CC BY
13
Узагальнення дocвiду використання гощальних iнcтрумeнтiв упрaвлiння пeрcoнaлoм на переробних ^дприемствах УкраТни
Generalization of the Experience of Using Social Tools of Personnel Management at Processing Enterprises of Ukraine
i
1рина Серняк 1
Iryna Serniak
11vano-Frankivsk State College of Technology and Business Yevhena Konovaltsia Street, Ivano-Frankivsk, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.50-5
JEL Classification: M12
Received 20.08.2019 Accepted 25.09.2019 Published online 30.09.2019
Corresponding Author: ira_sernyak@ukr.net
© 2019 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License lOU
Анотащя. У статт описано сучасний стан втизняноТ переробноТ промисловосп, що характеризуемся позитивною динамкою зростання сумарного обсягу виробленоТ продукцГГ та частки щеТ галузi в структурi валового внутрiшнього продукту. Наголошено, що загальнонацiональна полiтика держави у сферi людських ресурсiв i правильно розставленi прiоритети кадровоТ полпши пiдприемств, зокрема щодо використання сощальних iнструментiв управлiння персоналом, дозволяють наростити трудовий потенцал для iнтенсивного промислового розвитку. Подано авторський пщхщ до визначення соцального iнструментарiю управлiння персоналом пщприемства та виокремлено десять його компонент. Висунуто гiпотезу, що використання комплексу соцальних iнструментiв управлiння персоналом тюно пов'язане з розвитком пщприемства загалом i дозволяе цiлеспрямовано використовувати зусилля пращвниюв з метою пщвищення ефективностi та результативностi дiяльностi оргашзацГТ. Для перевiрки щеТ гiпотези проведено аналiз офщшноТ статистичноТ iнформацГГ щодо динамки юлькост найманих працiвникiв, витрат на персонал, обсяпв виробленоТ продукцп та доданоТ вартостi, впровадження шновацш i витрат на них у переробнш промисловостi УкраТни в перюд з 2014 по 2017 рр. На пiдставi статистичного дослiдження зроблено висновок, що кшькють трудових ресурав, Тх матерiальна мотивацiя, технологiя та оргаыза^я виробництва не е визначальними чинниками зростання обсяпв виробленоТ продукцГТ у переробнш промисловост УкраТни та збтьшення доданоТ вартост у цш галузi.
Висловлено припущення, що такими чинниками можуть бути пщприемницью здiбностi й ефективнiсть управлiння людськими ресурсами, зокрема на основi використання соцального iнструментарiю управлiння персоналом. Приклад п'яти дослщжуваних переробних пiдприемств УкраТни показав, що рiвень використання соцiального шструментарш управлiння персоналом пiдприемствами переробноТ промисловост за визначеною нами методикою е середнш. При цьому домiнуючими со^альними iнструментами управлiння персоналом е забезпечення добробуту працвниюв i якостi трудового життя, планування та розвиток кар'ери працвника, управлшня ефективнiстю, мiнiмiзацiя та управлшня конфлктами. Натомiсть низький рiвень використання соцiальних iнструментiв участi пращвниюв в управлiннi пiдприемством, налагодження ефективного со^ального партнерства, зворотного зв'язку, консультування та коучингу вщдзеркалюють застарiле розумшня персоналу як робочоТ сили, а не як найважлившого ресурсу пщприемства. Запропоновано переробним пщприемствам УкраТни системно використовувати соцальний iнструментарiй управлiння персоналом як дiевий механiзм формування людського капiталу, що сприяе промисловому й шновацшному розвитку галузi. Ключовi слова: управлшня персоналом; сощальний iнструментарiй управлшня персоналом; переробна промисловють; людський каштал; шновацп; ефективнiсть.
Abstract. The article describes the current state of the domestic processing industry, which is characterized by the positive dynamics of growth of the total volume of manufactured goods and the share of this industry in the structure of gross domestic product. It is emphasized that the country's national human resources policy and properly prioritized HR policies of enterprises, in particular with regard to the use of social tools of personnel management, allow to increase the labor potential for intensive industrial development.
