CC BY
13
прогнозованим д1ям викладача, який враховуе шшвар1антшсть самооргашзацшних процесс в. властивих педагопчним системам, що зумовлюе 1х нел1шйшсть, складшсть.
Таким чином, комплекс наукових шдход1в - д1яльшсний, особистюний, аксюлопчний, а також системний, 1 синергетичний - дае можливють цшсно 1 системно розкрити сутшсть науково-дослщницько! культури як особистюного феномена, виявити законом1рносп II формування 1 розвитку, визначити структуры 1 функцюнальш ознаки.
Обраний нами напрямок достижения мае продовження у вивченш проблеми формування науково-дослщницько! культури студент ¡в педагопчних ВНЗ залежно вщ 1х спещал1заци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Библер В. С. От наукоучения - к логике культуры: два философских введения в двадцать первый век / В. С. Библер. - М.: Политиздат, 1991.-413 с.
2. Болонський процес: Документи 1 матер ¡а л и / За ред. д. е. и., проф. С. I. Юр1я. - Терношль: Е ко ном ¡ч на думка, 2006. - 136 с.
3. ВыжлецовГ. П. Аксиология культуры/Г. П. Выжлецов. - СПб.: Изд-во С.-Петербург, ун-та, 1996. -152 с.
4. Каган М. С. Философия культуры / М. С. Каган. - СПб: ТОО ТК «Петрополис», 1996. - 414 с.
5. Межуев В. М. Культура как проблема философии / В. М. Межуев // Культура, человек и картина мира. -М.: Наука, 1987. - С.321 - 345.
6. Роль культуры в формировании личности / Е. М. Бабосов, Г. И. Соколова, А. П. Ждановский и др.; науч. ред. Е. М. Бабосов. - Минск: Наука и техника, 1980. - 192 с.
7. Сериков Г. Н. Образование: аспекты системного отражения / Г. Н. Сериков. - Курган: Зауралье, 1997. - 464 с.
8. Современный философский словарь / Под ред. В.Е.Кемерова. - Изд. 3-е, испр., доп. - М.: Академ, проект, 2004. - 864 с.
9. Чавчавадзе Н.З. Культура и ценности / Н. 3. Чавчавадзе. - Тбилиси: Мецниереба, 1984. - 169 с. УДК 377.112.4.001+371.13
Н. Л. СЕНЬОВСЬКА
ОСОБЛИВОСТ1 ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО ПР0ФЕС1ЙН01 САМОРЕГУЛЯЦИ В ПРОЦЕС1 ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ 3
ПЕДАГОГ1КИ
Охарактеризовано поняття «професшна саморегулящя педагога», виевтлено и значения в контекст/ фаховог дгяльностг. Описано особливостг тдготоеки майбуттх учителгв до професшно'1 саморегуляци в процес/ лабораторно-практичних занять курсу педагоггки з елементами трентгу. Запропоноеано методику оргатзацп основних етате пар, детализовано особливостг проведения остантх. Конкретизовано реалгзацт принцитв навчання у контекст/ мети доелгдження.
К:ш>чо(п слова: професшна саморегулящя вчителя, лабораторно-практичт заняття, змгет, методи та принципи формування умть / навичок фаховог саморегуляци.
Н. Л. СЕНЬОВСКАЯ
ОСОБЕННОСТИ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ САМОРЕГУЛЯЦИИ В ПРОЦЕССЕ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧЕСКИХ ЗАНЯТИЙ ПО ПЕДАГОГИКЕ
Охарактеризированно понятие «профессиональная саморегуляция педагога», описано ее значение в контексте практической деятельности. Анализируются особенности подготовки будущих учителей к профессиональной саморегуляции в процессе лабораторно-практических занятий курса педагогики с элементами тренинга. Предложено методику организации основных этапов пар, детализированы особенности проведения последних. Конкретизирована реализация дидактических принципов в контексте цели исследования.
Ключевые слова: профессиональная саморегуляция учителя, курса педагогики с элементами тренинга, содержание, методы и принципы формирования саморегуляционных умений.
