CC BY
13
со
СП
о о
о
СП
1чэ
о
снень
ЛЮТИИ
березень
квггень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
to «
w w о w w
И
о »
m
о- и « ?
-к
И
о р
<ч
W р
ршень на виробничих пiдприeмствах. Дестабiлiзацiя присутня в дiяльностi пiдприeмства будь-якого типу. Проте для рiзних iснуючих суб'екпв роль дестабш-заци неоднакова. Важливо зосередитися на яшсному аналiзi проблематики облiку дестабшзуючих впливiв у конкретнiй практичнiй дiяльностi саме виробничих пiдприeмств як основно! ланки економiки.
Метою статтг е визначення теоретичних основ i методологiчних пiдходiв до класифшацп дестабшзуючих чиннишв, що впливають на дiяльнiсть ви-робничо-економiчних систем, а також розгляд рiвнiв дестабiлiзуючих чиннишв й аналiз основних пiдходiв до управлшня пiдприемствами в умовах дестабшзаца
Дослiдження економiчноl сутностi та змюту де-стабiлiзуючих впливiв дозволяють дати таке визначення ще1' економiчноl категорн. Управлiння виробничо-економiчною системою в умовах ди дестабiлiзуючих чинникiв — це спосiб ведення виробництва в умовах дестабшзацн та невизначеносп, що створюе не-обхiднiсть i можливiсть запобiгання несприятливого впливу дестабшзуючих чиннишв на процеси ввдтво-рення та його результати з метою одержання стойкого доходу та мiнiмiзацil суми можливих втрат. На вироб-ничу систему в процесi и функцiонування дiють рiзно-го роду дестабiлiзуючi чинники, що призводять до вiдхилення фактичних значень показнишв виробничо-господарсько1 дiяльностi вiд планових [2].
Дiя будь-якого чинника на роботу виробничо-еко-номчно! системи називаеться впливом. Будь-яка ви-робничо-економiчна система в процеа свого функ-цiонування тддаеться впливам. Щоб забезпечити ви-конання якого-небудь процесу у виробничо-економiчнiй систем^ вводиться задавальний вплив або завдання. Одержавши завдання, система формуе керуючий вплив, що змiнюе хiд управлiння процесом вiдповiдно до завдання. Впливи, що прагнуть порушити необхвдний фун-кцiональний зв'язок мiж задавальним впливом i керо-ваною величиною, називаються дестабшзуючими впли-вами. 1ншими словами, впливи, що вiдхиляють про-цес вiд заданого його плину, називаються дестабшзу-ючими впливами (чинниками).
Природа й характер дестабiлiзуючих чиннишв можуть бути досить рiзноманiтними, рiзною е i глиби-на 1хнього впливу на систему Що ж е причиною впливу дестабшзуючих чиннишв? Уявлення про це може дати загальна класифiкацiя дестабiлiзуючих чиннишв. Шд дестабiлiзуючим розумiемо такий чинник, що, впливаючи на систему, спричинюе в нiй вiдповiдну реакцiю у виглядi керуючого впливу для виправлення iснуючого або можливого збою в процеа И функцю-нування [3, с. 160].
Як бачимо, у змютовному планi дестабiлiзацiя ВЕС — явище похвдне, що, втОм, ввдображено самою ети-
молопею термiну (де—«стабшзащя», тобто вiдсутнiсть стабшьносп). Поняття «дестабшзащя» припускае ди-хотташчний розподал — стабiлiзацiя/дестабiлiзацiя.
Визначення меж iмовiрностi виникнення рiзних дестабiлiзуючих чиннишв, !х правильна оцiнка й запо-бiгання, зважаючи на 1'х рiзноманiття й неяснiсть по-ходження, е складно розв'язуваним завданням. Проте його ршення необхiдне й може бути здшснене на основi актуальное' економiчноl теорп, що може ство-рити передумови успiшного визначення загально1 при-роди й аналiзу дестабшзуючих чиннишв, 1'х структу-ри, специфiки кожного з них, дiапазону поширення та шлях1в !х нейтралiзацil.
Серед дестабшзуючих чиннишв виробничо-еко-номiчноl системи можна видшити, залежно вiд мюця виникнення, зовнiшнi та внутрiшнi (рис. 2).
До зовшшшх вiдносяться чинники, зумовлен причинами, не пов'язаними безпосередньо з дiяльнi-стю певного тдприемства. Внутрiшнiми будемо вва-жати чинники, виникнення яких спричинюеться дiяль-тстю самого пiдприемства. Зовнiшнi дестабiлiзуючi чинники, що ввдграють iстотну роль у загальному профiлi дестабшзацп виробничого тдприемства, тдроздшяються на полiтичнi, юридичт, сощально-еко-номiчнi (макроекономiчнi), екологiчнi, науково-техтчт, архiтектурно-будiвельнi, адмшютративт.
