CC BY
104
© О. Б. Неханевич
УДК 612. 13:612. 17] - 071. 3:796. 81:796. 85: 796. 89 О. Б. Неханевич
ОЗНАКИ ДЕЗАДАПТАЦП СЕРЦЕВО-СУДИННО1 СИСТЕМИ ДО ФiЗИЧHИX НАВАНТАЖЕНЬ ЗА ДАНИМИ ВАРiАБЕЛЬНОСТi СЕРЦЕВОГО РИТМУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраГни»
(м. Днiпропетровськ)
Дана робота виконувалась у вщповщност з планом Ыщативно! науково-дослiдноI теми «Медич-не забезпечення спортивних, оздоровчих та вщ-новних тренувань» (номер державно! реестраци 0111и001374) кафедри фiзичноI реабiлiтацiI, спортивно! медицини та валеологи ДЗ «Дыпропетров-ська медична академiя МОЗ Укра1ни».
Вступ. Сучасний спорт вищих досягнень харак-теризуеться значною iнтенсифiкацiею тренувально-го процесу i виконанням великих обсягiв фiзичних навантажень, що може призводити до зриву меха-нiзмiв адаптацiI [2, 10, 12, 13]. Спещалюти ствер-джують, що ранньою ознакою порушення адаптацп спортсменiв до iнтенсивних фiзичних та психоемо-цiйних навантажень е дисбаланс вегетативно! нервово! системи, що в подальшому може призводити до розвитку передпатологiчних i патолопчних ста-нiв [8, 10, 11]. У наш час загальновизнаним е факт, що основним патогенетичним мехаызмом багатьох серцево-судинних захворювань у спортсмеыв е вегетативна дисфунк^я [5]. Саме тому при пщготовц спортсмеыв необхiдно проводити постiйний контроль функцюнального стану серцево-судинно! системи та його вегетативно! регуляци для своечасного виявлення симптомiв перенавантаження та раных ознак дезадаптацi! [7]. В останн роки в дiагностицi стану вегетативно! нервово! системи спортсменiв застосовують методики визначення варiабельностi серцевого ритму (ВСР), як дозволяють отримати шформацю про механiзми регуляцi! кровообiгу i органiзму в цiлому, отже, можуть служити показни-ками адаптацi! до тренувальних й змагальних навантажень [6]. 1нформативнють показниюв ВСР в ктнщ вже доказана щодо прогнозу лкування пацiентiв, якi перенесли шфаркт мiокарда та мають серцеву не-достатнiсть [3, 4, 14]. Використання ж показниюв ВСР для ранньо! дiагностики дезадаптацi! серцево-судинно! системи у спортсмеыв ще знаходиться в стан розробки та потребуе стандартизацп.
Метою роботи було вивчення характеру адапта-цi! вегетативно! регуляцi! дiяльностi серцево-судин-но! системи до фiзичних навантажень у спортсменiв за даними варiабельностi серцевого ритму.
Об'ект I методи дослщження. Нами було проведено обстеження 100 спортсменiв вком вiд 12 до 35 роюв, якi займались баскетболом (п = 20),
волейболом (п = 30) та футболом (п = 50) у спеща-лiзованих ДЮСШ м. Днтропетровська та Днтро-петровсько! област i мали спортивну квалiфiкацiю вщ 1 дорослого розряду до майстрiв спорту мiж-народного класу. До контрольно! групи увмшли 30 оЫб вiдповiдного вiку, якi не займалися в спортивних сек^ях, а обсяг фiзичних навантажень вщпов^ дав навчальним програмам з фiзичного виховання загальноосвггых та вищих навчальних закладiв. На момент початку обстеження спортсмени мали спор-тивний стаж 7,8 ± 0,8 року. Середня тривалють тренувальних занять на тиждень складала в 10,2 ± 0,9 години. Комплексне обстеження проводили на за-гальнопщготовчому етапi базового мезоциклу рiчно! пiдготовки спортсменiв. Вивчення функцюнального стану вегетативно! нервово! системи та механiзмiв адаптацп органiзму до фiзичних навантажень проводилось за допомогою комп'ютерно! методики аналiзу варiабельностi серцевого ритму (ВСР). Дослщження показниюв ВСР виконувалось вщповщно до мiжнародних стандартiв [15] з використанням автоматизованого дiагностичного комплексу «Кар-дiо ± » НПП «Метекол», м. Ыжин, який мае державну реестрацiю за № 775/99 вщ 14. 