CC BY
7
УДК 377.1(012):330
АНАЛ1З П1ДХОД1В У ДОСЛ1ДЖЕНН1ТЕНДЕНЦ1И РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ИНО1
ЕКОНОМ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
© 2015
ЗАГОРОДНЯ А. А.
УДК 377.1(012j:330
Загородня А. А. Аналiз пiдходiв у дослiдженнi тенденцш розвитку професiйноi' eK0H0Mi4H0i освгги
Метою cmammi е анал'в nidxodiB у дотджент тенденцш розвитку професшноi економ1чно1 освти. Автор зазначае, що в умовах стр'шкого розвитку економ'ши, швидких темтв глобал'ваци та iнновацiйниx змн кожне сустльство прагне забезпечити свою конкурентоспроможшсть на свтовому ринку ттелектуальних ресурав. Тому реформування освти з метою забезпечення якост'> осв'ттх послуг у сучасних умовах швидко-плинних евро'штеграцшних процеав стае пр'юритетом освтньоi полтики б'шьшостi краш свту. Серед проанал'вованих пiдxодiв виокремлено таш: цлсний, синергетичний, культурологiчний, акмеологiчний та д'тльтсний. П'дкреслено, що економiчна освта - це вироблення в студент'в чтко} уяви про науков'> закономiрностi розвитку економки, особливостi ринкових в'дносин; цлеспрямоване, систематичне формування в май-буттх фаxiвцiв економ'мних знань, високоi оргатзованостi та творчо} iнiцiативи; тдготовка до високопрофесшноi працi; вмлого, дбайливого ставлення до природи; вироблення звички практично використовувати економ'мт знання в реальному житти Ключов'! слова: економка, економ'нна освта, профеайна освта. №п.: 14.
Загородня Алла Анатолпвна - кандидат педагогiчниx наук, доцент кафедри сустльних та педагогiчниx дисциплн, Укра'тський державний ушвер-ситет ф'танав та мiжнародноi'торгiвлi (вул. Чигор'та, 57, Ки}в, 01601, Укранаj E-mail: z_alla@i.ua
УДК 377.1(012j:330 Загородняя А. А. Анализ подходов в исследовании тенденций развития профессионального экономического образования
Целью статьи является анализ подходов в исследовании тенденций развития профессионального экономического образования. Автор отмечает, что в условиях стремительного развития экономики, быстрых темпов глобализации и инновационных изменений каждое общество стремится обеспечить свою конкурентоспособность на мировом рынке интеллектуальных ресурсов. Поэтому реформирование образования с целью обеспечения качества образовательных услуг в современных, быстро меняющихся, условиях евроинтеграционных процессов становится приоритетом образовательной политики большинства стран мира. Среди проанализированных подходов выделены следующие: целостный, синергетический, культурологический, акмеологический и деятельностный. Подчеркнуто, что экономическое образование - это выработка у студентов четкого представления о научных закономерностях развития экономики, особенности рыночных отношений; целенаправленное, систематическое формирование у будущих специалистов экономических знаний, высокой организованности и творческой инициативы; подготовка к высокопрофессиональной работе; умелого, бережного отношения к природе; выработка привычки практически использовать экономические знания в реальной жизни. Ключевые слова: экономика, экономическое образование, профессиональное образование. Библ.: 14.
