CC BY
237
УДК 613.71/.73-008.6 Павл'1ченко П.П., Попов В.Д.
МЕТОДИ Д1АГНОСТИКИ ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ ПРОФЕС1ЙНИХ СПОРТСМЕН1В В Р1ЗНИХ УМОВАХ
Нацiональна медична акаде1^я пiслядипломноí освiти iм. П. Л. Шупика, м. Кив Спортивно-медичний комггет Федераци футболу Украши
В робот! проведено аналiз снуючих метод'т д'агностики функцонального стану спортсмен!в, як використовуються в сучаснй спортивнiй медицин¡. Також було проведено досл'дження функцона-льного стану футбол'ют'т у рiзних умовах за допомогою експрес-методу фазаграфИ Встановлено, що авiацiйний перелiт середньоУ тривалост/ викликае активацю симпатичного в'дд'ту вегетативноУ нервовоУ системи. Було виявлено, що iгрове навантаження викликае високу напругу з боку регу-ляторних систем органзму, а також порушення метабол'зму мокарду. Так змни функцонального стану не нормал'зуються через 2 години псля матчу. Вiдставлений ефект впливу iгрового навантаження проявляеться пд виглядом неповного в'дновлення '¡ндекса напруги регуляторних систем до базового рiвня наступного дня псля гри.
Ключов1 слова: функцюнальний стан, вар1абельнють ритму серця, фазаграф1я, спортивна медицина, системи адаптацп.
Тема дисертацИ: «Оптимiзацiя методiв контролю функцюнального стану профеайних футболiстiв».14.01.24. - лкувальна фiзкультура i спортивна медицина. ДРН 0112Ю002619.
Сучасний спорт вищих досягнень пов'язаний з штенсифка^ею тренувального процесу, а також з граничними фiзичними навантаженнями. 1нтенсивнють i об'ем тренувальних i змагальних навантажень постшно пщвищуються, рекорди i перемоги в спорт реалiзуються практично на межi можливостей людини, тому досягнення спортивно-медично' науки повинш базуватися на даних фундаментальних дослщжень [9].
Слщ зазначити, що в професшному спорт фiзичнi навантаження часто знаходяться на межi можливостей людини ^ хоча рiвень лкарського контролю тут зазвичай вище шж в любительському спорту це не виключае виник-нення гострого або хрошчного перенапруження серцево-судинно' системи (ССС) з негативними наслщками для здоров'я спортсмена [1].
Удосконалення шструментальних методiв дослщження функцiонального стану
професшних спортсменiв дае можливiсть, з одного боку, виявляти позитивы зрушення, що ви-никають в органiзмi пiд впливом зайнять спортом, а з шшого - своечасно дiагностувати ряд передпатологiчних станiв i патологiчних змiн та проводити вщповщш заходи [1].
В практицi спорту найвищих досягнень функцюнальш можливостi оргашзму спортсменiв дiагностують шляхом багатоступеневого тесту-вання. Для цього використовують сучасш дiагностичнi технологи, що базуються на об'ективних фiзiологiчних, бiохiмiчних, психологiчних, педагопчних, математичних, ста-тистичних та шших методах.
Постановка проблеми
В останш роки накопичилось багато принци-пово нових знань про суть функцюнальних можливостей спортсмешв, опублiковано велику кть-кiсть даних, якi вщображають верхню межу фун-кцiональних можливостей обстежених спортсмешв, в тому чи^ ел^них [10].
Контроль рiвня досконалостi функцюнально' пiдготовленостi здiйснюеться в процеа функцiонально-дiагностичного обстеження спортсмена, спрямованого, перш за все, на формування донозолопчного дiагнозу, який мае за мету в^знити преморбiдний стан вщ проявiв недосконалостi функцiональноí пiдготовленостi. Донозолопчна дiагностика в рамках функцiонального дослщження спортсмешв необхщна для управлiння трену-вальним процесом, iнформацiйноí пiдтримки медичного та педагопчного аспектiв прийняття ршень щодо його корекци [12]. Перехщ вiд стану здоров'я до хвороби проходить ряд стадш, на як органiзм намагаеться пристосуватися до нових для нього умов юнування шляхом змши рiвня функцiонування та напруження регуляторних механiзмiв [3].
Результати дiагностики функцiонального стану футболiстiв дозволяють формувати основу для оптимального планування стратеги тренувальних програм, вщбору спортсмешв та тактики ведення гри [4,18].
Суть функцюнальних резервiв оргашзму спортсмена, як реалiзуються у процеа гри у футбол, поки ще не зовам ясна. Структура функцюнального стану футболютв високо' квалiфiкацií визначаеться такими факторами: ефективнютю метаболiчних процеав утворення енерги, швидкiсно-силовим потенцiaлом м^в, максимальною анаеробною прaцездaтнiстю та ефективнютю процеав вщновлення тощо [13].
Мета роботи
Обфунтування методiв дослiдження функцюнального стану спортсмешв в рiзних умовах.
Завданнями дано' роботи були: провести aнaлiз юнуючих методiв дiaгностики функцюна-льного стану спортсмешв, провести дiaгностику функцюнального стану у рiзних умовах за допо-
могою методу фазаграфи
Методи дослщження функцiонального стану за показниками ССС
Особливу увагу фахiвцi придiляють дослщженням серцево-судинно''' системи [5]. Окрiм бтьш детально!' дiагностики рiзних морфологiчних змш серця, при вiдборi до занять спортом та дозуванш фiзичних навантажень ве-лику увагу придiляють детальному вивченню по-зитивних зрушень, як виникають в серцево-судиннiй системi при адаптацп и до фiзичних навантажень. Все бiльше мiсце займають дослiдження можливих негативних змiн серцево-судинно''' системи, якi виникають при нерацюнальному використаннi фiзичних вправ. Оргашзм спортсмена знаходиться у станi морфофункцюнального розвитку залежно вiд зростання рiвня тренованостi. В процесi спортивного тренування розвиваються функцiональнi адаптацiйнi змши у роботi серцево-судинно''' системи (ССС) [7].
