CC BY
13
цефалометричш показники, товщина шюри i жирових складок (на 23,5%); для показникв часу реоенцефалограми - товщина шкiри i жирових складок (35,7%), цефалометричнi показники (21,4%), поздовжт, окружнi розмiри i дiаметри тiла (на 10,7%); для поыдних iндексiв реоенцефалограми - товщина шюри i жирових складок (29,3%), окружтсть тiла i ширина дистальних епiфiзiв кiсток довгих кiнцiвок (на 17,1%) i дiаметр тiла (14,6%).
Ключовi слова: практично здоровi жшки, ендомезоморфний соматотип, церебральна гемоди-намжа, антропометричнi показники, регресiйнi моделi.
Стаття надiйшла 5.10.2017 р.
тела (29,4%), цефалометрические показатели, толщина кожи и жировых складок (на 23,5%); для показателей времени реоэнцефалограммы - толщина кожи и жировых складок (35,7%), цефалометрические показатели (21,4%), продольные, окружные размеры и диаметры тела (на 10,7%); для производных индексов реоэнцефалограммы -толщина кожи и жировых складок (29,3%), окружность тела и ширина дистальных эпифизов костей длинных конечностей (на 17,1%) и диаметр тела (14,6%).
Ключевые слова: практически здоровые женщины, эндомезоморфный соматотип, церебральная гемодинамика, антропометрические показатели, регрессионные модели.
Рецензент Гунас 1.В.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-89-93 УДК 613.72:612.062
О. О. Ски |ба. Л. В. Мшепичма
Сумський \ державм ий педагогiчниi i ммнерсиич i\ieiil А. С. Макаремка. м. Суми
Р1ВЕНЬ САШТАРНО-ППеНШНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК 1НДИКАТОР ФУНКЦЮНАЛЬНИХ ЗМ1Н ОРГАН1ЗМУ ЮНИХ СПОРТСМЕН1В
e-mail: [email protected]
Виявлено залежнiсть показникiв функцiонального стану оргашзму юних спортсмешв вiд ршня саштарно-гтешчного благополуччя дитячо-юнацьких спортивних шкш. Нaйбiльш виражений вплив сашгарно-ппешчних фaктоpiв на показники функцiонaльноrо стану дней зaфiкcовaно в оcновнiй (д1ти, якi займалися у закладах i3 cеpеднiм piвнем caнiтapно-ririенiчноrо благополуччя) та першш контрольнш групах (дiти, яш займалися у закладах i3 низьким piвнем caнiтapно-ririенiчноrо благополуччя).
Ключов! слова: саштарно-ппешчш фактори, функцюнальний стан оргашзму, спортивна патологш.
Робота е фрагментом НДР «Фiзioлoгo-гiгiенiчний cynpoeid здоров'я-збережувальноi dimbmcmi 3aKmdie освти», № державноiреестраци 0113U004662.
Зважаючи на тенденщю до прогресуючого попршення стану здоров'я дитячого населення, що спостерпаеться нин в Укра!ш, прюртетного значення у сучаснш систем1 6агатор1чно1 спортивно! шдготовки набувае збереження здоров'я юних спортсмешв, як визначального фактора !х професшно! надшност в умовах змагально! д1яльност1 та перспективной! на етапах спортивного удосконалення та вищо! спортивно! майстерносп [10].
