Вивчення курсу „методологія та організація наукових досліджень” при підготовці магістрів на факультеті екології і біотехнології НУБіП України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 001.8:502.08:378.663

Паламарчук С.П., ® кандидат с.-г. наук, (¡зраЩ^иа) Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украши, м. Кигв

ВИВЧЕННЯ КУРСУ „МЕТОДОЛОГ1Я ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я НАУКОВИХ ДОСШДЖЕНЬ" ПРИ П1ДГОТОВЦ1 МАГ1СТР1В НА ФАКУЛЬТЕТ1 ЕКОЛОГП I БЮТЕХНОЛОГП НУБ1П УКРА1НИ

В статт1 розглянут1 осноет завдання при вивченш курсу „Методолог1я та оргашзац1я наукових дослгджень", короткий опис основних вимог до магктранта тд час викладання курсу.

Ключовi слова: методолог1я, об 'ект, предмет, наукове тзнання, маггстрант.

Для дослщниюв-початювщв дуже важливо мати уявлення про методологш та методи науково! творчоси, оскшьки саме на перших кроках до оволодшня навичками науково! роботи найбшьше виникае питань саме методолопчного характеру. ПередуЫм бракуе досвщу у використанш методiв наукового тзнання, застосуванш логiчних законiв i правил, нових засобiв i технологiй. Тому е сенс розглянути щ питання докладтше при вивченнi цього курсу. Не можна кнорувати факти тшьки тому, що !х важко пояснити або знайти !м практичне використання. 3мют нового в науцi не завжди бачить сам дослiдник. Новi науковi факти i навiть вщкриття, значення яких погано розкрите, можуть тривалий час залишатися в резервi науки i не використовуватися на практищ. При науковому дослiдженнi важливо все. Концентруючи увагу на основних або ключових питаннях теми, не можна не зважати на побiчнi факти, яю на перший погляд здаються малозначущими. Проте саме таю факти можуть приховувати в собi початок важливих вiдкриттiв. Для дослщника недостатньо встановити новий факт, важливо дати йому пояснення з позицш сучасно! науки, розкрити його загальнотзнавальне, теоретичне або практичне значення. Виклад наукових фактiв мае здiйснюватися в контекст загального iсторичного процесу, ктори розвитку певно! галузi, бути багатоаспектним, з урахуванням як загальних, так i специфiчних особливостей [1].

Для ефективного проведення наукових дослщжень студентам дана дисциплша дае змогу точно висв^лити теоретичнi основи питань методики, технологи та оргашзаци науково-дослщницько! дiяльностi, тобто теоретичного й практичного пщгрунтя. Оволодiння методологiею i методами дослщження сприяе розвитковi рацiонального творчого мислення, оптимальнш оргашзаци науково! творчостi. Питання методологи досить складне, оскшьки саме це поняття тлумачиться по^зному. Багато зарубiжних наукових шкш не розмежовують методологiю i методи дослiдження. У втизнянш науковiй традицi!' методологiю розглядають як учення про науковий метод тзнання або

® Паламарчук С.П., 2010

243

як систему наукових принцитв, на основi яких базуеться дослщження i здшснюеться вибiр сукупност пiзнавальних засобiв, методiв, прийомiв дослщження. Найчастше методологiю тлумачать як теорш методiв дослiдження, створення концепцiй, як систему знань про теорш науки або систему методiв дослiдження [1]. Методику розумшть як сукупнiсть прийомiв дослiдження, включаючи технiку i рiзноманiтнi операци з фактичним матерiалом.

Мапстрант мае чiтко зрозумiти важливiсть i обов'язковiсть знань i умiнь у галузi наукового пошуку, саме ця дисциплша i допомагае майбутньому науковцю-екологу. Без цих знань i навичок студент працювати не може - за сучасного розвитку екологи сво! експертнi висновки професiйно можна скласти лише на пiдставi наукових розробок, знаючи новiтнi методи дослiджень, яю майбутньому екологу дають змогу отримати рiзноманiтнi кiлькiснi та якiснi даш, необхiднi для загально! характеристики об'екив, процесiв навколишнього середовища.

