CC BY
30
УДК 613.955.044.4-084:614.8.026.1
С.А. Щудро СОЩАЛЬНО-ГШеШЧНИЙ МОН1ТОРИНГ
ЯК 1НТЕГРАЛЬНИЙ П1ДХ1Д ДО ОБГРУНТУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕР1ГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ШКОЛ1
Дтпропетровсъка державна медична академiя кафедра гтени та екологИ (зав. - доц. О.А. Шевченко)
Ключовi слова: здоров 'я, школярi, здоров 'язберiгаючi технолога, профшактика, фактори ризику Key words: health, schoolchildren, health-saving technologies, prophylaxis, risk factors
Резюме. Метаанализом, т.е. систематизированным анализом рандомизированных исследований по проблемам профилактической медицины в образовательных заведениях установлено, что наиболее перспективным подходом к обоснованию здоровьеформирующих технологий является социально-гигиенический мониторинг. Его высокая перспективность на современном этапе связана с выявлением факторов риска, определением причинно-следственных связей между ними и здоровьем, а также целенаправленным обоснованием наиболее эффективных профилактических мероприятий.
Summary. Aim-analysis i.e. systematized analysis of randomized investigation on the problems of prophylactive medicine in educational establishments determined, that the most efficient approach to justification of health-forming technologies is considered to be social-hygienic monitoring. Its high perspectivity on a modern stage is associated with revealing of risk factors, defining of cause and effect links between them and health and also with purposeful justification of the most effective prophylactic measures.
HoBiTHi технологи з охорони здоров'я ди-тячого та шдл^кового населення мають базува-тися на принципах медично! профшактики [31]. У вщповщносп до теори систем i контролю в ощнщ взаемозв'язку стану здоров'я (З) та навколишнього середовища державний саштар-ний нагляд повинен здшснювати первинний контроль, повсякденний нагляд за показниками З i якосп навколишнього середовища, з метою адаптивного контролю, тобто пщтримання ба-гатьох перемшних показниюв З в певних межах [17].
Нормативна база державно! саштарно-епще-мюлопчно! служби Укра!ни становить бшьше 300 саштарних норм i правил, близько 1000 гранично допустимих концентрацш шкщливих ре-човин в атмосферному пов^р^ 1500 - у питнш вод^ понад 200 - у виробничому середовищ^ понад 150 медико-бюлопчних показниюв без-печносп харчово! продукци [32].
На жаль, в Украш для ппени дтей та шд-лiткiв наявш лише близько 50 нормативно-мето-дичних дoкументiв, понад 90 % з яких зат-верджено бiльше 10 рoкiв тому. В Росшськш Федераци з проблеми ппени дтей та пiдлiткiв використовуються 116 нормативно-методичних дoкументiв [15].
Реформування oсвiти потребуе розробки но-вих дoкументiв для основних видiв осв^шх
закладiв. При цьому слщ враховувати тенденци в станi З, науковi дослiдження з проблем вшово! фiзюлоril, гiгieнiчну оцiнку сучасних умов жит-тeдiяльностi, данi про стан З дтей та пiдлiткiв у конкретних умовах навчання та пращ. До першочергових вiдносяться регламентування експертизи осв^шх програм, методiв та тех-нологiй навчання в освiтнiх закладах рiзного типу, гiгieнiчна оцiнка умов виховання та навчання, регламентування пращ й професшного навчання шдлитав [15].
Головний принцип розробки критерив для оцiнки ризику для здоров'я пщл^кового населення грунтуеться на використанш сшввщно-шення рiвня впливу та референтного рiвня, що не викликае розвитку шкщливих для З ефекпв [25]. Ризик - ощнка вiрогiдностi несприятливих наслiдкiв для здоров'я людини та серйозностi цих наслщюв, що зумовленi небезпечними факторами, яю впливають на органiзм. Сощально-гiгiенiчний монiторинг дозволяе науково обгрун-тувати прiоритетну проблему та визначити комплекс провщних факторiв ризику, по^м, з ура-хуванням встановлених факторiв ризику i !х iерархil, скласти цiльову профiлактичну програ-му [21, 29].
Основна мета СГМ полягае в прийнятп уп-равлшських рiшень за результатами встановлен-ня характеру та ступенем взаемозв'язку З iз фак-
торами середовища мешкання [4, 7, 23]. Методо-логiя аналiзу ризику е пiдгрунтям оцiнки й управлiння З рiзних груп населення, що дозволяе виявити прiоритетнi регульованi навколишнi фактори: хiмiчнi, фiзичнi, бiологiчнi, сощально-економiчнi та медико-соцiальнi [20].
