CC BY
70
УДК 336.5.02
ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕТОД1В УПРАВЛ1ННЯ ВИТРАТАМИ ЗАДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
Н.С. Артамонова, к.е.н., доцент
Н.М. Доба, к.е.н., доцент
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Ефектившсть дiяльностi сучасного тд-приемства значною мiрою залежить вiд прийняття рiшень з оптишзацц витрат, що стае важливим фактором збереження конкурентних переваг, та забезпечення сталого розвитку. Витрати е необхiдною умовою функ-цiонування пiдприемства, к1льк1сть та яшсть 1х здiйснення iстотно впливають на формування фiнансових результатiв.
Управлiння витратами - це процес цшеспрямо-ваного формування оптимального рiвня витрат тдприемства. Критерiем оптишзацц е мiнiмум витрат, що дае змогу тдприемству отримати певнi конкурентнi переваги на ринку збуту, проводити гнучку цiнову политику, формувати оптимальну виробничу програму, та, за рiзних умов, досягти високих розмiрiв прибутку. Однак, зниження рiв-ня витрат е важливим завданням, але не основною метою управлiння витратами, бо така оптишзащя може привести до зниження якосп продукцп та сервiсного обслуговування споживачiв, вiдмовою вiд реалiзацil видiв продукцп, що користуються попитом, але потребують значних витрат, принаймнi, на першому етапi 1хнього впровад-ження.
Головною метою управлiння витратами тдприемства е отримання або тдвищення конкурентних переваг задля забезпечення ефективно! дiяльностi. Тому, саме ринкова спрямовашсть повинна стимулювати впровадження новгтшх технологiй управлiння витратами, що дозволить устшно iнтегруватись у свiтовий та европейський економiчний простiр та забезпечити вичизняний менеджмент iнновацiйним iнструментарiем ефективного функцюнування.
Аналiз дослiджень та публжацш з розв'язання проблеми
На тепершнш час iснуе ситуацiя, коли в економiчнiй лiтературi, як науковiй, так i в навчальнiй, висвiтлення поняття «витрати» подаеться взагалi, без акценпв щодо врахування основних пiдходiв формування системи управ-лiння витратами на шдприемствг Ця проблематика знаходить вщображення у працях видатних вичизняних та зарубiжних фахiвцях, таких як Бланк 1.А, Шеремет А.Д., Цал-Цалко Ю.С., Турило А.М., Давидович I.G. Палiй В.Ф., Нжола-ева С.А. та шшг Усi вони внесли значний вклад у
Артамонова Н.С., Доба Н.М. Впровадження сучасних методгв управлшня витратами задля забезпечення конкурентних переваг.
В статп розглядаються сучасш тдходи щодо управлшня витратами суб'екпв господарювання задля забезпечення прибутково! дiяльностi. Пропонуеться застосування iнструментiв оптимiзащl витрат в системi контролю за цшами, товарним асортиментом, рiвнем структурних змiн. Сформована модель управлiння витратами на шдприемствг
Ключовi слова: система управлшня витратамиднструменти оптимiзацil витрат, тестування, прогнозування, контроль
Артамонова Н.С., Доба Н.М. Внедрение современных методов управления затратами для обеспечения конкурентных преимуществ.
В статье рассматриваются современные подходы к управлению затратами субъектов хозяйствования с целью обеспечения прибыли. Предлагается использование инструментов оптимизации затрат в системе контроля за ценами, товарным ассортиментом, уровнем структурных изменений. Сформирована модель управления затратами на предприятии.
Ключевые слова: система управления затратами, инструменты оптимизации затрат, тестирование, прогнозирование, контроль
Artamonova N.S., Doba N.M. The inculcation of contemporary methods in the management of cost for securing compete preference.
To the article of reflection contemporary methods for the system management of cost by enterprises. The propose of optimization instruments for the direct costing, prices and productions assortment. The presents model of management costs on the enterprises.
