CC BY
10
УДК 355.07.003.12
М. I. МАЛЬКОВ, О. О. СТЕПАНЕНКО (Адмшютращя Держспецтрансслужби), А. В. РАДКЕВИЧ, В. Ф. ХУДЕНКО (ДПТ)
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ОЦ1НКИ БОСЗДАТНОСТ1 ОРГАН1В УПРАВЛ1ННЯ ДЕРЖСПЕЦТРАНССЛУЖБИ П1Д ЧАС ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
Розглянуп питания конкретизування значения виробничих можливостей формування Державно! спеща-льно! служби транспорту на кожний день особливого перюду з урахуванням працездатносп оргашв управлшня, в тому числ1 з урахуванням втрат особового складу щд час бойових дш 1 зниження р1вня професшно! шдготовки посадових оаб оргашв управлiния.
Рассмотрены вопросы конкретизации значения производственных возможностей структурных подразделений Государственной специальной службы транспорта на каждый день особого периода с учетом работоспособности органов управления, в том числе с учетом потерь личного состава во время боевых действий и снижения уровня профессиональной подготовки должностных лиц органов управления.
The article considers questions of precise determination of the values of operational capabilities of the State Special Transport Service's structural subdivisions for each day of the special period, taking into account potential efficiency of the managerial bodies, including account of human casualties among the personnel during warfare actions and decline of the proficiency level of managerial staff.
У тепершнш час у розвинутих кра!нах здш-снюються широкомасштабш заходи щодо роз-витку вшськових технологш - це шформатиза-щя вшськ i озброення, автоматизащя управлш-ня вшськами, створення надшних засобiв захи-сту сво!х i подавлення пунктiв управлiння супротивника, розробка нових технiчних засо-бiв для ведення глибоко ешелоновано! розвщ-ки. Вщставання Укра!ни в названих та шших важливих областях призводить до ослаблення !! воeнно-стратегiчних позицiй у свт i створюе передумови для дiалогу з нею з «позицп сили».
Змiнюeться i характер майбутньо! вiйни. По-ряд з могутшм масованим застосуванням висо-коточно! збро!, iнформацiйно-психологiчною дieю на вiйська i населення супротивника, особлива увага придшяеться досягненню переваги в управлшш.
Державна спецiальна служба транспорту вщповщно до прийнято! i реалiзованоi вшсь-ково! доктрини у мирний час утримусться в чисельностi, що забезпечуе пiдтримку в по-стiйнiй готовносп до виконання завдань за призначенням тшьки мiнiмально необхiдну кiлькiсть структурних шдроздшв, як базу для мобшьного розгортання. У зв'язку з цим, об'еднаш загони i окремi загони Держспецтрансслужби тсля переходу з мирного на воен-ний час (вщмобшзування) до моменту завер-шення злагодження можуть тiльки умовно вважатись боездатними.
Аналiз показуе, що боездатнiсть будь-якого формування Держспецтрансслужби у значнш мiрi визначаеться бойовою готовнiстю органiв управлiння.
Розглянемо ситуацда, коли пiсля вщмобш-зування вс частини об'еднаного загону укомп-лектованi особовим складом, технiкою i озбро-енням у вiдповiдностi до штату. Отже, заходи мирного часу щодо забезпечення бойово! i мо-бiлiзацiйноi готовностi виконанi повнiстю.
Таким чином, боездатшсть характеризуе стан органу управлшня до кiнця перiоду переходу його з мирного на военний час. А боездатшсть органу управлшня, у зв'язку з цим, буде характе-ризувати його можливосп з управлшня дiями з'еднань, частин та шдроздшв Держспецтрансслужби за !хшм штатним призначенням.
Мiрою кiлькiсноi оцшки боездатностi органу управлiння може бути фактична тривалiсть циклу управлшня (Тц), а показником ефектив-ностi - ступiнь !! вщповщносп необхiдному значенню (ТцМ). У загальнш тривалостi циклу управлiння видшимо двi складовi:
Тц = ТцЛ + Тц.с - Тц.М
(1)
де ТцЯ - витрати часу на аналiз, обробку отримано! шформацп, розробку й оформлення рiшення; Тцс - витрати часу на доведення р>
шення до виконавцiв; ТцМ - нормативна (не-обхiдна) тривалють циклу управлiння.