Серед методiв дослщження роботи ССС одним з найбтьш шформативних е метод аналiзу варiабельностi серцевого ритму (ВСР). Сам метод не е новим для рiзних галузей прикладной фiзiологil та ктшчно''' медицини. Принципово важливим е те, що аналiз ВСР не е вузькоспецiалiзованим методом для виршення конкретних дiагностичних завдань. Дослщження ВСР може бути паралельним або спецiалiзованим. У першому випадку воно проводиться одночасно з реестра^ею ЕКГ, ЕХО-КГ з метою дiагностики чи медичного контролю. У другому випадку - це цтеспрямоване вивчення ВСР з використанням спецiалiзованих систем [17].
Доцтьно видiлити чотири види дослщжень ВСР :
- оперативш дослiдження в умовах вiдносного спокою;
- дослiдження при проведеннi функцюнальних тестiв;
- дослiдження в умовах звичайно' дiяльностi або при виконанш професiональних наванта-жень;
- дослiдження в шшчних умовах.
Кожний з цих видiв дослiджень характеризуеться певними особливостями методики.
Проведений аналiз публiкацiй показав широ-ку перспективу використання показниш варiабельностi серцевого ритму (ВСР) у спортивнш медицинi. Його успшно використо-вують для:
1. Оцшки вегетативно' регуляцп ритму серця.
2. Оцшки функцюнального стану регулятор-них систем оргашзму на основi штегрального пiдходу до системи кровообiгу як до шдикатора адаптацшно''' дiяльностi всього оргашзму.
3. Оцшки ефективност лкувально-профiлактичних та оздоровчих заходiв.
4. Оцшки рiвня стресу, ступеня напруженост регуляторних систем при екстремальних та су-бекстремальних впливах на органiзм.
5. Використання як методу оцшки функцюнальних сташв при масових профтактичних (донозолопчних) обстеженнях.
6. Прогнозування функцiонального стану (стшкосп органiзму) при профвiдборi.
7. Контролю функцюнального стану оргашзму в спорт тощо.
Метод аналiзу ВСР в тепершнш час е, ма-буть, единим доступним, неiнвазивним, достат-ньо простим та вiдносно дешевим методом оцшки вегетативно'' регуляцп [2].
Програмно-апаратш комплекси контролю стану спортсменiв.
В останнi роки постала проблема створення мобтьних лабораторiй для системного контролю тренувально-змагально' дiяльностi команд. Створення таких мобтьних лабораторш дозволяе проводити сучасну дiагностику функцiональних можливостей органiзму футболiстiв з ви'здом на тренувальн бази фут-больних команд [11, 12].
Багато розробниш апаратно-програмних комплешв (АпК) стверджують, що Ухнш продукт призначений, крiм всього iншого, i для контролю функцюнального стану спортсмешв. При цьому одна велика група дiагностичних комплексiв основана на методах аналiзу варiабельностi ритму серця («Карди», «Ритм-Экспресс», «Акутест», «Пульс-Антистресс» та iн.), друга — на рiзних варiантах акупунктурних методiв («Диакомс», «Медискрин», «РОФЭС», «Евразия», «РУНО» и др.), третя — на оригшальних методах вивчення електропровщносп тканин оргашзму або електрично' активностi серця («АМСАТ», «ESTECKCOMPLEX», D&Kh др.) [6, 12].
Засоби першо' групи орiентованi на дослiдження варiабельностi серцевого ритму в сташ спокою, що дозволяе в певнш мiрi оцiнити адаптацшш резерви органiзму, але не дозволяе вiрогiдно оцiнювати фiзичнi та психiчнi резерви, вiдповiдно, контроль функцiонального стану такими засобами е далеко неповним.
Засоби друго' групи дозволяють (хоч i не прямо) оцшити стан енергетики органiзму в цтому та iнтерпретувати цей стан як оцшку функцiонального стану органiзму згщно уявлен-ням схщно''' медицини. При цьому лкарям та тренерам при робот зi спортсменами пропону-ють опиратися на невiдомi 'м штерпретаци та вiдповiднi заходи корекцп, рекомендовав схiдною медициною. Прямих оцiнок фiзичних, психiчних та адаптацiйних резервiв у засобах друго' групи нема.
Засоби третьо' групи дозволяють не напряму оцшити деяк параметри функцiонального стану, проте вщсутнють навантажувальних та психоло-гiчних тестiв не дозволяе забезпечити високу надшнють оцiнок i робить ц засоби досить не-
зручними для спортивних медиш.
Причини низько' ефективност названих методiв для оцiнки функцюнального стану цтком очевиднi: всi вони (за винятком D&K, який реалiзуе методику С.А. Душанiна для оцшки енергетичного метаболiзму) з самого початку не призначались для контролю за функцюнальним станом спортсмешв, а були орiентованi на масо-ву донозолопчну дiагностику.
Проведено порiвняльний аналiз засобiв, якi призначались у першу чергу для практики лкарського контролю спортсмешв: Омега-С («Динамика», Санкт-Петербург), Адаптолог («Со-тек», Москва), дiагностичнi комплекси компанп' «Нейрософт» (Иваново), Истоки здоровья («Истоки здоровья», Рязань).
Система «Омега-С» («Омега Спорт») при-значена для виршення завдань об'ективного оперативного контролю фiзичного стану спортсмешв у тренувальному процеа та в перюд пiдготовки до змагань. «Омега-С» допомагае тренеру та спортивному лкарю кон-тролювати показники фiзичного та психiчного стану атлетiв, прогнозувати строки досягнення шку спортивно' форми i пiдтримувати и протягом всього змагального перiоду. Контроль показникiв функцiонального стану здшснюеться безпосе-редньо у процеа запису ЕКГ.