Процедура послщовного аналiзу ризику [12] дозволяе його диференщювати на наступнi категорий
- попереднi висновки про наявшсть шдозрю-ваного ризику на основi апрюрно! оцiнки фак-тично! iнтенсивностi впливаючих чинникiв й ступеня перевищення гiгiенiчних нормативiв;
- формування уявлень про гаданий ризик на основi аналiзу лабораторних i ктшко^зюло-гiчних даних про змiни в стан З пiд впливом чинниюв ще! iнтенсивностi;
- висновки про доведешсть ризику на основi сукупносп взаемопов'язаних результатiв гш-енiчних дослщжень та показникiв З експоно-ваних осiб.
Найбiльш виражений вплив на здоров'я учшв мае школа [5, 30]. Внутршньошкшьне середо-вище, тобто планування, благоустрш, устатку-вання, загальна мiсткiсть, освiтлення й мшрокль мат, при 1х невiдповiдностi санiтарно-гiгiенiчним нормам i правилам негативно впливають на стан З [19]. Загальний шдхщ до його оцiнки пе-редбачае наступну класифiкацiю [26]:
- ппешчш умови (планування примiщень, будматерiали, санiтарно-технiчне устаткування, меблi, комп'ютери, освгглешсть, шум, повiтряне середовище, санiтарне утримання харчоблоку, стан харчування, питна вода);
- учбово-оргашзацшш фактори (статут закладу, стиль керування, навчальне навантаження, розклад занять, оргашзацшно-педагопчш умови занять, фiзична дiяльнiсть, психологiчний мшро-^мат у педколективi, система роботи з формування культури З);
- психолого-педагопчш фактори (вщповщ-нють засобiв навчання вiку учнiв, психолопчний мiкроклiмат у класi, характер опитування й екзамешв, iндивiдуальний пiдхiд, психолопчш особливостi вчителя, професiйна пiдготовленiсть вчителя iз здоров'язберiгаючих технологiй).
Найбiльш негативними чинниками ризику для учшв е: недотримання саштарно-ппенпчних умов навчання, надмiрне та нерацiональне нав-чальне навантаження, гiподинамiя, порушення режиму дня i неправильне харчування [14]. До шкшьних факторiв ризику вiдносяться недос-татня або надмiрна рухова активнiсть, порушення режиму дня й ппешчних вимог до навчально! та трудово! дiяльностi учнiв, наяв-
нiсть шюдливих звичок, нерегулярне й незба-лансоване харчування, вщсутшсть або недотримання ппешчних навичок iз здорового способу життя, несприятливий психологiчний клiмат у родин та в класi [28]. Iншi автори до неспри-ятливих шкiльних факторiв вiдносять стресову педагопчну практику, невiдповiднiсть методик i технологш навчання функцiональним можли-востям учшв, порушення фiзiолого-гiгiенiчних вимог до оргашзаци навчально-виховного про-цесу та його штенсифшащю, руйнування служб медичного забезпечення в школах, ппешчну неграмотнiсть батьюв та вчителiв iз питань охорони З, вщсутшсть систематично! роботи по формуванню здорового способу життя й щнносп здоров'я [2].
До перевтомлення, зниження адаптацiйних можливостей, формування ктшчних розладiв З призводять значне навчальне навантаження на тлi незадовiльноl рухово! активностi, недос-татньо! тривалостi сну й перебування на вщ-критому поверь Слiд зазначити, що у 35 % учшв рухова актившсть не вщповщае вiковим фiзiо-лопчним нормам [19].
На негативний вплив зазначених внутрш-ньошкiльних факторiв ризику вказують i ре-зультати кореляцшного аналiзу [4]. Так, частота вегетосудинних дистонiй мае прямий кореля-цшний зв'язок середньо! сили з переущшьнен-ням у загальноосвiтнiх школах (г= 0,51). Гостра респiраторна захворюванiсть пов'язана (г= 0,41) з нерацiональним улаштуванням шкiльних рек-реацiй, двозмiнним навчанням та бактерiальним забрудненням учбових примщень.
Ризик порушень санiтарно-епiдемiчного бла-гополуччя (СЕБ) представляе вiрогiднiсть нега-тивних змш у станi здоров'я або З майбутшх поколiнь, порушення сприятливих умов жит-тедiяльностi, що зумовлеш впливом чинникiв навколишнього середовища [25]. Вщомо, що прi-оритетними факторами довкшля е хiмiчнi заб-руднення пов^ря, води, грунту, а також безпеч-нiсть продуктiв харчування. Яюсть навко-лишнього середовища особливо несприятливо дiе на стан З дитячого населення, що служить шдикатором змш.