Загородняя Алла Анатольевна - кандидат педагогических наук, доцент кафедры общественных и педагогических дисциплин, Украинский государственный университет финансов и международной торговли (ул. Чигорина, 57, Киев, 01601, Украинаj E-mail: z_alla@i.ua
UDC 377.1(012j:330
Zagorodnia A. A. Analyzing the Approaches in Researching Development Trends of Professional Economic Education
The article is aimed at analyzing the approaches in researching development trends of professional economic education. The author specifies that under circumstances of the rampant development of economy, the rapid pace of both globalization and innovation changes, every society strives to ensure its own competitiveness in the world market of intellectual resources. Therefore, reforming education to ensure the quality of educational services in the contemporary, rapidly changing conditions of the European integration processes, becomes a priority in educational policies for most countries in the world. Among the analyzed approaches the following ones have been highlighted: holistic, synergistic, cultural, achmeological, and activity approach. It is emphasized that economic education is the elaboration in the students of clarity about scientific patterns of the development of economy, specifics of the market relations; purposeful, systematic formation of high discipline and creative initiatives in the future specialists of economic knowledge; preparation for professional work; a skillful, careful attitude to nature; developing habits of practical use of the acquired economic knowledge in real life. Keywords: economy, economic education, professional education. Bibl.: 14.
Zagorodnia Alla A. - Candidate of Sciences (Pedagogy), Associate Professor of the Department of Social and Pedagogical Disciplines, Ukrainian State University of Finance and International Trade (vul. Chygorina, 57, Kyiv, 01601, Ukraine)
E-mail: z_alla@i.ua
В умовах CTpiMKoro розвитку економжи, швидких темшв TAo6aAi3a^i та шновацшних змш кожне суспкьство прагне забезпечити свою конкурентоспроможшсть на световому ринку штелектуальних ресурав. Тому реформування освiти з метою забезпечення якост освгтнк послуг у сучасних умовах швидко-плинних евороштеграцшних процеав стае прюритетом освиньо! полiтики бкьшост краш свпу.
Економiчна освиа - особливий рiзновид освпи, змктовий та процесуальний компоненти яко'1 значною мiрою впливають на формування як професшних, так i
особисткних критерив шдивцуального розвитку, про-фесшне становлення компетентного фахiвця, який впливатиме на розвиток та протжання рiзних еконо-мiчних процеав, що зможуть визначити благоустрш су-спкьства загалом та кожно'1 особистост зокрема.
Економiчна освиа - це вироблення у студенпв чико! уяви про науковi закономiрностi розвитку еконо-мжи, особливост ринкових вцносин; цкеспрямоване, систематичне формування у майбутнк фахiвцiв еконо-мiчних знань, високо! оргашзованоси та творчо! шщЬ-ативи; подготовка до високопрофесшно! пращ, вмкого
дбайливого ставлення до природи; вироблення звички практично використовувати економiчнi знання в реальному житт1
Дослiдження тенденцш розвитку професшно1 еко-номiчноí освпи Грунтуеться на засадах низки наукових пiдходiв, зокрема:
+ порiвняльного, представленому в наукових працях провцних учених педагопчно1 науки (6. I. Бражник, Б. Л. Вульфсон, З. О. Малькова,
0. В. Матвiенко, А. А. Сбруева);
+ системного (I. В. Блауберг, С. У. Гончаренко, М. С. Каган, Ф. Ф. Корольов, В. П. Кузьмш, Н. М. Островерхова, С. О. Сисоева, О. М. Семе-ног, М. I. Сетров, А. I. Уемов, Е. Г. Юдш); + цшсного (Н. Т. Абрамова, В. Г. Афанасьев,
1. В. Блауберг, I. А. Зязюн, Т. А. кына, В. I. Ло-зова);
+ синергетичного (В.ВЛлын,В.Г. Кремень,С.О. Сисоева, О. В. Чалий); + культурологiчного (О. Б. Голж, В. А. Гриньова,
B. А. Сластьонш, О. М. Олексюк, О. В. Сухом-линська);
+ акмеологiчного (Л. М. Лебедик, В. В. Радул,
C. С. Пальчевський);
+ дiяльнiсного (М.В.Васильева,ВЛ.Лозова,О.В.Су-хомлинська). Проаналiзуемо деякi з цих пiдходiв.