Встановлено, що ряд вимог до засобiв контролю функцюнально' пiдготовки система Оме-га-С в тш чи iншiй мiрi виконуе, проте деяким вимогам не задовольняе. Вщсутнють наванта-жувальних теспв не дозволяе в достатнiй мiрi дослiджувати та оцiнювати ФП спортсмена. Ме-тодичний недолiк системи Омега-С полягае у великш кiлькостi вихщно' iнформацiТ, яка формуеться на основi тiльки одного електрокардiографiчного обстеження, з наступ-ним аналiзом ЕКГ та аналiзом ритму серця методом варiацiйноl кардюштервалометрп. Цей метод, який об'ективно вщображае стан нейрогуморально' регуляци та дозволяе на цiй основi оцiнювати загальний функцiональний стан та загальш адаптацiйнi резерви органiзму. Безперечно, це необхщний, проте недостатнiй метод оцшки функцюнального стану оргашзму. Тому отримана в результат тестування рiзноманiтна шформа^я не мютить комплексно' оцшки резервiв здоров'я та функцiонального стану, а лише вщображае вщомий факт, що ва процеси в органiзмi тiсно взаемопов'язанi. Зайва кiлькiсть шформаци, представлено'' у незвичнiй формi, ускладнюе и розумiння лiкарем, тренером i, тим бiльше, спортсменом. Перевагою ^е' системи е глибока штерпрета^я результатiв ЕКГ стосовно адаптацп серцево-судинно'' системи (ССС), вегетативно' регуляци, рiвня енергетичного забезпечення оргашзму.
Фахiвцi компанп «Нейрософт» вважають, що для оцшки функцюнального стану спортсмена, його готовност до змагань, своечасно' дiагностики перетренованост та виявлення по-
чаткових стадш захворювання необхiдно оцiнити психолопчний стан та психофiзiологiчний статус обстежуваного, поточний функцiональний стан, адаптацiйнi резерви та стресу стшкють органiзму, фiзичну працездатнiсть. З цих позицiй розроблено сучасш iнструментальнi дiагностичнi комплекси компанп «Нейрософт».
Для психолопчного та психофiзiологiчного тестування використовуеться апаратно-програмний комплекс «НС-ПсихоТест», який дозволяе проводити дослщження когштивних функцiй (мислення, пам'ять, увагу), здшснювати оцiнку стану рухового, слухового, зорового аналiзаторiв. Оцiнку поточного функцюнального стану, адаптацшних резервiв та стресово' стiйкостi органiзму розробники комплексу пропо-нують оцiнювати за допомогою програми «ПолиСпектр-Ритм». Основу методики становить дослщження варiабельностi ритму серця (ВРС). Для оцшки фiзичноï працездатностi та пщбору адекватно' потужностi фiзичного навантаження в тренувальному процеа запропоновано стрес-тест (велоергометрiя, тредмiл). Визначення «порогово'» або «гранично'» ЧСС для конкретного обстежуваного дозволяе п^фбрати шдивщуальний тренувальний режим. Розробле-на в компани' Нейрософт програма «Поли-Спектр-Эрго» дозволяе проводити обстеження на будь-якому тип велоергометра або тредмiла, з великим вибором протоколiв, стандартних чи спе^ально складених користувачем.
Для термшового (поточного) контролю функцiонального стану розроблено систему ме-дичного контролю (СМК) на основi радiотелеметричноï реестрац^ 2-х каналiв ЕКГ та 1 каналу дихання в процеа тренування. На екраш монiтора вiдображена оцiнка фiзiологiчних сигналiв у виглядi графiкiв та таб-лиць. Застосування СМК в режимi on-line в процесi тренувань дозволяе, окрiм спостере-ження за ритмом серця, контролювати реакцiю оргашзму на фiзичнi навантаження, своечасно вносити корективи шляхом змши потужносп та штенсивносп навантаження, варiювання кiлькостi та тривалосп перiодiв вiдпочинку.
Рiвень проробки та виконання шструмента-льних засобiв фiрми «НейроСофт» з точки зору медично' дiагностики достатньо високий. Проте вони практично не зачтають специфiчних пи-тань контролю функцiональноï пщготовленосп спортсменiв, хоч автори позицiонують сво' роз-робки як iнструментальнi засоби для спортивно' медицини. Основна увага розробниш сконцен-трована на виявленш преморбiдних станiв та патологiчних проявiв. Необхiдно вiдмiтити сутте-вий, але единий крок розробниш у бк спортивно' медицини — вони забезпечили можливють контролю стану ССС спортсмена пщ час тренування. За допомогою радютелеметрп (система медичного контролю) здшснюеться контроль ва-рiабельностi серцевого ритму, ЕКГ та дихання, що дозволяе оперативно корегувати об'ем та ш-
тенсивнють навантаження по ЧСС, виявляти аритмп, порушення провiдностi та шемш мюка-рда.
В цiлoму продукти компани «Нейрософт», якi пропонують в якост зaсoбiв мoнiтoрингу стану спортсмешв на рiзних етапах Тх подготовки, ви-глядають занадто грoмiздкими та дорогими.
Розробники системи АПК «Адаптолог» пропонують використовувати свш продукт для дослщження функцюнального стану спортсмешв шляхом «визначення адаптацшного стану через фoрмaлiзoвaну oцiнку змiн вегетативно!' нервовоТ системи oргaнiзму по мaтрицi, яка характеризуе перепад температур шкiрниx пoкривiв вiд центральних вiддiлiв тiлa до пери-феричних». При щоденному кoнтрoлi aдaптaцiйнoгo стану спортсмена система дозволяе рoзрiзняти нормальний стан при адек-ватних навантаженнях, зниження захисно-компенсаторних функцш oргaнiзму при невеликому перевантаженш, зрив захисно-компенсаторних функцш оргашзму при перевантаженш, реакцш оргашзму на рiзкo зро-стаюче навантаження. Виходячи з поточного адаптацшного стану даються рекомендацп про зниження навантаження або проведення вщновлювальних зaxoдiв. ^м того, процедура вимiрювaння перепад температур шкрних пoкривiв надзвичайно чутлива до умов вимiрювaння (стaбiльнa температура оточуючо-го середовища, вiдсутнiсть руху пов^ря чи людей, вiддaлення вщ нaгрiвaльниx прилaдiв, неoбxiднiсть 20-тихвилинного перюду звикання до середовища проведення дослщження). Не-дотримання цих вимог ставить пщ сумнiв ре-зультати вимiрювaнь i всi рекомендаций
Вiдсутнiсть навантажувальних тестiв у системi «Адаптолог» не дозволяе дослщжувати та oцiнювaти функцюнальш можливост (резер-ви) транспортноТ системи кисню — основноТ в комплекснш oцiнцi функцюнальноТ
пiдгoтoвленoстi спoртсменiв. Серед позитивних характеристик методу залишаеться його нешвазивнють та oперaтивнiсть обстеження.
