CC BY
35
УДК 37.047; 37.048.4
А. В. СТЕПАНЮК, Н. В. МОСКАЛЮК
РОЗВИТОК ДОСЛ1ДНИЦЫСИХ УМШЬ СТУДЕНТ1В ЯК СКЛАДОВА ПР0ФЕС1ЙН01 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕА1В ПРИРОДНИЧОГО
ПРОФ1АЮ
Розкрито основы тдходи до формуеання досл1дницьких умть студентгв (компетенттсний та «навчання через досл1дництво»), Визначено й охарактеризовано специфгчт принципы проектуеання навчально'1 дгяльностг ¡з формуеання дослгдницьких умть, за основу систематизаци яких узято освШню дгяльтсть студента. Висвтлено особливостг оргатзацп науково оргентованого навчання. Запропоноеано модель формуеання досл1дницьких умть майбуттх вчителгв у процесг вивчення бюлоггчних дисциплт, яка включае два взаемопов 'язат шляхи реал1заци проблемы: непрямий та прямий.
К:ш>чо(п слова: вмтня, дослгдницьке вмтня, компетенттсть, еища школа.
А. В. СТЕПАНЮК, Н. В. МОСКАЛЮК
РАЗВИТИЕ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИХ УМЕНИЙ СТУДЕНТОВ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ЕСТЕСТВЕННОГО ПРОФИЛЯ
Раскрыто основные подходы к формированию исследовательских умений студентов (компетентностной и «обучение через исследование»). Определены и охарактеризованы специфические принципы проектирования учебной деятельности по формированию исследовательских умений, в основу систематизации которых положена учебная деятельность студента. Освещены особенности организации научно ориентированного обучения. Предложена модель формирования исследовательских умений будущих учителей в процессе изучения биологических дисциплин, которая включает два взаимосвязанные пути решения проблемы: непрямой и прямой.
Ключевые слова: умение, исследовательские умения, компетентность, высшая школа.
А. V. STEPANYUK, N. V. MOSKALYUK
THE DEVELOPMENT OF STUDENT RESEARCH SKILLS AS A PART OF PROFESSIONAL PREPARING ATI ON OF FUTURE TEACHERS OF SCIENCES
Basic approaches to the formation of students' research skills (competence «learning through research activities») have been revealed. Specific principles of educational activities design in formation of research skills have been determined and characterized. Students' educational work has been taken as a basis for the systematization of research skills. The authors highlight the peculiarities of the organization of scientific oriented education. Model of formation offuture teachers' research skills during the study of biological disciplines, which includes two interrelated ways of the problem realization (direct and indirect) has been offered.
Key words: skill, research skill, competence, high school.
Як в ¡до mo. провщним чинником вирипення складних завдань освгги i нащонального виховання е особистють вчителя-предметника. Нишшш умови розвитку Украши потребують переходу вищо! школи на нову концепцда шдготовки майбутшх спещалю™, удосконалення й якостк штегрування, шдвшцення р1вня професюнал1зму, компстснтноетi. штелектуально! культури вчителя. KpiM того, сучасш прюритсти i щнносп освгги також зумовлюють перегляд установлених шдход1в до формування й змюту, сутгево впливають на його склад i структуру. Йдеться, зокрема, про утвердження студента як вищо! щнносп i мети оевпшюго процесу. Тому юнуе потреба переходу
вищо1 школи на нову концепщю освгга. 3 одного боку, вона повинна передбачати формування псрсдуам студента як особистосп, вшьно! в помислах, переконаннях 1 вчинках, духовно багато!, штелектуально!, творчо!, самоспйно! 1 самод1яльно1, внутршшьо гармошйно розвинено!, а з шшого -його шдготовку до реашзацп окрсслсних завдань в шильшй практищ.
Один з аспекпв такого навчання - створення умов для реатзацп кожним студентом власно! осв1тньо1 траекторп, зумовлено! його навчальними можливостями, запитами, штересами, задатками 1 зд1бностями. У зв'язку з цим виникае потреба тако! оргашзащ! осв1ти, яка забезпечуватиме формування дослщницьких умшь, оргашзащю навчально-шзнавально! та науково-дослщницько! д1яльносп студештв.
Дослщницью вмшня ми тлумачимо як сукупшсть систематизованих знань, умшь 1 навичок особистосп, погляд1в 1 переконань, що визначають функцюнальну готовшсть студента до творчого пошукового ршення шзнавальних задач.