The author's approach to defining the social toolkit for managing the personnel of the enterprise is presented and ten of its components are distinguished. It is hypothesized that the use of a set of social personnel management tools is closely linked to the development of the enterprise as a whole and allows the purposeful use of employees' efforts in order to increase the efficiency and effectiveness of the organization. To test this hypothesis, the analysis of official statistical information on the dynamics of the number of employees, personnel costs, output and value, the introduction of innovations and their costs in the processing industry of Ukraine in the period from 2014 to 2017 is added. On the ground of the statistical study, it has been concluded that the quantity of labor resources, their material motivation, technology and organization of production are not determinants of the increase in the volume of manufactured products in the processing industry of Ukraine and increasing the added value in this area.
It is suggested that such factors may be entrepreneurial skills and effectiveness of human resource management, in particular, on the basis of the use of social tools of personnel management. The example of the five surveyed processing enterprises in Ukraine showed that the level of using the social tool of personnel management by the enterprises of the processing industry, according to the method we defined, is average. At the same time, the dominant social tools of personnel management are to ensure the well-being of employees and the quality of their life, to plan and develop an employee's career, to manage efficiency, to minimize and manage conflicts. Instead, the low level of using the social tools for employees' involvement in managing an enterprise, establishing effective social partnership, feedback, counseling and coaching reflect the outdated understanding of the staff as the working force rather than as the critical resource of the enterprise. It is suggested that processing enterprises of Ukraine systematically use the social toolkit of personnel management as an effective mechanism of human capital formation, which contributes to the industrial and innovative development of the industry.
Keywords: personnel management; social toolkit of personnel management; processing industry; human capital; innovation; efficiency.
ВСТУП
споживанням, складала 14,7 % у 2017 р., що вщповщае показнику 2010 р. (14,9 %), але майже на 2 % перевишуе показник 2013 р. [1, с. 12]. У фактичних щнах переробна промис-ловкть за перший квартал 2018 р. згенерува-ла у ВВП Укра!ни 84 млрд. грн., що суттево перевищуе результат за аналопчний перюд у 2016 (55,1 млрд. грн.) i у 2017 (69,2 млрд. грн.) роках [1, с. 24-25].
Сучасний стан вггчизняно! переробно! про-мисловосп характеризуеться позитивною динамжою зростання сумарного обсягу ви-роблено! продукщ! та частки ще! галузi в структурi валового внутршнього продукту (ВВП) протягом 2010-2018 рр. Разом iз торп-влею переробна промисловкть залишаеться основним драйвером економжи Укра!ни. Про це свщчать даш дослщження показниюв ВВП, його структури за рiзними методами розра-хунку та валово! додано! вартость проведено-го Офком з фшансового та економiчного ана-лiзу у Верховнш Радi Укра!ни. Так, частка переробно! промисловосп у структурi валово! додано! вартость розраховано! як рiзниця мiж випуском в основних щнах та промiжним
Однак, в Укра!ш доа спостер^аеться низька у порiвняннi з европейськими кра!нами частка технолопчних та високотехнологiчних галу-зей у доданш вартостi переробно! промисло-вость За цим показником наша кра!на посту-паеться Нiмеччинi, ФранцГ!, Словаччиш, Ве-ликобританГ! та Польщi. Одшею з причин та-ко! ситуацГ! е низька iнновацiйна активнiсть.
Так, за даними Всесвгтнього eK0H0Mi4H0r0 форуму (World Economic Forum) за piBHeM витрат на дослщження та розробки Укра'на по-сщае 50-те мкце 3i ста аналiзованих кра'н, а за обсягами впровадження 6i3Hecy нових те-хнологiй - 71 мкце, значно вiдстаючи вiд кра-ш-сус^в. Кpiм того, до гальмування шнова-цiйного розвитку призводить i низька пози-цiя щодо державних закутвель високотехно-логiчних товаpiв (72 мкце) та залучення шо-земних швестицш (46-те мiсцe). За показни-ком надходження прямих шоземних швестицш Укра'на посiдаe передостанне мiсцe у гру-пi референтних кра'н - 59-те мiсцe, а обсяг залучених шоземних швестицш у переробну промисловкть Укра'ни становить лише 12% обсягу росшських прямих iнозeмних швестицш [2, с. 10-12].