На рiвень З суттево впливае рiвень санiтарно-епiдемiчного благополуччя мюця проживання. На санепiднеблагополучних територiях зни-жуеться кiлькiсть здорових дтей (до 15,6 %) при збшьшенш до 25,7 % осiб iз хронiчними зах-ворюваннями, в т.ч. в стади субкомпенсацil [17]. Розрiзняють наступнi основнi види екологiчного ризику: для З населення, руйнування природних систем, в управлшш природними ресурсами. При
08/ Том XIII/1
105
цьому необхщно враховувати сощальш, житло-во-побутовi та матерiальнi умови, медичне за-безпечення й iншi медико-соцiальнi фактори.
Основними напрямками цшьово! програми Росшсько! Федераци "Здоровий ребенок" е [10]:
- вивчення показниюв функцiонального стану основних систем оргашзму та !х адаптацiйних можливостей у мшливих умовах життедiяльностi дiтей;
- наукове обгрунтування нових критерив здо-ров'я дiтей i провiдних факторiв, якi !х зу-мовлюють;
- створення стабшьно! системи управлiння здоров'ям дтей та пiдлiткiв в освiтнiх закладах.
Проблема забезпечення санетдблагополуччя диктуе необхщнють розробки бiльш доступних i ефективних заходiв управлiння середовищем мешкання, закладами осв^и та зберiганням здо-ров'я. У зв'язку з цим необхщно змшювати щеолопю дiяльностi держсанепiдслужби шляхом оргашзаци системи спостереження за навко-лишнiм середовищем i З населення для наступ-но! розробки конкретних заходiв, якi виклю-чають несприятливий вплив факторiв ризику на здоров'я [8].
Сощально-ппешчний монiторинг належить до ефективних шструменпв забезпечення СЕБ населення. Аргументоваш данi про несприятливий вплив викцщв автотранспорту й шд-вищених рiвнiв шуму дозволяють впровадити заходи, спрямованi на пщвищення якост навко-лишнього середовища. Реалiзацiя управлшських рiшень та екологiчних програм у Мос^ з еко-лопзаци автотранспортного комплексу й реа-лiзацiя планувальних градобудiвельних заходiв сприяли зменшенню хiмiчного та фiзичного на-вантаження на населення [22].
Впровадження сощально-ппешчного мошто-рування для оцiнки стану З дтей, що мешкають бшя автомагiстралей, вказало на суттеве його зниження за рахунок хвороб нервово! системи, сечостатево! системи, органiв дихання, вуха й уроджених вад розвитку [9].
Реалiзацiя програми реабшггаци населення, що проживае в еколопчно несприятливих умовах, в рамках СГМ дозволила шляхом щорiчних заходiв iз дiагностики та лiкування еколопчно зумовлених захворювань у дiтей значно полш-шити стан !х здоров'я. Так, у дтей зменшилась захворювашсть i збiльшились перiоди ремюи хрошчних захворювань. При цьому вiдверненi економiчнi збитки склали 102 млн.крб., а ефект вщ реалiзацil бiопрофiлактики - 1:13, вщ реабiлiтацiйних заходiв - 1:2,9 [18].
Розробка комплексу оздоровчо-реабштацш-
них заходiв у рамках системи СГМ у дошкшьних осв^шх закладах дозволила елiмiнувати нега-тивний вплив окремих факторiв навколишнього середовища, компенсувати позитивною дiею одних чинниюв негативний вплив iнших - й здшснити протекцiю росту й розвитку у вщ-повiдностi до генетично! програми розвитку [16].
Аналiз дiяльностi загальноосвiтнiх шкiл iз профiлактики порушень З учшв, показав, що !х робота, в першу чергу, зосереджена на зниженнi впливу несприятливих внутршньошкшьних чин-никiв - дотримання ддачих санiтарно-гiгiенiчних нормативiв, рацiоналiзацiя навчально-виховного процесу [27].
