CC BY
18
порушень в органiзмi ваптно! самки та ембрiона (порушення розвитку ембрюшв, зрушення балансу бiохiмiчних процесiв, патологiчнi та пстохь мiчнi змiни органiв самки i плоду). При дп ГА на рiвнi 0,48 мг/м3 змiни були меншими вiдносно I групи. У III групi надходження дослщжувано! речовини не викликало вщхилень вiд контролю, тому дану концентращю 0,055 мг/м3 можна вважати недiючою.
Аналiз одержаних результат загальноток-сично!, гонадотропно! та ембрютропно! ди ГА дозволив встановити як порогову концентращю для дано! речовини величину 0,45 мг/м3, не-ддачу, вщповщно, 0,05 мг/м3.
ВИСНОВКИ
1. Забруднення атмосферного пов^ря у зонах спостереження за ступенем небезпечностi в пер-шiй зонi характеризуеться як небезпечне, а у дру-гш - як помiрно небезпечне.
2. Рiвнi захворюваностi населення в I зош (15240,0 на 10000 жителiв) в 1,4 раза вище, шж у II зонi (10250,0 на 10000 населення), i в 1,5 раза вище за показники контрольно! групи (9860,0).
3. У структурi захворюваносп населення най-бiльшу питому вагу мають хвороби органiв ди-хання (40,7%), органiв травлення (11,4%), шюри
й шдшюрно! клiтковини (6,9%), юстково-м'язо-во! системи й сполучно! тканини (6,3%), нервово! системи й оргашв чуття (4,9%), системи крово-обiгу (4,7%).
4. Встановлено ЛД50 гумату амошю при пе-роральному введенш - 7580±102,0 мг/кг (4 клас небезпеки). Провщними ознаками гострого отру-ення е однотипнi змши, що проявилися як порушення функщонального стану дихально!, нервово!, серцево-судинно! системи i слабо вираже-ною сенсибiлiзуючою дiею.
5. Гумат амошю в концентращях 1,50 i 0,45 мг/м3 при хронiчному шгаляцшному впливi мае полiтропну дiю, викликае функщональш змiни з боку ЦНС, ферментативних систем, паренхiма-тозних оргашв; зi збiльшенням термiну впливу дано! речовини зазначеш змiни в органiзмi тва-рин iстотно зростали.
6. Пороги хрошчно! iнгаляцiйно! дi! ГА, вста-новленi за загальнотоксичним, ембрютоксичним, гонодотоксичним та алергенним ефектами, практично збiгаються, тому можна рекомендувати середньодобову гранично допустиму концен-тращю (ГДКс.д.) в атмосферному повiтрi населе-них мiст для ГА на рiвнi 0,05 мг/м3.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Воликов А.Н., Гуров В.В., Абрамов А.К. Образование токсических азот- и серосодержащих соединений при сжигании топлива // Гигиена и санитария. - 1982. - № 6. - С. 82-93.
2. Гофмеклер В. А., Красовицкая М. Л., Шепарев А. Л. Методы изучения отдаленных последствий дей
ствия химических загрязнений атмосферного воздуха: Метод. указ. - Владивосток, 1978. - 66с.
3. Забрамный Д.Т., Победоносцев О.И., Победоносцев Н.И. Углегуминовые кислоты и их использование. - Ташкент: Фан, 1980. - 153с.