Полiтичнi дестабiлiзуючi чинники слщ вiдносити до групи зовмшмх чиннишв, оск1льки на них тдприем-ство не може робити безпосереднього впливу, тому що виникнення цих чинникiв не залежить вiд результатов його даяльност! Полiтичнi дестабшзукта чинники умовно можна також подшити на (табл. 1.).
Юридичн дестабiлiзуючi чинники—це можливютъ втрати права власносп, створення збитшв у зв'язку з помилками при укладанш договорiв i контракпв, виникнення претензш третх осiб, наявтсть невиявлених ускладнень об'екта тощо. Старанмсть юридичного дос-лiдження, ствробпництво зi страховими компанiями дозволять знизити iмовiрнiсть цих дестабiлiзуючих чиннишв, запоб^и значнiй частинi з них.
Архiтектурно-будiвельнi дестабiлiзуючi чинники — неправильний вибiр мiсця реалiзацil проекту, його невщповщтсть навколишнiй забудовi, помилки в кон-структивних ршеннях, неправильний вибiр матерiалiв, неточне визначення планування об'екта, як правило, пов'язан з недостатньо детальним проробленням проектов спорудження й розвитку об'екпв нерухомостi, слабшстю 1хньо1 техтчно! експертизи.
До ще! категорй дестабiлiзуючих чинникiв належать i технолопчм дестабiлiзуючi чинники, що значною мрою зумовленi специфiкою мiсця реал1заци проекпв.
Соцiально-економiчнi дестабiлiзуючi чинники ви-робничо-економiчних систем — змiни в стан еконо-
Рис. 2. Класифшащя дестабШзуючих чиммикчв ВЕС
мiки репошв, галузi, держави, змiни в сташ и тенден-щях попиту та пропозици на ринку, поява конкурую-чих виробничо-економiчних систем або нових виробiв i т.д. Соцiально-економiчнi дестабшзукш чинники по-в'язанi перш за все зi змiною ринково! ситуацп. Ця змiна може знаИти вияв у цшому рядi чиннишв:
— у змш попиту тд впливом зниження дшово! активности або доходiв населения;
— у зростанм цiн на матерiали И обладнання;
— у появi альтернативних пропозицш на ринку (наприклад, рiст пропозици оренди примiщеиь як альтернатива придбання у власнiсть);
—у збшьшенм пропозици конкуруючими вироб-ничо-екож^чними системами тощо.
Можливiсть запобiгання або зниження ступеня Имовiрностi втрат виробничо-економiчноl системи в
Таблиця 1
Полггичш дестабШзуюч чимники
Полгшчш дестабiлiзуючi чинники Сутнiсть i короткиИ опис
Державш Нестабiльнiсть внутршньопол^ично1 обстановки кра1ни, що впливае на результати дiяльностi пiдприемств, у зв'язку iз чим зростае попршення фiнансового стану шдприемств, аж до 1хнього банкрутства. Напружешсть полгшчно1 ситуаци в краш призводить до порушення господарських зв'язкiв, що спричинюе незабезпеченiсть сировиною, матерiалами, обла-днанням.
Регiональнi Нестабiльнiсть полгшчно1 обстановки в певному регiонi, що впливае на результати дiяльностi пiдприемств; зокрема, це може бути Имовiрнiсть втрат через вiйськовi дн в певному регюш, а також втручання в дiяльнiсть пiдприемств регiональних органiв управлiння.
Мiжнароднi Урахування цього фактору е важливим для дiяльностi пiдприемств, що мають вихщ на мiжнародниИ ринок, так i для пiдприемств, що мають за-рубiжних партнерiв.
зв'язку з юнуванням соцiально-економiчних дестабь лiзуючих чинникiв багато в чому залежить вiд глиби-ни пророблення приИнятих економiчних ршень, пос-гiИного вивчення ситуацн на ринку, наявносп системи альтернативних постачань тощо.
Зовнiшнi соцiально-економiчнi дестабiлiзуючi чинники — постiИниИ супутник будь-якого бiзнесу, але ступ1нь 1хньо1 iмовiрностi ютотно залежить вiд якостi дальност виробничо-економiчноl системи, яка И сама може бути джерелом дестабiлiзуючих впливiв. Зокре-ма, дестабiлiзуючi впливи можуть виникнути з таких причин:
— недостатньо представлениИ аналiз ситуаци на ринку щодо аналогiчних угод i проектiв;
— неправшьне тлумачення наявних даних;
— необ'ективне ставлення до даних;
— необгрунтоване перенесення минулого досвь ду на маИбутнi перiоди без обл^ середовища, що змiнюeгъся.
Наведемо приклад науково-техшчних дестабш-зуючих чинниюв. Спричинеш iнновацiИною даяльнютю iнших суб'екпв, вони можуть за певних умов явити загрозу економiчнiИ безпецi виробничо-економiчноl системи (наприклад, освоення конкурентами ново1 технологи, що ютотно знижуе витрати виробництва, дозволить !м одержати перевагу в щновш конкуренции).