На вщмшу вiд усix розглянутих вище систем та комплешв АПК «Истоки здоровья» спочатку призначався для рiзнoстoрoнньoТ оцшки функцн ональних резервiв оргашзму. Вс тести, якi вико-ристовуються в комплексному oбстеженнi, ба-зуються на вiдпoвiдниx сучасних наукових теорн ях та розробках, i, за своею суттю, е оригшаль-ними компьютерними реaлiзaцiями «класичних» неавтоматизованих теспв, що в принципi зняло проблему Тх верифкацп при включеннi до складу комплексу. АПК «Истоки здоровья» збалан-сований за складом за принципом м^мальноТ достатносп, що дозволяе проводити дослщження за певний час. В цей АПК включено: вaрiaнт тесту вaрiaцiйнoТ кардюштервалометрп по P.M. Баевському, тест сенсорно-моторноТ реакци по Т.Д. Лоскутовой, тест вибору кольору по Л.Н. Собчик, тест тривожност по Сптбергеру-Ханшу,
тест загально' реaктивностi по Л.Х. Гаркав^ тест фiзичних можливостей по ГЛ. Апанасенко, тест PWC-170 по В.Л. Карпману та деяк iншi тести. Рiзномaнiття тестiв дозволяе нaдiйно оцшити за 20—25 хвилин функцюнальш резерви оргашзму за трьома складовими — фiзичним, психiчним та адаптацшним резервом.
В оцiнку результатв тесту вaрiaцiйноí кaрдiоiнтервaлометрií включено додaтковi високоiнформaтивнi показники, зaпропоновaнi Ю.Н. Шейх-Заде (належна ЧСС в сташ спокою, рiвень дослiджувaного серцево-судинного стре-су) та Н.1. Шлик, 2008 (тип вегетативно' регуляцп серцевого ритму). 1'х використання дозволяе контролювати коректнiсть проведення тесту та порiвняти результати з шдивщуально оптималь-ним рiвнем регуляцп серцевого ритму в сташ спокою [16].
Тест сенсомоторно' реакци дозволяе дослщжувати не ттьки поточний рiвень функцiонaльних резервiв ЦНС (ступiнь втоми), Але й провести при необхщносп бтьш детальне обстеження iз застосуванням рiзномодaльних стимулiв (зорових, кольорових, звукових) для виявлення стану рiзних aнaлiзaторiв, виконання дiй-вiдповiдей однiею i другою рукою для вста-новлення типу функцюнально' мiжпiвкульноí асиметрп. Тест загально' реaктивностi по Л.Х. Гaркaвi дозволяе нешвазивно оцiнити поточний стан неспецифiчноí ланки адаптацп, яка е найважлившим елементом адаптацп оргaнiзму спортсмена до навантажень. В режимi щоденно-го мошторингу стану спортсменiв для отримання оцшок по фiзичних, психiчних та адаптацшних резервам достатньо використовувати скороче-ний нaбiр тестiв — вaрiaцiйну кaрдiоiнтервaлометрiю, тест сенсомоторно' реакци, тест загально' реaктивностi, вимiрювaння aртерiaльного тиску.
Таким чином, базова верая АПК «Истоки здоровья» з устхом використовуеться багато рокв для донозолопчно' дiaгностики в прaктицi лiкaрського контролю фiзкультурникiв та спортсменiв масових розрядiв. Для урахування специфки контролю функцiонaльноí пщготовки спортсменiв високо' квaлiфiкaцií доцiльно уточ-нити нaбiр тестiв та 'х показники.
Анaлiз наведених вище зaсобiв контролю функцiонaльного стану спортсменiв показав, що найбтьш повно всiм вимогам, як висуваються до монiторингу пщготовленосп спортсменiв, вщ-повiдaе АПК «Истоки здоровья», який може роз-глядатися в якост базово' моделi при розробц спецiaлiзовaного АПК для дослщження та оцшки функцюнально' пiдготовленостi спортсмешв.
^м названих вище методiв та пристро'в слiд назвати пiдхiд, який пропонуе розглядати термодинaмiчну систему оргашзму як методолопчну платформу для обфунтування прямих критерпв фiзичного здоров'я спортсмена. Експрес^агностика функцiонaльного стану спортсмена шляхом шфрачервоно' термометрп
конкретизуеться у визначенш максимальних можливостей енергоутворення шдивща. Суть методики полягае у вимiрюваннi температури поверхонь долонь спортсмена. При цьому використовуеться портативний шфрачервоний термометр, який дозволяе безконтактним способом швидко вимiряти показники температури на долонях обох рук. Рiзниця мiж показниками температури - це показник, який свщчить про ступшь втоми спортсмена. Якщо вимiрювання проводиться на наступний день шсля тренуван-ня, то можна визначити, як вдалось спортсмену вщновитись пiсля навантаження. Сума температур лiвоï i право!' долонь опосередковано вказу-ють на енергетичний потен^ал спортсмена в даний конкретний момент часу. Проводячи вимiрювання пюля розминки i вщразу пiсля за-вершення тренування можна наочно визначити, насктьки ефективно було проведено тренування, як тренувальне навантаження вщповщало функцюнальному стану спортсмена. Тривалють одного вимiрювання одного спортсмена стано-вить вiд 5 до 10 секунд. Таким чином, можна реально управляти ходом тренувального процесу [14].
Проте з впевненютю можна стверджувати, що електрокардiографiя залишаеться найбтьш поширеним, доступним i дешевим методом об'ективного обстеження серця. Однак чутливють та специфiчнiсть звичайного електрокардiографiчного обстеження недостат-ньо високi. Сучасш комп'ютернi технологiï реестрацiï та аналiзу ЕКГ дозволяють суттево пiдвищити цшнють електрокардiографiчного обстеження.
В Укра!'ш останнiм часом ведуться розробки нових апаратно-програмних комплешв для дiагностики функцюнального стану спортсмешв високо!' квалiфiкацiï.