Таким чином, перша складова циклу харак-теризуе працездатнiсть органу управлiння, тоб-то здатнiсть аналiзувати виникаючi ситуацп, приймати рiшення i ставити бойовi задачi ви-конавцям, з оформленням вiдповiдних бойових документiв.
Тодi вираз для критерда ефективностi управлiння буде мати вигляд:
К ТцЯ + Тц. с
Т
< 1,0.
(2)
Наведенi залежностi (1, 2) побiчно характе-ризують боездатшсть органу управлiння, але не дають кшьюсно! величини безпосередньо, тоб-то необхщно розкрити функцiю виду
В т- / (БЯк т; БЩ ,х),
(3)
де ББк т - показник рiвня боездатностi к-го
органу управлшня на день перiоду т; БЯк х -
показник працездатностi органу управлшня; Бик т - показник стшкосп роботи пункту
управлшня.
Таким чином, якщо працездатнiсть органу управлшня висока, а стшкють недостатня, тодi добре i вчасно прийняте рiшення не буде передане виконавцям. I, навпаки, при високш стш-костi роботи пункту управлшня, але низькш працездатностi органу управлшня, шдлега об'еднанi та окремi загони i пiдроздiли будуть простоювати через вщсутшсть рiшення. У свою чергу, як вщомо, стiйкiсть характеризуеться надшшстю та живучiстю. На даному етат до-слiдження показники працездатностi i стiйкостi пропонуеться зрiвняти. Тому дютанемо
БВк,т - т1П (БКк,т; Бик,т ) ^ БВк,т,N
(4)
БЯк, - /(к,т,1;Як,т,2; • • • Як,т,т )
(5)
Якщо працездатнiсть органу управлiння ро-зумiти як його можливiсть вчасно розробляти, обгрунтовувати i оформляти належним чином управлiнськi рiшення, то цей показник кшьюс-но буде дорiвнювати:
Кк,т -
н.к
(6)
ф.к ,т
де БВк т N - нормативне (необхщне) значення
показника рiвня боездатносп органу управлiння.
Оскiльки у останш роки методи оцiнки стшкосп управлiння розробляються досить штен-сивно, то е необхщним у теоретичному плат дослщжувати шляхи кшьюсно! оцшки праце-здатностi органу управлiння.
Орган управлшня будь-якого рiвня включае сукупшсть структурних груп, пiдгруп i шдроз-дiлiв. Тодi узагальнений показник працездатно-стi органу управлiння е функщя виду
де Як т - вщносна величина показника праце-
здатност к-го органу управлiння на день пе-рiоду т; Тнк - нормативний час на розробку документ для управлiнських рiшень; -
фактичний час на розробку тих же докуменив управлшня.
Залежшсть (6) дае можливють оцiнити праце-здатшсть органу управлiння в процесi виконання загонами завдань за призначенням, але не дозво-ляе прогнозувати цей показник у процеа шдго-товки до И виконання або в ходi з урахуванням неминучих втрат i доукомплектування.
Таким чином, прогноз показника працездат-ностi органу управлiння протягом усього пер> оду виконання поставлено! задачi е об'ективно необхiдним для своечасно! реакци i недопу-щення виникнення критичних ситуацiй.
Оскшьки орган управлшня становить собою певним чином сформовану органiзацiйно-штатну структуру, то при И створеннi вже передбачена неоднакова значимють посад, на якi признача-ються фахiвцi визначеного рiвня пiдготовки. До-свiд показуе, що працездатнiсть органу управлшня визначаеться не тшьки рiвнем квалiфiкацil фахiвцiв, укомплектованiстю структурного шд-роздiлу, але i загальною органiзацiею 1хньо1 ст-льно! роботи. З ще! причини, на практищ, при однаковому приблизно рiвнi квалiфiкацil фахiв-цiв, !х працездатнiсть як колективу, може бути менше i бiльше встановленого нормативу.
У зв'язку з цим, взаемозв'язок i взаемовплив укомплектованосп особовим складом i уза-гальненого рiвня квалiфiкацil посадових ошб органу управлiння може бути виражений такою залежнiстю:
Як,т - Ку,к,тБКп.п,к,т ,
(7)
де Як ,т1; Як ,т,2;—Як ,т,т - показники працездатно-стi т-структурних складових органу управлiння.
де Як т - працездатшсть к-го органу управлiння
або його структурного елемента на день пер> оду т; Кукх - укомплектованють особовим
складом цього органу управлшня або його структурного елемента; БКп п к т - вщповщно
узагальнена величина коефiцiента професшно! пiдготовки посадових осiб органу управлшня.