У загальноосвiтнiх школах профшактична робота, насамперед, спрямована на профшактику "шкiльних" хвороб:
- профшактика короткозоростi (дотримання нормативiв природного й штучного осв^лення та обсягу навчального навантаження, розстановка шкiльних меблiв i !х вiдповiднiсть антропо-метричним показникам учнiв, розсаджування школярiв);
- профшактика порушень постави (дотримання ергономiчних вимог й режиму рухово! дiяльностi, коригувальна гiмнастика);
- змщнення психоемоцiйного здоров'я (зниження несприятливого впливу нетрадицiйноl органiзацil навчально-виховного процесу, оргаш-зацiя кабiнетiв психологiчного розвантаження, профiлактика шкiдливих звичок, формування культури здоров'я);
- профшактика простудних захворювань (дотримання мшроктматичних умов i провiтрюван-ня навчальних примiщень, оргашзащя вiта-мiнiзацil).
Важливе значення мае санащя в умовах школи учшв iз затяжними формами гастроен-теролопчних захворювань iз функцiональними розладами оргашв травлення [1]. Сьогоднi добре вщомо, що вiтамiни i мiнерали необхщш для роботи iмунноl системи, але в доступнiй лiте-ратурi ми не знайшли даних про вплив зба-лансованого вiтамiнно-мiнерального комплексу на таю важливi показники iмунного статусу, як вмют iмуноглобулiнiв трьох клашв та iнших по-казникiв гуморального iмунiтету, а також клi-тинний iмунiтет, представлений основними суб-популящями лiмфоцитiв периферично! кровi. З шшого боку, незважаючи на успiхи синтетично! хiмi!, авторитетнi експерти ВООЗ вважають, що перевагу в профшактищ захворювань варто вщ-давати все-таки препаратам природного поход-ження [2, 3, 4]. Зокрема, натуральний мед е ефек-тивним iмуномодулятором широкого спектра ди,
бюлопчно активним засобом, широко застосо-вуваним для тдвищення стiйкостi оргашзму до шфекцшних i простудних захворювань.
У сучасних науково-дослiдних роботах знай-шли вщображення окремi проблеми охорони здоров'я школярiв, санiтарно-гiгiенiчних i нав-чальних закладiв, медико-санiтарного забезпе-чення та шш. (табл. 1).
Як видно з табл. 1, чотири роботи присвячеш гiгiенiчному обгрунтуванню заходiв з охорони здоров'я учшв початкових клашв (Нiколаенко В.В., 2000; Полька Н.С., 2001; Кщула М.Н., 2002;
Стасюк Л.А., 2003), а одна робота - ппешчнш та токсикологiчнiй ощнщ дггей дошкiльного вiку в оргашзованих колективах. Двi роботи спря-моваш на оптимiзацiю професiйного навчання шдлитав 17-18-ти рокiв (Усенко С.А., 2001; Швидкий О.В., 2003). В однш роботi проведено гiгiенiчне обгрунтування регламентаци сучасних факторiв вiзуального оточення школярiв (Под-ригало Л.В., 2005). Одна робота присвячена гь гiенiчному обгрунтуванню системи контролю за навчанням школярiв при семестрово-залiковiй формi навчання (Колпакова Т.М., 2007).
Роботи з проблеми ппени освггшх заклад1в для д1тей та п1дл1тк1в
Назва автореферату УДК Ключов1 слова Наукова иовизиа
Школаенко В.В. ГЫетчне обгрунтування заход1в з оптим1зацй здоров'я мкьких школяр1в молодшого в1ку в умовах Донбасу. К., 2000. - 19 с.
613.955 (477.61/62)
Молодш1 ш колирк здоров'я, фактори ризику, профилактика
Виявлен1 закоиом1риост1 поширення I виникнення хвороб серед молодших школяр1в, особливост1 К'х фiзичного розвитку i фуикц1оиальиого стаиу, визиачеи1 пров1ди1 детерм1нанти З бюлопчного, соц1альиого та економiчного характеру i науково обгруитоваи1 заходи оптишзаци З школяр1в молодшого вiку
Усенко С.А. ГЫстчна характеристика та оптишзащя професiйиого навчання тддаткш, якч освоюють в коледжi спещальтсть баик1вського службовця. Донецьк, 2001. - 19 с.
613.956:613.6:336. 71:377.5:612.017.2
ГЫена п1дл1тк1в, професщне навчання, банк1вська справа
Дана детальна ф1зюлого-г1г1ешчна характеристика спец1альност1 "Банквська справа", встановлен критер1альн1 профес1йно значущ1 функцн фах1вця та визначено комплекс загальносередовищних чинникв, яю впливають на сташсть системи "тдл1ток — учбове середовище"
Полька Н.С. ГЫешчне обгрунтування принцип1в i критерив безпечного застосування комп'ютерно'1 технки у навчанн1 молодших школяр1в. К., 2001. — 36 с.