Keywords: system management of cost, profits of marginal, forecast, control
розвиток методологи визначення та облшу витрат. Основш принципи управлiння витратами зводяться до наступного:
— системний пвдхвд до управлшня витратами;
— eднiсть методiв, що практикуються на рiзних рiвнях управлшня витратами;
— управлшня витратами на уах стащях життево-го циклу виробу - вiд виготовлення до утаизацд;
— поеднання зниження витрат з високою як1стю продукцп (робгг, послуг);
— недопущення зайвих витрат, впровадження ефективних методiв зниження витрат;
— удосконалення iнформацiйного забезпечення щодо рiвня витрат;
— пiдвищення защкавленосп виробничих тдроз-дiлiв пiдприемства у зниженш витрат. Дотримання усiх принцитв управлiння витратами вважаеться достатшм для забезпечення конкурентоздатностi пiдприемства та завоювання передових позицiй на ринку, але життя не стопь на мгсп i з'являються новi випробування, ризики, що потребують необхiдностi стратепчного погля-ду до проблеми створення ефективного витрат-ного механiзму на шдприемствг
Також, значною мiрою, удосконалення процесу управлiння витратами вiдображаеться у джерелах, що розкривають проблеми створення та функ-цiонування системи контролiнгу на шдприемствг Це представлено у роботах шмецьких економiстiв Манна Р., Майера Е., а також спецiалiстiв з конт-ролiнгу Кармiнського А.М., Даншочкшо1 Н.Г., Сухарево! Л.О., Петренко С.М. та шших. Значна роль у цьому процеа вiдводиться управлiнському облiку. Даш управлшського облiку використову-ються, як правило, усередиш фiрми й не виходять за li меж1. А.Д. Шеремет вщзначае, що «вивчення особливостей управлшського облшу дозволяе зробити висновок про те, що вш служить для:
— надання необхщно1 управлшсько! шформацп для планування, контролю, оцшки й безперерв-ного вдосконалення оргашзаци;
— обчислення фактично1 собiвартостi продукцп (робiт i послуг) i вщхилень вiд установлених норм, стандартiв, кошториав;
— визначення фiнансових результатiв по реалiзо-ваних виробах або 1хшх групах, новим техно-логiчним ршенням, центрам вiдповiдальностi й iнших позицш».
Але, жодним чином, не визначаеться роль управлiнського облiку як iнструменту прийняття стратегiчних рiшень задля забезпечення ефектив-но! дiяльностi, завдяки впровадженню гнучкого цiноутворення; наскрiзного контролю рiвня витрат у середиш пiдприемства та зовнц оптимально1 за обсягом та асортиментом виробничо1 програми.
Отже, новi реали iснування в умовах свишо! фшансово1 кризи та рецесп, необхiднiсть адаптацп вiтчизняних виробник1в до умов евроштеграцш-ного процесу, потребують вiд менеджменту суттевого удосконалення процесу управлiння витратами, тобто систематизацп новiтнiх пiдходiв
щодо управлшня витратами, розробки шструмен-пв штеграцп аналiзу, облiку,оцiнки рiвня витрат та пропозицш щодо створення мехашзму оптимь заци витрат з урахуванням специфiчних особливостей функцiонування тдприемств.
Виклад cyTHOCTi основних дослiджень
Останшм часом набули розвиток рiзноманiтнi концепцп управлiння витратами на пiдприемствi задля ошгашзаци ресурсiв в процесi досягнення ефективно1 дiяльностi. Менеджерам дедалi нелегко визначитись як окремi тдходи, методи, iнструменти спiвiснують одне з одним, в чому е слабш та сильнi сторони тих чи шших ново-введень у системi управлiння витратами. Вченими розглядаються дешлька систем: деяк1 вже позитивно зарекомендували себе у впровадженi в дiяльнiсть, а деяк1 тiльки проходять етап випробу-вання, за результатами яких можна буде зробити висновки щодо можливосп !х застосування. До таких систем вщносять:
— standard costing (СК);
— direct costing (ДК);
— target costing (ТК);
— kaizen costing (КК);
— ABC - costing;
— Theory of constraints (ТОС).