Укомплектовашсть органу управлшня на будь-який момент часу розглянутого перюду визначаеться i прогнозуеться на основi штатних нормативiв, наявностi особового складу або прогнозу його втрат на заданий день перюду.
Методика прогнозування втрат особового складу в органах управлшня Держспецтрансс-лужби тд час проведення оборонних i насту-пальних операцш розроблена (у тому чи^ i за участю авторiв) i доведена до практично! реалiзацi! у вiйськах.
Для оцшки рiвня квалiфiкацi! або професшно! подготовки органу управлiння необхщ-но одержати попередньо iндивiдуальну оцшку по кожнiй посадовiй особi, а по^м певним чином iндивiдуальнi характеристики перетво-рити в узагальнений показник. Методика ш-дивiдуально! оцiнки квалiфiкацi! посадових осiб органiв управлiння Держспецтрансслуж-би у даний час розробляеться i уточнюеться у процесi практичних перевiрок боездатностi Держспецтрансслужби.
Для оцiнки рiвня професiйно! пiдготовки групи фахiвцiв управлшня пропонуеться скори-статися такою залежшстю:
БКп.п -
Кп.п.,1С1 + Кп.п.,2С2
- К с
п.п., т т
(8)
I С
БК
К
п.п.,1 1
-К,
п.п.,2 а2
п.п., к
'Кдп"а" (9)
Цей практичний висновок був пiдтверджений теоретичними дослiдженнями В. П. Гладких, Х. I. Камалова, Е. I. Шехтмана та iншими. У цих роботах виробничi можливостi формування роз-глядаються як функцiя продуктивностi, тобто
БЖ] ,х-¥ ] ,х БП] ,х
-БЖ,
], N ■
(10)
де БКпп - узагальнений показник рiвня профе-сiйно! подготовки групи управлiння; Кш. 1 •. Ки11 т -
шдивщуальний вiдносний показник професiйно! пiдготовки посадових оаб органу управлiння; С1, С2,-.Ст - показник значущосп (оцiнка рол^ фаивця в групi управлiння; т - кшькють фахiвцiв у грут управлiння.
1з врахуванням викладеного, рiвень профе-сiйно! пiдготовки усього органу управлшня та-кож може бути обчислений з урахуванням значущосп кожного структурного елемента:
п
I ап 1
Таким чином, визначивши кiлькiсно коеф> щент укомплектованостi органу управлiння i коефщент його професiйно! пiдготовки, задача на розрахунок працездатност органу управлш-ня буде вирiшена.
З практичного досвщу вiдомо, що працезда-тнiсть органу управлшня певним чином позна-чаеться на реалiзованих пiдлеглими пiдроздi-лами виробничих можливостях.
де БЖ] т - фактично реалiзованi виробничi мо-
жливостi ]-го формування на день перюду т; ¥] т - коефiцiент, що враховуе вплив оргашза-
цiйних факторiв (в тому числi i управлшня) на виробничi можливостi; БП] т - продуктивнiсть
]-го формування; БЖ] N - нормативнi штатнi
виробничi можливосп.
Аналiз наведено! залежностi показуе, що БЖ] т - БЖ] N у тому випадку, якщо ¥ ] т - 1,0 ;
а БП] т - БЖ] . Отже, при ¥] т < 1,0 виробничi
можливосп формування будуть менше штатних.
Таким чином, щоб кожна з частин об'ед-наного загону Держспецтрансслужби мала ви-робничi можливостi вiдповiдно до штату, необ-хiдно щоб рiвень органiзацi! управлiння вироб-ництвом виключав !хш необгрунтованi втрати.
Величину ¥ пропонуеться оцшювати до-бутком:
¥х -/(Р1,х;Р2,Х;-Рп,х) (11) де Р12„.пт - частковi складовi узагальнено! характеристики ¥т.
Для прикладу розкриемо змют деяких част-кових складових коефiцiента ¥: Р1 т - коефщ>
ент, що характеризуе рiвень органiзацi! управлшня шдроздшами окремого загону при вико-наннi ними задач за призначенням в конкрет-ний день перюду т; Р2 т - коефщент, що
характеризуе рiвень оргашзацп тилового забез-печення пiдроздiлiв на об'ектах робгг; Р3 т - те
ж, для шдсистеми техшчного забезпечення. Таким чином, Р1 т деяка функцiя працездат-
ностi органу управлiння Як т, а Р2 т е узагаль-
неною характеристикою вщповщносп системи тилового забезпечення необхщному значенню. Дiапазон змiни коефщента Р2 т був установлений Х. I. Камаловим шляхом експертного опи-тування фахiвцiв i склав 0,7.. .1,0.