При цьому переробна пpомисловостi тради-цiйно демонструе високий piвeнь розвитку людського катталу, що зумовлено насампе-ред яюстю вищо'' освiти в Укра'ш, яюстю ви-кладання природничо-наукових дисциплiн, наявшстю вчених та iнжeнepiв, розвитком навичок роботи з цифровими пристроями в населення. Прша ситуацiя на вiтчизняних переробних пщприемствах зi здатнiстю залуча-ти й утримувати таланти (90 мкце) та показ-никами пщвищення квалiфiкацii на робочих мiсцях (65 мкце). Водночас, укра'нсью уш-верситети перебувають на досить високому -38 - мкщ за яюстю освгги, але при цьому яюсть професшно'' освiти оцiнюеться експер-тами Всесвггнього eкономiчного форуму на нижчому р1вш - 43 позищя [2, с. 12].
За показником кадрового забезпечення про-мисловосп Укра'на мае досить високий сту-тнь залучення населення у промисловкть -12,6 % усього працездатного населення, що вщповщае середшм значенням показника у груш дослщжуваних кра'н. Приклади кра'н з потужним промисловим потeнцiалом - Сло-ваччини, Туреччини, Польшу - свщчать про важливiсть нарощення трудового потенщалу для iнтeнсивного промислового розвитку. I тут потрГ6ш як загальнонащональна полгти-ка держави у сфepi людських peсуpсiв, так i правильно розставлеш пpiоpитeти кадрово'' полпики пщприемств, зокрема щодо використання сощальних iнстpумeнтiв упpавлiння персоналом. Тому проблема ефективносп упpавлiння людськими ресурсами на проми-слових пiдпpиемствах Укра'ни е особливо актуальною сьогодш.
HayKOBi публшацп В. Лисак, Л. Лутай, Т. Панюк, О. Письменно'', В. Шпандарук та ш-ших вГтчизняних вчених доводять, що найбь льших ycnixiB в економiчномy розвитку дося-гають тi пiдприeмствa, де створеш сприятли-вi умови для реалГзацп творчих здiбностей прaцiвникiв та впроваджуються передовi ш-новaцiйнi технологи управлшня людським кaпiтaлом. Водночас, система сощальних ш-стрyментiв yпрaвлiння персоналом, що спря-мовaнi на максимальне використання людського потенщалу, його постшний розвиток i кaпiтaлiзaцiю знань, умшь та навичок пра-цГвникГв пщприемства, дониш не була предметом комплексного наукового дослщження.
Метою роботи е узагальнення досвщу використання сощального шструментарш управ-лГння персоналом на переробних пщприемствах Укра'ни. Для цього нами запропоновано й апробовано методику ощнювання рГвня використання сощальних шструментГв yпрaвлiння персоналом на приклaдi п'яти т-дприемств переробно'' промисловостГ.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Допомогти пращвникам стати ефектившши-ми у 'х дГяльностГ е одним Гз фундаментально важливих завдань соцГальних ГнструментГв управлшня персоналом. Роботодавщ зале-жать вщ якостГ роботи сво'х працГвникГв у процес досягнення органГзацГйних цГлей i завдань, а ствробггники мають мотивацГйнГ потреби розвитку, визнання, статусу та дося-гнень, якГ можуть i повиннГ бути реалГзованГ за рахунок задоволеностГ працею та за раху-нок трудових успГхГв. Увага науковщв i прак-тикГв до сощального шструментарш роботи з персоналом на пщприемствах пояснюеться, з одного боку, зростанням ефективностГ за-стосування нематерГальних засобГв мотиву-вання пращвниюв в умовах мобГльностГ персоналу та високо'' конкуренцп на ринку пращ З шшого боку, глобальна економГя усГх видГв ресурсГв, насамперед фшансових, спонукае пГдприемства до пошуку нових шляхГв пщ-вищення управлшсько'' результативностГ.
