CC BY
13
компонент в. e складовою загально! готовносп майбутнього економюта до професшно! д1яльносп та набувасться шд час навчальних занять у ВНЗ.
Необхщшсть формування totobhoctí майбутшх ckohomíctíb до профса иного сшлкування зумовлена об'ективними потребами у конкурентоспроможних кадрах, яю вщповщають cbítobhm стандартам.
Л1ТЕРАТУРА
1. АмонашвилиШ. А. Психологические основы педагогики сотрудничества / Ш. А. Амонашвили. -К: Освта, 1991. - 111 с.
2. Андреева Г. М. Общение и межличностные отношение / Г. М. Андреева // Хрестоматия по психологии / сост. JI Я. Аверьянов; под ред. Л. Я. Аверьянова. -М: Аспект Пресс, 2003. -Гл. 3. - С. 75-109.
3. Бондаренко В. В. Сучасш шформацшш технологи й мовленнева пвдготовка кер1внишв виробництва у вищих навчальних закладах / В. В. Бондаренко // Tcopin i практика управлшня сощальними системами. - 2002. - № 1. - С. 97-101.
4. Бороздина Г. В. Психология делового общения / Г. В. Бороздина. - 2-е изд. - М.: Инфра-М, 2008. - 294 с.
5. Гапоненко JT. П. 1\птацШно-1гровий пвдхвд у формуванш готовносп студентов до шшомовного сшлкування / JI. П. Гапоненко // Науковий bíchhk Швденноукра1нського державного педагопчного ушверситету ím. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2002. - Вип. 4-5. - С. 53-56.
6. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. - Минск: БГУ, 1976. - 173 с.
7. Жуков Ю. М. Диагностика и развитие компетентности в общении: Спецпрактикум по социальной психологии / Ю. М. Жуков. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 104 с.
8. Злобина Е. Г. Общение как фактор развития личности / Е. Г. Злобина. - К: Наук, думка, 1981. - 115 с.
9. Коломинский Я. Л. Изучение педагогического взаимодействия / Я. Л. Коломинский // Советская педагогика. - 1991. -№ 10. - С. 36-42.
10. Компетентшсний шдхвд у сучасшй ocbítí: свгговий досввд та украУнсыа перспективи. Б1блютека з ocBÍTHboi' полишеи / пвд заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: K.I.C., 2004. - 112 с.
11. Кондрашова Л. В. Морально-психолопчна готовшеть студента до вчительсько! д1яльност1 / Л. В. Кондрашова. - К.: Вища школа, 1987. - 56 с.
12. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста / Н.Б.Крылова. - М.: Высшая школа, 1990. - 142 с.
13. Ломов Б. Ф. Категории деятельности и общения в психологии / Б.Ф.Ломов // Вопросы философии. - 1979. - № 8. - С. 34-47.
14. Поввдайчик О. С. Формування шформацшно! культури майбутнього сощального пращвника в npoucci професшно! пвдготовки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Оксана Степашвна Поввдайчик. - Ужгород, 2007. - 278 с.
15. Полонский В. М. Словарь по образованию и педагогике / В. М. Полонский. - М.: Высшая школа, 2004.-512 с.
16. Самойлюкевич I. В. Назустр1ч шформацшному сусшльству: шляхи формування i нтс р ку л ьту р но го доеввду в npoucci професшно! пвдготовки вчитсл1в шоземних мов: европейський Buoip / I. В. Самойлюкевич // 1ноземш мови в навчальних закладах. - 2008. - № 1. - С. 51-55.
УДК 378.147:796.011.3
Л. В. ЗУБЧЕНКО
ФОРМУВАННЯ ПЕДАГ0Г1ЧН01 ТВОРЧОСТ1 МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В Ф13ИЧНОГО ВИХОВАННЯ : РЕЗУАЬТАТИ ПЕДАГОПЧНОГО
ЕКСПЕРИМЕНТУ
Обтрунтоеано необхгдтсть формування педагог1чно1 творчостг майбуттх учителгв фгзичного виховання. Розглянуто комплекс педагоггчних умов, ix змгет i специфгчнгсть. Встановлено критери i показники сформованостi nedazozÍ4Hoi творчостг майбуттх учителгв фгзичного виховання. Доведено резулътативтетъ запропонованого комплексу педагоггчних умов формування педагог1чно1 творчостг спецгалгстгв з фгзичного виховання в процей ix фаховог тдготовки.