N. L. SENOVSKA
PARTICULARITY OF FUTURE TEACHERS PREPARATION TO PROFESSIONAL SELF-REGULATION DURING PEDAGOGICAL LABORATORY-PRACTICAL
LESSONS
The article defines the essence of the term «teachers professional self-regulation» and deals with this phenomenn in the activity of modern pedagogues. Theanalygig of particular conditions and ways of forming professional self-regulation during pedagogical laboratory-practical lessons with elements of training has been presented. Principles of forming the ability of professional self-regulation of future teachers have been concretized.
Key words: professional self-regulation of teachers, pedagogical laboratory-practical lessons, principles of forming the ability of professional self-regulation.
Спещальш професшш умшня майбутш учител1 формують не стшыси гпд час опрацювання конкретных тем навчально! програми, скшьки в npoucci сощально! взаемоди (з одногрупниками, викладачами, а в перюд проходження педагопчно! практики - з колегами, учнями, 1хшми батьками, методистами). Вони змшюються на психоф1зюлопчному, псюачному та особистюному р1внях, вчаться виршувати все с клад Hi mi завдання. Тому саморегулящя, самоакту ал iiaui я та саморозвиток е основою суб'ектного буття особистост1 майбутнього педагога, необхвдною передумовою й стрижневим складником ycniniHoi' фахово! д1яльностг
Одним ¿з завдань псдагопки вищо! школи е переосмислення традицшних уявлень про розвиток особистосп вчителя, II «внутршнш cßiT», спонукальш сили, об ективш фактори та суб'ективш умови фахового зростання, а також формування профссшно! компетентности й особистюно! саморегулящ! майбутшх педагопв. Остання розкривае природу i мехашзм iHiщативностк самостшносп, вщповщальност! тощо. Саморегулящя формуеться у сфер1 суспшьних вщносин шд впливом вольово! д1яльносп особистосп ще в дитинств1, але II розвиток не припиняеться впродовж усього життя людини.
Досл1дники (Г. Качан [1], Л. Лантух [2], В. Чайка [4] та ш.) вважають, що вчитсл1 з високим р1внем профсслйно! саморегуляцИ вщзначаються краще розвинутою соц1альною адаптащею до умов сучасного середовища, формують у cboIx учшв почуття психолог1чно! захищеноси та безпеки, забезпечують високу продуктившеть псдагог1чно! д1яльностк яисшше й ефектившше рсал1зують cßiй особист1сний. творчий та ¡нтслсктуальний потенщал. Отже, вщзначений феномен мютить уевщомлене прийняття дов1льних р1шень, доб1р, ощнку засоб1в реал1защ'1 задуманого, самоанал1з вчиню в, визначення позищй щодо под1й, ситуащй та щншене ставлення 1ндив1да до самого себе.
Професшну саморсгуляц1ю вчителя визначаемо як штегративну особист1сну професшну характеристику педагога, котра передбачае уевщомлення ним cboIx д\й. почутав, мотив1в. свого становища та доц1льну видозм1ну в лас но! д1яльност1 в1дпов1дно до вимог ситуацн. В она формуеться шд впливом двох основних фактор1в: сощуму та волк д1ю яких дощльно оптим1зувати, насамперед створити умови для розвитку та корекцп фахових навичок i вм1нь студент ¡в шд час шдготовки до педагопчно! д1яльност1 (в1д аудиторних занять до педагопчно! практики). Для цього необхщно застосовувати адекватн1 методи та форми навчання, забезпечити зворотнш зв'язок.
Мета статт1 - розкрити особливост1 шдготовки майбутшх учител1в до професшно! саморсгуляцй в npoucci лабораторно-практичних занять з педагопки з елементами треншгу.
ГЬдготовка студент1в до професшно! саморегулящ! вчителя здшснюеться шд час проведения пропедевтичних практик, вивчення дисциплш педагог1чного циклу. Серед навчальних дисциплш. у npoucci вивчення яких здшснюеться формування готовносп майбутнього вчителя до професшно! саморегулящ!, варто виокремити основну - «Педагопку».