В економГчнГй лГтературГ дос немае единого пГдходу до визначення соцГальних ГнструментГв управлшня персоналом. На нашу думку, вони Грунтуються на сощально-психолопчних методах менеджменту та спрямоваш на забезпечення ствробпникам
умов для полшшення i'x працездатносп i, як наслщок, пiдвищення усшшносп тдприемс-тва. Незважаючи на те, що соцiальний ш-струментарiй управлшня персоналом не включае методи матерiального заохочення, в працiвникiв з'являються iншi механiзми тру-дово'' мотивацп, а саме: сприятливий мораль-но-психологiчний ^мат у колективi, можли-вiсть учасп в управлiннi пiдприемством, пос-тшний соцiальний розвиток персоналу на ос-новi зростання соцiальних нормативiв, пщт-римка iнiцiативностi та творчого ставлення до виконання службових i громадських обов'язюв [3, с. 77].
Проаналiзувавши вiтчизнянi та зарубiжнi до-слщження з проблематики управлiння люд-ськими ресурсами i практичний досвiд провь дних компанiй у цiй сферь нами виокремлено такi соцiальнi шструменти управлiння персоналом [3, с. 77]:
- управлшня ефектившстю;
- мiнiмiзацiя та управлiння конфлiктами;
- розвиток лщерства та побудова команди;
- планування та розвиток кар'ери пращвни-ка;
- посилення учасп пращвниюв в управлiннi тдприемством;
- забезпечення добробуту працiвникiв i якос-тi трудового життя;
- впровадження шновацшних форм навчання та розвитку персоналу;
- зворотнш зв'язок, консультування та коу-чинг;
- налагодження ефективного сощального партнерства;
- розвиток шформацшно'' системи людських ресурсiв.
Використання комплексу сощальних шстру-ментiв управлiння персоналом ткно пов'язане з розвитком тдприемства загалом i дозволяе цiлеспрямовано використовувати зусилля пращвниюв з метою тдвищення ефективносп та результативностi дiяльностi оргашзацп. Для пiдтвердження ще'' гiпотези ми проаналiзували офiцiйну статистичну ш-формащю щодо динамiки кiлькостi найманих пращвниюв, витрат на персонал, обсяпв ви-роблено'' продукцй та додано'' вартосп у пе-реробнiй промисловостi Укра'ни в перiод з 2014 по 2017 рр. (табл. 1).
Таблиця 1 - Динамка шькосп найманих пращвниюв, витрат на персонал, обсяпв виробленоТ продукцй'
Рж Кыьгасть найманих пращвниюв у суб'ект1в господарювання, тис. ойб Витрати на персонал, млн. грн. У тому числг Частка вщрахувань на сощальш заходи у витратах на персонал, % Обсяг вироблено'' продукцй (товар1в, послуг) суб'ект1в господарювання, млн. грн. Додана варткть за витратами виробництва у суб'ект1в господарювання, млн. грн.
Витрати на оплату пращ, млн. грн. Вщрахування на сощальш заходи, млн. грн.
2014 1696,9 96122,4 70433,8 25688,6 26,7 978699 281305,7
2015 1542,4 104785,7 78831,3 25954,4 24,8 1191295,6 309613,7
2016 1506,8 113326,9 93296,5 20030,4 17,7 1357839 344454,6
2017 1535,9 149667,1 123482,8 26184,3 17,5 1774332,5 459713,5
Джерело: розроблено автором на основi [4, 5, 6, 7].