Отже, при низькому рiвнi органiзацi! системи тилового забезпечення через непродуктивш втрати часу, втрати виробничих можливостей загонiв можуть досягати 30 %, а деяю експерти вважають i до 40.45 %.
У параметр ^ можуть входити й iншi коеф> цiенти, що враховують вплив факторiв, неназ-ваних вище.
Якщо величину ^ визначати як добуток трьох вищеназваних коефiцiентiв, то !! вплив на виробничi можливосп досить вiдчутний. Для прикладу, нехай три оргашзацшш фактори ощ-нюються показниками Р1 т = Р2 т = Р3 т = 0,9.
Отже, кожна з оргашзацшних тдсистем тiльки на 10 % нижче необхiдного значення. Але при значенш ¥ = 0,9 • 0,9 • 0,9 = 0,73 утрати вироб-ничих можливостей складуть 27 %.
Аналiз практично! роботи оргашв управлш-ня Держспецтрансслужби дае шдставу припус-тити, що втрати виробничих можливостей у значною мiрою iстотно залежить вiд працезда-тностi органiв управлшня двох сумiжних р1в-нiв: к (об'еднаний загш) i к-1 (окремий загш)
Рк-1,т = / (Рк,т; Рк-1, т) .
(12)
Однак анаштичний вираз для залежиостi (12) ще мае бути розкрито в подальших дослщжен-нях. Фiзичний змiст коефщента втрат виробни-чих можливостей пояснюе спiввiдношення:
Рк-1,т= 1 -
к-1, т
Ж
к-1, N
щ-1, т=(1 - Рк-1, т) sWk-1,
N ■
(13)
(14)
Висновок
Таким чином, якщо шляхом прогнозу розра-хувати величину Рт (утрат можливостей), тодi стае можливим конкретизувати значення виро-бничих можливостей формування Держспецт-рансслужби на кожен день перюду з урахуван-ням працездатностi органiв управлiння, у тому числ1 i з урахуванням втрат особового складу в ходi бойових дiй i зниження рiвня професiйноi пiдготовки органiв управлiння об'еднаних та окремих загошв.
У зв'язку з викладеним, можна зробити таю висновки:
1. Працездатшсть органа управлшня юто-тно залежить вщ рiвня квалiфiкацii його поса-дових осiб.
2. На працездатшсть ютотно впливае сту-пiнь укомплектованостi органа управлiння осо-бовим складом.
3. Оцшюючи працездатнiсть органу управлшня, необхщно враховувати значущiсть ушх посадових осiб, що входять у структурну ланку цього органу управлшня.
4. Необхщно враховувати особистi якост керiвника структурного пiдроздiлу, забезпечу-ючи тим самим збiльшення працездатностi ко-лективу без будь-яких витрат.
5. У самому оргаш управлiння значущють структурних його елементiв не однакова, i у разi визначення узагальненого показника пра-цездатностi органу управлшня цю обставину треба враховувати.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Закон Укра!ни вад 05.02.2004 р. № 1449-1У «Про Державну спещальну службу транспорту».
2. Указ Президента Укра!ни ввд 06.08.2004 р. № 373/2004 «Питання Державно! спещально! слу-жби транспорту».
3. Постанова Кабшету м1н1стр1в Укра!ни «Про оргашзацшне забезпечення техшчного при-криття шлях1в 1 транспортних споруд» - К.: Мь нютерство транспорту, 1995. - 10 с.
4. Наказ Мшютра транспорту та зв'язку Укра!ни { Мшстра оборони Укра!ни ввд 11.04.2005 р. № 383/10663 «Про взаемодш Мшютерства транспорту та зв'язку Укра!ни { Мшстерства оборони Укра!ни у взаемоввдносинах з Державною спещальною службою транспорту»
5. Проект Настанови по д1ях Зал!зничних вшськ, 2001 р.
6. Гусаров Ф. Ф. Организация технического прикрытия железных дорог / Ф. Ф. Гусаров, Л. А. Бутаков. - Л.: ВАТТ, 1989. - 274 с.
Надшшла до редколегп 02.02.2006.