613.955:681.3:371. 69
Комп'ютери, комп'ютерт опромшення, фактори, вплив, функщональний стан, здоров'я, регламенти
Розв'язана проблема безпечного використаиня персональных коми'ютер1в у ироцес1 навчання д1тей молодшого шюльиого в1ку. Показаш г1г1сн1чио зиачущ1 чиииики, яю створюються в учбовому середовищ1 иавчальиих заклад1в при використаин1 комп'ютер1в 1 доведений К'х иегативиий вплив на З учн1в. Встаиовлеии1 закоиомiриост1 працездатност1, фуикц1оиальиого стаиу та в1ков1 розб1жиост1 у адаптац1йио-компеисаториих реакц1ях у залежиост1 в1д виражеиост1 чиинишв учбового середовища
Кщула М.Н. Г1г1ен1чна та токсиколопчна оцнка харчування датей дошк1льного в1ку в оргашзованих колективах. Львш. 2002. — 20 с.
613.21/.24:616-053.4] — 099
Ддти дошюльного в1ку, рац1они харчування, трансал1ментар-не надходження ксеноб1отик1в, ф1зичний розвиток, комбшована дая
Пронал1зовано стан харчування датей у дошк1льних установах, трансал1ментарне надходження важких метал1в i ттрапв та ф1зичний розвиток датей. Встановлено, що харчування датей неращональне i незбалансоване, фактичне надходження свинцю i кадм1ю перевищуе ДДД. Розроблено стандарти ф1зичного розвитку датей сшьсько!' мкцевосп Льв1всько°1 област1
Стасюк Л.А. ГЫетчне обгрунтування режиму навчання у початкових класах лщею. К., 2003. — 20с.
613.955.[371.21+37 1.3+371.62+371.7
Шцей, молодш1 школяр1,
функц1оиальиий стаи центрально!' иервовоК системи, "ф1з1олог1чиа цша", урок1в, загальиа працездаттсть, здоров'я
Обгрунтовано режим навчання в умовах штенсифшацц навчального процесу в початкових класах лщею. Встановлено несприятливий вплив останньо'1 на денну, тижневу, р1чну динамжу функц1онального стану ЦНС i З школяр1в у раз1 в1дсутност1 ввдповвдного г1г1ен1чного забезпечення навчання. Обгрунтовано "ф1зюлог1чну цшу" урок1в з р1зних предмет1в навчально!' програми
08/ Том XIII/1
107
Продовження таблицI
Назва автореферату УДК КлючовЁ слова Наукова новизна
Швидкий О.В. ГЫешчна оитимЁзацЁя навчання 1 заходи щодо охорони здоров'я студентЁв медичних училищ в умовах реформовано! осв1ти. Донецьк, 2003. - 18 с.
61396:3736-05786
Студенти, здоров'я, сиосЁб життя, ирацездатн1сть, захворюван1сть, гтешчш заходи, ефективнЁсть
Установлен1 вЕдмЁтш риси розумово! ирацездатност1 студентiв иротягом 1нтенсивного навчання. ВстановленЁ ергометричн1 критерй визначення рЁвня 1 груии З учн1в. Встановлет критерй даагностики иорушень З на донозологЁчному рЁвнЁ за вiковою динамЁкою ергометричних 1 исихоф1з1олог1чних иоказиикiв.
ПодрЁгало Л.В. ГЫешчне обгрунтування регламентаци сучасних факторЁв вЕзуального оточення школярЁв. Донецьк, 2005. - 36 с.
613.955:617.7-084
Фактори вЁзуального оточення, стан З школярЁв, гЫешчна регламентацЁя, донозологЁчна дЁагностика
Дана гЫешчна оц1нка стану сучасного вЁзуального оточення населення дитячого Ё юнацького вЁку, з'ясованЁ закономЁрностЁ виливу факторЁв на зазначенЁ популяцшт груии, визначено взасмозв'язок мЁж дЁсю вЁзуального навантаження Ё донозологЁчними иорушеннями З, ризиком розвитку хронЁчних захворювань.
Колиакова Т.М. ГЫешчне обгрунтування системи контролю за навчанням школярЁв ири семестрово-залЁковЁй формЁ навчання. К., 2007. - 20 с.
Даниленко Г.М. ГЫешчт основи системно1 оитимЁзаци формування здоров'я дЁтей в умовах загальноосвЁтнього навчального закладу. К., 2007. - 40 с.