Аналопчною е небезпека у використаниi науко -во-техшчних досягнень для випуску нового товару. Науково-техшчниИ прогрес ввдкривае також можли-вост для деструктивних дiИ щодо конкурентов (вторг-нення в чужi бази даних з метою 1хнього руИнування, введення помилково1 шформаци, псування комп'ютер-них програм).
Пiд екологiчними дестабiлiзуючими чинниками розушемо сукупиiсть чисто природних i природно-антропогенних чинниюв, яю не е засобами пращ, предметами споживання або джерелами енерги И сирови-ни, але безпосередньо впливають на ефективнють ро-боти тдприемства. До них можна ввднести, наприклад, небезпечш природш явища И стихшш лиха: зем-летруси, виверження вулкашв, зрушення, повет, природш пожеж^ урагани, сильнi сшгопади, лавини тощо.
Адмшютративш дестабiлiзуючi чинники в украш-ських умовах мають особливе значення. Нерiдкi ви-падки, коли в процеа реалiзацil проектiв iстотно змшю-ються умови, виконання яких потребують органи мiсцевого управлiння (податковиИ режим, вимоги з виконання зобов 'язань з розвитку мюько1 шфраструк-тури, умови тдключення до iнженерних мереж) [4]. Дуже важливо на початковш стади досягати точного визначення зобов'язань, як повинш бути виконаш оргашзатором iнвестицiИного проекту, та гхнього документального за^плення.
На основi проведених дослiджень наводимо наИбiльш типовi з зовшшшх чинниюв: заходи конку -рентiв, раптовi змiни в економiчному становищi клiеитiв, кризи, суспiльнi поди, структурш змiни в суспiльствi, погодш умови, положення на ринку пращ, законодавство, нормативш акти, заходи з регулюван-ня соцiальних процесiв, м^ащя населення, змiни на грошових ринках, змша мiжнародноl кон'юнктури И пов'язаш з ним поди, змiна у ввдносинах полiтичних сил; новi технологи, заходи, проведет профстлковим рухом; дiяльнiсть засобiв масово1 шформаци, змiни в позищях та оцiнках.
Виутрiшнi дестабшзуюч чинники виникають без-
посередньо в процеа д!яльносп виробничо-економ!ч-но! системи. Цю д!яльтсть можна подiлити на про-мислову та непромислову. Непромислова (в основному сощальна) сторона дальности виробничо-еконо-мiчноï системи спрямована на задоволення побутових i культурних потреб колективу. Промислова дiяльнiсть виробничо-економiчноï системи складаетъся з процесiв в!дтворення, виробництва, обiгу й управлiння. У свою чергу, виробничий процес представляе собою су-купнiсть взаемозалежних основних, допомiжних i обслуговуючих процесiв працi. У кожнш з цих сфер виникають своï специфiчнi дестабiлiзуючi чинники.
1) Дестабшзукш чинники вщтворювально! дальности виробничо-економiчноï системи. Вдаворюваль-на сторона дiяльностi виробничо-економiчноï системи пов'язана головним чином з iнвестицiйною д!яль-нiстю та процесами набору, тдготовки й пiдвищення квалiфiкацiï кадрiв. У частит кадрових проблем мо-жуть виявитися так! дестабiлiзуючi чинники як:
— неправильна ощнка необх1дного перюду тдго-товки й перепiдготовки персоналу;
— ввдтш квалiфiкованоï робочо! сили внаслiдок природних i техногенних катастроф у регюш тощо.
2) Дестабшзукт чинники у сферi управлiння виробничо-економiчноï системи. У сферi управлiння виявляються соцiально-трудовi дестабiлiзуючi чинники, тд якими розумiемо будь-яку взаемодiю, у якш беруть участь працiвники тдприемства: протест, страйк, протистояння, зiткнення тощо.
Можна замшити термiн «сощально трудовий» дестабiлiзуючий чинник запозиченим з американсько! лiтератури термiном «виробничий» або <андустр1аль-ний», який можна визначити як «перелш вид!в ввдно-син, що виражають протистояння м!ж власниками про-мислових пiдприемств, з одного боку, й робгтниками та 1'х оргатзащями, з !ншого». 1снують ситуаци та протеста з приводу невиплати заробгтно! плати. В умовах бартерного обм!ну й економiки неплатежiв i взаемо-залiкiв реальнi грош! виявляються поза тдприемством i поза контролем його адмшютраци. Управлшня такою дестабшзащею потребуе залучення бшьш широкого кола учаснишв, тж власник i адмшстращя тдприем-ства (роботодавщ) й пращвники, таких, як державт органи р!зного р!вня, р!знор!дн економ!чт агенти, га-лузев! структури. Адмшстращя тдприемства повинна розумгти суттсть того, що ввдбуваеться, з тим, щоб приймати ефективт ршення в умовах дестабшзаца. Пращвники можуть висувати вимоги, ршення яких ютотно впливае на питання пращ на тдприемства
Тепер можна видшити основт напрямки дестабшзуючих вплив!в :
— м!ж пращвником i управлшням тдприемством з питань умов пращ;
— м!ж управл!нням тдприемством i домовлас-ником, пов'язаш з нев!дпов!днютю щни пращ й потребами домашнього господарства;
— м!ж управл!нням тдприемством i домовлас-ником з питань сощально! тдтримки;
— м!ж державою та домовласником з питань сощально! тдтримки.