За результатами аналiзу даних Державно'' служби статистики Укра'ни встановлено, що при загальному зниженш юлькост найманих працiвникiв у переробнiй промисловост на 9,5 % i зменшенш частки витрат на соцiальнi заходи у витратах на персонал з 26,7 % у 2014 р. до 17,5 % у 2017 р., обсяг вироблено'' продукцй' у цш галузi зрк на 81,3 %, а додана ва-рткть - на 63,4 %. Таким чином, витрати на сощальш заходи, якi мiстять суму единого внеску на загальнообов'язкове державне со-щальне страхування працiвникiв пiдприемс-
тва, що сплачуе роботодавець, не впливають на продуктившсть працi. Щодо зростання витрат на персонал загалом, яю за 4 роки збь льшилися на 55 %, то 'х динамiка зумовлена не управлiнським ршенням щодо шдвищен-ня матерiальноi' мотивацй' пращвниюв, а за-конодавчим зростанням удвiчi розмiру мшь мально'' заробпно'' плати з 1 сiчня 2017 р. Тому вони також не можуть бути чинником зростання обсяпв вироблено'' продукцй' та додано'' вартосп.
Ефектившсть використання основних факто-р1в eкономiчного зростання будь-якого суб'екта господарювання об'ективно зале-жить вщ його можливосп та вмшня оргашзо-вувати процес виробництва на основ! пере-дових тeхнологiй. Саме оргашзащя виробництва на основ! новншх тeхнологiй забезпечуе найбiльш повне й ефективне використання трудових, матepiальних i фiнансових peсуpсiв суб'ектiв господарювання, зниження собiваp-тосп та пщвищення якосп продукцй, зрос-
З табл. 2 помнно, що частка юлькосп тдпри-емств, що впроваджували шновацп, зросла за 5 роюв на 29 %, юльюсть впроваджених но-вих тeхнологiчних пpоцeсiв - майже на 15 %, кыьюсть впроваджених виробництв шнова-цшних видГв продукцй' - на 5 %, витрати на шновацп загалом - на 58,3 %, а витрати на придбання машин обладнання та програмно-го забезпечення - на 62 %. Розвиток шнова-цш може частково слугувати чинником зростання обсяпв вироблено'' продукцй' та додано'' вартосп у пepepобнiй промисловосп за пepiод 2014-2017 pp., але через специфшу до-вгостроково'' вiддачi вщ таких iнвeстицiй ефекту варто очшувати, як правило, через 510 роюв. Тобто результати 2017 р. можуть бути наслiдком шновацшно'' активностi пщп-риемств 2013-2014 pp., а даш 2014 р. вигля-дають не надто обнадiйливими.
З проведеного аналiзу статистично'' шформа-цп 2014-2018 pp. робимо висновок, що юльюсть трудових peсуpсiв, 'х матepiальна моти-вацiя, тeхнологiя та оргашзащя виробництва не е визначальними чинниками зростання
тання продуктивной пращ, ктотое скоро-чення тpивалостi циклу «дослщження - про-ектування - виробництво - peалiзацiя», пщ-вищення тeмпiв вiдновлeння продукцй' та розвиток науково-техшчного прогресу [8, с. 36]. АшлГз впливу цього чинника на зростання обсяпв вироблено'' продукцй' та додано'' вартосп в переробнш промисловосп Укра'ни проводився на основ! офщшних статистич-них даних за 2014-2018 pp. (табл. 2).
обсяпв вироблено' продукцй у переробнш промисловосп Укра'ни та збiльшення додано' вартосп у цш галузь Припускаемо, що такими чинниками можуть бути пщприемни-цькi здiбностi й ефективнiсть управлiння людськими ресурсами, зокрема на основi використання сощального iнструментарiю управлiння персоналом.