Основна мета курсу "Методолопя та органiзацiя наукових дослщжень"

це:

• визначення способiв здобуття наукових знань, якi вщображають динамiчнi процеси та явища;

• добiр етичних норм щодо збереження бюлопчно! та ландшафтно! рiзноманiтностi як запоруки виживання людства;

• розвиток науково! творчостi майбутнього магiстранта - еколога у будь-якш дiяльностi, зокрема у сферi екологи та охорони навколишнього середовища;

• визначення направленоси, яка передбачае особливий шлях, на якому досягаеться певна науково-дослщницька мета;

• забезпечення всебiчностi отримання шформаци щодо процесу чи явища, що вивчаеться;

• створення системи науково! шформаци, яка базуеться на об'ективних фактах, i лопко-анал^ичному шструменту наукового тзнання;

• допомога при формуваннi поглядiв на методологiю наукового пiзнання;

• переконання у необхщност володiння навичками оформлення результат дослiдження, що робить !х доступними для широкого наукового загалу.

Усе це мае неабияке значення у формуванш свiтогляду майбутнього еколога, набуття ним практичних навичок. Отримання нових знань вщбуваеться за схемою: парадигма - парадокс - нова парадигма. Розвиток науки - це змша парадигм, методiв, стереотитв мислення. Перехщ вщ однiеl парадигми до iншоl не пiддаеться лопчному опису, бо кожна з них вщкидае попередню i несе принципово новий результат дослщження, який не можна лопчно вивести з вщомих теорш. Особливу роль тут вдаграють штуггивш механiзми наукового пошуку, яю не грунтуються на формальнiй лопщ.

3мiст нового в науцi не завжди бачить сам дослiдник. Новi науковi факти i навiть вщкриття, значення яких погано розкрите, можуть тривалий час лишатися в резервi науки i не використовуватися на практищ. При науковому дослiдженнi важливо все. Концентруючи увагу на основних або ключових

244

питаннях теми, не можна не зважати на no6i4Hi факти, яю на перший погляд здаються малозначущими. Проте саме таю факти можуть приховувати в co6i початок важливих вщкритпв. Для дослщника недостатньо встановити новий факт, важливо дати йому пояснення з позицш сучасно! науки, розкрити його загальнотзнавальне, теоретичне або практичне значення [1]. Тому дана дисциплша, ïï принципи базуюються на узагальнюючих, фiлософських положеннях, що вщбивають найсуттeвiшi властивостi об'eктивноï дiйсностi i свiдомостi з урахуванням досвщу, набутого в процесi пiзнавальноï дiяльностi студента. До них належать принципи дiалектики, що вiдбивають взаемозумовлений i суперечливий розвиток явищ дшсносп, детермiнiзму -об'eктивноï причинноï зумовленост явищ, iзоморфiзму - вiдношень об'екив, що вiдбивають тотожнiсть ïx побудови та ш. Безумовно, змiстова штерпретащя цих принципiв варiюеться вiдповiдно до специфжи дослiджуваного матерiалу. Вiд тлумачення принцитв залежить обгрунтування методологiчного пщходу в дослiдженнi тiеï чи шшох' галузi.

Задачi вивчення дисциплiни "Методолопя та оргашзащя наукових дослщжень" полягае в формуванш спещашспв, здатних: оволод^и основними теоретичними положеннями та практичними навичками наукового пошуку, практична необxiднiсть оволодiння дисциплшою - набуття знань i умшь науково1' дiяльностi в галузi екологи. Гармоншно поеднуеться викладання навчально1' дисциплши „Методолопя та органiзацiя наукових дослщжень" з виконанням мапстерськох' випускно1' квалiфiкацiйноï роботи, пiдготовкою доповiдей на науково-практичних студентських конференщях, пiдготовкою наукових публжацш, участю в конкурсах тощо.

