CC BY
18
Враховуючи особливосп роботи у галуз1 ESP, викладачу варто у своему вибор1 завжди ксруватися потребами студстлв. а не лише використовувати готовий гпдручник. бути компетентним у потр1бшй спещал1зацн, працювати у контсксп основного фаху студента, використовуючи вщповщш автентичш тексти та мовленнев1 структури, ставити перед студентом щкав1 реальш фахов1 завдання, яю би постшно мотивували його до вивчення мови.
Бшышсть проблем в оргашзацн курсу виникае через ¡гнорування педагогом особистосп студента i його uiлей як основного джерела важливо! шформацн, а саме початкового етапу -анатзу навчальних профссгйних потреб студента, що впливае на Bci подал ыш дп викладача.
У педагопчних ВНЗ Великобританн та США у межах спещальносп методики викладання шоземних мов студента мають змогу вивчати особливост1 викладання курсу ESP. В Укра1ш, '^ткнувшись з проблемою читати цей курс, викладач змушений самотужки опановувати його основи. Тому актуальним i дощльним е створення окремого курсу чи факультативу з методики викладання ESP для мапстранпв педагопчних вуз1в на факультет! ¿ноземно! мови, оскшьки 1х готують до викладання англшсько! мови у ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Морська JI. I. Сучасш тенденцп у викладанш ¡нохмних мов для спещальних цшей / JI. I. Морська // 1ноземш мови. - 2002. - № 2 - С. 23-24.
2. Поляков О. Г. Роль теорий учения и анализа потребностей в проектировании профильно-ориентированого курса английского языка / О. Г. Поляков // Инностранные язики в школе. - 2004. -№ 3. - С. 45-51.
3. Allen J. В., Widdowson Н. G. English in physical science (English in Focus Series) / J. B. Allen, H. G. Widdowson. - Oxford: Oxford University Press, 1974. - 186 p.
4. BellD. 'Help! I've been asked to teach a class onESP!'/D. BeMIATEFL Voices.-2002.-Issue 169.-P.23-31.
5. Jing-Ping Ch. Teacher's role in teaching English for medical Purposes / Ch. Jing-Ping // Sino-US English Teaching. - 2007. - Volume 4, No.7. - P. 34-49.
6. Dudley-Evans T. Genre analysis: A key to a theory of ESP? / T. Dudley-Evans // Iberica. - 2000. - № 2. -P. 3 - 11. [Електронний ресурс] Режим доступу: www.uv.es/aelfeAVebRAs/RA-2-Dudley.pdf
7. Fiorito L. Teaching English for specific purposes / L. Fiorito. - 2005. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.usingenglish.com/teachers/articles/teaching-english-for-specific^-purposes-esp.html
8. Gatehouse К. Key issues in English for specific purposes (ESP) curriculum development / K. Gatehouse. - 2001. - Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.khae-service.com
9. Hutchinson Т., Waters A. English for Specific Purposes: A learner-centered approach / T. Hutchinson, A. Waters. - Cambridge: Cambridge University Press, 1987. - 286 p.
10. Krashen S. D. Principle and practice in second language acquisition / S. D. Krashen. - Oxford: Pergamon Press, 1982. - 114 p.
11. Laurence A. English for Specific Purposes: What does it mean? Why is it different? / A. Laurence [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.antlab.sci.waseda.ac.jp/abstracts/ESParticle.html
12. Netiksiene N. Teaching English for Specific Purposes / N. Netiksiene // Santalka. - 2006. - T. 14. [Електронний ресурс] Режим доступу: www.ceeol.com/aspx/getdocument.aspx
13. Perren G. Forward in teaching languages to adults for special purposes / G. Perren // CILT Reports and Papers. - 1974. -№ 11. - P. 15-22.
14. Widdowson H.G. An approach to the teaching of scientific English discourse / H.G. Widdowson // RELC Journal. - 1977. - № 5. - P. 33-39.
