CC BY
13
Принцип ¿ндив1дуалзащ1 та диференщаци навчання вимагае врахування ¿ндивщуальних особливостей емощйно-вольово!, д1ево-практично1, i нтслскт\ ально!' сфер, псюачного та ф1зичного стану майбутшх учител1в. Оргашзащя навчально-виховного процесу у педагопчних вузах, згщно в вимогами цього принципу, забезпечуе розвиток шзнавального ¡нтсрссу. активносп, самоспйносп, творчих зд1бностей. Цьому сприяе застосування р1зних засоб1в i метод ¡в розвитку мотивацй студенпв, залучення майбутшх фах1вщв до адекватного самоанашзу, формування у них ушнь ф1зично!, штелектуально!, морально! та емощйно! саморегулящ!. Таким чином, актив вуеться потреба у знаниях, у розвитку профсайних зд1бностей.
Принцип оптимзацп передбачае формування мсхашз\пв профссшно! саморегулящ! майбутшх педагопв через врахування у BHOopi навчальних завдань реальних можливостей студент ¡в i умов д1яльносп; конкретизащю послщовносп вивчення педагопчних дисциплш, що дае можливють визначити найважлив1пп елементи структури та мсхашз\пв профссшно! саморегулящ!: рацюнальний BHoip оптимальних метод ¡в навчання, застосування доцшьних метод ¡в i засоб1в стимулювання i контролю з метою забезпечення самооргашзацп, самоаналпу. самоконтролю, саморегулювання д1яльносп студент!в.
Принцип свщомосп, самостшносп й активносп у навчанш вимагае актив1зування мотивацшно! сфери студент! в для здшенення ними активно! самоснйно! навчально-шзнавально! д1яльносн. Це дае можливють трансформувати знания у метод шзнання нових факп в i явищ, cnoci6 формування переконаннь i cвiтoглядy; актуалпувати опорш знания на Bcix етапах процесу !хнього засвоення; сформувати вмшня самоанал1зу, самоконтролю i самооцшки; розвинути шзнавальну актившеть.
Принцип смощйносп забезпечуе оволодшня студентами вмшнями керувати сво!м настроем, контролювати власш емоци; дае можливють формувати у майбутшх фах1вщв ¡птерес до знань, до процесу i cnocooiB ix здобуття; передбачае появу почуття подиву, радосн вщ yenixy у навчанш.
Результатом описаного процесу е ефективне формування вмшь та навичок професшно! саморсгуляцй вчителя у студент!в молодших курсив, яке здшснюеться шд час лабораторно-практичних занять з педагопки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Качан Г. А. Личностно-педагогическая саморегуляция как средство формирования педагогической культуры учителя экономики [Электронный ресурс] / Г. А. Качан // Материалы межвузовской научно-практической конференции «Профессиональная культура учителя экономики». - 1998. -С. 51 - Режим доступа к ресурсу: http://rspu.edu.ni/university/institute/econom/str4.htm#m5.
2. Лантух Л. I. Правда про пси.мчний стан учитсл1в та учшв [Електронний ресурс] / Л. I. Лантух // Постметодика. - 2001. - № 2. - С. 43. - Режим доступу до журналу: http://www.ipe. poltava.ua.pm. 3 4 .lantukh. htm.
3. Нацюнальна доктрина розвитку оевгги // Освгга. - 2002. - № 26. - С. 2-4.
4. Чайка В. Шдготовка майбутнього вчителя до саморегулящ! педагопчно! д1яльностк [монограф1я] / В. Чайка; ред. Терещук Г. - Тернопшь: ТИПУ, 2006. - 275 с.
УДК 37.025
Н. М. ПЕТРОВА
ФОРМУВАННЯ ШТЕЛЕКТУАЛЬНО! КУЛЬТУРИ МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛШ: ОРГАШЗАЩЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
3 'ясовано необхгдтсть формування ттелектуалъног культуры майбутшх учителгв природничих дисциплш. Охарактеризовано процес оргатзаци та змгет досл1дно-експерименталъноЧ роботи щодо формування цього феномена в cmydenmie, проаналгзовано и результати. Обтрунтовано потенцшт можливостi психолого-педагоггчних, методичних дисциплш та практик cmydenmie у формувант ix ттелектуально1 культури.
Ключов1 слова: ттелектуальна культура, ттелектуальт вмтня, методы формування ттелектуальног культуры.