Формуючи систему знань, екологiчну та етичну культуру майбутнього еколога, курс "Методолопя та оргашзащя наукових дослщжень" передбачае, що студенти набудуть знань про:

• еколопчну науку як систему знань i знаряддя тзнання;

• наявшсть пщсистем - результат взаемоди елементiв;

• погляди на методологш наукового пiзнання;

• сутнiсть загальнонаукових та спецiальниx методiв i принцитв проведення еколопчних дослiджень;

• генезис та розвиток певноï науки або сфери практичноï дiяльностi;

• сукупшсть пiзнавальниx засобiв, процедур, якi дозволять виявити схожють i вiдмiннiсть мiж явищами, що вивчаються, визначити 1хню генетичну спорiдненiсть (зв'язок за походженням), загальне й специфiчне в 1хньому розвитку.

Студенти-магiстранти набувають наступних умiнь:

• самостшно, творчо, науково мислити;

• з'ясування актуальних питань з науковоï проблеми;

• складання критичного л^ературного огляду;

• планування наукового дослщження;

• визначення мети, об'екту, предмету, завдань та актуальшсть дослщження;

• формулювання теми наукового дослщження;

245

• вмшня користуватися нормативною документащею;

• виршувати актуальш Hay^Bi проблеми.

• розвивати навички науково! дiяльностi приблизно в такш послiдовностi ïï процесiв:

• постановки експерименту;

• анал^ичне i критичне опрацювання резyльтaтiв;

• формулювання висновкiв, обговорення та оприлюднення ïx;

• оформлення резyльтaтiв дослщження у формам наукового документа;

• впровадження резyльтaтiв дослiдження тощо.

Студент протягом вивчення дисциплши мае бути ознайомлений: з основними шформацшними базами щодо сучасних знань з екологи та охорони навколишнього середовища; Законами Украши та головними нормативними документами, чинними у сферi екологи та охорони навколишнього середовища, державними та мiжнaродними стандартами.

За останш роки науково-дослщницька дiяльнiсть суттево змiнилaсь як змктовно, так i оргaнiзaцiйно. У зв'язку з цим з'явилися новi вимоги до особистих i професшних якостей ученого. Тепер в уЫх розвинутих крaïнax при пiдготовцi науковщв особливу увагу придiляють розширенню професiйноï ерyдицiï та кругозору, зважають на рiвень iнтyïцiï, уяви, захоплення, працелюбноси, емоцiйностi, честолюбства, якi мають важливе значення для yспixy в нayковi дiяльностi [2]. Тому вивчення дано1' дисциплiни допомагае мaгiстрaнтy розширити науковий св^огляд, формуе навички наукового дослщження, вивчення, узагальнення i поширення передового практичного досвщу, всебiчно пiдготовляе студента до науково-практичнох' дiяльностi пiсля закшчення вищого навчального закладу, також це дае змогу вшьно орiентyвaтися у вибранш темi дослiдження, бути нашнформовашшою у сферi людиною, здатною aнaлiзyвaти й узагальнювати нayковi факти, обстоювати своï погляди, привертати на свш бiк опонентiв i поповнювати нayковi школи.

Л1тература

1. Крушельницька О.В. Методолопя та оргaнiзaцiя наукових дослщжень: Навч. поЫбник/К.: Кондор, 2003. -116 с.

2. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Оргaнiзaцiя та методика науково-дослiдницькоï дiяльностi: Пiдрyчник. - 5-те вид., стер. - К.: Знання, 2006 -307с.

Summary

The article reviews the major problem in studying the course "Methodology and organization of scientific research, a brief description of the basic requirements for undergraduate teaching during the course.

Стаття надшшла до редакцИ' 20.04.2010

246