CC BY
28
Ф1310Л0Г1Я
© Редька I. В.
УДК 616-085. 33: 617. 751. 9 Редька I. В.
ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ СЕРЦЕВ0Г0 РИТМУ
ПРИ ВР0ДЖЕНИХ 30Р0ВИХ ДИСФУНКЦ1ЯХ
Хармвський нацюнальний ушверситет ¡мен В. Н. Каразша (м. Хармв)
Робота виконана в межах НДР кафедри ф\з\ологи людини \ тварин ХНУ \мен\ В. Н. Караз\на «Законо-м\рност\ ф\з\олого-б\ох\м\чно! та структурно-функц\-ональноУ адаптацп б\олог\чних систем до несприят-ливих фактор\в середовища в онтогенез\», № держ. реестрацп 010311005743.
Вступ. Вплив св\тла на орган\зм зд\йснюеться не лише через модально-специф\чний зоровий тракт, але й через оптико-вегетативну систему у б\льшост\ тварин та людини [3; 6]. У ц\й систем\ важлива роль належить ретино-г\поталам\чному шляху та ген\куло-г\поталам\чним шляхам. Так, ретино-г\поталам\чний шлях е единим сенсорним аферентним шляхом, який проводить св\тлов\ подразники в\д фоторецептор\в безпосередньо до г\поталамусу. Ген\куло-г\потала-м\чн\ шляхи забезпечують зв'язок латеральних ко-л\нчастих т\л з г\поталамусом [10]. Обидва пров\дн\ шляхи конвергують на супраоптичних та супрах\аз-матичних ядрах г\поталамуса [10]. Кр\м того, е експе-риментальн\ дан\, як\ св\дчать про зв'язок гангл\озних кл\тин с\тк\вки з ядрами г\поталамуса [12]. Також \с-нують прям\ ретино-г\поф\зарн\ шляхи.
Отже, обмеження зоровоУ аферентацп зм\нюе ак-тивн\сть вищих вегетативних центр\в. Так, досл\джен-нями встановлено, що у школяр\в з прогресуючою м\оп\ею у 1,5-2 рази част\ше виявляеться патолог\я вегетативно! нервовоУ системи [7], а М. В. В\ден\на (1992) знайшла у д\тей з м\оп\ею вегетодистон\ю сим-патотон\чного типу.
бдиноУ думки щодо стану вегетативного гомеос-тазу д\тей з зоровими дисфункц\ями не \снуе. Так, у слабозорих д\тей дошк\льного та молодшого шк\ль-ного в\ку виявлено упов\льнення в встановленн\ пара-симпатичних вплив\в на серце [2; 8]. I. М. Макарова (2006) в\дзначае що в пер\од з 8 до 16 рок\в у слабозорих д\тей переважають симпатичн\ впливи на серце [5]. Власними досл\дженнями [9] на основ\ вивчення ВСР та анал\зу кореляц\йного графу цих параметр\в встановлено, що вегетативна регуляц\я серцевого ритму слабозорих д\тей дошк\льного в\ку, особливо хлопчик\в, характеризуеться зб\льшенням пито-моУ ваги парасимпатичних вплив\в на серце, появою асимпатикотон\чного типу вегетативно! реактивност\ (не виявлений у нормальнозорих однол\тк\в).
Отже, едино! думки щодо вегетативного гоме-остазу у слабозорих д\тей немае, що, очевидно,
обумовлено р1зними умовами запису кардюритмо-грам (лежачи або сидячи) та р1зними методолопч-ними пщходами до ix ¡нтерпретацп (вар1ац1йно! пуль-сометрп (Мо, АМо, ДХ, IH за Баевським Р. М. або комплексний анал1з з використанням статистичних, спектральних показниюв та варiацiйноi пульсоме-трii за Р. М. Баевським). У вЫх цих дооглдженнях вiдзначаeться посилення централiзацii управлiння серцевим ритмом у слабозорих дтей порiвняно з нормальнозорими.
Враховуючи зазначене вище, мета дослщження полягала у з'ясуванн особливостей вегетативноi ре-гуляцп серцевого ритму у дiтей з вродженими зоровими дисфункцiями порiвняно з нормальнозорими.