H. Н. ПЕТРОВА
ФОРМИРОВАНИЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ЕСТЕСТВЕННЫХ ДИСЦИПЛИН: ОРГАНИЗАЦИЯ И РЕЗУЛЬТАТЫ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ЕКСПЕРЕМЕНТА
Выяснена необходымость формырованыя интеллектуальной культуры будущих учителей естественных дисциплин. Охарактеризован процесс организации и содержание опытно-экспериментальной работы относительно формирования этого феномена у студентов, проанализированы ее результаты. Обоснованно потенциальные возможности психолого-педагогических, методических дисциплин и практик студентов в формировании их интеллектуальной культуры.
Ключевые слова: интеллектуальная культура, интеллектуальные умения, методы формирования интеллектуальной культуры.
N. M. PETROVA
THE FORMATION OF THE INTELLECTUAL CULTURE OF THE SCIENCE TEACHERS: ORGANISATION AND RESULTS OF THE PEDAGOGICAL
EXPERIMENT
The necessity of forming of intellectual culture of future teachers sciences has been determined. The process of organization and maintenance of experimental work in relation to forming of this phenomenon for students has been described, its results have been analysed. Potential possibilities of psychological-pedagogical and methodical disciplines in forming intellectual culture have been grounded.
Key words: intellectual culture, intellectual abilities, methods offorming of intellectual culture.
Основными напрямками вдосконалення професшнсл шдготовки майбутшх учител1в природничих дисциплш е шдвищення pie™ ïx професшнсл компетентности особистюних якостей, професшно-педагопчно1 культури. Лише педагог з високим культурним pi в нем. 3i сформованими i нтс лс ктуал ьн им и вмшнями, педагопчною шту1щею, творчою актившетю зможе реал1зовувати шновацшш педагопчш технологи, продукувати власш ocbîthî ресурси та впроваджувати ïx у навчально-виховний процес, розробляти дослщно-експериментальш проекта, формувати в учшв культуру мислення та доевщ щншеного ставлення до природи i поведшки у нш. Реатзащя цих завдань залежить вщ сформованосп ¡нтс л актуально!' культури фах1вця - штегративного особистюного утворення, що е аксюлопчним, акмеолопчним. психолого-педагопчним феноменом та ¡нтслс ктуал ь ною складовою професшно-педагопчшл культури вчителя природничих дисциплш. Окремi аспекти формування штслсктуально!' культури дослщжували I. Захарова (формування ¡нтслсктуально!' культури старшокласниклв). Р. Пильшк (формування розумово!' культури стар ш о к л ас н и к i в ). О. Митник (формування штслсктуально!' культури вчителя початкових клаелв). Проте, як св1дчать результата анатзу наукових джерел, в1дсутн1 системш досл1дження проблеми формування ¡нтслсктуально!' культури вчителя природничих дисциплш у npoucci його ирофсслйно!' шдготовки.
Мета статт1 - висв1тлити оргашзащю та результата д о ел i д н о -с к сп с р и м с нт а л ь н о ï робота щодо ncpcBipKH ефективност1 системи формування ¡нтслсктуально!' культури у майбутшх учител1в природничих дисциплш.
Процес оргашзацн доел i д но-с кс пс р имс нтал ь hoï робота реал1зовано в1дпов1дно до теоретично обгрунтованих зм1сту, структури, функц1й ¡нтслсктуальhoï культури, результат!в аналпу профсслйно!' д1яльност1 учител1в-практиюв, можливостей профсслйно!' пщготовки майбутшх учител1в щодо формування досл1джуваного феномена. Основна мета
скспсримс нтально!' роботи - перев1рка ефективносп розроблено! педагопчно! системи формування \нтслсктуально! культури майбутшх учитсл1в природничих дисциплш у процесс профссшно! шдготовки. Мета реал1зовувалась через комплекс завдань, яю II конкретизують, обгрунтовують виб1р змюту, метод ¡в та засоб1в навчально-шзнавального процесу: розвиток ¡нтслсктуальних мотив1в та стимулювання \нтслсктуально! активное^ у навчально-шзнавальнш д1яльностк формування ¡нтслсктуальних умшь 1 навичок \ нтс лс ктуал ь но! д1яльностк розвиток лопчно! та шту!'тивно! складово! мислення студенпв; самореалпашя та самовдосконалення майбутшх учител1в природничих дисциплш; контроль 1 корекщя сформованосп основних складових \ нтс лс ктуал ь но! культури.
