CC BY
15
УДК 378+371.124:54
О. О. ШИШК1НА
ФОРМУВАННЯ ОРГАН13АЦ1ЙНИХ УМШЬ ЯК ОСНОВНА КОМПОНЕНТА ПРОЦЕСУ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕАЯ Х1М11
Стаття присвячена особлиеостям формування оргатзацшшх умгнь у студентгв педагоггчних вищих заклаЫе освти в процеа вивчення хгмгчних дисциплт та методики викладання хши в школь Розглянуто методичт тдходи до формування стшких оргатзацшшх умгнь засовами навчання хши на лекцшних та лабораторных заняттях, через етапи еизначення мети / завдань навчально1 дгяльносгт, еибору порядку дш, способгв та засобгв и виконання, формування умгнь самоконтролю. Вказано на важтивгсть використання комплексного тдходу до формування знанъ та умгнь майбутнього фахгвщ.
Ключовг слова: студент, викладання хши, оргатзацшт вмтя, комплексный тдх1д.
Е. А. ШИШКИНА
ФОРМИРОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИОННЫХ УМЕНИЙ КАК ОСНОВНАЯ КОМПОНЕНТА ПРОЦЕССА ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЯ ХИМИИ
Статья посвящена особенностям формирования организационных умений у студентов педагогических высших учебных заведений в процессе изучения химических дисциплин и методики преподавания химии в школе. Рассмотрены методические подходы формирования стойких организационных умений средствами химии на лекционных и лабораторных занятиях, через этапы определения цели и учебной деятельности, выбор порядка действий, способов и средств её выполнения, формирование умений самоконтроля. Указано на важность использования комплексного подхода к формированию знаний и умений будущего специалиста.
Ключевые слова: студент, обучение химии, организационные умения, комплексный поход.
О. О. SHYSHKINA
ORGANIZATIONAL ABILITIES FORMING AS THE BASIC COMPONENT IN THE PROCESS OF CHEMISTRY TEACHER TRAINING
The article is devoted to the features of forming organizational abilities for the students of higher pedagogical educational establishments in the process of chemical subjects study and chemistry teaching methods at school. It has been considered methodical approaches of stable organizational abilities forming by means of chemistry at lectures and laboratory classes, through the stages ofpurpose determination and tasks of educational activity; actions order choice; ways and means of its performance; self-control abilities forming. Importance of the complex approach use to forming of knowledge and skills of a future specialist has been pointed out.
Key words: student, teaching Chemistry, organizational abilities, complex approach.
Реформування системи осв1ти в Укршш та II штегращя в европейський осв1тшй npocrip вимагають концептуального переосмислення педагопчно! шдготовки майбутнього вчителя. 1стинною метою навчання сьогодш мае стати не просто засвоення знань, формування вмшь, навичок, а розвиток мисленнево! д1яльност1 особистосп та II творчого потенщалу. Перехщ шд традицшно! (суб'ектно-об'ектно!) до шновацшно! (особистюно ор1ентовано1) парадигми навчання висувае принципово нов1 вимоги до вчителя, оскшыси лише його творча особистють i компетентшсть здатш привести до оновлення сучасно! загальноосв1тньо1 школи зпдно з вимогами CBiTOBOi спшьноти.
Проведений анал1з психолого-педагопчно! л1тератури засвщчуе, що в сучаснш наущ накопичено вже численш доробки, присвячеш проблем! шдготовки вчителя. Значний штерес становлять дослщження особливостей психолопчно! структури особистосп [ д!яльносп вчителя, удосконалення його психолого-педагопчно! шдготовки та формування педагопчно! майстерност1. Ид р1зним кутом зору розробляеться проблема шдготовки вчителя до продуктивно! оргашзацн навчально-виховного процесу та формування умшь та навичок у студенпв^мшв педагопчних ушверситепв. Однак, незважаючи на штснсивш пошуки вчених, сучасна модель профссшно! шдготовки вчителя \i\iii переважно ор1ентована на шдготовку його до виконання трив1альних функцюнальних дш. пов'язаних ¡з оргашзащею д1яльност1 учшв ¡з засвоення навчального матер1алу. ГПдготовка ж учителя, здатного творчо шдшти до проектування навчального процесу та його оргашзацн, здшснити комушкативну, управлшську та рефлексивну д1яльшсть, передбачае виршення ще цшо! низки питань. Одне ¡з них -розробка технолопй та методики формування оргашзацшних умшь, яю ми розглядаемо як компонент конструктивно! д1яльност1 педагога.