Як свщчить проведений нами анал1з л1тературних джерел [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7], для формування особистосп студента як майбутнього творчого, ¿шщативного фах1вця необхвдно залучати його до науково-дослщницько! д1яльност1, що привчае до самоспйностк виробляе вмшня застосовувати отримаш знания при виршенш конкретних завдань, вшьно ор1ентуватись в л1тератур1 за обраним фахом, а також виховуе вибагливють до себе, з1брашсть, цшеспрямовашсть. Дослщницька д1яльшсть вдосконалюе не лише професшний р1вень, а й формуе специф!чш навички, вiдпoвiдний склад мислення та спшкування. У зв'язку з новими вимогами до якосп тдготовки фах1вщв у св1тл1 потреб прискореного науково-техшчного 1 сощального розвитку краши дослщницька д1яльшсть студештв розглядаеться як важливий фактор удосконалення вс1е! системи тдготовки спещатспв для р1зних галузей народного господарства. Саме дослщницька д1яльшсть дозволяе поглибити професшне спрямувания осв1ти, виховувати спещалюпв з високим творчим потенщалом 1 впливае на формування сощально-професшно! зршосп майбутшх фах1вщв.
Дослщницький елемент був 1 завжди залишиться важливим у педагопчнш д1яльност1. Дослщженню процесу формування дослщницьких умшь присвячеш роботи Н. А мел ¡но!'. А. Арсьоново!, I. Бакарьово!, С. Барчук, Н. Гловин, I. Каташинсько!, М. Князян, В. Литовченко, Н. Яковлеве! та ¡нших учених. Анал1з педагопчно! практики свщчить про ефектившеть застосування дослщницьких технолог!й у навчальшй д1яльност1. Вища школа мае великл потенцшш можливосп 1 перспективи оргашзащ! навчально-виховного процесу на засадах пошуково-дослщницько! д1яльност1.
Однак наш власний доевщ педагопчно! д1яльносп дозволяе стверджувати, що дослщницька тсхнолопя недостатньо використовуеться на практищ. 3 метою шдтвердження цього висновку, ми провели анкетування 163 студент! в 1-1У кура в х!\пко-бюлопчного факультету Тернопшьського нацюнального педагопчного ушверситету ¿меш Володимира Гнатюка. Результата анкетування заевщчили, що у набутп доевщу дослщницько! д1яльност1 студентам потр1бна теоретична, методична й практична допомога. Так, на запитання «Чи вважаете Ви себе шдготовленим теоретично до науково-дослщно! роботи?» майже 67% студент!в дали вщповщь - «ш»; 33% - «частково готовий». А на запитання «Чи вважаете Ви себе шдготовленими практично до науково-дослщно! роботи?» 81% дали вщповщь - «ш», 1 лише 19% - «частково готовий». Жоден студент не ощнив р1вень свое! теоретично! чи практично! готов ноет! до науково-дослщно! роботи як «Готовий повшетю».
Результата проведеного опитування заевщчили, що бшышеть студент!в позитивно ставляться до застосування дослщницького навчання, але у них недостатнш р1вень знань ! вмшь для проведения самостшних експериментальних дослщжень з конкретно! тематики. 1снуюча методика навчання лише частково забезпечуе формування мотив!в дослщницько! д1яльност1 на необхщному р1вш. Таким чином, у ход! анатзу стану реатзацп проблеми в практищ робот! сучасно! вищо! школи, нами виявлено певш суперечносп м1ж вимогами суспшьства до р1вня сформованост! дослщницьких умшь майбутшх учител1в природничого профшю та реальним р1внем сформованост! вщповщних умшь у випускник!в вищих навчальних заклад! в осв!ти.
Тому метою статт1 е обгрунтування пщход1в до формування дослщницьких умшь майбутшх учитсл1в в процесс вивчення бюлопчних дисциплш, реатзащя яких забезпечила б належний р1вень сформованосп вщповщних умшь студенпв.