Ключов1 слова: учитель, творчкть, умови, критери, показники. HayKOBi записки. Сер1я: Педагопка. — 2010. —№ 2.
Л. В. ЗУБЧЕНКО
ФОРМИРОВАНИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ТВОРЧЕСТВА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ: РЕЗУЛЬТАТЫ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ЭКСПЕРИМЕНТА
Обоснована необходимость формирования педагогического творчества будущих учителей физического воспитания. Рассмотрен комплекс педагогических условий, их содержание и специфичность. Определены критерии и показатели сформированности педагогического творчества будущих учителей физического воспитания. Доведена результативность предложенного комплекса педагогических условий формирования педагогического творчества специалистов по физическому воспитанию в процессе их профессиональной подготовки.
Ключевые слова: учитель, творчество, условия, критерии, показатели.
L. V. ZUBCHENKO
ANALYSIS OF RESULTS OF EXPERIMENT RESEARCH OF PEDAGOGICAL CREATIVENESS OF FUTURE PHYSICAL TRAINING TEACHERS DURING
SPECIALIZED TRAINING
In the article deals with the necessity of formation of pedagogical creativeness of future physical training teachers. The complex of pedagogical conditions, their contents and specification has been considered. The criteria and indices of formation of pedagogical creativeness of future physical training teachers have been stated. Successfulness of the proposed complex ofpedagogical conditions ofpedagogical creativeness formation in specialists of physical education in the process of professional training has been proved.
Key words: teacher, creativeness, conditions, criteria, indices.
Визначення нових гид ход ¡в до формування змюту освии, збереження й розвиток здоров'я шдростаючого поколшня вимагае створення нових умов ф1зичного виховання, головною з яких е формування творчо! особистосп. Не обминув цей процес i фах1вщв з ф1зичного виховання, перед якими стоггь нагальна потреба формування творчосп у майбутшх учитсл1в для подальше!' !х ефективно! педагопчно! д1яльносп. Тому найбшып актуальним в сучаснш вищш LUKO.ii виступае BHoip оптимальних шлях1в формування педагопчно! творчосп як умови профсаиного саморозвитку, самовдосконалення майбутшх вчител1в фпичного виховання.
В сучасних умовах творчий педагог е насамперед доспдникам, що волод1е певними якостями: науковим психолого-педагопчним мисленням, високим р1внем педагопчно! майстерносп, певною досшдницькою смшивютю, розвинутою педагопчною ¡нтуУщею. критичним анашзом, потребою в професшному самовихованш й активним використанням передового педагопчного досвщу [5, с. 41]. У сфер1 ф1зичного виховання, його засобами вир1шуегься чимало завдань, пов'язаних з проблемами виховання особистосп. яка подияе щнносп активного й здорового способу житгя. У зв'язку з цим постае необхадшсть формування творчо мислячих, д1яльних майбутшх учитсл1в ф1зичного виховання, осилыси т1льки педагог-майстер, педагог-творець може защкавити школяр1в своею справою, а також стимулювати i'x до сумюно! творчо! д1яльност1 [11, с. 116].
Проблему педагопчно! творчосп учител1в вивчали В. Андреев, С.Сисоева, В. Сластьошн та ¡н. Анашзуючи науков1 достижения вказаних актор ¡в. можна вщзначити, що науковщ розглядають педагопчну творчють вчителя з р1зних аспеклв и змюту. Так, В. Андреев трактуе педагопчну творчють як сощально i особистюно значиму д1яльшсть педагога, спрямовану на пошук, створення та використання нових, нестандартних (ориг1на!ьних) 3aco6iB сгпвпрагп з учнями з метою спрямування !х поведшки та активност1 на засвоення знань, ум1нь, навичок та самовдосконалення [1, с. 67]. Н. Ючук зазначае, що це сусшльнокорисна, прогресивно спрямована перетворююча д1яльшсть, у процес! яко! створюються не т1льки матер!альш i духовш щнност!, а й здшснюеться саморозвиток, самореашзащя суб'екта [4, с. 5]. С. Сисоева дае таке визначення педагопчно! творчосп: це професшна самореашзащя педагога, що полягае в розвитку особистосп дитини, а розвиток його творчого
потенщалу зумовлений розвитком творчого потенщалу вихованця, тому центральною ланкою педагопчно! творчосп е особистюно ор1ентована взаемод1я суб екпв навчально-виховного процссу [8, с. 48]. В. Сластьонш стверджуе, що це конструктивна д1яльшсть, яка створюе HOßi моде л i педагопчно! взаемодп, тобто оптимальну реашзацда випереджальних конструкцш моделей педагопчно! д!яльносп на основ! сощального замовлення та лопки розвитку педагопчно! науки, а осилыси школи не сшвпадають умови, завдання та засоби педагопчного впливу вчителя i можливосп сприйняття та р1вень готовносп учшв до сшвтворчосп, то такий процес за будь-яких обставин е творчим через вплив на особиспсть Bcix суб екпв взаемодп [9, с. 147].