613.955.371.711+37 1.21
371.72+613.955053.2/5
ШколярЁ, стан здоров'я, ЁнновацЁйна иедагогЁчна технологЁя, адаитацЁя, система гЫешчного контролю
ШколярЁ, стан здоров'я, фЁзичний розвиток, скринЁнг-оцЁнка, ирофЁлактика захворювань, шкЁльне середовище
ДослЁджено винив комионентЁв, що складають семестрово-залЁкову форму навчання, на иоказники функцЁонального стану органЁзму учнЁв, з'ясована залежнЁсть 1'х реагування вЁд оргашзацц учбово-виховного ироцесу, навантаження, вЁку, статтЁ та стану З. ВизначенЁ особливостЁ Ё динамЁка стану здоров'я, розумово!' ирацездатностЁ, серцево-судинно!' системи, исихоемоцЁйного статусу Ё соцЁально-исихологЁчно!' адаитаци учнЁв в умовах СЗФН.
Заироионовано гЁгЕешчш иринциии функцЁонування сучасного загальноосвЁтнього навчального закладу як цЁлЁсно1 системи активно-конструктивно!' ирофЁлактики неЁнфекцЕйних захворювань та формування З дЁтей шкЁльного вЁку. Обгрунтовано концеитуальну модель системного виливу на формування З дЁтей на основЁ 1х свЁдомого ставлення до власних ироблем адаитаци навколишньому середовищЁ.
В однiй робот розробленi гiгiенiчнi засади системи оптишзацл формування З дiтей на ос-новi свiдомого !х ставлення до власних потреб адаптацп в навколишньому середовищi (Дани-ленко Г.М., 2007).
Отже, на сьогодшшнш час дослiдженню З дiтей та тдлитав придiляеться багато уваги, але вщсутнш единий методичний пiдхiд до вивчення складових соцiального й душевного благопо-луччя iндивiдууму, а також чутливi методи оцш-ки здоров'я. Для виявлення раннiх ознак його вщхилення необхiднi донозологiчнi методи. Наведет лтературт даннi свiдчать про те, що проблема збереження та змщнення З учшв вiдноситься до багатоаспектних i до того ж потребуе цшсного пiдходу до !! вирiшення.
Вихiдним рiвнем проблеми розробки здо-ров'язберiгаючих технологiй е квалiметрiя здоров'я. З урахуванням детермшованосп його стану факторами зовнiшнього середовища, на
основi гiгiенiчного принципу диференщаци про-водяться профiлактичнi заходи в залежносп вiд рiвня З. Вш полягае у квалiметрiчнiй оцшщ всiх станiв здоров'я з наступним проведенням вщпо-вiдних здоров'язберiгаючих технологш. Вико-ристовуються рiзнi технологi!, спрямоваш на забезпечення гармонiйного росту та розвитку, шдвищення функцiональних можливостей орга-нiзму, змiцнення З, первинна, вторинна та тре-тинна профiлактика.
Вкрай негативно впливае на стан здоров'я постшно триваюче реформування освiтньо! галу-зi. Впровадження iнновацiйних форм навчання, перехвд на профiлiзацiю навчання, штенсифь кацiя навчального процесу, збiльшення сумар-ного навчального навантаження, широка ком-п'ютеризащя, зниження фiзично! активностi зу-мовлюють негативний вплив на стан здоров'я учшв. Отже, постiйна оновлюванiсть учбових програм, зростаюча агресивнiсть шкiльного сере-
довища призводять до кризових явищ у З учшв i диктують необхщшсть органiзацiï СГМ у нав-чальних закладах i3 метою управлiння шновацш-ними методами навчання та здоров'яформую-чими технологiями.
До прiоритетних завдань належить обгрунтування комплексу заходiв, спрямованих на за-безпечення сприятливих умов навколишнього середовища i надання освiтнiм закладам здоро-в'язберiгаючого характеру та формування здорового способу життя учнiв. При цьому практично залишаються без уваги провщш фактори ризику, якi пов'язанi з обсягом та характером навчальноï дiяльностi, нерацiональнiстю оргаш-зацiï навчально-виховного процесу, невщповщ-нiстю форм i методiв навчального процесу фiзiологiчним особливостям зростаючого орга-нiзму.
Пiдсумовуючи лiтературнi даш, слiд вщзна-чити низьку ефектившсть оздоровчих програм у загальноосвiтнiх школах внаслщок вiдсутностi цiлеспрямованостi, системностi й планомiрностi ïx реалiзацiï, що позначасться на станi З учшв. Слщ вiдмiтити, що незадовiльний стан здоров'я учшв як вказуе на низьку ефектившсть оздоровчих програм у школах, так i шдкреслюе прюритетшсть ранньоï дiагностики вiдxилень у сташ З ще на донозологiчному рiвнi. Невир> шеними залишаються питання квалiметричноï оцiнки функцiональниx можливостей органiзму та формування адаптацшних ресурсiв.