3) Дестабшзуюш чинники виробничо! дальност виробничо-екожмчно' системи. Найбтьш поширени-ми дестабшзуючими чинниками в основнш вироб-ничш дальност е:
— виробнич! авари;
—позаплажш зупинки обладнання або перериван-ня технолопчного циклу виробничо-економ!чно1 систе-ми через вимушене переналагодження обладнання (на-приклад, унаслвдок змши яюсних параметр!в сировини);
— порушення персоналом технолопчно! та тру-дово! дисципл!ни тощо.
Наслвдками аварш та пов'язаних з ними нещас-них випадшв е попршення сощального ктмату на тдприемстш.
У допом!жнш виробничш дальност дестабшзу-кш чинники можуть виникнути як:
— перебо! енергопостачання;
— подовження на невизначений термш тривалост ремонту обладнання;
— авари допом!жних систем (вентиляцшних при-стро'в, систем водо- й теплопостачання тощо);
— нетдготовлемсть шструментального господар-ства тдприемства до освоення нового виробу й ш.
У сфер! обслуговуючих виробничих процеив виробничо-економ!чно! системи дестабшзуючими чинниками можуть виявитися:
— збо! в робот! служб, що забезпечують функ-щонування основного й допом!жного устаткування;
— авар!я або пожежа в складських примщеннях;
— вихвд з ладу (повний або частковий) обчислю-вальних потужностей у систем! обробки шформаци тощо;
— може бути викрадене не тшьки ф!зичне майно тдприемства та людсьш ресурси, але й !нтелектуаль-не надбання тдприемства, наприклад, недостатня патентна захищенють продукци тдприемства й технологи та ïï виготовлення, що дозволило конкурентам осво'ти випуск т1е1' ж продукци, не витрачаючи засоб!в на придбання лщензи.
4) Дестабшзуюш чинники в сфер! обку виробни-чо-екэномчно1' системи. У сфер! обиу дiяльнiстъ тдприе-мства тддаеться до таких дестабшзуючих чинниюв, як:
— порушення тдприемствами-сум!жниками по-годжених графтв постачань сировини, комплектую-чих i т. п.;
— невмотивована вщмова оптових споживач!в вивезти або оплатити отриману готову продукщю;
□ Незапланован та вимушеш вiдпустки ШЗагальна кiлькiсть пра^вниюв, чол.
500450400350300250200150 100 500-
233
205
210
249
223 ^
=
90
258
215
2006
2007
ВАТ "Донецький завод високольтних опор"
2006 | 2007
ВАТ "1золяфя"
Рис. 3. Пор1вмяммя тимчасовоТ непрацездатносл
— банкрутство й самол^вдащя тдприемства-контрагентОв або дтових mpTHepiB i в результат зник-нення постачальнишв сировини або споживaчiв готово! продукцл [4].
На основi проведених дослiджeнь можна видь лити нaйбiльш типовi напрямки внутpiшнiх дестабш-зуючих чинникiв: особист вiдносини; перевантажен-ня на pоботi; вiдпустки, незаплановаш й вимушеш; хвороби; заходи, проведет профстлковим рухом; позитивш й негативш нeсподiвaнi ситуаци; звтьнення або прийом на роботу нових пpaцiвникiв; розширення або скорочення дiяльностi оргашзацл; несправност машин i обладнання; неправильна повeдiнкa клieнтiв або персоналу; дИ впливових осiб, що сприяють або заважають дiяльностi оргашзацл; чинники охорони й безпеки пpaцi; iнiцiaтиви й вдец iнфоpмaцiя; ствбесь ди; подяки й догани; вмотивовaнiсть.
Наприклад, у mдпpиeмствi ВАТ «Донецький завод високовольтних опор» нeзaплaновaнi й вимушеш ввдпустки у 2006 р. отримало 205 пpaцiвникiв iз 438, а у 2007 р. — 249 iз 459 пращвнишв. А в пiдпpиeмствi ВАТ «1золящя» тимчасова непрацез-дaтнiсть у 2006 р. була у 258 пращвнишв iз 481, а у 2007 р. — 215 iз 305 пращвнишв (рис. 3). У [5] показано, як провести фшансовий aнaлiз, а також прийняти швестищйш piшeння за допомогою фшан-сових функдiй MS Excel.
I нарешт, фiнансовi дестабшзукта чинники можуть бути зумовлеш як загальним станом фшансово! системи в кра!ш, так i виникати в зв'язку з приИнят-тям виробничо-економiчною системою тих або шших рiшенъ щодо фiнансування И дiяльностi. 1ншими словами, фiнансовi дестабшзукта чинники можуть бути i внутршшми, i зовнiшнiми.