УДК 37.032+7.071.2
д. в. Л1СУН
СУТН1СНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТРУКТУРА ПРОФЕС1ЙНИХ ГЕРМЕНЕВТИЧНИХ УМШЬ МАЙБУТНЬОГО МУЗИКАНТА-ВИКОНАВЦЯ
Дослгджено суттсну характеристику та наведено структуру професшнш герменеетичних умть майбутнъого музиканта-виконавця. Розглянуто вшив професшнш герменеетичних умть майбутнъого музиканта-викопавця на тдвищення ефективпостг процесу оволодппт студентами професшпими компетенщями в xodi фаховоi тдготовки. Зроблено висновок про перспектиетстъ упровадження в навчальний
процес вищого музичного навчального закладу методики формуеанш професшних герменевтичних умть майбутнъого музиканта-виконавщ в cmydenmie музично-виконавсъких cneifimisaifiü.
K:no4oei слова: професшт герменевтичт вмтня.
Д. В. ЛИСУН
СУЩНОСТНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА И СТРУКТУРА ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ГЕРМЕНЕВТИЧЕСКИХ УМЕНИЙ БУДУЩЕГО МУЗЫКАНТА-ИСПОЛНИТЕЛЯ
Исследована сущностная характеристика и приведена структура профессиональных герменевтических умений будущего музыканта-исполнителя. Рассмотрено влияние профессиональных герменевтических умений будущего музыканта-исполнителя на повышение эффективности процесса овладения студентами профессиональными компетенциями в ходе профессиональной подготовки. Сделан вывод о перспективности внедрения в учебный процесс высшего музыкального учебного заведения методики формирования профессиональных герменевтических умений будущего музыканта-исполнителя у студентов музыкально-исполнительских факультетов.
Ключевые слова: профессиональные герменевтические умения.
D. V. LISUN
ESSENTIAL CHARACTERISTICS AND STRUCTURE OF PROFESSIONAL HERMENEUTICAL SKILLS OF THE FUTURE MUSICIAN-PERFORMER
The essential characteristics and structure of professional hermeneutical skills of the future musician-performer are researched. The influence of professional hermeneutical skills of the future musician-performer on the effectiveness increase of the process of mastering by students the professional competences in the course ofprofessional training is examined. A conclusion of good perspectives of author's methodology implementation into a learning process of the musical institution of higher education is drawn.
Keywords: professional hermeneutical skills.
На сучасному еташ розвитку музично! культури музично-виконавське мистецтво визначаеться, насамперед, як мистецтво штерпретаци. Тому особлив1 вимоги висуваються до ocoOHCTOCTi музиканта-виконавця, II творчих зд1бностсй. Сучасний музикант-виконавець мае волод1ти здатшстю шзнавати, розу\пти й тлумачити смислов1 аспекта змюту виконуваного музичного твору не тшьки на штелектуальному, але й на духовному piBHi, втшюючи у власному Bapiami штерпретаци загал ь но л юдс ь к i luhhoctL норми та ¡дсали. U,i позицп. виходячи за рамки суто штелектуалютського шдходу до виршення питань штерпретаци музичного твору, видаються такими, що грунтуються на герменевтичних традищях та походять вщ основних щей герменевтики як учения про тлумачення.
Зпдно ¿з цими ¡дсями. особистють, що штерпретуе, для найповшшого осягнення й передач! смислу об'екта штерпретаци, у процес! розумшня мае спиратися на особистюний життевий досвщ, на основ! вчуття та емпатшного сшвпереживання досягаючи тотожносп власних думок, емощй, почутав ¡з думками, смоц1ями. почуттями, що втшеш в художньому TBopi. Отже, особист!сть штерпретатора у власному Bapiami ¿нтерпретащ! твору мистецтва мае втшити найвищ1 ui hhoctI людства через особистюне i'x розум1ння. А це передбачае необхщшсть пост1йно1 BHyrpiniHboi робота ¡нтсрпрстатора над самовдосконаленням та самотворенням, визначаючи статус його особистосп як творчо!.
Саме тому волод1ння профсслйними герменевтичними вм1ннями виступае як грунтовна й визначальна характеристика творчо! особистост1 майбутнього музиканта-виконавця. Отже, формування профсслйних герменевтичних ум1нь майбутнього музиканта-виконавця постае як важливе завдання сучасно! псдагопки вищо! школи взагал1 й музично-педагог1чно! науки,
HayKOBi записки. Сер1я: Педагопка. — 2010. —№ 1. 63
зокрема. В умовах вищого музичного навчального закладу формування професшних герменевтичних умшь майбутнього музиканта-виконавця з необхщшстю мае вибуватися в процса фахово! шдготовки.