Навчання майбутнього вчителя \i\iii передбачае формування в нього комплексу оргашзацшних умшь. а саме вмшня визначати цЫ 1 завдання майбутньо! д1яльност1; прогнозувати шляхи, способи дш 1 засоби досягнення поставлених завдань; зд1йснювати самоконтроль та самовиховання, рсфлскслю в л ас но!' д1яльносп; вносити, якщо необх1дно, корективи у власну дiяльнicть. Ц1 оргашзащйш умшня вiднocятьcя до групи загально-навчальних умшь. оскшьки вони застосовуються в процса вивчення вслх предмет1в.
Зрозум1ло, що вказаш вм1ння мають формуватися ще в шкшьному заклад1. Однак проведений аналп практики сучасно! загальноосв1тньо! школи засв1дчив, що випускники шил загалом мають недостатнш р1вень теоретичних знань, ¡. як пас л ¡док. не володпоть на надежному р1вш оргашзац1йними вм1ннями, що е основою 1х фахово! компетентност1.
Вивчення шклльних навчальних програмах з \i\iii надало змогу встановити, що у них чт<о вказано, чому вчитель мае навчити, однак не окреслеш шляхи передач! цих знань учням. Идручники мютять великий обсяг теоретичного матер1алу, а рекомендащй до його усп1шного засвоення - обмаль. Т1льки дсякл з шдручншав м1стять завдання, виконання яких сприяе виробленню оргашзац1йних ум1нь.
Разом з тим, практика роботи вищо! школи показала, що засвоення студентами характерних особливостей 1 структури оргашзацшних умшь дають можливють покращити процес 1х формування шд час вивчення х1м1чних дисципл1н та методики викладання \iMii у педагог1чних ун1верситетах. Тому метою статпп е визначення оптимальних шлях1в формування оргашзащйних ум1нь у майбутшх учител1в \i\iii протягом 1х навчання у педагог1чному ун1верситет1.
Анашз психолого-педагопчно! лтератури засв1дчив, що науковцями розроблено три шляхи формування умшь. яи в тш чи шипи \ripi на даний час використовуються в практищ навчання:
• I шлях - передбачае формування умшь методом «проб \ помилок». В навчанш не ставиться окреме спещальне завдання формування вщповщних ум1нь. 1х формування в1дбуваеться одночасно з засвоенням програмового матер1алу.
• II шлях - передбачае формування умшь через систематичну оргашзащю акт ¡в творчого шзнання, що ращонально поеднуеться з репродуктивним п1знанням.
• III шлях - спещальне формування умшь. Сутшсть цього шляху полягае в тому, що формування умшь висуваеться як окреме завдання процесу навчання.
Аналп 87 в1дв1даних навчальних занять з \i\iii та методики навчання \i\iii у педагог1чних ун1верситетах показав, що викладач1 реал1зують у свош д1яльност1 переважно перший шлях формування умшь та навичок. Так протягом навчання викладач передае студентам власний псдагопчний досвщ ¡з застосування орган1защйних ум1нь. Наприклад, на початку заняття наголошуеться план майбутньо! д!яльносп, в процес! викладу нового навчального матер!алу -звертаеться увага на перехщ в!д одного структурного елементу умшь до шшого; наприкшщ заняття - шд водиться його шд сумок тощо.