Основа СК - нормативний метод облшу витрат i формування повно1 собiвартостi. Головнi функцil СК - контроль за рiвнем витрат, виявлення вiд-хилень, аналiз причин, що виникли.
Основа ДК - маржинальний метод управлiння витратами i формування неповно1 собiвартостi. Головна функщя - планування i керування витратами та фшансовим результатом.
Облш за повною собiвартiстю припускае, що ва накладнi i непрямi витрати пiдприемства роз-подiляються мiж виробленою пiдприемством продукцiею.
Переваги СК у наступному:
1) Вiдома повна собiвартiсть продукцil.
2) Вiдповiдае традищям та вимогам норма-тивних акпв з фiнансового облiку й оподаткову-ванню.
Недол^ СК:
1) Утрудненiсть проведення аналiзу, контролю i планування витрат.
2) Включення в собiвартiсть продукцil витрат, не пов'язаних безпосередньо з и вироб-ництвом i викривлення рентабельностi окремих видiв продукцАх.
3) Висока ймовiрнiсть помилок, тобто, чим бшьше видiв продукцп i центрiв витрат, тим менш точним стае розрахунок повно1 собiвартостi.
Облiк витрат за системою ДК: суть у наступ-ному - прямi витрати узагальнюються за видами виробiв, побiчно збираються на окремому рахунку списуються на загальш фiнансовi результати того перiоду, у якому вони виникли.
Переваги системи ДК:
1) Можливють аналiзу i контролю за ефективнiстю дiяльностi окремих пiдроздiлiв пiдприемства.
2) Оптимiзацiя обсяпв виробництва, струк-тури випуску (формування оптимально! вироб-ничо! програми).
3) Можливiсть гнучкого цiноутворення. Недолiки ДК:
1) Ввдсутнш розрахунок повно! собiвартостi, що е обов'язковим вiдповiдно до законодавства.
2) Необхщшсть чiткого розподiлу постiйних витрат на змiннi та постiйнi складов^ що важливо для розрахунку маржинальних витрат.
Використання ДК важливо для тдприемств з рiзноманiтним товарним асортиментом. Корисно в перюд економiчних спадiв, коли мають мiсце простоювання виробничих потужностей, нестабiльний попит, iнфляцiйнi процеси, тобто рекомендуеться в умовах нестабшьносп зовнiшнього середовища.
Використання СК доречне на тдприемствах з невеликим асортиментом продукцп й в умовах, коли попит та пропозицп можуть прогнозуватися з досить високим ступенем точносп, а конкуренцiя незначна або вщсутня взагалi.
У рамках системи ДК так управлiнськi задачi
як:
— формування оптимального товарного асорти-
менту;
— забезпечення гнучкого цiноутворення, контроль i планування рiвня цiн;
— управлшня фiнансовим результатом у мюцях виникнення витрат та iншi вирiшуються за допомогою наступних iнструментiв: маржи-нальнi витрати, маржинальний дохiд, багато-сходинкова схема формування маржинального доходу, метод «вищо! та нижчо! крапок». Застосування деяких iнструментiв потребуе
чiткого розподiлу умовно-постiйних витрат на змшш та постiйнi складовi задля визначення величини маржинальних витрат та маржинального доходу i найбiльш доступним е метод «вищо! i нижчо!» крапок. Суть цього методу полягае в тому, що постшш витрати можна описати рiвнянням
Y = А0 + А1х, (1)
де Y - сума постiйних або змiшаних витрат; А0 -постшна частина, що непов'язана безпосередньо з завантаженням i обсягом; А1 - перемiнна частина, що пов'язана з обсягом виробництва.