♦
УДК 616.127-007.17-008.615-074:577.353.2]-073.432.19
€.Л. Михалюк
ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ I ДИНАМ1КА ТРОПОН1НУ I ПРИ ДИСТРОФП М1ОКАРДА ВНАСЛ1ДОК Ф1ЗИЧНОГО ПЕРЕНАПРУЖЕННЯ
Запоргзький державний медичний утверситет курс л^вальног фгзкультури i спортивног медицини (зав. - к.мед.н., доц. С.Л.Михалюк) кафедра пропедевтики внутрiшнiх хвороб (зав. - д. мед.н., проф. В.В.Сиволап)
Ключовi слова: футболiсти, тропотн I, дистрофiя мюкарда вна^док ф1зичного перенапруження, варiабельнiсть серцевого ритму
Key words: footballers, troponin I, myocardial dystrophy due to physical overstrain, heart rate variability
Резюме. Методом скрининга из 3091 спортсмена высокой квалификации для биохимической диагностики дистрофии миокарда вследствие физического перенапряжения (ДМФП) отобрано 26 футболистов (средний возраст 19,2±0,5 года). У них изучены показатели вариабельности сердечного ритма и методом иммунохемилюминесценции на аппарате «ШМиЫТ» - содержание кардиоспецифического тропонина I до и после субмаксимального велоэргометрического теста Р№С170. У шести (23%) футболистов с изменением конечной части желудочкового ком-
плекса на ЭКГ обнаружено умеренное увеличение активности симпа-тоадреналовой системы, значительная депрессия парасимпатического звена ВНС и прирост тропонина I в ответ на субмаксимальный вело-эргометрический тест PWC170, что, по нашим данным, подтверждает наличие у них ДМФП.
Summary. By screening of3091 high qualification sportsmens, 26 footballers (average age 19,2±0,5 years) were chosen for the biochemical diagnostics of myocardial dystrophy due to physical overstrain (DMFP). Their heart rate variability, cardiospecific troponin I content before and after submaximum veloergometric test PWC170 with immunechemiluminescence method on "IMMULIT" apparatus were studied. In 6 (23%) footballers with the alteration of the final part of the ventricle complex on ECG, a moderate increase of sympathoadrenal system activity, considerable depression of VNS parasympathetic link and troponin I increase in response to submaximum veloergometric test PWC170 were revealed. According to our data this confirms DMFP presence in them.
Патолопя серцево-судинно! системи у спортсмешв займае одне з перших мюць у структурi !х загально! захворюваносп [3,7].
Ушверсальна участь вегетативно! нервово! системи (ВНС) у регуляци фiзiологiчних i пато-лопчних процешв загальновщома i визначена як адаптацiйно-трофiчна. Порушення вегетативно! регуляци лежить в основi ряду граничних i па-толопчних сташв. Динамша вегетативних показ-ниюв випереджае ктшко-лабораторну картину, тому !! реестращя i правильна штерпретащя доз-воляють дiагностувати граничш стани, що важ-ливо для запобтання розвитку того або шшого захворювання [2,11].
Добре збалансована регулящя м'язово! дiяль-ностi дозволяе спортсмену, за наявност надежного рiвня мотиваци, максимально використо-вувати сво! функцiонадьнi можливостi. Ранньою ознакою зриву адаптацп органiзму спортсмена служить порушення вегетативно! регуляци сер-цево-судинно! системи, що може проявитися дистрофiею мюкарда внаслiдок фiзичного пере-напруження (ДМФП), проте компенсаторш мож-ливостi оргашзму дозволяють спортсмену не тiльки тренуватися, але й покращувати спортивнi результати [4,5]. У спортсмешв iз ДМФП знай-денi ознаки варiабельностi серцевого ритму (ВСР), яю свiдчать про значне шдвищення актив-ностi симпатично! ланки ВНС. За даними [8], порушення вегетативно! шнерваци серцево-судинно! системи вдаграють велику роль у розвитку патологи серця.
У доступнш науковш лiтературi нам зустрь лася едина робота, в якш автори знайшли шд-вищення рiвня тропонiну I на фiнiшi змагань iз трiатлону, що супроводжувалося локальними по-рушеннями скорочувально! здатностi мюкарда
[9].
Тому певний iнтерес становить вивчення стану ВНС i рiвня тропонiну I у спортсмешв висо-кого класу з ДМФП.
Мета роботи - вивчити стан ВНС i динамшу тропошну I у спортсменiв високого класу тд впливом субмаксимального велоергометричного навантаження за тестом PWCl70.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
ЕКГ-дослщження проведено у 3091 спортсмена обох статей, квалiфiкацiею вiд 1-го роз-ряду до заслуженого майстра спорту. У 199 (6,4%) спортсмешв знайдеш змши кiнцево! час-тини шлуночкового комплексу дистрофiчного характеру. Для подальшо! бiохiмiчно! дiаг-ностики ДМФП вадбрано 26 футболiстiв (серед-шй вiк 19,2±0,5 року), квадiфiкацiею вщ 1-го розряду до майстра спорту (МС). Вказаним спортсменам проводилося визначення тропоншу I методом iмунохемiлюмiнесценцi! на апарат "ММ^ГС" (США) до (Тр.1) i через 24 години тсля (Тр.2).