Дитячий оргашзм характеризуемся шдвищеним ризиком розвитку вщхилень у стан здоров'я, що пов'язано з його онтогенетичними особливостями (гетерохроннють процешв росту i розвитку, особливосп обм1ну речовин, недосконалють адаптацшних механ1зм1в, функцюнальна незршсть !мунно! та шших систем) та впливом фактор1в чи !х сукупносп навчально-тренувального процесу (рання спортивна спещал!защя, порушення саштарно-ппешчних вимог щодо стану внутршньошкшьного середовища, тошо) [5, 8, 10, 16]. Реакщя дитячого оргашзму як найбшьш чутливого до дн екстремальних фактор1в значно в1др1зняеться вщ реакци дорослих i може проявлятися у комплекci преморбщних пpоявiв [6, 9, 12]. Визначеш оcо6ливоcтi в умовах iнтенcифiкaцi! навчально-тренувального процесу, що cпоcтеpiгaетьcя вже на еташ початково! пiдготовки, можуть призвести до зниження aктивноcтi регуляторних мехaнiзмiв через !х перенапруження та виснаження, розвитку соматично! пaтологi! piзно! нозологи [8, 19]. Кpiм того, гранична мобшзащя функцiонaльних можливостей оpгaнiзму спортсмешв у сполученш з емоцiйним стресом призводить до активацн перекисного окиснення лiпiдiв, що е одним iз важливих чинникiв розвитку стомлення з порушенням ресинтезу АТФ i перебну вiдновлювaльних пpоцеciв [2, 5]. У OT^^i пpофiлaктики захворювань, як складово! системи охорони здоров'я, визначальна роль належить заходам первинно! пpофiлaктики, здшснення яких базуеться пеpедуciм на оцшщ стану оpгaнiзму залежно вiд ступеня змiн його aдaптaцiйних мехaнiзмiв, пpомiжного мiж здоров'ям i хворобою, а також на визначенш чинникiв ризику розвитку захворювань у майбутньому [13, 15, 20]. Враховуючи те, що оргашзм спортсмена постшно знаходиться на меж функцюнальних можливостей, то необхщним е проведення саногенетичного монiтоpингу в умовах впливу фaктоpiв навчально-тренувального процесу, що мае прогностичне значення, оскшьки виявлення paннiх вiдхилень у функцюнальному cтaнi оpгaнiзму cпоpтcменiв дозволяе розробити та впровадити ефективну систему профшактичних зaходiв, спрямованих на збереження та змщнення здоров'я спортивного резерву [17, 18].
Метою роботи було оцшити вплив рiвня саштарно-ппешчного благополуччя дитячо-юнацьких спортивних шкш на показники функцiонального стану оргашзму юних спортсменiв.
Матерiал i методи дослщження. Обстежено 407 дiтей, вшом вiд п'яти до десяти роюв (268 хлопчикiв i 139 дiвчаток), якi займалися рiзними видами спорту (циктчш, спортивнi единоборства, спортивнi при та складно-координацiйнi види) у групах початково! пiдготовки у системi дитячо-юнацьких спортивних шкiл. Дослiдження функцiонального стану оргашзму юних спортсмешв включало визначення м'язово! сили за показниками кистьово! динамометрн, координацн та просторово-часово! оргашзацн рухiв за допомогою методики вивчення динамiчного тремору "лабiринт" (Т. А. Немчин, 1983) [11], функцюнальне обстеження рухливостi хребта (В В. 1кова, 1963) [3], розрахунок вегетативного шдексу Кердо (А. М. Вейн, 2003) [1] та iндексу Руфье (Л. В. Квашнша iз спiвав., 2010) [4]. Адаптацшш можливостi органiзму юних спортсмешв визначено за допомогою модифшовано! методики (Л. В. Квашнша iз сшвав., 2010) з розрахунком величини шдексу функцюнальних змiн [4]. Ппешчну оцiнку умов тренування проведено у 32 дитячо-юнацьких спортивних школах м. Суми та Сумсько! област з використанням загальноприйнятих санiтарно-гiгiенiчних методiв дослщження.