Для визначення, як такий шлях формування умшь забезпечуе необхщний р!вень !х сформованост!, ми провели д!агностуючий зр!з у Ктровоградському педагог!чному ун!верситет! ¿м. В. Винниченка (КДПУ). Студентам пропонувались завдання двох тишв: на вербальне
вираження дп [ на практичне II виконання. На вербальне вираження дн студенти виконували завдання тип}': «Напилить, що нсобх1дно зробити для того, щоб визначити завдання дослщження?». Всього було проаналповано 341 вщповщь студенлв I та II кура в. Отримаш в1дпов1д1 розподиялись на 4 групн: I група - нема вщповцц; II група - вщповщь неточна; III група - вщповщь в1рна. але неповна; IV група - в1дпов1дь в1рна. повна. Аналп в1дпов1дсй показав, що загалом студенти не можуть назвати дп. яю потр1бно виконати для того, щоб визначити зпавдання досл1дження. Лише 9% дослщжуваних дали в1рну. але неповну вщповщь на запитання (III група). Отже, стихшний шлях формування вмшь та навичок (методом проб 1 помилок) не забезпечуе надежного рф1вня 1х сформованостг
Тому ми розробили 1 використовуемо на природничо-гсограф1 иному факультет! КДПУ власну методику формування у студенев оргашзащйних умшь та навичок. В основу II проектування по кладет так! положения:
1. Конструктивна д1яльшсть у змютовому плат - це складне психолого-педагопчне утворення, котре вибудовуегься на основ! глибокого знания навчального матср1алу та високого р1вня розвитку педагопчного мислення. У структурно-функцюнальному плаш конструктивна д!яльшсть являе собою едшеть компоненпв методолопчного анашзу, д1агностики. щлепокладання, прогнозування, проектування, рефлекси та вщповщних 1м функщй, що створюють певну педагопчну технологш. II сутшсть полягае в реашзаци мехашзму: мета (щлепокладання, визначення системи завдань, через виршення яких буде досягнуто мети) - мотив (створення ситуацп особист1сного защкавлення кожного студента у розв'язанш окреслених, разом з викладачем чи самоспйно, завдань) - д\'л (безпосередне виконання завдань) - результат I наступна рефлексия.
2. Навчальний процес у ВНЗ ми розглядаемо в аспект! задачного способу навчання. Використовували систему навчальних завдань, яьа вардають за видами д!яльност!, ступенем складносп, р!внем самосийносп роботи студент!в у процес! виконання завдань, наявшетю елеменпв гри. Б!льш!сть завдань мають бшарш щл!: перша частина завдання спонукае студента до засвоення програмного матер!алу, друга - до уевщомлення д!яльшсного та результативного компонент!в завдань. Змют завдань, який повинш засво!ти студенти, - це не лише наукова шформащя, визначена навчальними програмами, але й знания про цш навчання, змют осв!ти, д!яльшсний потенщал, якосп, яких набирае суб'ект уч!ння. Системотв!рний чинник, який надае завданням емерджентносп, е уевщомлення д!яльшсного! результативного компоненпв завдань.
3. Враховували особливосп прямого та непрямого шляху управлшня п!знавальною д!яльшстю школяр!в.
4. Ефектившсть формування ум!нь та навичок залежить в!д багатьох чинниклв. зокрема:
• вщношення самих студенев до навчального процесу;
• застосування !ндив!дуально-диференщйованого шдходу та поеднання аудиторно! та позааудиторно! форм навчання;
• надання студентам самостшносп при вибор! та використанш оргашзац!йних ум!нь залежно в!д конкретно! ситуацп;
• використання таких вщцв завдань, яю вимагають для !х виконання орган!зац!йних ум!нь в р!зних вар!антах! ситуац!ях, що поступово ускладнюються [2, с. 201].
©характеризуемо запропоновану нами методику формування оргашзащйних умшь студент ¡в у процес! вивчення навчальних дисципл1н «Х1м!я» та «Методика навчання х1мп».
На кожному етап1 навчального процесу студенти виконують завдання, спрямоваш на розум1ння, запам'ятовування ! в!дтворення знань про оргашзащйн! умшня; на застосування знань ! умшь про оргашзащю навчально! д1яльност1 в схожих умовах; на вдосконалення знань ! ум1нь про оргашзац!ю навчально! д1яльност1 в нових умовах. При цьому студенти використовують знания сум1жних предмет!в. Тому тут дуже важливим е поеднання та узгодженють в робот! викладач!в р1зних предмет!в з урахуванням частки участ! кожного з них у формуванш вказаних умшь.
Процес навчання \i\iii та методики !! викладання передбачае формування оргашзащйних умшь не тшьки шд час оволодшня студентами теоретичними знаниями, а й при виконанш ними лабораторно-практичного експерименту. При цьому важливим моментом е звернення уваги майбутшх учител1в на таю етапи, як: 1) структура та значения оргашзащйних умшь: 2) формування умшь визначати мету та завдання навчально! д1яльностк 3) виб1р порядку дш.