Головною особливiстю цiлiсного шдходу е «...ана-лiз цiлiсностi дослцжуваного i проективного феномена якост особистостi, особистостi в цкому, педагопчного процесу, його фрагмента, шляхiв забезпе-чення i пiдвищення його цшсносп, що забезпечуеться у випадку, якщо методологiю цiлiсного пiдходу реалiзува-ти в процей здiйснення ви шших пiдходiв» [2, с. 22].
Цшсний пiдхiд у дослiдженнi обрано'1 проблеми реалiзовано для вивчення професшно1 шдготовки фахiв-цiв економiчноl галузi у вищих навчальних закладах як об'екта дослдження з позицй складного цкого, а не iзо-льовано в1д iнших, пов'язаних з ним об'екпв; визначен-ня головних елементiв професшно! пiдготовки як цкш-но'1 системи, специфжи цих елементiв, !х особливостей; установлення взаемозалежностi елементiв, внутршни зв'язюв, якi виконують рiзнi функцй та вцображають рiз-нi форми взаемозалежностц вивчення суттевих зв'язюв, якi впливають на явище та розвиток освггнього процесу; виявлення тих елементiв, яю дозволяють впливати на щ-лшну систему.
Як зазначае С. У. Гончаренко, поняття цкксност характеризуе явища, процеси, системи з точки зору на-явностi в них основних компонентiв, якi забезпечують в едностi та взаемозв'язку повне функцюнування. Педа-гогiчна система як цшсшсть являе собою органiзовану сукупшсть цкей, змiсту, умов, форм, методiв, якi на-правляють i перетворюють.... життя [3, с. 492].
Синергетичний шдхц розглядаеться як метод до-слiдження складних економiчних систем. У педагопчнш науцi поняття синергетичного шдходу розглядаеться в межах системних педагопчних дослiджень щодо вдо-
сконалення та шдвищення рiвня якостi пiдготовки фа-хiвцiв економiчного профкю.
Синергетика - мiждисциплiнарний напрямок до-слiджень складно оргашзованих еволюцiонуючих систем. Синергетика ставить метою шзнання загальних принцишв самооргашзацй систем рiзноl природи - в1д фiзичних до соцiальних, аби лише вони мали такi влас-тивостi, як вiдкритiсть, нелiнiйнiсть, неврiвноваженiсть, здатнiсть пiдсилювати випадковi флуктуацй [3, с. 420].
Синергетичний шдхц дае змогу «розглянути су-часну сферу освiти як взаемодiю складних шдсистем, здатних до самооргашзацй, саморозвитку й самоуправ-лiння, а також i як засiб, що забезпечуе штеграцш рiзних способiв пiзнання людиною навколишнього свiту, шдви-щуе И творчий потенщал для вкьних i осмислених дiй, вiдкритого сприйняття та цшсного усвцомлення свiту» (В. О. Огнев'юк). Сутшсть пiдходу до розумiння розвитку освиньо! системи, зокрема i системи економiчноl освiти, полягае в тому, що «початком е не сама система освии як цшсшсть в 'й статичному сташ, а людина з И неповтор-нiстю як постшне джерело стихiйностi, невпорядкова-ност (хаосу) i водночас розвитку» (С. О. Сисоева).
Як зазначено в енциклопедй освпи: «... на засадах синергетично1 парадигми можна оптимiзувати й виршення головного завдання сучасно1 освiти, тобто формування особистостi, яка змогла б краще по-еднувати шдивцуальш iнтереси з усiма бкьш загальни-
ми суспкьними iнтересами.....Саме на засадах синер-
гетично1 парадигми можна оптимiзувати i дiалог культур, i вiдповiдний йому дiалог осв^ни систем, який, по-перше, може подолати основний недолж сучасного людства, тобто «перетворення чужого на вороже», подруге, виршити складну проблему про те, що е позитив-ним у данш культурi, а тому може увшти як унiкальний внесок у розвиток сучасного суспкьства» [1, с. 813].
Дослцження тенденцiй розвитку професшно1 еко-номiчноl пiдготовки з урахуванням вимог синергетичного шдходу потребуе усвцомлення того, що переважна ккьюсть систем, що функцюнують, належать саме до систем вцкритого типу.