Для визначення рiвня санiтарно-гiгiенiчного благополуччя навчального закладу було використано методолопю експертного оцiнювання характеристик умов навчально-тренувального процесу з визначенням вагових коефщеипв iнформацiйних показникiв: характеристика будiвлi навчального закладу, характеристика ирово! зони, характеристика спецiалiзовано! зони за видами спорту, оцшка освiтленостi навчально-тренувальних примiщень, оцшка мiкроклiмату, характеристика допомiжних споруд та характеристика персоналу закладу [14]. Для розробки комплексно! штегрально! оцшки саштарно-ппешчного благополуччя дитячо-юнацьких спортивних шкш (К1О) використовувалися лише iнформативнi показники, значення яких були спiвставленнi з ддачими нормативними вимогами (Санитарные правила "Устройства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту"СП 1567-76). Стушнь вщповщност окремого показника ппешчним нормативам було визначено в балах за умовною шкалою: 1 бал -показник вщповщае санiтарно-гiгiенiчними вимогам; 0,5 бала - показник частково не вщповщае саштарно-ппешчними вимогам; 0 балiв - показник не вщповщае саштарно-ппешчними вимогам. Загальна сума оцшок характеристик усiх блокiв становила К1О i розраховувалася за формулою середньозважено! арифметично! величини:
x1w1 + x2w2 + ■■■ + xiwi + ■■■ + xrlwrl
КШ —-,
+ VI/2 +----+----1-У/п
де К1О - комплексна iнтегральна оцiнка саштарно-ппешчного благополуччя дитячо-юнацьких спортивних шкш; х1, х2, хп - оцiнка в балах визначених показникiв; w1, w2, wn - ваговi коефщенти показникiв. Отриманий результат К1О розподшено на дiапазони для трьох рiвнiв методом сигмальних вiдхилень (М±0,5с): низький рiвень - менше 1,1 бала, середнш - 1,1 - 1,4 бала, високий - бшьше 1,4 бала. Низький рiвень К1О характеризувався незадовшьними умовами та органiзацiею навчально-тренувального процесу, невщповщшстю параметрiв мiкроклiмату основних примiщень i споруд, що може негативно впливати на функцюнальний стан оргашзму юних спортсмешв; середнш рiвень К1О свiдчив про незначнi вщхилення вiд гiгiенiчних норм та правил показниюв, що визначають вiдповiднiсть ^рово! зони загально! фiзичноl пiдготовки та спецiалiзованоl зони для технiчноl та тактично! пщготовки вимогам конкретного виду спорту та параметрiв мiкроклiмату основних примщень i споруд; високий рiвень К1О характеризувався вiдповiднiстю показникiв саштарно-ппешчним вимогам щодо стану iгрово! та спецiалiзовано! зон за видами спорту, мшроктмату та органiзацi! навчально-тренувального процесу, а також розвиненою шфраструктурою позашкшьного навчального закладу спортивного профiлю.
Для подальшого визначення впливу санiтарно-гiгiенiчних факторiв шк1л iз рiзним рiвнем саштарно-ппешчного благополуччя на показники функщонального стану юних спортсмешв було виокремлено три групи дослiдження: основну та двi контрольнi. До першо! (основно!) групи увiйшли дiти, як1 займалися у навчальних закладах iз середнiм рiвнем санiтарно-гiгiенiчного благополуччя (п=158). Першу та другу контрольш групи формували дгги, якi вiдвiдували ДЮСШ iз низьким (п=89) та високим (п=160) рiвнями санiтарно-гiгiенiчного благополуччя вiдповiдно. Математична та статистична обробка отриманих даних здшснювалась за допомогою прикладно! програми <^ТАТКТ1СА 8.0» з визначенням середнього арифметичного (М) та його стандартно! похибки (т). Для номiнальних змiнних розраховували взаемозв'язок за таблицями спряженностi та критерiем -Пiрсона. За допомогою дисперсшного аналiзу розраховували внесок сашгарно-ппешчних факторiв обстежених дитячо-юнацьких спортивних шкш у показники функщонального стану оргашзму юних
спортсмешв. Вiдмiнностi мiж вибiрками у випадках порiвняння !х середнього значення, що розподшеш за нормальним законом, оцiнювалися за параметричним критерiем Стьюдента (t). Вiрогiднiсть вiдмiнностей оцiнювалася за рiвнем значущосп (р) на рiвнi р<0,05.