Аналiз стану використання комплексу соща-льних шструмеш1в управлiння персоналом на пщприемствах переробно' промисловостi проводився нами на прикладi таких пщпри-емств: ТзОВ <^рка» (м. Копичинцi Тернотль-сько' обл.), ТзОВ «Самбiрська птахофабрика», ТзОВ «Молокозавод «Самбiрський», ПФ «Бь лаки» (с. Стрiлковичi Львiвсько' обл.), ТзОВ «Батю» (с. Суходiл Тернотльсько' обл.). Для ощнювання полiтики пiдприемств у цш сферi запропоновано керiвникам кадрових служб або менеджерам з персоналу визначати рь вень застосування у практичнш дiяльностi кожного з 10-ти сощальних iнструментiв управлiння персоналом за 10-бальною шкалою, де 1 - найнижчий бал, 10 - найвищий
Таблиця 2 - Динамiка впровадження шновацш i витрат на них у переробнш промисловосп УкраТни протягом 2014-2018 рр._
Рж Частка юлькосп шдприемств, що впроваджували шновацп (продукцш та/або технолопчш процеси), в загальнш галькосп промислових шдприемств, % Впроваджено нових технолопчних процеав, од Впроваджено виробництво шновацшних вид1в продукцп (товар1в, послуг), од. Витрати на шновацп, млн. грн. У тому числг придбання машин обладнання та програмного забезпечення, млн. грн.
2014 12,1 1743 3661 7695,9 5115,3
2015 15,2 1217 3136 13813,7 11141,3
2016 16,6 3489 4139 23229,5 19829,0
2017 14,3 1831 2387 9117,5 5898,8
2018 15,6 2002 3843 12180,1 8291,3
Джерело: розроблено автором на основi [9, 10].
бал, 0 - вщсутшсть конкретного сощального шструменту. Запропоновано таку сумарну шкалу рiвня використання сощального ш-струментарiю управлiння персоналом пщп-риемства: 21-40 балiв - низький рiвень; 41-60 балiв - середнш рiвень; 61-80 балiв - достат-
нш рiвень; 81-100 балiв - високий рiвень. Ця методика пройшла успiшну апробащю на згаданих вище п'яти переробних пщприемст-вах. 11 узагальненi результати вщображено в табл. 3.
Таблиця 3 - PiBeHb використання сощальних iHCTpyMeHTiB управлiння персоналом дослiджуваними пщприемствами (2018-2019 рр.)_
Використання сощальних шструмент1в управлшня персоналом, бали
Шдприемства
2 н
о
'Ее
в и т к е Ф е я н
2 'с?
в
а р
я н
2 'с?
в
а р
п
у
ат
.3 I я Н а
■g ч
I о
м
а в
о £
б о п а т а в т
с р
е
'с?
к о т
в
m S
о р
р
ш
£ к к о т и в
m
о р
а т
яа нк ни а
&J
X я аа лр
в
CQ '2
им но .S со
EJ н л g
в ш . — s
Н а
сп
л
я н н е л и с о
н
£ 'с?
в
а р
пу
cq '2
и н
cq
'Ег
а р
ут ят бт ои а Й
Ю
о fci я н н е
T
е п
m
е
Ю
о
l-
о в
о £
т с о
ак
ру ол
х но
ис нр
>s cd
ау вк от
н
■ 2
re
н н
е
S ti ан ва о т рв па вн
в
m
о р
а т я н н
а т я н н а в
ь
л у
с н о к
,к о
m
J* Ъ
m >S
'Ec
т
о р
о в
н
и £
во m И
о
l-
н
в вт
ис тр
ке ен
ер яа нп но
cu lh
3 Зз
оь
5
л .5 S si ао нс
е т с
о н
«
Si m л .2
s у
р о
id
о т и в
m
о
рл
Сумарний бал
ТзОВ «З1рка»
7
2
43
ТзОВ «Самб1рська птахофабрика»_
52
ТзОВ «Молокозавод «Самб1рський»_
58
ПФ «Бглаки»
47
ТзОВ «Бат1г»
41
Джерело: власна розробка.