Дослцження системи освiти з урахуванням вимог культуролопчного пiдходу представленi у працях таких науковщв: Ж. Монне, О. М. Олексюк, В. А. Сластьонш, О. В. Сухомлинська. Методолот культуролопчного шдходу, як зазначае I. А. Зязюн, «особливо цшна тим, що визначаються основш регулятиви побудови змкту освь ти, у тому чит й вимоги представленостi, вцображен-ня в нiй основних досягнень людського розуму та люд-сько'1 дiяльностi, всього багатства людських культур, !х взаемозв'язку i взаемодй. Щ уявлення повиннi бути не фрагментарними, а системними, повними, необхiдними i достатнiми для успiшного входження суб'екта освии у свiт культури в уск 'й виявах - науковш сферi, суспкь-ному виробництвi, повсякденному побуй, саморозвитку тощо, його опанування i, по можливостi, розвитку. Тобто необхцний передусiм такий регулятив, як цшсшсть при реалiзацil культурологiчного шдходу» [2, с. 21].
Латинський термш «культура» означае вирощу-вання, удосконалення будь-чого. Вiдповiдно це можна
застосовувати i до людини - и зростання, удосконален-ня, формування и образу [8, с. 266]. Спираючись на це визначення, можна стверджувати, що культура е пере-думовою та результатом освiченостi людини.
О. В. Олшник культурологiчний пiдхiд розглядае в контекст загальнофкософського розумiння культури, аналiзуючи педагопчш факти та явища з урахуванням сощальних i культурних процесiв минулого, сучасного та майбутнього як «сукупшсть теоретико-методолопчних положень i органiзацiйно-педагогiчних заходiв, спрямо-ваних на створення умов для засвоення та трансляци педагопчних цiнностей i технологiй, що забезпечують творчу самореалiзацiю особистостi вчителя у професш-нiй дiяльностi» [4, с. 39].
Культуролопчний пiдхiд, як напрям дослцження економiчноl освiти, спираеться на засвоення студентами ушверсальних елеменпв культури i фун-даментальних цшностей минулих поколiнь засобами систематичного i поглибленого вивчення надбань мис-лителiв. Навчання найчастiше вiдбувалося латинською чи грецькою мовами, що характерно для перших уш-верситепв. Культурологiчний шдхм, який пов'язують з формуванням культурно-цшшсно1 парадигми, передба-чае рiзнобiчне шзнання студентською молоддю навко-лишнього свпу. Випускники унiверситетiв отримували вище звання освiчено! людини - фкософа чи богослова. Така стратегш освiти з давнк часiв традицiйно залежить в1д феномена класично1 освiти [7, с. 65].
На думку С. О. Сисоево1, культурологiчний шд-хiд дедалi бкьше застосовуеться за вирiшення таких важливих теоретичних i практичних проблем освпи, як концепци змiсту освгти, формування нормативних матерiалiв щодо модершзаци освiти, зокрема шккьних стандартiв i стандартiв педагогiчно! освiти. У контекст культурологiчного пiдходу освiта розглядаеться як со-цiокультурна система, яка забезпечуе культурне насль дування (трансляцiю культурних норм, цшностей, кей); розвиток людсько! iндивiдуальностi, пiдготовку людини до успшного iснування в соцiумi, власнiй культур^ поль культурному середовищi тощо. Культуролопчна освiтня парадигма набувае важливого значення для виховання в пiдростаючого поколшня толерантно1 поведiнки в поль культурному та мiжкультурному середовищi, поваги до шших [14, с. 13].