Значну частину змюту курсу становить шформащя про ключов1 поняття, терм1нолопю та структуру психолого-педагопчних категорш. Студент и вчаться евщомо оперувати ними, шд час вивчення тем «Процес виховання. Принципи виховання», «Законом1рност1, принципи 1 правила навчання», «Теор1я цЫсного педагопчного процесу» закладаються основи педагопчного мислення майбутшх учите л ¡в. формуються !хш вмшня та навички приймати оптимальш ршення, враховувати педагопчш законом1рност1, принципи виховання 1 навчання. Для здшенення професшно! саморегулящ! високого р1вня майбутш педагоги повинш навчитися евщомо аналпувати та коригувати взаемини в учшвському колектив1, грамотно розвивати стосунки з р1зними суб'ектами психолого-педагопчного процесу. Важливо наголосити, що вчитель - це приклад для тих, кого вш навчае. Тому будь-яку шформащю про формування особистост1 студентам дощльно проаналгзувати 1 застосувати окрем1 рекомендацн для власного самовдосконалення (зокрема фахового) 1 для впливу на учшв. Такий аспект шдготовки до профссшно! саморегулящ! вчителя може бути висв1тлений у темах «Розвиток, формування, сощал1защя 1 виховання особистостЬ>, «Мета виховання».
Щоб забезпечити формування у майбутшх учител1в умшь 1 навичок прогнозувати, проектувати, коригувати педагопчний процес, анал1зувати урок, виховний захщ, педагопчш ситуацн, окрс\п педагопчш явища, результата виховання 1 навчання, необхщно спиратися на змют тем «Процес навчання, його структура», «Оргашзацшш форми 1 системи навчання», «Технологи навчання», «Тнновацшна дiяльнicть у cиcтeмi ocвiти».
Таким чином, у процеа сприймання теорп на лекщях та самостшного опрацювання матер1алу студента набувають необхщних теоретичних 1 прагматико-процедурних знань, у !хнш свщомосп формуегься теоретична модель умшь та навичок професшно! саморегулящ! вчителя. Але необхщш вправляння, тому велике значения мають лабораторно-практичш заняття з педагопки. Пропонуемо викладачам використовувати шд час !хньо! оргашзацп елементи трешнгу, що сприятиме вщпрацюванню окремими студентами прийо\пв та метод ¡в фахово! д1яльносп.
Програмою передбачено 5 лабораторно-практичних занять: 3 - у першому семестр! вивчення предмета 1 2 - в другому. Було обрано три теми з теорй виховання («Методи 1 прийоми виховного впливу на особистють», «Оргашзащйш форми виховно! робота», «Класний кер1вник у сучасшй школЬ>), одна ¿з ¿з дидактики («Типолопя 1 структура уроклв») та одна з школознавства («Методична робота у школЬ>). Структуру кожного заняття формують послщовш етапи дш (процедури), яи можна об'еднати у три групи: розминка (шформування. правила робота в груш, знайомство, «криголами», тобто, емощйне входження у заняття), основна частина (рольов1 та дшов1 ¡гри. пантом1ми. вправи, розв'язування педагопчних задач, мшьсамоспйш), розрядка (обговорення, рефлекая - «вихщ» з атмосфери, яка виникла шд час заняття).
Досвщ заевщчуе, що застосування елеменпв трешнгу на лабораторно-практичних заняттях з курсу «Педагопка» допомагае викладачев1 адаптувати студент ¡в до педагопчно! д1яльност1, навчити 1х правильно сшлкуватися >л сво1ми майбутшми учнями, швидко знаходити оптимальне ршення в процеа фахово! д1яльносп, розвивае педагопчш зд1бносп. Дощльно застосовувати р1зномаштш засоби навчання: вщеоматер1али, комп'ютерш презентацп, таблищ, аудюзаписи тощо.
Лабораторно-практичне заняття з елементами трешнгу е найефектившшим, коли проблема актуалпована. уевщомлена \ студента готов! активно працювати над пошуком ново!, кращо! модел1 поведшки. Тому, повщомляючи тему й завдання заняття, дуже важливо викликати штерес, сформувати позитивну мотиващю, довести значения теми для особистюного й професшно го вдосконалення майбутшх педагог!в. Це сприятиме !хньому активному залученню в процес вправляння та дидактично! гри. Рпновидами останньо! е рольова \ дшова гра, аналп конкретних психолого-педагопчних ситуащй, анал1з шцидетлв. розв'язання педагопчних задач, «мозкова атака», ¡грове проектування тощо. Вони ¡мт ють реальш життев1 ситуащ!, яю вимагають застосування певних професшних умшь. тому !х дощльно використовувати для формування фахових навичок майбутшх учител1в.
