CC BY
39
УДК 358.39
О. О. СТЕПАНЕНКО (Адмшютращя Держспецтрансслужби, Кшв)
УТОЧНЕННЯ ВИМОГ ДО СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ТА ПОКАЗНИК1В ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 СИСТЕМИ
Стаття присвячена дослщженню вимог щодо удосконалення системи управлшня Держспецтрансслужби та показник1в И оцшювання i ефективносп тд час техтчного прикриття транспортно! мереж1.
Статья посвящена исследованию требований по усовершенствованию системы управления Госспец-трансслужбой и показателей её оценки и эффективности во время технического прикрытия транспортной сети.
The article is devoted to research of requirements on the improvement of management system of the State Special Service of Transport and indices of its evaluation and efficiency during the technical protection of a transport network
Щц час оцшювання працездатносп оргашв управлшня системний тдхщ об'ективно необ-хщний, тому що результат управлшня - стутнь реатзацп штатних можливостей тдлеглих час-тин i шдроздшв - залежить вщ сшльно! роботи сумiжних органiв управлшня. Отже, у системi управлiння двох рiвнiв непроцуктивнi втрати часу в шдроздалах повиннi бути звеценi до м> нiмуму.
На основi створених на цей час теоретичних розробок, основними ознаками, що дозволяють розгляцати управлшня Держспецтрансслужби як складну ieрархiчну систему, е сукупнiсть безлiчi взаемозалежних пiцсистем i елементiв, наявнiсть загально! мети, взаемозв'язок i взае-модiя пiцсистем i елементiв у процес функцю-нування об'ектiв управлiння, цинамiчнiсть i складно-передбачуване поводження об'екта управлшня в процес функцiонування розгля-нуто! системи.
Головною проблемою в теори управлiння пiцрозцiлами е оцiнка ефективносп систем управлiння (СУ). За визначенням Н. П. Буслен-ка [1], ефектившсть управлiння - це його «при-стосованiсть до виконання поставлених задач». Вш же прийшов до висновку, що ефектившсть управлшня найбшьш повно можна оцiнити су-купшстю показникiв, кожний з яких характери-зуе одну з властивостей системи управлшня.
Заслуговуе на увагу визначення ефективно-сп управлiння як здатносп органу управлiння вчасно i яюсно розробляти рiшення, доводити !х до виконавщв, оперативно контролювати процес реалiзацiI рiшень. У цьому випадку по-тенцiйнi штатнi можливостi з'еднань, частин i пiцрозцiлiв можуть бути реалiзованi з най-меншими втратами.
При цьому, як основний критерш ефектив-ностi приймаеться ступiнь реалiзацiI штатних можливостей шдроздшами. Допомiжними, або
частковими, критерiями е: стутнь та величина II втрат при передачу тривалють циклу управлшня та ш.
У [2] для оцшювання ефективносп системи на етат оперативного управлiння приймаеться величина вектора вщхилення параметрiв вiц заданих значень i час на переведення ситуаци з небезпечного в нормальний стан. При такому пiцхоцi скорочуеться траекторiя пошуку ршен-ня за рахунок скорочення обсягу аналiзованоI шформаци тiльки по тих параметрах, як мають вiцхилення вiц заданих значень. При цьому зроблений обгрунтований висновок про те, що змша величини якого-небудь показника в при-пустимих межах не вимагае негайного втру-чання. Важливо виявити тенценцiю змiни, i як-що вона призводить до небезпечних наслiцкiв, то реакцiя повинна бути негайною саме для змши величини конкретного показника, що i вiцображено залежнiстю виду
А(0 = { О, (Гк)...в}. (Г); Яш ()..Лтп ()}, (1)
де А (t) - ситуащя в системi управлiння, зафш-сована в момент часу t;
О, ^к ) - цшь управлiння, необхiцний кшце-вий результат;
т, ^) - параметр системи, що характеризуе систему в момент часу t;
Ят, ^) - величина вiцхилення параметра вiц норми.
У зв'язку з цим, контроль мети управлшня форматзуеться функщею виду
О (Ч ) = / (К, ^)). (2)
Вона показуе, як змшюеться кiнцевий результат (мета системи) вщ величини вщхилення тих або шших параметрiв.