7
4
5
3
6
5
о
4
5
6
6
6
4
8
7
1
3
6
7
6
7
7
4
7
7
3
4
6
5
6
6
7
3
8
5
2
1
4
5
5
6
6
3
7
4
о
1
4
За результатами ощнювання встановлено, що рiвень використання соцiального шстру-ментарш управлiння персоналом шдприемс-твами переробно'1' промисловостi визнано як середнiй (41-58 балiв). Домiнуючими соща-льними шструментами управлiння персоналом на дослщжуваних пiдприемствах е забез-печення добробуту працiвникiв i якостi трудового життя, планування та розвиток кар'ери пращвника, управлшня ефектившс-тю, мiнiмiзацiя та управлiння конфлiктами. Низький рiвень використання соцiальних ш-струментiв учасп працiвникiв в управлiннi пiдприемством, налагодження ефективного сощального партнерства, зворотного зв'язку, консультування та коучингу вщдзеркалюють застарые розумiння персоналу як робочо'1 си-ли, а не як найважлившого ресурсу тдпри-емства. Тому впчизняним пiдприемствам ва-рто бiльше уваги звертати на використання
сощального шструментарш управлшня персоналом, використовуючи, зокрема, досвщ успiшних зарубiжних компанiй.
ВИСНОВКИ
Сощальний iнструментарiй управлiння персоналом Грунтуеться на сощально-психологiчних методах менеджменту та спрямований на забезпечення сшвробггни-кам умов для полшшення 1'х працездатностi i, як наслщок, пiдвищення успiшностi тдпри-емства. Результати аналiзу офiцiйних статис-тичних даних по переробнш промисловостi Укра'ни свщчать, що соцiальнi iнструменти в комплекс з пiдприемницькими здiбностями та ефектившстю управлiння людськими ресурсами загалом можуть забезпечити зрос-тання обсяпв вироблено'1 продукцП та збыь-
шення додано'' вартость Приклад п'яти досль джуваних переробних шдприемств Укра'ни показав, що рiвень використання сощального шструментарш управлiння персоналом пщ-приемствами переробно!' промисловостi за визначеною нами методикою е середнш. При цьому домiнуючими соцiальними шструмен-тами управлiння персоналом е забезпечення добробуту працiвникiв i якостi трудового життя, планування та розвиток кар'ери пра-щвника, управлiння ефективнiстю, мiнiмiза-щя та управлiння конфлiктами. Натомiсть низький рiвень використання соцiальних ш-струмен^в участi працiвникiв в управлiннi тдприемством, налагодження ефективного соцiального партнерства, зворотного зв'язку,
консультування та коучингу вщдзеркалюють застаpiлe розумшня персоналу як робочо'' си-ли, а не як найважлившого ресурсу шдпри-емства.
Отже, несистемне використання сощального шструментарш управлшня персоналом як дiевого мeханiзму формування людського ка-пiталу пiдпpиемства та сусшльства загалом знижуе промисловий та шновацшний розви-ток переробних пiдпpиемств. Тому подальшi дослiджeння мають бути спрямоваш на формування практичного мехашзму розвитку комплексу соцiальних iнстpумeнтiв управлшня персоналом у контекст забезпечення загального eкономiчного зростання галузi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Office of Financial and Economic Analysis in the Verkhovna Rada of Ukraine. (2018). Valovyi
vnutrishniiproduktu 2010-2018 rr. [Gross Domestic Product in 2010-2018]. Kyiv (in Ukrainian) [Офк з фшансового та економiчного аналiзу у Верховнш Радi Укра'ни. (2018). Валовый внутршнш продукт у 2010-2018. Ки'в].
2. Deineko, L. (Ed.). Rozvytokpromyslovosti dlia zabezpechennia zrostannia ta onovlennia ukrainskoi
ekonomiky [Industry Development for Growth and Renewal of the Ukrainian Economy]. Kyiv (in Ukrainian)
[Дейнеко, Л. (Ред.). (2018). Розвыток npoMu^oeocmi для забезпечення зростання та оновленняукратськоi економкы. Кш'в].