Велике значения мае колективна та ¿ндивщуальна рефлекая. уеш та письмов1 самозв1ти студент!в. завдяки яким вони можуть уевщомити й оцшити сво! досягнення та недолши, пор1вняти !х ¿з результатами шших члешв групи.
Роботу впродовж усього заняття варто оргашзовувати, спираючись на правила, ¡з якими студента мають бути ознайомлеш заздалепдь (табл. 1).
Кожне лабораторно-практичне заняття оцшюеться певною клльклстю бал ¡в вщповщно до розподш}' б ал ¡в усього навчального курсу «Педагопка». Половин}' цих б ал ¡в. якл выводиться на одне заняття, доцшьно «закршити» за письмовими мш-самотшними (студента демонструють володшня терм!нолопею), решту - за вправляннями, де варто вщзначати не стшьки правильш вщповцц та реакцн, склльки нестандартнють мислення й активну участь в робота
Таблиця 1
Правила роботи в групах на лабораторно-практичних заняттях
№ з/п Назеа правила Тлумачення
1. Усвщомлена актившеть Актившсть, вщповщальшеть кожного за результата роботи групи.
2. Закритють групи Все, що вщбулося на треншгу, не повинно виноситися за його межл.
3. В1дверт1сть та щирють Учасники мають постаратися вщкинути вел рол!! бути самими собою. Спробувати говорити те, що вони думають чи вщчувають.
4. Право сказати «Стоп» Якщо один ¿з члешв групи не бажае вщповщати на якесь запитання, брата участь у гр1 тощо (через небажання бути щирим, неготовшеть бути вщвертим), вш шдшмае руку \ каже: «Стоп», виключаючи себе з учасп в процедур!. Це правило бажано використовувати якнайрщше, адже воно обмежуе людину у шзнанш себе.
5. Право власно! точки зору Ус! учасники заняття визнають право кожного на висловлення свое! думки; не оцшюють ! не засуджують жодш висловлювання як погаш чи хорош!; не переривають того, хто говорить. Критикувати потр!бно не людину, а конкретний учинок,! намагатися дотримуватися теми.
Варто зазначити, що у пропса проведения лабораторно-практичних занять з псдагопки та, як наслщок, формування умшь \ навичок профссшно! саморегулящ! специф1чно реал1зуються основш дидактичш принципи.
Принцип професшно! спрямованосп процесу навчання передбачае цшсшсть подготовки до професшно! саморегулящ! вчителя за допомогою розв'язання комплексов завдань \ педагопчних задач р1зних тишв 1 р1вшв складносп. Таким чином, моделюються реальш педагопчш процеси, активпуеться продуктивна д1яльшсть викладача 1 студент! в. здшснюегься розвиток шзнавального ¡нтсрссу. активносп, самостшносп майбутшх учитсл1в. формуються !хш ум1ння.
Принцип зв'язку теорп з практикою забезпечуе зв'язок щлей та змюту навчання не тшьки з оволод1нням науково-теоретичними положениями, поняттями, законами, теор1ями, а й з розкриттям !хшх численних прояв1в у практичшй фаховш д!яльносп. Цей принцип поспйно реал1зуегься за допомогою аналпу реального педагопчного процесу та лабораторно-практичних занять, що забезпечуе едшсть прийняття студентами рипень та !хньо! практично! рсалпацп.
Принцип науковост! навчання вимагае не тшьки оргашзацн засвоення студентами наукових факпв, закошв, теорш, а й розумшня ними тенденщй розвитку сучасно! психолого-педагопчно! науки, и методолог!!. На щй основ! формуються умшня анал1зу, прогнозу, узагальнення даних емшричного досвщу, приймання оптимальних рппень.
Принцип доступноси передбачае обов'язкове сшввщношення реальних навчальних можливостей студенев ¡з змютом осв1ти, вибором метод ¡в навчання 1 контролю.
Принцип систс матич носп I послщовност! навчання забезпечуе виявлення м1ждисциплшарнпх зв язклв у навчанш. Основна вимога - дотримуватися наступносп у вивченш окремих тем 1 навчальних дисциплш. Важливо також оргашзувати забезпечення лопчних зв язклв м1ж засвоенням знань, формуванням ум1нь 1 навичок, формами та методами навчання 1 формами й методами контролю (самоконтролю) за навчально-шзнавальною д1яльшстю студента.