Стан вегетативно! регуляцi! оцшювався методом математичного аналiзу серцевого ритму за Р.М.Баевським. Кардiоiнтервалографiя проводи-лася з автоматичною обробкою реестрованих кшьюсних параметрiв вегетативно! нервово! системи (ВНС) з аналiзом ряду показниюв: мода (Мо), амплiтуда моди (АМо), варiацiйний розмах (Д). Крiм того, обчислювали ряд вторинних по-казникiв: вегетативний показник ритму (ВПР), шдекс вегетативно! рiвноваги (АМо/Д), показник адекватносп процесiв регуляцi! (ПАПР), iндекс напруги регуляторних систем (1Н). Оцшювалися також наступнi показники спектрального аналiзу, прийнятi Робочою групою Свропейського това-риства кардiологiв [10] по вивченню ВСР: ТР-загальна спектральна потужшсть, LF-низькочас-тотний компонент спектру потужиосп в дiапа-зонi 0,04-0,15 Гц, як iндикатор переважно симпатичного тонусу, HF-високочастотний компонент спектру потужносп в дiапазонi 0,15-0,40 Гц, що вщображае парасимпатичну активнiсть, нормал> зоваш величини потужностi спектру в дшянщ
06/ Том XI/1
107
низьких (LF%) i високих (HF%) частот, а також вщношення LF/HF - iндекс для оцшки взаемоди симпатично! i парасимпатично! активность
Для nepeBipm статистично! гiпотези про piB-нiсть сеpеднiх застосовували двовибipковий t-кpитеpiй Стьюдента. Розрахунки проводилися на IBM PC за допомогою пакету програм Statistica 6.0 i Microsoft Excel 97. Всi даш пpедставленi у виглядi M±m, де М - середня величина, m - стандартна помилка середньо! величини.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Дiагностика ДМФП i визначення стадшносп процесу, зважаючи на мiзеpну клiнiчну симптоматику, грунтуеться в основному на змшах кш-цево! частини шлуночкового комплексу ЕКГ. Збереження досить високо! пpацездатностi, особливо при I i II стащях, служило приводом вщне-сення вказано! патологи до особливостей серця спортсмена [3].
Найхарактерн^ дiагностичнi ознаки ДМФП - це сплощення, двогоpбнiсть, двофазшсть або iнвеpсiя зубця Т, зниження або куполоподiбний пiдйом сегментiв ST вщ iзолiнi!. Залежно вiд локалiзацi! патологiчного процесу в мiокаpдi щ змiни рееструються у вiдповiдних вщведеннях ЕКГ. Проте вказанi ознаки не володдать специ-фiчнiстю вiдносно ДМФП. Вони зус^чаються також при таких захворюваннях, як 1ХС, перикардит, шфекцшний мiокаpдит, веpхiвкова форма гiпеpтpофiчно! каpдiомiопатi!, при порушен-нях електрол^ного обмiну, мiокаpдiодистpофi! iншого генезу (на фош анеми, хpонiчного тонзи-лiту та iн.) [1].
За наслщками ЕКГ, записано! до велоерго-метричних дослiджень, негативний зубець Т в III вщведенш був у 14 (53,8%) чоловш, зубець Т на iзолiнi! в III вщведенш - у 4 (15,4%), штервал ST у III вiдведеннi на iзолiнi! - у 4 (15,4%), депреая iнтеpвалу ST у Ш вiдведеннi - у 4 (15,4%). Пюля I фiзичного навантаження на велоеpгометpi ЕКГ картина виглядала таким чином: негативний зубець Т в III вщведенш знайдений у 18 (69,2%) чоловш, зубець Т на iзолiнi! - у 4 (15,4%), i у 4 (15,4%) спортсмешв - сегмент ST повернувся на iзолiнiю.