3 огляду на завданневу природу педагопчно! д1яльностк деяю дослщники вважають, що головна ¡дея педагопчно! творчост1 полягае у винайденш оптимального виршення педагопчного завдання. Зокрема, М. Поташник визначае педагопчну творчють на основ! ¡дс! оптим1защ! навчально-виховного процесу [6, с. 62]. Розширюючи контекст професшно-педагопчно! д1яльност1, I. Раченко розглядае педагопчну творчють насамперед як процес вироблення прогресивного доевщу i вщзначае, що це активний процес пращ педагога, спрямований на пошуки бшып рацюнальних шлях1в навчально-виховно! роботи, ефективне виршення педагопчно! проблеми [7, с. 54].
Отже, осмислення поняття «педагопчна творчють» здшснюеться з ргзних позищй. Разом з тим у педагопчнш наущ признаеться як аксюма положения про те, що «педагопчна творчють в icTOTi професп вчителя, бо не можна дв1ч1 повторити нав1ть один i той же урок, хоча присвячуеться вш Tin же темк побудований за одним планом. Динам1зм навчально-виховного процесу спонукае педагога постшно шукати необхщне у кожному конкретному випадку виршення проблеми, а постшний пошук е специфшою педагопчно! д1яльносп» [9, с. 180].
Сучасш дослщники проблем шдготовки вчител1в ф1зичного виховання вщзначають, що «головним чинником в про пес i становления студента як майбутнього вчителя е наявшеть професшних знань, вмшь та навичок, якими вони оволод1вають шд час навчання в вищому навчальному закладЬ) [11, с. 118]. Педагопчна творчють вчителя ф1зичного виховання залежить вщ р1зних чинншав: професшно! шдготовки, особистюних якостей i обов'язково вщ проведения творчо! педагопчно! д1яльност1. Тому ми розглядаемо педагопчну творчють майбутшх вчител1в ф1зичного виховання як сукупшсть спещальних знань, умшь i навичок, мотивацшних установок щодо творчо! педагопчно! д1яльностк яка спрямована на нестандартне виршення основних завдань ф1зичного виховання школяр1в.
Мета статт1 полягае у аналЫ результате експериментального дослщження формування педагопчно! творчост1 майбутшх учител1в ф1зичного виховання в nponeci фахово! шдготовки.
Сьогодш ставляться шдвищеш вимоги до фахово! шдготовки майбутшх спещалюив з фпичного виховання. Впродовж навчання у вуз1 вони мають не тшьки у повному обсяз1 й глибоко оволод1ти системою наук про особливосп фпичного виховання школяр1в, методику проведения занять з ф1зичного виховання, а й навчитися творчо застосовувати щ знания на практищ [11, с. 117].
Який би не був гарний викладач, шли нов1тш технологи, методичш рекомендаций матер1ально-техшчна база вузу не допоможуть студенту стати фах1вцем, якщо вш не захоче вчитися. Тож, досягнення будь-якого результату залежить насамперед вщ людини, !! бажання та вол! [5, с. 128].
Формування педагопчно! творчост1 майбутшх учител1в ф1зичного виховання в nponeci фахово! шдготовки буде оптимальним за наступних педагопчних умов:
• залучення студент!в до активно! шзнавально! д1яльносп з використанням штерактивних метсццв навчання на цикш фахових дисциплш;
• формування у студент!в мотивацн до педагопчно! творчост1 у Kypci спортивно-педагопчних дисциплш;
• активпащя самостшно-творчо! роботи студент! в шд час педагопчно! практики, яка спрямована на саморозвиток i самовдосконалення майбутшх учител1в ф1зичного виховання.