Об'ект i методи дослщження. У дослiдженнi прийняв участь 31 хлопчик з вродженими зоровими дисфунк^ями та 27 нормальнозорих практично здо-рових дтей перiоду другого дитинства, середнм вiк яких становив 10,07 ± 0,31 р. та 9,94 ± 0,26 р. вщпо-вiдно (Р > 0.05). Доошдження проводилися з дотри-манням стандар^в Хельсiнськоi декларацii 1975 р. i ii переглянутого варiанта (1983 р) за попередньою згодою самих дтей та письмовою згодою батьюв пюля iнформування про цiлi, тривалiсть та процедуру доошдження.
Переважна бiльшiсть дтей з зоровими дисфункцi-ями мала 2-3 офтальмолопчних дiагнози, 10 хлопчи-кiв - монокулярну дисфункцiю. Середня коригована гострота зору становила 0,23 ± 0,06 та 0,31 ± 0,07 для лiвого та правого ока вщповщно.
Дослiдження проводилися у затемненм кiмнатi в положеннi дослiджуваниx сидячи з закритими очима (з метою урiвняння умов зорово'| стимуляцii) впро-довж 2,5 хв. Реeстрацiя ЕКГ здiйснювалася за допо-могою вщповщного каналу комп'ютерного електро-енцефалографа «DX-5000». Аналiз параметрiв ВСР здiйснювався за допомогою програмного комплексу «NeuroResearcher®-Cardio-Tension-Test® Innovation Suite» вщповщно до рекомендацм [1]. Аналiзувалися показники середньо! тривалос^ кар-дiоциклу (Mean), моди (Мо), ампл^ди моди (АМо), варiацiйного розкиду (ДХ), коефМенту варiацii (CVr), вюоток пар кардiоiнтервалiв з рiзницею понад 50 мс (pNN50), сумарноi потужнос^ спектру (ТР), абсо-лютноi потужнос^ наднизькочастотноi (VLF), низь-кочастотноi (LF) та високочастотно! (HF) складових
спектру, в1дносно1 потужност цих складових (вщпо-вщно VLF %, LF %, HF %), нормал1зованоУ потужност цих складових (LFn, HFn), ¡ндексу симпато-вагаль-ного балансу (LF/HF), тривалост перюду вщповщ вищих вегетативних центр1в (VLFt), тривалють баро-рефлекторно'| реакцп (LFt), ¡ндексу централ1зац1| (IC), ¡ндексу активной пiдкоркових центрiв (IASC), ¡ндексу напруження (IH), ¡ндексу вегетативно! рiвноваги (IBP), вегетативного показника ритму (ВПР), показ-ника адекватностi процеЫв регуляцii (ПАПР), ¡ндексу тривоги (IT), ¡ндексу «тип реакцп тривоги» (ТРТ), величину коефiцieнту кореляцii пюля першого зсуву (СС1), число зсувiв автокореляiйноi функцii до досяг-нення значення коефщенту кореляцii рiвного 0 (СС0), першого значення спектрально'| функцп' (S0).
Достовiрнiсть вiдмiнностей мiж показниками ВСР дтей з рiзним станом зорово'| функцii використову-вали 11-критерм Biлкоксона-Mанна-Уiтнi. 3 метою з'ясування структури ВСР проводився факторний аналiз з використанням функцп нормалiзацii Varimax.
Результати дослщжень та Yx обговорення. По-рiвняльний аналiз часових параметрiв ВСР не виявив достовiрних вiдмiнностей мiж хлопчиками з рiзним станом зорово'| функцii (табл. 1), хоча у хпопчиюв вщ-значаеться тенден^я до пiдвищення активностi сим-патично'| нервовоi системи центрального ^енезу.
Аналiз показникiв абсолютноi активностi рiзних рiвнiв вегетативноi регуляцii серцевого ритму дозволив виявити тенденцю до ii зниження у хлопчи-кiв з зоровими дисфунк^ями (табл. 2), хоча вони не досягали рiвня статистично'| значимостi. Зазначене може свiдчити про схильнють хпопчикiв з зоровими дисфунк^ями до бiльш напруженоi регуляцii серцевого ритму.
У структурi спектру ВСР також не виявлено досто-вiрних вiдмiнностей мiж хлопчиками з рiзним станом зорово'| функцii (рис.), хоча у хлопчиюв з зоровими дисфунк^ями спостерiгалася тенденцiя до посилен-ня симпатичних регуляторних впливiв центрального ^енезу.