Фiнансовi дестабiлiзуючi чинники гедаляемо на декiлька груп:
— дестабшзукт чинники, зумовлеш тим або iншим варiантом управлiння, обраним виробничо-еко-номiчною системою для фiнансування и дiяльностi, сту-пенем пророблення нею фшансових рiшенъ. Наприклад, вибiр кредиту як джерела фiнансування проекту бшьше шддаеться впливу дестабiлiзуючих чинниюв порiвияно з випуском звичаИних акцш, тому що при-пускае виплату основного боргу i вiдсоткiв за графь ком, чого немае при випуску акцiИ. Водночас випуск акцш без упевненост в можливостi 1хнього розмiщення може виявитися бiльш дорогим шструментом фшан-сування, шж кредитш ресурси;
— дестабiлiзуючi чинники, що виникають у зв 'яз-ку з помилками у фiнансових розрахунках. Наприклад, помилки при складанш плану надходжень i вит-рат фшансових ресурав можуть призвести до непла-тоспроможностi виробничо-економiчноl системи на будь-якому еташ проекту або угоди, що потребуе за-
Таблиця 2
Базовий паб1р дестабШзуючих чинникш
Дестабшзуюч! чинники
Зовншш чинники Внутршш чинники
Пол!тична стабшьшсть Авари основного устаткування
Сощальна стабшьшсть Авари допом!жного виробничого устаткування
Порушення контракпв з боку мюцевих або федеральних оргашв державно! влади Нешдготовлешсть шструментального господарст-ва й технолопчного оснащення для змши виробле-ного продукту
Негативна змша цш на сировину, матер!али, що комплектують, енергоресурси тощо Порушення персоналом технолопчно! дисциплши
Падшня платоспроможного попиту на основ-ну продукщю 1снування можливостей для економ!чних зловжи-вань i злочишв
Поява нових господарських суб'екпв-конкурешОв у тому же сектор! ринку Вщтш квашфшовано! робочо! сили, вибуття клю-чових сшвробггнишв тдприемства
Поява в конкурешОв ново! технологи вироб-ництва з меншими витратами Недостатня патентна захищенють продукци тдприемства й технологи ïï виготовлення
Жорстшсть у регюш господарювання шдпри-емства еколопчних вимог Недостатнш р!вень забезпечення необхвдною для роботи шформащею
Схильшсть до недружнього поглинання Недостатня яюсть управлшня або «управлшсько! команди»
Порушення комушкативних зв язюв м!ж шд-приемствами як господарюючими суб ектами Неадекватне формулювання власних стратепчних цшей тдприемства
Неадекватшсть шновацшно! полггики
Неадекватшсть швестицшно! активност шдпри-емства
лучення бшьш дорогих ресурив, якщо взагалi це буде можливим.
Зневажливе ставлення до економiчного аналiзу
— досить поширене явище в сучасному украшсько -му бiзнесi. Так, незважаючи на наявтсть численних методик i програм аналiзу ефективност iнвестицiйних проектiв, вони е малодшовими через недостатню ува-гу до вивчення ситуаци на ринку. Справа обмежуеть-ся найчастше необ'ективними або неповноцiнними даними, власним досвiдом i досвiдом найближчого оточення.
Нерщко аналiз обмежуеться вивченням ринково! кон'юнктури без дослiдження чинникiв, що вплива-ють на 11 змiну. Недолiки економiчного аналiзу можуть тдсилюватися за рахунок непродуманих оргатзацш-но-економiчних ршень (наприклад, неправильний вибiр оргатзацшно! структури управлiння виробни-чо-економiчною системою), що тдвищуе iмовiрнiсть дестабшзаци. Остаточно ва види дестабiлiзуючих чинникiв так чи шакше мають фiнансовий вимiр, або збшьшуючи витрати з проекту або угоди, або знижу-ючи доход, або призводячи до перевищення заплано-ваних термiнiв iнвестування, або в шнцевому випадку
— до втрати не тальки доходу, але й катталу. Резуль-
татом виявлення дестабшзуючих чиннишв на обсте-жуваних тдприемствах ВАТ «Донецький завод висо-ковольтних опор» й ВАТ «1золящя» стало формулю-вання базового набору дестабшзуючих чиннишв, представленого в таблиц! 2.
У реальнш екожмчнш практищ ва групи дестабшзуючих чиннишв е взаемозалежними й часто пе-реплгтаються один з одним. Так, при ютотному обме-жент платоспроможного попиту ввдсуттсть дослвд-жень стану й тенденцш попиту та пропозици на ринку, зневажливе ставлення до питань фшансового плану-вання можуть призвести до серйозмших наслвдшв, нж у ситуаци його стабшьносп або тим бшьше росту.
Подана класифжащя дестабшзуючих чиннишв доз-воляе спростити 'хнш яшсний анал!з, визначити по-тенцшт галуз! виникнення, визначити ва основт дес-табтзуюш чинники й обрати стратепю управлшня ними.