06. 99 р. Для аналiзу ВСР реестрацт ЕКГ здiйснювали у 2 стандартному вщведены протягом 5 хвилин у стан вiдносного фiзiологiчного спокою та пiсля дозованого фiзич-ного навантаження «до вiдмови» на велоергометрг Для оцiнки отриманих результа^в були використа-нi мiжнароднi стандарти та методичн рекомендацi,i МОЗ Укра!ни [4, 15], а також розроблен Р. М. Баев-ським рекомендаци щодо iнтегрально! оцiнки ВСР [1]. Статистичну обробку отриманих результатiв здмснювали за допомогою пакету лiцензiйних при-кладних програм БТАПЭТЮА (6. 1, сермний номер А0АЯ909Е415822РА) [9]. Аналiзували вид розподiлу показникiв за допомогою W-критерiю Шапiро-Уiлка. Визначали достовiрностi вщмшностей мiж показни-ками з урахуванням типу розподту за допомогою 1-критерт Стьюдента, U-критерiю Манна-Уiтнi та критерю хl-Пiрсона. Встановлюючи взаемозв'язок мiж факторами, застосовували кореляцмний ана-лiз за показником ^рсона або Спiрмена. Для визначення впливу факторiв, що доогмджуються, на групи обстеження використовували дисперсй ний аналiз ANOVA/MANOVA. Пороговим рiвнем
статистично! значимост отриманих результатiв було взято р< 0,05. Робота проводилась з дотри-манням нормативних документ комiсií з медично! етики, розроблених з урахуванням положень Кон-венцií Ради бвропи «Про захист прав гщност люди-ни в аспект бiомедицини» (1997 р.) та Хельсшксько! декларацií Всесвiтньоí медично! асо^ацп (2008 р.).
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Дослiдження ВСР вказало на складнiсть адаптивних зсувiв у спортсменiв. Так, у 62,0 % спортсмеыв за-реестрована перевага тонусу парасимпатично! нервово! системи (ПСНС), що спостерiгалось частiше, ыж в контрольнiй групi, де збтышення тонусу ПСНС вiдмiчалось у 47,3 % випадюв, р < 0,05. Парасимпа-тикотонiя у спортсменiв свщчить про економiзацiю серцево! дiялыностi в споко! [10]. Порушення вегетативно! регуляци серцевого ритму у виглядi переваги тонусу симпатично! нервово! системи (СНС) зарее-стровано у 12,0 % обстежених нами спортсмеыв та 22,6 % представниюв контрольно! групи (р < 0,05). Нормотоычний тип вегетативно! регуляци серцево! дiялыностi виявлено у 26,0 % спортсмеыв та 31,1 % не спортсмеыв, р > 0,05.
Для вивчення термшових адаптацмних реакцiй органiзму спортсменiв ми дослщили динамiку по-казникiв ВСР у вщповщь на дозоване фiзичне на-вантаження «до вiдмови». Для порiвняння груп, що дослiджувалисы, нами було застосовано 1-критерм Вiлкоксона. Основы статистично значимi (р < 0,05) змЫи проявлялися в наступному:
1. Проводячи аналiз статистичних показникiв ВСР вiдмiчалося зниження середныого значення кардiоiнтервалiв (Mean) з 1080,0 ± 37,1 мс у стан спокою до 691,0 ± 47,9 мс вщразу пiсля навантажен-ня; показник квадратного кореню середныого значення квадра^в рiзницi мiж сусiднiми iнтервалами (RMSSD) знижувався з 104,0 ± 4,9 мс до 44,3 ± 6,9 мс; показник вщношення кiлыкостi пар сусщых iнтервалiв, якi вiдрiзняютыся бтыш, нiж на 50 мс, до загально! кiлыкостi iнтервалiв (pNN50) знижувався з 59,0 ± 3,2 мс до 16,8 ± 3,9 мс, що говорить про зниження ролi автономного контуру регуляци та ПСНС в регуляци серцево-судинно! дiялыностi.
2. Аналiзуючи результати варiацiйноí пульсо-метрií, ми отримали зниження показника Мо (найбтыш часто зустрiчаемого значення кардюштервалу серед всiх кардiоциклiв) з 1068,0 ± 37,7 мс до 697,0 ± 26,0 мс, що свщчить про зниження ролi синусового вузлу в регуляци серцево! дiялыностi.