способ!в та засоб1в виконання д1яльностк 4) формування умшь здшснювати самоконтроль навчально! д1яльносп та вносити в не! корективи.
Розглянемо щ етапи детальшше. Зрозумшо, що коли студента починають вивчення \i\iii у педагопчному ушверситет1, ва вони р1зняться власним р1внем подготовки з р1зних предмет! в та р1внем загального розвитку, 1 природно, що ва вони по-р1зному оргашзовують свою навчальну д1яльшсть. Деяи з них зовам не мають уявлення про те, як оргашзувати навчальну д1яльшсть, шип -користуються навчально-оргашзащйними умшнями стюайно, 1 тшьки незначна частина системно шдходить до оргашзаци власно! навчально! д1яльносп. Тому ми вважаемо, що на перших навчальних занятгях з \i\iii викладач мае звернути увагу студенев на основы поняття науково! д1яльносп та умшня, яи нададуть 1м змогу в подальшому отримати належний р1вень х1м1чних знань.
У першу черту, ми звертаемо увагу майбутшх учител1в \i\iii на умшня:
• якл сприяють створенню оптимальних умов для уешшного навчання, зокрема, особливосп навчання у вищому навчальному заклад к вщповщну поведшку на заняттях, рацюнальну оргашзащю режиму дня, а також шдготовку робочого мюця для виконання лабораторних дослщжень, правил поведшки в \1\пчтй лабораторп та техшщ безпеки тощо;
• яи дозволяють визначати порядок виконання навчальних завдань, зокрема, визначати мету 1 завдання д1яльносп, шдбирати шляхи, способи та засоби зд1йснення та виконання завдання тощо.
При цьому через вел форми занять - лекщйш чи лабораторш - проходить основна ¡дся ум1ння правильно орган1зувати свою працю скорочуе час на п1дготовку до навчально! д1яльност1 та и зд1йснення, 1 ,в1дпов1дно, допомагае досконало засвоювати навчальний матер1ал.
Ми вважаемо важливим сформувати у вчителя х1мп умтня визначати мету та завдання навчальног дгяльностг, оскшьки без ч1ткого встановлення мети 1 завдань роботу неможливо виконати яклено I в оптимальш терм ¡ни. Кр1м того, знания мети I завдань надае змогу студенту шд¿брати найб1льш доц1льн1 шляхи, способи та засоби и досягнення.
Навчати студент!в визначенню мети можна на основ! готового результату або зразка завдань 1 змюту д1яльност1. Приклад1в встановлення мети та завдань д1яльност1 е безл1ч серед лабораторних дослщжень з вивчення ф1зичних 1 \1\пчних властивостей речовин. Перед початком лабораторно! роботи ми пропонуемо студентам чт<о сформулювати !! мету та мету кожного досл1ду й етапи його проведения. Наприклад, виконання лабораторного дослщу, що пропонуеться студентам: «В чотири проб1рки налити по 1-2-мл розведеного розчину сульфатно! кислоти. У першу з них додати шматочок цинку, в другу - купрум (II) оксиду, в третю - шдлити розчин барш хлориду, в четверту - занурити ушверсальний ¡ндикаторний пашрець. Що в1дбуваеться в кожн1й проб1рщ? Дати пояснения спостереженням та написати р1вняння реакщй, де це можливо». Завдання мае на мет1 закршлення знань про х1м1чн1 властивост1 сульфатно! кислоти. А основш етапи його проведения (взаемод1я сульфатно! кислоти з металами, оксидами, солями та д1я на и розчин ¡ндикатора). дають можлив1сть !! досягнути. Ид час захисту лабораторно! роботи доц1льно з'ясувати таке:
1. За змютом конкретного лабораторного дослщу визначити його мету 1 завдання.
2. Який взаемозв'язок юнуе м1ж метою 1 завданнями лабораторно! роботи (конкретного лабораторного дослщу)?
3. Дати назви та навести структурш формули речовин, якл Ви використовували шд час досл1дження. Визначити мету 1 завдання в цьому завданш.
Таким шляхом у студент!в закршлюються поняття «мета» 1 «завдання» д1яльност1.
На заняттях з методики навчання х1мн можна запропонувати наступш вар1анти завдань:
1. Визначити мету та завдання д1яльносп за допомогою певного параграфа шкшьного шдручника (указуеться шдручник та параграф).