Для аналпу формування педагопчно! творчосп майбутшх учител1в ф1зичного виховання був розроблений критер1альний апарат. Для виршення цього завдання нашого достижения потребують уточнения сутшсш характеристики поняття «критерш», насклльки вони вщповщають як загальнонаукова категор1я розумшню в педагопчних дослщженнях. У науковш
лиератур1 найчаснше критерш трактуеться як правило, зпдно з яким визначаеться ощнка параметр!в дослщжуваного предмета чи явища або здшснюеться конкретний виб1р процедури ощнювання. Показники - це юльюеш чи яюсш характеристики сформованосн ко ж но!' якосп, властивосп, озиаки дослщжуваиого об екта. У контекста иашого дослщжеиия об'ектом ощиювання виступае педагопчна творчють фах1вця з ф1зичного виховання.
Для визначення критерпв. показниюв 1 р1вшв сформованноста педагопчно! творчосн студент ¡в нами були взяп за основу теоретичш положения з проблеми педагопчно! творчосн майбутшх учител1в, II види, а також структура творчо! особистосп студента.
При розробщ педагопчних умов 1 впровадженш 1х у процес фахово! шдготовки майбутшх учител1в фпичного виховання ми виокремили 1 використали таю критерп: когштивний, мотивацшний 1 креативний. Когштивний критерш характеризуе першу запропоновану нами умову. Вш визначаеться через набуття знань з фахових дисциплш, знань про здоров'я учшв, вплив ф1зичних вправ на фпичний стан школяр1в, знань ф1зкультурних традицш, розумшня сутносн ф1зичного виховання в сучасному свт. оволодшня практичними умшнями та навичками формування ф1зично здорово! особистосп школяра з урахуванням творчого шдходу при добор1 ф1зичних вправ в процес1 !! життедяльносп. При використанш ¡нтсрактивних метод ¡в навчання на заняттях з фахових дисциплш студента за значно коротший час отримують теоретичш знания, оволод1вають практичними умшнями та навичками. Когштивна сфера студент!в формуеться тд впливом використання цих мстод1в.
Другий критерш - мотиващйний. Вш пов'язаний з бажанням студента проявити себе як творчу особиснсть, визначальною роллю творчо! активносн особистосп у навчальному пропсск а також необхщшетю стимулювання студент!в з боку педагог!в та визначае значенневу позищю з питания формування його педагопчно! творчосн. Поняття «мотиващя до педагопчно! творчосн» ми розглядаемо як удосконалення педагопчно! д1яльносн. Навчально-виховний процес здшснюеться шд впливом певних стимул!в [ спонукань, що е рушшними силами активносн студеннв. Таю спонукальш стимули - це ¡нтсрсси, переконання, ¡дсали, щншеш ор1ентацн, яю формують мотиващйну сферу навчально! д1яльносн [9, с. 143].
Тому мотиващя до педагопчно! творчосн в процес! фахово! шдготовки майбутшх учител1в ф1зичного виховання чико проявляеться у ставленш студеннв до змюту ще! д1яльноси, у мобЫзацп вольових зусиль для виршення навчальних завдань [11, с. 117].
Тренй критерш - креативний - припускае ощнювання креативносн студеннв, яка характеризуемся висуванням оригшальних гшотез 1 будуванням принципово нових ¡дсй. а також здатшетю вносити вар1ацн при вщишенш педагопчних завдань в процеа проведения уроюв з ф1зичного виховання або шших спортивно-оздоровчих заход1в. Третя визначена нами умова - активпащя самоснйно! творчо! д1яльносн в пер ¡од педагопчно! практики -характеризуемся там, що коли студента стикаються з реал1ями сучасного життя освинього закладу як вчител1 ф1зичного виховання, то це дозволяе побачити всю глибиншеть 1 складшсть навчально-виховних завдань, яю виникають при проведенш занять з фпичного виховання в школ1, вчить серйозному науковому шдходу до виршення практичних завдань, озброюе студеннв дослщницькими навичками при проведенш творчо! педагопчно! д1яльносн, а також розвивае науков1 ¿нтереси та допитливють. Головне, щоб у студеннв в пропса проходження практики сформувалися практичш умшня та навички, яю !м необхвдш для подалыпо! робота в школ1 теля заюнчення ВНЗ, оволодши способами одержання шформацп (методолопею та методикою наукового дослщження) при написанш курсових 1 дипломних роби [8, с. 138-139]. Окремими показниками цього критер1ю ми обрали написания статей, участь у конференщях. самоснйну шдготовку позакласних заход ¡в [ диспунв (на педагопчнш практищ).