Видшення в структурi змiшаних витрат змiнно! та постшно! складово! здiйснюеться за допомогою коефщента регулювання витрат.
АС
(2)
Крв -
AQ
де АС - змша обсягу витрат; АQ - змiна обсягу виробництва.
Метод «вищо! i нижчо! крапок» використову-еться для розрахунку рiвня маржинальних витрат i формування нижньо! меж1 цши у короткостроко-вий термiн. Встановлюючи дiапазон цiн на продукцiю, що тдлягае реалiзацi!, менеджмент пiдприемства мае можливють контролювати
ситуацiю на ринку та забезпечити необхщний рiвень ткидносп, що важливо в умовах неперед-баченого падiння попиту та шших кон'юнктурних змiн.
У системi ДК також вирiшуються задачi формування оптимального товарного асортименту пiдприемства в умовах нестабшьносп ринкового середовища що передбачае реалiзацiю двох етапiв:
1) визначення рентабельносп реалiзовано! продукцi! за системою СК, тобто повного включення уах витрат в собiвартiсть та щну продукцi!;
2) застосування шструменту ДК, а саме маржинального доходу, задля виршення питання змiни номенклатури у разi збитковостi деяких виробiв.
Якщо вся продукцiя е прибутковою за схемою повного включення витрат СК , тдприемство не змiнюе асортимент та продовжуе виробництво та реалiзацiю, тобто можна констатувати, що на цей момент тдприемство мае оптимальну виробничу програму. Якщо ж на першому етапi визначено, що е збиткова продукщя одного та бшьше найменувань - пропонуеться впровадження другого етапу. Вiн передбачае дослщження поведiнки витрат щодо саме збитково! продукцi! за схемою ДК, тобто iз застосуванням маржинального шструменту. У разi позитивного результату за схемою ДК, продукцш необхiдно зберегти, надав !й деяк1 елементи ринково! новизни для пiдтримки конкурентоздатностi на деякий час. Хоча це не зшмае необхвдносп розробки нових видiв продук-цi! (товарiв, послуг) та тдготовки !х до впровадження.
Якщо менеджмент компанп вiдмовиться вiд застосування схеми формування товарного асортименту за вищезазначеною моделлю та буде орiентуватись на прийняття рiшення за схемою СК - юнуе ризик повно! втрати усього асорти-ментного ряду, тому, що у разi зняття з виробництва збитково!, за схемою СК, продукцп частка витрат тде разом з продукщею, а частка саме постшних витрат перейде на iншi види продукцi!, бо змшиться ставка розподiлу накладних витрат, що призведе до збiльшення собiвартостi досi незбиткових товарiв та неефективносп !х виробництва у найближчш перспективi. Це може негативно вплинути на фiнансову спроможнiсть пiдприемства.
Система СК не дае вiрну шформацш щодо прийняття управлiнських рiшень в умовах нестш-костi ринку, зменшення попиту, неповного завантаження виробничих потужностей та може звести до нулю усю виробничу програму тдприемства.
Роздшення витрат в системi ДК на постшну та змiнну складовi, порядок !х вiднесення на собiвартiсть, а також облш накладних витрат по виробничим пiдроздiлам, пов'язане з виконанням функцi! контролю за ефективнiстю роботи всього тдприемства та окремих його шдроздшв, як виробничих, так i управлшських.
У зв'язку з цим в системi управлiння витрата-ми реалiзуеться двосходинкова схема формування маржинального доходу, що схематично виглядае таким чином.