Пiсля II фiзичного навантаження на велоерго-метpi у спортсмешв вщбулися наступнi змiни на ЕКГ. Негативний зубець Т у III вщведенш - у 14 (53,8%) спортсмешв, у 8 (30,8%) спортсмешв зубець Т знаходився на iзолiнi! в III вщведенш, у 4 (15,4%) штервал ST на iзолiнi!.
Пщставою для використання як дiагностич-ного тесту тропошну I послужили даш про те,
що для тропошшв вщношення концентраци вну-трiшньом'язових клiтин до концентраци у плазмi кровi набагато вищ^ нiж для ферментiв i м> оглобiну, що робить цi бшки високочутливими маркерами ураження мiокарда. П1к концентрацi! тропонiну I спостерiгаеться через 14-20 годин шсля появи болю у грудях, а через 7 годин шсля розвитку гострого шфаркту мюкарда концен-трацiя тропонiну I збшьшуеться у 95% пацiентiв. М'язовi травми не викликають пiдвищення рiвня тропонiну I. Потенцiйно до збшьшення рiвня кардiоспецифiчного тропонiну I можуть приводит рiзнi патологiчнi стани, що свщчить про ураження клггин мiокарда. Пiдвищення рiвня спостерiгаеться при багатьох патолопчних про-цесах, у тому чи^ i при мюкардюдистрофи.
Футболiсти залежно вiд змiн рiвня тропонiну I були роздiленi на три групи. До першо! групи (п=10) увiйшли футболiсти зi зниженням рiвня тропонiну I у вщповщь на субмаксимадьне фiзи-чне навантаження, у другу групу (п=10) - з вщ-сутнiстю змiн вмюту тропонiну I пiсля навантаження i в третю групу (п=6) - iз збiльшенням рiвня тропоншу I у вiдповiдь на фiзичне навантаження. Оскiльки у спортсменiв 1-о! i 2-о! груп були ЕКГ-ознаки ДМФП, але вiдсутня ди-намша рiвня тропонiну I на субмаксимальне навантаження, ми визнали можливим вщнести !х до осiб iз граничним станом. Футболю^в 3-о! групи розглядали як осiб iз ДМФП, оскшьки у них не тiльки мали мiсце ЕКГ-ознаки ДМФП, але i спостерiгався прирiст тропонiну I на суб-максимальне навантаження. Групи не мали ста-тистично достовiрних вiдмiнностей за вшом, статтю i антропометричними даними (табл.1). У той же час у футболю^в 3-о! групи спосте-рiгадось достовiрне зниження цифр систолiчного тиску на 18,8% у порiвняннi iз спортсменами 2-о! групи. За даними лтератури, ураження мiокарда запального (мюкардит) i метаболiчного (дистро-фiя мiокарда) характеру супроводжуються зниженням систолiчного тиску, що пов'язане iз зменшенням пропульсивно! спроможнiстi мю-карда лiвого шлуночка [6].
Вивчення показниюв вегетативно! рiвноваги (табл. 2) знайшло вiрогiдне зниження Д у 3-!й групi на 21,3% у ш^внянш з 1-ою групою i на 31,1% - у щ^внянш з 2-ою. Показник АМо/Д в 3-й груш виявився ютотно вище на 4,0%, шж у 1-ш, i на 5,0%, нiж у 2-ш групi.
Спектрадьний анадiз ВСР не виявив досто-вiрних вщмшностей значень показника ТР мiж групами футболiстiв.
Таблиця 1
В1к, росто-вагов1 показники, частота серцевих скорочень 1 артер1альний тиск у
футбол1ст1в (М±т)
Показник п=10 п=10 п=6 Достов1рн1сть в1дм1нностей
1 2 3 1-2 1-3 2-3
В1к (рокчв)
Р1ст (см)
Вага (кг)
ЧСС (уд./хв.)
АТ сист. (мм рт.ст.)
АТ дааст. (мм рт.ст.)