На баз1 означених критерпв 1 показниюв педагопчно! творчосн майбутшх учител1в фпичного виховання нами були розглянун чотири р1вш педагопчно! творчосн: низький (репродуктивний), середнш (адаптивний), достатшй (моделюючий) 1 високий (творчий). Низький (репродуктивний) р1вень студеннв характеризуеться невираженою мотиващею до педагопчно! творчосн, мотиви досягнень вщеутш, мобЫзацп вольових зусиль для виршення навчальних завдань не юнуе. Виявляють груб1 помилки при реал1защ! основних функщй вчителя в пер ¡од проходження педагопчно! практики в школк не беруть учасн в р1зних творчих заходах, не щкавляться питаниями модершзацп ф1зичного виховання в школ1, написаниям
статей. Середшй (адаптивний) р1вень - це коли студента мають середньо вираже ну мотиващю до педагопчно! творчост1, мотиви досягнень у них присутш шодк тшьки при стимулюванш з боку викладача. Вони усвщомлюють сво! основш цш, завдання, але виникають ускладнення в 1х самоспиному вщтворенш на кожному еташ при виконанш творчо! д1яльносп, пов'язаною з ¡нтсрссом. бажанням використати теоретичш знания при виршенш навчальних педагопчних ситуащй 1 вимагають додаткових та уточнюючих питань. Достатшй (моделюючий) р1вень формування педагопчно! творчосп майбутшх учите л1 в ф1зичного виховання характеризуеться, як правило, помггао вираженою мотаващею до педагопчно! творчосп, у студенпв не завжди е мотиви досягнень, ильки якщо окреслено перспективи творчо! д1яльносп. Вони усвщомлюють сво! основш цш, завдання та вм1ють !х визначати на кожному еташ, в реашзаци основних функцш вчителя ¡нод1 допускають помилки, але легко !х лисвщують, беруть участь в конференщях, оздоровчих творчих заходах. Високий (творчий) р1вень означае, що студента мають яскраво виражену мотиващю до педагопчно! творчосп, мобшзащя вольових зусиль для виршення навчальних завдань у них виникае моментально. 1х основний ор1ентир - творча актившсть 1 самореашзащя в процеа навчання, потреба до розширення власного кругозору.
Перев1рка ефективносп впровадження розроблених педагопчних умов формування педагопчно! творчост1 майбутшх учител1в ф1зичного виховання проводилася нами з урахуванням пор1вняльного методу наукового достижения. Останшй реатзовувався шляхом зicтaвлeння результате дiяльнocтi експериментальних i контрольних груп у пpoцeci дослщницько! робота. Це дало змогу пор1вняти вихщш та кшцев1 даш дослщження.
Для пор1вняння динамши зростання р1вшв формування педагопчно! творчосп майбутшх учител1в ф1зичного виховання ми використовували статистичний критерш ГПрсона %2 [10, с. 210]. Цей критерш дозволяе зютавити два емшричш розподши та зробити висновок про те, чи узгоджуються вони мгж собою. Результата розрахунюв наведеш в табл. 1.
Таблиця 1
Пор1вняння контрольних та експериментальних груп за критерием Шрсона ^
Критери Емшричне значения критер1ю ГПрсона %2 Критич. значения х2 (у=3, р< 0,05)
ЕГ та КГ на початку експерименту ЕГ та КГ на кшець експерименту КГ на початку та на кшець експерименту ЕГ на початку та на кшець експерименту
Когштивний 0,151 33,313 0,772 40,919 7,81
Мотиващйний 0,127 47,240 2,058 54,549 7,81
Креатив ний 0,233 29,975 0,911 32,973 7,81
Результата розрахунюв, наведеш у табл. 1, евщчать про статистично не значущу р1зницю м1ж розподшом в експериментальшй та контрольнш трупах на початковому еташ експерименту (емшричне значения критер1ю ГПрсона %2 для уах компоненпв не перевищуе критичне 7,81 для трьох ступешв свободи у=3 та р1вня значущосп р< 0,05), а також мгж показниками контрольно! групи на початковому та завершальному еташ експерименту (емшричне значения критер1ю ГПрсона у2 також не перевищуе критичне).