Реашзащя розроблено! педагопчно! системи формування \ нтслсктуально! культури передбачала поетапну методику, яка забезпечувала визначешеть 1 послщовшсть роботи и студентами. Основними етапами були д!агностико-ор1ентащйний, ¿мгащйно-технолопчний, творчий
Перший етап - д1агностико-ор1ентащйний - передбачав ознайомлення студенев ¡з психолого-педагопчними основами ¡нтслсктуально! культури, методами та прийомами ¡нтслсктуально! д1яльносп, мехашзмами мислення та творчо! д1яльносп шд час вивчення курсив «Вступ до педагопчно! професн», «Педагог1ка», «Загальна психолопя». Студента анал1зували педагог1чш цЫ та щнност1, ознайомлювались з педагог1чними технолопями, брали участь в окремих педагог1чних досл1дженнях.
Tмiтaцiйнo-тexнoлoгiчний етап передбачав оволодшня мaйбyтнiми вчителями основними прийомами \ нтс л с ктуал ь но! д1яльносп, формування ¡нтслсктуальних ум1нь та навичок, розвиток лопчного та ¡нту!'тивного компонент1в у ¡нтслсктуальн1й д1яльност1, систематизац1ю тсорстико-мстодолопчних та дидактико-технолог1чних знань, розвиток емощйно-вольово! регулящ!, шзнавально! самост1йност1. Робота здшснювалась у процссл вивчення курсив «Педагопка», «1стор1я педагог1ки», «Основи педагог1чно! майстерностЬ>, «Осв1тш технолог!!», «В!кова! педагопчна психолог!я».
На творчому еташ студента виконували та розробляли творч! завдання з психолого-педагог!чних ! фахових дисципл!н, виявляли !нтелектуальну активн!сть у р!зних формах навчально-шзнавально! д!яльност!, використовували сформоваш !нтелектуальш вм!ння та навички штелектуально! д!яльност! шд час педагопчно! практики. На цьому етап! здшснювалась корекщя сформованих способ!в ! дш !нтелектуально! д!яльност!, а також формування щншених ор!ентац!й, профес!йно! св!домост!, професшно! !дентичност!, готовност! до майбутньо! практично! д!яльносп за спещальн!стю. Робота проводилась шд час вивчення дисципл!н «Методика навчання б!олог!!» та «Методика навчання х1ш1».
Задля уешшного формування ус!х складових !нтелектуально! культури студенев проанал!зовано та доповнено новими елементами змют навчального матер!алу, що в!дображае теоретичний, емп!ричний ! практичний напрям шдготовки вчителя природничих дисциплш. Безумовно, формування окремих компоненпв !нтелектуально! культури майбутнього вчителя здшснювався у процес! вивчення ус!х дисципл!н, адже зм!ст кожно! з них певним чином впливае на формування св!тогляду, шзнавальних умшь та навичок, визначення особист1сних та професшних щлей. Але вагомою для нашого достижения е думка В. 3!нченка [2, с. 127], Л. Орлово! [3, с. 61], як! зазначають, що шд час вивчення студентами педагопчних спец!альностей фахових дисциплш (бюлогп, х!м!!, ф!зики) педагог!чна спрямовашсть навчального процесу, зазвичай, втрачаеться, тобто фахова спрямовашсть домшуе над педагопчною. Викладач! фахових дисципл1н акцентують увагу студенев лише на вивчення теоретичних основ наук, без проекц!! на методику !х викладання. Отже, спещальшсть ототожнюеться з вивченням фахових дисциплш. ! студента зор!ентоваш не на педагопчну д!яльшсть, формування профсслйних якостей, а на предметну спещал!зац!ю. Негативним результатом такого шдходу е те, що професшна спрямовашсть студенлв на старших курсах не лише не шдвищуеться, а нав!ть мае тенденщю до зниження.
Тому в процес! професшно! шдготовки мета нашо! роботи передбачала формування особистост! педагога, який повинен не лише володгги предметними знаниями, а й бути здатним оргашзовувати навчально-шзнавальний процес для виршення нестандартних завдань, розробляти та використовувати оригшальш методики, розвивати творчий потенщал учшв та формувати в них культуру мислення. Основну увагу акцентували на змют психолого-
педагопчних дисциплш 1 методик навчання бюлоги та \i\iii (оскшьки вони е дисциплшами комплексного характер}').