Анал1з досвщу осв1тшх систем багатьох краш свщчить, що одним з шлях1в оновлення змюту осв1ти й навчальних тсхнолопй. узгодження 1х ¡з сучасними потребами, штеграцн за св1товим осв1тшм простором е ор1ентащя навчальних програм на компетентшсний пщхщ до створення ефективних мехашзм1в його запровадження. Тому в нашому дослщженш ми базуемось на припущенш, що цшеспрямоване формування дослщницьких умшь майбутшх учител1в природничого профшю як його ключово! компстс нтносп забезпечуе шдготовку до творчого саморозвитку особистосп 1 високого стандарту ирофсайно!' д1яльностг При цьому формування у студсьтв умшь дослщницького характеру розглядаеться не як самощль, а як шлях до шдвищення якост1 навчання майбутшх фах1вщв. Тобто, це означае, що одночасно з шдвищенням р1вня сформованост1 дослщницьких умшь будуть шдвищуватися загальш показники усшшносп вивчення дисциплш бюлопчного циклу, сформованост1 компетентност1 студента як майбутнього вчителя.
Критичний аналп науково-педагопчно! л1тератури та практики роботи сучасно! вищо! школи дозволяе нам констатувати, що оптимальною методичною системою оргашзацп навчально-виховного процесу, яка дозволяе запровадити вщповщний тип навчання, е «навчання через дослщництво». Як вщомо, у ВНЗ основним видом дiяльнocтi е навчання. Воно мае сво1 особливост1 при пщготовщ майбутшх вчител1в природничого профшю, основою яких е оволодшня методами наукового шзнання об'екпв живо! природи, ознайомлення з сучасною природничо-науковою картиною св1ту, формування дослщницьких вмшь. Отже, вщповщний навчальний процес мае бути: по-перше, спрямований на реал1защю конкретних завдань, передбачених реформою осви-и; по-друге, ¿мчащею того середовища, в якому доведеться працювати майбутшм учителям; по-трете, виробляти в студекпв умшня [ навички виршення практичних завдань 1 психолого-педагопчних ситуащй. При цьому в майбутшх учител1в природничого профшю повинш бути сформован! дослщницью вмшня двох тишв: природничо-наукового спрямування та власне педагопчного спрямування.
Оскдльки навчальна д1яльшсть е основним видом д1яльност1 студенев, то 1й належить особливе мюце в становленш особистост1 майбутнього фах1вця, формуванш його мислення, ев ¡то гл яду. характеру, сощальних ор1ентир1в, працездатностг Бона визначально впливае 1 на формування професшних знань 1 вмшь. розвивае защкавленють до шзнання 1 практично! д1яльностг За час навчання студент повинен розвивати навички самостшно! творчо! науково! роботи, сформувати власне коло наукових ¡нтсрсав та потреб, вшьно волод1ти нормами 1 науково-методичними принципами с кепер и мс нтал ь но!' 1 дослщно! д1яльносп. Активне навчання переслщуе мету зробити кожного студента безпосередшм учасником навчального процесу, який сам шукае шляхи 1 засоби виршення проблем, пщ час навчання. Змют навчально! дисциплши при такому шдход1 не передаеться студентам безпосередньо, а засвоюеться ними в ход1 навчально! д1яльносп: при вивченш осв1тшх об'екпв, колективно! комушкацп, зютавлення отриманих результат!в з культурно-юторичними аналогами тощо. Змют осв1ти студента трактуеться як заело його власного самовиявлення. В основу вивчення дисциплш бюлопчного циклу нами покладена щея продуктивного засвоення наукових понять, коли студента самовизначаються стосовно рпних пщход1в до осв1ти людини 1 здшенюють власну продуктивну д1яльнють. Отже, у ироцеа навчання студентов! потр1бно не лише знайомитися з сучасними досягненнями науки, а й засвоювати 1х у влаенш д1яльносп: проводити дискусп, пропонувати шляхи виршення проблем, моделювати навчальш ситуацп, проектувати засоби виршення проблем.
Пщходи до конструювання процесу формування дослщницьких умшь студент ¡в в цьому раз1 вщр1зняються вщ традицшних. Так, основними принципами, за основу систематизацн яких взято осв1тню д1яльнють студента, е:
1. Принцип особистюно! цшеспрямованост1 студента: формування дослщницьких умшь кожного студента здшснюеться на основ11 з врахуванням його особистах навчальних шлей.
Цей принцип базуеться на глибинних якостях людини - здатност1 постановки щлей свое! д1яльностг Самовизначення студента щодо конкретного навчального питания чи цЫсно!'
бюлопчно! дисциплши дозволяе йому поставити для себе конкретш цЫ та завдання, на основ! яких пстм здшснювати ¡ндивщуальну осв1тню траекторда: приймати участь в вибор1 форм 1 метод ¡в навчання, у визначенш змюту 1 темпу виршення навчальних задач. Студент окреслюе проблеми, яю його щкавлять, консультуеться стосовно цього з викладачем, узгоджуе ¿ндивщуальну програму занять ¡з загальною осв1тньою програмою.