3. Доогмджуючи спектралынi характеристики серцевого ритму, нами отримано зростання загально! спектрально! потужност (TP) з 5839 ± 162 мс1 до 13640 ± 2600 мс1, що говорить про значне ре-крутування адаптацiйного резерву; показник дуже низько! складово! спектру (VLF) зростав з 4789 ± 1620 мс1 до 12740 ± 2648 мс1; показник низькочастотно! складово! спектру (LF) зростав з 418,0 ± 54,9 мс1 до 572,0 ± 39,2 мс1, показник високочастотно! складово! (HF) зменшувався з 584,0 ± 43,6 мс1, до 326,0 ± 80,7 мс1, показник LF\HF, який вiдображае стввщношення мiж активнiстю симпатичного та
парасимпатичного вщц^в вегетативно! нервово! системи зростав з 1,5 ± 0,3 до 3,2 ± 0,3, р < 0,05. Таю змЫи вказують на централiзацiю регулюючого сер-цево-судинну систему контуру та актива^ю СНС.
4. Особливу увагу викликае збiльшення шдексу напруження регуляторних систем (1НРС) з 36,4 ± 4,8 %/с1 до 108,0 ± 23,2 %/с1, що вказуе на напруження процеЫв адаптацп регуляторних систем (р < 0,05).
Для оцшки взаемозв'язку мiж 1НРС та динамiкою показникiв ВСР пюля навантаження ми застосували кореляцмний аналiз Спiрмена, результати якого наведено в табл.
Таблиця
Кореляцшний аналiз iHPC з показниками ВСР спортсмешв
Показник ВСР R- критерм Сп1рмена р-значення
RMSSD, мс - 0,8 0,0002
pNN50, мс - 0,7 0,0001
Мо, мс - 0,8 0,0002
Ампл1туда моди (АМо), % 0,7 0,0001
Показник адекватност1 про-цес1в регуляци (ПАПР), %/с 0,9 0,0000001
За даними табл., збiльшення 1НРС мало коре-ляцiйний зв'язок зi зменшенням парасимпатичного впливу (сильний негативний зв'язок з показниками ЯМЗБО (Я = -0,8), рЫЫ50 (Я = -0,7)) та автономно! регуляци (Мо (Я = -0,8)) при цьому регулююча роль СНС збтышувалась (АМо (Я = 0,7)). Також, при зрос-таннi 1НРС вiдмiчався перерозподiл регуляцi! вбiк центрально! ланки за показником ПАПР (Я = 0,9). Особливу увагу викликае вегетативний показник ритму, який вщображае стрес-шдуковану дю гу-морально! ланки регуляци на синусовий вузол. ВЫ також статистично (Я = 0,9, р < 0,05) зростав при збтышены 1НРС, що також вказуе на централiзацiю процесiв регуляцi! серцево-судинно! дiяльностi.
Висновки.
1. Змiни вегетативно! регуляци серцевого ритму у виглядi переваги тонусу парасимпатично! нервово! системи у спортсмеыв свщчить про економiзацiю дiяльностi серцево-судинно! системи.
2. Ознаками термЫово! адаптацi! органiзму спортсменiв до фiзичних навантажень за показниками варiабельностi серцевого ритму е зниження ролi автономного контуру, парасимпатично! нервово! системи та синусового вузлу в регуляци серцево! дiяльностi i централiзацiя регулюючого впливу та активацiя симпатично! нервово! системи.
3. Пропорцмне збтышення показниюв ПАПР, АМо та вегетативного показнику серцевого ритму вiдповiдно Ыдексу напруження регуляторних систем у вщповщь на фiзичне навантаження «до вщмови» дозволяе використовувати цi показники в якост раннiх ознак перенапруження вегетативно! регуляци серцево-судинно! системи.
Перспективи подальших дослiджень поляга- серцево-судинно! системи до фiзичних наванта-
ють у спiвставленнi показникiв варiабельностi сер- жень, з показниками фiзичноI працездатностi та кгм-
цевого ритму, як предикторiв ранньо! дезадаптацiI ычними ознаками фiзичного перенапруження.
Лiтература
1. Баевский Р. М. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения / Р. М. Баевский, Г. Г. Иванов. - М.: Москва, 2000. - 60 с.
2. Бойчук Т. В. Стан провщно! системи серця у спортсмешв / Т. В. Бойчук, О. М. Л1брик, М. Г. Голубева // Спортивна медицина. - 2006. - № 1. - С. 10-12.