Визначення функцюнального стану спортсмешв необхщне для подальшого вияв-лення закономiрностей адаптацп. Особливе значення мае поточна шформа^я щодо особли-востей адаптацiйних механiзмiв органiзму до фiзичних навантажень. В.П. Карленко та шш., 2005, рекомендуе для контролю функцюнального стану та резервних можливостей оргашзму використовувати споаб експрес-дiагностики i пристрш для його реалiзацiï -"D&K-TEST" (декларацiйний патент на винахiд № 2002108583) [6].
Технолопя реестрацп та обробки ЕКГ «Фаза-граф»
Можливють отримання максимуму шформаци' про функцюнальний стан найбiльш простим способом i за найкоротший час е необхщною умовою для використання засобiв функцюнально!' дiагностики в спортi. Для повсякденно!' роботи тренера та лiкаря в галузi спорту найвищих досягнень вкрай потрiбнi такi об'ективнi показники функцюнально!'
дiагностики, якi б забезпечували комплексне !'х використання в довгостроковому, поточному та оперативному контролi за станом оргашзму спортсмешв [6].
Цим вимогам вщповщае прилад «Фазаграф» з оригшальною технологiею реестрацiï та обробки ЕКГ у фазовому просторi координат, розроб-лений в Мiжнародному науково-навчальному центрi iнформацiйних технологiй та систем НАН УкраТни [15]. Цей метод дозволяе одночасно оцшювати як ампл^удш, так i швидкiснi пара-метри будь-яких елементв
електрокардiосигналу, що дае можливють з ви-сокою точнютю оцiнювати форму ЕКГ та виявля-ти в нiй такi вщхилення, якi зазвичай скритi при традицшному аналiзi ЕКГ у часовiй областк
Покладений в основу метод обробки кардюсигналу передбачае роздiлення фазово!' траекторп на окремi серцевi цикли, вибiрку траекторiй з однаковою морфологiею, усеред-нення траекторiй у фазовiй площиш з наступною оцiнкою «еталонного» циклу в часовш областi за середньою фазовою траекторiею. Також було показано, що аналiз форми хвилi Т у фазовш площинi суттево пщвищуе чутливiсть та специфiчнiсть електрокардiографiчного обстеження [15].
Портативний прилад призначений для реестрацп електрокардiограми в одному вщведенш з пальцiв рук. Для цього необхщно лише торкнутися пальцями рук до вмонтованих в м^атюрний пристрш електродiв. Процедура обстеження та аналiзу результатiв займае всього 2-3 хвилини. В приладi реалiзовано також методику аналiзу функцiонального стану на основi варiабельностi ритму серця по Р.М. Баевському.
"Фазаграф" включае в себе з одного боку аналiз варiабельноï ритму серця, як методику, яка характеризуе стан регуляторних систем оргашзму, а також аналiз електрокардюграми у фазовому простора як найбiльш чутливий метод визначення стану мюкарду i, вщповщно, процесiв вiдновлення. Тобто одночасно ми визначаемо чи знаходиться оргашзм спортсмена в сташ стресу, оцiнюемо стан його адаптацшних резервiв i процеав вiдновлення, з iншого боку -визначаемо стан мюкарду, як найбтьш чутливо-го до перевантажень органу в органiзмi атлета, який першим реагуе на процеси перетренованостк
Головне достоТнство цього апарату - це аналiз тонких змiн форми ЕКГ, непом^них при звичайнiй вiзуальнiй та/або автоматичнш iнтерпретацiï електрокардiосигналу. Можливiсть тонко! оцшки форми ЕКГ, особливо зубця Т, забезпечуеться перетворенням
електрокардiосигналу з часово! обласп у фазо-вий простiр. Проведеш експериментальнi та клiнiчнi дослiдження дозволили визначити дiапазони числових значень, яю вiдповiдають рiзним рiвням функцiонального стану мюкарда. В програмах передбачена також можливють
управлшня фiзичним навантаженням у виглядi проби Руфье та психоемоцiйним навантаженням у виглядi комп'ютерних стрес-TecTiB. Ведеться статистична обробка накопичених даних [15].
Наразi метод широко використовуеться для дiагностики функцюнального стану спортсмешв у футболi спортивно-медичним ком^етом федерацп футболу УкраТ'ни, а також лiкарями професшних футбольних клубiв («Динамо» Кшв, «Зоря» Луганськ та ш.).
Аналiз результалв дослiдження
Одним i3 завдань даноТ' роботи було дослн дження функцюнального стану професшних фу-тболiстiв у рiзних умовах. Важливим е також i той факт, що процедура дiагностики за техноло-гiею Фазаграф може здшснюватися у будь-яких умовах, без роздягання або спе^альноТ' подготовки до дослiдження, тому тривалють дiагностики
Показники
скорочуеться мiнiмaльно, що е вкрай важливим у командних видах спорту, особливо в iгровому пер^ подготовки, тобто команду з 24 грав^в можна обстежити за 30-40 хвилин, не порушую-чи тренувального i побутового грaфiку команди, нав^ь пiд час пере'зду в автобуа, потягу тощо.
Нами було проведено дослщження динамки функцюнального стану футболютв молодiжноí команди Укра'ни по футболу до aвiaцiйного пе-рельоту, пюля перельоту до Чехи тривалютю 2 години 30 хвилин, дослщження через 2 години пюля матчу та дослщження наступного дня пюля матчу. Анaлiзувaлись наступш характеристики: ЧСС- частота серцевих скорочень, ИН - шдекс напруги функцюнальних систем по Баевському, СИММ Т - показник симетрп зубця Т електрока-рдюграми (табл. 1).
Таблиця 1.
динамки функцiонального стану футболiстiв в рiзних умовах.