Результати дослщження та 1х обговорення. За результатами комплексного обстеження дитячо-юнацьких спортивних шкiл (ДЮСШ) встановлено перевагу середнього рiвня саштарно-гiгiенiчного благополуччя (58,55±8,71%). Частка закладiв iз високим та низьким рiвнями санiтарно-гiгiенiчного благополуччя становила 25,18±7,67% та 16,27±6,52% вщповщно. За результатами дослiдження рiвня розвитку м'язово! сили пiд впливом цшеспрямованих тренувань протягом одного року встановлено його залежшсть вiд рiвня внутршньошкшьного середовища дитячо-юнацьких спортивних шкiл (%2 = 39,28, р<0,001). Найбiльша питома вага групи дггей iз низьким рiвнем силових здiбностей спостерiгаеться серед ошб, якi вiдвiдують дитячо-юнацькi спортивш школи iз низьким рiвнем саштарно-гшешчного благополуччя (48,31±2,48%), порiвняно iз закладами, що характеризуються середшм (43,91±2,46%) i високим (31,65±2,31%, р<0,001) рiвнями саштарно-гшешчного благополуччя. Вказаш особливостi, ймовiрно, пояснюються недостатньою оснащенютю навчально-тренувальних примiщень шкш iз низьким рiвнем санiтарно-гiгiенiчного благополуччя, допомiжним обладнанням та тренажерами для розвитку сили, що у свою чергу пов'язано iз недостатньою площею спортивних залiв. Причому, серед представниюв спортивних единоборств, якi займаються у школах iз низьким рiвнем саштарно-гiгiенiчного благополуччя, вiдмiчено найбiльшу частку юних спортсменiв iз низьким рiвнем силових здiбностей (48,57±2,48%), порiвняно iз представниками складно-координацiйних видiв спорту (40,0±2,43%, р<0,05) та спортивних iгор (37,45±2,40%, р<0,01). Визначений факт пiдтверджують результати обстеження спецiалiзованих залiв для спортивних единоборств, що свщчать про невщповщнють гiгiенiчним вимогам щодо площi навчально-тренувальних примщень у 92,86% випадкiв. Необидно зазначити, що найбшьша частка ошб iз зривом адаптацi! спостерiгаеться серед юних спортсмешв, яю вiдвiдують дитячо-юнацью спортивнi школи iз низьким рiвнем санiтарно-гiгiенiчного благополуччя (5,03±1,08%), порiвняно iз дiтьми, якi займаються у закладах, що характеризуються середшм (2,25±0,73%, р<0,05) i високим (0,68±0,41%, р<0,001) рiвнями санiтарно-гiгiенiчного благополуччя. Отриманi данi свщчать про ймовiрний несприятливий вплив на адаптацшш можливостi органiзму юних спортсмешв, чинниюв мiкроклiмату та недостатньо! площi навчально-тренувальних примiщень, що характерно для закладiв iз низьким рiвнем саштарно-гiгiенiчного благополуччя. Оцiнка рiвня фiзично! працездатностi залежно вiд рiвня саштарно-гiгiенiчного благополуччя навчального закладу дозволила виявити цiлком закономiрнi та аналопчш особливостi, як i пiд час дослщження адаптацiйних можливостей органiзму юних спортсмешв. Серед дггей, яю вщвщують позашкiльнi навчальнi заклади спортивного профшю iз низьким рiвнем санiтарно-гiгiенiчного благополуччя, вщшчено найбiльшу кiлькiсть осiб iз низьким рiвнем фiзично! працездатностi (5,16±1,10%), порiвняно iз дiтьми, якi займаються у закладах, що характеризуються середшм рiвнем саштарно-гшешчного благополуччя (2,16±0,72%, р<0,05), що також може бути пов'язано iз невiдповiднiстю гiгiенiчним вимогам, показниюв мiкроклiмату навчально-тренувальних примiщень пiд час занять у закладах iз низьким рiвнем санiтарно-гiгiенiчного благополуччя, що у свою чергу сприяе зниженню фiзично! працездатностi юних спортсменiв. Необхiдно звернути увагу на те, що серед вихованщв дитячо-юнацьких спортивних шкiл iз високим рiвнем санiтарно-гiгiенiчного благополуччя, вщсутнш низький рiвень фiзично! працездатностi.
Для визначення ступеню впливу саштарно-гшешчних факторiв шкiл iз рiзним рiвнем саштарно-гшешчного благополуччя на показники функцюнального стану оргашзму юних спортсменiв було розраховано внесок умов внутршньошкшьного середовища у показники функцюнального стану юних спортсмешв основно! (ОГ) та контрольних груп (КГ1 i КГ2). Найбiльший вплив саштарно-гшешчних факторiв на показники функцюнального стану дтей заф1ксовано в основнш (д1ти, яю займаються у ДЮСШ 1з середшм р1внем саштарно-гшешчного благополуччя) та першш контрольи1й груш (д1ти, як1 займаються у ДЮСШ 1з низьким р1внем сан1тарно-г1г1ен1чного благополуччя). Для д1тей визначених груп встановлено прюритетний внесок сан1тарно-г1г1ен1чних фактор1в у показники ф1зично! працездатност1 (для ОГ - 28,84%; Б=15,94 для КГ1 - 32,41%, Б=27,30) та адаптацшних можливостей орган1зму юних спортсмен1в (для ОГ - 26,74%; Б=21,29 для КГ1 - 34,57%, Б=23,81), який е в1ропдно б1льшим, пор1вняно 1з в1дпов1дними показниками д1тей КГ2, (р<0,05) (рис. 1). У результат1 проведення кореляцшного анал1зу встановлено, що серед дослщжуваних сан1тарно-г1г1ен1чних фактор1в, пров1дними е пов1тряно-тепловий режим,
Ha6ip та площа спецiалiзованих за видами спорту споруд, а також режим та оргашзацш навчально-тренувального процесу.