2. Принцип вибору ¡ндив! дуально! осв1тньо! траекторн: студент мае право на уевщомлений та узгоджений з педагогом виб1р основних компонент!в свое! осв1ти - смислу, цшей, завдань, темпу, форм 1 метод! в навчання, особистюного змюту осв1ти, системи контролю та ощнки результапв.
Особистюна самореатзащя студента при форму ванн! дослщницьких умшь можлива лише за умови свободи вибору еле мент! в осв1тньо! д1яльност1. Для цього викладачев! необхвдно забезпечити студента правом вибору щлей заняття, способ!в 1х досягнення, теми творчо!' роботи, форм II виконання та захисту, заохочення особистого погляду студента на проблему, його аргументованих висновклв та самооцшки.
Цей принцип встановлюе р!внозначнють створеного студентами особистюного змюту осв1ти 1 заданим йому ззовш змютом, який мае характер осв1тшх стандарт!в. Однак свобода творчого самовираження 1 вибору осв1тньо! траекторн студента передбачае оргашзацшно-технолопчну заданють методолог!!' його д1яльностг Студент створюе осв!тнш продукт 1 збшыпуе сво1 знания тодк коли волод!б: основами креативно!, когштивно! ! орган!защйно! д!яльност!. Тому викладач не лише надае студентов!в свободу вибору, а й вчить його д!яти уевщомлено в ситуац!! вибору, озброюе необхщним д!яльшстним !нструментар!ем.
Для реатзацн цього принципу викладач повинен ум!ти, з одного боку, розум!ти ! окреслювати власний смисл осв!ти з бюлогн, а з ¡пшого - допускати ! шдтримувати ¡пш! смисли осв!ти. яю можуть бути в студештв. Обговорення на заняттях р!зних точок зору ! позищй, захист альтернативних творчих роб!т на одну ! ту ж тему вчать толерантному ставленню студента до шших позищй ! результат!в. допомагае йому зрозум!ти закони р!зномаштност! шлях!в досягнення ютини. Кр!м того, одночасна презентащя студентами р!зних роб!т з одного ! того ж питания створюе особливу осв!тню напругу, що стимулюе присутшх до особ ист! с но го саморуху та евристичного пошуку р!шень.
3. Принцип метапредметних основ осв!тнього процесу: основу змюту осв!тнього процесу становлять метапредметш об'екти, яю забезпечують можлив!сть суб'ективного особистюного шзнання !х студентами.
ГПзнання реальних осв!тн!х об'екпв спонукае студенев до виходу за меж! навчально! дисципл!ни та переходу на м!жпредметний р!вень шзнання. На цьому р!вш р!зноман!тшсть понять ! проблем зводиться до вщносно невелико! кллькост! фундаментальних осв!тшх об'еклв- категор!й, понять, принцишв, закон!в, теор!й, яю в!дображають галузь бюлопчно! реальност! Фундаментальш закони розвитку природи, народш традищ!, знания виходять за меж! дисципл!н б!олог!чного циклу ! виявляються вже метапредметними. Вони забезпечують можливють суб'ективного р!зноспрямованого шдходу до вивчення природних систем, вщкривають вихщ студентам на ¡нш! навчальш дисципл!ни. Такий шдх!д передбачае отримання продукт! в шзнання, яю мають ¿ндивщуальш смислов! та чуттев! наголоси. Сдина для вс!х студенев лопчна схема як результат навчання в даному випадку не використовуеться, оскшьки звужуе меж! прояву !х творчо! шдивщуальност!.
4. Принцип продуктивност! навчання: головним ор!ентиром навчання е особ ист! с не осв!тне зростання студента, що складаеться з його внутршшх та зовшшшх осв!тшх продукт!в навчально! д!яльност!.
Продуктивне навчання ор!ентовано не ст!льки на вивчення вщомого, сюльки на прир!ст до нього нового, творения студентами осв!тшх продукпв. В процес! створення зовшшшх осв!тшх продукпв при вивченш дисциплш б!олог!чного циклу у студента проходить розвиток внутршшх навичок ! зд!бностей, як! властив! вчителям б!олог!!. Зовшшшй осв!тшй прир!ст в!дбуваеться одночасно з розвитком особист!сних якостей студента, яю в!дпов!дають прообразу його майбутньо! д!яльностг
5. Принцип первинносп осв!тньо! продукщ! студента: створений студентами особиспсний змют оевгеи випере джае вивчення оевншх стандарт! в! загальновизнаних досягнень в бюлогй.