До перельоту Пюля перельоту Через 2 години пюля гри Наступного дня пюля гри
ЧСС 58,864±6,84 60,81±6,882 79,9±12,618 57,05±6,15
ИН 35,955±17,65 68,714±28,59 255,1±22,33 83,81±75,34
СИММ Т 0,522±0,061 0,566±0,056 0,636±0,106 0,553±0,066
За результатами аналiзу отриманих даних визначено, що показник ЧСС був м^мальним у стаж спокою до перельоту та до футбольного матчу, мав тенденцш до збтьшення пюля авiаперельоту, був максимальним через 2 години пюля гри та нормалiзовувався наступного дня пюля матчу. 1ндекс напруги функцюнальних систем, у свою чергу, був збтьшеним наступного дня пюля авiаперельоту, що е ознакою напру-ження регуляторних процеав пщ дiею цього фактору. Також потрiбно вщзначити, що через 2 години пюля матчу цей показник збтьшувався у деяких футболютв в 7 разiв, що говорить про максимальну напругу адаптацшних механiзмiв пщ час змагальноТ' дiяльностi. Наступного дня пiсля футбольного матчу цей показник залишав-ся збтьшеним, що е ознакою незакшченосп процеав вщновлення вегетативного тонусу та напруження адаптацшних систем оргашзму спортсмешв.
Показник симетрп зубця Т ЕКГ, який характеризуе переб^ метаболiчних процеав у серцевому м'яз^ пюля aвiaперельоту практично не змшився, проте пiсля матчу спостер^алося його збiльшення у деяких футболютв до 0,76, що е вище визнаноТ' норми, а у середньому по груш становив 0,636. Цей показник нормaлiзувaвся наступного дня пюля матчу.
Висновки
1. Для оцшки функцюнального стану спортсмешв використовують рiзнi методи дiaгностики таким систем оргашзму, як серцево-судинна, нервова та шш^ проте для експрес^агностики у «польових умовах» Тх неможливо використовувати з рiзних причин.
3. Технолопя «Фазаграф» е доступним i
зручним експрес-методом оцшки змш функцюнального стану за показниками ССС, який може бути рекомендований для викори-стання в будь-яких умовах в рiзних видах спорту.
4. Авiaцiйний перел^ середньоТ' тривалост викликае aктивaцiю симпатичного вiддiлу вегетативно!' нервовоТ' системи у футболiстiв, у той же час не впливаючи на економiчнiсть роботи серця та метaболiзм мiокaрду.
5. lгровi навантаження викликають у футболiстiв високу напругу регуляторних систем, збтьшення показника симетрп зубця Т ЕКГ, збтьшення пульсу, який не нормaлiзуеться до базових показникв через 2 години пюля матчу.
6. Наступного дня пюля iгрового навантаження практично ва показники функцюнального стану нормaлiзуються, крiм шдексу напруги регуляторних систем.
Лтература
1. Апанасенко Г. Современные подходы к оценке состояния здоровья спортсмена и его коррекция / Г.Л. Апанасенко, Н. Морозов // Лки УкраТни. - 2002. - № 9. - С. 49-51.
2. Баевский Р.М. Анализ вариабельности сердечного ритма в космической медицине / Р.М. Баевский // Физиология человека. -2002. - Т. 28, № 2. - С. 70-82.
3. Безуглов Э.Н. Мониторинг функционального состояния футболистов высокой квалификации в течение соревновательного сезона / Э.Н. Безуглов, Ю.А. Красножан, Е.А. Стукалов [и др.] // Вестник спортивной науки. - 2011. - № 3. - С. 25-31.
4. Драницин О. Современные методы диагностики функционального состояния футболистов / О. Драницин, С. Дрюков, В. Попов [Електронний ресурс] Режим доступу: http:/smk-ffu.at/index/0-20
5. Жужгов А.П. Вариабельность сердечного ритма у спортсменов различных видов спорта : автореф. дисс. канд. биол. наук / А.П. Жужгов. - Казань, 2003. - 24 с.
6. Карленко В.П. Кардюмошторинг "D&K-TEST" як метод дiaгности-ки для визначення функцюнального стану та резервних можливостей оргашзму спортсмешв / В.П. Карленко, Б.В. Карленко, А.В. Пшеничнова // Актуальш проблеми фзичноТ культури i спорту. - 2008. - № 15. - С. 39-50.
7. Марушко Ю.В. Состояние сердечно-сосудистой системы у спортсменов («спортивное сердце») / Ю.В. Марушко, Т.В. Ги-
щак, ВА. Козловский // Спортивна медицина. - 2008. - № 2. - С. 21-42.
8. Mихайлов ВМ Hагрузочное тестирование под контролем ЭКГ: велоэргометрия, тредмил-тест, степ-тест, ходьба / Вж Mихай-лов. - Иваново, 2005. - 439 с.
9. Mихалюк Евгений Леонидович. Диагностика пограничных и патологических состояний при предельных физических нагрузках в олимпийском и профессиональном спорте:автореф. дис. д-ра мед. наук : 14.01.24 / Запорожский гос. медицинский ун-т. — Запорожье, 2007. — 430 л. — Библиогр. : л. 326-379.
10. Mищенко В.С. Реактивные свойства кардиореспираторной системы как отражение адаптации к напряженной физической тренировке в спорте / В.С. Mищенко, Е.К Лысенко, В.Е. Виноградов. - Киев : ^уковий свп", 2007. - 352 с.
11. Mустецов H.n. Mониторинг показателей сердечно-сосудистой системы / H.n. Mустецов, ТА Колесникова // Электроника и связь. - 2003. - № 19. - С. 158-160.
12. Руненко С.Д. Aнализ возможностей использования аппаратно-программных комплексов для исследования и оценки функционального состояния в спорте [Электронный ресурс] / С.Д. Руне-нко, Е.Е. Aчкасов, ОА. Султанова, ЕА. Таламбум // Mатер. 1-го Всеросс. Конгресса «Медицина для спорта» (19-20 сентября 2011 г., Mосква). - Режим доступа : http://www.sportmedicine.ru/medforsport-2011-papers/runenko.php
13. Семаева T.H. Интегральная оценка функционального состояния футболистов высокой квалификации : автореф. дис. канд. биол. наук / Семаева Галина ^колаевна ; Всерос. н.-и. ин-т физ. культуры и спорта. - M., 2004. - 22 с.
14. Сулименко AB. Экспресс-диагностика функционального состояния спортсмена в процессе тренировочного занятия [Электронный ресурс] / AB. Сулименко, С.В. Лазарев // Mатер. 1-го Всеросс. Конгресса «Медицина для спорта» (19-20 сентября 2011 г., Mосква). - Режим доступу : http://www.sportmedicine.ru/medforsport-2011-papers/sulimenko.php
15. Файнзильберг Л.С. Компьютерная диагностика по фазовому портрету электрокардиограммы / Л.С. Файнзильберг. - Киев : Освита Украины, 2013. - 191 с.