2. Визначити мету та завдання д1яльност1 по рисунку (шюстрацп) з шдручника (указуеться шдручник та сторшка, де розташований рисунок).
Важливим оргашзащйним умшням майбутнього вчителя \i\iii е умшня встановлювати порядок дт та оптимальш шляхи виконання певного виду навчалъног дгяльностг. Тут можна запропонувати студентам розгляд виконання певно! практично! роботи в шильному кура х1мй, наприклад, практично! роботи з теми «ХЪпчш властивосп розчишв луг1в». Студенти виокремлюють:
Мету: знайомство з ф1зичними та х1м1чними властивостями луг1в.
Завдання:
1. Описати ф1зичш властивосп розчишв лупв;
2. Вивчити х1м1чш властивост1 розчишв лупв.
Порядок дт для еиршення заеданъ:
1. Описати агрегатний стан та ксшр лугу;
2. Налити в три проб1рки по 1-2-мл розчину лугу (натрш пдроксиду) та додати: в першу - 1-2-краплини фснолфталану та дс юлька краплин хлоридно! кислоти до зникнення забарвлення; в другу - 1 мл купрум (II) сульфату, в третю - шматочок цинк (II) оксиду;
3. Скласти р1вняння реакцш, що проходять, в молекулярнш, повнш \ скороченш юннпх формах.
Способы: 1. Спостереження ф1зичних властивостей лупв за допомогою оргашв зору. 2. Вивчення х1м1чних властивостей лугу шляхом дп на нього ¡ндпкатора. взаемодп його розчину з кислотою, сшлю та амфотерним оксидом. 3. Аналгз спостережуваних явищ.
Засоби: шдручник, штатив для проб1рок, проб1рки, розчин натрш пдроксиду, розчин хлоридно! кислоти, розчин фенолфталешу, розчин купрум (II) сульфату, шматочок цинк (II) оксиду.
Етапи:
1. Складання плану виконання практично! роботи.
2. Виконання практично! роботи за планом на урощ.
Формуеання умтъ здтснюеати самоконтроль власног д1яльност1 / еносити е нег корективи передбачае ознайомлення студешпв з видами самоконтролю, особливостями !х використання. Часто в якост! прийом!в самоконтролю використовуються вщтворення прочитаного тексту; пригадування основних момент ¡в матер!алу, що вивчаеться, за пунктами, складе ними в ход! читання; в1дпов1д1 на питания в кшщ параграфа шдручника тощо.
Однак самоконтроль вимагае спещального навчання ! формуеться як на вах етапах навчального заняття, так ! шд час позааудиторно! шдготовки до занять. Тут важливу роль може з1грати диференц!йований шетруктаж для студент!в: сильним - пояснити тшьки, що треба зробити; студентам ¿з середшм р1внем знань - повщомити, що треба робити, 1 нагадати про можлив1 способи дш, види 1 прийоми самоконтролю, яю можна використати, у загальн1й формк слабким студентам необх1дно детально пов1домити, що треба робити, а також указати на конкретш способи дп. види 1 прийоми самоконтролю.
Для вдосконалення самоконтролю ми використовуемо вказ1вки для кожно! теми уроку. У них мютяться посл1довно перераховаш питания про те, що конкретно потр1бно знати до майбутнього заняття. Для закршлення умшь самоконтролю на заняттях з методики навчання х1м11 можна запропонувати таю завдання:
• Яю види самоконтролю Ви знаете? Дайте 1м характеристику 1 вкажиъ межл 1х застосування.
• Яю дп зд1йснюють у процссл самоконтролю пщ час вивчення теми (вказуеться тема)?
• Визначте дп [ прийоми самоконтролю: при робот1 з текстом параграфа в шюльному шдручнику (указуеться назва параграфа); в пропса виршення розрахункових завдань (називаеться номер завдання); для лабораторного дослщу (даеться назва дослиу).