Таким чином, важливою передумовою удо-сконалення системи медичного забезпечення й змiцнення здоров'я зростаючого поколшня е всебiчний розвиток мониторингу. Мета-аналiзом, тобто кiлькiсним систематичним аналiзом ран-
домiзованиx дослiджень стану здоров я шко-лярiв, встановлено суттеве погiршення в останнi роки стану ïx З. З вiком рееструеться про-гресування динамiки первинно1' заxворюваностi та активiзування xронiзацiï патолопчного процесу. Особливо зростають у динамщ навчання псиxiчнi розлади, хвороби ока та його придаткового апарату, кровообпу, ендокринно1' та сечостатево1' систем i органiв травлення.
Отже, висою заxворюванiсть та поширенiсть хрошчних хвороб, несприятлива динамiка стану здоров'я учшв актуалiзують проблему обгрунтування i впровадження в практичну дiяльнiсть санепiдстанцiй та освiтнix закладiв здоров'яз-берпаючих теxнологiй та ефективних стратегш iз профiлактики захворювань. Мета-аналiзом iз проблем профiлактичноï медицини в осв^шх закладах встановлено, що найперспективнiшим шдходом до обгрунтування здоров'я формуючих технологш е соцiально-гiгiенiчний монiторинг. Його висока перспектившсть на сучасному етапi пов'язана з виявленням факторiв ризику, визна-ченням причинно-наслiдковиx зв'язкiв мiж ними й здоров'ям та цшеспрямованим обгрунтуванням найбiльш ефективних профiлактичниx заxодiв.
Перспективи подальших дослiджень пов'язанi з виявленням факторiв ризику, зумовлених нав-чально-виховним процесом у старшiй школi (величина i характер навчального навантаження, внутршньошкшьне середовище) та способом життя (режим дня, медична активнiсть, характер харчування), а також з визначенням еколопчних факторiв ризику (атмосферне повiтря, питне во-допостачання, грунт у селтебних зонах, без-печнiсть продуктiв харчування) в рамках системи сощально-гшешчного мошторингу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анджелян Б.О. Факторы окружающей среды и заболеваемость детей болезнями органов пищеварения в Ереване // Гигиена и санитария. - 2003. - № 2. - С. 49-50.
2. Бирюкова Н.А. Здоровьесберегающие технологии в общеобразовательных учреждениях // Гигиена и санитария. - 2006. - № 2. - С.76-77.
3. Вепринцев В.В. Состояние здоровья детей младшего школьного возраста в районе расположения предприятий черной металлургии // Гигиена и санитария. - 2007. - № 3. - С. 11-13.
4. Воронова Б.З., Белявская В.И., Эльковс-кая Е.А. Роль факторов окружающей и внутришколь-ной среды на формирование здоровья учащихся // Материалы VIII Всерос. съезда гигиенистов и санитарных врачей. - М., 1996. - T.II. - С.160-161.
5. Гребняк М.П., Витрщак С.В. Сощально-ме-дичш фактори ризику для здоров'я дитячого насе-
ления // Охорона здоров'я Украши. - 2002. - № 3-4. -С. 12-14.
6. Гурвич В.Б., Плотко Э.Г., Ярушин С.В. Управлением риском для здоровья населения при технологическом и санитарно-техническом перевооружении промышленных предприятий // Гигиена и санитария. - 2007. - № 3. - С. 18-21.
7. Даниленко Г.М. Ппешчш основи системно! оптимшци формування здоров'я дггей в умовах за-гальноосвггнього навчального закладу: Автореф. дис. ... д-ра мед.наук - К., 2007. - 40с.
8. Задачи социально-гигиенического мониторинга как важнейшего механизма обеспечения санэпид-благополучия населения / Беляев Е.Н., Чибураев В.И., Шевырева М.П., Лагунов С.И. // Гигиена и санитария. - 2000. - № 6. - С. 58-59.
9. Здоровье детей как объект социально-гигиенического мониторинга / Яковлева Т.П., Лески-
08/ Том XIII/1
109
на Л.М., Головкова Н.П., Потапова Т.В. // Медицина труда и пром. экология. - 2001. - № 12. - С.28-31.
10. Игнатова Л.Ф. Методология мониторинга образовательной среды и здоровья школьников // Гигиена и санитария. - 2006. - № 2. - С. 75-79.