Значення ¡ндексу симпато-вагального балансу свщчить, що у хпопчикiв в перюд другого дитинства вегетативна регуля^я серцевого ритму змiщена в бк парасимпатичноi активностi, що узгоджуеться з лте-ратурними даними [11]. Так, за показниками симпа-то-вагального балансу ваготоыя виявлена у 51,6 % хлопчиюв з зоровими дисфункцiями та у 48,1 % нор-мальнозорих хлопчиюв. У решти хпопчикiв спостерi-гався баланс мiж симпатичною та парасимпатичною активнютю.
Аналiз комплексних показниюв ВСР (табл. 3) також не виявив достовiрних вiдмiнностей мiж хлопчиками з рiзним станом зорово'| функцii. Хоча аналiз значень цих показниюв дозволяе висловити припу-щення про те, що у хлопчиюв з зоровими дисфунк^-ями виявляеться тенденцiя до посилення активностi симпатичних регуляторних впливiв та централiзацii управлЫня серцевим ритмом на фонi посилення вза-eмодii мiж центральним та автономним контурами ре-гуляцii при зниженн активностi мiжсистемного рiвня та вкладу гуморального каналу регуляцп.
Зазначене знаходить вщображення у тенден-цп до подовження перiоду барорефлекторноi
Таблиця 1
Часов! параметри ВСР при зорових дисфункщях
Показники 3оровi дис-функцп (n = 31) Контроль (n = 27) Дiапазон вщ-мiнностей, %
Mean, с 0,71 ± 0,02 0,76 ± 0,02 -6,04 4
Мо, с 0,70 ± 0,02 0,75 ± 0,03 -6,42 4
АХ, с 0,32 ± 0,02 0,34 ± 0,02 -4,97 4
АМо, % 11,60 ± 1,13 10,75 ± 0,89 7,92 Т
OVr, % 8,64 ± 0,51 8,85 ± 0,63 -2,33 4
pNN50, % 32,35 ± 3,90 38,88 ± 4,83 -16,81 4
Таблиця 2
Ршень активност! регуляторних систем при зорових дисфункщях
Показ-ники 3оровi дис-функцп (n = 31) Контроль (n = 27) Дiапазон вiд-млнностей, %
TP, мс2 2132,23 ± 463,02 2625,15 ± 443,60 -18,78 4
VLF, мс2 237,10 ± 35,87 317,81 ± 68,67 -25,40 4
LF, мс2 529,71 ± 96,59 665,22 ± 116,71 -20,37 4
HF, мс2 1365,23 ± 352,22 1642,04 ± 290,82 -16,86 4
Таблиця 3
1нтегративш показники ВСР при зорових дисфункщях
Показники 3оровi дис-функцii (n = 31) Контроль (n = 27) Дiапазон вiдмiннос- тей, %
1ндекси Р. М. Баевського
IH, у. о. 33,81 ± 6,27 32,06 ± 8,25 6,65 Т
1ВР, у. о. 42,32 ± 5,43 42,85 ± 9,47 -1,26 4
ПАПР, у. о. 18,43 ± 3,10 15,28 ± 1,63 20,59 Т
ВПР, у. о. 5,18 ± 0,39 4,92 ± 0,61 5,10 Т
1ндекси О. Ю. Майорова [4]
IT, у. о. 238,61 ± 38,07 246,63 ± 59,48 -1,93 4
ТРТ, у. о. 394,81 ± 91,14 373,96 ± 103,21 5,57 Т
Показники автокореляцмного аналiзу
СС1, у. о. 0,51 ± 0,04 0,45 ± 0,04 12,15 Т
СС0, у. о. 13,42 ± 4,27 6,15 ± 1,57 118,27 Т
S„, у. о. 0,007 ± 0,001 0,009 ± 0,003 -23,35 4
!ндекси спект рального аналiзу
IC, у. о 0,83 ± 0,08 0,73 ± 0,06 13,86 Т
WSC, у. о 1,36 ± 0,22 1,04 ± 0,15 2,86 Т
VLFt, мс 345,44 ± 46,64 357,62 ± 50,12 -3,41 4
LFt, мс 34,51 ± 2,65 32,99 ± 2,72 4,60 Т
вщповд (LFt = 34,51 ± 2,65 мс проти 32,99 ± 2,72 мс) та вкорочення перюду рефлекторно'| вiдповi-дi вищих вегетативних цен^в (VLFt = 345,44 ± 46,64 мс проти 357,62 ± 50,12 мс) у хлопчиюв з зоровими дисфунк^ями.