У сучасшй науковш л1тератур1 герменевтика розглядаеться як методолопя шзнання феномешв гумаштарно! культури (Х.-Г.Гадамер, А.Заюрова). Це дае змогу констатувати вихщ за рамки традицшно! парадигми осв1ти й виховання, що, по суп, означае появу нового шдходу в педагопчнш наущ, а саме - герменевтичного. У контекст! цього напрямку особливо вагомими е таю катсгорп. як розумшня, духовш цшностк св1тоглядш настанови особистост!, д!алопчшсть шзнання, герменевтичне коло, емпат1я, вчуття. За такого шдходу особливо важливого значения набувае внутршнш св1т особистост!, що шзнае, II суб'ективне бачення сутност1 об'екта штерпретаци. 1з цих позицш творча самореал1защя майбутнього фах1вця-музиканта в ¡нтсрпрстащиному процса (О. Олексюк) стае невщ'емною складовою його фахово! шдготовки в умовах вищого музичного навчального закладу.
Проте, слщ зазначити, що попри юнукга на сьогодшшшй день науков1 розвщки, що 1х присвячено дослщженню питань герменевтики, поняття професшних герменевтичних умшь не розроблено й доел. Але, з огляду на рпномаштш виклики сучасносп, така необхвдшеть видаеться нагальною й правом1рною.
Мета ститпи полягае в дослщженш сутшсно! характеристики та структури професшних герменевтичних умшь майбутнього музиканта-виконавця.
Професшна шдготовка майбутнього музиканта-виконавця мае на \iCTi формування професюнатзму студент ¡в музично-виконавських спещал!зацш вищих музичних навчальних заклад ¡в у 1х творчш д1яльност1. У культуролог! иному аспсктк як зазначае Ж.Дедусенко, вивчаючи феномен викоиавсько! шашетичио! школи як рщ культурно! традицп. професюнатзм «не е чимось зовшшшм чи вимушено обов'язковим для створення художньо! моде л 1 духовних процса в. але й сам спроможний 1х моделювати, формуючи, разом з ¡ншими факторами, з поодиноко! бюсощально! особи естетично ор1ентовану особистють» [4, с. 9]. Моделювання ж духовних процса в ¡ з необхщшетю мае спиратися на творчий аспект особистост! майбутнього музиканта-виконавця.
Сутшсть специфши професшно! шдготовки майбутнього музиканта-виконавця не можна в1рно визначити й детально дослщити, знаходячись поза проблемним полем творчо! особистост!. Дослщжуючи дидактичш основи формування творчо! активное^ студент ¡в у процса особистюно ор1ентованого навчання на матер1ал1 музичних дисциплш, О. Бшоус зазначае: «формування творчо! активносп студент ¡в в умовах музично-педагопчно! шдготовки як сощально-педагопчна проблема обумовлена об'ективними потребами подалыпого вдосконалювання р1вня професюнатзму педагопчних кадр ¡в у св1тл1 Болонського процесу» [1, с. 14]. Вщтак, апелювання до творчих зд1бностей особистостей виступае як важливий чинник реформування в1тчизняно! осв1ти.
Спираючись на науков1 позицп. зпдно з якими врахування творчо! природи музичного виконавства е необхщною умовою мистецтвознавчого анал!зу музично-виконавсько! д!яльност!, у музичшй педагопщ творчий компонент особистост! мае розглядатися як необхщний аспект музично-виконавсько! д!яльност!, а формування й розвиток творчих умшь особистост! майбутнього музиканта-виконавця - як неодмшна, основоположна умова його професшно! шдготовки. Сутшсш характеристики творчо! особистост!, таким чином, постають як таю особистюш чинники профес!йно! д!яльност!, без формування й розвитку яких процес повноцшно! фахово! шдготовки майбутнього музиканта-виконавця е неможливим. У протилежному випадку музичне виконавство буде зведене до простого вщтворення нотного тексту з тим чи шшим ступенем техшчно! досконалосп. Формальний аспект профес!йно! д!яльност!, у такому раз!, може бути дотриманий, але ¡стинний. гумашетичний смисл музично-виконавсько! д!яльносп буде втрачено, осюльки не особистють буде перебувати в центр! уваги педагопчного дослщження, а д!яльшсть як самоц!ль. Отже, постае необхщшеть звернення до теоретичних основ формування професшних герменевтичних умшь майбутнього музиканта-виконавця.