11. Игнатова Л.Ф. Применение методологии оценки риска в системе социально-гигиенического мониторинга детского населения в г. Жуковском Московской области // Гигиена и санитария. - 2006. - № 2. - С. 85-87.
12. Измеров Н.Ф. Оценка профессионального риска и управление им - основа профилактики в медицине труда // Гигиена и санитария. - 2006. - № 5. - С. 14-16.
13. Колпакова Т.М. Ппешчне обгрунтування си-стеми контролю за навчанням школярiв при семе-строво-залжовш формi навчання: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 2007. - 20с.
14. Коренев Н.М. Проблемы формирования здоровья учащихся в современной школе // Журн. АМН Украни. - 2001. - Т.7, № 3. - С.495-498.
15. Кучма В.Р. Современные проблемы разработки документов, регламентирующих санитарно-эпидемологическую безопасность детей и подростков // Гигиена и санитария. - 2004. - № 2. - С. 3-5.
16. Методология разработки подсистемы санитарно-гигиенического мониторинга в дошкольных обра-зоватиельных учреждениях / Маймулов В.Г., Якубова И.Ш., Кузмичев Ю.Г. и др. // Гигиена и санитария. - 2004. - № 5. - С.29-31.
17. Никитин С.В., Оглезнев Г.А., Басов Ю.Н. Гигиеническая оценка здоровья детей сельского района // Гигиена и санитария. - 2003. - № 2. - С. 59-62.
18. Никонов Б.И., Кузьмин С.В., Малых О.Л. Роль системы социально-гигиенического мониторинга в сохранении и укреплении здоровья населения (на примере Свердловской области) // Гигиена и санитария. - 2007. - № 3. - С. 73-76.
19. Онищенко Г.Г. Проблема улучшения здоровья учащихся и состояние общеобразовательных учреждений // Гигиена и санитария. - 2005. - № 3. - С.40-43.
20. Петручук О.Е., Щепин В.О. К методологии оценки абиотических факторов риска окружающей среды, влияющих на общественное здоровье // Пробл. соц. гигиены, организации здравоохранения и истории медицины. - 2007. - № 1. - С. 16-19.
21. Пинигин М.А., Тепикина Л.А., Сабирова З.Ф. Итоги и перспективы разработки гигиенических основ охраны воздуха в районах размещения промышленных предприятий // Гигиена и санитария. - 2007. - № 3. - С. 24-27.
22. Показатели состояния здоровья населения Москвы, характеризующие эффективность социально-гигиенического мониторинга / Иваненко А.В., Волкова И.Ф., Корниенко А.П., Судакова Е.В. // Гигиена и санитария. - 2006. - № 5. - С. 92-94.
23. Поляков А.Я., Петруничева К.П. Оценка мор-фофункциональных показателей здоровья детского населения на территориях с разным уровнем техногенного загрязнения окружающей среды // Гигиена и санитария. - 2007. - № 3. - С. 9-10.
24. Рахманин Ю.А., Новиков С.М., Шашина Т.А. Современные направления методологии оценки риска // Гигиена и санитария. - 2007. - № 3. - С. 3-8.
25. Рахманин Ю.А., Ревазова Ю.А. Донозо-логическая диагностика в проблеме окружающая среда - здоровье населения // Гигиена и санитария. -2004. - № 6. - С. 3-5.
26. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие технологии в работе учителя и школы. - М.: Педагогика, 2003. - 165 с.
27. Стасюк Л.А. Ппешчне обгрунтування режиму навчання у початкових класах лщею: Автореф. дис.. канд. мед.наук. - К., 2003. - 20с.
28. Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. - М.: Медицина, 1991. -272с.
29. Сухарев А.Г. Технология социально-гигиенического мониторинга детского и подросткового возраста // Гигиена и санитария. - 2002. - № 4. - С. 64-67.
30. Сучасна школа як система активного форму-вання здоров'я дггей i шдлптав / Г.М. Даниленко, О.А. Беседша, Л.1. Пономарьова, Т.М. Колпакова // Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования: Материалы конгресса педиатров. - К., 2001. - С.76-77.
31. Уваренко А.Р. Про медичну профшактику // Охорона здоров'я Укра!ни. - 2001. - № 3(3). - С.45-47.
32. Янко Н.В. Аналiз дозвшьно! системи державно!' саштарно-ешдемюлопчно! служби Укра1ни // Довшлля та здоров'я.- 2005. - № 4. - С.62-64.
♦