Виторг вш реалiзацil (ВР) -- Змшт виробничi витрати (ЗВ) = = Маржинальний доход 1 (МД1) -- Постiйнi виробничi накладнi витрати за пiдроздiлами (ПостВ) = = Маржинальний доход 2 (МД2) -- Перюдичт загальногосподарсьш витрати (ЗГВ) =
= Прибуток (П) (або Збиток(З)) Для промислових тдприемств на базi вище-зазначеного методу застосовуеться багатосходин-ковий метод МД, а в шнцевому рахунку i прибут-ку пiдприемства, що пiдвищуе дiевiсть внутрш-нього контролю за ефективтстю роботи тдроз-дшв, мiсць виникнення витрат, оск1льки в цьому випадку чiтко уявляеться внесок кожного тдроз-дiлу пiдприемства в результати дiяльностi. На вiтчизняних тдприемствах традицiйно добре налагоджений облiк витрат. Доповнення цього облiку класифiкацiею витрат за мюцем 1хнього виникнення на постшт i змiннi iстотно тдвищуе аналiтичнiсть облiку, наскрiзний контроль за рiвнем витрат без особливих трудовитрат.
Target costing (ТК) - система управлшня витратами, що здiйснюеться суто у шновацшних галузях виробництва, а саме машинобудувант, електронних, комп'ютерних, цифрових техно-логiях, а також рекомендуеться до впровадження у сферi обслуговування. ТК - це управлшня витратами на етат проектування нових виробiв, або модертзаци застаршо! продукци.
В основу ще! ТК закладено поняття цшьово! собiвартостi за формулою:
Соб1варт1сть = Цта - Прибуток
Цша - саме ринкова цша товару (послуг), що визначена за допомогою ринкових дослщжень.
Прибуток - бажана величина, яку намагаеться отримати оргашзащя вiд продажу товарiв (послуг).
ТК розглядае собiвартiсть не як розрахований за нормативами показник, а як величину, на яку повинна орiентуватися органiзацiя, пропонуючи ринку конкурентний продукт. Тобто, собiвартiсть виробiв, що розраховуеться за нормативами повинна дорiвнювати саме цiльовiй собiвартостi. Це i е задача ТК. Якщо нова продукцiя така, що не дае можливосп вийти на саме цшьову собiвартiсть без зниження якосп, менеджмент приймае ршен-ня щодо унеможливлення подальшо1 розробки та впровадження товару у виробництво. Це вимагае менеджмент до постшного пошуку можливостей, як ринкових, так i наукових, виробничих, оргат-зацiйних.
Система управлiння ТК реалiзуеться за наступними етапами:
— на основi аналiзу ринку збуту та планування масштабiв виробництва визначаеться гшо-тетична ринкова цiна продукци;
— розраховуеться величина очшуваного прибутку на одиницю продукци, або на весь обсяг виробництва, на базi якого розраховуеться цшьова собiвартiсть, як максимально допусти-ме значення собiвартостi при заданих ринко-вих умовах;
— етап оптишзацд передбачае приведення нормативно! собiвартостi до цшьово! шляхом вивчення можливостi змши обсягiв та видiв витрат, що визначет технологiею виробництва, альтернативними матерiалами, дизайнер-ськими, технiчними або технолопчними рiшеннями, як1 б забезпечили здешевлення продукту без втрати якосп;
— розробка та тестування макету продукци/ товару, що мае цшьову собiвартiсть та прийняття управлiнського ршення за результатами тестування. Якщо цшьова собiвартiсть визначена i рiзниця складае до 10% вiд нормативное' собiвартостi продукту, прийма-еться ршення про запуск його у виробництво. У разi недосягнення рiвня цшьово1 собiвартостi - розробка завершуеться, але можливi подаль-шi пошуки нових конструктивних iдей та технологiй.
Таким чином, ТК визначае саме ринкову скла-дову в системi управлiння витратами високотехно-логiчноl продукци!, враховуючи ll конкуренто-здатнiсть та iнновацiйну спрямованiсть.
Каizen costing (КК) - «удосконалення маленькими кроками», тобто це процес поступового зниження витрат на етат виробництва, у результат якого може бути досягнено необхшний рiвень собiвартостi задля забезпечення прибутко-востi виробництва. КК пропонуеться до впровадження паралельно з ТК. Обидвi системи мають однакову мету - досягнення цiльовоl собiвартостi, але ТК це робить на етат проектування нового продукту (послуги), а КК - на етат виробництва.
