoro noтeнцiafly nignpueMCTBa.
KepiBHuK HayKoBoï mKonu 3 npo6neM po3po6Ku кoнцenцiн 3anyneHHa iнвeстнцiн Ta BnpoBag^eHHa iннoвaцiн b perioHanbHy eKoHoMiKu Ha 3acagax K^acTepHux TexHonorin o6'egHaHHa nignpueM-ннцbкнx CTpyKTyp M. BonHapeHKo, BBa^ae ^o «iннoвaцiнннм po3butkom e npo^c rocnog-gaproBaHHa, ^o cnupaeTbca Ha 6e3ynuHHi nomyK i BuKopucTaHHa hobux cnoco6iB i c$ep peaniзaцiï' noTeH^any nignpueMCTBa y MiHnuBux yMoBax 3oBHimHboro cepegoBu^a b paMKax o6paHoï Miciï Ta npuHHaToï мoтнвaцiï gianbHocTi i aKun noB'a3aHun 3 мogн$iкaцiero icHyronux i ^opMyBaHHaM hobux puhkíb 36yry» [5].
Iннoвaцiнннн po3butok nignpueMCTBa BapTo Bu3HanaTu aK npoцeс cnpaMoBaHoï 3aKoHoMipHoï 3míhu CTaHy nignpueMCTBa, ^o 3ane®uTb Big iннoвaцiннoro noтeнцiany цboro nignpueMCTBa Ta g^epenoM aKoro e iHHoBa^ï, ^o CTBoproroTb aKicHo hobí Mo^nuBocTi gna noganbmoï gianbHocTi nignpueMCTBa Ha puHKy mnaxoM peaniзaцiï yMiHHa 3HaxoguTu hobí pimeHHa, igeï Ta y pe3ynbTaTi BuHaxogiB [6].
Iннoвaцiнннн po3butok nignpueMCTBa aBnae co6oro e^eKTuBHy peaKqiro npoTugiï nignpueMCTBa Ha BuHuKaroni 3arpo3u BTpaTu HacTKu puHKy, nocTÎHHuH tuck Í3 6oKy KoHKypeHTÍB, noaBy hobux TexHonorin, 3MeHmeHHa ^urreBoro цнкny ToBapiB, 3aKoHogaBHÍ o6Me®eHHa h 3MÍHy cmya^ï Ha puHKy. y TaKoMy BapiaHTÍ iннoвaцiнннн po3butok - цe
зааб використання нових можливостей (iдей, ресурсiв i т.д.) для збереження або отримання ново! конкурентно! переваги [7].
Отже, шновацшний розвиток тдприемства -це комплексний процес, що приводить у вщповщтстъ до зовнiшнiх внутрiшнi можливостi тдприемства на основi постiйного пошуку i використання нових сфер i способiв реалiзацi! наявних i перспективних можливостей. Ефективна реакщя протидi! пiдприемства на виникаючi загрози мае бути як миттева (антикризисне управлiння), так i постшна (система економiчно! безпеки).
Господарсьш процеси на пiдприемствi пов'язанi з економiчними ризиками, а особливо процеси впровадження iнновацiй. При максимальному рiвнi захищеностi система управлiння пiдприемством не мае стимулу до шновацшно! дiяльностi. Водночас вiдсутнiсть iнновацiй впливае негативно на стан економiчно! захищеностi, а вщповщно i на iнновацiйний розвиток тдприемства в цшому. Iнновацiям та економiчнiй безпецi пiдприемства притаманний дво!стий зв'язок. Дослiджуючи iнновацiйний потенцiал та його реалiзацiю, слiд починати iз визначення впливу ризик1в iнновацiйно! дiяльностi на загальний розвиток та розробку ефективно! системи економiчно! безпеки тдприемства.