Культуролопчний шдх1д у дослiдженнi професш-но'1 пiдготовки фахiвцiв економiчно! галузi використа-но для аналiзу проблеми розвитку економiчно! освiти з точки зору консолцацп та збагачення европейсько1 цен-тичностi з урахуванням культурно: та мовно! рiзноманiт-ностi держав i збереженням '1х осв^ни особливостей та традиций; визначення перспективних цкей осштнк систем, враховуючи нацiональне рiзноманiття культур. Зва-жаючи на те, що рiзноманiтнiсть традицiй, особливостей кожно1 краши вiдображаеться у сферi освпи, у культуро-логiчному контекстi економiчна освiта розглядаеться як така, що стимулюе розвиток нацюнальних культур кож-но'1 держави та европейсько1 культури в цкому.
Для розумшня сутносп проблеми профес1йно1 пiд-готовки фахiвцiв економiчноl галузi важливе значення
мае Д1яльн1снии п1дх1д, якии зумовлюе засвоення зм1сту економ1чно1 осв1ти завдяки поетапному входженню маИ-бутн1х фах1вц1в у контекст реально! практично! д1яльно-CTi. Будь-яка д1яльн1сть обов'язково передбачае наявн1сть мети, усвiдомленiсть, мотивованiсть. Дiяльнiсне ставлен-ня особистостi до виконання сво!х посадових iнструкцiИ та обов'язкiв виявляеться в !"1 творчостi та вольових зу-силлях, спiлкуваннi, визначае готовшсть до значних пе-ретворень матерiального i духовного середовища.
В основi дiяльнiсного пiдходу лежить дiяльнiсниИ принцип в освт, якиИ передбачае вивчення та оргаш-зацiю педагогiчного процесу як спкьну дiяльнiсть педагога та студенпв, !х взаемодГ! та сшвробп'ництва в на-вчаннi. ДГяльшсний пГдхГд Грунтуеться на теоретичному положенш про те, що характер дГяльносй, до виконання яко! залучениИ суб'ект, формуе в нього ri якостГ, що необхiднi для виконання саме пе! дГяльностГ. У даному контекст дГяльнГсть виступае засобом формування не-о6хГдних якостеИ осо6истостГ, що створюе можливГсть через дГяльнГсть не ткьки реалiзувати, але И розвивати здГ6носп та особистГснГ якостГ.
РеалГзацГя ГдеИ дГяльнГсного пГдходу забезпечуе створення необхГдних умов поетапного залучення маИ-бутнГх фахГвцГв економГчного профГлю в реальну прак-тичну дГяльнГсть i завдяки ГнтерактивнГИ освГтнГИ техно-логГ! ефективне досягнення Гнтегрального результату -формування базово! професГИно! компетентностГ.
Зогляду на положення дГяльнГсного пГдходу штер-претацГя категорГ! «професГИна компетентнГсть» визначаеться змГстом поняття «компетентнГсть» i характеристиками професгино! дГяльностГ як певного виду дГяльностГ фахГвця економГчно! галузГ. Це дозволяе розглядати професшну компетентнГсть як важливу скла-дову професГоналГзму фахГвця економГчного напряму.
М. П. Васильева розглядае дГяльшсний пГдхГд у контекстГ особистГсно орГентованого, що дозволяе дГа-лектично поеднати завдання деонтологГчно! шдготовки фахГвця з особистим досвГдом дГяльностГ, зважити на прюритетшсть !хньо! шдивгдуально значущо! сфери, за-безпечити суб'ективну позицш !хнього розвитку через усвгдомлення себе як особистостГ, виявлення i розкрит-тя сво!х особистГсних можливостеИ з метою формування деонтологГчно! компетентностГ в процесГ органГзацГ! вГдповгдно! дГяльностГ [5, с. 4].
Вважаемо, що оргашзацГя освГтнього процесу у вищих економГчних навчальних закладах на основГ дГяльнГсного пГдходу дасть змогу майбутшм фахГвцям ви-явити власш здГбностГ, реалГзувати творчГ можливостГ, повноцГнно сформуватися як фахГвець.