На основ! анатзу науково! л!тератури слщ виокремити наступи! шдходи, що визначають зм!ст поняття «умшня» як:
1) штслсктуальну д1яльшсть, самостшну й свщому д1ю, що мае на мел практичне чи теоретичне застосування набутих знань [5, с. 84];
2) засвоений доевщ здшенення рпних способ!в д1яльност1, забезпечений сукупшстю набутих знань 1 навичок [7, с. 218];
3) здатшеть виконувати певш дп. заснована на доцшьному використанш особистютю рашше набутого доевщу, певних знань, навичок [3, с. 94-95].
Вщзначаючи правом1ршсть кожного з наведених шдход1в, шдкреслимо ушверсальшсть 1 всеохоплювашсть останнього з них, оскллькп вш передбачае опору не тшьки на знания та навички, але й на доевщ, виводячи змют поняття «умшня» за рамки суто штелектуально! д1яльност1, оскллькп особистюний доевщ передбачае також цшшений, емоцшний, духовний аспекта.
У сучасному психолопчному словнику поняття «умшня» визначаеться як «пром1жний етап оволодшня новим способом дп, що заснований на якому-небудь правил! (знант) 1 вщповщае правильному використанню цього знания в пропса розв'язання вщповщного класу задач, але ще не досяг р1вня навички» [2, с.501]. Також зазначаеться, що вмшня зазвичай сшввщносять ¿з там р1внем, який на початковому еташ виражаеться у фор\п засвоеного знания, яке зрозум1в учень, \ яке може бути довшьно вщтворене, а в наступному пропса практичного використання цього знания, воно набувае певш операцюнальш характеристики, виступаючи у фopмi дп. що регулюеться цим правилом.
Дослщжуючи процес формування профссшнпх умшь майбутшх учител1в початкових клаав засобами взаемодн р1зних вид ¡в мистецтва, Ж.Спротклна наводить наступне визначення поняття «умшня»: «це особистюно зумовлена здатшеть до певно! д1яльносп, що визначаеться обсягом та змютом набутих знань, сформовашстю вщповщних навичок та можливютю 1хнього евщомого творчого використання у мшливих умовах навчально-виховного процесу» [6, с. 17]. Ця дефшщя, окр1м визначення знань та навичок як основних елемекпв для формування вмшь. також мютить надзвичайно важливе положения щодо творчого характеру використання цих елеменлв, а також мшливосп умов такого використання. Згадане положения набувае особливо! значущосп з огляду на спрямовашсть нашого дослщження, уможливлюючи екстраполювання його змюту на процес фахово! подготовки майбутнього музиканта-виконавця. Так, необхщшеть творчого використання набутих знань та сформованих навичок у професшнш д1яльносп майбутнього музиканта-виконавця зумовлюеться творчим характером процесу штерпретацп музичного твору. Мшливють умов використання знань та навичок забезпечуеться, перш за все, рпномаштнютю виконавського репертуару кожного м студенлв музично-виконавських спсщалпацш вищого музичного навчального закладу, адже кожен новий музичний тв1р виступае як неповторне художне середовище для рсалпацп внутршшх сутшсних сил особистоста
У ход1 реал1зацп герменевтичного шдходу до штерпретацн музичного твору музикант-виконавець отримуе вщповщний доевщ штерпретацшно! д1яльност1, створюючи основу для формування вмшь штсрпрстуватп музичний тв1р ¡з герменевтичних позицш. Тага вмшня ми розглядаемо як профеетт герменевтичш вмшня. Наголосимо, що професшш герменевтичш вмшня передбачають наявшеть у майбутнього музиканта-виконавця здатносп до штерпретацшно! д1яльносп з герменевтичних позицш, що зумовлюе звернення особистост1 не тшьки до набутих рашше знань \ навичок, але й до системи власних св1тоглядних настанов, суб'ективного бачення змюту виконуваного музичного твору, системи загальнолюдських цшностей як основи для профссшно!' музично-виконавсько! д1яльност1.