3. Болезни сердца и сосудов / Ш. Ахенбах, И. Акин, Т. A. Акснес [и др.] ; под ред. А. Д. Кэмм, Т. Ф. Люшер, П. В. Серруис ; пер. с англ. под ред. Е. В. Шляхто. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 2289 с.
4. Досл1дження вар1абельност1 серцевого ритму у кардюлопчшй практик : метод. рекомендацп / Бобров В. О., Чубучний В. М., Жаршов О. Й. [та Ы.]. - К., 1999. - 26 с.
5. Криворученко Е. В. Вегетативное обеспечение функциональной подготовленности спортсменов различной квалификации, специализирующихся в беговых дисциплинах легкой атлетики / Е. В. Криворученко // Спортивная медицина. - 2007. - № 1. - С. 26-30.
6. Коваленко С. О. 1ндив1дуальн1 особливост1 хвильово! структури серцевого ритму при дозованому ф1зичному навантаженш / С. О. Коваленко // Спортивна медицина. - 2006. - № 1. - С. 3-9.
7. Насонкин О. С. Спорт и здоровье / О. С. Насонкин // Спорт и здоровье : II междунар. конгресс, 21-23 апреля 2005 г.: тезисы докл. - СПб., 2005. - С. 199-200.
8. Перхуров А. М. Принципы построения функционально-диагностического исследования спортсменов, имеющего до-нозологическую направленность (Методическое пособие для врачей кабинетов функциональной диагностики и врачей по спорту) / Перхуров А. М. - М.: ИД «Медпрактика-М», 2007. - 76 с.
9. Халафян А. А. STATISTICA 6. Статистический анализ данных / А. А. Халафян. - М.: ООО «Бином-Пресс», 2007. - 512 с.
10. Шевченко И. Н. Диагностика и коррекция вегетативного дисбаланса у спортсменок сложнокоординационных видов спорта / И. Н. Шевченко // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - Т. 50, № 5. - С. 103-105.
11. Andre E. Heart rate variability in athletes / E. Andre, B. Seps, F. Beckers // Sport. Med. - 2003. - Vol. 33, № 12. - Р. 889-919.
12. Earnest C. P. Relation between physical exertion and heart variability characteristics in professional cyclists during Tour Spain / C. P. Earnest, R. Jurca, T. S. Church // Sport. Med. - 2004. - Vol. 38. - P. 568-575.
13. Mourot L. Decrease in heart rate variability with overtraining: Assessment by the Pioncare plot analyses / L. Mourot, M. Bouhaddi, S. Perrey // Clin. Physiol. Funct. Imag. - 2004. - Vol. 24, № 1. - P. 10-18.
14. Short-term heart rate variability strongly predicts sudden cardiac death in chronic heart failure patients / La Rovere M. T., Pinna G. D., Maestri R. [et al.] / Circulation. - 2003. - Vol. 107. - P. 565-570.
15. Task Force of the European Society of Cardiology the North American Society of Pacing Electrophysiology. Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use // Circulation. - 1996. - Vol. 93. - P. 1043-1065.
УДК 612. 13:612. 17] - 071. 3:796. 81:796. 85: 796. 89
ОЗНАКИ ДЕЗАДАПТАЦП СЕРЦЕВО-СУДИННОГ СИСТЕМИ ДО ФiЗИЧНИX НАВАНТАЖЕНЬ ЗА ДАНИ-МИ ВАРiАБЕЛЬНОСТi СЕРЦЕВОГО РИТМУ
Неханевич О. Б.
Резюме. Метою роботи було вивчення характеру адаптацп вегетативно! регуляцп дiяльностi серцево-судинно! системи до фiзичних навантажень у спортсмеыв за даними варiабельностi серцевого ритму. Нами було проведено обстеження 100 спортсмеыв вком вщ 12 до 35 роюв, як займались баскетболом (п = 20), волейболом (п = 30) та футболом (п = 50) зi спортивною квалiфiкацiею вщ 1 дорослого розряду до майстрiв спорту мiжнародного класу. До контрольно! групи увмшли 30 оЫб вщповщного вку, як не займалися в спор-тивних сек^ях. В робот доведена можливють використання показниюв варiабельностi серцевого ритму для дiагностики раных ознак фiзичного перенапруження вегетативно! регуляци серцево-судинно! дiяльностi.
Ключов1 слова: варiабельнiсть серцевого ритму, фiзичнi навантаження, спортсмени, дезадапта^я.