АкмеолопчниИ пГдхГд, як один Гз напрямГв дослГ-дження професГИно! пГдготовки фахГвщв рГзних галузеИ, забезпечуе розумГння професГИно! пГдготовки як шварь антного етапу неперервно! освГти фахГвця економГчно! галузГ, становлення Иого базово! професГИно! маИстер-ностГ И суб'ектностГ.
АкмеологГя (у перекладГ з грецько! «acme» - вершина, вища ступГнь; «logos» - слово, поняття, думка, вчення) - мГждисциплшарна галузь наукових знань, яка вивчае закономГрностГ розвитку людини в перюд зрГ-
лоси (в1д 30 до 50 роив), а також проблеми створення передумов досягнення професшного та життевого усш-ху, якi повиннi бути закладеш ще задовго до досягнення перюду дорослостi. Це дозволить максимально продуктивно сприяти найбкьш повнiй реалiзащ! здiбностей людини. Як пiдхiд дослцження економiчно! освiти через акмеолопчну теорiю визначаеться через сукупнiсть наукових пiдходiв про способи досягнення вершини професшно! майстерностi фахiвця економiчного про-фкю [6, с. 14-15].
Уперше термiн «акмеологiя» увiв у науковий оби М. Рибнiков 1928 року для позначення вжово! психологи зрiлостi чи дорослостi [9, с. 18].
Акме - соматичний, фiзiологiчний, психiчний i со-цiальний стан особистосп, який характеризуеться зрь лктю 'й розвитку, досягненням найвищих i найкращих показникiв у 'й д1яльност i творчостi [10, с. 313].
Акмеологш як наука вивчае феноменологию, законо-¡шрност та механiзми розвитку людини на етат 11 духовно'! та сощально-професшно! зрiлостi за досягнення найвищого рiвня розвитку. У педагопчнш науцi акмеолот розглядаеться як наука про вершину професшно! майстерностi, яка: iнтегруе всю систему психолого-педагогiчних знань [6, с. 129]; дослджуе закономiрностi сакр^зацп зрко! особистостi в процесi творчо'1 д1яль-ностi на шляху до вищих досягнень (вершин); вирiзняе чинники, що визначають кiлькiснi та якiснi характеристики «акме» особистосй-професюнала; обгрунтовуе за-кономiрностi навчання вершинам життево'1 i професшно! дiяльностi; доводить закономiрностi самостверджуваль-но'1, самокорекцшно! та саморефлексуючо'1 дшльносп особистостi п1д впливом нових традицш, що пов'язанi як з об'ективними (розвиток професй в суспiльствi, культур науцi), так i суб'ективними (штереси, потреби, установки особистостi) чинниками; вивчае самоосвггу, саморегуля-цю i самоконтроль особистосп [9, с. 18-19].
Акмеолот - наука про людину, об'ектом яко'1 е професiйна дiяльнiсть. Предметом акмеологй е об'ек-тивнi та суб'ективш чинники, якi сприяють i перешко-джають досягненню вершин професiоналiзму, творчого довголiття, а також закономiрностi в оргашзацй навчання професiоналiзму майбутни фахiвцiв, удосконалення i коригування д1яльносп [10, с. 313].
В. В. Радул, дослджуючи проблеми сощально! зрь лостi особистостi, зазначае, що «зршсть - це акмеоло-пчна категор1я..., що виявляеться у формi локальних видiв зрiлостi людини як шдиыда, особистостi, суб'екта дiяльностi, а також у формi глобально! зркосй, тобто iнтегрального критерiю досягнення певно! стадй дорос-лостi людини». Науковець стверджуе, що акмеолот Грунтуеться на понята активного сощально зумовле-ного характеру становлення особистосп, але водночас передбачае активну позищю само! особистосп у виборi видiв дiяльностi, яю вона виконуе [11, с. 18].