На сьогодт не iснуе единого визначення по-няття «економiчнa безпека тдприемства». Значна шльшсть авторiв придме увагу стану або ефекти-вному використанню ресурсiв пiдприемства, як сьогодт, так i у майбутньому. Наприклад, Подольчак Н.Ю. та Блинда Ю.О. вважають, що «економiчнa безпека тдприемства - це певний стан системи ведення господарства, яке ^м того ще й спрямоване на мобшзацш всiх наявних на пiдприемствi корпоративних ресурав з метою захисту його (тдприемства) вщ небажаних впливiв у сьогодент й майбутньому часу для найбшьш ефективного використання цих ресурав» [7].
Говорячи про можливосп використання ресурав у майбутньому найбшьш повним е вщо-браження поняття у В.Л. Ортинського, 1.С. Керницького «економiчна безпека тдприемс-тва - це захищешсть потенцiалу пiдприемства (виробничого, оргатзацшно-техтчного, фшан-сово-економiчного, соцiального) вiд негативно! ди зовнiшнiх i внутрiшнiх чиннишв, прямих або непрямих економiчних загроз, а також здатнiсть суб'екта до вщтворення [8].
Цiкавий пiдхiд до визначення у Белокурова В.В. «економiчна безпека тдприемства -наявшсть конкурентних переваг, зумовлених вщповщтстю матерiального, фшансового, кадрового, технiко-технологiчного потенцiалiв i оргашзацшно! структури пiдприемства до його стратепчних цiлей i завдань [9].
На нашу думку, об'ектом економiчно! безпеки тдприемства е безпосередньо потентал тдприемства.
Огляд та систематизацiя iснуючих дослщжень свiдчить про складну та багатогранну структуру iнновацiйного потенцiалу пiдприемства [10-13]. Складовими iнновацiйного потенцiалу являються:
— штелектуально-кадрова, визначае можливостi генерацi! i сприйняття iдей i задумiв новацш i доведення !х до рiвня нових технологiй, конструкцiй, органiзацiйних i управлiнських рiшень;
— фiнансова, вщповщае за наявнiсть рiзно-манiтних кошпв, необхiдних для виконання iнновацiйних процеав «влaснi, кредитнi, бюджетнi, iнвестицiйнi»;
— мaтерiaльно-технiчнa, характеризуе нaявнiсть зaсобiв та предмепв прaцi як1 розподiляються на так1 елементи: сировина, мaтерiaли, паливо та енерпя; площi та робочi мiсця; устаткування та iнструменти;
— виробничо-технолопчна, вiдобрaжaе здaтнiсть пiдприемств оперативно перебудовуватися, переорiентовувaти виробничi потужиостi й налагодити економiчно ефективне вироб-ництво нових продукпв, як1 вiдповiдaють запитам споживaчiв;
— iнформaцiйнa, вiдобрaжaе шформацшну оснaщенiсть пiдприемствa, ступiнь повноти, точносп i суперечливостi iнформaцi!;
— маркетингова, характеризуеться можливють пiдприемствa до систематизованого та плaномiрного спрямування всiх його функцш на задоволення потреб споживaчiв i використання потенцiйних риншв збуту;
— iнтерфейснa, характеризуе можливють приведення у вiдповiднiсть i узгодження рiзноспрямовaних iнтересiв суб'ектiв iнновaцiйного процесу;
— нaуково-дослiднa, визначае нaявнiсть задалу результaтiв нaуково-дослiдних робiт достатнього для генерацп нових знань, здaтнiсть проведення дослiджень з метою перевiрки щей новацш i можливостi використання новацш у виробницга ново! продукцi!;
— управлшська, розумiеться чи ефективно здшснюеться свiдомий цiлеспрямовaний вплив з боку керiвництвa на персонал з метою спрямувати його дi! у потрiбному напрямку та отримати бaжaнi результати. Саме вш ефективного упрaвлiния персоналом залежить поява нових знань, яш в свою чергу перетворюються в штелектуальний кaпiтaл;
— культурно-корпоративна, характеризуе комуткативну систему та мову спшкування, трaдицi!, досвiд, та впевненiсть у можливостях пiдприемствa, - трудову етику та мотивацш. Питома вага та вплив складових елементiв
структури на цшсний мехaнiзм iнновaцiйного розвитку тдприемства залежш вiн
Teopía i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBnÍHHa npoMHcnoBHMH mgnpHeMCTBaMH
nignopagKOBaHOCTi, oeo6nnBocTeH ckohomíhhoí' gianbHocTÍ Ta npnHane®HocTÍ noro go neBHoï rany3Í HapogHoro rocnogapcTBa. ToMy CHCTeMa 3a 6e3-neneHHa 6e3neKH iHHoBa^HHoï gianbHocTÍ Ta MexaHi3M 3axHCTy ÍHHoBa^HHoro noTeH^any Mo®e 6yTH yHi^iKoBaHHM, ane 3ane®HTb Big xapaKTepHHx oco6^HBocTen ^yHKqioHyBaHHa nignpneMCTBa.