16. Шлык КИ. Типологические особенности функционального состояния регуляторных систем у школьников и юных спортсменов (по данным вариабельности сердечного ритма) / КИ. Шлык, È.H. Сапожникова, Т.Г. Кириллова [и др.] // Физиология человека. - 2009. - Т. 35. - С. 85-93.
17. Шумихина И.И. Особенности вариабельности сердечного ритма и центральной гемодинамики у юных футболистов под влиянием тренировочного процесса : автореф. дисс. канд. биол. наук. / Ирина Ивановна Шумихина. - Киров, 2005. - 20 с.
18. Impellizzeri F.M. Physiological assessment of aerobic training in soccer / F.M. Impellizzeri, E. Rampinini, S.M. Marcora // J. Sports Sci. - 2005. - Vol. 23. - N 6. - P. 683-592.
References
1. Apanasenko G. Sovremennye podhody k ocenke sostoyaniya zdorov'ya sportsmena i ego korrekciya / G.L. Apanasenko, N. Morozov // Liki Ukraïni. - 2002. - № 9. - S. 49-51.
2. Baevskij R.M. Analiz variabel'nosti serdechnogo ritma v kosmicheskoj medicine / R.M. Baevskij // Fiziologiya cheloveka. -2002. - T. 28, № 2. - S. 70-82.
3. Bezuglov E.N. Monitoring funkcional'nogo sostoyaniya futbolistov vysokoj kvalifikacii v techenie sorevnovatel'nogo sezona / E.N. Bezuglov, Yu.A. Krasnozhan, E.A. Stukalov [i dr.] // Vestnik sportivnoj nauki. - 2011. - № 3. - S. 25-31.
4. Dranicin O. Sovremennye metody diagnostiki funkcional'nogo sostoyaniya futbolistov / O. Dranicin, S. Dryukov, V. Popov [Elektronnij resurs]. - Rezhim dostupu : http:/smk-ffu.at/index/0-20
5. Zhuzhgov A.P. Variabel'nost' serdechnogo ritma u sportsmenov razlichnyh vidov sporta : avtoref. diss. kand. biol. nauk / A.P. Zhuzhgov. - Kazan', 2003. - 24 s.
6. Karlenko V.P. Kardiomonitoring "D&K-TEST" yak metod diagnostiki dlya viznachennya funkcional'nogo stanu ta rezervnih mozhlivostej organizmu sportsmeniv / V.P. Karlenko, B.V. Karlenko, A.V. Pshenichnova // Aktual'ni problemi fizichnoï kul'turi i sportu. - 2008. - № 15. - S. 39-50.
7. Marushko Yu.V. Sostoyanie serdechno-sosudistoj sistemy u sportsmenov («sportivnoe serdce») / Yu.V. Marushko, T.V. Gischak, V.A. Kozlovskij // Sportivna medicina. - 2008. - № 2. - S. 21-42.
8. Mihajlov V.M. Nagruzochnoe testirovanie pod kontrolem EKG: veloergometriya, tredmil-test, step-test, hod'ba / V.M. Mihajlov. -Ivanovo, 2005. - 439 s.
9. Mihalyuk Evgenij Leonidovich. Diagnostika pogranichnyh i patologicheskih sostoyanij pri predel'nyh fizicheskih nagruzkah v olimpijskom i professional'nom sporte:avtoref. dis. d-ra med. nauk : 14.01.24 / Zaporozhskij gos. medicinskij un-t. - Zaporozh'e, 2007. -430 l. - Bibliogr. : l. 326-379.
10. Mischenko V.S. Reaktivnye svojstva kardiorespiratornoj sistemy kak otrazhenie adaptacii k napryazhennoj fizicheskoj trenirovke v sporte / V.S. Mischenko, E.N. Lysenko, V.E. Vinogradov. - Kiev : Naukovij svit, 2007. - 352 s.
11. Mustecov N.P. Monitoring pokazatelej serdechno-sosudistoj sistemy / N.P. Mustecov, T.A. Kolesnikova // Elektronika i svyaz'. - 2003. -№ 19. - S. 158-160.
12. Runenko S.D. Analiz vozmozhnostej ispol'zovaniya apparatno-programmnyh kompleksov dlya issledovaniya i ocenki funkcional'nogo sostoyaniya v sporte [Elektronnyj resurs] / S.D. Runenko, E.E. Achkasov, O.A. Sultanova, E.A. Talambum // Mater. 1-go Vseross. Kongressa «Medicina dlya sporta» (19-20 sentyabrya 2011 g., Moskva). - Rezhim dostupa : http://www.sportmedicine.ru/medforsport-2011-papers/runenko.php
13. Semaeva G.N. Integral'naya ocenka funkcional'nogo sostoyaniya futbolistov vysokoj kvalifikacii : avtoref. dis. kand. biol. nauk / Semaeva Galina Nikolaevna ; Vseros. n.-i. in-t fiz. kul'tury i sporta. -M., 2004. - 22 s.
14. Sulimenko A.V. Ekspress-diagnostika funkcional'nogo sostoyaniya sportsmena v processe trenirovochnogo zanyatiya [Elektronnyj resurs] / A.V. Sulimenko, S.V. Lazarev // Mater. 1-go Vseross. Kongressa «Medicina dlya sporta» (19-20 sentyabrya 2011 g., Moskva). - Rezhim dostupu : http://www.sportmedicine.ru/medforsport-2011-papers/sulimenko.php
15. Fajnzil'berg L.S. Komp'yuternaya diagnostika po fazovomu portretu elektrokardiogrammy / L.S. Fajnzil'berg. - Kiev : Osvita Ukrainy, 2013. - 191 s.
16. Shlyk N.I. Tipologicheskie osobennosti funkcional'nogo sostoyaniya regulyatornyh sistem u shkol'nikov i yunyh sportsmenov (po dannym variabel'nosti serdechnogo ritma) / N.I. Shlyk, E.N. Sapozhnikova, T.G. Kirillova [i dr.] // Fiziologiya cheloveka. - 2009. - T. 35. - S. 8593.