Акмеолопчш iнварiанти професiоналiзму - основ-нi якостi й умiння професюнала, а також необхiднi умови, що забезпечують високу стабкьшсть i ефектившсть дЬ-яльностi, незалежно вiд !! змiсту i специфiки [10, с. 313].
Як зазначае Л. М. Лебедик, зпдно iз засадами акмеологи вершин професiоналiзму людина досягае сама. У дослцженнях зазначаеться, що основою професю-нально! зрiлостi фахiвця е його самоактуалiзацiя, яка передбачае, що зршсть i майстернiсть визначають ак-тивнiсть його самого як шдивца, особистостi i суб'екта д1яльност у процесi пiдготовки i в результат реалiзацi! соцiально-педагогiчних вимог до його пращ. Сощальни-ми чинниками професюнально! зрiлостi е освiтнi умови подготовки фахiвцiв, якi сприяють чи перешкоджають цьому процесу [12, с. 74].
Акмеолот як наука охоплюе новi можливостi розгляду професiйного становлення фахiвця пiд кутом оволодiння ним «акме» - умов досягнення дедалi вищих ступешв розвитку. Використання понятшного апарату акмеологй, 'й теоретичних засад, на думку С. С. Пальчев-ського, можливе у двох аспектах, один iз яких - профе-сiйна компетентнiсть як етап професшного ставлення фахiвця [13].
Отже, це!, закони, принципи акмеологй викори-стовуються у виокремленш динамiки полiпшення про-фесiйно! освiти фахiвцiв економiчного профкю, вияв-леннi рiвнiв, етапiв розвитку професшно! компетент-ностi кожного фахiвця.
Спираючись на рiзнi напрями дослцження профе-сiйно! пiдготовки фахiвцiв економiчно1 галузi -цiлiсний, синергетичний, культуролопчний, дЬ-яльнiсний, акмеологiчний - можемо стверджувати, що кожен iз зазначених напрямiв передбачае дослiдження феномена професшно! подготовки фахiвцiв економiчно! галузi в умовах вищого навчального закладу економiч-ного профкю як в окремому контекст^ так i цiлiсному сприйнятт сформованостi особистостi фахiвця. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Енциклопедiя освiти / Акад. пед. наук Укра'ни ; гол. ред. В. Г. Кремень. - К. : Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.
2. Зязюн I. А. Педагогiчне наукове дошдження у кон-текстi цiлiсного пщходу / I. А. Зязюн // Порiвняльна професiйна педагогiка. - 2011. - № 1. - С. 19-30.
3. Гончаренко С. У. УкраТнський педагопчний енцикло-педичний словник / С. У. Гончаренко. - Вид. 2-е, доп. i випр. -Рiвне : Волинськ обереги, 2011. - 552 с.
4. Олшник О. В. Кулытурологiчний пщхщ як наукова основа розвитку теорп та практики педагопчно! освгги / О. В. Олш-ник // Нау^ працi. - 2010. - Том 50. - Вип. 37. - С. 39-42.
5. Васильева М. П. Теоретичн основи деонтолопчно! пiдготовки педагога : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 «Теорiя i методика професшно''' освiти» / М. П. Васильева ; Харк. держ. пед. ун-т iм. Г. Сковороди. - Харш, 2004. - 38 с.
6. Педагогический словарь : [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Под ред. В. И. Загвязинского, А. Ф. За-кировой. - М. : Издательский центр «Академия», 2008. - 352 с.
7. Туркот Т. I. Педагопка вищо''' школи : [навчальний по-абник для студенев вищих навчальних закладiв] / Т. I. Туркот. -К. : Кондор, 2011. - 628 с.
8. Реан А. А. Психология и педагогика : учебное пособие / А. А. Реан, Н. В. Бордовская, С. И. Разум ; под общ. ред. проф. А. А. Реана. - СПб. : Питер, 2008. - 432 с.
9. Иванов Д. А. Компетентности и компетентностный подход в современном образовании / Д. А. Иванов. - М. : Чистые пруды, 2007. - 32 с.