Виявлення сфер прояву дестабшзаци або концен-трацп дестабшзуючих чиннишв, 1'х мотторинг, шльшсний та яшсний анал!з, прогнозуючи потенщйш сценари 1х виникнення та розвитку, забезпечуе мож-ливють управлшня ВЕС в умовах дестабшзаци. Це доз-воляе значно знизити р!вень ди дестабшзуючих чиннишв на виробничо-економ!чну систему й мшм!зува-
ти 1х негативн наслiдки. Можна видiлити дешлька послвдовних рiвнiв формування дестабшзаци за чер-говiстю 1х прояву: поява кризово1 зони, виклик, не-безпека, ризик, загроза, дестабiлiзуюча подiя (чинник) i дестабiлiзацiя (рис. 4).
Пiд кризовою зоною розумieться якась сфера ви-никнення обставин, здатних спровокувати появу но-вих рiвнiв дестабшзаци.
Виклик — це сукуптсть обставин, не обов'яз-ково конкретно дестабiлiзуючого характеру, але, бе-зумовно, таких, що потребують реагування на них. Поняття мiстить у собi «повед!нку з метою руйнуван-ня або серйозно1 змiни iснуючих i пануючих норм» [6]. 1ншими словами, виклик — це явища й процеси, яш в цей час не ставлять пiд питання стабiлiзацiю, але, якщо не прийняти ряд конкретних заходiв, подалi за-безпечення стабiлiзацii виявиться таким, що його складно досягти, або навiть неможливим.
За суттю виклик визначаеться iснуванням опо-середкованих негативних чиннишв, як у розвитку можуть призвести до конфл!ктно1 ситуаци, iстотно змiнити обстановку й створити пряму загрозу функ-щонуванню тдприемства. Ця обставина перетворюе виклик на первинну категорiю системи «стабшзащя — дестабшзащя».
Небезпека — цшком усвiдомлювана, але не фатальна ймовiрнiсть нанесення збитку тдприемству, зумовлена наявтстю об'ективних i суб'ективних чиннишв, що володють вражаючими властивостями. Вона представляе собою об'ективно юнуючу можливiсть негативного впливу, в результат! чого може попрши-тися стан тдприемства.
Характеристикою небезпеки е 11 потенщйнють, прихильнiсть до майбутнього. При появi «дестабшзу-ючих вплив!в» вона зникае як така (тобто перестае ква-лiфiкуватися як небезпека) або тсля зникнення тако! можливосп, або, навпаки, з 11 реалiзацiею.
Загроза—найбшьш конкретна й безпосередня форма дестабiлiзацii, створювана цшеспрямованою дяльнютю. Небезпека й загроза представляють собою рiзнi рiвнi стану, що гпдривае стабiльне функцiонування тдприемства. Загроза—це стадя крайнього загострення протирiч, без-посередньо передконфлктний стан, коли наявна готовнiсть одного з дестабшзуючих чинникiв нанести свш негатив-ний вплив на конкретне пiдприемство.
Ризик (у найзагальнiшому вигляд!) можливiсть виникнення несприятливих i небажаних наслiдкiв дiяльностi самого пiдприемства. У контекст! представ-лено1 послiдовностi ризик виступае своерiдною формою прояву небезпеки, зумовленою цiлеспрямованою активнiстю самого тдприемства. При цьому ризик представляе собою ймов!ртсть певних обмежень у ре-ал!заци намiчених дiй, пов'язаних з тим, що не завж-
Загроза
\
Ризик
Дестабiлiзуюча подiя (чинишс)
1
Дестабiлiзацiя
Рис. 4. Рiвнi дестабШзаци
ди вдаеться заздалепдь точно прорахувати, як позна-чаться на стабшьност! функцiоиування тдприемства т! або iншi новаци.
Дестабглгзуючу под1ю можна визначити як реа-лiзацiю небажаного сценарiю ди на ВЕС (у процеа функцiонувания), окремого чинника або 1х сукупност! та/або умов дестабшзуючого характеру.
Формування едино1 класифшаци р!вн!в дестабь л!зуючих чиннишв, — кризово1 зони, проблем, виклишв, небезпек, загроз, ризишв, под!й та дестабшзаци—доз-воляе провести 1х повне !ерархчне урахування як у роз-рахунку загального р!вня дестабшзаци тдприемства.
Методолопчна роль розглянутих фенометв по-лягае в тому, що, вибудуван в ряд, вони, по-перше, показують багатопланов!сть тих ситуац!й, яш спричи-
няють заклопотанiсть i тривогу керiвнищ•ва, спонуку-ючи його до дш для захисту тдприемства; по-друге, пiдкреслюють спепифшу змiсту й характеризують рiзнi ступет iнтенсивностi прояву несприятливих чинниив.
Загальною рисою розглянутих нами понять е те, що вони характеризують можливост й здатност кого-небудь (чого-небудь) завдати шкоди.
Особливе ж полягае в тому, що в кожному з них ввдбите розходження щодо:
— ощнки, ступеня реальност дестабiлiзацiï в мру наближення можливост ïï настання в дшсносп;
—мсця й ролi суб'ективних i об'ективних чинниюв;
— конкретноï адресност впливу на тдприемство.