17. Shumihina I.I. Osobennosti variabel'nosti serdechnogo ritma i central'noj gemodinamiki u yunyh futbolistov pod vliyaniem trenirovochnogo processa : avtoref. diss. kand. biol. nauk. / Irina Ivanovna Shumihina. - Kirov, 2005. - 20 s.
18. Impellizzeri F.M. Physiological assessment of aerobic training in soccer / F.M. Impellizzeri, E. Rampinini, S.M. Marcora // J. Sports Sci. - 2005. - Vol. 23. - N 6. - P. 683-592.
Реферат
МЕТОДЫ ДИАГНОСТИКИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПРОФЕСИОНАЛЬНИХ СПОРТСМЕНОВ В РАЗН1Х УСЛОВИЯХ Павличенко П. П., Попов В. Д.
Ключевые слова: функциональное состояние, вариабельность ритма сердца, фазаграфия, спортивная медицина, системы адаптации.
В работе проведен анализ существующих методов диагностики функционального состояния спортсменов, которые используются в современной спортивной медицине. Также было проведено исследование функционального состояния футболистов в различных условиях при помощи экспресс-метода фазаграфии. Установлено, что авиационный перелет средней продолжительности вызывает активацию симпатического отдела вегетативной нервной системы. Было выявлено, что игровая нагрузка вызывает высокое напряжение регуляторных систем организма, а также нарушение метаболизма миокарда. Такие изменения функционального состояния не нормализуются через 2 часа после игры. Отставленный эффект воздействия игровой нагрузки проявляется в виде неполного восстановления индекса напряжения регуляторных систем до базового уровня на следующий день после игры.
Summary
METHODS OF DIAGNOSING FUNCTIONAL STATUS OF PROFESSIONAL ATHLETES IN VARIOUS CONDITIONS Pavlichenko P.P., Popov V.D.
Key words: functional status, heart rate variability, sports medicine, adaptation system.
The paper analyzes the existing methods of diagnosis of the functional state of athletes that used in current sports medicine. This paper also presents the study of the functional status of football players in different conditions by using rapid method of fazagrapgy. It has been established that an average time flight causes activation of the sympathetic division of the autonomic nervous system. It has found out that the playing load results in high tension of the regulatory systems and myocardial metabolism. Such changes do not become normal in 2 hours after the match. Long-term effects of play loading appear as incomplete renewal of index of regulatory systems tension to basic level in a day after the game.
УДК 312.8.04 : 378.091.212 Мельникова С.В.
ИЗУЧЕНИЕ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ В СОЦИАЛЬНОЙ ГРУППЕ «СТУДЕНТЫ-ПСИХОЛОГИ»
Мелитопольский государственный педагогический университет им. Богдана Хмельницкого
В статье представлены результаты исследования показателей вегетативной нервной системы в социальной группе «студенты-психологи». Впервые обследованы 88 студентов-психологов Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого в возрасте от 18 до 47 лет разных форм обучения. В связи с малым количеством обследованных лиц мужского пола, обработка результатов исследования проводилась без учета гендера. Исследования проводились в межсессионный период. При сборе анамнеза в исследуемой группе было выявлено, что более половины студентов испытывают головные боли, половина - головокружение и общую слабость, треть обследуемых страдают от изменений метеоусловий. Для объективности оценки исходного вегетативного тонуса рассчитывался вегетативный индекс Кердо. Выявлено, что доминирующим типом вегетативной регуляции сердечно-сосудистой системы у студентов-психологов является симпатикотонический тип, что свидетельствует о наличии у большинства студентов-психологов психоэмоциональной и вегетативной напряженности. Выявлено, что в средней возрастной группе студентов-психологов отсутствуют лица с эутоническим типом регуляции сердечно-сосудистой системы, отмечается превалирование симпатикотониче-ского типа регуляции сердечно-сосудистой системы. Данная группа студентов-психологов определяется нами как группа риска. Анализ показателей вегетативной нервной системы у студентов-психологов разных форм обучения выявил, что у студентов дневной и заочной формы обучения преобладает симпатикотонический тип регулирования нервной системы.
Ключевые слова: социальная группа «студенты-психологи», показатели вегетативной нервной системы, тонус центров вегетативной нервной системы, психоэмоциональная и вегетативная напряженность, группа риска.
Данное исследование проведено в соответствии с планом научно-исследовательской работы кафедры практической психологии Мелитопольского государственного педагогического университета им. Б. Хмельницкого, г. Мелитополь «Психолог1чн1 засади гармон1зацп осв1тнього простору: проектування, моделювання та експертизи здоров'язбер1гаючого професйного зростання майбутн1х фах1вц1в», номер государственной регистрации: 01120000519.
В настоящее время наблюдается возрастание сложности обучения в современных вузах, что предъявляет повышенные требования к состоянию здоровья будущих специалистов. Данные литературы свидетельствуют об увеличении количества учебного материала, высоких информационных нагрузках, сложностях в адаптации к новому коллективу, отрыв от привычной семейной обстановки для иногородних студентов [2, 4, 8, 11]. Не последнюю роль в стрессовых воздействиях на современного студента играют социальные, политические и экономические проблемы страны [11]. Все эти факторы в совокупности снижают адаптивные резервы молодого организма, что приводит к ухудшению здоровья студентов [1, 7].
Так, материалы коллегии МОНУ [6] свиде-
тельствуют, что в Украине только 4% выпускников образовательных учреждений можно назвать практически здоровыми. По данным Е.Л. Михалюк и соавт. [13], у студентов I курса ЗГМУ в 76,4% случаев установлен низкий и ниже среднего уровень соматического здоровья.
Известно, что большую роль в развитии патологии играет вегетативная нервная система, которая участвует в реализации генетически запрограммированных свойств тканей и органов, обеспечивает адаптивные и защитные реакции организма [15].
По мнению А.М. Вейна [5], в одних случаях вегетативная нервная система является существенным фактором патогенеза, в других - патологически реагирует в ответ на повреждение любых систем и тканей организма. Как показали