BigcTaBaHHa yKpaïHn CTaHoBHTb eepno3Hy 3arpo3y eKoHoMiHHin 6eзneцi b ^noMy, He jnme 3a aKÍCTro Ta KÍnbKÍe™ ÍHHoBa^H, a i 3a BigcyTHocTi MexaHi3MiB 3ano6iraHHa «BigToKy po3yMy». Ane i цe He bcí $aKTopn pH3HKy, ToMy Ha CborogHi ochobhhmh 3aBgaHHaMH ypagy b paMKax nporpaMH po3BHTKy ÎHBecTH^HHoï Ta iHHoBa^HHoï gianbHocTÍ, CTann: «3a6e3neneHHa Hane®Horo 3axncTy npaB iHTeneKTyanbHoï BnacHocTi bíthh3hhhhx BneHnx, ^o cnpnaTHMe ^opMyBaHHM Ta 3a6e3neneHHM po3BHTKy pnHKy iHTeneKTyanbHoï BnacHocri» [14]. Ane цe nnme nigrpyHTa go no6ygoBH ÍHHoBa^HHoro po3BHTKy KpaïHH Ta ïï nignpneMCTB, Heo6xigHHM e i
3a ocTaHHi poKH BnpoBag®eHHa hobhx TexHonorinHHx npoцeсiв Mae enagHHH xapaKTep, nnToMa Bara peani3oBaHoï iHHoBa^HHoï npogyKqiï TaKo® 3MeHmyeTbca (3 2003 no 2014 pp. noKa3HHK 3MeHmnBca BgBÍni). y 2014 pp. nacTKa peani3oBaHoï iHHoBa^HHoï npogyKqiï b o6ca3i npoMHcnoBoï CKnana 2,5%, ^o b nopÍBHaHHÍ i3 po3BHHeHHMH KpaïHaMH CBiTy, gaHHH noKa3HHK e MeHmnM y 8 pa3.
KpiM Toro cnocTepiraeTbca HH3bKa aKÍCTb ÍHHoBa^H, CborogHi npoMHcnoBoMy KoMnneKcy yKpaïHH npnTaMaHHi pnen TpeTboro Ta neTBeproro TexHonorinHHx yKnagÍB. 3annmnnocb Ba®Ke MamHHo6ygyBaHHa, внpo6ннцтвo i npoKaT CTani, cygHo6ygyBaHHa, KonbopoBa MeTanypria, opramHHa Ta HeopraHinHa xiMia.
CborogHi Mo®Ha gncKyTyBaTH npo pi3Hi MexaHi3MH eKoHoMÍHHoro 3axncTy Ha MiKpo Ta/a6o Ha MaKpo pÍBHax, npoTe 6e3 gep®aBHoï nigTpHMKH
nocnneHHH ^yHK^H Komponro 3a BHKoHaHHaM 3a3HaneHHx npaBnn noBegÍHKH.