УДК 612. 13:612. 17] - 071. 3:796. 81:796. 85: 796. 89
ПРИЗНАКИ ДЕЗАДАПТАЦИИ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ К ФИЗИЧЕСКИМ НАГРУЗКАМ ПО ДАННЫМ ВАРИАБЕЛЬНОСТИ СЕРДЕЧНОГО РИТМА
Неханевич О. Б.
Резюме. Целью работы было изучение характера адаптации вегетативной регуляции деятельности сердечно-сосудистой системы к физическим нагрузкам у спортсменов по данным вариабельности сердечного ритма. Нами было проведено обследование 100 спортсменов в возрасте от 12 до 35 лет, которые занимались баскетболом (п = 20), волейболом (п = 30) и футболом (п = 50) спортивной квалификации от 1 взрослого разряда до мастеров спорта международного класса. В контрольную группу включили 30 человек соответствующего возраста, которые не занимались спортом. В работе доказана возможность использования показателей вариабельности сердечного ритма для диагностики ранних признаков физического перенапряжения вегетативной регуляции сердечно-сосудистой деятельности.
Ключевые слова: вариабельность сердечного ритма, физические нагрузки, спортсмены, дезадаптация.
UDC 612. 13:612. 17] - 071. 3:796. 81:796. 85: 796. 89
The Cardiovascular System Desadaptation to Physical Loads Symptoms by Heart Rate Variability Dates
Nekhanevich O. B.
Abstract. Backgraund. An early sign of sportsmen desadaptation to intensive physical and psychoemotional loadings is the disbalance of vegetative nervous system. Further it can lead to development of pathological conditions. The basic pathogenic mechanism of cardiovascular system diseases at sportsmen is vegetative dysfunction. Therefore by preparation of sportsmen it is necessary to carry out constant control of cardiovascular system a functional condition and its vegetative regulation for timely revealing of symptoms of an overstrain.
objective. Studying of vegetative regulation adaptation of cardiovascular system to physical loads at sportsmen according to heart rate variability was the work purpose.
Methods. We had been carried investigation of 100 sportsmen at the age from 12 till 35 years which were engaged in basketball (n = 20), volleyball (n = 30) and football (n = 50) sports qualification from 1 adult category to masters of sports of the international class. In control group have included 30 persons of corresponding age who did not go in for sports. Studying of vegetative nervous system functional condition and mechanisms of adaptation an organism to physical activities was spent by means of the analysis of heart rate variability. For this purpose registered an electrocardiogram in 2 standard assignment throughout 5 minutes in a condition of relative physiological rest and after dosed physical load on cycleergometr.
Results. Research has specified on increasing of parasympathetic system activity at sportsmen in rest. In reply to the dosed out physical activity indicator Mean with 1080,0 ± 37,1 ms to 691,0 ± 47,9 ms, indicator RMSSD with 104,0 ± 4,9 ms to 44,3 ± 6,9 ms, an indicator pNN50 with 59,0 ± 3,2 ms to 16,8 ± 3,9 ms has decreased. The analysis of pulse variation results has shown decrease in an indicator of Mo with 1068,0 ± 37,7 ms to 697,0 ± 26,0 ms. Spectral characteristics of a heart rhythm variability were characterised by growth TP with 5839 ± 162 msl to 13640 ± 2600 msl, VLF with 4789 ± 1620 msl to 12740 ± 2648 msl, LF with 418,0 ± 54,9 msl to 572,0 ± 39,2 msl, LF\ HF with 1,5 ± 0,3 to 3,2 ± 0,3, р < 0,05. Thus HF decreased with 584,0 ± 43,6 msl, to 326,0 ± 80,7 msl. Also increased RSl with 36,4 ± 4,8 %/sl to 108,0 ± 23,2 %/sl, р < 0,05.
Conclusions. The Increase in a tone of parasympathetic nervous system at sportsmen testifies about econo-misation activity of cardiovascular system. Signs of urgent adaptation of sportsmen organism to physical loads are decrease in a role of an independent contour, parasympathetic nervous system and sinus node in regulation of physical activity and centralisation of regulating influence and activation of sympathetic nervous system. In work possibility of use of heart rate variability indicators for diagnostics of early signs of a physical overstrain of cardiovascular activity vegetative regulation is proved.
Key words: heart rate variability, physical loads, sportsmen, desadaptation.
Рецензент - к. мед. н. Шевченко I. М.
Стаття надшшла 21. 01. 2014 р.