Цей принцип конкретизуе особистюну ор1ентащю 1 природодощльшсть навчання, прюритст внутршнього розвитку студента перед засвоенням заданого ззовш. Студент, я кому надана можливють розкрити сво1 потенщальш можливосп. оволод1вае технолопею творчо! д1яльносп, створюе освший продукт шод1 б1лып орипнальний. шж загальновизнане виршення цього питания. Традищйна д1яльшсть ¡з «вивчення знань» замшюегься д1яльшстю ¡з «здобування знань».
6. Принцип ситуативносп навчання: осв1тшй процес базуеться на ситуащях, якл передбачають самовизначення студент!в [ пошук 1хшх ршень. Викладач супроводжуе студента в його осв1тньому постуш.
Для того, щоб оргашзувати творчу д1яльшсть студента, викладач створюе або використовуе осв1тню ситуащю, яка вже виникла. II мета - створити мотиващю 1 забезпечити д1яльшсть студента щодо шзнання осв1тнього об'екта 1 виршення проблем, що з цим пов язан!. Викладач у виршенш проблеми вццграе оргашзацшно-супроводжуючу роль, осклльки вш забезпечуе особисте виршення студентами навчально-шзнавальних проблем, якл виникли.
Ефективною е осв1тня ситуащя, при яклй студенту в якост1 культурного аналога його продукту надаеться можливють знайомства не з одним, а з декшькома аналопчними вз1рцями творчост! людства. При цьому студент входить в р1зномаштний культурний прост! р. що забезпечуе динам!ку його подалыпих осв1тшх процес!в. допомагае формування навичок самовизначення у пол1вар1антних ситуащях.
7. Принцип ocвiтньoí рефлекс!!: осв^нш процес супроводжуеться його рефлексивним уевщомленням суб'ектами осв1ти.
Рефлексия - це уевщомлення способ!в д1яльност1, виявлення II смислових особливостей. Студента не лише уевщомлюють зроблене, а й уевщомлюють способи д!яльност!. Це необх!дна умова того, щоб студента бачили схему оргашзацн оевтгьо! д!ялыюст! з бюлогн, конструювали II вщповщно до сво!х щлей ! програм, усв!домлювали результата д1яльностг
Розглянут! принципи характеризуют способи проектування осв!тнього процесу ¡з формування дослщницьких ум!нь майбутн!х учител!в. 1х реалгзащя проходить з уврахуванням конкретних умов, що вщносяться до змюту, технологИ, форм ! метод!в оргашзацн осв!тньо! д!яльност! студенев. Загалом розроблена нами модель формування досл!дницьких умшь майбутшх учител!в природничого профпю в процес! вивчення бюлопчних дисципл!н включае два взаемопов'язаш шляхи реал1зацн проблеми: непрямий та прямий. Перший передбачае реалпашю принципу «навчання через досл!дництво» при вивченш б!олог!чних дисципл!н шляхом залучення студенев до дослщницько! д1яльносп в процес! аудиторно! та поза аудиторно! робота засобом виршення певних задач (використання задачного шдхвд в межах окремо! навчально! дисциплши бюлопчного циклу та м1жпредметного задачного шдходу). Суть другого шляху полягае у спещальнш щлеспрямовашй д1яльносп ¡з формування дослщницьких умшь студент!в. при якому структура вмшня е спещальним предметом вивчення. Вш здшснюеться у двох напрямах: формування дослщницьких умшь природничо-наукового спрямування (включае загальнонавчальш дослщницью умшня, що стосуються загально! структури дослщницького умшня, та спещальш дослщницью умшня, специфша яких пов'язана з шзнанням об'ект1в живо! природи, експериментальними вмшнями тощо); формування дослщницьких умшь власне педагопчного спрямування (передбачае розвиток умшь постановки педагопчного експерименту, проектування шновацшно! д1яльност1 та д1агностики II результат!в тощо).