nmüMa Bara bíthh3hhhhx nignpneMCTB, ^o BnpoBag®yBann iннoвaцiï 3a ocTaHHi 10 pokíb 3annmaeTbca He3HanHoro. -3k BngHo 3 Ta6n. 1, тeнgeнцia ^ogo 3HH®eHHa iHHoBa^HHoï aKTHBHocTi npoMHcnoBHx nignpneMCTB npoere®yeTbca nonn-HaroHH 3 2003 p. TaK, nacTKa nignpneMCTB, ^o BnpoBag®yBann iннoвaцiï, CKopoTnnaea y 2014 p. go 12,1% (npoTH 13,6% y nonepegHboMy). BignoBigHo b 2,2 pa3H 3MeHmnnaca KÍnbKÍCTb ÍHHoBa^H, aKi 6ynn peani3oBaHi y npoMncnoBocTi. npoTe, Han-MeHmoM 6yna nacTKa ÍHHoBa^HHnx nignpneMCTB y 2005 p., Konn CTaHoBnna BCboro 8,2% y 3aranbHÍH KinbKocTi npoMHcnoBHx nignpneMCTB. no- HHHaronH 3 2010 p., iHHoBa^HHa aKTHBHicTb npoMHcnoBHx nignpneMCTB nonnHae HapocTaTH, i B®e y 2012 p. Ta 2013 p. nacTKa ÍHHoBa^HHnx nignpHeMCTB 36inbmyeTbca go 13,6%, ane y 2014 p. BoHa 3MeHmHnacb go 12,1%.
nignpHeMCTB bcí MexaHi3MH mnoro He BapTi. BKpan Heo6xigHa opieнтaцia KpaïHH Ha n'aTHH (KoMn'roTeproa^a, iH$opMaTH3a^a, cynacm rany3i eneKTpoTexHÎHHoï npoMHcnoBocTi i npnnago-6ygyBaHHa, aBÍa^fea, Megnroa, xÍMÍHHa, $apMa^BTHHHa npoMncnoBÍCTb) Ta mocTnn (MÍKpo6ionorÍHHa npoMncnoBÍCTb, HayKoeMHa i BHcoKoTexHonorÍHHa Megn^Ha TexHÍKa, Bngn gianbHocTÍ, 3acHoBaHÍ Ha 6ioTexHonoriax, reHHÍH iH®eHepiï) TexHonorÍHHÍ yKnagn.
Ha CborogHi Hama KpaïHa Bee 6inbme opieHTyeTbca Ha eKcnopT arpapHoï cHpoBHHH, caMe ToMy gy®e Ba®nnBHM e goearHeHHa enHepriï mí® einbCbKHM roenogapcTBoM Ta npoMHcnoBÍe™, TaK aK 6e3 goearHeHHa BncoKoTexHonorÍHHnx po3po6oK einbCbKe roenogapcTBo npnpeneHe Ha gerpaga^ro. 3 ornagy Ha npaKTHKy KpaïH 3axigHoï GBponn Ta CfflA TÍnbKH 3% HaeeneHHa 3aHHHTÍ b einbCbKoMy
Ta6nnua 1. BnpoBag®eHHa ÍHHoBa^H Ha npoMnenoBnx nignpneMCTBax [15]
Pokh ÜHToMa Bara nignpHeMCTB, ^o BnpoBag®yBan h ÎHHoBaL[iï, % BnpoBag®eHo hobhx TexHonorÍHHnx npoLteeÍB 't , ■ 9 8 h .3 •j. m 0 a yoee « ft »o cd ^ aM OcBoeHo BHpo6HHL[TBo ÍHHoBauÍHHHx BHgiB npogyKqiï, HaHMeHyBaHL m -S oH Hx ro i B 2 0 0 m 0 S S m es ¡s ■ ¡a Q i-aS^gi fc Ü3 S 0 0 â ^ S & ^ g ft.^ r g
2003 11,5 1482 606 7416 710 5,6
2004 10,0 1727 645 3978 769 5,8
2005 8,2 1808 690 3152 657 6,5
2006 10,0 1145 424 2408 786 6,7
2007 11,5 1419 634 2526 881 6,7
2008 10,8 1647 680 2446 758 5,9
2009 10,7 1893 753 2685 641 4,8
2010 11,5 2043 479 2408 663 3,8
2011 12,8 2510 517 3238 897 3,8
2012 13,6 2188 554 3403 942 3,3
2013 13,6 1576 502 3138 809 3,3
2014 12,1 1743 447 3661 1314 2,5
господарст i цшком забезпечують потреби сво!х кра!н, тобто вони е самодостатнiми та захищеними з eK0H0Mi4H0i* точки зору. Шдвищувати piBeHb економiчно! безпеки вичиз-няних пiдприемств необхiдно починати i3 впровадження механiзму державно! пiдтримки та стимулювання пiдприемств сiльського
господарства, як1 здшснюють багаторiвневу глибоку переробку сiльськогосподарського продукту (сировини), тобто згiдно принципу «Чим бiльш оброблений сiльськогосподарський продукт, тим бшьш захищений нацiональний виробник». I надавати субсидi!, i створювати протекцп доцiльно саме таким пiдприемствам.