Отже, професшш герменевтичш вмшня майбутнього музиканта-виконавця апелюють до таких понять герменевтики, як розумшня, духовш цшностк д1алопчнють шзнання, герменевтичне коло, емпат1я, вчуття, що зумовлено основоположними категор1ями герменевтичного вчення.
Володшня профссшними герменевтичними вмшнями передбачае наявнють у майбутнього музиканта-виконавця розвинутих зд1бностей до вчуття, розумшня змюту виконуваного музичного твору на р1вш загальнолюдських цшностей, привнесения особистюних см пел ¡в до художнього образу музичного твору, що штерпретуеться.
Оскиьки штерпретащя музичного твору е творчим процесом, 1 виступае як визначальний компонент професшно! д1яльност1 майбутнього музиканта-виконавця. то професшш герменевтичш вмшня структуровано нами у вщповщносп до компонент!в структури творчо! особистскт музиканта-виконавця (таблиця 1).
Таблщя 1
Структура профестних герменевтичних умтъ майбутнъого музиканта-виконавця
Професшш герменевтичш вмшня Компоненти творчо! особистост1 музиканта-виконавця
1. Сприймати явища музичного мистецтва з позищй особистюних 1 загальнолюдських цшностей 2. Актуал1зувати власний ев ¡то гл яд в штерпретацшному процес1 Мотиващйно-вольовий
3. Изнавати змют музичного твору на основ! внутршнього м \ жособ ист1 с но го д1алогу з його автором 4. Самостшно виршувати суперечност1 розумшня змюту музичного твору, зумовлеш специфшою герменевтичного кола Когштивний
5.1дентиф1кувати, ототожнювати власш почуття з почуттями композитора 6.1нтерпретувати музичний тв1р на ос но в 1 вчуття та емоцшного переживания його змюту Емощйний
7. Постшно розширювати й поглиблювати свое розумшня змюту виконуваного музичного твору 8. Втшювати особистюне розумшня змюту музичного твору у власшй концепцп його штерпретацп Творчо-д1яльшсний
Професшш герменевтичш вмшня майбутнього музиканта-виконавця, що 1х наведено вище, е необхщними для забезпечення усшшного переб1гу вах вид ¡в професшно! д1яльност1 майбутнього музиканта-виконавця. Структуру профссшно! д1яльност1 майбутнього музиканта-виконавця визначено змютом галузевого стандарту вищо! осв1ти Украши, до якого належить осв1тньо-квал1ф1кац1йна характеристика молодшого с пс шал ¡ста за напрямом шдготовки 0202 «Мистецтво», спещальшстю 5.02020401 «Музичне мистецтво». У вщповщност! до змюту зазначеного галузевого стандарту вищо! осв1ти Украши, сольне виконавство виступае як визначальний вид професшно! д1яльност1 майбутнього музиканта-виконавця. Це зумовлюеться вимогами до державно! атсстацп ослб. якл навчаються у вищих музичних навчальних закладах, зокрема, порядком проведения державних ¡спил в, першим з яких е виконання концертно! програми з фаху. Окр1м сольного виконавства, осв1тньо-квал1ф1кащйною характеристикою молодшого спец ¡ал ¡ста передбачено таю види профссшно! д1яльносп, як музичне виконавство в склад1 ансамблю, оркестру, псдагопчна д1яльшсть.
Осв1тньо-квал1ф1кащйною характеристикою молодшого спещалюта за напрямом шдготовки 0202 «Мистецтво», спещальшстю 5.02020401 «Музичне мистецтво» висуваються також вимоги щодо оволодшня студентами професшними компетенщями. Професшш герменевтичш вмшня, що 1х наведено вище, розглядаються нами як таю, що забезпечують шдвищення ефективност1 процесу оволодшня студентами професшними компетенщями в ход1 фахово! шдготовки.
Так, професшш герменевтичш вмшня. що вщповщають мотивацшно-вольовому компоненту творчо! особистосп майбутнього музиканта-виконавця, е основою формування професшних компетенцш студента, якл змютом галузевого стандарту вищо! осв1ти Украши визначено як базов1 уявлення про законом1рност1 загального \ ¿нд ив ¿дуального ршення об'екпв предмету д1яльносп, а також використання знань, умшь { навичок и спещал1зованих професшних дисциплш в процесс виршення практичних завдань.