ГПд час вивчення вказаних дисциплш було зор1еттовано студенев на засвоення таких знань: теоретико-методолопчних (особливосп процесу шзнання; суперечноси навчально-шзнавального процесу, його двостороншй характер; сутшсть природничо! осв1ти в умовах сучасно! осв1тньо1 парадигми; цшсшсть, системшсть та дина\пчтсть педагопчних явищ та пропса в: специфша, сутшсть та структура педагопчно! д1яльностк нормативш документа освиньо! галузц новиш досягнення та перспективи розвитку природничих наук; шляхи реал1заци завдань штелектуально-творчого розвитку особистосн учня у пропса вивчення природничих дисциплш; особливосп формування природничо-наукових понять, штслсктуальних умшь та навичок на уроках бюлоги, \i\iii: змют фундаментальних закошв, теорш, понять природничо! освии; методи та засоби активпапп навчально-творчо! д1яльносн учшв та студент ¡в шд час вивчення природничих дисциплш: форми та сучасш вимоги до оргашзаци навчально-тзнавально! д1яльносн на уроках бюлоги, \i\iii):
- дидактико-технолопчних (основи д1агностування та ефективна оргашзащя навчально-виховного процесу, його оцшка та корекщя; основи планування, проектування, моделювання педагопчно! д1яльносн; психолопчш мехашзми ¡нтслсктуально! д1яльносн; структура ¡нтслсктуально! культури та функцюнальне призначення !! складових; критсрп та показники сфсктивносп навчально-тзнавально! та профссшно! д1яльностк самоанал!з, самооцшка. рсфлская та саморегулящя педагопчно! д1яльносп).
Вивчення циклу психолого-педагопчних та методичних дисциплш спрямовувалося на формування у студент ¡в таких ттелектуалъних умшъ\
• умшня визначати природничо-науков! поняття та встановлювати генетичш, лопчш, системш зв'язки \пж поняттями;
• умшня визначати мету власно! ¡нтслсктуально! д1яльносп;
• умшня планувати (шд час планування навчально! д1яльносн учшв, шдбору метод ¡в та засоб1в навчання, складання тематичного, поурочного, р1 много плану);
• умшня прогнозувати процес навчання (шд час розробки та оргашзаци фрагмента р1зних тишв уроклв. вид ¡в навчально-тзнавально! д1яльносн, метод ¡в та засоб1в навчання);
• умшня структурувати (шд час складання плашв, конспект!в. тез, опорних схем, таблиць, д1аграм тощо);
• умшня проектувати (шд час розробки та рсалпацп проекпв, дидактичного матер1алу);
• умшня моделювати (шд час методичних розробок рвних форм навчальних занять (уроки р1зних тишв, лабораторш та практичш роботи, лекци, семшари, скскурсп. самостшно! роботи учшв, створення моделей для експериментальних демонстрацш, облаштування кабшст1в):
• умшня уевщомлювати наявшеть р1зних шдход1в у вивченш дослщжуваних об'екпв (шд час аналпу змюту та структури чинних навчальних програм, шкшьних шдручншав та навчально-методичних поабниклв. передового педагопчного доевщу, природничо-науково!, психолого-педагопчно! та методично! лиератури);
• умшня використовувати рпш способи опису та анал1зу природних об'екпв, явищ I процесс в (шд час розв'язування задач р1зними способами, розробки вправ, запитань, дослщв, умов задач);
• умшня штсрпрстувати результата власно! \нтслсктуально! д1яльностк
• умшня аргументувати власну позищю, ¡дао (шд час проведения фрагмент!в уроклв. презентапп проекпв, обгрунтування методичних систем, шновацшних технологш тощо);
• умшня використовувати евристичш прийоми; умшня припинити або пригальмувати власну штелектуальну д1яльшсть на будь-якому еташ и виконання (шд час «м1кровикладання» уроклв):
• умшня реал1зовувати вьласний стиль у пропса навчально-тзнавально! д1яльносн (шд час розробки творчих завдань, проекпв, моделей, наочносп);
• умшня ощнювати (шд час ощнки р1вня знань учшв, власно! д1яльносп. взаемоощнювання).