Безпека шновацшного потенцiалу вiтчизняного пiдприемства обумовлюе дотримання iнтересiв
Фактори впливу на мшро рiвнi мають велике значення, нехтувати якими не е розумним з огляду на започаткування ефективних процесiв iнновацiйного розвитку. Отже, зосередимо увагу саме на складових системи безпеки шновацшного потенщалу тдприемства, впровадження яких посилюе !! ефективнiсть та забезпечуе сталий розвиток (табл. 2).
На нашу думку, наведен складовi системи захисту шновацшного потенщалу тдприемства можливо адаптувати на будь-якому вичизняному пiдприемствi в тш чи iншiй мiрi, тобто вони носять загальних характер. Способом розвитку тдприемства являються шновацшш перетво-
тдприемства та характеризуе стан захищеностi виробничого потенцiалу, сприяе розвитку за допомогою реалiзацi! нововведень технiчного i оргатзацшного характеру. Система безпеки iнновацiйного потеншалу мае бути побудована на основi принципiв системностi, своечасностi, безперервностi, плановосп, законностi, цiлеспрямованостi, економiчно! доцiльностi, диверсифшацп та контролю (рис. 1). Доцшьно серед велико! кiлькостi факторiв ризику виокремити основш та зазначити вщповщт структурнi елементи системи захисту шновацшного потеншалу вичизняних пiдприемств.
рення, а !х стан захищеностi визначае рiвень стiйкостi (запас мiцностi) системи економiчно! безпеки пiдприемства.
В сучасних реалiях кожному пiдприемству важливо як1сно виконувати заходи безпеки iнновацiйного потенцiалу, так як устшний розвиток та економiчна безпека неможливi один без одно!. 1нтелектуальна власнiсть, штелек-туальний каттал, iнвестицiйний iмiдж, гарантi!, управлiнськi здiбностi, стратегiя «блакитного океану», корпоративна сошальна вiдповiдальнiсть - це все е важливими елементами ефективного механiзму збереження та захисту iнновацiйного потенцiалу тдприемства.