Зрозум1ло, оргашзащя навчального процесу у педагопчному ун1верситет1 передбачае формування та використання вслх у\пнь в комплекс!. Комплексний шдхщ припускае широке застосування р1зноман1тних прийом1в, метод ¡в [ засоб1в, якл становлять едине щле, е сильними стимулами в пропса виховання особистост1 вчителя. Тому набуття ст1йких теоретичних знань в поеднанш з формуванням ум1нь орган ¡зову ват и свою навчальну д1яльн1сть надасть змогу студентам - майбутшм учителям - не тшьки оргашзувати свою педагог1чну д1яльнють на надежному науковому р1вн1, а й моделювати навчально-виховний процес, самостшно генерувати 1 вт1лювати нов1 ¡да та технолог^' навчання 1 виховання в практику.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вшшавська В. Б. Формування у майбутшх учитсл1в здатност1 до конструювання навчально-
шзнавально! д1яльност1 школяр1в: автореф. ... дне. канд. наук. / В. Б. Вшшавська. К., 2006. - 21 с.
2. Вггвицька С. С. Основи педагогией внщо! школи / С. С. Виъицька. - К.: ЦНЛ, 2003.-314с.
3. Педагогика и психология высшей школы / Отв. ред. М. 3. Буланова-Топоркова. - Ростов-на-Дону:
Феникс, 2002.-514 с.
4. Безрукова Н. П. Теория и практика модернизации обучения аналитической химии в
педагогическом вузе: моногр. / Н. П. Безрукова. - Красноярск: РИО КГПУ, 2004. - 196 с.
ПР0ФЕС1ЙНА OCBITA
5. Макареня А. А., Обухов В. Jl. Методология химии. / Макареня А. А., Обухов В. JL. - М.:
Просвещение, 1985. - 160 с.
6. Чернобельская Г. М. Методика обучения химии в средней школе / Г. М. Чернобельская. - М.:
Владос, 2000. - 300 с.
7. Сисоева С.О. Особист1сно-ор1ентоваш технологи у ирофесшшй шдготовщ майбутшх ф;швщв. /
С. О. Сисоева: матер ¡ал и м1жнар. наук, конф., (Харшв, 12-17 вересня 2001 р.) / За ред.
С. О. Сисоево!, О. Г. Романовського. - Харшв: НТУ «ХП1», 2001. - С. 297-306.
УДК 371.147
М. О. КОЛЕСНИК
П1ДГОТОВКА МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В БЮАОГП НА ЗАСАДАХ К0ЛЕКТИВН01 ТВОРЧОСТ1
Дослгджено цшеоргентаци навчання cmydenmie хгмгко-бгологгчного факультету, розкрито причинно-системний nidxid у побудоеi наечального процесу професшног тдготовки вчителгв-бюлоггв та його еплие на розвиток oco6ucmocmi студента. Розглянуто тновацшний системный nidxid до оргатзаци наечального процесу, заснованый на науковт кощепцп утверсологп, на nputaiadi курсу на eu6ip студента «Творча майстерня майбутнього вчителя». Показана тенденщя переходу eid колективно-HeceidoMoi до колективно-ceidoMoi meop40cmi як важливог якост1 майбутшх учител1в-бюлог1в.
КлючосЛ слова: oco6ucmicmb студента, системний nidxid, кощепцп унгверсологи, колективно-ceidoMa творчкть.
М. А. КОЛЕСНИК
ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ БИОЛОГИИ НА ПРИНЦИПАХ КОЛЛЕКТИВНОГО ТВОРЧЕСТВА
Рассматриваются целеориентации обучения студентов химико-биологического факультета, раскрыто причинно-системный подход к конструированию учебного процесса профессиональной подготовки учителей биологии и его влияние на развитие личности студента. Предложен инновационный системный подход к организации учебного процесса, который основан на научной концепции универсологии, на примере курса на выбор студента «Творческая мастерская будущего учителя». Рассмотрена тенденция перехода от коллективно-несознательного к коллективно-сознательному творчеству как важному качеству будущих учителей биологии.
Ключевые слова: личность студента, системный подход, концепция универсологии, коллективно-осознанное творчество.
М. О. KOLESNYK
FUTURE BIOLOGY TEACHERS TRAINING ON THE BASIS OF COLLECTIVE
CREATIVE WORK
Goal-oriented training of the students of the faculty of chemistry and biology has been highlighted. In this article we expose reason-system approach to the organizing of educational process of biology teachers professional training and its influence on the development of personality of a student. Innovative systematic approach to educational process organization which is based on the scientific conception of universology, using as an example optional course «Creative workshop of the future teacher» has been presented. The article deals with the tendency of transferring from collective-unconscious towards collective-conscious creative work as an important quality of the future biology teachers.