Управлiння тдприемством, що функщонуе тд
впливом дестабiлiзуючих чиннишв, — це перш за все передбачення появи нових рiвнiв формування дестаб-шзуючих чинникiв, створення кризовоï зони (зон); вiрогiднiсть переходу окремих (або комплексу) вик-ликiв у небезпеку; небезпеки в реальну загрозу; мож-ливим ризиком виникнення значних збитив ввд катас-трофiчних природних, техногенних катаклiзмiв або рiзких дестабiлiзуючих подiй у сощально-полггичтй сферi; реалiзацiею дестабiлiзуючих подш; i, зрештою, дестабiлiзацiï вiд "х прояву.
Ефективтсть системи оцiнки й мотторингу дес-табiлiзацiï ПЕС часто визначаеться класифiкацiею рiвнiв i видiв дестабiлiзуючих чинникiв. Науково обгрунто-вана класифшащя дозволяе чiтко визначити мюце кожного дестабiлiзуючого чинника в загальтй системi де-стабiлiзацiï.
1снуе значна кiлькiсть класифiкацiй виклишв, небезпек, загроз i ризикiв. Незважаючи на те, що в свош основi вони походять вiд единих джерел, у су-частй лiтературi наводяться не узгоджет мiж собою 1'х класифiкацiï, особливо ризикiв [7] — [9].
В економiчнiй теорiï використовуються термiни «тдприемницький ризик», «фшансовий ризик», <анве-стицiйний ризик», «економiчний ризик», «господарсь-кий ризик». Найбiльш загальний змiст мае термiн «гос-подарський ризик», тому що тд господарською дiяль-тстю тдприемства розумiються ва аспекти, що сто-суються роботи й розвитку тдприемства.
Виклики тдприемству в економiчнiй сферi його дiяльностi переходять в небезпеки, потiм в загрози й ризики як математичт сподiвання 1'х настання, як ввдбуваються також в економiчнiй складовiй дестабь лiзацiï. Це значною мiрою належить i до збитшв як кшьшсних показнишв втрат тдприемства. Проте зби-ток вiд дестабiлiзуючого впливу на ВЕС в екож^чнш сферi може виявитися i в iнших сферах: техногентй, сощальтй, полiтичнiй и т. д. Необхщтсть стшкого розвитку соцiально-економiчноï системи в цiлому i розвитку кожного тдприемства окремо потребуе пов'я-
зати в едине цiле розвиток усiх 11 тдсистем для забез-печення безпеки тдприемств й оточуючого 1х природного середовища.
За рiвнем прояву дестабiлiзуючих чиннишв уах 1'х (у тому числi и саму дестабшзащю) можна подши-ти на: базовий рiвень, iнтегральний рiвень, диферен-цiйованi рiвнi.
Базовий рiвень: природно-екологiчна сфера, тех-ногенно-виробнича сфера, антропогенно -сощальна сфера [10] — [11].
1нтегральний рiвень: так сфери, як полгтична, економiчна, соцiальна, еколопчна, енергетична, пра-вова, науково-технолопчна, шформащйна та iн.
Усi негативнi чинники на iнтегральному рiвнi в рiзних сферах 1'х прояву iерархiчно надалi подшяють-ся на певну кшьшсть сфер 1'х прояву на диференцшо-ваних рiвнях — 1-го порядку, 2-го порядку i т. д.
Диференцшованих рiвнiв дестабiлiзуючих чиннишв в рiзних сферах iнтересiв тдприемства може бути, у принцит, значна кшьшсть. Усе залежить вiд ступеня деталiзацil сфер прояву дестабiлiзуючих чинниюв. Цей пiдхiд до створення загально! структури дестабiлiзуючих чинникiв дае можливють розробити единий пiдхiд до розрахунку шльшсно! оцiнки 1'х зна-чущост й на певнiй базi надалi розрахунку та аналiзу рiвня дестабшзаци тдприемства.
Рiвень загально! дестабшзаци Д общ тдприем-
ства визначаеться сумою сфер Дбаз базового рiвня його дестабшзаци:
Д заг S Дбаз.
i=1
Величина кожно! сфери базового рiвня дестабь лiзацiï тдприемства визначаеться якоюсь сукуптстю
сфер ДНтегр рiвня його дестабшзаци:
Дбаз S Дттегр
j=1
де n — кшьшсть сфер iнтегрального рiвня дестабшзаци тдприемства, що включаеться до цiеï сфери базового рiвня його дестабiлiзацiï.
Слiд зазначити, що деяш сфери iнтегрального рiвня дестабшзаци можуть входити до дек1лькох сфер базового рiвня дестабiлiзацiï тдприемства окремими складовими !х сферами диференцiйованих рiвнiв. У
свою чергу сфери дестабшзаци ДЦнтегр штеграль-
ного piBHH дестабшзаци формуються з послiдовних сукупностей диференцшованих piBmB дестабшзаци тдприемства
Кiлькiсть диференцшованих piBHiB безпеки виз-начаеться необидною глибиною урахування чиннишв або piBra само! дестабшзаци.