© Степаненко О. О., 2010
Анатз юнуючих методик кiлькiсного ощ-нювання ефективностi СУ показав, що в них «ефектившсть управлшня» i «ефектившсть си-стеми управлшня» розглядаються самостшно. Однак, процес вiдновлення зруйнованих транспортних об'екпв пiдроздiлами Держспецтранс-служби характерний тим, що стутнь участ СУ у процесi вiдновлення оцшюеться рiвнем реал> зацп потенцiйних можливостей шдроздшв. У той же час «ефектившсть управлшня» вщобра-жае результат дiяльностi органу управлiння в управлшськш пiдсистемi.
Орган управлiння будь-якого ieрархiчного рiвня включае ряд структурних груп, пiдгруп i окремих посадових ошб, ступiнь впливу яких на працездатшсть органу управлiння е досить вщчутною. У зв'язку з цим пропонуеться ви-значити концептуальний пiдхiд до оцшювання працездатностi органiв управлiння у вид суку-пностi наступних положень:
1. Можливосп органу управлiння будь-якого iерархiчного рiвня визначаються його працездатшстю i стiйкiстю функцiонування. Остання властивiсть значною мiрою залежить вщ кiлькостi пунктiв управлiння в цьому ор-ганi.
Працездатнiсть органу управлшня залежить, певним чином, вщ оргашзаци дiй посадових осiб та 1хнього iнтелектуального потенцiалу, що i повинно враховуватися у вщповщних методиках.
2. Працездатшсть органу, групи, пiдгрупи управлшня ютотно залежить вiд професшно1 шдготовки посадових осiб i значною мiрою вiд рiвня пiдготовки (вiдповiдностi займано! посади) керiвника.
3. У ходi виконання задач по штатному при-значенню працездатнiсть органiв управлшня буде визначатися втратами особового складу i заповненням втрат. При цьому рiвень профе-сшно1 пiдготовки фахiвцiв для заповнення некомплекту повинен вщповщати пропонованим вимогам.
4. Працездатнiсть сумiжних iерархiчних ор-ганiв управлiння впливае на виконання задач вщновлення транспортно! iнфраструктури. Цей вплив проявляеться через стутнь реатзацп штатних (фактичних) можливостей шдроздшв.
Разом з тим, рiвень працездатностi управ-лiння повинен бути вище, нiж пiдлеглих шд-роздшв, що забезпечуе своечасне вiдновлення працездатносп органiв управлiння пiдроздiлiв, якi зазнали найбшьших втрат.
Вiдповiдно мети дослщження ефективнiсть системи управлiння будемо розглядати як фун-кцiю працездатностi органу управлшня.
Таким чином, показник працездатносп органу управлшня в порiвняннi з деякою його но-
рмативною (необидною) величиною характе-ризуе стутнь його досягнення певного рiвня. Сам керуючий вплив вплине на процес вщнов-лення транспортних об'ектiв через втрати часу на очшування або виконання робгг, актуаль-нiсть яких втрачена.
У зв'язку з викладеним, в якосп основного оперативного критерда для оцшки працездат-ностi органу управлшня можна прийняти стутнь И вiдповiдностi необхiдному значенню:
т„ + т
Т,,
■< 1,0,
(3)
де Як - критерiй вщносно1 працездатностi пункту (органу) управлшня к-го рiвня у дворiвне-вiй системi управлшня;
К - рiвень системи управлшня; Так - час, необхщний на аналiз вихщно1 ш-
формаци для ухвалення рiшення;
Тпр к - час, необхiдний на розробку й офор-млення рiшення;
Тнк - нормативний час на виконання цих
функцiй для к-го рiвня управлiння.
З означення, працездатнiсть органу управлшня, групи, шдгрупи е функщя !х укомплек-тованостi фахiвцями i рiвня кватфшаци фахiв-щв вiдповiдностi займаним посадам). Тому
Кк = Ку,к
К
пп, к '
(4)
Працездатнiсть СУ залежить вiд ряду фак-торiв, якi визначають основш вимоги до ще1 системи, а саме:
• достатнш рiвень укомплектування ор-ганiв управлiння фахiвцями, який вщ-повiдае потоку шформаци, яка перероб-ляеться;
• достатнiй рiвень професшно1 тдготов-ки особового складу оргашв правлiння, який забезпечуе своечасне прийняття всебiчно обгрунтованих ршень у скла-днiй обстановцi;
• наявшсть необхщно1 кiлькостi пунктiв управлшня в системi управлiння iз вра-хуванням 1хньо1 можливостi виходу з ладу.