3 метою перевiрки зазначеного припущення по-рiвняно факторнi структури ВСР хлопчиюв з рiзним станом зорово'| функцii (табл. 4).
Фактор 1 у хлопчиюв з зоровими дисфунк^ями та Фактор 2 у нормальнозорих хлопчиюв мае високi ко-реляцii з показниками LF %, LFn, LF/HF, IC (позитивна кореля^я) HF %, HFn (негативна кореля^я). Це дозволяе визначити Ух як фактор активност/ п'/дкоркових регуляторних структур, що внаслщок реципрокно'| взаемодп ядер блукаючого нерва та вазомоторного
100% 80% 60% 40% 20% 0%
8С% 6С% 40% 20% 0%
3opoBi дисфункцй НормальH03 0picTb Ш VLF% E3LF% BHF%
LFn
13op OBi дасфункцц
HFn
□ Но рм аль нозор icTb
Рис. Структура спектру ВСР при зорових дисфункц¡яx.
центра довгастого мозку обумовлюють пщтриман-ня симпато-вагального балансу за рахунок активацп останнього. Цей фактор пояснюе 57,29 % загальноУ дисперсп ВСР у хлопчиюв з зоровими дисфункц1ями та 22,79 % - у нормальнозорих хлопчиюв.
Фактор 2 у хпопичюв з зоровими дисфункц1ями та Фактор 1 у нормальнозорих хлопчиюв мае висок
негативн кореляцп з показниками TP, LF, HF, Mean, Mo, що дозволяе визначити Ух як фактор внутр'/ш-ньо-системно\ регуляцП серцевого ритму, який в значнм м1р1 залежить вщ р1вня абсолютно! актив-ност регуляторних систем та визначае сумарний ефект регуляцп серцевого ритму. Цей фактор пояснюе 16,85 % загальноУ дисперсп ВСР у хлопчиюв з
Таблиця 4
Факторна структура ВСР хлопчиюв з рГзним станом зоровоГ функцГГ
Показ-ники 3о ровГ дисфункцГГ Контроль
Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4 Фактор 5 Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4
Mean -0,257 -0,821 -0,402 -0,100 0,046 -0,838 -0,228 -0,276 -0,206
Мо -0,182 -0,849 -0,404 -0,088 0,092 -0,802 -0,060 -0,208 -0,393
АМо 0,209 0,135 0,954 0,091 0,049 0,301 0,261 0,819 -0,179
АХ -0,220 -0,340 -0,142 -0,141 -0,865 -0,699 -0,164 -0,522 0,115
CVr -0,209 -0,544 -0,172 -0,006 -0,764 -0,694 -0,253 -0,482 0,300
pNN50 -0,526 -0,623 -0,295 -0,119 -0,346 -0,773 -0,472 -0,362 0,065
IH 0,253 0,173 0,906 0,131 0,232 0,240 0,220 0,936 0,005
IT 0,303 0,216 0,869 0,056 0,276 0,272 0,270 0,918 -0,034
ТРТ 0,242 0,182 0,932 0,107 0,099 0,264 0,255 0,922 -0,011
ПАПР 0,175 0,189 0,945 0,136 -0,058 0,447 0,254 0,815 -0,055
IBP 0,294 0,164 0,795 0,094 0,478 0,233 0,230 0,935 -0,025
ВПР 0,292 0,373 0,472 0,091 0,685 0,451 0,217 0,831 0,036
СС1 0,590 0,620 0,060 0,322 0,135 0,543 0,538 0,189 0,248
СС0 0,286 0,049 0,538 0,658 -0,057 -0,228 0,426 0,001 0,792
S0 -0,093 -0,619 -0,097 0,635 -0,286 -0,663 0,104 -0,224 0,664
TP -0,175 -0,886 -0,066 -0,106 -0,352 -0,924 -0,185 -0,262 0,086
VLF 0,172 -0,658 -0,225 0,477 -0,437 -0,699 0,112 -0,262 0,623
LF 0,058 -0,849 -0,148 -0,050 -0,454 -0,920 0,058 -0,297 0,132
HF -0,263 -0,865 -0,023 -0,174 -0,294 -0,877 -0,332 -0,219 -0,067
VLF % 0,462 0,128 0,283 0,778 0,185 0,100 0,622 0,057 0,706
LF % 0,950 0,153 0,148 -0,116 0,076 0,168 0,930 0,275 -0,051
HF % -0,849 -0,168 -0,256 -0,383 -0,154 -0,160 -0,914 -0,211 -0,297
LFn 0,932 0,155 0,262 0,128 0,108 0,161 0,941 0,262 0,109