45
40 35 30 25 20 15 10 5 0 -5
%
ЮГ
0КГ1
□ КГ2
Рис. 1. Внесок саштарно-ппешчних фактор1в у показники функцюнального стану юних спортсмешв у групах спостереження, (%)/ Примака: СМ - сила м'яз1в; РХ - рухливють хребта; ДТр - динам1чний тремор; В1К - вегетативний шдекс Кердо; ФП - ф1зична працездатшсть; 1ФЗ - шдекс функцюнальних змш.
Для визначення напряму впливу фактор1в внутршньошкшьного середо-вища на показники функцюнального стану оргашзму д1тей у групах спостереження було проведено кореляцшний анал1з. Результати штеркореляцшно! матриц свщчать про те, що зниження температурних показниюв тд час навчально-тренувальних занять призводить до зниження ф1зично! працездатносп (г=-0,284, p<0,01) та адаптацшних можливостей оргашзму д1тей (г=-0,321, p<0,001) в ОГ та КГ1, тод1 як у КГ2 не встановлено несприятливого впливу пов^ряно-теплового режиму на вщповщт показники функцюнального стану оргашзму юних спортсмешв.
Встановлеш особливосп вказують на те, що умови навчально-тренувального процесу у закладах !з низьким та середшм р1внями саштарно-ппешчного благополуччя, сприяють зниженню функцюнальних та адаптацшних можливостей оргашзму д1тей, що у комплекс! з шдвищеними ф1зичними навантаженнями може призвести до розвитку донозолопчних сташв у юних спортсмешв.
1. Таким чином, низький р1вень функцюнальних можливостей оргашзму притаманний бшьшосп юним спортсменам, як! займались у закладах !з низьким р1внем саштарно-ппешчного благополуччя.
2. Стутнь впливу саштарно-ппешчних фактор1в на функцюнальний стан орган!зму юних спортсмен!в, зокрема на показники ф!зично! працездатност! (28,84%; F=15,94 i 32,41%, F=27,30 вщповщно) та адаптацiйних можливостей органiзму (26,74%; F=21,29 i 34,57%, F=23,81 вщповщно), був вiрогiдно вищим серед дггей, якi вiдвiдували заклади iз середшм та низьким рiвнями санiтарно-ппешчного благополуччя, порiвняно iз вiдповiдними показниками осi6, як! займались у дитячо-юнацькихшколах !з високим рiвнем сашгарно-ппешчного благополуччя, (p<0,05).
1. Veyn A. M. Vegetativnyie rasstroystva: klinika, diagnostika, lechenie / A. M. Veyn // - M.: Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo, - 2003. - 752 s.
2. Hunina L. M. Efektyvnist zastosuvannia ro-3 polinenasychenykh zhyrnykh kyslot za fizychnykh navantazhen / L.M. Hunina, I.S. Chekman, T.Iu. Nebesna [ta in.] // Fiziolohichnyi zhurnal. - 2013. - No.59 (1). - S. 68-77.
3. Ikova V. V. Lechebnaya fizicheskaya kultura pri defektah osanki i skoliozah u doshkolnikov / V. V. Ikova // - Leningrad : Medgiz, - 1963. - 63 s.
4. Kvashnina L. V. Otsinka adaptatsiinykh i funktsionalno-rezervnykh mozhlyvostei orhanizmu ditei shkilnoho viku / L. V. Kvashnina, N. S. Polka, I. O. Kalynychenko [ta in.] // - K.: Vyd-vo Naukovyi svit, - 2010. - 17 s.
5. Korytko Z. I. Funktsionalno-metabolichni aspekty formuvannia perekhidnykh adaptatsiino-kompensatornykh protsesiv za umov ekstremalnykh vplyviv (ohliad literatury z elementamy vlasnykh doslidzhen) / Z. I. Korytko // Krymskyi terapevtychnyi zhurnal. - 2013. - No. 2. - S. 21-28.