Якщо на етат проектування рiзниця мiж нормативною (тобто за кошторисом витрат) i цшьовою собiвартiстю складае до 10 %, то приймаеться рiшення про виробництво товару з розрахунком на те, що 10% будуть лiквiдованi в процеа виробництва методами КК. Це скорочення витрат називаеться кайзен-задачею, яка стосуеться усього персоналу - вш iнженерiв до менеджерiв -i виконання яко! заохочуеться через систему управлшня персоналом.
Кайзен-задача ставиться як на рiвнi окремого товару, так i на рiвнi пiдприемства в цшому за окремими статтями змшних витрат. Постiйнi витрати рахуються за тдроздшами та групуються у спетальт бюджети задля забезпечення наскрiзного контролю, оптишзаци витрат та складання загального бюджету тдприемства.
ABC - costing (Activity Based Costing) -диференцшований метод облшу собiвартостi, що передбачае облш витрат по роботам (функтям). Пiдприемство розглядаеться як набiр операцш , за якими здiйснюються витрати ресурсного потенталу.
Сутшсть методу полягае у встановленш залеж-носп витрат на продукцш i3 рiзними виробничи-ми процесами, вивченнi можливостей впровад-ження опггашзащйного процесу задля забезпечен-ня ефективносп виробництва. Для цього визнача-еться повний перелш та послiдовнiсть операцш / функцiй виробничого та оргашзацшно-управ-лiнського процесiв з розрахунком потреби у ресурсах для кожно! операцп.
Видiляють чотири типи операцiй за способами ïx участi у випуску продукцiï:
1) штучна робота (випуск одиницi продук-
цiï);
2) пакетна робота /заказ, комплект/;
3) продуктова робота (саме виробництво продукцiï);
4) загальногосподарська робота.
Витрати за операщями 1-3 можуть бути прямо вщнесеш на конкретний продукт. Загальногосподарська витрати точно вщнести не можливо, тому вони розподiляються згiдно алгоритшв обль ку, що визначенi доцшьними до впровадження менеджментом за системами ДК або СК. Ресурси класифшуються як:
— так1, що поставлен у момент споживання
(заробiтна платня виробничого персоналу);
— так1, що поставлеш рашше (тобто передбачу-
ваш, наприклад оклади управлiнського персоналу).
Уа ресурси, що витрaченi на робочу операцiю складають ïï вaртiсть, але простий пiдрaxунок вaртостi за окремими операщями не дае можли-вДсть об'ективно визначити собiвaртiсть продукцiï. Тому пропонуеться розраховувати iндекс розподь лу витрат, так званий кост-драйвер. Прикладом такого шструменту е коефiцiент (2), який розрахо-вуеться для кожного виду продукцп, що вироб-ляеться на тдприемстш окремо. Саме через систему кост-дрaйверiв визначаеться шльшсть витра-чених ресурсiв у розрахунку на випуск продукцп, що дае можливють чггкого уявлення ефективного використання ресурсiв.
Поряд з iснуючими концепщями видiляеться, так звана, теорiя обмежень Theory of constraints (ТОС), яка орiентовaнa на опгашзащю використання ресурсного потенщалу компaнiï. Цд ресурси рiзномaнiтнi i використовуються у певнш пропор-цп, але, у якшсь момент, одних може не виста-чати, а шших - вдосталь. Ефективне використання ресурав не завжди залежить вДд компaнiï, ДнодД цьому заважають зовтшт фактори.
Основна задача ТОС - виявити, яких саме ресурав та можливостей не достае компанп для збшьшення виробництва та прибутшв i розробити заходи щодо 1'хньо1' мобiлiзaцiï. Зважаючи на те, що добитися повно1' збaлaнсовaностi ресурав не можливо, ТОС е постшно дшчим iнструментом удосконалення бiзнес-процесiв, оргашзацшно1' структури пiдприемствa..