HFn -0,932 -0,155 -0,262 -0,128 -0,108 -0,161 -0,941 -0,262 -0,109
LF/HF 0,901 0,130 0,362 0,101 0,133 0,179 0,907 0,340 0,110
VLFt -0,191 0,225 0,001 0,684 0,003 0,046 -0,156 -0,320 0,563
LFt 0,362 0,021 0,060 0,613 0,206 0,201 0,252 0,076 0,576
1С 0,775 0,126 0,427 0,399 0,146 0,151 0,883 0,276 0,325
IASC 0,434 0,078 0,410 0,751 0,103 -0,046 0,671 0,056 0,697
% загальноУ дис-персГГ 52,29 16,85 10,28 7,69 4,85 51,78 22,79 9,24 5,69
Кумулятивна дис-перст 91,96 % 89,50 %
Прим¡тка: жирним пом!чен! зм!нн!, що вносять найбшьший вклад у вид!лений фактор та мають коеф!ц!ент кореляцп з ним > 0,7.
зоровими дисфункцiями та 51,78 % - у нормальнозо- сильн негативы кореляцп з показниками AX i CVr. Це рих хпопчикiв. дозволяе визначити його як фактор активност/ автоФактор 3 у хлопчиюв з рiзним станом зоровоУ номного контурурегуляцП серцевого ритму. Аналiзу-функцп мае сильну позитивну кореляцю з показника- ючи структуру фактора, можна дмти висновку, що у ми АМо, IH, IX ТРТ, ПАПР й !ВР, що дозволяе визначи- хлопчиюв з зоровими дисфунк^ями активнiсть цього ти його як фактор активност/ нервового каналу цен- контуру регуляцп серцевого ритму знижена. трального контуру регуляцП серцевого ритму. Цей Отже, результати факторного аналiзу пщтверджу-фактор пояснюе 10,28 % загально'| дисперсii ВСР у ють централiзацiю управлiння серцевим ритмом у хлопчиюв з зоровими дисфункцiями та 9,24 % - у нор- хлопчиюв з зоровими дисфунк^ями. мальнозорих хлопчиюв. Висновки. У хпопчикiв з зоровими дисфунк^ями Фактор 4 у хлопчиюв з зоровими дисфункцiя- спостеркаеться тенденцiя до зниження абсолютного ми мае сильну позитивну кореляцю з показниками рiвня активностi регуляторних систем та показниюв VLF % та IASC, а у нормальнозорих хлопчиюв - з по- IH, ВПР та ПАПР, змша факторно'| структури ВСР у бк казниками СС0 та VLF %, що дозволяе визначити його домшування активност пщкоркових регуляторних як фактор активност/ м'/жсистемного р'/вня регуляцП структур (вазомоторного центру). Зазначене свщ-серцевого ритму. Hа цьому рiвнi регуляцiя серцевим чить про активiзацiю механiзмiв неспецифiчноi адап-ритмом здiйснюeться шляхом активацii вищих веге- тацп та напруження механiзмiв регуляцii у хпопчикiв з тативних цен^в, переважно ерготропних, та моб1ш- зоровими дисфункцiями.
зацieю гiпоталамо-гiпофiзарноi системи. Цей фактор Перспективи подальших дослщжень вба-
пояснюе 7,69 % загально'| дисперсii ВСР у хпопчикiв з чаються в аналiзi варiабельностi серцевого ритму
зоровими дисфунк^ями та 5,69 % - у нормальнозо- у дтей з зоровими дисфунк^ями при фiзичних i
рих хпопчикiв. когытивних навантаженнях з метою встановлення
Структура ВСР у хлопчиюв з зоровими дисфунк- з'ясування вегетативно'| реактивностi та вегетатив-
цiями на 4,85 % визначаеться Фактором 5, що мае ного резерву оргаызму.
Л!тература
1. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем (методические рекомендации) / [Баевский Р. М., Г. Г. Иванов, Чирейкин Л. В. и др.] // Вестник аритмологии. - 2001. - № 24. -С. 65 - 87.