Принцип ¿ндив1дуалзащ1 та диференщаци навчання вимагае врахування ¿ндивщуальних особливостей емощйно-вольово!, д1ево-практично1, i нтслскт\ ально!' сфер, псюачного та ф1зичного стану майбутшх учител1в. Оргашзащя навчально-виховного процесу у педагопчних вузах, згщно в вимогами цього принципу, забезпечуе розвиток шзнавального штерссу. активносп, самоспйносп, творчих зд1бностей. Цьому сприяе застосування р1зних засоб1в i метод ¡в розвитку мотивацй студенпв, залучення майбутшх фах1вщв до адекватного самоаналпу. формування у них умшь ф1зично!, штелектуально!, морально! та емощйно! саморегулящ!. Таким чином, актив!зуегься потреба у знаниях, у розвитку профсайних зд1бностей.
Принцип оптимзацп передбачае формування мехашзм1в професшно! саморегулящ! майбутшх педагог!в через врахування у BHOopi навчальних завдань реальних можливостей студенев i умов д!яльносп; конкретизащю послиовносп вивчення педагопчних дисциплш, що дае можлив!сть визначити найважлив!пп елементи структури та мехашзм!в профес!йно! саморегулящ!: рацюнальний BHoip оптимальних метод ¡в навчання, застосування доцшьних метод ¡в i засоб1в стимулювання i контролю з метою забезпечення самооргашзацп, самоаналпу. самоконтролю, саморегулювання д!яльносп студенев.
Принцип свщомосп, самост1йност1 й активност! у навчанш вимагае актив!зування мотивац1йно! сфери студенев для зд1йснення ними активно! самостшно! навчально-шзнавально! д1яльност1. Це дае можливють трансформувати знания у метод шзнання нових факт1 в i явищ, cnoci6 формування переконаннь i ев ¡то гл яду: актуал!зувати опорш знания на Bcix етапах процесу !хнього засвоення; сформувати вм1ння самоанал1зу, самоконтролю i самоощнки; розвинути п1знавальну актившеть.
Принцип смоц1йност1 забезпечуе оволод1ння студентами вмшнями керувати сво!м настроем, контролювати власш емощ!; дае можлив1сть формувати у майбутшх фах1вщв ¡птерес до знань, до процесу i cnocooiB ix здобуття; передбачае появу почуття подиву, радост! вщ yenixy у навчанш.
Результатом описаного процесу е ефективне формування вмшь та навичок професлйно! саморегуляцй вчителя у студент!в молодших курсив, яке зд1йснюеться шд час лабораторно-практичних занять з педагопки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Качан Г. А. Личностно-педагогическая саморегуляция как средство формирования педагогической культуры учителя экономики [Электронный ресурс] / Г. А. Качан // Материалы межвузовской научно-практической конференции «Профессиональная культура учителя экономики». - 1998. -С. 51 - Режим доступа к ресурсу: http://rspu.edu.ni/university/institute/econom/str4.htm#m5.
2. Лантух Л. I. Правда про пси.мчний стан учител1в та учшв [Електронний ресурс] / Л. I. Лантух // Постметодика. - 2001. - № 2. - С. 43. - Режим доступу до журналу: http://www.ipe. poltava.ua.pm. 3 4 .lantukh. htm.
3. Нацюнальна доктрина розвитку оевгги // Освгга. - 2002. - № 26. - С. 2-4.
4. Чайка В. Шдготовка майбутнього вчителя до саморегулящ! педагопчно! д1яльностт [монограф1я] / В. Чайка; ред. Терещук Г. - Тернопшь: ТИПУ, 2006. - 275 с.
УДК 37.025
Н. М. ПЕТРОВА
ФОРМУВАННЯ ШТЕАЕЮУААЬНО! КУАЬТУРИ МАЙБУТШХ УЧИТЕА1В ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛШ: ОРГАШЗАЩЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
3 'ясовано необхгдтсть формування ттелектуалъног культуры майбутшх учителгв природничих дисциплш. Охарактеризовано процес оргатзаци та змгет досл1дно-експериментальноЧ роботи щодо формування цього феномена в cmydenmie, проаналгзовано и результати. Обтрунтовано потенцшт можливостi психолого-педагоггчних, методичних дисциплш та практик cmydenmie у формувант ix ттелектуально1 культури.