Щодо експериментально! групи, то ми отримали значупц вимшносп у пор1внянш показншав початкового та завершального еташв експерименту (емшричне значения критер1ю ГПрсона у1 значно перевищуе критичне). Також значупц розб1жносп ми отримали при пор1внянш експериментально! та контрольно! груп на кшець експерименту.
Для визначення корелящйно! залежност1 м1ж такими показниками, як уешшшеть та р1вень педагопчно! творчостк ми обчислювали коефщент кореляци ГПрсона-Браве. Результата обчислювання коефщента корелящ! наведено у табл. 2.
Таблщя 2
Результаты обчислювання коефщента кореляцп Шрсона-Браве
Емшричне значения коефщента Обсяг виборки Критичне значения коефщенту кореляцп, р<0,001 Корелящя
0,855041 32 0,5541 значуща
0,798559 34 0,5541 значуща
Аналп результат!в обчислювання коефщента кореляцп' евщчить, що ми отримали значущу позитивну корелящю \пж уешшшетю студент!в та р1внем 1х педагопчно! творчоси. На пор1вняльному еташ експериментального дослщження було визначено ефектившеть розроблених педагопчних умов формування педагопчно! творчоси майбутшх вчител1в фпичного виховання. Анал1з результат!в пор1вняльного дослщження в контрольних \ експериментальних трупах заевщчив значш переваги експериментальних груп. Результата експериментального дослщження подано у табл. 3.
Таблиця 3
Динамжа р!вшв сформованостг педагопчног творчост/ майбутшх вчителгв %
Групи Етапи експерименту Низький (репродуктивний) Середшй (адаптивний) Достатшй (моделюючий) Високий (творчий)
ЕГ Початок 41,0 34,4 18,9 5,7
Кшець 20,0 19,2 38,5 22,3
КГ Початок 41,5 32,3 19,2 6,9
Кшець 38,5 32,8 23,8 4,9
Даш, вщображеш в табл. 3, показують, що на початку експериментально! робота кшыасть студент! в з рпними р1внями педагопчно! творчост! в контрольних ! експериментальних трупах суттево не в!др1зняеться. Пюля завершения експерименту встановлено значну рпницю вщеоткового сшввщношення р1вшв сформованоси педагопчно! творчост! студент! в у контрольних та експериментальних трупах на перевагу експериментальних груп. Так, якщо у контрольшй груп! низький р1вень студент!в суттево не змшився (41,5% на початку ! 38,5% наприкшщ), то в експериментальшй груш вщ зменшився майже вдв1ч1 (з 41,0% до 20,0%). Пор1вняння результат!в високого р1вня педагопчно! творчост! студент!в контрольних ! експериментальних груп показуе, що бшып висок! показники педагопчно! творчост! мають студента експериментально! групи (22,3% пор1вняно з контрольною групою 4,9%).
Аналп результат!в дослщно-експериментально! робот дозволяе зробити висновок про ефектившеть запропонованих нами педагопчних умов формування педагопчно! творчост! майбутшх вчител1в ф1зичного виховання у пропса фахово! шдготовки.
Отже, ми визначили, що педагопчна творч1сть учителя фпичного виховання залежить вщ р1зних чинниюв: професшно! шдготовки, особисисних якостей та обов'язково вщ проведения творчо! педагопчно! д1яльноси. Тому ми розглядаемо педагопчну творчють майбутшх учител1в фпичного виховання як д1яльшсть, спрямовану на набуття спещальних знань, умшь ! навичок, мотивацшних установок щодо творчо! педагопчно! д1яльноси, що спрямована на нестандартне виршення основних завдань фпичного виховання школяр1в.