10. Подоляк Л. Г. Психолопя вищо'Г школи : тдручник / Л. Г. Подоляк, В. I. Юрченко. - К. : Каравела, 2008. - 352 с.
11. Радул В. В. Со^альна зрЫсть як вершина акмеолопч-ного розвитку особистост / В. В. Радул // Рщна школа. - 2011. -№ 3. - С. 15-20.
12. Лебедик Л. В. Педагопчна пщготовка мапс^в у ви-щих економiчних навчальних закладах : монографiя / Л. В. Лебедик. - Полтава : РВВ ПУЕТ, 2011. - 165 с.
13. Пальчевський С. С. Акмеолопя : навч. поабник для студ. вищих навч. закладiв / С. С. Пальчевський. - К. : Кондор, 2008. - 398 с.
14. Сисоева С. О. Розвиток освгги в умовах полкультур-ного глобалiзованого свггу / С. О. Сисоева // Проблема полкуль-турност у неперервнш професшнш освт : наукове видання / За ред. член-кор. НАПН Укра'ни К. В. Балабанова, С. О. Сисоево''', проф. I. В. Соколовой - Марiуполь : Ноулщж, 2001. - С. 11-18.
REFERENCES
Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. Kyiv: Yurinkom Inter, 2008.
Honcharenko, S. U. Ukrainskyi pedahohichnyi entsyklope-dychnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Encyclopedic Dictionary]. Rivne: Volynski oberehy, 2011.
Ivanov, D. A. Kompetentnosti i kompetentnostnyy podkhod v sovremennom obrazovanii [Competence and competence-based approach in modern education]. Moscow: Chistye prudy, 2007.
Lebedyk, L. V. Pedahohichna pidhotovka mahistriv u vysh-chykh ekonomichnykh navchalnykh zakladakh [Master Teacher training in higher economic education]. Poltava: RVV PUET, 2011.
Oliinyk, O. V. "Kulturolohichnyi pidkhid yak naukova osnova rozvytku teorii ta praktyky pedahohichnoi osvity" [Culturological approach as a scientific basis for the theory and practice of teacher education]. Naukovipratsi, vol. 50, no. 37 (2010): 39-42.
Pedagogicheskiy slovar [Teaching vocabulary]. Moscow: Akademiia, 2008.
Podoliak, L. H., and Yurchenko, V. I. Psykholohiia vyshchoi shkoly [Psychology of high school]. Kyiv: Karavela, 2008.
Palchevskyi, S. S. Akmeolohiia [Acmeology]. Kyiv: Kondor,
2008.
Radul, V. V. "Sotsialna zrilist yak vershyna akmeolohichnoho rozvytku osobystosti" [Social maturity as the top acmeological personal development]. Ridnashkola, no. 3 (2011): 15-20.
Rean, A. A., Bordovskaia, N. V., and Razum, S. I. Psikhologiia i pedagogika [Psychology and pedagogy]. St. Petersburg: Piter, 2008.
Sysoieva, S. O. "Rozvytok osvity v umovakh polikulturnoho hlobalizovanoho svitu" [The development of education in the multicultural globalized world]. In Problema polikulturnosti u nepe-rervnii profesiinii osviti, 11-18. Mariupol: Noulidzh, 2001.
Turkot, T. I. Pedahohika vyshchoi shkoly [Pedagogy of high school]. Kyiv: Kondor, 2011.
Vasylieva, M. P. "Teoretychni osnovy deontolohichnoi pid-hotovky pedahoha" [The theoretical basis deontological training teacher]. Avtoref. dys.... d-raped. nauk: 13.00.04, 2004.
Ziaziun, I. A. "Pedahohichne naukove doslidzhennia u kon-teksti tsilisnoho pidkhodu" [Pedagogical scientific research in the context of a holistic approach]. Porivnialna profesiina pedahohika, no. 1 (2011): 19-30.
<C
QQ О О
< £
Ш