Велике значения для формування дослщженого феномена е практична шдготовка
фах1вщв. оскшьки практики (навчальш, виробнши) е найвагомшою складовою профссшно! шдготовки майбутшх учител1в природничих дисциплш. Встановлено, що навчально-польов1 практики закршлюють теоретичш знания та сприяли оволодшню польовими й
експериментальними методами вивчення природних об'екпв 1 систем. Спостереження за природними явищами, процесами, визначення дослщжуваних об'екпв флори та фаун и за допомогою визначниюв сприяе глибшому засвоению студентами змюту природничих понять, 1х розширенню, узагальненню та систематизации встановленню лопчних взаемозвязюв та взаемозалежностей м1ж ними. Дослщницька д1яльшсть шд час практики стимулюе у студенев ¿шщатившсть та самостшшсть, штслсктуальну актившсть, прагнення до шзнання ¡стини. потребу в розширеш знань, умшь, навичок, 1х застосування у практичнш д1яльносп, штслсктуальш почуття, вольов1 риси, а також забезпечувала самореатзащю та самовдосконалення. У пропса наукового пошуку шд час польових практик студента визначали мету влас но!' д1яльносп, планували послщовшсть виконання дш. висували гшотези, аргументували власш думки, приймали самостшш ршення, розробляли та реалповували достдш проекта, моделювали природш об екти, явища, процеси, використовували р1зш способи опису та аналпу природних об'екпв, явищ 1 пропса в. Також, збираючи дослщний матер1ал, студента його аналпували, систематизували, структурували та вчились штсрпрстувати отримаш даш. Виконуючи завдання шдив1 дуально го та групового характеру, вони реалповували творчий потенщал, у них формувався шдивиуальний стиль д1яльностк ощнш умшня, рсфлская. см пат ¡я тощо.
Ид час виробничо! пропсдсвтично! практики у студенев формувалась самостшшсть оцшок, умшня враховувати фактори та вар1анти. висувати та псрсв1ряти ппотсзи. прогнозувати, конструювати, а також розвивалась гнучюсть та самостшшсть мислення.
Наш експеримент показав, що псдагопчна практика забезпечуе поглиблення 1 узагальнення загально-педагопчних знань, корекщю, систематизащю та апробащю у реальному педагопчному пропса ¡птслсктуальпих умшь та навичок. Рсалып умови освтгьо! практики сприяють формуванню певного досвщу д1яльност1 як у стандартних, так 1 в нестандартних ситуащях. У студент ¡в з'являеться можливють проявляти власш творч1 зд1бност1, анал1зувати й обговорювати р1зномаштш проблеми. Отже, у них формуються рсфлская та ощнш судження, що, вщповщно, е основою для власних мшродослщжень. Саме педагопчна практика, штсгруючи теоретичний, методичний та дослщницький аспекта шдготовки, забезпечуе формування вах компонент!в ¡нтслсктуально! культури: уевщомлення щлей та мотив1в профссшно! д1яльност1; трансформащю знань, ¡нтслсктуальних умшь та навичок на цшшений р1вень; розвиток ¡нтслсктуальних почутпв та вольових рис характеру, лопчно! та шту!'тивно! складово! мислення, саморегуляцн, рсфлсксп. профссшно! самоощнки, емпатн; реал1защю творчого потенщалу та формування шдив1 дуально го стилю д1яльностг
Анашзуючи теоретичш аспекти, що стосуються стимулювання штелектуально! мотивацп студенпв, етапносп процесу засвоення знань, ¿нтелектуальних ум1нь, особливостей формування особистюних якостей майбутшх педагопв, нами вибрано методи, якл мають найбшыш потенцшш можливосп щодо формування уах складових 1х \нтслскт\ ально! культури. Це такт методи 1 прийоми шдготовки: «мозкова атака», синектика, аглютинащя та пперболпашя, щлепокладання, проблемна ситуаця, педагопчна гра, проекта, «м1кровикладання».
Важливе значения для процесу формування \нтслсктуально! культури. як показало наше достижения, належить методу виршення творчих завдань на основ1 теор1я розв'язання винахщницьких задач (ТРВЗ). Студента ознайомлюються з алгоритмами виршення творчих задач. Цей метод сприяе формуванню лопки та штущн майбутшх педагопв. Лопчна складова мислення формувалась шд час засвоення студентами послщовносп дш. етапносп м1ркувань, механтпв вщбору рацюнальних вар ¡ант ¡в виршення, а лопчна - шд час пошуку можливих шлях1в виршення, завдяки продукуванню щкавих щей щодо змш у систем! на кожному еташ алгоритму. ТРВЗ е основою для створення творчих завдань, що було використано шд час вивчення методик навчання бюлогп, х1мп. Адже студента, поряд ¡з вмшням виршувати задач 1 рпних тишв, також повинш навчитися створювати р1зномаштш оевггш продукта. Мехашзм створення творчих задач полягав у тому, що матер1ал подавався не як факт, тобто готова шформащя, а як питания до пошуку, роздум1в, м1ркувань, що зумовлювало необхщшеть розумшня сут1 явища, процесу тощо. Було наголошено на тому, що один 1 той же факт можна використати як для створення дослщницьких, так 1 винахщницьких завдань. Найголовшше в задач 1 - це сформулювати суперечностг Змют творчо! задач 1 пропонували побудувати як
проблемну. Це вимагало пошуку допомгжно! шформацп, нестандартних шлях ¡в розв'язання, а також самостшноеп застосування знань в нових умовах. На основ! ТРВЗ студент и створювали р1зш типи завдань, яю використовували для подготовки конспект ¡в уроклв. сцснарпв р1зномаштних заход ¡в шд час «мшровикладання» на заняттях та педагопчнш практищ.