Рaнiше ТОС функщонувала тшьки для вироб-ничо1' сфери, однак, з часом, виникла необxiднiсть вийти за меж1 суто виробничих завдань i поста-вити питання значно ширше, тобто видшити
фактори, що заважають компaнiï розвиватися та нарощувати потенцiaл.
ТОС пропонуе клaсифiкaцiю основних титв обмежень:
— оргашзацшно-управлшськц
— виробничц
— ринковц
— лопстичнц
— психолопчш (тобто поведшка робгтнишв, що шкодить досягненню цшей). Оргaнiзaцiйно-упрaвлiнськi обмеження - це
помилкова стратепя i тактика, неефективна орга-нiзaцiйнa структура упрaвлiння. Але, найбшьш суттевими е саме ринковД/лопстичш обмеження, що пов'язaнi з дiею ринкового меxaнiзму. Вш вiдсiкaе нежиттездатш компaнiï, потребуе встановлення конкурентних щн i досягнення конкурентно!' собiвaртостi продукцп. Саме коли ринковий попит на продукцш менше шж виро6ничД потужносп пiдприемствa i виникають ринковД обмеження.
Важливим питанням реaлiзaцiï системи ТОС е можливють оцшити вплив тих чи шших обмежень на результати дДяльносп пiдприемств за допомогою шльшсних показник1в. Деяк1 види обмежень можуть бути визначеш за допомогою нефшансових показник1в або експертних оцшок, але шльшсна оцiнкa виробничих обмежень базу-еться саме не фiнaнсовиx показниках прибутку компaнiï, а для мaксимiзaцiï прибутку потрД6но визначити оптимальну виробничу програму. 1нструментом визначення оптимaльноï виробничоï програми е показник «маржинальний дохвд», що пов'язан з системою управлшня витратами ДК i був нами достатньо висвгтлен рaнiше. Однак, слДд вщмггати, що цей показник визначаеться як рДзниця мДж щною продажу товару та змшними витратами на його виготовлення, або сумою постшних витрат та прибутку вДд реaлiзaцiï:
S - V - MD - C + P, (3)
де MD - маржинальний дохщ; S - щна продукцп; V - змшт витрати; C - постшш витрати; P -прибуток.
Показник MD використовуеться в операцш-ному aнaлiзi та безпосередньо пов'язано з роздшенням витрат на постшш та змшш. Це дае можливють бшьш детально розглядати виро6ничД та ринковД ситуaцiï та приймати ефективш управ-лшсьш рiшення щодо:
— встановлення гнучких щн задля збереження конкурентних позицш;
— розробки оптимaльноï програми випуску продукцiï за шльшстю та асортиментом;
— забезпечення нас^зного контролю за рiвнем витрат в межах шдроздшв та пiдприемствa в цшому.
Але ТОС не розглядаеться як альтернатива трaдицiйному бухгалтерському облшу, це не е система облшу витрат, тому, що калькулювання собiвaртостi, на вДдмДну вДд розглянутих вище, не передбачаеться. Це не що шше як шструмент
системи управлшня витратами для конкретних ситуацiй та обгрунтування управлiнських рiшень.
Слiд зазначити також, що для ефективного розподiлу ресурав, вибору оптимальних напрямiв дiяльностi шдприемства важливим е застосування методiв прогнозування Найбiльш ефективними визначенi наступнi:
— кореляцшно-регресшний аналiз;
— метод ведучих iндикаторiв, що вивчае показ-ники можливих змiн попиту на базi динамiки зростання заробино! платнi, безробгтп, шфля-ци тощо. Оск1льки рiвень продаж1в та цiн на продукщю пiдприемства залежить вiд ринково! ситуаци та загального рiвня життя населения;
— метод дослщження намiрiв споживачiв для оцiнки перспектив зростання обсяпв продажу;
— маркетинговi дослiджения конкурентного середовища.