3. Serniak, I. (2019). Rol sotsialnykh instrumentiv upravlinnia personalom u rozvytku liudskykh
resursiv orhanizatsii [The role of social tools of personnel management in the development of human resources of the organization]. Galician Economic Bulletin, 59(4), 75-83 (in Ukrainian) [Серняк, I. (2019). Роль сощальних шструменпв управлшня персоналом у розвитку людських ресурав оргашзацп. Галыцькый економiчный вкнык, 59(4), 75-83].
4. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Kilkist naimanykh pratsivnykiv u subiektiv
hospodariuvannia za vydamy ekonomichnoi diialnosti u 2010-2017 [Number of employees in economic entities by type of economic activity in 2010-2017]. Retrieved April 21, 2019, from https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm (in Ukrainian) [Державна служба статистики Укра'ни. (2019). Кыьтсть найманых пращвны^ву суб'eктiв господарювання за видами економiчно¡ дiяльностiу 2010-2017. Актуально на 21.04.2019. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm].
5. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Vytraty na personal subiektiv hospodariuvannia za vydamy
ekonomichnoi diialnosti u 2013-2017 [Personnel costs of economic entities by type of economic activity in 2013-2017]. Retrieved April 21, 2019, from https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm (in Ukrainian) [Державна служба статистики Укра'ни. (2019). Вытраты на персонал суб'eктiв господарювання за выдамы економiчно¡ дiяльностiу 2013-2017. Актуально на 21.04.2019. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm].
6. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Obsiah vyroblenoi produktsii (tovariv, posluh) subiektiv
hospodariuvannia za vydamy ekonomichnoi diialnosti u 2013-2017 [Volume of output of products (goods, services) of economic entities by types of economic activity in 2013-2017]. Retrieved April 21, 2019, from https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm (in Ukrainian) [Державна служба статистики Укра'ни. (2019). Обсяг выробленог продукцй (товарiв,
послуг) cy6'eKmie господарювання за видами економЫно'1 diRAbHocmiу 2013-2017. Актуально на 21.04.2019. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm].
7. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Dodana vartistza vytratamy vyrobnytstva subiektiv
hospodariuvannia za vydamy ekonomichnoi diialnosti u 2013-2017 [Added value by cost of production of economic entities by type of economic activity in 2013-2017]. Retrieved April 21, 2019, from https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm (in Ukrainian) [Державна служба статистики Укра'ни. (2019). Додана eapmicmb за витратами виробництва cy6'eKmie господарювання за видами економтно'!дiяльноcтiу 2013-2017. Актуально на 21.04.2019. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/sze.htm].
8. Venher, V. (2016). Pokaznyky ekonomichnoho zrostannia: haluzevyi aspekt [The economic growth:
industry-specific aspects]. Black Sea Economic Studies, 7, 33-37 (in Ukrainian) [Венгер, В. (2016). Показники економiчного зростання: галузевий аспект. Принорноморсью економнт студи, 7, 33-37].
9. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Zahalnyi obsiah vytratza napriamamy innovatsiinoi
diialnosti promyslovykh pidpryiemstv (2000-2018) [Total expenditures by industrial enterprises (2000-2018)]. Retrieved April 21, 2019, from
https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/ni.htm (in Ukrainian) [Державна служба статистики Укра'ни. (2019). Загальний обсяг витрат за напрямами тновацшноiдiяльноcтi промислових тдприемств (2000-2018). Актуально на 21.04.2019. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/ni.htm].
10. State Statistics Service of Ukraine. (2019). Vprovadzhennia innovatsii na promyslovykh
pidpryiemstvakh (2000-2018) [Implementing Innovation in Industrial Enterprises (2000-2018)]. Retrieved April 21, 2019, from https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/ni.htm (in Ukrainian)
[Державна служба статистики Укра'ни. (2019). Впровадження тновацш на промислових тдприемствах (2000-2018). Актуально на 24.04.2019. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/ni.htm].