2. Кокорева Е. Г. Гетерохронизм развития психофизиологических функций у детей : дис. на соискание учен. степени д-ра. биол. наук : специальность 19. 00. 02 «Психофизиология» / Кокорева Елена Геннадиевна. - Челябинск, 2010. - 45 с.
3. Курако Ю. Л. Значение оптико-вегетативной системы для клинической вегетологии с позиции анатомо-функциональ-ной антропологи / Ю. Л. Курако, А. H. Стоянов // !нтегративна антрополопя. - 2005. - № 1-2 (5-6). - С. 13 - 16.
4. Майоров О. Ю. ^йродинамическая структура системных механизмов устойчивости к эмоциональному стрессу [Текст] : дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук : спец. 14.00.17 : защищена 23.02.1988 : утв. 20. 05. 1988 / Майоров Олег Юрьевич. - М., 1988. - 486 с.
5. Макарова И. М. Особенности функционального состояния кардиореспираторной системы школьников 8-16 лет с нарушением зрения (в условиях относительного покоя и при физических нагрузках) : дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 03.00.13 / Макарова Ирина Михайловна. - Тюмень, 2006. - 153 с.
6. Маркелов Г. И. Эволюционная вегетология / Г. И. Маркелов // Ученые записки ОHИПHИ. - Вып. 1. - Одесса, 1949. -С.5-89.
7. Пыльцина H. Ю. О взаимосвязи клинического течения близорукости с анатомическим соматотипом у детей и подростков : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.08 «Глазные болезни» / H. Ю. Пыльцина. - М., 2007. - 22 с.
8. Пястолова H. Б. Возрастные особенности адаптационных реакций сердца на локальную мышечную деятельность у дошкольников с нарушением зрения: дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук : спец. 03.00.13 / Пястолова ^ли Борисовна. - Челябинск, 2001. - 225 с.
9. Редька I. В. Функцюнальний стан кардюрестраторно! системи слабозорих дтей. Mонографiя / I. В. Редька. - Херсон : Видавництво «Айлант», 2011. - 172 с.
10. Федорова К. П. Организация связей сетчатки и наружного коленчатого тела с гипоталамусом у кошки / К. П. Федорова // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1977. - № 11. - С. 42-47.
11. Шайхелисламова М. В. Возрастно-половые особенности и механизмы адаптационных реакций у детей 7-15 лет : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора биол. наук : спец. 03.0013 «Физиология» / Шайхелисламова Мария Владимировна. - Казань. 2007. - 20 с.
12. Bremer F. Photic responses of the basal preoptic area in the cat / F. Bremer // Brain Res. - 1976. - Vol. 115. - Р. 145-149.
УДК 616-085. 33: 617. 751. 9
ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ПРИ ВРОДЖЕНИХ ЗОРОВИХ ДИСФУНКЦ1ЯХ
Редька I. В.
Резюме. У статт проаналiзованi часов^ кореляцмы та спектральн характеристики ВСР 8-12^чних хлоп-чиюв з вродженими зоровими дисфунк^ями та нормальнозорим. Проведено факторний аналiз параметрiв ВСР. Встановлено, що у хлопчиюв з зоровими дисфунк^ями спостеркаеться тенден^я до зниження абсолютного рiвня активност регуляторних систем та ¡ндексу напруження, вегетативного показника ритму та показника адекватност процеЫв регуляцп, змша факторноi структури ВСР у бк домЫування активност пщкоркових
регуляторних структур (вазомоторного центру). Зазначене свщчить про актив1зацю мехаызм1в неспециф1чноУ адаптацп та напруження мехаызм1в регуляцп у хлопчиюв з зоровими дисфункц1ями.
Ключовг слова: ВСР, зоров1 дисфункцп, факторний анал1з.
УДК 616-085. 33: 617. 751. 9
ВАРИАБЕЛЬН0СТЬ СЕРДЕЧН0Г0 РИТМА ПРИ ВР0ЖДЕННЫХ ЗРИТЕЛЬНЫХ ДИСФУНКЦИЯХ
Редька И. В.