Висновки
Враховуючи безлiч схем, методiв та шструмен-тiв,що може застосовувати менеджер для оцшки, аналiзу та прогнозу виробничо-господарського стану та стану ринкового оточення, модель управ-лiния витратами на шдприемсга повинна перед-бачати реалiзацiю деяких важливих та послшов-них дш, а саме:
1) Класифшащя витрат з урахуванням завдань, що передбачаються до виконання у роз-рiзi постшних, змiнних, регульованих, нерегульо-ваних;
2) Розробка системи норм та нормативiв з урахуванням факторiв розподiлу ресурсiв за стат-тями витрат;
3) Розробка чггко! системи облiку, аналiзу, контролю за витратами, а також виявлення вш-хилень фактичних та планових показнишв;
4) Визначення центрiв вшповшальносп та облiк витрат на вах рiвнях, тобто здiйснення контролю по шдроздшам окремо та пiдприeмству в цшому задля забезпечення прозоростi витрат та адекватносп 'х несення в контекст отриманих прибутк1в;
5) Розробка ефективно' системи документо-обiгу, що дозволяе отримати об'ективну та опера-тивну iнформацiю по всiм виробничим, госпо-дарським, комерцiйним, адмiнiстративним шдроздшам шдприемства;
6) Розробка ефективно' системи мотиваци та заохочення робггнишв в економи ресурсiв та збереженш виробничого потенцiалу.
Подальшi дослiдження у напрямi управлiння витратами стосуються розробки збалансовано' системи планування, прогнозування та контролю по усьому ланцюгу бiзнес-процесiв, де важлива оцiнка не тшьки виробничих та фiнансовиx акти-вiв, а й також нематерiальниx активiв шдпри-емства (бренд, лояльнiсть споживачiв, число постiйниx клiентiв) i конкурентних переваг («ноу-хау», шновацшш технологи управлшня тощо) задля шдвищення ефективносп i досягнення бажаних результатiв у рiзниx напрямках.
Це забезпечить змщнення потенцiалу шдпри-емства та, завдяки використанню iнновацiйниx теxнологiй управлiння виробництвом, сучасних методiв оптишзаци витрат та прийняття ефектив-них управлiнськиx ршень - виведе вiтчизнянi пiдприемства на висош конкурентнi позици при освоенш европейського та свiтового ринкового простору.
Список л^ератури:
1. Турило А.М. Управлшня витратами шдприемства [Текст] : навч. поабник / А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, А.А. Турило. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2006. - 120 с.
2. Лебедев В.Г. Управление затратами на предприятии [Текст] : учеб. пособие: рек. Мин. обр. РФ / В.Г. Лебедев, Т.Г. Дроздова, В.П. Кустарев ; под общ. ред. Г.А. Краюхина. - 3-е изд., перераб. и доп. - СПб. : Бизнес-пресс, 2006. - 341 с.
3. Попченко Е.Л. Бизнес-контроллинг : производственно-практическое издание / Е.Л. Попченко, Н.Б. Ермасова. - Москва : Альфа-Пресс, 2006. - 285 с.
4. Давидович I.G. Управлшня витратами [Текст] : навч. поаб. для студ. вищ. навч. закл. / I.G. Давидович. - К. : Центр учбово' лиератури, 2008. - 320 с.
Надано до редакци 12.09.2013
Артамонова Наталiя Савiвна / Nataly S. Artamonova
menedzhmentonpu@mail. ru
Доба Наталiя Миxайлiвна / Nataly M. Doba
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Впровадження сучасних Memodie управл1ння витратами задля забезпечення конкурентних переваг [Електронний ресурс] /Н.С. Артамонова, Н.М. Доба //Екoнoмiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2013. — № 3 (8). — С. 16-21. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n3.html