При розробщ методичного забезпечення запропоновано! моде л! формування дослщницьких ум!нь майбутшх учител!в в процес! навчання бюлопчних дисциплш ми враховуемо: специф!ку об'екта вивчення та юнуючий в педагопчшй наущ под ¡л дослщницью вм!ння на групи. При цьому базуемось на твердженнях:
• основою дослщницьких ум!нь е штелектуальш вмшня. якл становлять систему мислительних операцш або дш (аналп. синтез, абстрагування, пор!вняння. узагальнення, конкретизащя ! систематизащя);
• прийоми розумово! д!яльност! студештв доц!льно формувати в 1х лопчному взаемозв'язку ¿з визначенням домшуючо! на певному еташ навчання мислительно! операцп.
Проведене нами дослщження дозволяе зробити висновок, що науково ор1ентоване навчання у вуз! е перспективним напрямком розвитку осв1ти та формування майбутнього
компетентного фах1вця. Подальшу д1яльшсть з розробки окрсслсно!' проблеми доцшьно здшснювати в напрям1 конструювання програмно-методичного забезпечення вщповщного типу навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Соловш Н. М. ГБзнавальна самостшшсть у формуванш досладницьких умшь у майбутшх аграрпв на заняттях xiMii' / Н. М. Соловш // Науков1 записки ТНПУ iM. В. Гнатюка.. Ccpia: Педагопка. -2005,-№4.-С. 173-176.
2. Бугрш О. Формування штелектуальних умшь школяр1в / О. Бугрш // Радна школа. - 2001. - № 9. -С. 34-35.
3. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник. / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 376 с.
4. КловакГ. 3\пст i форми шдготовки вчителя досладника в умовах педагопчного ушверситету / Г. Кловак // Радна школа. - 2003. - № 12. - С. 46-49.
5. Кузнецова В. I. Методика викладання бюлогй / В. I. Кузнецова. - Харшв: Торсшг, 2001. - 176 с.
6. КузьВ. Готуемо вчителя для школи нового поколшня/В. Ку !ь // РЦна школа. -2003. -№ 12. - С. 10-13.
7. Уйсшбаева Н. Науково-досладницька д1яльшсть як чинник зростання професшно! компетентносп / Н. Уйсчмбаева // Рщна школа. - 2006. - № 4. - С. 3-6.
УДК 371.13:504 (008)
Н. О. МИКИТЕНКО
СТРУКТУРА 1НШ0М0ВН01 ПРОФЕСШНО! П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦЯ
ПРИРОДНИЧОГО ПРОФ1АЮ У ВИЩИХ НАВЧААЬНИХ ЗА1СААДАХ
УКРА1НИ
Проаналгзовано особливостг та ключовг характеристики моделг тшомовноЧ професшно/ тдготоеки фахгвця природничого профшю у ВИЗ Украши. Визначено цШ навчання тоземно1 моей студентге природничих спещалъностей, осноет еимоги до знанъ та емтъ студентгв. Узагальнено теоретичт засади, здшснено анализ принците и оргатзацшних особливостей тшомовноЧ професшно/ тдготоеки студентге вказаних спещалъностей. Обтрунтовано осноет принципи формування змгсту тшомовноЧ професшно'1 тдготоеки майбуттх фахгецге природничого профтю.
К:ш>чо(п слова: структура тшомоеноЧ професшно/ тдготоеки фахгвця природничого профшю, цШ навчання, теоретичт засади професшно/ тдготоеки, принципи тдготоеки фахгвцгв, змгст тшомоеноЧ професшно/ тдготоеки, принципи формування змгсту.
Н. А. МИКИТЕНКО
СТРУКТУРА ИНОЯЗЫЧНОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ подготовки
СПЕЦИАЛИСТА ПРИРОДОВЕДЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ УКРАИНЫ
Проанализированы особенности и ключевые характеристики модели иноязычной профессиональной подготовки специалиста природоведческого профиля в высших учебных заведениях Украины. Определены цели обучения иностранному языку студентов природоведческих специальностей, требования к знаниям и умениям студентов. Обобщены теоретические основы, произведен анализ принципов и организационных особенностей иноязычной профессиональной подготовки студентов указанных специальностей. Обоснованы ведущие принципы формирования содержания иноязычной профессиональной подготовки будущих специалистов природоведческого профиля.
Ключевые слова: структура иноязычной профессиональной подготовки будущего специалиста природоведческого профиля, цели обучения, теоретические основы профессиональной подготовки, принципы подготовки специалистов, содержание иноязычной профессиональной подготовки, принципы формирования содержания.