Середовище функцiонування
ш
5
6
«
jj
и о
S См
Операцiйний (комерцшний, виробничий)
Технолопчний
Ресурсний
Фiнансовий (iнвестицiйний, кредитний, валютний)
1нтелектуально-кадровий
Документарний
Система безпеки шновацшного потенщалу тдприемства
Принципи: системшсть, своечасшсть, безперервнiсть, плановiсть, законнiсть, цiлеспрямованiсть, екожмчна доцiльнiсть, диверсифiкацiя, контроль
Цiлi: тдвищення ефективностi фiнансово-господарськоl дiяльностi та конкурентоспроможносл пiдприемства шляхом задоволення нових потреб суспшьства i ринку
Завдання: визначення та iдентифiкацiя реальних та потенцшних загроз; вжиття заходiв щодо нейтратзащ! загроз; навчання персоналу з питань безпеки; оцiнка ризикiв та розробка заходiв щодо !х мiнiмiзацil, проведення монiторингу iндикаторiв безпеки пiдприемства
Рис. 1. Схема реалiзацi! системи безпеки шновацшного потенщалу тдприемства
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
Таблиця 2. Складов! системи безпеки шновацшного потенц1алу шдприемства
№ п/п Складова шновацшного потенщалу шдприемства 1нструменти захисту Ди та заходи щодо забезпечення екожмчно! безпеки
1. 1нтелектуально-кадрова (штелектуальна власшсть та каттал) Л!цензування та патентування товарних знакв, ноу-хау, комерцшних таемниць, промислових зразкв р!зного роду, винаход!в i вдарить, найновiшi технологiï виробництва специф1чж^ та стандартизованоï продукцiï. Мотивация, стимулювання Сприяння творчому та професiйному зростанню,запоб^ання плинностi кадрш, збiльшення ршня кадрово! дисциплши та компетентностi
2. Фшансова Хеджування ризиюв, гарантiï, мехатзми залучення та використання капiталу, фiнансова дисциплша Посилення швестицшно! привабливостi та iмiджу, досягнення фшансово! стiйкостi та платоспроможностi
3. Матер!ально-техтчна Пост!йно д!ючи договори !з постачальниками, альтернативнi матерiально-технiчнi ресурси Досягнення матерiалооснащеностi та контроль за матерiально-технiчною дисциптною (швентаризащя, графiк ремонтних робiт)
4. Виробничо-технолопчна Комплексне управлшня яюстю -система «Канбан», решжитринг Орiентацiя на 5 та 6 технолопчний уклад, запобiгання промисловому шпигунству, мониторинг iнсайдерських проявiв
5. 1нформацшна PR-менеджмент, ЗМ1, сучаснi професiйнi видання Першочерговий доступ до шформаци, постiйний монiторинг iнформацiйних ресурав, захист комерщйно! таемнищ
6. Маркетингова Спостереження, опитування, фокус-група, таргетинг, окремi складовi маркетингових комунiкацiй (пропаганда, реклама) Дослiдження ринку, визначення цшьово! аудиторп, впровадження гнучко! щново! та збутово! полижи
7. 1нтерфейсна 1дентиф1кащя, аутентифiкацiя Створення внутршньо! мережi, виведення шдивдаального сервера, встановлення фиьтр1в та антивiрусних програм
8. Науково-доолдна Рукописи дисертащй, зв!ти з НДР, науковi статп, тези Публжацп у фахових виданнях, що внесенш до наукометричних баз даних, таких як SciVerse Scopus, web of Science, Росшський iндекс наукового цитування (Р1НЦ), Index Copernicus та ш.
9. Управлшська Лобби, бенчмаркинг, стратегiя блакитного океану GR-менеджмент, незалежна експертиза професiйного, лвдерського та особиспсного потенцiалу ТОП-менеджменту, створення служби безпеки шдприемства, мониторинг роботи персоналу
10. Культурно-корпоративна Соцiальний пакет, проФсп!лки та спшки ветерашв працi 1стор!я, традици, трудова етика та корпоративна соцiальна вiдповiдальнiсть
Усп1шний 1нновац1йний розвиток неможливий без забезпечення безпеки 1нновац1йних процес1в. Вщсутшсть ефективного механ1зму економ1чно! безпеки та недостатшсть ф1нансування 1нновац1йних процес1в зменшують 1нновац1йн1 можливост! п1дприемства. Основними бар'ерами 1нновац1йного розвитку в наш1й держав! е вщсутшсть ф1нансово! шдгримки наукових i дослщних установ з боку держави, вщсутшсть достатньо сильно! бази шституцш, що контролюють ращональне використання шновацшного кашталу шдприемств.
