CC BY
25
УДК: 504: 619
Гунчак В.М., д.вет.н., професор Маслянко Р.П., д.б.н., професор Демчук М.В., д.вет.н., професор ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького
РОЛЬ АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОР1В НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЗОН РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ТВАРИН I ПОТРЕБА В РОЗРОБЦ1 МЕТОД1В IX КОНТРОЛЮ ТА
ПРОФ1ЛАКТИКИ
З позицИ сучасног профыактичног медицини та з ерахуеанням численних критерпе оцтки стану здоров 'я теарин I людини, а також якост1 наеколишнього середоеища е робот1 представлено алгоритм комплексних дослгджень, як1 еключають диференщальний анал1з якост1 середоеища на основI ¡дентифшацп ксенобютите у поетр1, Трунт1, кормах, питтй еод1 з наступним ранжируеанням штдлиеих фактор\е у кожному конкретному регюш та сумарною оцткою ризику, розрахунком ¡нтегральних показните стану здоров 'я з ерахуеанням г1г1етчног та еетеринарно-сантарног оцтки ситуацп на територ1ях, що прилягають до тдприемсте промислоеого та аграрного еиробництеа.
Серед узагальнених еколог1чних I саштарно-гтетчних умов наеколишнього середоеища на ргзних територ1ях складаються конкретш прюритетш комплекси постшно дтчих чинникге негативно еплиеають на стан здоров'я, життездаттсть та продуктиетсть теарин та яюсть еиробленог продукцп.
Ключов1 слова: антропогенш негативно еплиеаюч1 фактори середоеища, еколого-г1г1ен1чн1 та еетеринарно-сан1тарн1 методи еиечення зон спостереження I фактор1е ризику здоров 'я для теарин.
В даний час одшею з актуальними проблемами ппешчно! науки е розробка методiв ощнки стану здоров'я тварин при дп на !х оргашзм рiзних антропогенних факторiв навколишнього середовища (НС).
Сучасш негативш тенденцп в сташ НС тварин i змшах показниюв здоров'я тварин ставлять все гострiшi i невiдкладнiшi завдання перед науковою проблематикою «навколишнього середовища - здоров'я тварини i людини». Це ставлять И в один ряд з найпрюр^етшшими завданнями державно! пол^ики. Виршення ще! проблеми неможливе без врахування всього дiапазону та допустимих кiлькостей використання ксенобiотикiв як i iнших токсичновпливаючих чинникiв, при !х поеднаному або комплексному
© Гунчак В.М., Маслянко Р.П., Демчук М.В., 2010
156
надходженш в оргашзм тварин в конкретних умовах годiвлi та утримання на сучасних виробничих об'ектах .
Досвщ вирiшення конкретних завдань в умовах багатофакторного впливу чинниюв НС на тварин показуе, що для виявлення причинно-наслщкових зв'язкiв, передусiм розглядають втрати здоров'я та продуктивное^ лише вiд рiвня антропогенного навантаження [2] - при цьому ще не достатньо е вивчений вплив по комплекснiй ощнщ багатьох негативних чинникiв середовища. Даш л^ератури свiдчать про те, що вже в 2004 рощ була розроблена система ощнок еколопчно! ситуаци та стану здоров'я людини, включаючи 52 показники об'еднанi в 9 окремих груп.
В даний час багатьма авторами пропонуеться комплексна ощнка стану здоров'я людини, яка, на нашу думку, може бути використана у ветеринарнш медициш щодо стану здоров'я стада тварин [1, 3, 16, 17].
Перш за все, слщ вщзначити, що на сьогодшшнш день ще немае загально признаних даних про частковий внесок рiзних факторiв середовища на формування шдив^ального чи популяцiйного здоров'я людини чи тварини. В численних матерiалах ветеринарно! та гуманно! медицини вказуеться, що в сукупному поеднаному чи комплексному впливi на здоров'я будь-яко! популящ! людини чи тварин приблизно 50% припадае на такi чинники як умови життя або яюсть кормiв i годiвлi, повноцiннiсть живлення та система утримання (стосовно тварин), 20% - на спадковють та еколопчш фактори навколишнього середовища, 10% на якють медико-саштарно! допомоги. У доступнш лiтературi наведено бiльш широкий дiапазон факторiв, якi визначають стан здоров'я серед населення рiзних регюшв. Так, за даними [ ] на споаб життя вiдводиться 2552%, спадковiсть - 15-25%, стан НС - 20-50%, оргашзащю охорони здоров'я -10-15%. При цьому зараховують соцiально-економiчнi та психологiчнi фактори, що займають менше 10-20%. Для промислових регiонiв внесок антропогенних факторiв у формуваннi патологiчних станiв у людей i тварин визначаеться в межах 10-60% [5]. Очевидно, такий широкий дiапазон пов'язаний з проведеною недостатньо повною ощнкою за середньостатистичними показниками без врахування регюнальних особливостей за результатами комплексних дослщжень факторiв середовища у промислових i сшьських регiонах.