У даному дослщженш розглядаеться вплив рiвня працездатностi дворiвневоl системи управлшня ^вш К та К - 1) на повноту виконання завдань шдпорядкованими силами i за-собами за такими критерiями.
1. Прогнозований стан укомплектованостi оргашв управлшня протягом операцп:
КуК (К -1) = /(КвТК (К - 1)т),
(5)
де Кук (К -1) - коефщент укомплектованосп органу управлiння рiвня К (К -1) ;
КВТК (К -1) - коефщент прогнозованих втрат фахiвцiв складу органу управлшня рiвня К (К -1);
т - час роботи органу управлшня без по-повнення.
2. Прогнозований рiвень професшно! тдго-товки фахiвцiв органу управлшня рiвня К (К -1):
Кппк (К -1) = /(КППГК (К - 1)Х), (6)
де КППК (К -1) - рiвень професшно! тдготов-ки органу управлшня рiвня К (К -1) ;
КППГК (К -1) - рiвень професшно! подготовки окремих груп органу управлшня рiвня К (К -1);
X - ваговий коефщент групи в оргаш управлшня рiвня К (К -1).
3. Рiвень працездатностi оргашв управлiння:
¿(¿-1) = f ((у к(к-1)КППК (к-1)), (7)
Я
де Як(к-1) - працездатнiсть органу управлшня
рiвня К (К -1).
4. Ступiнь зниження виробничих можливос-тей вiйськ внаслiдок зниження працездатносп органiв управлiння:
Рт= / (Як; Як-!),
(8)
де Рт - можливий ступень зниження виробничих можливостей шдроздшв на час виконання завдань внаслщок зниження рiвня працездатно-стi органiв управлiння.
5. Допустимий рiвень зниження виробничих можливостей:
Ртд = /(аN; SW0; КВтт),
(9)
мування методики оцшювання ефективностi роботи оргашв (системи) управлшня. Пропону-еться така схема формування методики:
- визначаеться стан укомплектування оргашв управлiння Ку за залежнiстю (5);
- визначаеться рiвень професшно! подготовки органiв управлiння КПП за залежнютю (6);
- визначаеться рiвень працездатностi орга-нiв управлiння Кт за залежнiстю (7);
- визначаеться стушнь зниження виробничих можливостей шдроздшв внаслщок зниження рiвня працездатностi органiв управлiння Рт за залежнютю (8);
- визначаеться допустимий рiвень зниження виробничих можливостей шдроздшв Ртд за
залежнiстю (9);
- величина Рт порiвнюеться з величиною РТД на предмет виконання умови Рт < Ртд . Як-
що умова виконуеться, то рiвень працездатнос-тi системи управлшня може бути прийнятим. Якщо умова не виконуеться, приймаються бiльш висок показники рiвня укомплектовано-стi та рiвня професшно! пiдготовки (або одного з них) i розрахунки повторюються. Повторення розрахункiв здiйснюеться, поки умова Рт < Ртд
не буде виконана.
Крiм укомплектованостi та рiвня професшно! пiдготовки органiв управлiння, ефектив-нють функцiонування СУ залежить вiд кшькос-тi пунктiв управлiння в цш системi.
Достатнiсть кiлькостi наявних пунктов управлiння в СУ може бути визначена за методом, який викладено у [3].
Основна щея цього методу мютиться в ощ-нюваннi ефективностi СУ як iмовiрностi усш-шного виконання завдань управлшня певно! ланки у складi К здатних до роботи пунктiв управлшня. А саме:
Р(К, S) = Р(К)• Р
(10)
де Ртд - допустимий рiвень зниження вироб-
ничих можливостей;
AN - середньодобовi обсяги вщновлюваль-них робiт;
SW0 - середньодобовi можливостi шдрозд> лiв з будiвництва залiзниць;
КВтт - коефiцiент зниження виробничих
можливостей шдроздшв внаслщок втрат фах> вщв i технiки на об'ектах на час т .
Обраш критерп у цьому роздiлi (залежностi (5) - (9)) дозволяють визначити порядок фор-
де Р (К, S) - iмовiрнiсть успiшного виконання
завдань системою управлшня при наявносп К здатних до роботи ПУ;
Р (К) - iмовiрнiсть того, що К пунктiв управлiння з т наявних будуть здатнi до ро-боти;
Р (S) - iмовiрнiсть своечасного вирiшення
завдань одним ПУ.