Отже, оргашзащя експериментально-дослщно! роботи вщповщно до теоретично обгрунтованих змюту, структури, функцш штелектуально! культури; виб1р змюту, метод ¡в та засоб1в навчально-шзнавального процесу; поетапна рсалгзашя розроблено! педагопчно! системи - все це забезпечило розвиток ¡нтслсктуальних мотив1в, засвоення теоретико-методолопчних та дидактико-технолопчних знань; ¡нтслсктуальних умшь та навичок ¡нтслсктуально! д!яльносп; розвиток лопчно! та штуггивно! складово! мислення студештв; саморсалпашю та самовдосконалення майбутшх учител1в природничих дисциплш. Результата сформованоси ¡нтслсктуально!' культури майбутшх учител1в природничих дисциплш до та теля експериментального дослщження подано у таблищ 1.
Таблиця 1
1Чвш сформованостг штелектуально! культури на формувалъному етат експерименту
Р!вень Експериментальна група (145) Контрольна група (143)
До експерименту Пюля експерименту До експерименту Пюля експерименту
ос!б % ос1б % ос1б % ос1б %
Репродуктивний 42 29,0 15 10,3 37 25,9 27 18,9
Реконструктивний 75 51,7 78 53,8 78 54,5 85 59,4
Творчий 28 19,3 52 35,9 28 19,6 31 21,7
Даш таблищ свщчать, що в експериментальних трупах в 2,8 рази зменшилась кшьюсть студент ¡в з репродуктивним р1внем (з 29,0% до 10,3%). Отже, у 27 з 42 майбутшх педагопв шсля експерименту шдвищився р1вень ¡нтслсктуально! культури. На реконструктивному р1вш було зафпчховано 53,8%, що вказуе на 7,9% приросту (3 особи). А ось на творчому р1вш юлыасть студенив зросла майже у 2 рази - з 19,3% до 35,9%, тобто збшыпилась на 24 особи. Збшыпення юлькоси студент ¡в саме з творчим р1внем, а не з реконструктивним, свщчить не лише про юлыасш, а й про яюсш зм1ни, що вщбулися в результат! впровадження запропоновано! системи формування !нтелектуально! культури. У контрольних трупах спостер!гаемо також незначш позитивн! зм!ни. Незначш зрушення показниклв стосуються, в основному, репродуктивного та реконструктивного р!вшв, що св!дчить лише про позитивн! кшыасш зм!ни. Це пов'язано з проведеною ешзодичною роботою з! студентами контрольних груп. Натомють, яклсн1 зм!ни у студент!в. що перебували у експериментальних трупах, вказують про системну, щлеспрямовану та послщовну роботу щодо формування !х штелектуально! культури. Отже, в експериментальних трупах, пор!вняно з контрольними, статистичш змши е значущими як клльклсно. так ! яклсно.
Перспективи подальших дослщжень полягають у визначенш можливостей шслядипломно! осв!ти та методично! роботи в школ! у контекст! формування штелектуально! культури вчителя природничих дисциплш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бухвалов В.А. Общая методика развивающего обучения (с применением ТРИЗ) / В.А. Бухвалов. -Рига: «Эксперимент», 2001. - 96 с.
2. Зшченко В.П. Формування у студенпв педагопчних умшь у процса навчання / В.П. 31нченко // Педагопчний альманах. - 2009. - Випуск 4. - С. 122-130.
3. Орлова Л.Н. Система методической подготовки учителей биологии в педагогическом вузе: дис. .. .д-ра пед. наук: 13.00.02 / Людмила Николаевна Орлова. - Омск, 2005. - 382 с.