В даний час методолопя оцiнки ризику здоров'я людини чи тварин е важливим шструментом для характеристики впливу рiзних чинникiв середовища на здоров'я та життездатшсть тварин !х продуктивнiсть при здiйсненнi саштарно-ппешчного нагляду та прийняттi адекватних ршень. Незважаючи на значну кiлькiсть дослщжень по щй проблемi, проведених в основному, пращвниками гуманно! медицини, ощнка ризику для здоров'я тварин на аналопчних територiях при тривалих хрошчних впливах факторiв рiзно!' iнтенсивностi до цього часу залишаеться недостатньо розробленою. Вiдмiченi проблеми актуальнi i для Захщного регiону Укра!ни, розташовано! на територп площею 115 тис. км2, з поголiв'ям худоби рiзних видiв 2500тис. голiв або 25% вах тварин (без врахування птицi) у нашш державi.
157
Враховуючи pÎ3HOMaHÎTHÎCTb критерив ощнки стану здоров'я та якост НС, алгоритм комплексних дослщжень повинен включати: по-перше, комплексний диференцiальний аналiз якостi середовища на пiдставi щентифшацп ксенобiотикiв в атмосферi, rрунтi, питнш водi з наступним ранжируванням факторiв середовища та приорiтетних ксенобiотикiв у кожному конкретному регюш, областi; по-друге, опрацювання i застосування методологи ощнки ризику для здоров'я тварин в системi ветеринарно-санiтарного та гiгieнiчного мошторингу чинникiв середовища; по-трете, розрахунок штегральних показникiв стану здоров'я з ощнкою глибини впливу комплексу чинниюв на етзоотичну, екологiчну, гiгiенiчно-санiтарну, токсикогенну та соцiально-економiчну ситуаци на територи конкретного регюну.
Такий алгоритм комплексного аналiзу впливу НС на здоров'я тварин при здшсненш Державного ветеринарно-санiтарного нагляду на територiя Захiдного регiону Украши в повному обсязi ще не застосовуеться до цього часу.
Оргашзащя, об'екти, об'еми та методи дослщжень (ретроспективш та натурш) повиннi включати постшний монiторинг i поглиблений аналiз якостi НС, в тому чи^ як фiзичних (електромагнiтнi поля, шум, температура, тощо), так i хiмiчних чинникiв, оцiнку ветеринарно-санiтарних i ппешчних умов та ризику для здоров'я тварин, виконаних з використанням бази даних iнформацiйного фонду ветеринарно-санiтарного та ппешчного монiторингу.
Комплексна оцiнка ди численних хiмiчних факторiв на тварин з застосуванням модуля гiгiенiчно-ветеринарного мошторингу та аналiзом багатокомпонентних показникiв (мшроелементи: кадмiй, марганець, мiдь, свинець, хром, цинк) дозволила виявити регюнальш закономiрностi надходження речовин до органiзму тварин, встановити сумарне навантаження за факторним вмютом кожного елементу, який забруднюе середовище [6, 16,
17].
В сво!х дослiдженнях по оцiнцi впливу чинниюв середовища на продуктивнiсть (здоров'я ) тварин стада ми дотримувались наступного перелiку i послiдовностi: у 1-ий етап (ветеринарна превенцiя) включеш: стан екологп мiсцевостi; повiтряного басейну; грунту; стан джерел водопостачання i води; стан бiоценозiв мiсцевостi i форми. Це, навт при використанш звичайно! бально! системи оцiни дае можливють кiлькiсно виразити ïx сукупний вплив на здоров'я тварин стада.
Ранжування факторiв середовища за сумарним показником повинш показати де знаходяться найбiльшi ранги за вмiстом xiмiчниx елементiв для атмосфери, грунту, що е прюритетним джерелом надходження ксенобютиюв. Вияснити частку внеску в забруднення кормiв для тварин при складанш рацiонiв годiвлi та формування сумарного навантаження на ïx здоров'я та продуктивнiсть.
При багатокомпонентнiй дiï ксенобютиюв на тварин в рiзниx регюнах та територiяx потрiбно вияснити яким шляхом (шгаляцшним чи пероральним) надходять ксенобютики до органiзму.