В свою чергу, юнуе залежшсть виду:
р (s )=Ер (s / у} )-е (у}.), (11)
де Р (S / Vу) - iмовiрнiсть виршення завдань
органами управлiння одного ПУ, який знахо-диться у у-му станi;
в () - iмовiрнiсть перебування кожного ПУ у у -му стан за рахунок У у -о! поди.
Величина Р (S / У у) визначаеться як 11 зале-
жнють вiд значення математичного сподiвання Му [Т ] випадково! величини Т часу, який реально витрачаеться шд час вирiшення певно! задачi управлiння при перебуваннi ПУ в у-му станi, та вiд нормативного часу ТТР виконання ще! задач^ який встановлений вiдповiдними документами. Величина Му [Т] визначаеться
експериментальним шляхом або методом екс-пертних оцшок.
Величина в (Уу) визначаеться за такими
формулами:
1. у - вихщ з ладу тшьки органу управлш-ня (ОУ):
в (У ) = Ял (1 - вв )(1 - во ).
2. У2 - вихщ з ладу тiльки рухомих засобiв
ПУ:
в(У2) = вв (1 - вл )(1 - во ).
Тут величини вл , вв , вс , вiдповiдно, ви-ражають iмовiрнiсть виходу з ладу окремих елеменпв пункту управлiння (органiв управлшня ПУ, засобiв рухомостi ПУ, систем ЗЗ i АЗУ). Величини вл , вв , вс залежать вiд ряду факторiв, а саме вщ середньодобово! величини вiдносних втрат ОУ, засобiв рухомостi ПУ, а також ЗЗ i АЗУ за рахунок багатьох факторiв, вiд середнього нароб^ку на вiдмову (за паспор-тними даними) засобiв рухомостi та ЗЗ i АЗУ. Порядок визначення цих величин наведений в науковому пошбнику, який згадувався вище. 1снуе також залежшсть виду:
Р(К) = 1 -Рч (/) (К = т -/), (13)
де Р (К) - iмовiрнiсть того, що з т наявних
ПУ К = т -1 будуть здатш виконати покладеш на них завдання;
Рч (I) - iмовiрнiсть того, що iз т наявних
ПУ I будуть нездатш виконати покладеш на них завдання (вийдуть iз ладу). Ця iмовiрнiсть визначаеться аналогiчно визначенню iмовiрно-сп виходу з ладу елементiв ПУ:
Рч (I ) = с'тв' (1 - в)
. т-I
(14)
3. У3 - вихiд з ладу тiльки ЗЗ i АЗУ:
в (Уз ) = вс (1 - вл )(1 - вв ).
4. У4 - вихiд з ладу тшьки ОУ i рухомих за-собiв ПУ:
в (У4 ) = влвв (1 - вс ).
5. У5 - вихщ з ладу тшьки ОУ та ЗЗ i АЗУ:
в (У5 ) = влвс (1 - вв ).
6. У6 - вихщ з ладу рухомих засобiв ПУ та ЗЗ i АЗУ:
в (Уб ) = вввс (1 - вл ).
7. У7 - вихщ з ладу ушх елементiв ПУ:
в (У7 ) = влвввс.
8. У8 - всi елементи ПУ повшстю праце-здатнi:
Таким чином, за наявносп необхiдних вихь дних даних ми маемо можливють розрахувати iмовiрнiсть виконання завдань системою управлшня Держспецтрансслужби, позначеною як Р (К, £) . Виршивши це завдання, можна
визначити необхщну кiлькiсть пунктiв управлшня для забезпечення постшного функщону-вання хоча б одного пункту управлшня на да-ному рiвнi системи iз заданим ступенем надш-ностi.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Бусленко, Н. П. Моделирование сложных систем [Текст] / Н. П. Бусленко. - М.: Наука, 1968. - 255 с.
2. Обухов, А. Я. Методика оптимизации решения на восполнение некомплекта личного состава [Текст] / А. Я. Обухов // Сб. тр. ВАС. -Вып. 39. - СПб., 2000. - С. 18-24.
3. Теоретичш основи техшчного забезпечення [Текст] : поабник. - К.: ЦНД1 Укра!ни, 2004. -439 с.
Надшшла до редколегп 11.12.2009.
Прийнята до друку 23.12.2009.
в (У ) = 1 - в (л+в+с).
(12)