18,8±0,57 176,6±2,01 67,3±2,34 66,5±4,48 102,5±3,13 66,2±1,57
20,4±1,78 177,4±1,6 71,0±1,64 74,4±2,95 117,0±2,49 69,0±1,63
17,7±0,60 182,0±2,2 73,5±1,56 74,0±0,45 95,0±2,24 75,0±2,24
<0,027 - <0,027
- <0,067 -
У той же час у 3-!й груш спортсмешв знайдено ютотне зниження потужностi в дiапа-зош високих частот (HF на 62,4%), достовiрне перевищення потужностi в дiапазонi низьких частот (LF на 16,5%) i тенденцiя до перевищення вщношення низьких до високих частот (LF/HF) у порiвняннi з аналогiчними показниками в 1-ш групi футболiстiв. У 3-1й групi спортсменiв знайдено iстотне зниження потужностi в дiапазонi високих частот (HF на 76,1%, на 45,3%),
достовiрне перевищення потужност в дiапазонi низьких частот (LF на 51,5%) i тенденщя до перевищення вiдношення низьких до високих частот (LF/HF) у порiвняннi з аналогiчними показниками у 2-ш групi футболiстiв.
Враховуючи той факт, що низькочастотна складова спектру потужностi вiдображаe пере-важно симпатичну активнiсть ВНС, одержанi даш вказують на домiнування пперсимпати-котони у спортсменiв iз ДМФП (3-а група) у по-рiвняннi з футболютами без ДМФП (1-а i 2-а групи). До подiбного висновку ми прийшли i при розглядi змiн вiдношення низьких частот до високих (LF/HF). Важливо, що у футболю^в iз ДМФП спостерiгалися бшьш виражене зниження активностi парасимпатично! ланки i помiрна ак-тивацiя симпатоадреналово! системи. Очевидно, навiть незначно! активаци симпатично! шнер-вацi! в умовах рiзко! депресi! парасимпатично! ланки ВНС достатньо для шдтримки патоло-пчного процесу в мiокардi.
Таблиця 2
Показники вар1абельност1 серцевого ритму у футбол1ст1в з 1 без дистрофн миокарда внасл1док ф1зичного перенапруження (М±т)
Показник п=10 п=10 п=6 Достов1рн1сть в1дм1нностей
1 2 3 1-2 1-3 2-3
Мо, с 1,018±0,056 1,080±0,065 0,933±0,044 - - -
Амо, % 43,31±4,79 52,59±3,68 44,36±2,90 - - -
Д, с 0,343±0,041 0,392±0,046 0,270±0,017 - <0,01 <0,01
АМо/Д, %/с 161,9±34,4 160,5±31,8 168,6±14,6 - <0,01 <0,02
ВПР, 1/с2 3,62±0,58 3,09±0,67 4,26±0,43 - - -
ПАПР, %/с 44,23±5,92 50,13±4,87 48,14±3,68 - - -
1Н, вин. вел. 86,96±21,13 83,49±22,52 93,77±11,78 - - -
ТР, с2 2716,0±369,7 2304,2±306,3 2432,0±429,6 - - -
LF, с2 497,0±48,3 437,2±89,3 414,7±29,5 - - <0,003
LF, % 51,0±4,0 43,2±7,4 62,0±1,8 - <0,01 <0,001
ОТ, с2 506,4±107,3 797,6±278,5 190,3±14,2 <0,01 <0,0001 <0,0001
ОТ, % 44,82±4,40 53,60±7,86 29,33±2,95 - - <0,01
LF/HF 1,313±0,192 1,140±0,268 2,303±0,246 - - -
Тр. 1 нг/мл 0,186±0,007 0,200±0,0 0,133±0,008 - <0,011 <0,007
Тр. 2 нг/мл 0,132±0,012 0,200±0,0 0,163±0,011 <0,012 - <0,027
06/ Том XI/1
109
За показниками низькочастотно! складово! спектрально! потужносп (LF i LF%), питомо! ваги спектру високих частот (HF%), вiдношення низьких до високих частот (LF/HF) групи фут-болюнв iз зниженими i стабiльними цифрами тропошну I у вiдповiдь на субмаксимальне на-вантаження достовiрно не розрiзнялися. Досяг рiвня статистичного значення ильки один показ-ник спектрального аналiзу ВСР - потужнiсть спектру в дiапазонi високих частот. Вш виявився вiрогiдно нижчим на 36,5% у футболюнв 1-о! групи у порiвняннi з анадогiчним показником у футболюнв 2-о! групи.