158
Таким чином, отримаш результати повинш показати, як коефщент антропогенного навантаження забруднювачами атмосфери, грунту i води i3 шкщливих чинниюв середовища або ïx комплекси е лiмiтуючим для конкретно! територп та шляхи ïx поступлення в оргашзм (пероральний чи аерогенний). В цьому зв'язку здiйснення монiторингу стану атмосферного пов^ря чи грунтiв е важливим пщходом до встановлення зон ризику i кшьюсних закономiрностей ризику для здоров'я тварин i вщповщно людей, яю споживають ïx продукцiю. Обгрунтований та адекватний вплив на аналiз даний монiторингу i розробка на ïx основi вiдповiдниx превентивних i профшактичних рiшень, якi повиннi бути вщнесеш до прiоритетниx гiгiенiчниx проблем [5, 6, 10].
Слщ зазначити, що визначення таких зон ризику на територп Заxiдного регiону Украши, де середовище найбiльш забрудненi ксенобютиками, допоможе встановити ïx сумарний внесок у коефщент зниження здоров'я та продуктивност стада.
Потрiбно також врахувати, що ризик для здоров'я тварин визначаеться чинниками не тшьки xiмiчноï, чи фiзичноï, але й бiологiчноï природи. Вивчення поеднаноï дiï рiзниx за природою факторiв зовнiшнього середоища дуже важливе при комплекснiй ощнщ здоров'я тварин стада або i всiеï популяцiï поголiв'я, особливо на територiяx оточених промисловими об'ектами з викидом вели^ кiлькостi ксенобiотикiв.
У структурi всix прiоритетниx факторiв xiмiчноï та фiзичноï природи урбанiзованого середовища, що формують ризик для здоров'я тварин i людини, можуть штотно впливати негативнi чинники повiтряного середовища, корми, пасовища та джерела питноï води, а також вплив шумового навантаження.
Алгоритм розрахунку комплексноï ощнки впливу чинниюв середовища на здоров'я тварин одночасно повинен враховувати штегральш показники здоров'я населення цих територш та соцiально-економiчнi умови проживання, що дозволяе видшити прiоритетнi, економiчно обгрунтоваш управлiнськi рiшення для покращення саштарно-епщемюлопчного благополуччя всього регiону.
Враховуючи значимшть iнтерпретацiï отриманих матерiалiв при проведенш комплексних аналiзiв, потрiбно ще застосувати сучасш шформацшно-анал^ичш теxнологiï. Для програмноï реалiзацiï математичного аналiзу взаемозв'язкiв антропогенних факторiв середовища, iнтегральниx показникiв популяцшного здоров'я в якостi виxiдноï бази даних використовують кiлькiснi рiвнi показниюв, ппешчш вимоги (граничнодопустима концентрацiя (ГДК), граничнодопустимий рiвень (ГДР), орiентовно безпечний рiвень (ОБР)), екологiчниx, соцiальниx, економiчниx складових. Проведений в рядi дослщжень аналiз [5, 20] в результат яких розроблено програму виxiдниx даних мошторингу середовища, дозволяе видiлити лiмiтуючi фактори, якi в найбiльшiй мiрi впливають на ризик здоров'я тварин i людини.
1з узагальнених екологiчниx, медико-санiтарниx i гшешчних чинникiв середовища корегуючий аналiз дозволить виявити ri якi з них на окремих територiяx е лiмiтуючи ми i вимагають адекватних змш у тому числi
159
гшешчних, еколопчних чинниюв, яю найбшьш тюно взаемозв'язанi з показниками здоров'я, життездатност та продуктивност тварин.
Вивченi пiдxоди та методи в ощнщ впливу факторiв НС на формування здоров'я тварин дозволить дати юльюсну ощнку факторам ризику, визначити ïx структуру, обгрунтувати почерговють профiлактичниx заxодiв та управлiнськиx ршень в програмах розвитку регiонiв з врахуванням негативного впливу чинникiв середовища i на здоров'я тварин, а значить i безпечшсть одержаноï вщ них продукцiï.
Для цих цшей в екологiï, гiгiенi розробленi методи i програми монiторингу за станом антропогенного середовища в загрозливих зонах ризику регюнах [15].
Враховуючи давньоназрiвшу потребу вже зробленi першi спроби щодо розробки математичноï моделi ощнки впливу НС на продуктившсть сшьськогосподарських тварин [10] та сучаснi вимоги i пщходи до теxнологiï виробництва продукив тваринництва [9].
Виходом для зменшення негативного впливу антропогенних чинниюв середовища на оргашзм тварин, а звщси i людей е запровадження у бiльш широку практику аграрного виробництва оргашчних або хоч би еколопчних технологш. Саме ïx вважають альтернативними по вiдношенню до над штенсивних промислових теxнологiй.
Л1тература
1. Авалиани С. Л. Окружающая среда. Оценка риска для здоровья (мировой опыт). / С. Л. Авалиани, М.М. Андаанова, Е.В. Печенникова - М. - 1996. - С. 42-48.