Встановлено, що ильки в процес1 запровадження вищезазначеного комплексу педагопчних умов буде ефективним формування педагопчно! творчост! майбутшх учител! в ф1зичного виховання: формуються знания, умшня ! навички вщповщно до обрано! професн, яю в процес1 самостшно! творчо! робота студент!в в перюд педагопчно! практики реалпуються в педагопчш функцн учителя ф1зичного виховання ! необхщш для здшенення його фахово! д1яльноси. Також треба вщзначити, що за умов залучення студент!в у творчу педагопчну д1яльшсть стае можливим сформувати в них педагопчну творчють.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев В. И. Педагогика: учеб. курс для творческого саморазвития - 2-е изд. / В. Андреев. -Казань: Центр инновац. технологий, 2000. - 608 с.
2. Закон Украши «Про вищу освпу» // Освиа Украши. - 2001. - 2 серпня.
3. Карпюк Р. П. Шдготовка майбутшх вчител1в ф1зично1 культури до розв'язання педагопчних ситуацш: автореф. Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Р. П. Карпюк. - Вшниця, 2005. - 24 с.
4. Кичук Н. В. Формирование творческой личности учителя в процессе вузовской подготовки: автореф. Дис. ... доктора пед. наук: 13.00.01 /Н. В. Кичук. - К, 1993.- 30 с.
5. Педагопчна майстернють: шдручник /1. А. Зязюн, Л. В. Крамугценко, 1.В.Кривонос та ш.; за ред. I. А. Зязюна. - 2-ге вид., доп. 1 перероб. - К.: Вища школа, 2004. - 422 с.
6. Поташник М. М. Педагогическое творчество: проблемы развития и опыт: пособие для учителя / М. М. Поташник. - К.: Рад. школа, 1988. - 187 с.
7. Раченко И. П. Принципы научной организации педагогического труда /И. П. Раченко. - К.: Рад.школа, 1989. - 160с.
8. Сисоева С. О. Основи педагогично!' творчосп: шдручник / С. О. Сисоева. - К.: Мшешум, 2006. - 460 с.
9. Сластенин В. А. Педагогика: учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений // В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов; под ред. В. А. Сластенина. - М.: Академия, 2002. - 576 с.
10. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии / Е. В. Сидоренко. - СПб.: Речь, 2000. - 350 с.
П.Шиян Б. М. Теор1я I методика фпичного виховання школяр1в: шдручник: у 2 / Б. М. Шиян. -Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - Ч. 2. - 216 с.
УДК:378.013+371.134+335.332
О. М. МАСА1Й
ОРГАН13АЦ1ЙНО-ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ФАХ0В01 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В ТИАУ У СФЕР1 ВШСЬКОВО-ЕК0Н0М1ЧН01 АОГ1СТИКИ: РЕЗУАЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
У статт/ подат результаты педагоггчного експерименту 1з еплиеу оргатзацшно-педагоггчних умов на формування фаховог компетентност! майбуттх офщергв тилу в сфер1 вшськово-економ1чно1 логгетики. Дослгдження проводились за участю курсантгв факультету тилу та студентгв факультету тдготовки офщергв запасу. На початковому етат експерименту ргвт сформованостг фаховог компетентност/ учасниюв були практично однаковими. За результатами експерименту в експериментальних групах вгдбулось бшыи суттеве тдвищення ргвня фаховог компетентност/ майбуттх офщер1ву сфер1 вшськово-економгчно'г логгетики.
К:ш>чо(п слова: вшськово-економгчна логгетика, педагоггчний експеримент, контрольт / експериментальт групи, тести визначення професшних якостей.
О. Н. МАСЛИЙ
ОРГАНИЗАЦИОННО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ОФИЦЕРОВ ТЫЛА В СФЕРЕ ВОЕННО-ЕКОНОМИЧЕСКОЙ ЛОГИСТИКИ: РЕЗУЛЬТАТЫ
ЕКСПЕРЕМЕНТА
В статье рассматриваются результаты педагогического эксперимента по влиянию организационно-педагогических условий на формирование профессиональной компетентности будущих офицеров тыла в сфере военно-экономической логистики. Исследования проводились с курсантами факультета тыла и студентами факультета подготовки офицеров запаса. На начальном этапе эксперимента уровни сформированности профессиональной компетентности участников были практически одинаковые. По результатам эксперимента в экспериментальных группах наблюдалось