Професшш герменевтичш вмшня, пов'язаш з когштивним компонентом творчо! особистост1 майбутнього музиканта-виконавця, сприяють набуттю студентом вищого музичного навчального закладу низки професшних компетенцш, зокрема, базових уявлень про ¡стор1ю мистецтв, застосування основних метод ¡в анал1зу й оцшки стану об'екпв предмет! в д1яльност1, уявлення про принципи формоутворення об'екпв предмету д1яльносп, знания
основних шлях1в пошуку виконавських засоб1в втшення художнього образу у виконавсысш та педагопчнш д!яльносп та шших.
Трупа професшних герменевтичних умшь, що вщповщае емощйному компоненту творчо! особистост! майбутнього музиканта-виконавця, перебувае в основ! набуття студентом вищого музичного навчального закладу тако! профссшно! компстснцп. як розумшня цшсного ршення об'екту на основ! емоцшно-чуттевого сприйняття музично! форми.
Професшш герменевтичш вмшня, яи пов'язаш п творчо-д1яльшсним компонентом творчо! особистост! майбутнього музиканта-виконавця, е такими, що ефективно сприяють оволод!нням студентом вищого музичного навчального закладу такими професшними компетенщя ми, як застосування сучасних метод!в роботи з об'ектами предмету д!яльност! у виробничих умовах, практичне й оперативне застосування знань, ум!нь до конкретних профес!йних ситуащй, застосовування профес!йно-проф!льованих знань у репетищйшй, концертшй, педагопчнш робот!, використання професшно-профшьованих знань та практичних навичок з гри на музичному ¡нструменп (сшву) для зд!йснення профес!йно! д!яльност! та ¡нших.
ГПдсумовуючи. сл!д зазначити, що професшш герменевтичш вм!ння майбутнього музиканта-виконавця актуал!зуються на вс!х етапах процесу ¡нтсрпрстацй музичного твору, становлячи герменевтичну основу творчого процесу й уможливлюючи виконання студентом тих завдань професшно! д!яльност! музиканта-виконавця, що постають на певному еташ. Професшш герменевтичн! вмшня апелюють до ц!нн!сно-смислово! спрямованост! творчо! особистост! майбутнього музиканта-виконавця на осягнення зм!сту музичного твору в процес! профес!йно! д!яльност!. Така спрямовашсть перебувае в основ! розумшня важливост! й значущосп смислу музичного твору, а також сшввщнесення його з тими загальнолюдськими щнностями, як! становлять фундамент людсько! культури. Це сприяе формуванню здатиост! студента до вироблення власно! позици щодо зм!сту ¡нтсрпрстованого музичного твору через привнесения особистюних смисл!в до власно! концепц!! його ¡нтсрпрстацй'. Надання зм!сту музичного твору особистюно значущого смислу постае як важливий чинник посилення мотивацшно-вольово! спрямованост! творчо! особистост! музиканта-виконавця.
Вщшукання особист1сно значущих смисл!в у зм!ст! музичного твору, що штерпретуеться, сприяе нешаблонност!, нестандартное^ характеру його осягнення, розум!ння й тлумачення, обумовлюючи ориг!нальн!сть створюваного творчою особистютю музиканта-виконавця художнього образу музичного твору, що втшюеться в реальному звучанш в ход! репетищйного або концертного виконання. Ид час проведения шдивщуального заняття з фаху педагог повинен всеб!чно сприяти посиленню емпатшних аспект ¡в ¿нтерпретащйного процесу, створюючи в клас! психолог!чну атмосферу толерантност! й усеб!чно заохочувати студента до освоения змюту музичного твору на основ! духовного осягнення й внутршнього м!жособистюного д!алогу з його автором.
3 метою набуття процесом цшшеного сприйняття змюту музичного твору уевщомленого характеру, шд час роботи над створенням власно! концепщ! ¡нтсрпрстацй' виконуваного музичного твору студент мае активно залучатися до обговорення, дискусш ¡з приводу щншено! основи твор!в мистецтва. Розумшня особистютю змюту музичного твору на основ! його цшнюного сприйняття виступае як важлива передумова шднесення професшно! д!яльносп творчо! особистост! музиканта-виконавця до р!вня творения духовних цшностей.