6. Kuzminov B. P. Mikroelementnyi profil dytiachoho orhanizmu yak indykator tekhnohennoho zabrudnennia navkolyshnoho seredovyshcha / B. P. Kuzminov, N. M. Skaletska // Likarska sprava. - 2013. - No.5 (1122). - S. 9-17.
7. Kuchma V. R. Novyiy metodicheskiy podhod k gigienicheskoy otsenke usloviy obucheniya detey v obrazovatelnyih organizatsiyah / V.R. Kuchma, M.I. Stepanova, I.E. Aleksandrova [i dr.] // Gigiena i sanitariya. - 2014. - No. 4. - S. 110-115.
8. Levando V.A. Materialyi k obosnovaniyu obschey teorii sportivnoy patologii / V.A. Levando, L.V. Safonov, B.B. Pershin // Vestnik sportivnoy nauki. - 2008. - No. 4. - S. 83 - 85.
9. Lesovoy V. N. Meditsina pogranichnyih sostoyaniy: teoriya i praktika donozologicheskoy diagnostiki / V. N. Lesovoy // Naukoviy zhurnal MOZ Ukrayini. - 2013. - No. 2 (3). - S. 49 - 60.
10. Lyugaylo S. Kontseptsiya fizicheskoy reabilitatsii yunyih sportsmenov pri disfunktsionalnyih narusheniyah somaticheskih sistem organizma / S. Lyugaylo // Teoriya i metodika fizichnogo vihovannya i sportu. - 2015. - T. 2. - S. 89-100.
11. Nemchin T. A. Sostoyanie nervno-psihicheskogo napryazheniya / T. A. Nemchin // - Leningad: izd-vo Leningradskogo universiteta, - 1983. - S. 72 - 76.
12. Ponomarenko N. P. Vyvchennia vplyvu dovkillia na zdorovia dytiachoho naselennia Chernihivskoi oblasti / N.P. Ponomarenko, S.I. Harkavyi, M.M. Korshun [ta in.] // Dovkillia ta zdorovia. - 2015. - No. 4 (75). - S. 30-35.
13. Serdiuk A. M. Stratehiia rozvytku profilaktyky v okhoroni zdorovia v Ukraini / A. M. Serdiuk, Yu. I. Kundiiev, A. M. Nahoma [ta in.] // Zhurnal NAMN Ukrainy. - 2012. - t. 18, No. 3. - S. 358 - 371.
14. Skyba O. O. Vyznachennia znachymosti kharakterystyk umov i orhanizatsii navchalno-trenuvalnoho protsesu/ O.O. Skyba, O.V. Voloshchuk, M.Iu. Antomonov // Hihiiena naselenykh mists. - 2013. - Vyp. 61. - S. 295-301.
15. Tihomirova N. N. Kompleksnyiy pohod k organizatsii sistemyi sohraneniya i vosstanovleniya professionalnogo zdorovya lits opasnyih professiy / N. N. Tihomirova, S. B. Artifeksov // Meditsinskiy almanah. - 2013. - T. 2 (26). S. 130-133.
16. Adjei P.OW. Biodiversity, environmental health and human well-being: analysis of linkages and pathways / P.OW. Adjei, F.K. Agyei // Environment, Development and Sustainability. - 2015. - Vol.17(5). - P. 1085-1102.
17. Lovell R. Understanding how environmental enhancement and conservation activities may benefit health and wellbeing: a systematic review / R. Lovell, K. Husk, C. Cooper [et al.] // BMC Public Health. - 2015. - Vol. 15, 864 p.
18. Mitchell R. Is physical activity in natural environments better for mental health than physical activity in other environments? / R. Mitchell // Social Science & Medicine. - 2013. Vol. 91. - P. 130-134.
19. Myer G. D. Sports specialization, part II: alternative solutions to early sport specialization in youth athletes / G.D. Myer, N. Jayanthi, J.P. Difiori [et al.] // Sports Health. - 2015. No 8(1). - P. 65-73.
20. Thompson Coon J. Does participating in physical activity in outdoor natural environments have a greater effect on physical and mental wellbeing than physical activity indoors? A systematic review / J. Thompson Coon, K. Boddy, K Stein [et al.] // Environmental Science & Technology. - 2011. Vol. 45 (5). - P. 1761-1772.