Дослiдження проблем дестабшзаци тдприемства b кожнiй сфеpi його iнтеpесiв повинно pозвиватися не тшьки i не скшьки шляхом опису всiх стоpiн прояву дестабшзаци, але, i це головне, шляхом розробки даевого механiзму розрахунку й аналiзу сценарив розвитку подш на вах р1внях функцюнування пiдпpиемства. Економчнш наущ необвдний девий методологiчний апарат яюсного монiтоpингу piвня дестабшзаци тдприемства в склад-них i постшно мiнливих умовах його функцюнування.
Л^ература
1. Промислове виробництво: тдсумки сiчня — листопада 2008 року Змши обсягiв промислового виробництва (наростаючим тдсумком у % до ввдпов-iдного пеpiоду попереднього року) [Електронний ресурс] / Державний комгтет статистики Укра!ни, 2008.
— Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/ operativ200 8/so ek r u/soekru u/11 2008/ page 04.htm. Заглавие с экрана. 2. Забродский В. А. Оптимизация функционирования АСУ предприятием / В. А. Забродский, В. И. Скурихин. — К.-Донецк : Вища школа, Головное изд-во, 1978. — 136 с. 3. Хри-стиановский В. В. Процессы дестабилизации в производственных системах: аксиоматика и анализ / В. В. Христиановский. — Донецк : НАН Украины; Институт экономики промышленности, 1998. — 208 с. 4. Качалов Р. М. Управление хозяйственным риском производственных систем / Р. М. Качалов // Экономика и математические методы. — Т. 33. — Вып. 4, 1997. — С. 25 — 38. 5. Исаева Е. В. Использование финансовых функций MS Excel в бизнес — анализе / Е. В. Исаева, В. А. Низельник // Прометей : Регион. сб. науч. тр. по экономике. Вып. 1(16). — Донецк : Юго-Восток, 2005. — С. 250 — 255. 6. Категорiя: социальная психология [ Електронний ресурс] / Вики-педия — свободная энциклопедия. — Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Вызов Заглавие с экрана. 7. Пенцак С. Я. Проблеми використання сучас-них моделей управлшня ризиком / С. Я.Пенцак, А. Я. Пенцак // Вюн. Нац. ун-ту «Львiв. Полгтехшка». Лопстика. — 2006. — № 552. — С. 111—120. 8. Вер-бицька Г. Л. Ощнка економiчного ризику / Г. Л. Вер-бицька // Актуал. пробл. економши. — 2004. — № 4.
— С. 129—136. 9. Карпунцов М. В. Ризикостшшсть тдприемства / М. В. Карпунцов // Актуал. пробл. еко-номши. — 2008. — № 3. — С. 71—76. 10. Мамутов H. A. Связь стратегических рисков чрезвычай-
ных ситуаций с сопредельными рисками. Стратегические риски чрезвычайных ситуаций: оценка и прогноз / Н. А. Мамутов // Материалы восьмой науч.-практ. конф. по проблемам защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций. — М. : Триада Лтд, 2003. 11. Олеников Е. А. Экономическая безопасность и инвестиции (теория и практика) / Е. А. Олеников. — М.: М — Мега, 2000.
1саева О. В. Концептуальний гадхщ до piBHiB формування eKOHOMi4HOi дестабШзацп та кла-сифжаци li чиммикчв
Змши у свгтовш економщ призвели до нестабшь-носп, надзвичайно загострилася конкуренщя на свгто-вих ринках, зросла загроза нормальному функцюну-ванню тдприемств. Стаття присвячена висвгтленню те-оретичних основ i методолопчних пiдходiв до побудо-ви класифшацц дестабiлiзуючих факторiв, що вплива-ють на функцюнування виробничо-економiчних систем (ВЕС), а також рiвнiв формування цих факторiв залеж-но вiд ступеня !х прояву.
Ключовi слова: криза, дестабшзащя, виклик, небезпека, загроза, ризик.
Исаева Е. В. Концептуальный подход к уровням формирования экономической дестабилизации и классификации ее факторов
Изменения в мировой экономике привели к нестабильности, чрезвычайно заострилась конкуренция на мировых рынках, выросла угроза нормальному функционированию предприятий. Статья посвящена освещению теоретических основ и методологических подходов к построению классификации дестабилизировавших факторов, которые влияют на функционирование производственно-экономических систем, а также уровней формирования этих факторов в зависимости от степени их проявления.
Ключевые слова: кризис, дестабилизация, вызов, опасность, угроза, риск.
Isaeva E. V. Conceptual approach to the levels of economic destabilization forming and classification of its factors
Changes in a world economy resulted in instability, a competition was extraordinarily sharpened on world markets, a threat the normal functioning of enterprises grew. The article is devoted illumination of theoretical bases and methodological going near the construction of classification of destabilizing factors which influence on functioning of the productional economic systems, and also levels of forming of these factors, depending on the degree of their display.
Key words: crisis, destabilization, challenge, unsafety, threat, risk.