Отже, професшш герменевтичш вм!ння е грунтовною й визначальною характеристикою творчо! особистост! майбутнього музиканта-виконавця й вщповщають компонентам и структури. Оск!льки щ вмшня забезпечують продуктившеть та ефектившеть професшно! д!яльност! музиканта-виконавця, перспективним убачаеться впровадження в навчальний процес вищого музичного навчального закладу методики !х формування в студенев музично-виконавських спещатзацш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бшоус О. С. Дидактичш основи формування творчо! активносп студентов у процес! особистюно ор!ентованого навчання (на матер!ал! музичних дисциплш): автореф. дис. на здобуття наук, ступени канд. пед. наук: спец. 13.00.09 «Теор!я навчання» / О. С. Бшоус. - Луцьк, 2005. - 20 с.
2. Большой психологический словарь / Б. Г. Мещеряков (ред.), В. П. Зинченко (ред.). — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. - 632с. - (Психологическая энциклопедия).
3. Гончаренко С. У. Укра1нський педагопчний словник/ С. У. Гончаренко - К.: Либадь, 1997. - 376 с.
4. Дедусенко Ж. В. Виконавська шашстична школа як рад культурно! традицп: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.01 «Теор!я ! !стор!я культури» / Ж. В. Дедусенко. - К., 2002. - 20 с.
5. Педагогика: учебник для студентов пед. ин-тов и ун-тов / под ред. Н. Д. Ярмаченко. - К.: Вища школа, 1986. - 542 с.
6. Сиротина Ж. С. Формування професшних умшь майбутшх учител!в початкових клаав засобами взаемодп р!зних вщцв мистецтва: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Сиротина Жанна Срофпна. - К., 2006. - 287 с.
7. Скаткин М. Н. Проблемы современной дидактики / М. Н. Скаткин. — 2-е изд., доп. — М.: Просвещение, 1984. -295 с.
УДК.378.147
Г. I. КОСТИШИНА
ФОРМУВАННЯ BMIHb CAMOCTlfÎHOÏ НАВЧААЬНО-ШЗНАВААЬНО! Д1ЯАЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В ТЕХН1ЧНОГО ВИЩОГО НАВЧААЬНОГО ЗА1СААДУ
Визначено психолого-педагог1чт ocoônueocmi формування умть самостшног навчально-тзнавальног дгяльностг студентгв nid час вивчення фундаментальных дисциплт у Konmexcmi д1яльтсного nidxody до процесу засвоення знанъ, cnocoôie дш. Обтрунтовано 3Micm i структуру лабораторно-практичних занять з ф1зики, спрямоеаних на формування ттелектуальних, практичных, навчальных умть, необхгдных маыбутньому фахгвцевг у професшнш дгяльностг.
K:no4oei слова: самостшна навчально-тзнавальна дгяльнгсть, навчальныы процес техтчного ВИЗ, формування вмть самостшног дгяльностг, дгяльнгсныы nidxid.
Г. И. КОСТИШИНА
ФОРМИРОВАНИЕ УМЕНИЙ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ УЧЕБНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКОГО ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Определено псыхолого-педагогическые особенносты формырованыя уменыы самостоятельной учебно-познавательной деятельности студентов во время изучения фундаментальных дисциплин в контексте деятельностного подхода к процессу усвоения знаний, способов действий. Обоснованы содержание и структура лабораторно-практических занятий по физике, которые нацелены на формирование интеллектуальных, практических, учебных умений, необходимых будущему специалисту в профессиональной деятельности.
Ключевые слова: самостоятельная учебно-познавательная деятельность, учебный процесс технического вуза, формирование умений самостоятельной деятельности, деятельностный подход.
H. I. KOSTYSHINA
THE FORMATION OF LEARNING AND COGNITIVE ACTIVITY SKILLS IF
TECHNICAL HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENT STUDENTS
The article defines the psychological and pedagogical peculiarities of students ' independent educational and cognitive activities skills formation in the process of studying the fundamental subjects within the context of the activity approach to the process of acquiring knowledge and manners of actions. There have been substantiated the contents and the structure of the laboratory and practical physics classes aimed at the