Реферати
УРОВЕНЬ САНИТАРНО-ГИГИЕНИЧЕСКОГО БЛАГОПОЛУЧИЯ КАК ИНДИКАТОР ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ ОРГАНИЗМА ЮНЫХ СПОРТСМЕНОВ О.А. Скиба, Л.В. Пшеничная Определена зависимость показателей функционального состояния организма юных спортсменов от уровня санитарно-гигиенического благополучия детско-юношеских спортивных школ. Наибольшее влияние санитарно-гигиенические факторы оказывали на показатели функционального состояния детей основной (дети, занимавшиеся в учреждениях со средним уровнем санитарно-гигиенического благополучия) и первой контрольной групп (дети, занимавшиеся в учреждениях с низким уровнем санитарно-гигиенического благополучия).
Ключевые слова: санитарно-гигиенические факторы, функциональное состояние организма, спортивная патология.
Стаття надшшла 2.11.2017 р.
THE LEVEL OF SANITARY-HYGIENIC WELL-BEING AS THE INDICATOR OF FUNCTIONAL CHANGES OF THE ORGANISM OF YOUNG SPORTSMEN Skyba O.A., Pshenychna L.V.
The dependence of the indicators of the functional state of the organism of young athletes on the level of sanitary and hygienic well-being of children's and youth sports schools has been determined. The most important sanitary and hygienic factors exerted on the indicators of the functional state of the children of the main (children, who engaged in institutions with an average level of sanitary and hygienic well-being) and the first control group (children, who engaged in institutions with a low level of sanitary and hygienic well-being).
Key words: sanitary and hygienic factors, functional state of the organism, sports pathology.
Рецензент Похшько B.I.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-93-99
УДК 615.272.4:612.015.33: [616.127 - 005.4 - 06:616.36 - 003.826 - 039]
I. М. С крипник, I . С. Маслова, О. В. Щербак
ВДНЗ У « УкраУнс! >ка медичн а стмшо.|оичм;| лкиемш». м. 11ол1ава
ВПЛИВ ГШОЛШ1ДЕМ1ЧНО1 ТЕРАПП НА СТАН СИСТЕМИ ОКСИДУ АЗОТУ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПО6ДНАНШ З НЕАЛКОГОЛЬНИМ
СТЕАТОГЕПАТИТОМ
e-mail: [email protected]
У стати наведет результати власних доапджень. Продемонстровано, що у хворих на imeMi4Hy хворобу серця (1ХС) у поеднант з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) на фон атерогенно! дислшдемл мало мюце зростання активносп аланшово!, аспарагшово! амшотрансфераз та гамаглутамштранспептидази у 3,8 рази, у 2,6 рази, у 3,2 рази вщповщно, що супроводжувалось порушеннями системи оксиду азоту у виглядi зростання активност сумарно! синтази оксиду азоту в 2,3 рази за одночасного зниження вмюту ттрипв у 1,9 рази п^вняно з нормою. Комбшоване призначення розувастатину в середтх терапевтичних дозах з урсодезоксихолевою кислотою (УДХК) i L-карнгтином дозволило нормалiзувати показники лшдного обмшу iз досягненням цшьового рiвня холестерину лшопротещв низько! щшьноста нижче 1,8 ммоль/л вже через 1 мкяць терапи. Паралельно спостершалось зниження активност сумарно! синтази оксиду азоту в 2,3 рази за одночасного зростання вмюту нприпв у сироватщ кровi в 1,9 рази. Отже, за умов поеднання 1ХС та НАСГ з метою оптимiзацi! гiполiпiдемiчно! терапи можна рекомендувати додаткове призначення УДХК i L-карнгтину.
Kii040Bi слова: пнем1чна хвороба серця, неалкогольний стеатогепатит, оксид азоту, диcлшiдeмiя.
Робота е фрагментом НДР «Удосконалення дiагностичних пiдходiв та оптимiзацiя л^вання захворювань оргатв травлення у поеднант з тшими хворобами систем оргатзму». Номер держреестрацп 0117и000300.
Порушення в системi оксиду азоту (N0) вщграють вагому роль у дисфункци ендотелда, що лежить в основi патогенезу захворювань, асоцшованих з атеросклерозом, у першу чергу, iшемiчно! хвороби серця (1ХС) [9, 11]. Функцюнальне значення N0 полягае в реалiзацi! мехашзму