2. Александрова М. Мониторинг здоровья животных и птицы с помощью наборов УДЕХХ /М. Александрова // Животноводство России. - 2009. - № 10. - С. 36-39.
3. Алексеев С.В. Гигиеническое и экспериментальное изучение действия производственного шума на организм. - Автореф. дисс...д-ра мед. наук. - Л. -1974. - 42с.
4. Антомонов М.Ю. Методика формирования комплексних показателей в эколого-гигиенических исследованиях / М.Ю. Антомонов // Гигиена и санитария. - 1993. - № 7. - С. 20-23
5. Большаков А.М. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье. / А.М. Большаков, В.Н. Крутько, Е.В. Пуцилло - М. - 1999. - 126с.
6. Боев В.М. Сравнительная гигиеническая оценка биологических маркеров экспозиции и межсредового распределения микроэлементов в среде обитания // Автореф. дисс... канд. мед. наук. - Оренбург. - 2008. - 21с.
7. Быстрых В.В. Комплексная гигиеническая оценка факторов риска отдаленных последствий антропогенного воздействия // Автореф. дисс... канд. мед. наук. - Оренбург. - 2000. - 45с.
8. Вараксин А.Н. Статистические модели регрессионного типа в экологии и медицине / А.Н. Варактн - Екатеринбург.- 2006. - 123 с.
9. Демчук М.В. Сучасш вимоги та пщходи до технологи виробництва економiчноï продукци в тому чи^ тваринництва / М.В. Демчук, Р.Й.
160
Кравщв // Наук. вкник ЛНАВМ iM. С.З. Гжицького. - 2005. - т. 7. - № 2. - ч. 6. - С. 212-218.
10. Козш Б.1. Математична модель ощнки впливу зовшшнього середовища на продуктившсть сшьськогосподарських тварин / Б.1. Козш, М.В. Демчук // Наук. вюник ЛНУВМтаБТ iM. С.З. Гжицького. - 2010. - т. 12. - № 1(43). - С. 282-286.
11. Кокаева Ф.Ф. Поведенческий мониторинг: концепция и методы / Ф.Ф. Кокаева - М. - 2005. - 87с.
12. Куксанов В.Ф. Гигиенические аспекты обеспечения экологической безопасности и региональная система управления природоохранной деятельностью // Автореф. дисс... канд. мед. наук. - Оренбург. - 2003. - 39с.
13. Маймулов В. Г. Основы системного анализа в эколого-гигиенических исследованиях / В.Г. Маймулов, С.В. Нагорный, А.В. Шабров- СПГ. - 2001.
14. Майстренко В.Н. Эколого-аналитический мониторинг стойких органических загрязнителей / В.Н. Майстренко, Н.А. Клюев // М:, БИНОМ.
- Лаборатория знаний. - 2004.
15. Онищенко Г.Г. Х Всероссийский съезд гигиенистов и санитарных врачей / Г.Г. Онищенко // Сборник науч. трудов. - М., 2007 - Т. 1. - С. 32-45.
16. Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Под ред. Ю.А. Рахманина, Г.Г. Онищенко. - М., 2002. - 264.
17. Пономарева О.В. Окружающая среда. Оценка риска для здоровья. Основные элементы методологии: Методическое пособие / О.В. Пономарева
- М. - 1998. - 212с.
18. Сергета 1.В. Загальна ппена. Навчальний поабник для практичних занять для студенпв VI курсу медичного факультету / 1.В. Сергета, О.С. Латинюк, О.В. Яцина - Тернопшь. - «Укрмедкнига». - 1999. - С. 33-41.
Summary
Gunchak V.M., Masllanko R.P., Demchuk M.V.
Lvlv national university of veterinary medicine and biotechnology named
of S.Z. Gzickyj
ROLE FOR INTEGRATED ASSESSMENT OF ANTHROPOGENIC FACTORS IN THE FORMATION OF A ANIMAL HEALTH RISK
The development of methods evaluating the body's condition upon exposure to different environmental factors is currently a topical problem of hygienic science. In the context of modern preventive medicine and a diversity of criteria for assessing the health status and the quality of the environment, the author has used on algorithm of comprehensive studies, which includes a differential analysis of the quality of the environment, by identifying xenobiotics in the atmosphere, soil, foodstuffs and drinking water a pooled ranging environmental factors in each specific region, by making a pooled assessment of a risk, by calculating the integral indices of the health status, and by taking into account the hygienic and veterinary-sanitary situation in a area. From the summarized environmental ecological, veterinary-sanitary and hygienicy condition been identified in the specific areas.
Стаття надшшла доредакцИ 17.09.2010
161