Таким чином, спектральш показники ВСР у футболюнв iз ДМФП вiдображають напругу ВНС, дисбаланс iз переважанням симпатично! шнервацп i депресiею парасимпатично! ланки.
ВИСНОВКИ 1. У футболюнв з ЕКГ i бiохiмiчними озна-
ками ДМФП спостернаеться порушення балансу ВНС при збереженш ТР.
2. ДМФП супроводжуеться помiрною актива-цiею симпатоадренадово! системи, що тдтвер-джуеться зростанням потужносп спектру в дiа-пазонi низьких частот (LF) на 16,5-51,5%.
3. При ДМФП потужнють спектру в дiапазонi високих частот (HF) достовiрно знижувалася на 62,4-76,1%, що свщчить про значну депресiю парасимпатично! ланки ВНС.
Подальшi перспективи використання методики оцшки ВСР i бiохiмiчного визначення мар-керiв ураження кардюмюциив пов'язанi з !х ви-сокою предикторною здатнютю у виявленнi зри-ву адаптацiйних можливостей органiзму спорт-сменiв i подадьшо! !х трансформацн в бiльш гру-бi дистрофiчнi змiни мiокарда.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аринчин Н.И., Фекета В.П. Диагностика дистрофии миокарда вследствие физического перенапряжения у спортсменов по данным спектральной фонокардиографии // Теория и практика физической культуры. -1994. - №1-2. - С.11-12.
2. Воскресенский А.Д., Вентцель М.Д. Статистический анализ сердечного ритма и показателей гемодинамики в физиологических исследованиях // Проблемы космической биологии. -М.: Наука. - 1974. - Вып. 26. - 221с.
3. Дембо А.Г. Некоторые итоги и перспективы изучения дистрофии миокарда вследствие физического перенапряжения спортсменов // Теория и практика физической культуры. - 1988. - №6. - С.37-41.
4. Меерсон Ф.З., Федоров Б.М. Механизмы нарушения и восстановления сердечной деятельности. -М.: Медицина. - 1968. - 312с.
5. Приходько В.И., Беляева Л.М. Особенности функционального состояния сердечно-сосудистой системы юных пловцов, достигших высоких спортивных результатов // Теория и практика физической культуры. - 1996. -№9. - С.2-5.
6. Серцево-судинш захворювання / За ред. чл. кор. АМН Укра!ни, проф. В.М.Коваленка та проф.
М.1.Лутая // Довщник. -Ки!в.: Тов. "Здоров'я Ук-ра!ни", 2005. - 542с.
7. Чистякова Ю. Современные аспекты электрокардиографии спортсменов высокой квалификации // Сучасш досягнення спортивно! медицини, л^валь-но! фiзкультуpи та валеологп: XI Мiжн. наук. -практ. конфер. - Одеса. - 2005. - С.221-226.
8. Швалев В.Н., Сосунов А.А. Современные представления о роли вегетативной нервной системы в сердечно-сосудистой патологии // Архив патологии. - 1983. - TXLV. - №5. - С.73-78.
9. Cardiac troponin T and I, electrocardiographic wall motion analysis and ejection fractions and athletes participating in the Hawaii Jronman Triathlon / Rifai N., Douglas P.S., O'Toole M. et al. // Am.J.Cardiol. -1999. -Vol.83. - P.1085-1089.
10. Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation and clinical use / Task Force of European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology // Circulation. - 1996. -Vol.93. - N5. - P.1043-1065.
11. Pagani M., Lombardi F., Malliani A. Heart rate variability: disagreement on the markers of sympathetic and parasympathetic activities // J. Am. Coll. Cardiol. -1993. - Vol.22. - P.951-954.
♦