Висновки
Отже, посилення шновацшного потенщалу та актив!зац!я шновацшного розвитку знаходиться в
прямш залежност! в!д процеав забезпечення безпеки шдприемства. Стан шновацшно! безпеки визначаеться р!внями розвитку штелектуального, виробничого, науково-технолопчного потенц!ал!в шдприемства. Досягнення найвищого р!вня безпеки характеризуються шновацшними перетвореннями шдприемства. Довгостроковий розвиток неможливий без застосування основних заход!в сучасно! системи економ!чно! безпеки шновацшного потенщалу.
Перспективи подальших дослщжень стосуватимуться особливостей складових елеменпв системи економ!чного захисту шновацшного потенщалу за видами економ!чно! д!яльност! вичизняних шдприемств.
Список л^ератури:
1. Гриньов А.В. Оцшка iнновацiйного потеншалу пiдприeмства / А.В. Гриньов // Проблеми науки.
- 2003. - № 12. - С. 12-17.
2. 1ваншова О.А. Методолопчш шдходи до тдвищення ефективностi виробництва на шновацшнш 0CH0Bi / О.А. 1ваншова // Ефективна економша. - 2011. - № 8. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=667.
3. Янковець Т.М. Обгрунтування взаемозв'язку стратепчного упрaвлiння пiдприeмством й шновацшного його розвитку / Т.М. Янковець // Проблеми науки. - 2009. - №6. - С. 26-32.
4. 1лляшенко С.М. 1нновацшний менеджмент : шдручник. - Суми: ВТД - Ушверситетська книга, 2010. - 334 с.
5. Войнаренко М.П. 1нновацшний розвиток промислових шдприемств: анатз та оцiнки: [моногрaфiя] / М.П. Войнаренко, А.В. Череп, Л.Г. Олейшкова, О.В. Череп. - Хмельницький: ХНУ, 2010. - 444 с.
6. 1нновацшний розвиток шдприемства. Навчальний поабник / За ред. П. П. Микитюка. -Тeрнопiль: ПП «Принтер 1нформ», 2015. - 224 с.
7. 1нновацшний розвиток як елемент eкономiчноl безпеки пiдприeмствa [Електронний ресурс] /
H.Ю. Подольчак, Ю.О. Блинда // Економiкa: реалИ часу. Науковий журнал. - 2015. - № 4 (20). -С. 6-11. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n4.html.
8. Економiчнa безпека шдприемств, оргашзацш та установ: навч. поабник / [В.Л. Ортинський,
I.С. Керницький та ш] - К.: Правова еднiсть, 2009 . - 544 с.
9. Белокуров В.В. Структура функциональных составляющих экономической безопасности предприятия [Электронный ресурс] / В.В. Белокуров. - Режим доступа: http://www. safetyfactor.ru.
10. Петрович Й.М. 1нновацшний потенщал управлшня оргашзашею: [моногрaфiя] / Й.М.Петрович, Л.М. Прокопишин - Рашкевич // Львiв: Видавництво Львiвськоl полiтeхнiки, 2010. - 184 с.
11. Левченко Ю. Г. Сутшсть та склaдовi шновацшного потеншалу пiдприемствa / Ю.Г. Левченко // Нау^ прaцi НУХТ. - 2012. - № 43. - С. 57-61.
12. Сидорчук 1.П Сутшсть, структура та особливосп ошнювання iнновaцiйного потeнцiaлу промислового пiдприемствa / 1.П. Сидорчук // Економiкa i рeгiон. - 2014. - № 2 (45). - ПолтНТУ.
- С. 97-101.
13. Гольдштейн Г.Я. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1998. - 132 с.
14. Про затвердження Програми розвитку швестицшно! та шновацшно! дiяльностi в Укра1н : Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши № 389 ввд 02.02.2011 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/389-2011-п.
15. Офщшний сайт Державного комiтeту статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
Надано до редакцп 18.09.2015
Гурочк1на BiKTopiH BiKTopiBHa / Viktoriya V. Gurochkina
Viktoriav2005@ukr.net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
1нновацшний потенщал тдприемства: сутшсть та система захисту [Електронний ресурс] / В. В. Гурочкта // EKOHOMiKa: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 5 (21). — С. 51-57. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n5. html