Резюме. В статье проанализированы временные, корреляционные и спектральные характеристики ВСР 8-12-летних мальчиков с врожденными зрительными дисфункциями и нормальновидящих. Проведен факторный анализ параметров ВСР. Установлено, что у мальчиков со зрительными дисфункциями наблюдается тенденция к снижению абсолютного уровня активности регуляторных систем, индекса напряжения, вегетативного показателя ритма и показателя адекватности процессов регуляции; изменение факторной структуры ВСР в сторону доминирования активности подкорковых регуляторных структур (вазомоторного центра). Указанное свидетельствует об активизации механизмов неспецифической адаптации и напряжения механизмов регуляции у мальчиков с зрительными дисфункциями .
Ключевые слова: ВСР, зрительные дисфункции, факторный анализ.
UDC 616-085. 33: 617. 751. 9
Heart Rate Variability at Congenital Vision Dysfunction
Redka I. V.
Abstract. An influence of light on the body is carried out not only by specific modal-optic tract, but also through optical-vegetative system in most animals and humans. The retino-hypothalamic tract and geniculo-hypothalamic tract play an important role in this system. This creates structural conditions to influence of visual deprivation on functional activity of higher vegetative regulation centers.
The analysis of heart rate variability (HRV) is only quantitative noninvasive method for studying vegetative homeostasis of the organism. Studies of heart rate variability in children with visual dysfunction are not numerous. There is no consensus on the state of vegetative homeostasis of children with visual dysfunction exists by parameters of heart rate variability.
The aim of study was to conduct a comparative analysis of heart rate variability of children with different visual functions.
In the study participated 31 boy with congenital visual dysfunction (10,07 ± 0,31 age) and 27 healthy children (9,94 ± 0,26 age). The mostly of children with visual dysfunction was 2 or 3 ophthalmic diagnoses and 10 boys had monocular dysfunction. The average corrected visual acuity was 0,23 ± 0,06 and 0,31 ± 0,07 on left and right eyes respectively.
Studies were conducted in a darkened room in the situation studied sitting with eyes closed (for equalization of conditions of visual stimulation) for 2.5 min.
The average duration of cardiac (Mean), moda (Mo), the amplitude mode (AMo), the spread of variations (AX), the coefficient of variation (CVr), percents of cardio intervals pairs with a difference of duration more than 50 ms (pNN50), the total power spectrum (TP), the absolute power of very low frequency (VLF), low frequency (LF) and high frequency (HF) components of the spectrum, the relative power of these components (according VLF %, LF %, HF %), the normalized power of these components (LFn, HFn), the index simpatico-vagal balance (LF/HF), the duration of response period higher vegetative centers (VLFt), the duration of baroreflex response (LFt), the centralization index (IC), the index of activity of subcortical centers (IASC), the stress index (SI), the index of vegetative balance (IVB ), the vegetative index of rate (VIR), indicator of the adequacy of the regulation processes (IARP), the index of anxiety (IA), the index «type of anxiety reaction» (TAR), the coefficient of correlation after the first shift (CC1), the number of landslides autocorrelation functions to achieve value correlation coefficient equal to 0 (SS0), the first value of the spectral function (S0) were analyzed in this research. Factor analysis of HRV parameters was carried out.
The boys with visual dysfunction was characterized by trend (P >0.05) to decrease of the absolute activity of regulatory systems and stress indicators index, vegetative index of rate and index of adequacy of regulation processes.
The structure of HRV in boys with visual dysfunction was determined by 5 factors: 1) factor activity of subcortical regulatory agencies (57.29 %); 2) factor internal system regulation of heart rate (16.85 %); 3) factor activity of the central nervous channel circuit regulation of heart rate (10.28 %); 4) factor activity intersystem level regulation of heart rate (7.69 % ); 5) factor activity of autonomous circuit regulation of heart rate (5.89 %).
The structure of HRV in healthy boys was determined by 4 factors: 1) factor internal system regulation of heart rate (51.78 %); 2) factor activity of subcortical regulatory agencies (22.79 %); 3) factor activity of the central nervous channel circuit regulation of heart rate (9.24 %); 4) factor activity intersystem level regulation of heart rate (5.69 %).
Changes in the factor structure of HRV in boys with vision dysfunction were indicated on dominance activity subcortical regulatory structures (vasomotor center), nonspecific adaption mechanisms activation and increase centralization of regulation mechanisms.
Keywords: HRV, visual dysfunction, factor analysis.
Рецензент - проф. Соболев В. I.
Стаття надшшла 12. 09. 2014 р.
